Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Глобалізація і Голокост: міжнародна московська конференція з глобальних проблем всесвітньої історії (26-27 січня 2002 року) — міжнародна наукова конференція, яка зібрала до 80 дослідників та істориків із 8 країн світу, зокрема із США, Австралії, Швейцарії, Австрії, Швеції, Болгарії, з різних міст Росії, серед учасників були присутні відомі ревізіоністи — люди, що ставлять під сумнів деякі історичні факти часів Другої світової війни і перш за все — що стосується Голокосту, зокрема кількості його жертв.
Ініціаторами конференції виступили Олег Платонов та Юрген Граф, які вважають Голокост міфом. Організаторами конференції виступили видавництво «Енциклопедія російської цивілізації» (тепер воно трансформовано в Інститут російської цивілізації [ 21 липня 2011 у Wayback Machine.]) та американський журнал «Барнз рев'ю» (Вашингтон). Спонсором конференції виступив Вілліс Карто. Засідання конференції вів учений зі Швейцарії Юрген Граф.
Тематика конференції
Конференцію відкрила привітальна промова ректора Московської соціально-гуманітарної академії Ігоря Ільїнського; пізніше він прочитав доповідь на тему глобалізації та освіти.
Доповіді учасників конференції були присвячені головним чином різним аспектів глобалізації і впливу фактора сіонізму в різних країнах світу.
Православно-релігійний пафос пронизував доповіді як російських, так і зарубіжних учасників конференції: Н. К. Сімакова, М. М. Кузнецова, Ю. К. Бегунова та ін. У них проявилася думка про загальносвітове історичне покликання Росії у перешкоджанні глобалізму. Відомий московський юрист М. М. Кузнєцов коріння нинішньої правової деградації побачив у апостазії, у відступі людей від Бога: «Коли Бог викинутий звідусіль, тоді і правові норми перестають виконувати своє призначення». На його думку, політичні, духовні й моральні кризи мають своїм джерелом безрелігійність або сповідання сатанізму. Виступаючий звернув увагу на зростаючу загрозу не тільки правам і свободам окремої людини, але й суверенітету держав: нібито глобалістами «поставлено завдання транснаціональним корпораціям витіснити держави».
Тема Голокосту зачіпалася в багатьох доповідях: найдокладніше в Ю. Графа, Р. Гранати (США), Р. Крейги (Австралія). Ревізіоністи поставили під сумнів деякі історичні факти, пов'язані з підсумками другої світової війни, перш за все, з кількістю жертв, так званого Голокосту. Вони називали твердження про знищення євреїв у концтаборах «найбільшою історичною брехнею» — на Заході їх називають за це «фашистами», «антисемітами» тощо. З цього приводу відомий ревізіоніст Юрген Граф зауважив, що «ревізіонізм — це науковий метод, а наукові методи потрібно критикувати з позицій науки, а не ідеології». Дослідження ревізіоністів, здійснені на високому науковому рівні, доводять, що не було шести мільйонів євреїв, знищених гітлерівцями. Як не було й газових камер, і миловарних заводів, де з євреїв нібито робили мило, як не існувало й печей для масового спалювання трупів. Відомості єврейського російськомовного літератора Вас. Гроссмана про те, що «євреїв знищували гарячою парою, викачуванням повітря і пострілами з танків» Ю. Граф назвав брехнею.
У своїй доповіді Р. Крейги «Використання радіаційних методів в історичних дослідженнях» зробив однозначне резюме — дослідження місць «масових поховань», зазначених «очевидцями», дало негативний результат. Пошарове сканування ґрунту на глибину до десяти метрів не виявило жодних слідів поховань.
Журналісти відмітили дотепне зауваження наприкінці конференції одного з учасників форуму, що він не може зрозуміти, чому у відповідь на дослідження ревізіоністів з боку євреїв сипляться одні прокльони й погрози. Адже ці самі дослідження стверджують, що мільйони євреїв не були замучені й вбиті — вони живі!
У своїй доповіді «Фактор сіонізму в США» Девід Дюк (США) неодноразово повертався до російської теми. На його пропозицію «вшанувати мільйони жертв, постраждалих від єврейського Голокосту в Росії», зал одностайно встав і відповів хвилиною скорботного мовчання.
З найцікавіших журналісти відзначили доповідь російського вченого-історика Олега Платонова «Глобалізація і християнство»; відомого філософа Олександра Зинов'єва — «Новий етап глобалізації»; американського журналіста Крістофера Болліна — «Події 11 вересня і їхні наслідки», доповідь американського журналіста Майкла Пайпера — «Убивство президента Кеннеді», у якій він захищав версію причетності до «вбивства століття» ізраїльського «Моссаду»; виступ Юргена Графа — «Треблінка: критичний аналіз офіційної версії» — після спеціального, електромагнітного дослідження «масових поховань» у двох таборах (Треблінка і Белжець) — виявилося, що версії про поховання не витримують ніякої критики: ґрунт там не піддавався ніяким зовнішнім впливам.
Рене Беркла, генеральний секретар швейцарської асоціації «Правда й справедливість» доповідав переважно про репарації, виплачувані євреям швейцарськими банками.
Доповідь відомого російського політичного діяча й публіциста Бориса Миронова називалася «Вплив глобалізації на політику російського уряду». Він пролунав наприкінці конференції і в деяких аспектах підсумовував її. Б. Миронов висловив думку про те, що так званий глобалізм і боротьба з ним — це хибні орієнтири, помилкова мета, виставлені світовою іудомасонською закулісою, щоб відвернути увагу, суспільну енергію від боротьби з реальним процесом — з експансією єврейського екстремізму. Тему виступу доповідач уточнив так: «Вплив єврейства на політику російського уряду». Аналіз Миронова мав не тільки загальнонауковий, а й цілком конкретний характер: адже він сам деякий час працював в уряді Черномирдіна на посаді міністра у справах друку та інформації.
Крістофер Боллін (США) не зміг отримати російську візу, але його доповідь «Події 11 вересня і їхні наслідки» [ 12 жовтня 2011 у Wayback Machine.] була зачитана присутнім.
Доповіді, що обговорювалися, та доповідачі
На конференції були зроблені такі доповіді:
- Р. Крейгі (Австралія) виступив з доповіддю «Використання радіаційних методів в історичних дослідженнях».
- Девід Дюк (США) виступив з доповіддю «Фактор сіонізму в США».
- Крістофер Боллін (США) — зачитана його доповідь «Події 11 вересня і їхні наслідки» [ 12 жовтня 2011 у Wayback Machine.].
- Олександр Зінов'єв (Росія) виступив з доповіддю «Новий етап глобалізації» [ 14 жовтня 2010 у Wayback Machine.].
- О. Платонов (Росія) була зачитана доповідь «Глобалізація і християнство» [ 3 жовтня 2011 у Wayback Machine.].
- Юрген Граф (Швейцарія) виступив з доповіддю «Треблінка: критичний аналіз офіційної версії» [ 23 лютого 2011 у Wayback Machine.].
- Волен Сидеров (Болгарія) виступив з доповіддю «Глобалізація: останній етап колонізації Православного Сходу» [ 3 жовтня 2011 у Wayback Machine.].
- Рене Беркла (Швейцарія) виступив з доповіддю «Шантаж Швейцарії» [ 4 жовтня 2011 у Wayback Machine.].
- Ахмед Рамі (Марокко) виступив на тему «Вплив сіонізму в Західній Європі».
- [ru] (Росія) виступив з доповіддю «Русофобія як знаряддя всесвітнього руйнування» [ 19 грудня 2011 у Wayback Machine.].
- професор [ru] (Росія) виступив з доповіддю «Глобалізація і сіонізм».
- Герхох Рейзеггер (Австрія) виступив з доповіддю «Монетарні наслідки 11 вересня. Стан американської (світової) економіки, фінансів та валютної системи» [ 19 грудня 2011 у Wayback Machine.].
- Ігор Фроянов (Росія) — зачитана доповідь «Глобалізм і долі Росії» [ 4 жовтня 2011 у Wayback Machine.].
- Рас Грената (США) виступив з доповіддю «Критичний аналіз офіційного погляду на Аушвіц у світлі хімії і технології» [ 13 травня 2011 у Wayback Machine.].
- Микола Сімаков (Росія) виступив з доповіддю «Глобалізація та історичне покликання Росії»
- Фредерік Тобен (Австралія) виступив з доповіддю .
- Професор [ru] (Росія) виступив на тему «Юридичні аспекти цивілізації»
- Майкл Пайпер (США) прочитав доповідь «Вбивство президента Кеннеді».
- Борис Миронов виступив з доповіддю «Вплив глобалізації на політику російського уряду».
Підсумки конференції
- Анатолий Степанов. Ревизионисты всех стран, объединяйтесь! К итогам конференции по глобальным проблемам всемирной истории [ 22 липня 2015 у Wayback Machine.]
Резолюція конференції
Учасники Міжнародній конференції з глобальних проблем всесвітньої історії (26-27 січня 2002 року, м. Москва) прийняли наступну резолюцію:
Конференція, всебічно обговоривши наукові, науково-практичні, науково-гуманітарні, науково-екологічні, соціальні аспекти загроз глобалізації, що нависли над світом, одностайно зробила такі висновки:
- В основі катастрофи, що насувається, яка прикривається терміном «глобалізація», лежить ідеологія і практика сіонізму та юдаїзму.
- Саме ці сили прагнуть встановити світове панування, маскуючи свої дії так званими глобалізаційними проектами.
- Саме ці сили руйнують мораль, моральність, національну культуру, підривають національні суверенітети й безпеку держав.
- Саме ці сили руйнують міжнародне право й міжнародну безпеку.
- Для подальшого вивчення глобальних проблем всесвітньої історії та протидії політиці глобалізму в інтерпретації руйнівних сил конференція вважає важливим створити необхідну структуру для розробки шляхів творчого і справедливого розвитку людства.
Джерела
- Глобализация и Холокост: Международная конференции по глобальным проблемам всемирной истории, Москва 26-27 января 2002 года [ 19 листопада 2010 у Wayback Machine.]
- К итогам конференции по глобальным проблемам всемирной истории [ 4 січня 2010 у Wayback Machine.]
- Международная конференция по глобальным проблемам всемирной истории
Примітки
- Особенности национального ревизионизма[недоступне посилання з квітня 2019]
- . Архів оригіналу за 27 січня 2011. Процитовано 22 січня 2011.
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 23 січня 2011.
- . Архів оригіналу за 4 жовтня 2011. Процитовано 23 січня 2011.
- . Архів оригіналу за 22 липня 2015. Процитовано 22 січня 2011.
- . Архів оригіналу за 4 січня 2010. Процитовано 22 січня 2011.
Див. також
| Ця стаття містить текст, що не відповідає . (березень 2014) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Globalizaciya i Golokost mizhnarodna moskovska konferenciya z globalnih problem vsesvitnoyi istoriyi 26 27 sichnya 2002 roku mizhnarodna naukova konferenciya yaka zibrala do 80 doslidnikiv ta istorikiv iz 8 krayin svitu zokrema iz SShA Avstraliyi Shvejcariyi Avstriyi Shveciyi Bolgariyi z riznih mist Rosiyi sered uchasnikiv buli prisutni vidomi revizionisti lyudi sho stavlyat pid sumniv deyaki istorichni fakti chasiv Drugoyi svitovoyi vijni i persh za vse sho stosuyetsya Golokostu zokrema kilkosti jogo zhertv Robota Mizhnarodnoyi moskovskoyi konferenciyi z globalnih problem vsesvitnoyi istoriyi Iniciatorami konferenciyi vistupili Oleg Platonov ta Yurgen Graf yaki vvazhayut Golokost mifom Organizatorami konferenciyi vistupili vidavnictvo Enciklopediya rosijskoyi civilizaciyi teper vono transformovano v Institut rosijskoyi civilizaciyi 21 lipnya 2011 u Wayback Machine ta amerikanskij zhurnal Barnz rev yu Vashington Sponsorom konferenciyi vistupiv Villis Karto Zasidannya konferenciyi viv uchenij zi Shvejcariyi Yurgen Graf Tematika konferenciyiKonferenciyu vidkrila privitalna promova rektora Moskovskoyi socialno gumanitarnoyi akademiyi Igorya Ilyinskogo piznishe vin prochitav dopovid na temu globalizaciyi ta osviti Dopovidi uchasnikiv konferenciyi buli prisvyacheni golovnim chinom riznim aspektiv globalizaciyi i vplivu faktora sionizmu v riznih krayinah svitu Pravoslavno religijnij pafos pronizuvav dopovidi yak rosijskih tak i zarubizhnih uchasnikiv konferenciyi N K Simakova M M Kuznecova Yu K Begunova ta in U nih proyavilasya dumka pro zagalnosvitove istorichne poklikannya Rosiyi u pereshkodzhanni globalizmu Vidomij moskovskij yurist M M Kuznyecov korinnya ninishnoyi pravovoyi degradaciyi pobachiv u apostaziyi u vidstupi lyudej vid Boga Koli Bog vikinutij zvidusil todi i pravovi normi perestayut vikonuvati svoye priznachennya Na jogo dumku politichni duhovni j moralni krizi mayut svoyim dzherelom bezreligijnist abo spovidannya satanizmu Vistupayuchij zvernuv uvagu na zrostayuchu zagrozu ne tilki pravam i svobodam okremoyi lyudini ale j suverenitetu derzhav nibito globalistami postavleno zavdannya transnacionalnim korporaciyam vitisniti derzhavi Tema Golokostu zachipalasya v bagatoh dopovidyah najdokladnishe v Yu Grafa R Granati SShA R Krejgi Avstraliya Revizionisti postavili pid sumniv deyaki istorichni fakti pov yazani z pidsumkami drugoyi svitovoyi vijni persh za vse z kilkistyu zhertv tak zvanogo Golokostu Voni nazivali tverdzhennya pro znishennya yevreyiv u konctaborah najbilshoyu istorichnoyu brehneyu na Zahodi yih nazivayut za ce fashistami antisemitami tosho Z cogo privodu vidomij revizionist Yurgen Graf zauvazhiv sho revizionizm ce naukovij metod a naukovi metodi potribno kritikuvati z pozicij nauki a ne ideologiyi Doslidzhennya revizionistiv zdijsneni na visokomu naukovomu rivni dovodyat sho ne bulo shesti miljoniv yevreyiv znishenih gitlerivcyami Yak ne bulo j gazovih kamer i milovarnih zavodiv de z yevreyiv nibito robili milo yak ne isnuvalo j pechej dlya masovogo spalyuvannya trupiv Vidomosti yevrejskogo rosijskomovnogo literatora Vas Grossmana pro te sho yevreyiv znishuvali garyachoyu paroyu vikachuvannyam povitrya i postrilami z tankiv Yu Graf nazvav brehneyu U svoyij dopovidi R Krejgi Vikoristannya radiacijnih metodiv v istorichnih doslidzhennyah zrobiv odnoznachne rezyume doslidzhennya misc masovih pohovan zaznachenih ochevidcyami dalo negativnij rezultat Posharove skanuvannya gruntu na glibinu do desyati metriv ne viyavilo zhodnih slidiv pohovan Zhurnalisti vidmitili dotepne zauvazhennya naprikinci konferenciyi odnogo z uchasnikiv forumu sho vin ne mozhe zrozumiti chomu u vidpovid na doslidzhennya revizionistiv z boku yevreyiv siplyatsya odni prokloni j pogrozi Adzhe ci sami doslidzhennya stverdzhuyut sho miljoni yevreyiv ne buli zamucheni j vbiti voni zhivi U svoyij dopovidi Faktor sionizmu v SShA Devid Dyuk SShA neodnorazovo povertavsya do rosijskoyi temi Na jogo propoziciyu vshanuvati miljoni zhertv postrazhdalih vid yevrejskogo Golokostu v Rosiyi zal odnostajno vstav i vidpoviv hvilinoyu skorbotnogo movchannya Z najcikavishih zhurnalisti vidznachili dopovid rosijskogo vchenogo istorika Olega Platonova Globalizaciya i hristiyanstvo vidomogo filosofa Oleksandra Zinov yeva Novij etap globalizaciyi amerikanskogo zhurnalista Kristofera Bollina Podiyi 11 veresnya i yihni naslidki dopovid amerikanskogo zhurnalista Majkla Pajpera Ubivstvo prezidenta Kennedi u yakij vin zahishav versiyu prichetnosti do vbivstva stolittya izrayilskogo Mossadu vistup Yurgena Grafa Treblinka kritichnij analiz oficijnoyi versiyi pislya specialnogo elektromagnitnogo doslidzhennya masovih pohovan u dvoh taborah Treblinka i Belzhec viyavilosya sho versiyi pro pohovannya ne vitrimuyut niyakoyi kritiki grunt tam ne piddavavsya niyakim zovnishnim vplivam Rene Berkla generalnij sekretar shvejcarskoyi asociaciyi Pravda j spravedlivist dopovidav perevazhno pro reparaciyi viplachuvani yevreyam shvejcarskimi bankami Dopovid vidomogo rosijskogo politichnogo diyacha j publicista Borisa Mironova nazivalasya Vpliv globalizaciyi na politiku rosijskogo uryadu Vin prolunav naprikinci konferenciyi i v deyakih aspektah pidsumovuvav yiyi B Mironov visloviv dumku pro te sho tak zvanij globalizm i borotba z nim ce hibni oriyentiri pomilkova meta vistavleni svitovoyu iudomasonskoyu zakulisoyu shob vidvernuti uvagu suspilnu energiyu vid borotbi z realnim procesom z ekspansiyeyu yevrejskogo ekstremizmu Temu vistupu dopovidach utochniv tak Vpliv yevrejstva na politiku rosijskogo uryadu Analiz Mironova mav ne tilki zagalnonaukovij a j cilkom konkretnij harakter adzhe vin sam deyakij chas pracyuvav v uryadi Chernomirdina na posadi ministra u spravah druku ta informaciyi Kristofer Bollin SShA ne zmig otrimati rosijsku vizu ale jogo dopovid Podiyi 11 veresnya i yihni naslidki 12 zhovtnya 2011 u Wayback Machine bula zachitana prisutnim Dopovidi sho obgovoryuvalisya ta dopovidachiNa konferenciyi buli zrobleni taki dopovidi R Krejgi Avstraliya vistupiv z dopoviddyu Vikoristannya radiacijnih metodiv v istorichnih doslidzhennyah Devid Dyuk SShA vistupiv z dopoviddyu Faktor sionizmu v SShA Kristofer Bollin SShA zachitana jogo dopovid Podiyi 11 veresnya i yihni naslidki 12 zhovtnya 2011 u Wayback Machine Oleksandr Zinov yev Rosiya vistupiv z dopoviddyu Novij etap globalizaciyi 14 zhovtnya 2010 u Wayback Machine O Platonov Rosiya bula zachitana dopovid Globalizaciya i hristiyanstvo 3 zhovtnya 2011 u Wayback Machine Yurgen Graf Shvejcariya vistupiv z dopoviddyu Treblinka kritichnij analiz oficijnoyi versiyi 23 lyutogo 2011 u Wayback Machine Volen Siderov Bolgariya vistupiv z dopoviddyu Globalizaciya ostannij etap kolonizaciyi Pravoslavnogo Shodu 3 zhovtnya 2011 u Wayback Machine Rene Berkla Shvejcariya vistupiv z dopoviddyu Shantazh Shvejcariyi 4 zhovtnya 2011 u Wayback Machine Ahmed Rami Marokko vistupiv na temu Vpliv sionizmu v Zahidnij Yevropi ru Rosiya vistupiv z dopoviddyu Rusofobiya yak znaryaddya vsesvitnogo rujnuvannya 19 grudnya 2011 u Wayback Machine profesor ru Rosiya vistupiv z dopoviddyu Globalizaciya i sionizm Gerhoh Rejzegger Avstriya vistupiv z dopoviddyu Monetarni naslidki 11 veresnya Stan amerikanskoyi svitovoyi ekonomiki finansiv ta valyutnoyi sistemi 19 grudnya 2011 u Wayback Machine Igor Froyanov Rosiya zachitana dopovid Globalizm i doli Rosiyi 4 zhovtnya 2011 u Wayback Machine Ras Grenata SShA vistupiv z dopoviddyu Kritichnij analiz oficijnogo poglyadu na Aushvic u svitli himiyi i tehnologiyi 13 travnya 2011 u Wayback Machine Mikola Simakov Rosiya vistupiv z dopoviddyu Globalizaciya ta istorichne poklikannya Rosiyi Frederik Toben Avstraliya vistupiv z dopoviddyu Profesor ru Rosiya vistupiv na temu Yuridichni aspekti civilizaciyi Majkl Pajper SShA prochitav dopovid Vbivstvo prezidenta Kennedi Boris Mironov vistupiv z dopoviddyu Vpliv globalizaciyi na politiku rosijskogo uryadu Pidsumki konferenciyiAnatolij Stepanov Revizionisty vseh stran obedinyajtes K itogam konferencii po globalnym problemam vsemirnoj istorii 22 lipnya 2015 u Wayback Machine Rezolyuciya konferenciyi Uchasniki Mizhnarodnij konferenciyi z globalnih problem vsesvitnoyi istoriyi 26 27 sichnya 2002 roku m Moskva prijnyali nastupnu rezolyuciyu Konferenciya vsebichno obgovorivshi naukovi naukovo praktichni naukovo gumanitarni naukovo ekologichni socialni aspekti zagroz globalizaciyi sho navisli nad svitom odnostajno zrobila taki visnovki V osnovi katastrofi sho nasuvayetsya yaka prikrivayetsya terminom globalizaciya lezhit ideologiya i praktika sionizmu ta yudayizmu Same ci sili pragnut vstanoviti svitove panuvannya maskuyuchi svoyi diyi tak zvanimi globalizacijnimi proektami Same ci sili rujnuyut moral moralnist nacionalnu kulturu pidrivayut nacionalni suvereniteti j bezpeku derzhav Same ci sili rujnuyut mizhnarodne pravo j mizhnarodnu bezpeku Dlya podalshogo vivchennya globalnih problem vsesvitnoyi istoriyi ta protidiyi politici globalizmu v interpretaciyi rujnivnih sil konferenciya vvazhaye vazhlivim stvoriti neobhidnu strukturu dlya rozrobki shlyahiv tvorchogo i spravedlivogo rozvitku lyudstva DzherelaGlobalizaciya i Holokost Mezhdunarodnaya konferencii po globalnym problemam vsemirnoj istorii Moskva 26 27 yanvarya 2002 goda 19 listopada 2010 u Wayback Machine K itogam konferencii po globalnym problemam vsemirnoj istorii 4 sichnya 2010 u Wayback Machine Mezhdunarodnaya konferenciya po globalnym problemam vsemirnoj istoriiPrimitkiOsobennosti nacionalnogo revizionizma nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Arhiv originalu za 27 sichnya 2011 Procitovano 22 sichnya 2011 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 23 sichnya 2011 Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2011 Procitovano 23 sichnya 2011 Arhiv originalu za 22 lipnya 2015 Procitovano 22 sichnya 2011 Arhiv originalu za 4 sichnya 2010 Procitovano 22 sichnya 2011 Div takozhMizhnarodna Tegeranska konferenciya Oglyad golokostu globalne bachennya Naukova konferenciya Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin berezen 2014