Мігель Анхель Андреоло Фроделла (ісп. Miguel Ángel Andreolo Frodella; нар. 6 вересня 1912, Кармело, Уругвай — пом. 15 травня 1981, Потенца, Італія) або Мікеле Андреоло (італ. Michele Andreolo) — уругвайський та італійський футболіст, півзахисник. Чемпіон світу.
Мікеле Андреоло | ||||||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Повне ім'я | Мігель Анхель Андреоло Фроделла | |||||||||||||||||||||||||||||
Народження | 6 вересня 1912[1][2] або 7 липня 1913 | |||||||||||||||||||||||||||||
Кармело, Колонія, Уругвай | ||||||||||||||||||||||||||||||
Смерть | 14 травня 1981 | |||||||||||||||||||||||||||||
Потенца, Італія | ||||||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 169 см | |||||||||||||||||||||||||||||
Вага | 71 кг | |||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | Італія | |||||||||||||||||||||||||||||
Позиція | півзахисник | |||||||||||||||||||||||||||||
Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||
«Лібертад» (Долорес) | ||||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
Тренерська діяльність** | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||
** Тільки на посаді головного тренера. | ||||||||||||||||||||||||||||||
Мікеле Андреоло у Вікісховищі |
Життєпис
Народився 6 вересня 1912 року в багатодітній родині італійських емігрантів. Футбольний шлях розпочинав у команді «Лібертад» (Долорес). На одному з матчів був присутній чемпіон світу Карлос Ріольфо, який запропонував Андреоло перейти до одного з провідних клубів Уругваю. Наступного року став гравцем столичного «Насьйоналя». У першому сезоні був дублером Рікардо Фассіо і майже не з'являвся в «основі» команди. Після переїзду останнього до міланського «Інтернаціонале» став одним з лідером клуба. 1932 року «Насьйональ», після тривалої перерви, здобув перемогу в національній лізі. Статус-кво був збережений і наступного року.
Був включений до складу національної збірної на переможному для неї кубку Америки 1935 року, проте весь час перебував на лаві запасних. На його позиції виступав гравець «Пеньяроля» Лоренцо Фернандес (чемпіон світу 1930 року).
1934 року до Уругваю приїхав гравець італійської «Болоньї» Франциско Федулло, з наміром знайти кваліфікованого центрального хавбека. Мікеле Андреоло прийняв запрошення і наступного року переїхав на Апенніни.
У складі нового клубу дебютував 29 вересня 1935 року у Флоренції. Гості здобули мінімальну перемогу над «Фіорентиною» (1:0). Того ж сезону «Болонья» обірвала п'ятирічну гегемонію в «Серії А» туринського «Ювентуса». У перші роки його гру журналісти часто порівнювали з грою іншого південноамериканця, чемпіона світу 1934 року, Луїса Монті. І здебільшого Андреоло мав більше схвальних відгуків. У складі «Болоньї», за вісім сезонів, у «Серії А» виходив на поле 165 разів і забив 24 м'ячі. Ці роки є найкращими в історії команди, чотири рази «Болонья» здобувала перемоги в чемпіонаті Італії, брала участь у кубку Мітропи.
В 30-х роках футболісти з Південної Америки, які мали італійське коріння, приймали громадянство і грали за національну збірну. Серед чемпіонів світу 1934 року було п'ятеро «оріунді»: аргентинці Аттіліо Демарія, Луїс Монті, Раймундо Орсі, Енріке Гвайта і бразилець Анфілоджино Гваризі. Цим шляхом пішов і Мікеле Андреоло. Дебютував у збірній 17 травня 1936 року. У Римі господарі зіграли внічию зі збірною Австрії (2:2). Через два роки забив свій єдиний гол за національну команду. У Мілані італійці здобули переконливу перемогу над збірною Бельгії (6:1). У тому матчі за господарів також забивали Джузеппе Меацца, П'єро Пазінаті і Сільвіо Піола (тричі).
На переможному чемпіонаті світу у Франції брав участь у всіх поєдинках. За підсумками турніру був включений до символічної збірної. Кольори збірної захищав до 1942 року. Востаннє вийшов на поле проти іспанців (перемога 4:0). Всього за сім років провів 26 матчів.
1944 року перейшов до римського «Лаціо». У повоєнні роки захищав кольори «Наполі». Завершив виступи на футбольних полях у складі команд «Серії С» — «Катанії» і «Форлі».
В 50-х роках очолював італійські команди «Марсала» і . Потім працював з молодіжним складом клубу «Потенца».
Помер 15 травня 1981 року на 69-му році життя у місті Потенца.
Статистика
Клубна статистика
Сезон | Команда | Чемпіонат | Кубок | Кубок Мітропи | Усього | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Л | І | Г | Т | І | Г | Т | І | Г | І | Г | ||
1935-36 | «Болонья» | A | 30 | 4 | ||||||||
1936-37 | A | 25 | 6 | |||||||||
1937-38 | A | 28 | 2 | |||||||||
1938-39 | A | 30 | 6 | |||||||||
1939-40 | A | 22 | 2 | |||||||||
1940-41 | A | 20 | 2 | |||||||||
1942-42 | A | 15 | 1 | |||||||||
1942-43 | A | 25 | 1 | |||||||||
Усього за «Болонью» | 165 | 24 | ||||||||||
1944 | «Лаціо» | 14 | 1 | — | — | — | — | — | — | 14 | 1 | |
1945-46 | «Наполі» | ЧІ | 32 | 5 | — | — | — | — | — | — | 32 | 5 |
1946-47 | A | 33 | 4 | — | — | — | — | — | — | 33 | 4 | |
1947-48 | A | 28 | 2 | — | — | — | — | — | — | 28 | 2 | |
Усього за «Наполі» | 93 | 11 | 0 | 0 | 0 | 0 | 93 | 11 | ||||
Усього в Італії | 272 | 36 | ? | ? | ? | ? | ? | ? |
Матчі за збірну
Статистика виступів у кубку Мітропи
№ | Розіграш | Стадія | Дата та місце проведення | Команда 1 | Рахунок | Команда 2 | Голи та інші дії |
---|---|---|---|---|---|---|---|
1 | 1936 | 1/8 | 21.06.1936, Болонья | Болонья | 2:1 | Аустрія (Відень) | |
2 | 1936 | 1/8 | 28.06.1936, Відень | Аустрія (Відень) | 4:0 | Болонья | |
3 | 1937 | 1/8 | 13.06.1937, Болонья | Болонья | 1:2 | Аустрія (Відень) | |
4 | 1937 | 1/8 | 25.06.1937, Відень | Аустрія (Відень) | 5:1 | Болонья | |
5 | 1939 | 1/4 | 18.06.1939, Бухарест | Венус (Бухарест) | 1:0 | Болонья | |
6 | 1939 | 1/4 | 25.06.1939, Болонья | Болонья | 5:0 | Венус (Бухарест) | |
7 | 1939 | 1/2 | 9.07.1939, Болонья | Болонья | 3:1 | Ференцварош | |
8 | 1939 | 1/2 | 16.07.1939, Будапешт | Ференцварош | 4:1 | Болонья | |
Всього в кубку Мітропи | 8 | Голи | 0 |
Титули і досягнення
- Чемпіон світу (1): 1938
- Володар Кубка Америки (1): 1935
- Чемпіон Уругваю (2): 1933, 1934
- Чемпіон Італії (4): 1936, 1937, 1939, 1941
Примітки
- Transfermarkt.de — 2000.
- FBref
Посилання
- Статистика виступів за збірну на сайті Федерації футболу Італії. (італ.)
- Дані про гравця в «Енциклопедії футболу». (італ.)
- Статистика гравця на сайті RSSSF.com (англ.)
- Статистика гравця на сайті FIFA.com (англ.)
- Профіль на сайті Eu-Football.info (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Migel Anhel Andreolo Frodella isp Miguel Angel Andreolo Frodella nar 6 veresnya 1912 Karmelo Urugvaj pom 15 travnya 1981 Potenca Italiya abo Mikele Andreolo ital Michele Andreolo urugvajskij ta italijskij futbolist pivzahisnik Chempion svitu Mikele AndreoloMikele AndreoloOsobisti daniPovne im ya Migel Anhel Andreolo FrodellaNarodzhennya 6 veresnya 1912 1912 09 06 1 2 abo 7 lipnya 1913 1913 07 07 Karmelo Koloniya UrugvajSmert 14 travnya 1981 1981 05 14 Potenca ItaliyaZrist 169 smVaga 71 kgGromadyanstvo ItaliyaPoziciya pivzahisnikYunacki klubi Libertad Dolores Profesionalni klubi Roki Klub I g 1932 1935 Nasjonal 35 0 1935 1943 Bolonya 165 24 1943 1945 Lacio 14 1 1945 1948 Napoli 93 11 1948 1949 Kataniya 8 0 1949 1950 Forli Nacionalna zbirnaRoki Zbirna I g 1935 Urugvaj 0 0 1936 1942 Italiya 26 1 Trenerska diyalnist Roki Komanda Posada1953 1954 Marsala 1957 1958 Igri ta goli za profesionalni klubi vrahovuyutsya lishe v nacionalnomu chempionati Tilki na posadi golovnogo trenera Mikele Andreolo u VikishovishiZhittyepisNarodivsya 6 veresnya 1912 roku v bagatoditnij rodini italijskih emigrantiv Futbolnij shlyah rozpochinav u komandi Libertad Dolores Na odnomu z matchiv buv prisutnij chempion svitu Karlos Riolfo yakij zaproponuvav Andreolo perejti do odnogo z providnih klubiv Urugvayu Nastupnogo roku stav gravcem stolichnogo Nasjonalya U pershomu sezoni buv dublerom Rikardo Fassio i majzhe ne z yavlyavsya v osnovi komandi Pislya pereyizdu ostannogo do milanskogo Internacionale stav odnim z liderom kluba 1932 roku Nasjonal pislya trivaloyi perervi zdobuv peremogu v nacionalnij lizi Status kvo buv zberezhenij i nastupnogo roku Buv vklyuchenij do skladu nacionalnoyi zbirnoyi na peremozhnomu dlya neyi kubku Ameriki 1935 roku prote ves chas perebuvav na lavi zapasnih Na jogo poziciyi vistupav gravec Penyarolya Lorenco Fernandes chempion svitu 1930 roku 1934 roku do Urugvayu priyihav gravec italijskoyi Bolonyi Francisko Fedullo z namirom znajti kvalifikovanogo centralnogo havbeka Mikele Andreolo prijnyav zaproshennya i nastupnogo roku pereyihav na Apennini U skladi novogo klubu debyutuvav 29 veresnya 1935 roku u Florenciyi Gosti zdobuli minimalnu peremogu nad Fiorentinoyu 1 0 Togo zh sezonu Bolonya obirvala p yatirichnu gegemoniyu v Seriyi A turinskogo Yuventusa U pershi roki jogo gru zhurnalisti chasto porivnyuvali z groyu inshogo pivdennoamerikancya chempiona svitu 1934 roku Luyisa Monti I zdebilshogo Andreolo mav bilshe shvalnih vidgukiv U skladi Bolonyi za visim sezoniv u Seriyi A vihodiv na pole 165 raziv i zabiv 24 m yachi Ci roki ye najkrashimi v istoriyi komandi chotiri razi Bolonya zdobuvala peremogi v chempionati Italiyi brala uchast u kubku Mitropi V 30 h rokah futbolisti z Pivdennoyi Ameriki yaki mali italijske korinnya prijmali gromadyanstvo i grali za nacionalnu zbirnu Sered chempioniv svitu 1934 roku bulo p yatero oriundi argentinci Attilio Demariya Luyis Monti Rajmundo Orsi Enrike Gvajta i brazilec Anfilodzhino Gvarizi Cim shlyahom pishov i Mikele Andreolo Debyutuvav u zbirnij 17 travnya 1936 roku U Rimi gospodari zigrali vnichiyu zi zbirnoyu Avstriyi 2 2 Cherez dva roki zabiv svij yedinij gol za nacionalnu komandu U Milani italijci zdobuli perekonlivu peremogu nad zbirnoyu Belgiyi 6 1 U tomu matchi za gospodariv takozh zabivali Dzhuzeppe Meacca P yero Pazinati i Silvio Piola trichi Na peremozhnomu chempionati svitu u Franciyi brav uchast u vsih poyedinkah Za pidsumkami turniru buv vklyuchenij do simvolichnoyi zbirnoyi Kolori zbirnoyi zahishav do 1942 roku Vostannye vijshov na pole proti ispanciv peremoga 4 0 Vsogo za sim rokiv proviv 26 matchiv 1944 roku perejshov do rimskogo Lacio U povoyenni roki zahishav kolori Napoli Zavershiv vistupi na futbolnih polyah u skladi komand Seriyi S Kataniyi i Forli V 50 h rokah ocholyuvav italijski komandi Marsala i Potim pracyuvav z molodizhnim skladom klubu Potenca Pomer 15 travnya 1981 roku na 69 mu roci zhittya u misti Potenca StatistikaKlubna statistika Klubna statistika Sezon Komanda Chempionat Kubok Kubok Mitropi UsogoL I G T I G T I G I G1935 36 Bolonya A 30 41936 37 A 25 61937 38 A 28 21938 39 A 30 61939 40 A 22 21940 41 A 20 21942 42 A 15 11942 43 A 25 1Usogo za Bolonyu 165 241944 Lacio 14 1 14 11945 46 Napoli ChI 32 5 32 51946 47 A 33 4 33 41947 48 A 28 2 28 2Usogo za Napoli 93 11 0 0 0 0 93 11Usogo v Italiyi 272 36 Matchi za zbirnu Statistika matchiv i goliv za zbirnu Italiya Data Misto Gospodari Rezultat Gosti Turnir Goli Primitki17 5 1936 Rim Italiya 2 2 Avstriya tovariskij match 31 5 1936 Budapesht Ugorshina 1 2 Italiya tovariskij match 25 10 1936 Milan Italiya 4 2 Shvejcariya Kubok Centralnoyi Yevropi 15 11 1936 Berlin Nimechchina 2 2 Italiya tovariskij match 25 4 1937 Turin Italiya 2 0 Ugorshina Kubok Centralnoyi Yevropi 23 5 1937 Praga Chehoslovachchina 0 1 Italiya Kubok Centralnoyi Yevropi 27 5 1937 Oslo Norvegiya 1 3 Italiya tovariskij match 31 10 1937 Zheneva Shvejcariya 2 2 Italiya Kubok Centralnoyi Yevropi 5 12 1937 Parizh Franciya 0 0 Italiya tovariskij match 15 5 1938 Milan Italiya 6 1 Belgiya tovariskij match 122 5 1938 Genuya Italiya 4 0 Yugoslaviya tovariskij match 5 6 1938 Marsel Norvegiya 1 2 d ch Italiya ChS 1938 1 8 finalu 12 6 1938 Parizh Franciya 1 3 Italiya ChS 1938 chvertfinal 16 6 1938 Marsel Braziliya 1 2 Italiya ChS 1938 pivfinal 19 6 1938 Parizh Ugorshina 2 4 Italiya ChS 1938 Final 2º Titolo Mondiale20 11 1938 Bolonya Italiya 2 0 Shvejcariya tovariskij match 4 12 1938 Neapol Italiya 1 0 Franciya tovariskij match 26 3 1939 Florenciya Italiya 3 2 Nimechchina tovariskij match 13 5 1939 Milan Italiya 2 2 Angliya tovariskij match 4 6 1939 Belgrad Yugoslaviya 1 2 Italiya tovariskij match 8 6 1939 Budapesht Ugorshina 1 3 Italiya tovariskij match 11 6 1939 Buharest Rumuniya 0 1 Italiya tovariskij match 12 11 1939 Cyurih Shvejcariya 1 1 Italiya tovariskij match 3 3 1940 Turin Italiya 1 1 Shvejcariya tovariskij match 5 4 1942 Genuya Italiya 4 0 Horvatiya tovariskij match 19 4 1942 Milan Italiya 4 0 Ispaniya tovariskij match Usogo Matchiv 26 Goliv 1 Statistika vistupiv u kubku Mitropi Rozigrash Stadiya Data ta misce provedennya Komanda 1 Rahunok Komanda 2 Goli ta inshi diyi1 1936 1 8 21 06 1936 Bolonya Bolonya 2 1 Austriya Viden 2 1936 1 8 28 06 1936 Viden Austriya Viden 4 0 Bolonya3 1937 1 8 13 06 1937 Bolonya Bolonya 1 2 Austriya Viden 4 1937 1 8 25 06 1937 Viden Austriya Viden 5 1 Bolonya5 1939 1 4 18 06 1939 Buharest Venus Buharest 1 0 Bolonya6 1939 1 4 25 06 1939 Bolonya Bolonya 5 0 Venus Buharest 7 1939 1 2 9 07 1939 Bolonya Bolonya 3 1 Ferencvarosh8 1939 1 2 16 07 1939 Budapesht Ferencvarosh 4 1 BolonyaVsogo v kubku Mitropi 8 Goli 0Tituli i dosyagnennya Chempion svitu 1 1938 Volodar Kubka Ameriki 1 1935 Chempion Urugvayu 2 1933 1934 Chempion Italiyi 4 1936 1937 1939 1941Primitki Transfermarkt de 2000 d Track Q2449070 FBref d Track Q56239490 Posilannya Statistika vistupiv za zbirnu na sajti Federaciyi futbolu Italiyi ital Dani pro gravcya v Enciklopediyi futbolu ital Statistika gravcya na sajti RSSSF com angl Statistika gravcya na sajti FIFA com angl Profil na sajti Eu Football info angl