Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Микола Васильович Оводов (1864–1941) — міський голова Вінниці від 30 березня 1899 до початку 1917 року.
| Оводов Микола Васильович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
 Вінницький міський голова | ||||
| 30 березня 1899 року — початок 1917 року | ||||
| | ||||
| Народився | 17 листопада 1864 Воронезька губернія, Російська імперія | |||
| Помер | 29 березня 1941 (76 років) Одеса, СРСР | |||
| Відомий як | лікар | |||
| Alma mater | Медичний факультет Київського імператорського університету Святого Володимира | |||
| Нагороди |
| |||
Біографія
Народився 17 листопада 1864 року у Воронезькій губернії у збіднілій дворянській сім'ї. Здобув медичну освіту в університеті святого Володимира у Києві та був направлений у Подільську губернію, де 7 березня 1889 року його призначили ямпільським міським лікарем. Через рік Оводов був переведений на таку саму посаду у Вінницю. Крім того, в 1890 році він став лікарем місцевого реального училища, а в 1892 був призначений консультантом з хірургічних хвороб при Вінницькій окружній психіатричній лікарні.
Плідна професійна і громадська діяльність не залишилась непоміченою і 30 березня 1899 року постановою Вінницької Міської Думи він був обраний міським головою на чотирирічний термін, пізніше неодноразово перебирався і займав цей пост до початку 1917 р. Саме під час головування Оводова відбувся величезний прогрес у розвитку Вінниці. Значними подіями в житті міста були спорудження: Народного дому на Замості (1902), міського театру (1910), електростанції та перших електричних ліхтарів (1910), першої черги водогону (1910–1911), міської думи на Поштовій вулиці (1911), готелю «Савой» (нині «Україна»), що був найоригінальнішою будовою того часу, обладнаною центральним водяним опаленням та електричним ліфтом (1912), трамвайне сполучення центру та Замостя (1912), закладення міського парку, телефонна станція. Протягом 1912–1916 рр. видавалась газета «Юго-Западный край», що була органом Вінницької міської думи.
З ім'ям Оводова пов'язано більшість важливих справ, що торкалися в той час Вінниці, і розглядалися міською думою і міською управою.
М. В. Оводов закінчив своє життя в Одесі 29 березня 1941 року, де працював лікарем. Похований в Одесі на Другому християнському цвинтарі.
Нагороди
Орден св. Анни 3 ст., (1894 р.) св. Станіслава ІІ ступеня (1897 р.) св. Анни II ст.(1902 р.)
Див. також
- Міські голови Вінниці
- Міський голова лікар Оводов
- Сьогодні 150 років від дня народження колишнього міського голови Вінниці Миколи Оводова
- На одесском кладбище нашли могилу выдающегося мэра Винницы.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mikola Vasilovich Ovodov 1864 1941 miskij golova Vinnici vid 30 bereznya 1899 do pochatku 1917 roku Ovodov Mikola VasilovichOvodov Mikola VasilovichVinnickij miskij golova30 bereznya 1899 roku pochatok 1917 rokuNarodivsya 17 listopada 1864 1864 11 17 Voronezka guberniya Rosijska imperiyaPomer 29 bereznya 1941 1941 03 29 76 rokiv Odesa SRSRVidomij yak likarAlma mater Medichnij fakultet Kiyivskogo imperatorskogo universitetu Svyatogo VolodimiraNagorodi Orden Svyatoyi Anni 2 stupenya Orden Svyatoyi Anni 3 stupenya Orden Svyatogo Stanislava 2 stupenyaBiografiyaNarodivsya 17 listopada 1864 roku u Voronezkij guberniyi u zbidnilij dvoryanskij sim yi Zdobuv medichnu osvitu v universiteti svyatogo Volodimira u Kiyevi ta buv napravlenij u Podilsku guberniyu de 7 bereznya 1889 roku jogo priznachili yampilskim miskim likarem Cherez rik Ovodov buv perevedenij na taku samu posadu u Vinnicyu Krim togo v 1890 roci vin stav likarem miscevogo realnogo uchilisha a v 1892 buv priznachenij konsultantom z hirurgichnih hvorob pri Vinnickij okruzhnij psihiatrichnij likarni Plidna profesijna i gromadska diyalnist ne zalishilas nepomichenoyu i 30 bereznya 1899 roku postanovoyu Vinnickoyi Miskoyi Dumi vin buv obranij miskim golovoyu na chotiririchnij termin piznishe neodnorazovo perebiravsya i zajmav cej post do pochatku 1917 r Same pid chas golovuvannya Ovodova vidbuvsya velicheznij progres u rozvitku Vinnici Znachnimi podiyami v zhitti mista buli sporudzhennya Narodnogo domu na Zamosti 1902 miskogo teatru 1910 elektrostanciyi ta pershih elektrichnih lihtariv 1910 pershoyi chergi vodogonu 1910 1911 miskoyi dumi na Poshtovij vulici 1911 gotelyu Savoj nini Ukrayina sho buv najoriginalnishoyu budovoyu togo chasu obladnanoyu centralnim vodyanim opalennyam ta elektrichnim liftom 1912 tramvajne spoluchennya centru ta Zamostya 1912 zakladennya miskogo parku telefonna stanciya Protyagom 1912 1916 rr vidavalas gazeta Yugo Zapadnyj kraj sho bula organom Vinnickoyi miskoyi dumi Z im yam Ovodova pov yazano bilshist vazhlivih sprav sho torkalisya v toj chas Vinnici i rozglyadalisya miskoyu dumoyu i miskoyu upravoyu M V Ovodov zakinchiv svoye zhittya v Odesi 29 bereznya 1941 roku de pracyuvav likarem Pohovanij v Odesi na Drugomu hristiyanskomu cvintari NagorodiOrden sv Anni 3 st 1894 r sv Stanislava II stupenya 1897 r sv Anni II st 1902 r Div takozhMiski golovi Vinnici Miskij golova likar Ovodov Sogodni 150 rokiv vid dnya narodzhennya kolishnogo miskogo golovi Vinnici Mikoli Ovodova Na odesskom kladbishe nashli mogilu vydayushegosya mera Vinnicy