А́ртур А́шер Мі́ллер (англ. Arthur Miller; 17 жовтня 1915 — 10 лютого 2005) — американський драматург і прозаїк. Був дуже помітною постаттю на американській театральній сцені. Лауреат Пулітцерівської премії. У 1956—1961 роках чоловік акторки Мерилін Монро.
Артур Міллер | ||||
---|---|---|---|---|
Arthur Miller | ||||
Ім'я при народженні | Артур Ашер Міллер | |||
Псевдонім | Jonathan Lovelett | |||
Народився | 17 жовтня 1915[1][2][…] Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[4] | |||
Помер | 10 лютого 2005[2][3][…] (89 років) Роксбері ·серцева недостатність, серцево-судинні захворювання і злоякісна пухлина | |||
Поховання | d[6] | |||
Громадянство | США | |||
Національність | ||||
Місце проживання | Нью-Йорк | |||
Діяльність | драматург, прозаїк | |||
Alma mater | Вища школа ім. Авраама Лінкольна[d] (1932) і Університет Мічигану (1938) | |||
Мова творів | англійська | |||
Роки активності | 1936-2004 | |||
Жанр | Драма, Трагедія | |||
Magnum opus | Смерть комівояжера, d, d, d і d | |||
Членство | Американська академія мистецтв та літератури і Американська академія мистецтв і наук | |||
Конфесія | юдаїзм | |||
Батько | d[7] | |||
Мати | d[7] | |||
Родичі | Деніел Дей-Льюїс[8] | |||
Брати, сестри | d | |||
У шлюбі з | Мерилін Монро, d і d | |||
Діти | d, d і d | |||
Автограф | ||||
Нагороди | ||||
Сайт: ibiblio.org/miller/ | ||||
| ||||
Артур Міллер у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Біографія
Ранні роки
Артур Ашер Міллер народився 17 жовтня 1915 року у Гарлемі, Нью-Йорк. Він був третьою дитиною у сім'ї Айсідора та Аугусти Міллерів, єврейських емігрантів з Польщі. Його батько був досить заможним підприємцем та володів великим магазином жіночого одягу з персоналом у 400 чоловік. Потім сім'я переїхала до Мангеттену. Після біржового краху 1929 його родина втратила майже всі статки та переїхала до Брукліна.
Подальше життя
У 1938 році Артур Міллер закінчив Мічиганський університет. Після початку Другої світової війни Міллер почав працювати репортером на військовій верфі в Брукліні, відвідуючи військові гарнізони. Протягом півроку він збирав матеріали для фільму Ерні Пайла .
У 1947 році вийшла драма Міллера , яка принесла йому популярність і була удостоєна премії Об'єднання нью-йоркських театральних критиків і премії Дональдсона.
У 1949 році була поставлена п'єса «Смерть комівояжера», що вважається найкращим твором драматурга. Він отримав Пулітцерівську премію, премію Об'єднання нью-йоркських театральних критиків і премію Антуанетти Перрі («Тоні»).
У 1953 році вийшла драма про судовий процес над «салемськими відьмами», в якій проводилися паралелі з діяльністю Комісії сенатора Маккарті, що зробило Міллера фігурантом «чорного списку» Голлівуду. У тому ж році твір був удостоєний премій «Тоні» і Дональдсона.
Артур Ашер Міллер помер 10 лютого 2005 року в Роксбері (Коннектикут, США) від гострої серцевої недостатності.
Особисте життя
У 1940 році Міллер одружився з Мері Грейс Слеттері, яка народила від нього двох дітей. Шлюб тривав 15 років і у 1955 році завершився розлученням.
У 1956 році Артур одружився з американською кінозіркою Мерилін Монро. Шлюб тривав 5 років, під час яких Монро пережила два викидні. У 1961 році вийшов фільм Джона Г'юстона «Неприкаяні» з Монро, Кларком Ґейблом та Монтгомері Кліфтом у головних ролях, сценарій до якого написав Міллер. У січні 1961 року, за півтора року до смерті акторки, подружжя розлучилося.
Через рік письменник одружився з австрійською фотохудожницею , яка народила двох дітей: доньку та сина Даніеля (з синдромом Дауна). Ребекка одружена з англійським актором Денієлом Дей-Льюісом. Шлюб з Морат тривав до її смерті у 2002 році.
Екранізації творів
- 1951 — «Смерть комівояжера» (англ. Death of a Salesman) — фільм (США) реж. Л. Бенедека за мотивами однойменної п'єси 1949 року А. Міллера.
- 1957 — (фр. Les sorcières de Salem) — фільм французького режисера Р. Руло.
- 1960 — «Міст перейти не можна» — радянський художній фільм-драма, поставлений реж. Т. Вульфовичем і М. Куріхіним за п'єсою А. Міллера «Смерть комівояжера».
- 1962 — (фр. Vu du pont) — франко-італійська драма реж. С. Люмета за однойменною п'єсою А. Міллера (1955).
- 1969 — «Ціна» — радянський художній фільм реж. , за п'єсою А. Міллера англ. «The Price».
- 1985 — (англ. Death of a Salesman) — телефільм (США) реж. Ф. Шлендорфа за однойменною п'єсою 1949 року А. Міллера; у головній ролі — Дастін Гоффман.
- 1989 — — радянський телевізійний спектакль за п'єсою А. Міллера, поставлений реж. М. Козаковим.
- 1996 — — фільм (США) реж. , екранізація однойменної п'єси А. Міллера.
Див. також
- 3769 Артурміллер — астероїд, названий на честь письменника.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- Миллер Артур // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Internet Broadway Database — 2000.
- Find a Grave — 1996.
- Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
- https://www.republica.com/2017/06/21/el-actor-daniel-day-lewis-sorprende-con-el-anuncio-de-su-retirada-del-cine/
- Michael Ratcliffe (12 травня 2005). Arthur Miller. The Guardian (англ.). оригіналу за 23 липня 2012. Процитовано 25 травня 2020.
Посилання
- Міллер Артур // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Т. 2 : Л — Я. — С. 176. — .
- Біографія Артура Міллера [ 21 лютого 2009 у Wayback Machine.]
- Фокус (роман) [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Miller A rtur A sher Mi ller angl Arthur Miller 17 zhovtnya 1915 10 lyutogo 2005 amerikanskij dramaturg i prozayik Buv duzhe pomitnoyu postattyu na amerikanskij teatralnij sceni Laureat Pulitcerivskoyi premiyi U 1956 1961 rokah cholovik aktorki Merilin Monro Artur MillerArthur MillerIm ya pri narodzhenniArtur Asher MillerPsevdonimJonathan LovelettNarodivsya17 zhovtnya 1915 1915 10 17 1 2 Nyu Jork Nyu Jork SShA 4 Pomer10 lyutogo 2005 2005 02 10 2 3 89 rokiv Roksberi serceva nedostatnist sercevo sudinni zahvoryuvannya i zloyakisna puhlinaPohovannyad 6 Gromadyanstvo SShANacionalnistMisce prozhivannyaNyu JorkDiyalnistdramaturg prozayikAlma materVisha shkola im Avraama Linkolna d 1932 i Universitet Michiganu 1938 Mova tvorivanglijskaRoki aktivnosti1936 2004ZhanrDrama TragediyaMagnum opusSmert komivoyazhera d d d i dChlenstvoAmerikanska akademiya mistectv ta literaturi i Amerikanska akademiya mistectv i naukKonfesiyayudayizmBatkod 7 Matid 7 RodichiDeniel Dej Lyuyis 8 Brati sestridU shlyubi zMerilin Monro d i dDitid d i dAvtografNagorodid 2002 d Praemium Imperiale 2001 d 1947 d 1949 d 1949 d 1949 d 1953 Literaturna premiya Sent Luyisa 1980 d 1981 d 1995 d 2001 Yerusalimska premiya 2003 d 2003 d 1998 d d dSajt ibiblio org miller Artur Miller u Vikishovishi Vislovlyuvannya u VikicitatahBiografiyaRanni roki Artur Asher Miller narodivsya 17 zhovtnya 1915 roku u Garlemi Nyu Jork Vin buv tretoyu ditinoyu u sim yi Ajsidora ta Augusti Milleriv yevrejskih emigrantiv z Polshi Jogo batko buv dosit zamozhnim pidpriyemcem ta volodiv velikim magazinom zhinochogo odyagu z personalom u 400 cholovik Potim sim ya pereyihala do Mangettenu Pislya birzhovogo krahu 1929 jogo rodina vtratila majzhe vsi statki ta pereyihala do Bruklina Podalshe zhittya U 1938 roci Artur Miller zakinchiv Michiganskij universitet Pislya pochatku Drugoyi svitovoyi vijni Miller pochav pracyuvati reporterom na vijskovij verfi v Bruklini vidviduyuchi vijskovi garnizoni Protyagom pivroku vin zbirav materiali dlya filmu Erni Pajla U 1947 roci vijshla drama Millera yaka prinesla jomu populyarnist i bula udostoyena premiyi Ob yednannya nyu jorkskih teatralnih kritikiv i premiyi Donaldsona U 1949 roci bula postavlena p yesa Smert komivoyazhera sho vvazhayetsya najkrashim tvorom dramaturga Vin otrimav Pulitcerivsku premiyu premiyu Ob yednannya nyu jorkskih teatralnih kritikiv i premiyu Antuanetti Perri Toni U 1953 roci vijshla drama pro sudovij proces nad salemskimi vidmami v yakij provodilisya paraleli z diyalnistyu Komisiyi senatora Makkarti sho zrobilo Millera figurantom chornogo spisku Gollivudu U tomu zh roci tvir buv udostoyenij premij Toni i Donaldsona Artur Asher Miller pomer 10 lyutogo 2005 roku v Roksberi Konnektikut SShA vid gostroyi sercevoyi nedostatnosti Osobiste zhittya Artur Miller z drugoyu druzhinoyu Merilin Monro U 1940 roci Miller odruzhivsya z Meri Grejs Sletteri yaka narodila vid nogo dvoh ditej Shlyub trivav 15 rokiv i u 1955 roci zavershivsya rozluchennyam U 1956 roci Artur odruzhivsya z amerikanskoyu kinozirkoyu Merilin Monro Shlyub trivav 5 rokiv pid chas yakih Monro perezhila dva vikidni U 1961 roci vijshov film Dzhona G yustona Neprikayani z Monro Klarkom Gejblom ta Montgomeri Kliftom u golovnih rolyah scenarij do yakogo napisav Miller U sichni 1961 roku za pivtora roku do smerti aktorki podruzhzhya rozluchilosya Cherez rik pismennik odruzhivsya z avstrijskoyu fotohudozhniceyu yaka narodila dvoh ditej donku ta sina Danielya z sindromom Dauna Rebekka odruzhena z anglijskim aktorom Deniyelom Dej Lyuisom Shlyub z Morat trivav do yiyi smerti u 2002 roci Ekranizaciyi tvoriv1951 Smert komivoyazhera angl Death of a Salesman film SShA rezh L Benedeka za motivami odnojmennoyi p yesi 1949 roku A Millera 1957 fr Les sorcieres de Salem film francuzkogo rezhisera R Rulo 1960 Mist perejti ne mozhna radyanskij hudozhnij film drama postavlenij rezh T Vulfovichem i M Kurihinim za p yesoyu A Millera Smert komivoyazhera 1962 fr Vu du pont franko italijska drama rezh S Lyumeta za odnojmennoyu p yesoyu A Millera 1955 1969 Cina radyanskij hudozhnij film rezh za p yesoyu A Millera angl The Price 1985 angl Death of a Salesman telefilm SShA rezh F Shlendorfa za odnojmennoyu p yesoyu 1949 roku A Millera u golovnij roli Dastin Goffman 1989 radyanskij televizijnij spektakl za p yesoyu A Millera postavlenij rezh M Kozakovim 1996 film SShA rezh ekranizaciya odnojmennoyi p yesi A Millera Div takozh3769 Arturmiller asteroyid nazvanij na chest pismennika PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Miller Artur Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Internet Broadway Database 2000 d Track Q31964 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326 https www republica com 2017 06 21 el actor daniel day lewis sorprende con el anuncio de su retirada del cine Michael Ratcliffe 12 travnya 2005 Arthur Miller The Guardian angl originalu za 23 lipnya 2012 Procitovano 25 travnya 2020 PosilannyaMiller Artur Zarubizhni pismenniki enciklopedichnij dovidnik u 2 t za red N Mihalskoyi ta B Shavurskogo Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2006 T 2 L Ya S 176 ISBN 966 692 744 6 Biografiya Artura Millera 21 lyutogo 2009 u Wayback Machine Fokus roman 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros