Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Міна Виткойц (н.-луж. Mina Witkojc, нім. Wilhelmine Wittka, 25 травня 1893 року, Бург, Німеччина — 11 листопада 1975 року, Папітц, НДР) — нижньолужицька поетеса, прозаїк, перекладачка, журналістка і публіцистка. Поряд з нижньолужицьким поетом Мато Косиком вважається класиком нижньолужицької поезії. Лауреатка премії імені Якуба Чишинського (1964).
| Міна Віткойц | ||||
|---|---|---|---|---|
| н.-луж. Mina Witkojc нім. Wilhelmine Wittka | ||||
 | ||||
| Народилася | 28 травня 1893[1][2] Бург/Бóркови, Бург (Шпревальд, об'єднання громад), Шпре-Найсе, Бранденбург, Німеччина | |||
| Померла | 11 листопада 1975[1][2] (82 роки) d, Кольквіц/Гоłкойце, Шпре-Найсе, Бранденбург, Німеччина | |||
| Поховання | Бург/Бóркови | |||
| Країна |  Німеччина | |||
| Діяльність | журналістка, поетеса, перекладачка, письменниця | |||
| Сфера роботи | поезія | |||
| Мова творів | лужицькі мови | |||
| Членство | Матиця серболужицька | |||
| Нагороди | Q47455270? (1972) | |||
| | ||||
 Міна Віткойц у Вікісховищі | ||||
Життєпис
Міна Віткойц народилася 25 травня 1893 року в місті Бург в селянській родині Фріцо Поленьца і Маріанни Віткойц. У ранньому дитинстві стала сиротою. З 1899 до 1907 роки навчалася в середній школі в Бурзі. З 1907 року протягом 10 років працювала в Берліні покоївкою, флористкою і на військовому промисловому підприємстві. В 1917 році повернулася до рідного місто, де почала працювати найманою працівницею у сільському господарстві.
У серпні 1921 року Міна Віткойц познайомилася з групою чеських і верхньолужицьких інтелектуальних діячів, які надихнули її займатися культурною діяльністю серед лужичан. У 1922 році опублікувала свій перший вірш у журналі «Калюжка». У 1923 році переїхала до Баутцена, де до 1931 року працювала редакторкою нижньолужицької газети Serbski Саѕпік. Під час редагування наклад газети досяг з 200 до 1200 екземплярів. В цей же час співпрацювала з лужицькими громадськими діячами Арноштом Мукой та Яном Чижой.
У 1925 році Міна Віткойц випустила свій перший поетичний збірник «Dolnoserbske basni» (Нижньолужицькі вірші). У 1926 році брала участь у Європейському конгресі національних меншин, що відбувся в Женеві. В цей же час займалася перекладами нижньолужицькою мовою творів чеських письменників Божени Немцової та Петра Безруча. Відкрила нижньолужицьких народних письменниць сестер Лізу Домашкойц та Мар'яну Домашкойц і допомагала їм займатися літературною діяльністю.
У роки Веймарської республіки неодноразово притягувалася до суду «за антинімецьку діяльність».
У 1933 році нацистський режим заборонив їй займатися літературною і журналістською діяльністю і вона залишилася без засобів до існування, у зв'язку з чим вона повернулася до Бурга, де знову працювала найманою працівницею у сільському господарстві.
У 1941 році Міна Віткойц через свою діяльність серед лужичан була оголошена нацистським режимом «шкідливим елементом» і відправлена до Ерфурта, де вона пропрацювала в сільськогосподарському підприємстві до кінця Другої світової війни. В 1945 році вона опублікувала поему «Erfurtske spomnjeśa» (Ерфуртські спогади), в якій описала своє життя в Ерфурті.
У 1946 році Міна Віткойц переїхала на недовгий час до Баутцена, де працювала в лужицькій громадській організації Домовіна, потім переїхала до Праги, де проживала до 1954 року. Повернувшись в 1954 році до рідного міста, вона проживала в ньому до своєї смерті в 1975 році.
У 1964 році за свою літературну діяльність Міна Віткойц була удостоєна премії імені Якуба Чишинського.
В останні роки свого життя проживала в будинку престарілих в селі Папітц поблизу Бурга. Померла Міна Віткойц 11 листопада 1975 року і була похована на кладовищі в місті Бург.
Літературна діяльність
Міна Віткойц писала прозові твори та вірші для нижньолужицької газети «Nowy Casnik». Була одним з організаторів нижньолужицького літературного збірника «Serbska Pratyja». У 1934 році видала поетичну збірку «Wĕnašk błośańskich kwĕtkow», яка принесла їй популярність.
- Основні твори
- Dolnoserbske basni, 1925;
- Wěnašk błośańskich kwětkow (Вінок квітів з Блот), 1934;
- Erfurtske spomnjeśa, автобіографія, 1945;
- K swětłu a słyńcu, Berlin 1955;
- Prědne kłoski, Berlin 1958;
- Po drogach casnikarki, Bautzen 1964, ISBN 3-7420-0281-3;
- Pśedsłowo k antologiji Jadna z nich jo šołtowka: antologija noweje dolnoserbskeje literatury, Budyšyn 1971.
- Посмертні видання
- Echo aus dem Spreewald, Bautzen 2001, ISBN 3-7420-1857-4.
Пам'ять
- Її ім'ям названа середня школа в селі Вербен;
- У селі Вербен знаходиться невеликий музей, присвячений діяльності Міни Віткойц.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118634119 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Гугнин А. А., Введение в историю серболужицкой словесности и литературы от истоков до наших дней, стр. 145
Література
- Гугнин А. А., Введение в историю серболужицкой словесности и литературы от истоков до наших дней, Российская академия наук, Институт славяноведения и балканистики, научный центр славяно-германских отношений, М., 1997, стр. 139, 144—145, 153, 155, 158, 160, 175, 191, ISBN 5-7576-0063-2
- Christiane Piniek: Mina Witkojc, Echo aus dem Spreewald. Bautzen: Domowina-Verlag, 2001.
- A. Karichowa: Wona jo «swoje» Blota lubowala. W: Płomje. 2003,05, S.20.
- Gespräch mit Frau Golzbuder (Sorbischlehrerin der Grundschule Krieschow) + zusätzlichen Material
- Mina Witkojc (Wuberk jo zestajił Kito Lorenc.) Budyšin. Ludowe Nakładnistwo Domowina, 1973.
Посилання
- Біографія (н.-луж.)
- Біографія (нім.)
- Бібліографія (нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mina Vitkojc n luzh Mina Witkojc nim Wilhelmine Wittka 25 travnya 1893 roku Burg Nimechchina 11 listopada 1975 roku Papitc NDR nizhnoluzhicka poetesa prozayik perekladachka zhurnalistka i publicistka Poryad z nizhnoluzhickim poetom Mato Kosikom vvazhayetsya klasikom nizhnoluzhickoyi poeziyi Laureatka premiyi imeni Yakuba Chishinskogo 1964 Mina Vitkojcn luzh Mina Witkojc nim Wilhelmine WittkaNarodilasya 28 travnya 1893 1893 05 28 1 2 Burg Borkovi Burg Shprevald ob yednannya gromad Shpre Najse Brandenburg NimechchinaPomerla 11 listopada 1975 1975 11 11 1 2 82 roki d Kolkvic Golkojce Shpre Najse Brandenburg NimechchinaPohovannya Burg BorkoviKrayina NimechchinaDiyalnist zhurnalistka poetesa perekladachka pismennicyaSfera roboti poeziyaMova tvoriv luzhicki moviChlenstvo Maticya serboluzhickaNagorodi Q47455270 1972 Premiya imeni Yakuba Cishinskogo Mina Vitkojc u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Mogila Mini Vitkojc Burg NimechchinaZhittyepisMina Vitkojc narodilasya 25 travnya 1893 roku v misti Burg v selyanskij rodini Frico Polenca i Marianni Vitkojc U rannomu ditinstvi stala sirotoyu Z 1899 do 1907 roki navchalasya v serednij shkoli v Burzi Z 1907 roku protyagom 10 rokiv pracyuvala v Berlini pokoyivkoyu floristkoyu i na vijskovomu promislovomu pidpriyemstvi V 1917 roci povernulasya do ridnogo misto de pochala pracyuvati najmanoyu pracivniceyu u silskomu gospodarstvi U serpni 1921 roku Mina Vitkojc poznajomilasya z grupoyu cheskih i verhnoluzhickih intelektualnih diyachiv yaki nadihnuli yiyi zajmatisya kulturnoyu diyalnistyu sered luzhichan U 1922 roci opublikuvala svij pershij virsh u zhurnali Kalyuzhka U 1923 roci pereyihala do Bautcena de do 1931 roku pracyuvala redaktorkoyu nizhnoluzhickoyi gazeti Serbski Saѕpik Pid chas redaguvannya naklad gazeti dosyag z 200 do 1200 ekzemplyariv V cej zhe chas spivpracyuvala z luzhickimi gromadskimi diyachami Arnoshtom Mukoj ta Yanom Chizhoj U 1925 roci Mina Vitkojc vipustila svij pershij poetichnij zbirnik Dolnoserbske basni Nizhnoluzhicki virshi U 1926 roci brala uchast u Yevropejskomu kongresi nacionalnih menshin sho vidbuvsya v Zhenevi V cej zhe chas zajmalasya perekladami nizhnoluzhickoyu movoyu tvoriv cheskih pismennikiv Bozheni Nemcovoyi ta Petra Bezrucha Vidkrila nizhnoluzhickih narodnih pismennic sester Lizu Domashkojc ta Mar yanu Domashkojc i dopomagala yim zajmatisya literaturnoyu diyalnistyu U roki Vejmarskoyi respubliki neodnorazovo prityaguvalasya do sudu za antinimecku diyalnist U 1933 roci nacistskij rezhim zaboroniv yij zajmatisya literaturnoyu i zhurnalistskoyu diyalnistyu i vona zalishilasya bez zasobiv do isnuvannya u zv yazku z chim vona povernulasya do Burga de znovu pracyuvala najmanoyu pracivniceyu u silskomu gospodarstvi U 1941 roci Mina Vitkojc cherez svoyu diyalnist sered luzhichan bula ogoloshena nacistskim rezhimom shkidlivim elementom i vidpravlena do Erfurta de vona propracyuvala v silskogospodarskomu pidpriyemstvi do kincya Drugoyi svitovoyi vijni V 1945 roci vona opublikuvala poemu Erfurtske spomnjesa Erfurtski spogadi v yakij opisala svoye zhittya v Erfurti U 1946 roci Mina Vitkojc pereyihala na nedovgij chas do Bautcena de pracyuvala v luzhickij gromadskij organizaciyi Domovina potim pereyihala do Pragi de prozhivala do 1954 roku Povernuvshis v 1954 roci do ridnogo mista vona prozhivala v nomu do svoyeyi smerti v 1975 roci U 1964 roci za svoyu literaturnu diyalnist Mina Vitkojc bula udostoyena premiyi imeni Yakuba Chishinskogo V ostanni roki svogo zhittya prozhivala v budinku prestarilih v seli Papitc poblizu Burga Pomerla Mina Vitkojc 11 listopada 1975 roku i bula pohovana na kladovishi v misti Burg Literaturna diyalnistMina Vitkojc pisala prozovi tvori ta virshi dlya nizhnoluzhickoyi gazeti Nowy Casnik Bula odnim z organizatoriv nizhnoluzhickogo literaturnogo zbirnika Serbska Pratyja U 1934 roci vidala poetichnu zbirku Wĕnask blosanskich kwĕtkow yaka prinesla yij populyarnist Osnovni tvori Dolnoserbske basni 1925 Wenask blosanskich kwetkow Vinok kvitiv z Blot 1934 Erfurtske spomnjesa avtobiografiya 1945 K swetlu a slyncu Berlin 1955 Predne kloski Berlin 1958 Po drogach casnikarki Bautzen 1964 ISBN 3 7420 0281 3 Psedslowo k antologiji Jadna z nich jo soltowka antologija noweje dolnoserbskeje literatury Budysyn 1971 Posmertni vidannya Echo aus dem Spreewald Bautzen 2001 ISBN 3 7420 1857 4 Pam yatYiyi im yam nazvana serednya shkola v seli Verben U seli Verben znahoditsya nevelikij muzej prisvyachenij diyalnosti Mini Vitkojc PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118634119 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Gugnin A A Vvedenie v istoriyu serboluzhickoj slovesnosti i literatury ot istokov do nashih dnej str 145LiteraturaGugnin A A Vvedenie v istoriyu serboluzhickoj slovesnosti i literatury ot istokov do nashih dnej Rossijskaya akademiya nauk Institut slavyanovedeniya i balkanistiki nauchnyj centr slavyano germanskih otnoshenij M 1997 str 139 144 145 153 155 158 160 175 191 ISBN 5 7576 0063 2 Christiane Piniek Mina Witkojc Echo aus dem Spreewald Bautzen Domowina Verlag 2001 A Karichowa Wona jo swoje Blota lubowala W Plomje 2003 05 S 20 Gesprach mit Frau Golzbuder Sorbischlehrerin der Grundschule Krieschow zusatzlichen Material Mina Witkojc Wuberk jo zestajil Kito Lorenc Budysin Ludowe Nakladnistwo Domowina 1973 PosilannyaBiografiya n luzh Biografiya nim Bibliografiya nim