Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (січень 2014) |
Міграційні та демографічні процеси в Донецькій області: 1943–1951 роки — процеси переселення населення, що відбувалися на території Донецької області з 1943 по 1951 роки під керівництвом німецької та радянської влад. Після зменшення населення під час війни та німецької окупації почався різкий зріст кількості населення області за рахунок спланованого переселення.
У роки Другої Світової війни
На 1939 р. на території Донецької області мешкало 3,1 млн осіб.
У роки війни населення регіону різко зменшилося. У багатьох працях за точку відліку повоєнної чисельності населення Донеччини беруться дані на січень 1944 р. — 1,7 млн осіб, що становить 54,8% від довоєнної чисельності. Але більш правомірним буде брати дані на кінець 1943 р. На 1 грудня 1943 р. в області мешкало 1 577 603 особи, з них: міського населення — 721 310, сільського — 856 293. Таке співвідношення міського та сільського населення відбиває той стан, що склався під час війни.
За грудень 1943 р. населення області збільшилося на 123 303 особи, склавши 1 701 306 осіб. Міське населення склало 1 144 587 осіб, сільське населення — 556 799 осіб. Шляхом нескладних розрахунків можна виявити, що сільське населення зменшилося на 299 494 особи, а міське зросло на 423 277 осіб. Якщо скласти вибуле із сіл населення та прибуле до області, їх чисельність перевищить реальний приріст міського населення на 480 осіб. Саме стільки, мабуть, вибуло за межі області.
Природний приріст населення: порівняння довоєнного та повоєнний періодів
Статистичні дані дають таку картину природного приросту:
- 1940 р. — 47 919 осіб;
- 1945 р. — 22 658;
- 1946 р. — 47 719;
- 1947 р. — 5 182;
- 1948 р. — 34 515;
- 1949 р. — 58 982;
- 1950 р. — 58 419;
- 1951 р. — 62 721, тобто перевищив передвоєнний показник на 14 802 особи.
Проте у 1939 р. природний приріст по області становив 70 697 осіб, отже, цього показника навіть на кінець відбудови не було досягнуто за 6 повоєнних років. Досягнуто і перевищено його було тільки у 1958 р., коли він досяг 75 545 осіб . Якщо врахувати, що цей приріст міг стати трудовим ресурсом не раніше ніж через 15-16 років, тобто наприкінці 50-х років, то на перший план під час відбудови висувається механічний приріст населення.
Механічний приріст населення
Розуміння цього чинника знайшло відображення у постановах уряду, наказах та розпорядженнях міністерств про мобілізацію населення, оргнабори, мобілізацію молоді до шкіл та ремісничих училищ, молодіжних і комсомольських призовів та ін., тобто шляхом керованих міграцій. За основу подальших розрахунків береться саме механічний приріст, бо показник чисельності прибулих з інших областей не може бути вичерпним, тому що разом з міграцією у межі області йшов і зворотний процес — вибуття за її межі.
1945–1946
В останній рік війни, 1945, механічний приріст населення становив 23367 осіб, переважну більшість з яких становили прибулі з інших областей України, з РРСФР. При цьому: з Курської області — 3674, з Кримської — 2487 осіб, інші області мали негативний показник механічного приросту (Ростовська область, Краснодарський край та ін.), тобто чисельність вибулих у цих областях перевищувала чисельність прибулих з них.
Населення, що склало у цей час механічний приріст, прибувало на відбудову промислових підприємств області, головним чином у вугільну і металургійну промисловість. Негативний показник механічного приросту з вказаних республік відбувався через закінчення війни і початок демобілізації, тяжкі умови праці і відсутність умов для житла у регіоні, бажання повернутися до своїх родин. 1946–1947 рр. виявилися найтяжчими у повоєнній відбудові. Голод, що охопив Україну, тяжка праця і нестерпні соціально-побутові умови призвели до масового дезертирства з підприємств, що, в свою чергу, призвело до зростання питомої ваги міграцій з інших областей України і республік СРСР.
1947–1948
У 1947 р. з РРСФР прибуло 63827 особи, вибуло 59266, механічний приріст становив 4606 осіб. З УРСР прибуло 167552 особи, вибуло 115972, механічний приріст становив 51580 осіб. Найбільше прибуло мешканців Київської, Ворошиловградської, Полтавської, Сумської, Львівської областей.
Такий стан керованих міграцій не міг задовольнити потреб відбудови. Тому 21 травня 1947 р. з'являється постанова Ради Міністрів СРСР «Про порядок проведення організованого набору робітників», згідно з якою голови колгоспів повинні були надавати допомогу уповноваженим з оргнабору у колгоспах, не перешкоджати колгоспникам виїжджати разом з родинами. Членам родин вербованих робітників надавалися пільги, але суттєво змінити становище постанова так і не змогла. І тільки постанова ЦК ВКП(б) «Про стан партійно-політичної роботи на вугільних шахтах Донбасу» від 28 лютого 1948 р. звернула увагу на причину цього явища — умови праці та життя прибулих, намітивши низку відповідних заходів, внесла зміни до умов оргнаборів та мобілізацій молоді до шкіл ФЗН та ремісничих училищ. Як результат, у 1948 р. зафіксовано найвищий показник механічного приросту населення, який становив 167067 осіб, що більше ніж у п'ять разів перевищував природний приріст населення області .
1949–1950
У 1949 році продовжує зростати чисельність населення області, яка склала 1990482 особи. У відомостях про рух населення облстатуправління пояснювалось прибуттям населення до області у зв'язку із зростанням промисловості, внаслідок чого за рік чисельність працюючих збільшилась на 70630 осіб за рахунок оргнаборів, а за мобілізаціями молоді до шкіл ФЗН та ремісничих училищ прибуло ще 36925 осіб.
У складі населення області чоловіки становили 41,2%, а жінки 58,8%. Зростання населення відбувалось тільки в містах, а в сільських районах залишилося на старому рівні. Найбільше зростання населення за 1948–1949 рр. відбулося в таких містах, як Горлівка — на 29%, Макіївка — на 26,6%, Жданов — на 22,3%, Сталіно — на 21,4%. У містах та селищах міського типу за 1949–1950 рр. населення збільшилося на 289306 осіб, механічний приріст становив 268768 осіб, або 92,2%.
Чоловіків у працездатному віці нараховувалося 676988 осіб, з них робітників — 594247, або 87,7%. Жінок нараховувалося 846927, з яких працювало 395180 осіб, або 46,7%. Зріс і віковий склад населення — це пояснювалося механічним приростом населення у зв'язку з відбудовою і розвитком промисловості [13]. Усього механічний приріст за 1949 р. становив 137399 осіб, у 1950 р. — 117562 особи.
1951
21 листопада 1951 року, із закінченням четвертої п'ятирічки, було прийнято нову постанову Ради Міністрів СРСР «Про впорядкування проведення організованого набору робітників», що остаточно закріпили принцип їх добровільності, пільги та відмову від військово-адміністративних методів управління міграціями населення. Це призвело до деякого зниження рівня міграцій. У 1951 р. механічний рух населення у містах та міських поселеннях характеризувався, як і раніше, великим прибуттям населення з інших областей і значним вибуттям осіб. У цей час прибуло 326112 осіб, вибуло — 226301, механічний приріст населення міст та сіл становив 99800 осіб, або 56,7%. Значна його частина — 66,8%, прийшлася на промислові центри: м. Сталіно — 65579 осіб, або 29% до загальної кількості прибулих; м. Макіївка — 34464, або 10,6%; м. Горлівка — 27801, або 8,5%; м. Жданов — 21531, або 6,6%. Прибуття населення проходило головним чином до великих промислових підприємств, шкіл ФЗН, ремісничих училищ, в останні з яких прибуло 20944 особи, або 6,4% від загальної чисельності прибулих.
Як і у 1949–1950 рр., основну частку прибулих давали області України — 221115 осіб, або 67,9% від загальної чисельності прибулих. З областей РРСФР — 89633 особи, або 27,5%, а з 14 інших республік СРСР — 14723 особи, або 4,6%. З 221115 осіб, що прибули з України, у межах області перемістилося 94738 осіб, або 42,8%, з них — 74119 у містах області і 18612 із сіл до міст області .
Серед прибулих з інших областей України найбільший відсоток припадає на Харківську — 15021 особа (6,8%), Ворошиловградську — 12082 (5,5%), Дніпропетровську — 11975 (5,4%), Вінницьку — 10027 (4,5%). З РРСФР: Курську — 18313, або 20,4% прибулих із Росії. Більшість прибулих — 88% становили працездатні особи, а 53,3% — чоловіки.
За цей час вибуло з області — 42865 осіб: з Макіївки — 21283, або 9,4%, Горлівки — 18076, або 8%, Жданова — 10266, або 4,5%. Відбували головним чином до областей України та Росії.
З вказаного механічного приросту населення 68294 особи, або 68,4% від усього механічного приросту, прийшлося на 12 міст обласного підпорядкування. Найбільше з них: Сталіно — 22714 (22,8% від загального механічного приросту), Макіївка — 13181 (13,3%), Горлівка — 9725 (9,7%), Жданов — 7947 (8%). Зменшення механічного приросту порівняно з минулими роками пояснювали поступовим укомплектуванням кадрами промислових підприємств і збільшенням плинності кадрів державних трудових резервів.
Загальна чисельність населення у 1951 р. склала 3276 тисяч осіб.
Висновки по механічному приросту
Загальний природний приріст населення області з 1945 по 1951 р. включно становить 301142 особи. Якщо прийняти показник природного приросту населення дорівнюючим рівню 1945 р. (15996 осіб), то отримаємо 316 тисяч осіб. З грудня 1943 р. по 1951 рік включно приріст чисельності населення області становив 1690 тис. Якщо з цього загального приросту виключимо загальний природний приріст, то отримаємо 1374 тис. осіб загального механічного приросту. Чисельність населення області з грудня 1943 р. по 1951 р. включно збільшилася майже вдвічі головним чином за рахунок механічного приросту населення.
Рік | З УРСР | З РРФСР | Загалом |
---|---|---|---|
1945 | 17 206 | 6161 | 23 367 |
1946 | - | - | - |
1947 | 51 580 | 4 606 | 56 186 |
1948 | - | - | 167 067 |
1949 | - | - | 137 399 |
1950 | - | - | 117 562 |
1951 | - | 99 800 |
Висновки
- Після звільнення у 1943 р. Донецької області постало завдання відбудови її промислового потенціалу. Проте зменшення чисельності населення за роки війни майже вдвічі ускладнювало його вирішення. Відновити довоєнну чисельність населення можна було тільки шляхом зовнішніх керованих міграцій населення, здійснюваних військово-адміністративними методами.
- Головними їх джерелами стали: мобілізації населення, оргнабори, мобілізації молоді до шкіл ФЗН та ремісничих училищ, повернення евакуйованних та репатрійованних, відбудовчі загони та ін.
- З 1943 р. по 1951 р. чисельність населення області досягла довоєнної і дещо перевищила її за рахунок зовнішніх керованих міграцій з інших областей, які проводилися військово-адміністративними методами. Попри це в регіоні спостерігалася велика плинність населення, яка була викликана тяжкою працею та незадовільними соціально-побутовими умовами. Але весь час механічний приріст населення перевищував природний, пік якого припав на 1948 р., а найнижчий показник прийшовся на 1945 р. Переважну більшість механічного приросту дали області України.
- З кінця 40-х років йде поступове зменшення зовнішніх міграцій, але механічний приріст населення має велике значення у збільшенні чисельності населення, особливо трудових ресурсів, ще й на початку 50-х років.
Див. також
Література
- Микола Алфьоров. Міграційні та демографічні процеси у Донецькій області 1943—1951 рр. // Схід 2004.
- .
- Двойнишников М. А., Широков В. Г. Восстановление и развитие народного хозяйства СССР — великий подвиг партии и народа (1946—1955). — М.: Наука, 1967.
- История рабочих Донбасса. Т. 2. — К.: Наукова думка, 1981.
- Очерки истории Донецкой областной партийной организации. — Д.: Донбасс, 1978.
- Советский тыл в Великой Отечественной войне. Кн. 2. — М.: Мысль, 1974. та ін.
- Хорошайлов Н. Ф. Возрожденный Донбасс. — Д.: Донбасс, 1968.
- Хорошайлов Н. Ф. Возрождение Всесоюзной кочегарки. — Д.: Донбасс, 1974.
- Хорошайлов Н. Ф. Деятельность Коммунистической партии по возрождению Донбасса. — К.: Вища школа, 1973.
- Хорошайлов М. Ф. КП України — організатор відбудови і розвитку промисловості Донбасу. — Харків: ХДУ, 1969.
- Хорошайлов М. Ф. На відбудові. — Д.: Донбас, 1966.
- Хорошайлов Н. Непокоренный Донбасс. — Д.: Донбасс, 1982.
- Хорошайлов Н. Ф. Суровые годы войны. — К.: Политиздат Украины, 1977 та ін.
- Денисенко П. І. Комуністична партія України — організатор відбудови народного господарства республіки (1943—1945). — К.: Політвидав України, 1968.
- Ежов В. А. Всенародная помощь в восстановлении угольной промышленности Донбасса в 1943—1945 гг. — Сталино: Облиздат, 1955.
- Мавродин В. И. Коммунисты Донбасса в борьбе за восстановление тяжёлой промышленности в годы Великой Отечественной войны. — М.: Политиздат, 1962 та ін.
- Лаврів П. І. Історія Південно-Східної України. — К.: УВС, 1996.
- Ткаченко А. С. Трудящиеся Донбасса — фронту. — Д.: Донбасс, 1995 на ін.
- История рабочих Донбасса. Т. 2. — К.: Наукова думка, 1981, с. 86.
- Державний архів Донецької області (ДАДО), ф. 326, оп. 2, спр. 61а, арк. 38. Там само, ф. Р-4249, оп. 1-додат. спр. 543, арк. 2. Там само. Там само, оп. 3-додат. спр. 16, арк. 4. Там само, спр. 56, арк. 1. Там само, оп. 3. спр. 4167, арк. 4. Там само, оп. 3-додат., спр. 146, арк. 3-6. Там само, оп. 3, спр. 4167, арк. 1, 2, 5.
- Алфьоров М. Соціалістичне змагання й зовнішні міграції населення в Донбас у 1943 – на початку 1950-х рр.: взаємозв’язок і взаємовплив // Вісник Луганського педагогічного університету ім. Т. Шевченка. – 2005. – №8(88). – С. 5-12.
- Алфьоров М.Порівняльний аналіз міграційних та демографічних процесів у Ворошиловградскій (Луганській) і Сталінській областях 1952-1959 рр. // Схід. – 2005. – №1(67). – С. 52-55.
- Алфьоров М.Особливості організації зовнішніх міграцій населення в Донбасі у 1946-1948 рр. // Історичні записки: Зб. наук. праць. – Луганськ: Вид-во СНУ ім. В.Даля, 2006. – №9. – С. 3-10.
- Алфьоров М.До питання керівництва зовнішніми міграціями в Донбас 1947-1948 рр. // Збірник наукових праць, серія історія і географія. – Харків: Майдан, 2006. – С. 158-162.
- Алфьоров М.Місце зовнішніх міграцій населення в Донбас у відновленні і формуванні його трудових ресурсів у 1943-1951 рр. // Схід. – 2005. – №4(70). – С. 57-61.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti sichen 2014 Migracijni ta demografichni procesi v Doneckij oblasti 1943 1951 roki procesi pereselennya naselennya sho vidbuvalisya na teritoriyi Doneckoyi oblasti z 1943 po 1951 roki pid kerivnictvom nimeckoyi ta radyanskoyi vlad Pislya zmenshennya naselennya pid chas vijni ta nimeckoyi okupaciyi pochavsya rizkij zrist kilkosti naselennya oblasti za rahunok splanovanogo pereselennya U roki Drugoyi Svitovoyi vijniNa 1939 r na teritoriyi Doneckoyi oblasti meshkalo 3 1 mln osib U roki vijni naselennya regionu rizko zmenshilosya U bagatoh pracyah za tochku vidliku povoyennoyi chiselnosti naselennya Donechchini berutsya dani na sichen 1944 r 1 7 mln osib sho stanovit 54 8 vid dovoyennoyi chiselnosti Ale bilsh pravomirnim bude brati dani na kinec 1943 r Na 1 grudnya 1943 r v oblasti meshkalo 1 577 603 osobi z nih miskogo naselennya 721 310 silskogo 856 293 Take spivvidnoshennya miskogo ta silskogo naselennya vidbivaye toj stan sho sklavsya pid chas vijni Za gruden 1943 r naselennya oblasti zbilshilosya na 123 303 osobi sklavshi 1 701 306 osib Miske naselennya sklalo 1 144 587 osib silske naselennya 556 799 osib Shlyahom neskladnih rozrahunkiv mozhna viyaviti sho silske naselennya zmenshilosya na 299 494 osobi a miske zroslo na 423 277 osib Yaksho sklasti vibule iz sil naselennya ta pribule do oblasti yih chiselnist perevishit realnij pririst miskogo naselennya na 480 osib Same stilki mabut vibulo za mezhi oblasti Prirodnij pririst naselennya porivnyannya dovoyennogo ta povoyennij periodivStatistichni dani dayut taku kartinu prirodnogo prirostu 1940 r 47 919 osib 1945 r 22 658 1946 r 47 719 1947 r 5 182 1948 r 34 515 1949 r 58 982 1950 r 58 419 1951 r 62 721 tobto perevishiv peredvoyennij pokaznik na 14 802 osobi Prote u 1939 r prirodnij pririst po oblasti stanoviv 70 697 osib otzhe cogo pokaznika navit na kinec vidbudovi ne bulo dosyagnuto za 6 povoyennih rokiv Dosyagnuto i perevisheno jogo bulo tilki u 1958 r koli vin dosyag 75 545 osib Yaksho vrahuvati sho cej pririst mig stati trudovim resursom ne ranishe nizh cherez 15 16 rokiv tobto naprikinci 50 h rokiv to na pershij plan pid chas vidbudovi visuvayetsya mehanichnij pririst naselennya Mehanichnij pririst naselennyaRozuminnya cogo chinnika znajshlo vidobrazhennya u postanovah uryadu nakazah ta rozporyadzhennyah ministerstv pro mobilizaciyu naselennya orgnabori mobilizaciyu molodi do shkil ta remisnichih uchilish molodizhnih i komsomolskih prizoviv ta in tobto shlyahom kerovanih migracij Za osnovu podalshih rozrahunkiv beretsya same mehanichnij pririst bo pokaznik chiselnosti pribulih z inshih oblastej ne mozhe buti vicherpnim tomu sho razom z migraciyeyu u mezhi oblasti jshov i zvorotnij proces vibuttya za yiyi mezhi 1945 1946 V ostannij rik vijni 1945 mehanichnij pririst naselennya stanoviv 23367 osib perevazhnu bilshist z yakih stanovili pribuli z inshih oblastej Ukrayini z RRSFR Pri comu z Kurskoyi oblasti 3674 z Krimskoyi 2487 osib inshi oblasti mali negativnij pokaznik mehanichnogo prirostu Rostovska oblast Krasnodarskij kraj ta in tobto chiselnist vibulih u cih oblastyah perevishuvala chiselnist pribulih z nih Naselennya sho sklalo u cej chas mehanichnij pririst pribuvalo na vidbudovu promislovih pidpriyemstv oblasti golovnim chinom u vugilnu i metalurgijnu promislovist Negativnij pokaznik mehanichnogo prirostu z vkazanih respublik vidbuvavsya cherez zakinchennya vijni i pochatok demobilizaciyi tyazhki umovi praci i vidsutnist umov dlya zhitla u regioni bazhannya povernutisya do svoyih rodin 1946 1947 rr viyavilisya najtyazhchimi u povoyennij vidbudovi Golod sho ohopiv Ukrayinu tyazhka pracya i nesterpni socialno pobutovi umovi prizveli do masovogo dezertirstva z pidpriyemstv sho v svoyu chergu prizvelo do zrostannya pitomoyi vagi migracij z inshih oblastej Ukrayini i respublik SRSR 1947 1948 U 1947 r z RRSFR pribulo 63827 osobi vibulo 59266 mehanichnij pririst stanoviv 4606 osib Z URSR pribulo 167552 osobi vibulo 115972 mehanichnij pririst stanoviv 51580 osib Najbilshe pribulo meshkanciv Kiyivskoyi Voroshilovgradskoyi Poltavskoyi Sumskoyi Lvivskoyi oblastej Takij stan kerovanih migracij ne mig zadovolniti potreb vidbudovi Tomu 21 travnya 1947 r z yavlyayetsya postanova Radi Ministriv SRSR Pro poryadok provedennya organizovanogo naboru robitnikiv zgidno z yakoyu golovi kolgospiv povinni buli nadavati dopomogu upovnovazhenim z orgnaboru u kolgospah ne pereshkodzhati kolgospnikam viyizhdzhati razom z rodinami Chlenam rodin verbovanih robitnikiv nadavalisya pilgi ale suttyevo zminiti stanovishe postanova tak i ne zmogla I tilki postanova CK VKP b Pro stan partijno politichnoyi roboti na vugilnih shahtah Donbasu vid 28 lyutogo 1948 r zvernula uvagu na prichinu cogo yavisha umovi praci ta zhittya pribulih namitivshi nizku vidpovidnih zahodiv vnesla zmini do umov orgnaboriv ta mobilizacij molodi do shkil FZN ta remisnichih uchilish Yak rezultat u 1948 r zafiksovano najvishij pokaznik mehanichnogo prirostu naselennya yakij stanoviv 167067 osib sho bilshe nizh u p yat raziv perevishuvav prirodnij pririst naselennya oblasti 1949 1950 U 1949 roci prodovzhuye zrostati chiselnist naselennya oblasti yaka sklala 1990482 osobi U vidomostyah pro ruh naselennya oblstatupravlinnya poyasnyuvalos pributtyam naselennya do oblasti u zv yazku iz zrostannyam promislovosti vnaslidok chogo za rik chiselnist pracyuyuchih zbilshilas na 70630 osib za rahunok orgnaboriv a za mobilizaciyami molodi do shkil FZN ta remisnichih uchilish pribulo she 36925 osib U skladi naselennya oblasti choloviki stanovili 41 2 a zhinki 58 8 Zrostannya naselennya vidbuvalos tilki v mistah a v silskih rajonah zalishilosya na staromu rivni Najbilshe zrostannya naselennya za 1948 1949 rr vidbulosya v takih mistah yak Gorlivka na 29 Makiyivka na 26 6 Zhdanov na 22 3 Stalino na 21 4 U mistah ta selishah miskogo tipu za 1949 1950 rr naselennya zbilshilosya na 289306 osib mehanichnij pririst stanoviv 268768 osib abo 92 2 Cholovikiv u pracezdatnomu vici narahovuvalosya 676988 osib z nih robitnikiv 594247 abo 87 7 Zhinok narahovuvalosya 846927 z yakih pracyuvalo 395180 osib abo 46 7 Zris i vikovij sklad naselennya ce poyasnyuvalosya mehanichnim prirostom naselennya u zv yazku z vidbudovoyu i rozvitkom promislovosti 13 Usogo mehanichnij pririst za 1949 r stanoviv 137399 osib u 1950 r 117562 osobi 1951 21 listopada 1951 roku iz zakinchennyam chetvertoyi p yatirichki bulo prijnyato novu postanovu Radi Ministriv SRSR Pro vporyadkuvannya provedennya organizovanogo naboru robitnikiv sho ostatochno zakripili princip yih dobrovilnosti pilgi ta vidmovu vid vijskovo administrativnih metodiv upravlinnya migraciyami naselennya Ce prizvelo do deyakogo znizhennya rivnya migracij U 1951 r mehanichnij ruh naselennya u mistah ta miskih poselennyah harakterizuvavsya yak i ranishe velikim pributtyam naselennya z inshih oblastej i znachnim vibuttyam osib U cej chas pribulo 326112 osib vibulo 226301 mehanichnij pririst naselennya mist ta sil stanoviv 99800 osib abo 56 7 Znachna jogo chastina 66 8 prijshlasya na promislovi centri m Stalino 65579 osib abo 29 do zagalnoyi kilkosti pribulih m Makiyivka 34464 abo 10 6 m Gorlivka 27801 abo 8 5 m Zhdanov 21531 abo 6 6 Pributtya naselennya prohodilo golovnim chinom do velikih promislovih pidpriyemstv shkil FZN remisnichih uchilish v ostanni z yakih pribulo 20944 osobi abo 6 4 vid zagalnoyi chiselnosti pribulih Yak i u 1949 1950 rr osnovnu chastku pribulih davali oblasti Ukrayini 221115 osib abo 67 9 vid zagalnoyi chiselnosti pribulih Z oblastej RRSFR 89633 osobi abo 27 5 a z 14 inshih respublik SRSR 14723 osobi abo 4 6 Z 221115 osib sho pribuli z Ukrayini u mezhah oblasti peremistilosya 94738 osib abo 42 8 z nih 74119 u mistah oblasti i 18612 iz sil do mist oblasti Sered pribulih z inshih oblastej Ukrayini najbilshij vidsotok pripadaye na Harkivsku 15021 osoba 6 8 Voroshilovgradsku 12082 5 5 Dnipropetrovsku 11975 5 4 Vinnicku 10027 4 5 Z RRSFR Kursku 18313 abo 20 4 pribulih iz Rosiyi Bilshist pribulih 88 stanovili pracezdatni osobi a 53 3 choloviki Za cej chas vibulo z oblasti 42865 osib z Makiyivki 21283 abo 9 4 Gorlivki 18076 abo 8 Zhdanova 10266 abo 4 5 Vidbuvali golovnim chinom do oblastej Ukrayini ta Rosiyi Z vkazanogo mehanichnogo prirostu naselennya 68294 osobi abo 68 4 vid usogo mehanichnogo prirostu prijshlosya na 12 mist oblasnogo pidporyadkuvannya Najbilshe z nih Stalino 22714 22 8 vid zagalnogo mehanichnogo prirostu Makiyivka 13181 13 3 Gorlivka 9725 9 7 Zhdanov 7947 8 Zmenshennya mehanichnogo prirostu porivnyano z minulimi rokami poyasnyuvali postupovim ukomplektuvannyam kadrami promislovih pidpriyemstv i zbilshennyam plinnosti kadriv derzhavnih trudovih rezerviv Zagalna chiselnist naselennya u 1951 r sklala 3276 tisyach osib Visnovki po mehanichnomu prirostu Zagalnij prirodnij pririst naselennya oblasti z 1945 po 1951 r vklyuchno stanovit 301142 osobi Yaksho prijnyati pokaznik prirodnogo prirostu naselennya dorivnyuyuchim rivnyu 1945 r 15996 osib to otrimayemo 316 tisyach osib Z grudnya 1943 r po 1951 rik vklyuchno pririst chiselnosti naselennya oblasti stanoviv 1690 tis Yaksho z cogo zagalnogo prirostu viklyuchimo zagalnij prirodnij pririst to otrimayemo 1374 tis osib zagalnogo mehanichnogo prirostu Chiselnist naselennya oblasti z grudnya 1943 r po 1951 r vklyuchno zbilshilasya majzhe vdvichi golovnim chinom za rahunok mehanichnogo prirostu naselennya Rik Z URSR Z RRFSR Zagalom1945 17 206 6161 23 3671946 1947 51 580 4 606 56 1861948 167 0671949 137 3991950 117 5621951 99 800VisnovkiPislya zvilnennya u 1943 r Doneckoyi oblasti postalo zavdannya vidbudovi yiyi promislovogo potencialu Prote zmenshennya chiselnosti naselennya za roki vijni majzhe vdvichi uskladnyuvalo jogo virishennya Vidnoviti dovoyennu chiselnist naselennya mozhna bulo tilki shlyahom zovnishnih kerovanih migracij naselennya zdijsnyuvanih vijskovo administrativnimi metodami Golovnimi yih dzherelami stali mobilizaciyi naselennya orgnabori mobilizaciyi molodi do shkil FZN ta remisnichih uchilish povernennya evakujovannih ta repatrijovannih vidbudovchi zagoni ta in Z 1943 r po 1951 r chiselnist naselennya oblasti dosyagla dovoyennoyi i desho perevishila yiyi za rahunok zovnishnih kerovanih migracij z inshih oblastej yaki provodilisya vijskovo administrativnimi metodami Popri ce v regioni sposterigalasya velika plinnist naselennya yaka bula viklikana tyazhkoyu praceyu ta nezadovilnimi socialno pobutovimi umovami Ale ves chas mehanichnij pririst naselennya perevishuvav prirodnij pik yakogo pripav na 1948 r a najnizhchij pokaznik prijshovsya na 1945 r Perevazhnu bilshist mehanichnogo prirostu dali oblasti Ukrayini Z kincya 40 h rokiv jde postupove zmenshennya zovnishnih migracij ale mehanichnij pririst naselennya maye velike znachennya u zbilshenni chiselnosti naselennya osoblivo trudovih resursiv she j na pochatku 50 h rokiv Div takozhDonecka oblast Istoriya Doneckoyi oblasti Istoriya DonechchiniLiteraturaMikola Alforov Migracijni ta demografichni procesi u Doneckij oblasti 1943 1951 rr Shid 2004 Dvojnishnikov M A Shirokov V G Vosstanovlenie i razvitie narodnogo hozyajstva SSSR velikij podvig partii i naroda 1946 1955 M Nauka 1967 Istoriya rabochih Donbassa T 2 K Naukova dumka 1981 Ocherki istorii Doneckoj oblastnoj partijnoj organizacii D Donbass 1978 Sovetskij tyl v Velikoj Otechestvennoj vojne Kn 2 M Mysl 1974 ta in Horoshajlov N F Vozrozhdennyj Donbass D Donbass 1968 Horoshajlov N F Vozrozhdenie Vsesoyuznoj kochegarki D Donbass 1974 Horoshajlov N F Deyatelnost Kommunisticheskoj partii po vozrozhdeniyu Donbassa K Visha shkola 1973 Horoshajlov M F KP Ukrayini organizator vidbudovi i rozvitku promislovosti Donbasu Harkiv HDU 1969 Horoshajlov M F Na vidbudovi D Donbas 1966 Horoshajlov N Nepokorennyj Donbass D Donbass 1982 Horoshajlov N F Surovye gody vojny K Politizdat Ukrainy 1977 ta in Denisenko P I Komunistichna partiya Ukrayini organizator vidbudovi narodnogo gospodarstva respubliki 1943 1945 K Politvidav Ukrayini 1968 Ezhov V A Vsenarodnaya pomosh v vosstanovlenii ugolnoj promyshlennosti Donbassa v 1943 1945 gg Stalino Oblizdat 1955 Mavrodin V I Kommunisty Donbassa v borbe za vosstanovlenie tyazhyoloj promyshlennosti v gody Velikoj Otechestvennoj vojny M Politizdat 1962 ta in Lavriv P I Istoriya Pivdenno Shidnoyi Ukrayini K UVS 1996 Tkachenko A S Trudyashiesya Donbassa frontu D Donbass 1995 na in Istoriya rabochih Donbassa T 2 K Naukova dumka 1981 s 86 Derzhavnij arhiv Doneckoyi oblasti DADO f 326 op 2 spr 61a ark 38 Tam samo f R 4249 op 1 dodat spr 543 ark 2 Tam samo Tam samo op 3 dodat spr 16 ark 4 Tam samo spr 56 ark 1 Tam samo op 3 spr 4167 ark 4 Tam samo op 3 dodat spr 146 ark 3 6 Tam samo op 3 spr 4167 ark 1 2 5 Alforov M Socialistichne zmagannya j zovnishni migraciyi naselennya v Donbas u 1943 na pochatku 1950 h rr vzayemozv yazok i vzayemovpliv Visnik Luganskogo pedagogichnogo universitetu im T Shevchenka 2005 8 88 S 5 12 Alforov M Porivnyalnij analiz migracijnih ta demografichnih procesiv u Voroshilovgradskij Luganskij i Stalinskij oblastyah 1952 1959 rr Shid 2005 1 67 S 52 55 Alforov M Osoblivosti organizaciyi zovnishnih migracij naselennya v Donbasi u 1946 1948 rr Istorichni zapiski Zb nauk prac Lugansk Vid vo SNU im V Dalya 2006 9 S 3 10 Alforov M Do pitannya kerivnictva zovnishnimi migraciyami v Donbas 1947 1948 rr Zbirnik naukovih prac seriya istoriya i geografiya Harkiv Majdan 2006 S 158 162 Alforov M Misce zovnishnih migracij naselennya v Donbas u vidnovlenni i formuvanni jogo trudovih resursiv u 1943 1951 rr Shid 2005 4 70 S 57 61