Мінта́ка (δ Ori / дельта Оріона) — блакитний надгігант у сузір'ї Оріона, крайня права з трьох зір, що складають астеризм «Пояс Оріона». Зоря розташована дуже близько до небесного екватора. Коли Оріон перебуває поблизу меридіана, Мінтака є крайньою правою зорею Поясу Оріона, якщо дивитися на неї з Північної півкулі, обернувшись на південь.
Історія дослідження | |
---|---|
Дата відкриття | рік |
Дані спостережень (Епоха J2000.0[2]) | |
Пряме піднесення | |
Схилення | |
Відстань | пк |
Видима зоряна величина (V) | m |
Астрометрія | |
Променева швидкість (Rv) | км/c |
Власний рух за прямим піднесенням | mas/рік |
Власний рух за схиленням | mas/рік |
Абсолютна зоряна величина (V) | m |
Спектральні характеристики | |
B−V | |
U−B | |
Фізичні характеристики | |
Маса | M☉ |
Радіус | R☉ |
(Вік) | років |
Температура | K |
Світність | L☉ |
Металічність | |
Елементи орбіти | |
Період (P) | років |
Велика піввісь (a) | а.о. |
Ексцентриситет (e) | |
Эпоха периастра (T) | ° |
(Аргумент перицентра) (ω) | ° |
- | |
| |
Інформація у базах даних | |
Зоряна система | |
Зоря має кілька компонентів Їх параметри: | |
- |
Номенклатура
Дельта Оріона (δ Orionis) — позначення зорі за Баєром, 34 Оріона — за Фламстідом. Сама назва Мінтака походить від араб. منطقة, трансліт. manṭaqa, дос. «пояс».. 2016 року Міжнародний астрономічний союз організував Робочу групу зоряних назв (WGSN) для каталогізації та стандартизації власних назв зір. Перший бюлетень WGSN за липень 2016 року містив таблицю перших двох партій назв, затверджених WGSN, серед яких була й назва Мінтака для цієї зорі. Тепер вона внесена в Каталог зоряних назв МАС.
Історія спостереження
Вимірювання променевої швидкості, зроблені Анрі-Александром Деландром 1900 року в Паризькій обсерваторії, показали, що Мінтака має змінну променеву швидкість і, відповідно, є спектрально-подвійною. Його попередня оцінка орбітального періоду в 1,92 дня була неправильна, як 1904 року показав Йоганнес Франц Гартманн, використовуючи фотопластинки, зроблені в Потсдамській обсерваторії, з'ясувавши, що орбітальний період зорі становить 5,7 дня. Гартманн також помітив, що лінія кальцію K на 393,4 нанометра в зоряному спектрі не бере участі в періодичних зміщеннях ліній, спричинених орбітальним рухом зорі, і припустив, що в зоні прямої видимості Мінтаки була хмара, яка містила кальцій. Це було перше виявлення міжзоряного середовища.
Система
δ Оріона — кратна зоряна система. У ній є зоря 7 зоряної величини на відстані близько 52 кутових секунд від первинної зорі другої зоряної величини та набагато слабша зоря між ними. Система позначена WDS 05320-0018 у Вашингтонському каталозі подвійних зір, де супутник 14-ї зоряної величини вказаний як компонент B, а зоря сьомої зоряної величини — як компонент C.
Примітки
- Leeuwen F. v. Validation of the new Hipparcos reduction // Astron. Astrophys. / T. Forveille — EDP Sciences, 2007. — Vol. 474, Iss. 2. — P. 653–664. — ISSN 0004-6361; 0365-0138; 1432-0746; 1286-4846 — doi:10.1051/0004-6361:20078357 — arXiv:0708.1752
- SIMBAD Astronomical Database
- Allen, Richard Hinckley (1963) [1899]. Star-names and their meanings. New York, NY: . с. 314. ISBN .
- IAU Working Group on Star Names (WGSN). Процитовано 22 May 2016.
- Bulletin of the IAU Working Group on Star Names, No. 1 (PDF). Процитовано 28 July 2016.
- IAU Catalog of Star Names. Процитовано 28 July 2016.
- Deslandres, H. (1 березня 1900). Variable velocity in line of sight of delta Orionis. (Notes). The Observatory. Т. 23. с. 148—148. ISSN 0029-7704. Процитовано 1 лютого 2024.
- Hartmann, J. (1 травня 1904). Investigations on the spectrum and orbit of delta Orionis. The Astrophysical Journal. Т. 19. с. 268—286. doi:10.1086/141112. ISSN 0004-637X. Процитовано 1 лютого 2024.
- Mason, Brian D.; Wycoff, Gary L.; Hartkopf, William I.; Douglass, Geoffrey G.; Worley, Charles E. (2001). The 2001 US Naval Observatory Double Star CD-ROM. I. The Washington Double Star Catalog. The Astronomical Journal. 122 (6): 3466. Bibcode:2001AJ....122.3466M. doi:10.1086/323920.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Minta ka d Ori delta Oriona blakitnij nadgigant u suzir yi Oriona krajnya prava z troh zir sho skladayut asterizm Poyas Oriona Zorya roztashovana duzhe blizko do nebesnogo ekvatora Koli Orion perebuvaye poblizu meridiana Mintaka ye krajnoyu pravoyu zoreyu Poyasu Oriona yaksho divitisya na neyi z Pivnichnoyi pivkuli obernuvshis na pivden Istoriya doslidzhennyaData vidkrittya rikDani sposterezhen Epoha J2000 0 2 Pryame pidnesennya 1 4486524 radian 1 Shilennya 0 radian 1 Vidstan pkVidima zoryana velichina V mAstrometriyaPromeneva shvidkist Rv km cVlasnij ruh za pryamim pidnesennyam mas rikVlasnij ruh za shilennyam mas rikAbsolyutna zoryana velichina V mSpektralni harakteristikiB VU BFizichni harakteristikiMasa M Radius R Vik rokivTemperatura KSvitnist L MetalichnistElementi orbitiPeriod P rokivVelika pivvis a a o Ekscentrisitet e Epoha periastra T Argument pericentra w Informaciya u bazah danihZoryana sistemaZorya maye kilka komponentiv Yih parametri NomenklaturaDelta Oriona d Orionis poznachennya zori za Bayerom 34 Oriona za Flamstidom Sama nazva Mintaka pohodit vid arab منطقة translit manṭaqa dos poyas 2016 roku Mizhnarodnij astronomichnij soyuz organizuvav Robochu grupu zoryanih nazv WGSN dlya katalogizaciyi ta standartizaciyi vlasnih nazv zir Pershij byuleten WGSN za lipen 2016 roku mistiv tablicyu pershih dvoh partij nazv zatverdzhenih WGSN sered yakih bula j nazva Mintaka dlya ciyeyi zori Teper vona vnesena v Katalog zoryanih nazv MAS Istoriya sposterezhennyaRoztashuvannya d Oriona obvedene kolom yak pokazano na tradicijnij zoryanij karti pivnichchyu dogori Vimiryuvannya promenevoyi shvidkosti zrobleni Anri Aleksandrom Delandrom 1900 roku v Parizkij observatoriyi pokazali sho Mintaka maye zminnu promenevu shvidkist i vidpovidno ye spektralno podvijnoyu Jogo poperednya ocinka orbitalnogo periodu v 1 92 dnya bula nepravilna yak 1904 roku pokazav Jogannes Franc Gartmann vikoristovuyuchi fotoplastinki zrobleni v Potsdamskij observatoriyi z yasuvavshi sho orbitalnij period zori stanovit 5 7 dnya Gartmann takozh pomitiv sho liniya kalciyu K na 393 4 nanometra v zoryanomu spektri ne bere uchasti v periodichnih zmishennyah linij sprichinenih orbitalnim ruhom zori i pripustiv sho v zoni pryamoyi vidimosti Mintaki bula hmara yaka mistila kalcij Ce bulo pershe viyavlennya mizhzoryanogo seredovisha Sistemad Oriona kratna zoryana sistema U nij ye zorya 7 zoryanoyi velichini na vidstani blizko 52 kutovih sekund vid pervinnoyi zori drugoyi zoryanoyi velichini ta nabagato slabsha zorya mizh nimi Sistema poznachena WDS 05320 0018 u Vashingtonskomu katalozi podvijnih zir de suputnik 14 yi zoryanoyi velichini vkazanij yak komponent B a zorya somoyi zoryanoyi velichini yak komponent C PrimitkiLeeuwen F v Validation of the new Hipparcos reduction Astron Astrophys T Forveille EDP Sciences 2007 Vol 474 Iss 2 P 653 664 ISSN 0004 6361 0365 0138 1432 0746 1286 4846 doi 10 1051 0004 6361 20078357 arXiv 0708 1752 d Track Q114404d Track Q46260676d Track Q63615173d Track Q28315126d Track Q752075 SIMBAD Astronomical Database d Track Q654724 Allen Richard Hinckley 1963 1899 Star names and their meanings New York NY s 314 ISBN 1 931559 44 9 IAU Working Group on Star Names WGSN Procitovano 22 May 2016 Bulletin of the IAU Working Group on Star Names No 1 PDF Procitovano 28 July 2016 IAU Catalog of Star Names Procitovano 28 July 2016 Deslandres H 1 bereznya 1900 Variable velocity in line of sight of delta Orionis Notes The Observatory T 23 s 148 148 ISSN 0029 7704 Procitovano 1 lyutogo 2024 Hartmann J 1 travnya 1904 Investigations on the spectrum and orbit of delta Orionis The Astrophysical Journal T 19 s 268 286 doi 10 1086 141112 ISSN 0004 637X Procitovano 1 lyutogo 2024 Mason Brian D Wycoff Gary L Hartkopf William I Douglass Geoffrey G Worley Charles E 2001 The 2001 US Naval Observatory Double Star CD ROM I The Washington Double Star Catalog The Astronomical Journal 122 6 3466 Bibcode 2001AJ 122 3466M doi 10 1086 323920