Впродовж 2012–22 років китайська редакторка Вікіпедії під нікнеймом Чжемао (кит.: 折毛; піньїнь: Zhémáo) створила понад 200 вікістатей про вигадані події середньовічної історії Росії (переважно в китайськім, але також і в англомовному розділах). Йдеться, наприклад, про боротьбу великоруських князівств за володіння вигаданим срібним рудником міста Кашин і низки татарських повстань.
Чжемао використовувала машинний переклад для розуміння написаного в російськомовних джерелах та заповнювала прогалини у відомостях своїми вигадками. Вона почала цю практику ще у 2010 році з тем китайської історії, але у 2012 році звернулася до російської історії, зокрема, до політичних взаємодій середньовічних слов'янських держав. Багато з її статей-містифікацій були створені для того, щоб заповнити деталі її початкових вигадок.
Понад десять років Чжемао уникала викриття, завойовуючи довіру спільноти, видаючи себе за російського дослідника історії зі ступенем кандидата наук, використовуючи для імітації своєї підтримки та експлуатуючи віру інших учасників у те, що написане у цих статтях відповідає написаному у вказаних важкодоступних джерелах.
Характеристики містифікації
Чжемао почала публікувати історичні містифікації у 2010 році, з фантазійно прикрашеною біографією Хешеня, чиновника-корупціонера династії Цін. Через два роки вона звернулась до історії Росії, спочатку до біографії Олександра I, а потім до історії середньовічних слов'янських держав. Чжемао пізніше пояснила, що винаходила історичні події для заповнення прогалин у ранніх містифікаціях.
Статті, в яких історичні дані були змішані з фантазіями, були докладні та забезпеченими посиланнями на джерела, проте деякі з цих посилань були фальшивими. Наприклад, Чжемао посилалася на неіснуючий китайський переклад 29-томної роботи [ru]» дореволюційного історика Сергія Соловйова, нібито опублікований у 1983. Мережа статей-містифікацій була побудована навколо вигаданої срібної копальні в місті Кашин, на якому нібито працювали 30 тисяч рабів і 10 тисяч вільнонайманих, і тривалої війни між Москвою і Твер'ю за володіння цією копальні. Її найдовша стаття, що по довжині наближена до роману, описувала три вигадані татарські повстання XVII століття, їх вплив на Росію, і була доповнена картою, намальованою Чжемао. Ці статті містили докладну інформацію про історичні монети, фотографії яких були нібито зроблені російськими археологами, та посуд. Статтю Чжемао про депортацію китайців у СРСР 1920-х — 1930-х років (яка реально відбувалась) було визнано » в китайській Вікіпедії. Також ця стаття була перекладена і додана в англійський, російський та арабський розділи Вікіпедії (після викриття ці статті були видалені або переписані з нуля).
Чжемао завоювала довіру інших учасників, називаючи себе кандидатом історичних наук зі ступенем, отриманим у МДУ, нащадком китайського дипломата в Росії та дружиною росіянина. У китайській Вікіпедії вона здобула внутрішньовікіпедійну нагороду за свою роботу. При цьому вона використовувала кілька додаткових облікових записів для створення видимості своєї підтримки та спілкувалася з ними на сторінках Вікіпедії. Одна з них велася від імені аспіранта Пекінського університету, що спеціалізується на російській історії, який заявляв, що знайомий з Чжемао поза Вікіпедією. Ці облікові записи також вносили неправдиві дані про династію Цін та Росії в період правління Путіна.
На особистій сторінці Чжемао вказала, що її прізвище — Лі, вона проти крайнього націоналізму, расизму, сьогоднішньої системи освіти КНР, також що має негативне ставлення до Путіна, підкріпивши ці слова приспівкою «Путін — хуйло!» і те, що вважає великий китайський фаєрвол перешкодою для китайської Вікіпедії.
Викриття та наслідки
У 2022 році китайський автор інтернет-романів під ніком Іфань (кит.: 伊凡) натрапив на цю мережу статей в ході збору матеріалу для своєї книги та зацікавився історією «Кашинського срібного рудника», який був описаний аж до деталей про склад надр, структуру шахти та технологічні процеси очищення. Він виявив, що паралельні статті в російській Вікіпедії набагато коротші або не існують, що китайські статті описували людей і подробиці, відсутні в інших вікіпедіях, що посилання, що «підтверджує» текст про середньовічний спосіб видобутку, вело на статтю про моделювання родовищ пластів корисних копалин гірських порід у сучасній комп'ютерній програмі. Місто Кашин існувало, але срібна копальня — ні. Іфань попросив російськомовних людей перевірити деталі – деякі посилання не відповідали написаному, а вказані сторінки та видання книжок не існували. Подальше дослідження довгих статей Чжемао про битви слов'янських народів показало, що вони відсутні в російській історіографії. У червні Іфань опублікував своє розслідування на китайському форумі питань та відповідей [en].
Як то кажуть, щоб захистити брехню, тобі доводиться брехати ще більше.
У тому ж місяці Чжемао опублікувала в англійській Вікіпедії вибачення і пояснила, що її дії, які спочатку не зловмисні, вийшли з-під контролю. Вона розповіла, що є домогосподаркою, не має історичної освіти та не має змоги вільно читати російською та англійською. Бувши нездатною читати джерела в оригіналі, вона покращувала видачу машинного перекладача за допомогою своєї уяви, що переросло в написання розвинених літературних текстів. Чжемао пояснила використання додаткових облікових записів, створення уявних друзів своєю самотністю та нестачею спілкування в реальному житті через часті подорожі чоловіка по роботі. Вона просила вибачення перед російськими істориками, з якими потоваришувала і чию поведінку копіювала, і пообіцяла зайнятися рукоділлям замість продовження написання статей.
Учасники Вікіпедії вивчили внесок Чжемао у більш ніж 300 статей, часом звертаючись до експертів для відокремлення фактів від вигадки. Більшість її статей були видалені 17 червня, а додаткові облікові записи заблоковані, основний обліковий запис було заблоковано в китайській Вікіпедії. Містифікації Чжемао визнані одними з найбільших в історії Вікіпедії. Вони стали можливими через те, що досвідчені редактори Вікіпедії зазвичай перевіряють наявність у статті посилань на авторитетні джерела та відсутність явно неправдивих відомостей, але не перевіряють відповідність тексту у Вікіпедії з текстом важкодоступного джерела. Дописувачі китайської Вікіпедії були незадоволені обманом з її боку і репутаційним збитком, завданим Вікіпедії. Технологічне видання Engadget порівняло історію Чжемао зі скандалом з іншим вікіпедистом Essjay у 2007 році — той теж був студентом-самозванцем, який видавав себе за професора.
Ця історія знову порушила питання про найдійність написаного у Вікіпедії, а деякі коментатори назвали Чжемао «китайським Борхесом» на честь аргентинського письменника, відомого літературними містифікаціями. Багато коментаторів звернули увагу, що, судячи з відгуків вікіпедистів про якість текстів Чжемао, вона могла б написати роман або сценарій фільму, дія якого відбувається на території Росії в середньовіччі.
Див. також
Примітки
- Дмитрий Вачедин (29 червня 2022). Китайская домохозяйка 10 лет писала в Википедии вымышленную историю России. Москва и Тверь в ней веками воевали за несуществующий рудник в Кашине. Meduza.
- Wu Peiyue (28 червня 2022). She Spent a Decade Writing Fake Russian History. Wikipedia Just Noticed (англ.). [en]. Процитовано 13 січня 2023.
- Rachel Cheung (13 липня 2022). A Bored Chinese Housewife Spent Years Falsifying Russian History on Wikipedia (англ.). Vice. Процитовано 13 січня 2023.
- Jonny Diamond (28 червня 2022). A “Chinese Borges” wrote millions of words of fake Russian history on Wikipedia for a decade (англ.). [en]. Процитовано 13 січня 2023.
- Mariella Moon (14 липня 2022). A Chinese Wikipedia editor spent years writing fake Russian medieval history (англ.). Engadget. Процитовано 13 січня 2023.
- Обговорення щодо позбавлення статусу статті «Радянська депортація китайців» у китайській Вікіпедії.
- User:折毛. 维基百科,自由的百科全书 (кит.). 13 червня 2022. Процитовано 5 серпня 2023.
- 伊凡 (16 червня 2022). 如何评价古罗斯史中文维基被大规模篡改,捏造史实? (кит.). Zhihu. Процитовано 13 січня 2023.
- Зізнання на особистій сторінці Чжемао в англійській Вікіпедії. Wikipedia (англ.). 19 червня 2022. Процитовано 5 серпня 2023.
- Відповіді Чжемао про її мотиви в обговоренні в англійській Вікіпедії. Wikipedia (англ.). 30 грудня 2022. Процитовано 5 серпня 2023.
- Wikipedia:2022年歷史相關條目偽造事件 (кит.). Китайская Википедия. 16 червня 2022. Процитовано 13 січня 2023.
- Сергей Вересков (30 червня 2022). Китайская домохозяйка 10 лет писала в Википедии фейковые статьи о России: что это было?. Psychologies. Процитовано 13 січня 2023.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vprodovzh 2012 22 rokiv kitajska redaktorka Vikipediyi pid niknejmom Chzhemao kit 折毛 pinyin Zhemao stvorila ponad 200 vikistatej pro vigadani podiyi serednovichnoyi istoriyi Rosiyi perevazhno v kitajskim ale takozh i v anglomovnomu rozdilah Jdetsya napriklad pro borotbu velikoruskih knyazivstv za volodinnya vigadanim sribnim rudnikom mista Kashin i nizki tatarskih povstan Skrinshoti dvoh mistifikacijnih statej vid Chzhemao Kashinskij sribnij rudnik kitajskoyu movoyu ta Obloga Borovska anglijskoyu movoyu Stattya mistifikaciya Velike tatarske povstannya Chzhemao vikoristovuvala mashinnij pereklad dlya rozuminnya napisanogo v rosijskomovnih dzherelah ta zapovnyuvala progalini u vidomostyah svoyimi vigadkami Vona pochala cyu praktiku she u 2010 roci z tem kitajskoyi istoriyi ale u 2012 roci zvernulasya do rosijskoyi istoriyi zokrema do politichnih vzayemodij serednovichnih slov yanskih derzhav Bagato z yiyi statej mistifikacij buli stvoreni dlya togo shob zapovniti detali yiyi pochatkovih vigadok Ponad desyat rokiv Chzhemao unikala vikrittya zavojovuyuchi doviru spilnoti vidayuchi sebe za rosijskogo doslidnika istoriyi zi stupenem kandidata nauk vikoristovuyuchi dodatkovi oblikovi zapisi dlya imitaciyi svoyeyi pidtrimki ta ekspluatuyuchi viru inshih uchasnikiv u te sho napisane u cih stattyah vidpovidaye napisanomu u vkazanih vazhkodostupnih dzherelah Harakteristiki mistifikaciyiChzhemao pochala publikuvati istorichni mistifikaciyi u 2010 roci z fantazijno prikrashenoyu biografiyeyu Heshenya chinovnika korupcionera dinastiyi Cin Cherez dva roki vona zvernulas do istoriyi Rosiyi spochatku do biografiyi Oleksandra I a potim do istoriyi serednovichnih slov yanskih derzhav Chzhemao piznishe poyasnila sho vinahodila istorichni podiyi dlya zapovnennya progalin u rannih mistifikaciyah Statti v yakih istorichni dani buli zmishani z fantaziyami buli dokladni ta zabezpechenimi posilannyami na dzherela prote deyaki z cih posilan buli falshivimi Napriklad Chzhemao posilalasya na neisnuyuchij kitajskij pereklad 29 tomnoyi roboti ru dorevolyucijnogo istorika Sergiya Solovjova nibito opublikovanij u 1983 Merezha statej mistifikacij bula pobudovana navkolo vigadanoyi sribnoyi kopalni v misti Kashin na yakomu nibito pracyuvali 30 tisyach rabiv i 10 tisyach vilnonajmanih i trivaloyi vijni mizh Moskvoyu i Tver yu za volodinnya ciyeyu kopalni Yiyi najdovsha stattya sho po dovzhini nablizhena do romanu opisuvala tri vigadani tatarski povstannya XVII stolittya yih vpliv na Rosiyu i bula dopovnena kartoyu namalovanoyu Chzhemao Ci statti mistili dokladnu informaciyu pro istorichni moneti fotografiyi yakih buli nibito zrobleni rosijskimi arheologami ta posud Stattyu Chzhemao pro deportaciyu kitajciv u SRSR 1920 h 1930 h rokiv yaka realno vidbuvalas bulo viznano vibranoyu statteyu v kitajskij Vikipediyi Takozh cya stattya bula perekladena i dodana v anglijskij rosijskij ta arabskij rozdili Vikipediyi pislya vikrittya ci statti buli vidaleni abo perepisani z nulya Chzhemao zavoyuvala doviru inshih uchasnikiv nazivayuchi sebe kandidatom istorichnih nauk zi stupenem otrimanim u MDU nashadkom kitajskogo diplomata v Rosiyi ta druzhinoyu rosiyanina U kitajskij Vikipediyi vona zdobula vnutrishnovikipedijnu nagorodu za svoyu robotu Pri comu vona vikoristovuvala kilka dodatkovih oblikovih zapisiv dlya stvorennya vidimosti svoyeyi pidtrimki ta spilkuvalasya z nimi na storinkah Vikipediyi Odna z nih velasya vid imeni aspiranta Pekinskogo universitetu sho specializuyetsya na rosijskij istoriyi yakij zayavlyav sho znajomij z Chzhemao poza Vikipediyeyu Ci oblikovi zapisi takozh vnosili nepravdivi dani pro dinastiyu Cin ta Rosiyi v period pravlinnya Putina Na osobistij storinci Chzhemao vkazala sho yiyi prizvishe Li vona proti krajnogo nacionalizmu rasizmu sogodnishnoyi sistemi osviti KNR takozh sho maye negativne stavlennya do Putina pidkripivshi ci slova prispivkoyu Putin hujlo i te sho vvazhaye velikij kitajskij fayervol pereshkodoyu dlya kitajskoyi Vikipediyi Vikrittya ta naslidkiU 2022 roci kitajskij avtor internet romaniv pid nikom Ifan kit 伊凡 natrapiv na cyu merezhu statej v hodi zboru materialu dlya svoyeyi knigi ta zacikavivsya istoriyeyu Kashinskogo sribnogo rudnika yakij buv opisanij azh do detalej pro sklad nadr strukturu shahti ta tehnologichni procesi ochishennya Vin viyaviv sho paralelni statti v rosijskij Vikipediyi nabagato korotshi abo ne isnuyut sho kitajski statti opisuvali lyudej i podrobici vidsutni v inshih vikipediyah sho posilannya sho pidtverdzhuye tekst pro serednovichnij sposib vidobutku velo na stattyu pro modelyuvannya rodovish plastiv korisnih kopalin girskih porid u suchasnij komp yuternij programi Misto Kashin isnuvalo ale sribna kopalnya ni Ifan poprosiv rosijskomovnih lyudej pereviriti detali deyaki posilannya ne vidpovidali napisanomu a vkazani storinki ta vidannya knizhok ne isnuvali Podalshe doslidzhennya dovgih statej Chzhemao pro bitvi slov yanskih narodiv pokazalo sho voni vidsutni v rosijskij istoriografiyi U chervni Ifan opublikuvav svoye rozsliduvannya na kitajskomu forumi pitan ta vidpovidej en Yak to kazhut shob zahistiti brehnyu tobi dovoditsya brehati she bilshe Chzhemao 2022 U tomu zh misyaci Chzhemao opublikuvala v anglijskij Vikipediyi vibachennya i poyasnila sho yiyi diyi yaki spochatku ne zlovmisni vijshli z pid kontrolyu Vona rozpovila sho ye domogospodarkoyu ne maye istorichnoyi osviti ta ne maye zmogi vilno chitati rosijskoyu ta anglijskoyu Buvshi nezdatnoyu chitati dzherela v originali vona pokrashuvala vidachu mashinnogo perekladacha za dopomogoyu svoyeyi uyavi sho pereroslo v napisannya rozvinenih literaturnih tekstiv Chzhemao poyasnila vikoristannya dodatkovih oblikovih zapisiv stvorennya uyavnih druziv svoyeyu samotnistyu ta nestacheyu spilkuvannya v realnomu zhitti cherez chasti podorozhi cholovika po roboti Vona prosila vibachennya pered rosijskimi istorikami z yakimi potovarishuvala i chiyu povedinku kopiyuvala i poobicyala zajnyatisya rukodillyam zamist prodovzhennya napisannya statej Uchasniki Vikipediyi vivchili vnesok Chzhemao u bilsh nizh 300 statej chasom zvertayuchis do ekspertiv dlya vidokremlennya faktiv vid vigadki Bilshist yiyi statej buli vidaleni 17 chervnya a dodatkovi oblikovi zapisi zablokovani osnovnij oblikovij zapis bulo zablokovano v kitajskij Vikipediyi Mistifikaciyi Chzhemao viznani odnimi z najbilshih v istoriyi Vikipediyi Voni stali mozhlivimi cherez te sho dosvidcheni redaktori Vikipediyi zazvichaj pereviryayut nayavnist u statti posilan na avtoritetni dzherela ta vidsutnist yavno nepravdivih vidomostej ale ne pereviryayut vidpovidnist tekstu u Vikipediyi z tekstom vazhkodostupnogo dzherela Dopisuvachi kitajskoyi Vikipediyi buli nezadovoleni obmanom z yiyi boku i reputacijnim zbitkom zavdanim Vikipediyi Tehnologichne vidannya Engadget porivnyalo istoriyu Chzhemao zi skandalom z inshim vikipedistom Essjay u 2007 roci toj tezh buv studentom samozvancem yakij vidavav sebe za profesora Cya istoriya znovu porushila pitannya pro najdijnist napisanogo u Vikipediyi a deyaki komentatori nazvali Chzhemao kitajskim Borhesom na chest argentinskogo pismennika vidomogo literaturnimi mistifikaciyami Bagato komentatoriv zvernuli uvagu sho sudyachi z vidgukiv vikipedistiv pro yakist tekstiv Chzhemao vona mogla b napisati roman abo scenarij filmu diya yakogo vidbuvayetsya na teritoriyi Rosiyi v serednovichchi Div takozhVikipediya shotlandskoyu rivninnoyu movoyu Genrik BatutaPrimitkiDmitrij Vachedin 29 chervnya 2022 Kitajskaya domohozyajka 10 let pisala v Vikipedii vymyshlennuyu istoriyu Rossii Moskva i Tver v nej vekami voevali za nesushestvuyushij rudnik v Kashine Meduza Wu Peiyue 28 chervnya 2022 She Spent a Decade Writing Fake Russian History Wikipedia Just Noticed angl en Procitovano 13 sichnya 2023 Rachel Cheung 13 lipnya 2022 A Bored Chinese Housewife Spent Years Falsifying Russian History on Wikipedia angl Vice Procitovano 13 sichnya 2023 Jonny Diamond 28 chervnya 2022 A Chinese Borges wrote millions of words of fake Russian history on Wikipedia for a decade angl en Procitovano 13 sichnya 2023 Mariella Moon 14 lipnya 2022 A Chinese Wikipedia editor spent years writing fake Russian medieval history angl Engadget Procitovano 13 sichnya 2023 Obgovorennya shodo pozbavlennya statusu statti Radyanska deportaciya kitajciv u kitajskij Vikipediyi User 折毛 维基百科 自由的百科全书 kit 13 chervnya 2022 Procitovano 5 serpnya 2023 伊凡 16 chervnya 2022 如何评价古罗斯史中文维基被大规模篡改 捏造史实 kit Zhihu Procitovano 13 sichnya 2023 Ziznannya na osobistij storinci Chzhemao v anglijskij Vikipediyi Wikipedia angl 19 chervnya 2022 Procitovano 5 serpnya 2023 Vidpovidi Chzhemao pro yiyi motivi v obgovorenni v anglijskij Vikipediyi Wikipedia angl 30 grudnya 2022 Procitovano 5 serpnya 2023 Wikipedia 2022年歷史相關條目偽造事件 kit Kitajskaya Vikipediya 16 chervnya 2022 Procitovano 13 sichnya 2023 Sergej Vereskov 30 chervnya 2022 Kitajskaya domohozyajka 10 let pisala v Vikipedii fejkovye stati o Rossii chto eto bylo Psychologies Procitovano 13 sichnya 2023