Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мікеланджело Буонарроті Молодший італ Michelangelo Buonarroti il Giovane охрещений 4 листопада 1568 11 січня 1646 флорен

Мікеланджело Буонарроті (молодший)

Мікеланджело Буонарроті (молодший)

Мікеланджело Буонарроті Молодший (італ. Michelangelo Buonarroti il Giovane; охрещений 4 листопада 1568 — 11 січня 1646) — флорентійський поет, лібретист і літератор, відомий як «Молодший», щоб відрізнити від його двоюрідного діда.

Мікеланджело Буонарроті Молодший
image
Бюст Мікеланджело Молодшого авторства Джуліано Фінеллі (1630)
ПсевдоImpastato
Народився4 листопада 1568 або 14 листопада 1568[4]
Флоренція, Флорентійське герцогство[1]
Помер11 січня 1646(1646-01-11)[1][2][…] (77 років)
Флоренція, Італія[1]
ПохованняСанта-Кроче
Діяльністьписьменник, поет
Alma materПізанський університет
Знання мовіталійська[2]
ЧленствоАкадемія делла Круска і d
РідБуонарроті
РодичіМікеланджело Буонарроті
image
Портрет Мікеланджело Молодшого авторства Крістофано Аллорі (Каза Буонарроті, Флоренція)
image
Обкладинка «La tancia» (1612)

Відомості про життя та творчість

Мікеланджело Буонарроті (Молодший) народився у сім'ї Леонардо ді Буонаррото Буонарроті Сімоні (італ. Leonardo di Buonarroto Buonarroti Simoni), який був сином молодшого брата Мікеланджело, Буонаррото, і Кассандри ді Донато ді Вінченціо (італ. Cassandra di Donato di Vincenzio Ridolfi). Дата народження невідома, але охрестили його 4 листопада 1568 року.

Також нема відомостей про його початкову освіту, але вже у 18 років він писав вірші Про його початкову освіту відомо небагато. Однак відомо, що у віці вісімнадцяти років він уже складав вірші петрарківського стилю, а 1585 року став членом Флорентійської академії. З 1588 по 1591 рік він вивчав математику в Пізанському університеті, де подружився з Галілео Галілеєм і Маффео Барберіні, майбутнім папою Урбаном VIII.

1589 року він став членом Академії делла Круска, і був одним із редакторів першого італійського словника, «Словник академіків Круска» (італ. Vocabolario degli Accademici della Crusca; опублікований 1612).

1598 року його прийняли до Академії мистецтв малювання (італ. Accademia delle Arti del Disegno) у Флоренції.

1600 року відбулося весілля Марії Медічі та короля Франції Генріха IV. Мікеланджело склав і опублікував «Опис» (італ. Descrizione), і цим почав свою придворну кар'єру. Він писав твори для розваг. У 1605 році написав пасторальну байку для музики «Народження Геркулеса» (Il natal d'Ercole), виконану та одразу опубліковану62. Для весілля Козімо II Медічі, спадкоємного принца, з Марією Маддаленою Габсбург, він написав «Суд Парижа» (італ. Il giudizio di Paride; 1608, музика Якопо Пері), яку поставили у Палаццо Пітті та надрукували. У 1611 році поставили його сільську комедію «Танція» (італ. La Tancia), яка, ймовірно, є його найвідомішим твором. 11 лютого 1614 року в Пітті відбулася вистава «Балет ввічливості» (італ. Balletto della Cortesia), який танцювали великі князі разом із шістьма лицарями та шістьма дамами. У цей період у нього був роман зі співачкою та композиторкою Франческою Каччіні, яка створила музику для його творів «La Tancia», «Balletto» та «La Fiera».

У 1612 році Буонарроті Молодший розпочав будівництво галереї (нині Каза Буонарроті) на вулиці Віа Ґібелліно (італ. Via Ghibellino), присвяченої своєму відомому родичу, і доручив багатьом художникам намалювати фрески, зокрема Артемізії Джентілескі, Чекко Браво, П'єтро да Кортона,Якопо да Емполі, Франческо Фуріні, Джованні да Сан Джованні, Доменіко Пассіньяно, Оттавіо Ванніні та Якопо Віньялі.

Кар'єра Буонарроті як придворного пішла на спад, коли велика герцогиня Крістіна Лотаринзька образилася на непристойну лексику у «Fiera» (1619).

У 1623 році він присвятив публікацію віршів Мікеланджело своєму другові Маффео Барберіні, щойно призначеному папою Урбаном VIII, і шукав заступництва в інших членів родини Барберіні. Його поїздка до Риму 1629—1630 роках завершилася тільки скромною пенсією.

Останньою з його театральних вистав була «La Siringa», поставлена в Палаццо Веккйо в 1634 році.

У 1640 році він втратив свій капітал через банкрутство банкіра П'єтро Корсі (італ. Pietro Corsi). (у яких Рим і Флоренція виступили протилежними сторонами) ускладнили відносини з Барберіні. Його останні роки припали на написання сатир, наслідуючи друга Якопо Сольдані (італ. Jacopo Soldani).

Помер 11 січня 1646 року. Похований у Санта-Кроче.

Видання віршів Мікеланджело

Мікеланджело Молодший відомий тим, що вперше видав вірші Мікеланджело окремою книгою у 1623 році під назвою «Вірші Мікеланджело Буонарроті, зібрані його племінником» (італ. Rime di Michelagnolo Buonarroti. Raccolte da Michelagnolo suo nipote) у флорентійському видавництві «Джунтіне» (італ. Giuntine). До того часу тільки окремі вірші було опубліковано у роботах Бенедетто Варкі, Донато Джаннотті, Джорджо Вазарі та інших. І хоча робота з видання збірки вибраних віршів велася ще за життя Мікеланджело, видання не побачило світ, а згодом і сам Мікеланджело вирішив відмовитися від цієї ідеї, вважаючи її марнославством.

Видання Мікеланджело Молодшого було неповним, і містило певні неточності. Як редактор, Мікеланджело Молодший дозволив собі підправити текст Мікеланджело, щоб «(…)надати його кострубатій композиції елегантності та витонченості академічного віршування», тож він «(…)попереставляв порядок строф у довгих віршах, [самовільно]поз’єднував уривки, позмінював цілі рядки, ідеї, образи, підсилював і спотворював, змінював фрази, які здавалися йому підозрілими».

Він також (як редактор) змінив чоловічі займенники на жіночі. Сімондз, британський історик культури, писав, що «щире й сердечне почуття до особливого ​​юнака[Томмазо Кавальєрі]… не ображало суспільства в період раннього Ренесансу; але після Тридентського собору суспільне почуття змінилося щодо цієї та подібної теми», що змусило Мікеланджело Молодшого переробити вірші двоюрідного діда, щоб відповідати нормам, і ці зміни породили «гротескні хибні уявлення (…) все ще широко поширені». Сімондз вважав, що Мікеланджело Молодший заклав підвалини «фальшивої традиції» цими змінами, адже наступні автори писали й видавали книги про Мікеланджело та Вітторію Колонну тощо.

Творча спадщина

Тексти Буонарроті молодшого можна знайти серед багатьох композиторських монодій XVII століття, а також у Луїджі Даллапіккола «Шість хорів на вірші Мікеланджело Буонарроті Молодшого» (італ. Sei Cori di Michelangelo Buonarroti il Giovane; 1933).

Виноски

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #115428364 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. Internet Speculative Fiction Database — 1995.
    d:Track:Q2629164
  4. BeWeB
    d:Track:Q77541206
  5. Masera, 1941, с. 11.
  6. Masera, 1941, с. 29—30.
  7. Masera, 1941, с. 11—12.
  8. Masera, 1941, с. 30—32.
  9. Masera, 1941, с. 62.
  10. Masera, 1941, с. 18, 37, 62—64.
  11. Masera, 1941, с. 47—48.
  12. Masera, 1941, с. 65—66.
  13. Masera, 1941, с. 22—25.
  14. Masera, 1941, с. 26—27.
  15. Spike, John T. (1991). Artemisia Gentileschi. Florence, Casa Buonarroti. The Burlington Magazine. 133 (1063): 732—734. ISSN 0007-6287. JSTOR 884954.
  16. Goudriaan, Elisa (2017). Florentine Patricians and Their Networks: Structures Behind the Cultural Success and the Political Representation of the Medici Court (1600-1660). BRILL. с. 130. ISBN .
  17. Casa Buonarroti. The Museums of Florence (брит.). Процитовано 13 березня 2020.
  18. Masera, 1941, с. 49—53.
  19. Masera, 1941, с. 20—21.
  20. Masera, 1941, с. 64—65.
  21. Masera, 1941, с. 27.
  22. Masera, 1941, с. 69—72.
  23. Rime, Michelangelo Buonarroti (1623) (англ.) . Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 22 січня 2012.
  24. Роллан, 1992, с. 154 —155.
  25. Вибрані поезії Мікеланджело (з коментарем) (PDF) (англ.) . Архів оригіналу (PDF) за 20 червня 2013. Процитовано 22 січня 2012.
  26. Роллан, 1992, с. 112 —113.
  27. Symonds, vol.2, 1925, с. 174.
  28. Symonds, vol.2, 1925, с. 127.
  29. Symonds, vol.2, 1925, с. 173.

Бібліографія

  • Janie Cole: A Muse of Music in Early Baroque Florence: The Poetry of Michelangelo Buonarroti il Giovane. Fondazione Carlo Marchi 33. Florence: Leo S. Olschki, 2007 .
  • Janie Cole: Cultural Brokerage and Music-Theatre in Early Modern Italy: Michelangelo Buonarroti il Giovane 2011

Джерела

  • Masera, Maria Giovanna; Bottasso, Enzo (1941). Michelangelo Buonarroti il Giovane (італ.) . Rosenberg & Sellier.
  • Symonds, John Addington (1925). The Life of Michelangelo Buonarroti (англ.) . Т. 2. New York: Charles Scribner's Sons. с. 450. (англ.)
  • Вазарі Д. Життєписи найславетніших живописців, скульпторів та архітекторів = італ. Le Vite de’piu eccelenti Pittori, Scultori e Architetti. — К. : Мистецтво, 1970. — С. 296 —429, 497 —507.
  • Роллан Р. Жизнь Микеланджело // Жизни великих людей: Пер. с франц. В. Курелла = фр. Vie de Michel-Ange. — М. : Известия, 1992. — С. 71 —197. — . (рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Mikelandzhelo Buonarroti Molodshij ital Michelangelo Buonarroti il Giovane ohreshenij 4 listopada 1568 11 sichnya 1646 florentijskij poet libretist i literator vidomij yak Molodshij shob vidrizniti vid jogo dvoyuridnogo dida Mikelandzhelo Buonarroti MolodshijByust Mikelandzhelo Molodshogo avtorstva Dzhuliano Finelli 1630 PsevdoImpastatoNarodivsya4 listopada 1568 abo 14 listopada 1568 4 Florenciya Florentijske gercogstvo 1 Pomer11 sichnya 1646 1646 01 11 1 2 77 rokiv Florenciya Italiya 1 PohovannyaSanta KrocheDiyalnistpismennik poetAlma materPizanskij universitetZnannya movitalijska 2 ChlenstvoAkademiya della Kruska i dRidBuonarrotiRodichiMikelandzhelo Buonarroti Mediafajli u Vikishovishi Portret Mikelandzhelo Molodshogo avtorstva Kristofano Allori Kaza Buonarroti Florenciya Obkladinka La tancia 1612 Vidomosti pro zhittya ta tvorchistMikelandzhelo Buonarroti Molodshij narodivsya u sim yi Leonardo di Buonarroto Buonarroti Simoni ital Leonardo di Buonarroto Buonarroti Simoni yakij buv sinom molodshogo brata Mikelandzhelo Buonarroto i Kassandri di Donato di Vinchencio ital Cassandra di Donato di Vincenzio Ridolfi Data narodzhennya nevidoma ale ohrestili jogo 4 listopada 1568 roku Takozh nema vidomostej pro jogo pochatkovu osvitu ale vzhe u 18 rokiv vin pisav virshi Pro jogo pochatkovu osvitu vidomo nebagato Odnak vidomo sho u vici visimnadcyati rokiv vin uzhe skladav virshi petrarkivskogo stilyu a 1585 roku stav chlenom Florentijskoyi akademiyi Z 1588 po 1591 rik vin vivchav matematiku v Pizanskomu universiteti de podruzhivsya z Galileo Galileyem i Maffeo Barberini majbutnim papoyu Urbanom VIII 1589 roku vin stav chlenom Akademiyi della Kruska i buv odnim iz redaktoriv pershogo italijskogo slovnika Slovnik akademikiv Kruska ital Vocabolario degli Accademici della Crusca opublikovanij 1612 1598 roku jogo prijnyali do Akademiyi mistectv malyuvannya ital Accademia delle Arti del Disegno u Florenciyi 1600 roku vidbulosya vesillya Mariyi Medichi ta korolya Franciyi Genriha IV Mikelandzhelo sklav i opublikuvav Opis ital Descrizione i cim pochav svoyu pridvornu kar yeru Vin pisav tvori dlya rozvag U 1605 roci napisav pastoralnu bajku dlya muziki Narodzhennya Gerkulesa Il natal d Ercole vikonanu ta odrazu opublikovanu62 Dlya vesillya Kozimo II Medichi spadkoyemnogo princa z Mariyeyu Maddalenoyu Gabsburg vin napisav Sud Parizha ital Il giudizio di Paride 1608 muzika Yakopo Peri yaku postavili u Palacco Pitti ta nadrukuvali U 1611 roci postavili jogo silsku komediyu Tanciya ital La Tancia yaka jmovirno ye jogo najvidomishim tvorom 11 lyutogo 1614 roku v Pitti vidbulasya vistava Balet vvichlivosti ital Balletto della Cortesia yakij tancyuvali veliki knyazi razom iz shistma licaryami ta shistma damami U cej period u nogo buv roman zi spivachkoyu ta kompozitorkoyu Francheskoyu Kachchini yaka stvorila muziku dlya jogo tvoriv La Tancia Balletto ta La Fiera U 1612 roci Buonarroti Molodshij rozpochav budivnictvo galereyi nini Kaza Buonarroti na vulici Via Gibellino ital Via Ghibellino prisvyachenoyi svoyemu vidomomu rodichu i doruchiv bagatom hudozhnikam namalyuvati freski zokrema Artemiziyi Dzhentileski Chekko Bravo P yetro da Kortona Yakopo da Empoli Franchesko Furini Dzhovanni da San Dzhovanni Domeniko Passinyano Ottavio Vannini ta Yakopo Vinyali Kar yera Buonarroti yak pridvornogo pishla na spad koli velika gercoginya Kristina Lotarinzka obrazilasya na nepristojnu leksiku u Fiera 1619 U 1623 roci vin prisvyativ publikaciyu virshiv Mikelandzhelo svoyemu drugovi Maffeo Barberini shojno priznachenomu papoyu Urbanom VIII i shukav zastupnictva v inshih chleniv rodini Barberini Jogo poyizdka do Rimu 1629 1630 rokah zavershilasya tilki skromnoyu pensiyeyu Ostannoyu z jogo teatralnih vistav bula La Siringa postavlena v Palacco Vekkjo v 1634 roci U 1640 roci vin vtrativ svij kapital cherez bankrutstvo bankira P yetro Korsi ital Pietro Corsi u yakih Rim i Florenciya vistupili protilezhnimi storonami uskladnili vidnosini z Barberini Jogo ostanni roki pripali na napisannya satir nasliduyuchi druga Yakopo Soldani ital Jacopo Soldani Pomer 11 sichnya 1646 roku Pohovanij u Santa Kroche Vidannya virshiv MikelandzheloMikelandzhelo Molodshij vidomij tim sho vpershe vidav virshi Mikelandzhelo okremoyu knigoyu u 1623 roci pid nazvoyu Virshi Mikelandzhelo Buonarroti zibrani jogo pleminnikom ital Rime di Michelagnolo Buonarroti Raccolte da Michelagnolo suo nipote u florentijskomu vidavnictvi Dzhuntine ital Giuntine Do togo chasu tilki okremi virshi bulo opublikovano u robotah Benedetto Varki Donato Dzhannotti Dzhordzho Vazari ta inshih I hocha robota z vidannya zbirki vibranih virshiv velasya she za zhittya Mikelandzhelo vidannya ne pobachilo svit a zgodom i sam Mikelandzhelo virishiv vidmovitisya vid ciyeyi ideyi vvazhayuchi yiyi marnoslavstvom Vidannya Mikelandzhelo Molodshogo bulo nepovnim i mistilo pevni netochnosti Yak redaktor Mikelandzhelo Molodshij dozvoliv sobi pidpraviti tekst Mikelandzhelo shob nadati jogo kostrubatij kompoziciyi elegantnosti ta vitonchenosti akademichnogo virshuvannya tozh vin poperestavlyav poryadok strof u dovgih virshah samovilno poz yednuvav urivki pozminyuvav cili ryadki ideyi obrazi pidsilyuvav i spotvoryuvav zminyuvav frazi yaki zdavalisya jomu pidozrilimi Vin takozh yak redaktor zminiv cholovichi zajmenniki na zhinochi Simondz britanskij istorik kulturi pisav sho shire j serdechne pochuttya do osoblivogo yunaka Tommazo Kavalyeri ne obrazhalo suspilstva v period rannogo Renesansu ale pislya Tridentskogo soboru suspilne pochuttya zminilosya shodo ciyeyi ta podibnoyi temi sho zmusilo Mikelandzhelo Molodshogo pererobiti virshi dvoyuridnogo dida shob vidpovidati normam i ci zmini porodili groteskni hibni uyavlennya vse she shiroko poshireni Simondz vvazhav sho Mikelandzhelo Molodshij zaklav pidvalini falshivoyi tradiciyi cimi zminami adzhe nastupni avtori pisali j vidavali knigi pro Mikelandzhelo ta Vittoriyu Kolonnu tosho Tvorcha spadshinaTeksti Buonarroti molodshogo mozhna znajti sered bagatoh kompozitorskih monodij XVII stolittya a takozh u Luyidzhi Dallapikkola Shist horiv na virshi Mikelandzhelo Buonarroti Molodshogo ital Sei Cori di Michelangelo Buonarroti il Giovane 1933 VinoskiDeutsche Nationalbibliothek Record 115428364 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Internet Speculative Fiction Database 1995 d Track Q2629164 BeWeB d Track Q77541206 Masera 1941 s 11 Masera 1941 s 29 30 Masera 1941 s 11 12 Masera 1941 s 30 32 Masera 1941 s 62 Masera 1941 s 18 37 62 64 Masera 1941 s 47 48 Masera 1941 s 65 66 Masera 1941 s 22 25 Masera 1941 s 26 27 Spike John T 1991 Artemisia Gentileschi Florence Casa Buonarroti The Burlington Magazine 133 1063 732 734 ISSN 0007 6287 JSTOR 884954 Goudriaan Elisa 2017 Florentine Patricians and Their Networks Structures Behind the Cultural Success and the Political Representation of the Medici Court 1600 1660 BRILL s 130 ISBN 9789004353589 Casa Buonarroti The Museums of Florence brit Procitovano 13 bereznya 2020 Masera 1941 s 49 53 Masera 1941 s 20 21 Masera 1941 s 64 65 Masera 1941 s 27 Masera 1941 s 69 72 Rime Michelangelo Buonarroti 1623 angl Arhiv originalu za 20 chervnya 2013 Procitovano 22 sichnya 2012 Rollan 1992 s 154 155 Vibrani poeziyi Mikelandzhelo z komentarem PDF angl Arhiv originalu PDF za 20 chervnya 2013 Procitovano 22 sichnya 2012 Rollan 1992 s 112 113 Symonds vol 2 1925 s 174 Symonds vol 2 1925 s 127 Symonds vol 2 1925 s 173 BibliografiyaJanie Cole A Muse of Music in Early Baroque Florence The Poetry of Michelangelo Buonarroti il Giovane Fondazione Carlo Marchi 33 Florence Leo S Olschki 2007 ISBN 978 88 222 5704 8 Janie Cole Cultural Brokerage and Music Theatre in Early Modern Italy Michelangelo Buonarroti il Giovane 2011 ISBN 978 88 222 5989 9DzherelaMasera Maria Giovanna Bottasso Enzo 1941 Michelangelo Buonarroti il Giovane ital Rosenberg amp Sellier Symonds John Addington 1925 The Life of Michelangelo Buonarroti angl T 2 New York Charles Scribner s Sons s 450 angl Vazari D Zhittyepisi najslavetnishih zhivopisciv skulptoriv ta arhitektoriv ital Le Vite de piu eccelenti Pittori Scultori e Architetti K Mistectvo 1970 S 296 429 497 507 Rollan R Zhizn Mikelandzhelo Zhizni velikih lyudej Per s franc V Kurella fr Vie de Michel Ange M Izvestiya 1992 S 71 197 ISBN 5 206 00351 4 ros

Дата публікації:
Топ