Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Міжнародна амністія англ Amnesty International також відома як Amnesty AI неурядова організація заснована 1961 року в Бр

Міжнародна Амністія

Міжнародна Амністія

«Міжнародна амністія» (англ. Amnesty International, також відома як Amnesty, AI) — неурядова організація, заснована 1961 року в Британії, що має на меті досліджувати та запобігти грубим порушенням прав людини, а також допомагати тим, чиї права було порушено.

Amnesty International
англ. Amnesty International
image
image
ГаслоVal més encendre una espelma que maleir per sempre la foscor, Mieux vaut allumer une bougie que maudire les ténèbres, Better to light a candle than curse the darkness, Es ist besser, eine Kerze anzuzünden, als die Dunkelheit zu verfluchen і ان تشعل شمعة خير من ان تلعن الظلام
Типгромадська організація
неприбуткова організація
Засновникd
Засновано28 травня 1961
Велика Британія
Сфераd
Країнаimage Велика Британія
Штаб-квартираЛондон
Місце діяльностіd
Членствоd[2]
Офіційні мовианглійська
арабська
французька
іспанська
Офіс головиd
Генеральний секретарАньєс Калламар (березень 2021)
Членів7 000 000 (2023)[3][4]
ПартнерствоЮНЕСКО[5]
Дочірня(і)
організація(ї)		d
d
d
Дохід309 000 000 € (2018)[6]
Вебсайт: amnesty.org
Нагороди
image Amnesty International у Вікісховищі

Це міжнародний рух із 7 мільйонів учасників, що привертають увагу до порушення прав кожної людини. До завдань організації входить мобілізація громадськості для тиску на осіб, що порушують права людини.

З 2014 року організація неодноразово звинувачується у маніпулятивності звітів та лобіюванні російських інтересів, зокрема критикою декомунізації, звинуваченнями ЗСУ в катуваннях та порушенні правил ведення війни. Водночас, замовчування організацією масового вбивства росіянами українських полонених в Оленівці український уряд, журналісти та громадськість розцінюють як дезінформацію та сприяння російській пропаганді.

Історія

Історія заснування

Amnesty International була заснована у липні 1961 року у Лондоні англійським юристом Пітером Бененсоном. У листопаді 1960 року, читаючи газету, його увагу привернула історія двох португальських студентів, яких засудили до семи років позбавлення волі за те, що вони підняли тост «За свободу». Ця історія настільки обурила Бененсона, що він вирішив написати статтю, яка отримала назву «Забуті в'язні». Матеріал привернув увагу читачів до становища людей, яких «ув'язнили, катували і стратили тільки за те, що їхні думки та релігійні погляди були неприйнятними для влади», інакше кажучи — до порушення урядами статей 18 та 19 Загальної декларації прав людини. Публікація ознаменувала початок кампанії «Appeal for Amnesty 1961» (Кампанія за амністію 1961). Її мета полягала у мобілізації суспільної думки на захист тих, кого Бененсон назвав в'язнями сумління. Звернення «Appeal for Amnesty 1961» передрукувало багато міжнародних газет. У тому ж році з'явилась книга Бененсона під назвою «Persecution 1961» («Переслідування 1961»), в якій розповідалось про декількох в'язнів сумління. У липні 1961 року ініціатори кампанії вирішили, що звернення «Appeal for Amnesty 1961» складе основу постійно діючої організації.

30 вересня 1962 року організація отримала офіційну назву Amnesty International.

1961—1999

Першими кроками у діяльності організації стало створення бібліотеки документів про в'язнів сумління, а також заснування «Мережі трьох», через яку кожна група Amnesty International, яких на початку діяльності нараховувалося 7, взяла під свою опіку трьох в'язнів із різних географічних і політичних регіонів, наголошуючи на неупередженості роботи групи.

До середини 1960-х років глобальна присутність Amnesty International збільшилася, тому було засновано Міжнародний секретаріат та Міжнародний виконавчий комітет. Ці органи створювалися для керівництва національними підрозділами Amnesty International, тобто секціями, що з'явилися у ряді країн. Міжнародний рух став узгоджувати основоположні принципи і методи своєї роботи.

Діяльність Amnesty International, а також її вплив стали помітними і в міжурядових організаціях: ще до кінця 1960-х років організація отримала статус консультанта при ООН, Раді Європи та ЮНЕСКО.

У 1970х роках організація продовжила захищати в'язнів сумління і одночасно розширювала сферу своєї діяльності, до якої увійшли проблеми справедливості судового розгляду та протидії тривалим термінам утримання під вартою без передачі справ до суду. Особливу увагу приділяли питанням недопущення використання тортур до ув'язнених. У 1977 році Amnesty International отримала Нобелівську премію за «внесок у забезпечення умов для свободи, справедливості, а отже, і миру у світі». А наступного року організації було присуджено премію ООН у галузі прав людини за «значні внески у галузь прав людини». Кількість членів Amnesty International зросла з 15 000 осіб в 1969 році до 200 000 у 1979.

У 1980-х роках організація продовжувала відстоювати права в'язнів сумління боротися з тортурами. У світі з'явилися нові проблеми, включаючи позасудові страти; видачі людей з однієї країни в іншу військовими, спецслужбами і поліцією; політичні вбивства та зникнення, що становили інтерес для AI. До кінця десятиліття відмітилася тенденція збільшення кількості біженців у всьому світі — проблема, що також турбувала Amnesty International.

Крім другої за рахунком кампанії проти тортур, що відбулася у першій половині десятиліття, ще однією масштабною кампанією 1980-х років став тур «Human Rights Now!» (Права людини — зараз!). У ньому взяли участь багато відомих музикантів і гуртів того часу, які виступали на концертах на честь 40-ї річниці прийняття Загальної декларації прав людини.

У 1990-х роках Amnesty International продовжувала розвиватися під керівництвом Генерального секретаря П'єра Сані (уродженця Сенегалу). AI як і раніше займалася широким спектром питань і не залишалася осторонь від світових подій. Amnesty International була змушена відреагувати на порушення прав людини, що відбуваються в умовах розростання збройних конфліктів у таких країнах та регіонах, як Ангола, Східний Тимор, Перська затока, Руанда, Сомалі і територія колишньої Югославії. Зокрема, Amnesty International, звертала увагу на порушення прав певних категорій людей, у тому числі біженців, представників расових, етнічних і релігійних меншин, жінок, а також страчених і засуджених до смертної кари. Кампанія та звіт, приурочені цим проблемам, довели, що Amnesty International, висвітлюючи гострі питання і організовуючи кампанії, залишається вірною основоположним принципам своєї діяльності.

На міжурядовому рівні Amnesty International виступала за створення посади Верховного комісара ООН з прав людини (заснована в 1993 році) і Міжнародного кримінального суду (заснований у 2002 році).

Після 2000

Після 2000 року Amnesty International включила до порядку денного виклики, які принесла із собою глобалізація і наслідки терористичної атаки на США 11 вересня 2001 року. Проблема глобалізації викликала значні зміни в політиці організації. Сфера її діяльності розширилася і тепер охоплювала економічні, соціальні та культурні права. Раніше організація відмовлялася від роботи в цьому напрямку. Amnesty International порахувала подібні зміни в роботі вкрай важливими не тільки у зв'язку з посиленням принципу неподільності всіх прав людини, який пропагує організація, але і з причини зростаючого впливу комерційних підприємств і підриву суверенності багатьох держав в результаті глобалізації.

У першій половині нового десятиліття, Amnesty International також звернула свою увагу на насильство щодо жінок, контроль за світовою торгівлею зброєю, занепокоєнням щодо ефективності ООН і припинення тортур. Разом зі своїми членами, яких до 2005 року нараховувалося близько двох мільйонів, Amnesty International продовжила також роботу зі звільнення в'язнів сумління.

Після активної кампанії Amnesty International та її партнерів по Всесвітній коаліції проти смертної кари, Генеральна Асамблея ООН вперше в історії прийняла резолюцію, що закликала до введення всесвітнього мораторію на смертну кару.

У 2008 році Amnesty International розпочала нову масштабну кампанію «Вимагаємо гідності», темами якої є материнська смертність, нетрі, відповідальність корпорацій та встановлення прав людини як закону. Теми кампанії засновані на Цілях Розвитку Тисячоліття 2000.

У 2010 році новим Генеральним секретарем Amnesty International став Саліл Шеті, а кількість активістів, прихильників підписантів та членів Amnesty International перевищила 3 млн людей у більш ніж 150 країнах у всьому світі.

У рамках святкування своєї 50-ї річниці у 2011 році, Amnesty International виголосила тост за свободу, згадавши історичний момент свого заснування. А у всьому світі продовжуються акції щодо смертної кари, свободи самовираження, репродуктивних прав, міжнародної справедливості та зупинення корпоративних зловживань.

Цілі та принципи

Важливу роль у позиції Amnesty International має відношення до насильства. Якщо політичний в'язень після справедливого розгляду справи засуджений за дії, пов'язані з насильством, то Amnesty International не вимагає його звільнення.

При цьому організація не висловлюється з приводу питання про виправданість насильства в конкретних обставинах. Слід вказати, що Amnesty International не є принциповим противником використання насильства для досягнення політичних цілей у всіх випадках, оскільки в преамбулі Загальної декларації прав людини говориться, що «необхідно, щоб права людини охоронялися силою закону з метою забезпечення того, щоб людина не була змушена вдаватися, як останній засіб до повстання проти тиранії і гноблення».

Amnesty International не підтримує і не засуджує загалом застосування насильства опозиційними групами, так само як і не підтримує і не засуджує дії влади, що здійснюють збройну боротьбу з озброєними опозиційними рухами. Однак Amnesty International закликає як представників влади, так і збройні опозиційні групи дотримуватися певних необхідних гуманітарних принципів. Якщо опозиційна група катує чи вбиває полонених, захоплює заручників або здійснює навмисні вбивства невинних людей, то Amnesty International засуджує такі дії.

Основні напрямки діяльності

Зокрема, організація переслідує такі конкретні цілі: скасування смертної кари; припинення позасудових страт та зникнень; забезпечення відповідності умов утримання у в'язницях міжнародним стандартам в галузі прав людини; гарантування своєчасних і справедливих судових розглядів у справах всіх політичних ув'язнених; гарантування безкоштовної освіти дітям у всьому світі; боротьба з безкарністю через органи судово-правової системи; припинення вербування та використання дітей-солдатів; звільнення всіх в'язнів сумління; зміцнення економічних, соціальних та культурних прав знедоленого населення; захист інтересів правозахисників; заохочення релігійної терпимості; припинення тортур та нелюдського ставлення; кінець незаконним вбивствам в умовах збройних конфліктів і захист прав біженців, мігрантів та шукачів притулку.

На тлі глобальної фінансово-економічної кризи, з травня 2009 року Amnesty International розпочала нову кампанію «За гідне ставлення!». Її мета — покласти край бідності в усьому світі, домогтися визнання та захисту прав бідних. Ця кампанія зачіпає всі людські права, оскільки саме сукупність порушень громадянських, культурних, економічних, політичних і соціальних прав веде до бідності та її посилення.

Для досягнення перерахованих цілей Amnesty International виробила ряд методів, що дозволяють домогтися широкого розголосу інформації та мобілізувати громадську думку. Однією зі своїх найсильніших сторін організація вважає публікацію неупереджених, достовірних доповідей. Мобілізація громадської думки може здійснюватися у формі кампаній на захист конкретних осіб, кампаній по країні або тематичних кампаній.

У ситуаціях, що вимагають її невідкладної уваги, Amnesty International заохочує до дії учасників діючих мереж акцій термінової допомоги або кризових мереж; в інших випадках вона вдається до допомоги своїх членів. На думку організації, однією з найсильніших її сторін є численні людські ресурси.

Структура

Здебільшого, Amnesty International складається з добровольців, проте в організації працює невелике число фахівців, праця яких оплачується. У країнах, де присутність Amnesty International найбільш помітна, члени організовуються в секції. Секції координують основну роботу організації, в якій, як правило, бере участь дуже багато членів (деякі з них об'єднуються в групи), а також роботу фахівців. У кожній секції є правління. У 2005 році в світі налічувалося 52 секції AI. Також існують структури, тобто організації, які в майбутньому можуть стати секціями. Вони також координують основну роботу, проте мають менш чисельний членський склад і невелику кількість співробітників. У тих країнах, де поки немає секцій або структур Amnesty International, охочі можуть стати міжнародними членам.

Існує ще дві моделі структурної організації: міжнародні мережі (вони займаються певними темами або мають конкретне призначення) та афілійовані групи, які виконують ту ж роботу, що і групи в секціях, але самостійно.

Інтереси згаданих вище організацій представляє Міжнародний рада, яку очолює голова. Члени секцій та структур вправі призначати до Ради одного або кількох представників залежно від чисельності членського складу. Міжнародна рада вправі запрошувати на засідання представників міжнародних мереж та інших осіб, однак право голосу при цьому зберігається тільки за представниками секцій та структур. Функція Міжнародної ради полягає в тому, щоб призначати склад внутрішніх керівних органів, забезпечувати їх підзвітність і визначати напрямок діяльності руху. Засідання Міжнародної ради проходять раз на два роки.

Міжнародний виконавчий комітет (МВК) під керівництвом голови складається з восьми членів і завідувача казною МВК. Склад МВК обирається Міжнародною радою, інтереси якої він представляє. Засідання комітету проходять два рази на рік. Роль Міжнародного виконавчого комітету полягає в тому, щоб приймати рішення від імені Amnesty International, реалізовувати стратегічні плани, вироблені Міжнародною радою, та стежити за дотриманням статуту організації.

Міжнародний секретаріат (МС) відповідає за діяльність Amnesty International і управління її повсякденними справами. Керують міжнародним секретаріатом МІК і Міжнародна рада. У МС працюють приблизно 500 фахівців ; його очолює Генеральний секретар. МС здійснює кілька робочих програм в таких напрямках, як міжнародне право і організації, дослідження, кампанії, мобілізація і комунікація. З дня заснування МС в середині 1960-х років його офіс знаходиться в Лондоні.

Організація фінансується в основному за рахунок внесків і пожертвувань з різних країн. Організація не приймає фінансової допомоги від урядів і урядових організацій.

Напрямки діяльності

Кампанія «За права людини в Білорусі»

Amnesty International в Україні та інші правозахисні організації закликають Президента та Парламент Республіки Білорусь негайно ввести мораторій на винесення та виконання смертних вироків, що стане першим кроком на шляху до повного скасування смертної кари в країні.

В Україні

Перша група Amnesty International в Україні з'явилася 24 березня 1991 року в Дрогобичі Львівської області. Її організував, а пізніше очолив Мирослав Маринович, відомий український правозахисник та в'язень сумління у минулому. Впродовж усього часу своєї діяльності в Україні Amnesty International спрямовувала зусилля на захист конкретних в'язнів сумління в різних країнах світу, захист прав біженців, відстоювання рівності та боротьбу з проявами дискримінації у суспільстві. Крім того, в Україні організація вела інформаційно-просвітницьку діяльність про права людини, у тому числі в навчальних закладах, привертала уваги широкої громадськості до проблем порушення та нехтування правами людини у різних регіонах світу, спонукала до участі в правозахисному русі та відстоюванні загальноприйнятих норм та стандартів прав людини. Зокрема, організація успішно провела кампанію за скасування смертної кари в Україні.

Прихильники та члени Amnesty International в Україні брали активну участь у всесвітніх кампаніях Amnesty International: на захист релігійної свободи (1993 р.), проти «зникнень» і політичних вбивств (1994 р.), на захист прав жінок (1995 р.), проти порушень прав людини в Китаї (1996 р.), проти порушень прав людини в Туреччині (1996—1997 рр.), на захист прав біженців (1997 р.), по відзначенню 50- та 60-річчя Загальної Декларації прав людини (1998 та 2008 р. р.), проти порушень прав людини в США та по захисту прав дітей (1999 р.), проти порушень прав людини в Саудівській Аравії та проти тортур (2000—2002 рр.), проти порушень прав людини в Російській Федерації (30.10.02-30.12.03), проти насильства над жінками (2004—2006 р.р.), кампанія «Вимагаємо гідності» (з 2008 р). Міжнародна Амністія в Україні лобіює уряд України для беззастережної ратифікації Україною міжнародних угод.

Кампанія «Зупинимо тортури в Україні»

Метою кампанії є покласти край катуванням та іншим видам жорстокого поводження з боку міліції. У своїх звітах організація визначила рад причин тортур у міліції. Серед них, вона назвала:

  • критерії оцінки їх роботи, згідно з якими міліціонери мають розкрити максимальну кількість злочинів; а отже, за допомогою жорстокого поводження міліціонери вибивають зізнання;
  • корупція — катуючи, міліціонери вимагають гроші в родичів жертви;
  • безкарність. Організація наголошує, що існуюча система, де прокурори відповідальні за розслідування скарг про порушення прав людини працівниками міліції, не працює.

Amnesty International закликає владу України створити новий незалежний орган для розслідування скарг про катування міліціонерами.

Кампанія «Подолаємо дискримінацію в Європі»

Amnesty International в Україні підтримує Прайди у східній та центральній Європі, зокрема і в Україні, щоб забезпечити реалізацію права на самовираження та мирні збори представників ЛГБТ спільноти.

Робота над індивідуальними справами

Мережа акцій термінової допомоги

Акції термінової допомоги (Urgent Actions) оголошуються задля допомоги жертвам порушень прав людини та вимагають оперативних дій якомога більшої кількості людей. Вони були розроблені як засіб швидкого реагування за умов, коли страта, тортури та «зникнення» найбільш імовірні. Невідкладні заходи застосуються щодо затриманих або ув'язнених, які потребують медичної допомоги, якщо їх катують або якщо умови утримання під вартою загрожують їх життю.

Здійснення тиску на відповідальних осіб та органи влади шляхом одночасного надсилання петицій зі всього світу Amnesty International допомагає рятувати життя, зупиняючи застосування тортур та інших форм жорстокого поводження, запобігаючи виконанню смертних вироків, захищаючи від переслідувань захисників прав людини, надаючи змогу отримати доступ до медичної допомоги та справедливого судочинства, сприяючи недопущенню інших жахливих порушень прав людини.

Крім цього, під час цієї відповідальної роботи виникає уявлення про реальний обсяг суперечливостей в міжнародному праві та релігієзнавстві, розширюється коло уявлень про світ.

«Марафон написання листів»

Марафон написання листів — це щорічний захід Amnesty International, який зазвичай відбувається до Дня прав людини (10 грудня). В рамках цього заходу люди у всьому світі одночасно пишуть листи на захист конкретних осіб, чиї права порушені, та на знак солідарності з ними. Листи пишуть, щоб приділити трохи більше уваги й часу тим, хто цього потребує, та щоб показати небайдужість. Також, таким чином організація здійснює тиск на уряди країн, де відбуваються порушення прав людини. За допомогою Марафону люди висловлюють солідарність із жертвами порушень прав людини та намагаються реально змінити людські долі.

Ідея марафону народилася у Варшаві, у місцевій групі Amnesty International. З часом, марафон став всесвітньою акцією, яка щороку проходить у ряді країн Західної Європи, США і навіть в Новій Зеландії і на Бермудах.

Критика організації

Докладніше: Критика Amnesty International

Критику Amnesty International можна поділити на три категорії: звинувачення у вибірковому підході до інформації, звинувачення в ідеологічній упередженості та звинуваченні у недостовірній інформації, яку подають за істину. Щодо другого, то уряди багатьох країн, в тому числі СРСР, Демократичної Республіки Конго, Китаю, В'єтнаму, Росії і Сполучених Штатів Америки виступали проти Amnesty International, оскільки, на їхню думку, організація поширює упереджену інформацію та не вважає загрозу безпеці за пом'якшувальну обставину. Дії урядів цих країн (і інших держав, які критикують Amnesty International) стали предметом заклопотаності організації в числі інших проблем в області прав людини.. Також шведське відділення організації звинуватили в захисті ринку послуг інтимного характеру. Організація послідовно підтримує легалізацію проституції.

Критика декомунізації

Значного розголосу набула критика декомунізації та затримки прихильників комунізму. Так директорка Amnesty International в Україні Оксана Покальчук заявила: «Заборона символіки, пов'язаної з комуністичною партією і радянським минулим, є порушенням права на свободу вираження, а затримання мирних демонстрантів є кроком в обмеженні свободи вираження і мирних зібрань з боку української влади». В Amnesty International в Україні наполягають, що всіх затриманих учасників протесту слід звільнити. «Заборона радянської символіки є неприпустимою», — вважає Покальчук.

Віце-прем'єр-міністр України В'ячеслав Кириленко розкритикував цю заяву: «Таке враження, що заяву писали в Кремлі. Комуністичний ГУЛАГ знищив 50 млн осіб, терор голодом в Україні — 7 млн. Злочини нацизму і комунізму однаково засуджені в Європі. В Україні заборонена символіка і нацистів, і комуністів. „Правозахисники“ не знають?»

Російсько-українська війна

Див. також: Російсько-українська війна (з 2014)

Стосовно України були заяви від Amnesty International про незаконне затримання людей в зоні бойових дій (АТО) їхнє катування такими батальйонами як «Айдар», «Азов» тощо, що викликало значний суспільний резонанс та поставило на порядок денний питання включення добровольчих батальйонів в структуру Збройних Сил України, а також дотримання стандартів прав людини, зокрема і під час ведення бойових дій.

У вересні 2017 року організація повідомила про незаконне постачання української зброї до Південного Судану, у розпорядженні організації виявився контракт на постачання партії зброї через компанію-прокладку, зареєстровану в Великій Британії до Саудівської Аравії та згодом Південного Судану як кінцевого отримувача. Немає даних про те, чи був цей контракт реалізований, проте, за даними Державної служби експортного контролю поставки зброї до Південного Судану були припинені після 2016 року.

4 серпня 2022 року організація опублікувала доповідь, у якій звинуватила Україну в порушенні правил війни, а саме в порушенні гуманітарного права і створенні небезпеки для мирних жителів через нібито розміщення ЗСУ військових баз у житлових районах, школах і лікарнях. Того самого дня Оксана Покальчук заявила, що її офіс заперечував проти цієї публікації через її односторонність. Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба закликав організацію «припинити створювати фальшиву реальність» і шукати «фальшивий баланс» між злочинцем і жертвою. Радник глави Офісу президента Михайло Подоляк заявив, що Amnesty International бере участь у російській кампанії з дезінформації, яку та проводить на фоні військової вторгнення в Україну. Президент Зеленський назвав доповідь «аморальною вибірковістю», яка допомагає державі-терористу.

Посол Британії в Україні Мелінда Сіммонс пояснила організації, що «єдине, що загрожує мирним жителям України, це російські ракети, зброя та мародерство російських військ. Крапка. Якби Росія припинила вторгнення в Україну, небезпеки не було б».

12 серпня голова фінської філії АІ Франк Йоханссон заявив, що організація втратила 400 донорів після публікації «звіту» зі звинуваченнями на адресу ЗСУ. Йоханссон стверджував, що звіт мав недостатньо контексту і згадок про злочини військ РФ, а сама організація припустилася величезної помилки в комунікації і це спричинило втрату довіри.

Нагороди

Примітки

  1. O'Donnell S., Melamed M. Derechos Humanos ® La Historia del CELS: De Mignone a Verbitsky, de Videla a Cristina — 2015. — С. 14. —
    d:Track:Q47113462d:Track:Q112192217d:Track:Q112192126
  2. https://www.stopkillerrobots.org/members/
  3. https://www.amnesty.org/en/get-involved/join/
  4. https://www.amnesty.be/amnesty/qui-sommes-nous
  5. https://www.unesco.org/sites/default/files/medias/fichiers/2023/10/UNESCO_List%20NGOs%20official%20partnership%20-%20Liste%20ONG%20partenariat%20officiel_September2023.pdf
  6. 2018 Global Financial Report
  7. . Amnesty International. Архів оригіналу за 31 жовтня 2013. Процитовано 30 жовтня 2013.
  8. . Amnesty International. Архів оригіналу за 31 жовтня 2013. Процитовано 31 жовтня 2013.
  9. Війна в місті не заборонена міжнародним правом, Amnesty International не розуміє її контекст - омбудсмен — Delo.ua. delo.ua (укр.). Процитовано 5 серпня 2022.
  10. Цензор.НЕТ. Звіт Amnesty International є маніпулятивним і надає перевагу діям країни-агресора та її пропагандистам, - омбудсмен Лубінець. Цензор.НЕТ (укр.). Процитовано 5 серпня 2022.
  11. Постачання зброї Україні. Як працює пропаганда і до чого тут Amnesty International. Главком | Glavcom (укр.). Процитовано 5 серпня 2022.
  12. Amnesty International закликала звільнити затриманих за символіку СРСР, в уряді обурилися. ТСН.ua (укр.). 10 травня 2017. Процитовано 5 серпня 2022.
  13. Amnesty International: катування в Україні не зникли. BBC News Україна (укр.). 26 червня 2015. Процитовано 5 серпня 2022.
  14. У самій природі дикого звіту Amnesty International і моніторингу “обох сторін” закладений баг, – Трощинська. novynarnia.com (укр.). 4 серпня 2022. Процитовано 5 серпня 2022.
  15. «Воїни, вийдіть»: що не так із заявою Amnesty International. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 5 серпня 2022.
  16. «Російська пропаганда». На Банковій різко відповіли на звинувачення Amnesty International на адресу ЗСУ. nv.ua (укр.). Процитовано 5 серпня 2022.
  17. . Peter Benenson. Архів оригіналу за 29 травня 2011. Процитовано 31 жовтня 2013.
  18. . Amnesty International. Архів оригіналу за 31 жовтня 2013. Процитовано 31 жовтня 2013.
  19. . Amnesty International. Архів оригіналу за 31 жовтня 2013. Процитовано 31 жовтня 2013.
  20. . Amnesty International. Архів оригіналу за 31 жовтня 2013. Процитовано 31 жовтня 2013.
  21. . Amnesty International. Архів оригіналу за 31 жовтня 2013. Процитовано 31 жовтня 2013.
  22. . Amnesty International. Архів оригіналу за 31 жовтня 2013. Процитовано 31 жовтня 2013.
  23. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 30 вересня 2005. Процитовано 26 червня 2017.
  24. «DR Congo blasts Amnesty International report on repression [ 3 січня 2006 у Wayback Machine.]», The Namibian, 14 January 2000. Retrieved 15 May 2006.
  25. The U.S. and China This Week [ 17 січня 2019 у Wayback Machine.], U.S.-China Policy Foundation, 16 February 2001. Retrieved 15 May 2006.
  26. «The Cream of The Diplomatic Crop from Ha Noi. [ 17 січня 2019 у Wayback Machine.]», THIEN LY B?U TOA. Retrieved 15 May 2006.
  27. . Intefax. 22 серпня 2003. Архів оригіналу за 26 травня 2007. Процитовано 1 квітня 2014.
  28. Press Briefing By Scott McClellan [ 22 серпня 2017 у Wayback Machine.], The White House, 25 May 2005.(англ.) Проверено 1 июня 2012.
  29. . Архів оригіналу за 26 жовтня 2016. Процитовано 13 лютого 2019.
  30. Amnesty International закликала звільнити затриманих за символіку СРСР, в уряді обурилися. ТСН. 10 травня 2017. оригіналу за 5 жовтня 2018. Процитовано 4 травня 2021.
  31. Amnesty International звинуватила "Айдар" в жорстокому поводженні та можливих стратах людей. ТСН.ua (укр.). 9 вересня 2014. Процитовано 5 серпня 2022.
  32. Amnesty International повідомила про незаконне постачання української зброї до Південного Судану. ТСН. 25 вересня 2017. оригіналу за 14 жовтня 2019. Процитовано 4 травня 2021.
  33. . web.archive.org. 22 лютого 2020. Архів оригіналу за 22 лютого 2020. Процитовано 5 серпня 2022.
  34. Ukraine: Ukrainian fighting tactics endanger civilians. Amnesty International (англ.). 4 серпня 2022. Процитовано 4 серпня 2022.
  35. Сьогодні на англомовному сайті Amnesty International вийшов матеріал, у якому критикувалися дії Збройних Сил України. Його створили на основі даних, які зібрали іноземні дослідники та дослідниці Департаменту реагування на кризи глобального офісу нашої організації. Український офіс не був долучений до підготовки чи написання тексту публікації. І, на превеликий жаль, уже на початковому етапі розробки цієї доповіді ми зайшли у глухий кут, де аргументи нашої команди щодо неприпустимості і неповноти такого матеріалу не були враховані. Facebook (укр.). 4 серпня 2022. Процитовано 5 серпня 2022.
  36. Кулеба - Amnesty International: Не шукайте фальшивого балансу між злочинцем і жертвою. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 4 серпня 2022.
  37. Цензор.НЕТ. Amnesty International зробила "аморальну вибірковість", яка допомагає державі-терористу, - Зеленський. Цензор.НЕТ (укр.). Процитовано 5 серпня 2022.
  38. Посол Британії емоційно відреагувала на скандальний матеріал Amnesty International. РБК-Украина (рос.). Процитовано 5 серпня 2022.
  39. Amnesty menettänyt Suomessa noin 400 lahjoittajaa kritisoidun Ukraina-raportin jälkeen. mtvuutiset.fi (фін.). 11 серпня 2022. Процитовано 12 серпня 2022.
  40. Фінська Amnesty International втратила 400 донорів після звіту зі звинуваченнями на адресу ЗСУ. babel.ua (укр.). Процитовано 12 серпня 2022.
  41. Фінське відділення Amnesty International втратило 400 донорів після звіту з критикою ВСУ. РБК-Украина (рос.). Процитовано 12 серпня 2022.

Література

  • Jürgen Wüst: «Imperialistisches Menschenrechtsgeschrei». Der Kampf des MfS gegen die Internationale Gesellschaft für Menschenrechte (IGFM) und Amnesty International (AI), in: Deutschland Archiv, Nr. 3/1998, S. 418—427

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Mizhnarodna amnistiya angl Amnesty International takozh vidoma yak Amnesty AI neuryadova organizaciya zasnovana 1961 roku v Britaniyi sho maye na meti doslidzhuvati ta zapobigti grubim porushennyam prav lyudini a takozh dopomagati tim chiyi prava bulo porusheno Amnesty Internationalangl Amnesty InternationalGasloVal mes encendre una espelma que maleir per sempre la foscor Mieux vaut allumer une bougie que maudire les tenebres Better to light a candle than curse the darkness Es ist besser eine Kerze anzuzunden als die Dunkelheit zu verfluchen i ان تشعل شمعة خير من ان تلعن الظلامTipgromadska organizaciya nepributkova organizaciyaZasnovnikdZasnovano28 travnya 1961 Velika BritaniyaSferadKrayina Velika BritaniyaShtab kvartiraLondonMisce diyalnostidChlenstvod 2 Oficijni movianglijska arabska francuzka ispanskaOfis golovidGeneralnij sekretarAnyes Kallamar berezen 2021 Chleniv7 000 000 2023 3 4 PartnerstvoYuNESKO 5 Dochirnya i organizaciya yi d d dDohid309 000 000 2018 6 Vebsajt amnesty orgNagorodi 1977 d 2003 2003 d 1978 1978 premiya Erazma 1976 1976 d 1987 1987 d 1983 1983 d 1988 1988 d 1993 1993 Premiya Ulofa Palme 1991 1991 premiya Dzhordzha Polka 1984 1984 d Amnesty International u Vikishovishi Ce mizhnarodnij ruh iz 7 miljoniv uchasnikiv sho privertayut uvagu do porushennya prav kozhnoyi lyudini Do zavdan organizaciyi vhodit mobilizaciya gromadskosti dlya tisku na osib sho porushuyut prava lyudini Z 2014 roku organizaciya neodnorazovo zvinuvachuyetsya u manipulyativnosti zvitiv ta lobiyuvanni rosijskih interesiv zokrema kritikoyu dekomunizaciyi zvinuvachennyami ZSU v katuvannyah ta porushenni pravil vedennya vijni Vodnochas zamovchuvannya organizaciyeyu masovogo vbivstva rosiyanami ukrayinskih polonenih v Olenivci ukrayinskij uryad zhurnalisti ta gromadskist rozcinyuyut yak dezinformaciyu ta spriyannya rosijskij propagandi IstoriyaIstoriya zasnuvannya Amnesty International bula zasnovana u lipni 1961 roku u Londoni anglijskim yuristom Piterom Benensonom U listopadi 1960 roku chitayuchi gazetu jogo uvagu privernula istoriya dvoh portugalskih studentiv yakih zasudili do semi rokiv pozbavlennya voli za te sho voni pidnyali tost Za svobodu Cya istoriya nastilki oburila Benensona sho vin virishiv napisati stattyu yaka otrimala nazvu Zabuti v yazni Material privernuv uvagu chitachiv do stanovisha lyudej yakih uv yaznili katuvali i stratili tilki za te sho yihni dumki ta religijni poglyadi buli neprijnyatnimi dlya vladi inakshe kazhuchi do porushennya uryadami statej 18 ta 19 Zagalnoyi deklaraciyi prav lyudini Publikaciya oznamenuvala pochatok kampaniyi Appeal for Amnesty 1961 Kampaniya za amnistiyu 1961 Yiyi meta polyagala u mobilizaciyi suspilnoyi dumki na zahist tih kogo Benenson nazvav v yaznyami sumlinnya Zvernennya Appeal for Amnesty 1961 peredrukuvalo bagato mizhnarodnih gazet U tomu zh roci z yavilas kniga Benensona pid nazvoyu Persecution 1961 Peresliduvannya 1961 v yakij rozpovidalos pro dekilkoh v yazniv sumlinnya U lipni 1961 roku iniciatori kampaniyi virishili sho zvernennya Appeal for Amnesty 1961 sklade osnovu postijno diyuchoyi organizaciyi 30 veresnya 1962 roku organizaciya otrimala oficijnu nazvu Amnesty International 1961 1999 Pershimi krokami u diyalnosti organizaciyi stalo stvorennya biblioteki dokumentiv pro v yazniv sumlinnya a takozh zasnuvannya Merezhi troh cherez yaku kozhna grupa Amnesty International yakih na pochatku diyalnosti narahovuvalosya 7 vzyala pid svoyu opiku troh v yazniv iz riznih geografichnih i politichnih regioniv nagoloshuyuchi na neuperedzhenosti roboti grupi Do seredini 1960 h rokiv globalna prisutnist Amnesty International zbilshilasya tomu bulo zasnovano Mizhnarodnij sekretariat ta Mizhnarodnij vikonavchij komitet Ci organi stvoryuvalisya dlya kerivnictva nacionalnimi pidrozdilami Amnesty International tobto sekciyami sho z yavilisya u ryadi krayin Mizhnarodnij ruh stav uzgodzhuvati osnovopolozhni principi i metodi svoyeyi roboti Diyalnist Amnesty International a takozh yiyi vpliv stali pomitnimi i v mizhuryadovih organizaciyah she do kincya 1960 h rokiv organizaciya otrimala status konsultanta pri OON Radi Yevropi ta YuNESKO U 1970h rokah organizaciya prodovzhila zahishati v yazniv sumlinnya i odnochasno rozshiryuvala sferu svoyeyi diyalnosti do yakoyi uvijshli problemi spravedlivosti sudovogo rozglyadu ta protidiyi trivalim terminam utrimannya pid vartoyu bez peredachi sprav do sudu Osoblivu uvagu pridilyali pitannyam nedopushennya vikoristannya tortur do uv yaznenih U 1977 roci Amnesty International otrimala Nobelivsku premiyu za vnesok u zabezpechennya umov dlya svobodi spravedlivosti a otzhe i miru u sviti A nastupnogo roku organizaciyi bulo prisudzheno premiyu OON u galuzi prav lyudini za znachni vneski u galuz prav lyudini Kilkist chleniv Amnesty International zrosla z 15 000 osib v 1969 roci do 200 000 u 1979 U 1980 h rokah organizaciya prodovzhuvala vidstoyuvati prava v yazniv sumlinnya borotisya z torturami U sviti z yavilisya novi problemi vklyuchayuchi pozasudovi strati vidachi lyudej z odniyeyi krayini v inshu vijskovimi specsluzhbami i policiyeyu politichni vbivstva ta zniknennya sho stanovili interes dlya AI Do kincya desyatilittya vidmitilasya tendenciya zbilshennya kilkosti bizhenciv u vsomu sviti problema sho takozh turbuvala Amnesty International Krim drugoyi za rahunkom kampaniyi proti tortur sho vidbulasya u pershij polovini desyatilittya she odniyeyu masshtabnoyu kampaniyeyu 1980 h rokiv stav tur Human Rights Now Prava lyudini zaraz U nomu vzyali uchast bagato vidomih muzikantiv i gurtiv togo chasu yaki vistupali na koncertah na chest 40 yi richnici prijnyattya Zagalnoyi deklaraciyi prav lyudini U 1990 h rokah Amnesty International prodovzhuvala rozvivatisya pid kerivnictvom Generalnogo sekretarya P yera Sani urodzhencya Senegalu AI yak i ranishe zajmalasya shirokim spektrom pitan i ne zalishalasya ostoron vid svitovih podij Amnesty International bula zmushena vidreaguvati na porushennya prav lyudini sho vidbuvayutsya v umovah rozrostannya zbrojnih konfliktiv u takih krayinah ta regionah yak Angola Shidnij Timor Perska zatoka Ruanda Somali i teritoriya kolishnoyi Yugoslaviyi Zokrema Amnesty International zvertala uvagu na porushennya prav pevnih kategorij lyudej u tomu chisli bizhenciv predstavnikiv rasovih etnichnih i religijnih menshin zhinok a takozh strachenih i zasudzhenih do smertnoyi kari Kampaniya ta zvit priurocheni cim problemam doveli sho Amnesty International visvitlyuyuchi gostri pitannya i organizovuyuchi kampaniyi zalishayetsya virnoyu osnovopolozhnim principam svoyeyi diyalnosti Na mizhuryadovomu rivni Amnesty International vistupala za stvorennya posadi Verhovnogo komisara OON z prav lyudini zasnovana v 1993 roci i Mizhnarodnogo kriminalnogo sudu zasnovanij u 2002 roci Pislya 2000 Pislya 2000 roku Amnesty International vklyuchila do poryadku dennogo vikliki yaki prinesla iz soboyu globalizaciya i naslidki teroristichnoyi ataki na SShA 11 veresnya 2001 roku Problema globalizaciyi viklikala znachni zmini v politici organizaciyi Sfera yiyi diyalnosti rozshirilasya i teper ohoplyuvala ekonomichni socialni ta kulturni prava Ranishe organizaciya vidmovlyalasya vid roboti v comu napryamku Amnesty International porahuvala podibni zmini v roboti vkraj vazhlivimi ne tilki u zv yazku z posilennyam principu nepodilnosti vsih prav lyudini yakij propaguye organizaciya ale i z prichini zrostayuchogo vplivu komercijnih pidpriyemstv i pidrivu suverennosti bagatoh derzhav v rezultati globalizaciyi U pershij polovini novogo desyatilittya Amnesty International takozh zvernula svoyu uvagu na nasilstvo shodo zhinok kontrol za svitovoyu torgivleyu zbroyeyu zanepokoyennyam shodo efektivnosti OON i pripinennya tortur Razom zi svoyimi chlenami yakih do 2005 roku narahovuvalosya blizko dvoh miljoniv Amnesty International prodovzhila takozh robotu zi zvilnennya v yazniv sumlinnya Pislya aktivnoyi kampaniyi Amnesty International ta yiyi partneriv po Vsesvitnij koaliciyi proti smertnoyi kari Generalna Asambleya OON vpershe v istoriyi prijnyala rezolyuciyu sho zaklikala do vvedennya vsesvitnogo moratoriyu na smertnu karu U 2008 roci Amnesty International rozpochala novu masshtabnu kampaniyu Vimagayemo gidnosti temami yakoyi ye materinska smertnist netri vidpovidalnist korporacij ta vstanovlennya prav lyudini yak zakonu Temi kampaniyi zasnovani na Cilyah Rozvitku Tisyacholittya 2000 U 2010 roci novim Generalnim sekretarem Amnesty International stav Salil Sheti a kilkist aktivistiv prihilnikiv pidpisantiv ta chleniv Amnesty International perevishila 3 mln lyudej u bilsh nizh 150 krayinah u vsomu sviti U ramkah svyatkuvannya svoyeyi 50 yi richnici u 2011 roci Amnesty International vigolosila tost za svobodu zgadavshi istorichnij moment svogo zasnuvannya A u vsomu sviti prodovzhuyutsya akciyi shodo smertnoyi kari svobodi samovirazhennya reproduktivnih prav mizhnarodnoyi spravedlivosti ta zupinennya korporativnih zlovzhivan Cili ta principiVazhlivu rol u poziciyi Amnesty International maye vidnoshennya do nasilstva Yaksho politichnij v yazen pislya spravedlivogo rozglyadu spravi zasudzhenij za diyi pov yazani z nasilstvom to Amnesty International ne vimagaye jogo zvilnennya Pri comu organizaciya ne vislovlyuyetsya z privodu pitannya pro vipravdanist nasilstva v konkretnih obstavinah Slid vkazati sho Amnesty International ne ye principovim protivnikom vikoristannya nasilstva dlya dosyagnennya politichnih cilej u vsih vipadkah oskilki v preambuli Zagalnoyi deklaraciyi prav lyudini govoritsya sho neobhidno shob prava lyudini ohoronyalisya siloyu zakonu z metoyu zabezpechennya togo shob lyudina ne bula zmushena vdavatisya yak ostannij zasib do povstannya proti tiraniyi i gnoblennya Amnesty International ne pidtrimuye i ne zasudzhuye zagalom zastosuvannya nasilstva opozicijnimi grupami tak samo yak i ne pidtrimuye i ne zasudzhuye diyi vladi sho zdijsnyuyut zbrojnu borotbu z ozbroyenimi opozicijnimi ruhami Odnak Amnesty International zaklikaye yak predstavnikiv vladi tak i zbrojni opozicijni grupi dotrimuvatisya pevnih neobhidnih gumanitarnih principiv Yaksho opozicijna grupa katuye chi vbivaye polonenih zahoplyuye zaruchnikiv abo zdijsnyuye navmisni vbivstva nevinnih lyudej to Amnesty International zasudzhuye taki diyi Osnovni napryamki diyalnostiprava zhinok prava ditej vikorinennya tortur skasuvannya smertnoyi kari prava bizhenciv prava v yazniv sumlinnya zahist lyudskoyi gidnosti Zokrema organizaciya peresliduye taki konkretni cili skasuvannya smertnoyi kari pripinennya pozasudovih strat ta zniknen zabezpechennya vidpovidnosti umov utrimannya u v yaznicyah mizhnarodnim standartam v galuzi prav lyudini garantuvannya svoyechasnih i spravedlivih sudovih rozglyadiv u spravah vsih politichnih uv yaznenih garantuvannya bezkoshtovnoyi osviti dityam u vsomu sviti borotba z bezkarnistyu cherez organi sudovo pravovoyi sistemi pripinennya verbuvannya ta vikoristannya ditej soldativ zvilnennya vsih v yazniv sumlinnya zmicnennya ekonomichnih socialnih ta kulturnih prav znedolenogo naselennya zahist interesiv pravozahisnikiv zaohochennya religijnoyi terpimosti pripinennya tortur ta nelyudskogo stavlennya kinec nezakonnim vbivstvam v umovah zbrojnih konfliktiv i zahist prav bizhenciv migrantiv ta shukachiv pritulku Na tli globalnoyi finansovo ekonomichnoyi krizi z travnya 2009 roku Amnesty International rozpochala novu kampaniyu Za gidne stavlennya Yiyi meta poklasti kraj bidnosti v usomu sviti domogtisya viznannya ta zahistu prav bidnih Cya kampaniya zachipaye vsi lyudski prava oskilki same sukupnist porushen gromadyanskih kulturnih ekonomichnih politichnih i socialnih prav vede do bidnosti ta yiyi posilennya Dlya dosyagnennya pererahovanih cilej Amnesty International virobila ryad metodiv sho dozvolyayut domogtisya shirokogo rozgolosu informaciyi ta mobilizuvati gromadsku dumku Odniyeyu zi svoyih najsilnishih storin organizaciya vvazhaye publikaciyu neuperedzhenih dostovirnih dopovidej Mobilizaciya gromadskoyi dumki mozhe zdijsnyuvatisya u formi kampanij na zahist konkretnih osib kampanij po krayini abo tematichnih kampanij U situaciyah sho vimagayut yiyi nevidkladnoyi uvagi Amnesty International zaohochuye do diyi uchasnikiv diyuchih merezh akcij terminovoyi dopomogi abo krizovih merezh v inshih vipadkah vona vdayetsya do dopomogi svoyih chleniv Na dumku organizaciyi odniyeyu z najsilnishih yiyi storin ye chislenni lyudski resursi StrukturaZdebilshogo Amnesty International skladayetsya z dobrovolciv prote v organizaciyi pracyuye nevelike chislo fahivciv pracya yakih oplachuyetsya U krayinah de prisutnist Amnesty International najbilsh pomitna chleni organizovuyutsya v sekciyi Sekciyi koordinuyut osnovnu robotu organizaciyi v yakij yak pravilo bere uchast duzhe bagato chleniv deyaki z nih ob yednuyutsya v grupi a takozh robotu fahivciv U kozhnij sekciyi ye pravlinnya U 2005 roci v sviti nalichuvalosya 52 sekciyi AI Takozh isnuyut strukturi tobto organizaciyi yaki v majbutnomu mozhut stati sekciyami Voni takozh koordinuyut osnovnu robotu prote mayut mensh chiselnij chlenskij sklad i neveliku kilkist spivrobitnikiv U tih krayinah de poki nemaye sekcij abo struktur Amnesty International ohochi mozhut stati mizhnarodnimi chlenam Isnuye she dvi modeli strukturnoyi organizaciyi mizhnarodni merezhi voni zajmayutsya pevnimi temami abo mayut konkretne priznachennya ta afilijovani grupi yaki vikonuyut tu zh robotu sho i grupi v sekciyah ale samostijno Interesi zgadanih vishe organizacij predstavlyaye Mizhnarodnij rada yaku ocholyuye golova Chleni sekcij ta struktur vpravi priznachati do Radi odnogo abo kilkoh predstavnikiv zalezhno vid chiselnosti chlenskogo skladu Mizhnarodna rada vpravi zaproshuvati na zasidannya predstavnikiv mizhnarodnih merezh ta inshih osib odnak pravo golosu pri comu zberigayetsya tilki za predstavnikami sekcij ta struktur Funkciya Mizhnarodnoyi radi polyagaye v tomu shob priznachati sklad vnutrishnih kerivnih organiv zabezpechuvati yih pidzvitnist i viznachati napryamok diyalnosti ruhu Zasidannya Mizhnarodnoyi radi prohodyat raz na dva roki Mizhnarodnij vikonavchij komitet MVK pid kerivnictvom golovi skladayetsya z vosmi chleniv i zaviduvacha kaznoyu MVK Sklad MVK obirayetsya Mizhnarodnoyu radoyu interesi yakoyi vin predstavlyaye Zasidannya komitetu prohodyat dva razi na rik Rol Mizhnarodnogo vikonavchogo komitetu polyagaye v tomu shob prijmati rishennya vid imeni Amnesty International realizovuvati strategichni plani virobleni Mizhnarodnoyu radoyu ta stezhiti za dotrimannyam statutu organizaciyi Mizhnarodnij sekretariat MS vidpovidaye za diyalnist Amnesty International i upravlinnya yiyi povsyakdennimi spravami Keruyut mizhnarodnim sekretariatom MIK i Mizhnarodna rada U MS pracyuyut priblizno 500 fahivciv jogo ocholyuye Generalnij sekretar MS zdijsnyuye kilka robochih program v takih napryamkah yak mizhnarodne pravo i organizaciyi doslidzhennya kampaniyi mobilizaciya i komunikaciya Z dnya zasnuvannya MS v seredini 1960 h rokiv jogo ofis znahoditsya v Londoni Organizaciya finansuyetsya v osnovnomu za rahunok vneskiv i pozhertvuvan z riznih krayin Organizaciya ne prijmaye finansovoyi dopomogi vid uryadiv i uryadovih organizacij Napryamki diyalnostiKampaniya Za prava lyudini v Bilorusi Amnesty International v Ukrayini ta inshi pravozahisni organizaciyi zaklikayut Prezidenta ta Parlament Respubliki Bilorus negajno vvesti moratorij na vinesennya ta vikonannya smertnih virokiv sho stane pershim krokom na shlyahu do povnogo skasuvannya smertnoyi kari v krayini V Ukrayini Persha grupa Amnesty International v Ukrayini z yavilasya 24 bereznya 1991 roku v Drogobichi Lvivskoyi oblasti Yiyi organizuvav a piznishe ocholiv Miroslav Marinovich vidomij ukrayinskij pravozahisnik ta v yazen sumlinnya u minulomu Vprodovzh usogo chasu svoyeyi diyalnosti v Ukrayini Amnesty International spryamovuvala zusillya na zahist konkretnih v yazniv sumlinnya v riznih krayinah svitu zahist prav bizhenciv vidstoyuvannya rivnosti ta borotbu z proyavami diskriminaciyi u suspilstvi Krim togo v Ukrayini organizaciya vela informacijno prosvitnicku diyalnist pro prava lyudini u tomu chisli v navchalnih zakladah privertala uvagi shirokoyi gromadskosti do problem porushennya ta nehtuvannya pravami lyudini u riznih regionah svitu sponukala do uchasti v pravozahisnomu rusi ta vidstoyuvanni zagalnoprijnyatih norm ta standartiv prav lyudini Zokrema organizaciya uspishno provela kampaniyu za skasuvannya smertnoyi kari v Ukrayini Prihilniki ta chleni Amnesty International v Ukrayini brali aktivnu uchast u vsesvitnih kampaniyah Amnesty International na zahist religijnoyi svobodi 1993 r proti zniknen i politichnih vbivstv 1994 r na zahist prav zhinok 1995 r proti porushen prav lyudini v Kitayi 1996 r proti porushen prav lyudini v Turechchini 1996 1997 rr na zahist prav bizhenciv 1997 r po vidznachennyu 50 ta 60 richchya Zagalnoyi Deklaraciyi prav lyudini 1998 ta 2008 r r proti porushen prav lyudini v SShA ta po zahistu prav ditej 1999 r proti porushen prav lyudini v Saudivskij Araviyi ta proti tortur 2000 2002 rr proti porushen prav lyudini v Rosijskij Federaciyi 30 10 02 30 12 03 proti nasilstva nad zhinkami 2004 2006 r r kampaniya Vimagayemo gidnosti z 2008 r Mizhnarodna Amnistiya v Ukrayini lobiyuye uryad Ukrayini dlya bezzasterezhnoyi ratifikaciyi Ukrayinoyu mizhnarodnih ugod Kampaniya Zupinimo torturi v Ukrayini Metoyu kampaniyi ye poklasti kraj katuvannyam ta inshim vidam zhorstokogo povodzhennya z boku miliciyi U svoyih zvitah organizaciya viznachila rad prichin tortur u miliciyi Sered nih vona nazvala kriteriyi ocinki yih roboti zgidno z yakimi milicioneri mayut rozkriti maksimalnu kilkist zlochiniv a otzhe za dopomogoyu zhorstokogo povodzhennya milicioneri vibivayut ziznannya korupciya katuyuchi milicioneri vimagayut groshi v rodichiv zhertvi bezkarnist Organizaciya nagoloshuye sho isnuyucha sistema de prokurori vidpovidalni za rozsliduvannya skarg pro porushennya prav lyudini pracivnikami miliciyi ne pracyuye Amnesty International zaklikaye vladu Ukrayini stvoriti novij nezalezhnij organ dlya rozsliduvannya skarg pro katuvannya milicionerami Kampaniya Podolayemo diskriminaciyu v Yevropi Amnesty International v Ukrayini pidtrimuye Prajdi u shidnij ta centralnij Yevropi zokrema i v Ukrayini shob zabezpechiti realizaciyu prava na samovirazhennya ta mirni zbori predstavnikiv LGBT spilnoti Robota nad individualnimi spravami Merezha akcij terminovoyi dopomogi Akciyi terminovoyi dopomogi Urgent Actions ogoloshuyutsya zadlya dopomogi zhertvam porushen prav lyudini ta vimagayut operativnih dij yakomoga bilshoyi kilkosti lyudej Voni buli rozrobleni yak zasib shvidkogo reaguvannya za umov koli strata torturi ta zniknennya najbilsh imovirni Nevidkladni zahodi zastosuyutsya shodo zatrimanih abo uv yaznenih yaki potrebuyut medichnoyi dopomogi yaksho yih katuyut abo yaksho umovi utrimannya pid vartoyu zagrozhuyut yih zhittyu Zdijsnennya tisku na vidpovidalnih osib ta organi vladi shlyahom odnochasnogo nadsilannya peticij zi vsogo svitu Amnesty International dopomagaye ryatuvati zhittya zupinyayuchi zastosuvannya tortur ta inshih form zhorstokogo povodzhennya zapobigayuchi vikonannyu smertnih virokiv zahishayuchi vid peresliduvan zahisnikiv prav lyudini nadayuchi zmogu otrimati dostup do medichnoyi dopomogi ta spravedlivogo sudochinstva spriyayuchi nedopushennyu inshih zhahlivih porushen prav lyudini Krim cogo pid chas ciyeyi vidpovidalnoyi roboti vinikaye uyavlennya pro realnij obsyag superechlivostej v mizhnarodnomu pravi ta religiyeznavstvi rozshiryuyetsya kolo uyavlen pro svit Marafon napisannya listiv Marafon napisannya listiv ce shorichnij zahid Amnesty International yakij zazvichaj vidbuvayetsya do Dnya prav lyudini 10 grudnya V ramkah cogo zahodu lyudi u vsomu sviti odnochasno pishut listi na zahist konkretnih osib chiyi prava porusheni ta na znak solidarnosti z nimi Listi pishut shob pridiliti trohi bilshe uvagi j chasu tim hto cogo potrebuye ta shob pokazati nebajduzhist Takozh takim chinom organizaciya zdijsnyuye tisk na uryadi krayin de vidbuvayutsya porushennya prav lyudini Za dopomogoyu Marafonu lyudi vislovlyuyut solidarnist iz zhertvami porushen prav lyudini ta namagayutsya realno zminiti lyudski doli Ideya marafonu narodilasya u Varshavi u miscevij grupi Amnesty International Z chasom marafon stav vsesvitnoyu akciyeyu yaka shoroku prohodit u ryadi krayin Zahidnoyi Yevropi SShA i navit v Novij Zelandiyi i na Bermudah Kritika organizaciyiDokladnishe Kritika Amnesty International Kritiku Amnesty International mozhna podiliti na tri kategoriyi zvinuvachennya u vibirkovomu pidhodi do informaciyi zvinuvachennya v ideologichnij uperedzhenosti ta zvinuvachenni u nedostovirnij informaciyi yaku podayut za istinu Shodo drugogo to uryadi bagatoh krayin v tomu chisli SRSR Demokratichnoyi Respubliki Kongo Kitayu V yetnamu Rosiyi i Spoluchenih Shtativ Ameriki vistupali proti Amnesty International oskilki na yihnyu dumku organizaciya poshiryuye uperedzhenu informaciyu ta ne vvazhaye zagrozu bezpeci za pom yakshuvalnu obstavinu Diyi uryadiv cih krayin i inshih derzhav yaki kritikuyut Amnesty International stali predmetom zaklopotanosti organizaciyi v chisli inshih problem v oblasti prav lyudini Takozh shvedske viddilennya organizaciyi zvinuvatili v zahisti rinku poslug intimnogo harakteru Organizaciya poslidovno pidtrimuye legalizaciyu prostituciyi Kritika dekomunizaciyi Znachnogo rozgolosu nabula kritika dekomunizaciyi ta zatrimki prihilnikiv komunizmu Tak direktorka Amnesty International v Ukrayini Oksana Pokalchuk zayavila Zaborona simvoliki pov yazanoyi z komunistichnoyu partiyeyu i radyanskim minulim ye porushennyam prava na svobodu virazhennya a zatrimannya mirnih demonstrantiv ye krokom v obmezhenni svobodi virazhennya i mirnih zibran z boku ukrayinskoyi vladi V Amnesty International v Ukrayini napolyagayut sho vsih zatrimanih uchasnikiv protestu slid zvilniti Zaborona radyanskoyi simvoliki ye nepripustimoyu vvazhaye Pokalchuk Vice prem yer ministr Ukrayini V yacheslav Kirilenko rozkritikuvav cyu zayavu Take vrazhennya sho zayavu pisali v Kremli Komunistichnij GULAG znishiv 50 mln osib teror golodom v Ukrayini 7 mln Zlochini nacizmu i komunizmu odnakovo zasudzheni v Yevropi V Ukrayini zaboronena simvolika i nacistiv i komunistiv Pravozahisniki ne znayut Rosijsko ukrayinska vijna Div takozh Rosijsko ukrayinska vijna z 2014 Stosovno Ukrayini buli zayavi vid Amnesty International pro nezakonne zatrimannya lyudej v zoni bojovih dij ATO yihnye katuvannya takimi bataljonami yak Ajdar Azov tosho sho viklikalo znachnij suspilnij rezonans ta postavilo na poryadok dennij pitannya vklyuchennya dobrovolchih bataljoniv v strukturu Zbrojnih Sil Ukrayini a takozh dotrimannya standartiv prav lyudini zokrema i pid chas vedennya bojovih dij U veresni 2017 roku organizaciya povidomila pro nezakonne postachannya ukrayinskoyi zbroyi do Pivdennogo Sudanu u rozporyadzhenni organizaciyi viyavivsya kontrakt na postachannya partiyi zbroyi cherez kompaniyu prokladku zareyestrovanu v Velikij Britaniyi do Saudivskoyi Araviyi ta zgodom Pivdennogo Sudanu yak kincevogo otrimuvacha Nemaye danih pro te chi buv cej kontrakt realizovanij prote za danimi Derzhavnoyi sluzhbi eksportnogo kontrolyu postavki zbroyi do Pivdennogo Sudanu buli pripineni pislya 2016 roku 4 serpnya 2022 roku organizaciya opublikuvala dopovid u yakij zvinuvatila Ukrayinu v porushenni pravil vijni a same v porushenni gumanitarnogo prava i stvorenni nebezpeki dlya mirnih zhiteliv cherez nibito rozmishennya ZSU vijskovih baz u zhitlovih rajonah shkolah i likarnyah Togo samogo dnya Oksana Pokalchuk zayavila sho yiyi ofis zaperechuvav proti ciyeyi publikaciyi cherez yiyi odnostoronnist Ministr zakordonnih sprav Ukrayini Dmitro Kuleba zaklikav organizaciyu pripiniti stvoryuvati falshivu realnist i shukati falshivij balans mizh zlochincem i zhertvoyu Radnik glavi Ofisu prezidenta Mihajlo Podolyak zayaviv sho Amnesty International bere uchast u rosijskij kampaniyi z dezinformaciyi yaku ta provodit na foni vijskovoyi vtorgnennya v Ukrayinu Prezident Zelenskij nazvav dopovid amoralnoyu vibirkovistyu yaka dopomagaye derzhavi teroristu Posol Britaniyi v Ukrayini Melinda Simmons poyasnila organizaciyi sho yedine sho zagrozhuye mirnim zhitelyam Ukrayini ce rosijski raketi zbroya ta maroderstvo rosijskih vijsk Krapka Yakbi Rosiya pripinila vtorgnennya v Ukrayinu nebezpeki ne bulo b 12 serpnya golova finskoyi filiyi AI Frank Johansson zayaviv sho organizaciya vtratila 400 donoriv pislya publikaciyi zvitu zi zvinuvachennyami na adresu ZSU Johansson stverdzhuvav sho zvit mav nedostatno kontekstu i zgadok pro zlochini vijsk RF a sama organizaciya pripustilasya velicheznoyi pomilki v komunikaciyi i ce sprichinilo vtratu doviri NagorodiPremiya Erazma 1976 Nobelivska premiya miru 1977 1978 1983 Orden Svobodi Portugaliya 1984 Premiya Dzhordzha Polka 1984 1987 Premiya Ulofa Palme 1991 PrimitkiO Donnell S Melamed M Derechos Humanos La Historia del CELS De Mignone a Verbitsky de Videla a Cristina 2015 S 14 ISBN 978 950 07 5310 4 d Track Q47113462d Track Q112192217d Track Q112192126 https www stopkillerrobots org members https www amnesty org en get involved join https www amnesty be amnesty qui sommes nous https www unesco org sites default files medias fichiers 2023 10 UNESCO List 20NGOs 20official 20partnership 20 20Liste 20ONG 20partenariat 20officiel September2023 pdf 2018 Global Financial Report Amnesty International Arhiv originalu za 31 zhovtnya 2013 Procitovano 30 zhovtnya 2013 Amnesty International Arhiv originalu za 31 zhovtnya 2013 Procitovano 31 zhovtnya 2013 Vijna v misti ne zaboronena mizhnarodnim pravom Amnesty International ne rozumiye yiyi kontekst ombudsmen Delo ua delo ua ukr Procitovano 5 serpnya 2022 Cenzor NET Zvit Amnesty International ye manipulyativnim i nadaye perevagu diyam krayini agresora ta yiyi propagandistam ombudsmen Lubinec Cenzor NET ukr Procitovano 5 serpnya 2022 Postachannya zbroyi Ukrayini Yak pracyuye propaganda i do chogo tut Amnesty International Glavkom Glavcom ukr Procitovano 5 serpnya 2022 Amnesty International zaklikala zvilniti zatrimanih za simvoliku SRSR v uryadi oburilisya TSN ua ukr 10 travnya 2017 Procitovano 5 serpnya 2022 Amnesty International katuvannya v Ukrayini ne znikli BBC News Ukrayina ukr 26 chervnya 2015 Procitovano 5 serpnya 2022 U samij prirodi dikogo zvitu Amnesty International i monitoringu oboh storin zakladenij bag Troshinska novynarnia com ukr 4 serpnya 2022 Procitovano 5 serpnya 2022 Voyini vijdit sho ne tak iz zayavoyu Amnesty International Radio Svoboda ukr Procitovano 5 serpnya 2022 Rosijska propaganda Na Bankovij rizko vidpovili na zvinuvachennya Amnesty International na adresu ZSU nv ua ukr Procitovano 5 serpnya 2022 Peter Benenson Arhiv originalu za 29 travnya 2011 Procitovano 31 zhovtnya 2013 Amnesty International Arhiv originalu za 31 zhovtnya 2013 Procitovano 31 zhovtnya 2013 Amnesty International Arhiv originalu za 31 zhovtnya 2013 Procitovano 31 zhovtnya 2013 Amnesty International Arhiv originalu za 31 zhovtnya 2013 Procitovano 31 zhovtnya 2013 Amnesty International Arhiv originalu za 31 zhovtnya 2013 Procitovano 31 zhovtnya 2013 Amnesty International Arhiv originalu za 31 zhovtnya 2013 Procitovano 31 zhovtnya 2013 PDF Arhiv originalu PDF za 30 veresnya 2005 Procitovano 26 chervnya 2017 DR Congo blasts Amnesty International report on repression 3 sichnya 2006 u Wayback Machine The Namibian 14 January 2000 Retrieved 15 May 2006 The U S and China This Week 17 sichnya 2019 u Wayback Machine U S China Policy Foundation 16 February 2001 Retrieved 15 May 2006 The Cream of The Diplomatic Crop from Ha Noi 17 sichnya 2019 u Wayback Machine THIEN LY B U TOA Retrieved 15 May 2006 Intefax 22 serpnya 2003 Arhiv originalu za 26 travnya 2007 Procitovano 1 kvitnya 2014 Press Briefing By Scott McClellan 22 serpnya 2017 u Wayback Machine The White House 25 May 2005 angl Provereno 1 iyunya 2012 Arhiv originalu za 26 zhovtnya 2016 Procitovano 13 lyutogo 2019 Amnesty International zaklikala zvilniti zatrimanih za simvoliku SRSR v uryadi oburilisya TSN 10 travnya 2017 originalu za 5 zhovtnya 2018 Procitovano 4 travnya 2021 Amnesty International zvinuvatila Ajdar v zhorstokomu povodzhenni ta mozhlivih stratah lyudej TSN ua ukr 9 veresnya 2014 Procitovano 5 serpnya 2022 Amnesty International povidomila pro nezakonne postachannya ukrayinskoyi zbroyi do Pivdennogo Sudanu TSN 25 veresnya 2017 originalu za 14 zhovtnya 2019 Procitovano 4 travnya 2021 web archive org 22 lyutogo 2020 Arhiv originalu za 22 lyutogo 2020 Procitovano 5 serpnya 2022 Ukraine Ukrainian fighting tactics endanger civilians Amnesty International angl 4 serpnya 2022 Procitovano 4 serpnya 2022 Sogodni na anglomovnomu sajti Amnesty International vijshov material u yakomu kritikuvalisya diyi Zbrojnih Sil Ukrayini Jogo stvorili na osnovi danih yaki zibrali inozemni doslidniki ta doslidnici Departamentu reaguvannya na krizi globalnogo ofisu nashoyi organizaciyi Ukrayinskij ofis ne buv doluchenij do pidgotovki chi napisannya tekstu publikaciyi I na prevelikij zhal uzhe na pochatkovomu etapi rozrobki ciyeyi dopovidi mi zajshli u gluhij kut de argumenti nashoyi komandi shodo nepripustimosti i nepovnoti takogo materialu ne buli vrahovani Facebook ukr 4 serpnya 2022 Procitovano 5 serpnya 2022 Kuleba Amnesty International Ne shukajte falshivogo balansu mizh zlochincem i zhertvoyu www ukrinform ua ukr Procitovano 4 serpnya 2022 Cenzor NET Amnesty International zrobila amoralnu vibirkovist yaka dopomagaye derzhavi teroristu Zelenskij Cenzor NET ukr Procitovano 5 serpnya 2022 Posol Britaniyi emocijno vidreaguvala na skandalnij material Amnesty International RBK Ukraina ros Procitovano 5 serpnya 2022 Amnesty menettanyt Suomessa noin 400 lahjoittajaa kritisoidun Ukraina raportin jalkeen mtvuutiset fi fin 11 serpnya 2022 Procitovano 12 serpnya 2022 Finska Amnesty International vtratila 400 donoriv pislya zvitu zi zvinuvachennyami na adresu ZSU babel ua ukr Procitovano 12 serpnya 2022 Finske viddilennya Amnesty International vtratilo 400 donoriv pislya zvitu z kritikoyu VSU RBK Ukraina ros Procitovano 12 serpnya 2022 LiteraturaJurgen Wust Imperialistisches Menschenrechtsgeschrei Der Kampf des MfS gegen die Internationale Gesellschaft fur Menschenrechte IGFM und Amnesty International AI in Deutschland Archiv Nr 3 1998 S 418 427PosilannyaOficijnij sajt Mizhnarodna amnistiya 13 travnya 2017 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6

Дата публікації:
Топ