Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
μ Цефе́я (мю Цефея, μ Cep, також відома як «гранатова зоря Гершеля») — червоний надгігант у сузір'ї Цефея. Одна з найбільших і найпотужніших зір у нашій Галактиці (повна світність у 340 000 разів більше сонячної). Належить до спектрального класу M2 Ia. Із 1943 року спектр цієї зорі слугує стандартом, за яким класифікують інші зорі M2 Ia.
 | |
| Дані спостереження Епоха J2000.0 | |
|---|---|
| Сузір’я | Цефея |
| Пряме піднесення | 21h 43m 30.46s |
| Схилення | −58° 46′ 49.2″ |
| Видима зоряна величина (V) | від +3,43 до +5,09 |
| Характеристики | |
| Спектральний клас | Iа |
| Показник кольору (B−V) | 2.26 |
| Показник кольору (U−B) | 2.42
|
| Астрометрія | |
| Променева швидкість (Rv) | +23.0 км/c |
| Власний рух (μ) | Пр.сх.: 5.24 мас/р Схил.: −2.88 мас/р |
| Паралакс (π) | 0.62 ± мас |
| Відстань | 5255.12 св. р. (1612.89 пк) |
| Абсолютна зоряна величина (MV) | від −7,61 до −5,95 |
| Фізичні характеристики | |
| Маса | 25 M☉ |
| Радіус | 650 - 1420 R☉ |
| Світність | 340 000 L☉ |
| Ефективна температура | 2 300 K |
| Інші позначення | |
Історія
Глибокий червоний колір μ Цефея відзначив Вільям Гершель: «... дуже насичений гранатовий колір, такий же, як в ο Кита». У середині 19-го століття з відкрив її змінність. Чеський астроном Антонін Бечварж (чеськ. Antonín Bečvář) в атласі 1951 року назвав зорю Еракіс. Імовірно, він переплутав її з , яка має власну назву Арракіс[].
Властивості
1. Меркурій <Марс <Венера <Земля
2. Земля <Нептун <Уран <Сатурн <Юпітер
3. Юпітер <Вольф 359 <Сонце <Сіріус
4. Сіріус <Поллукс <Арктур <Альдебаран
5. Альдебаран <Рігель <Антарес <Бетельгейзе
6. Бетельгейзе <μ Цефея <VV Цефея A <VY Великого Пса.
μ Цефея — одна з найбільших і найяскравіших зір, видимих неозброєним оком. У північній півкулі найкращий час спостереження — із серпня по січень.
Радіус зорі приблизно в 650—1420 разів більший Сонця (7,7 а. о.). Якби зоря була на місці Сонця, то її поверхня перебувала б між орбітами Юпітера й Сатурна. μ Цефея могла б вмістити в себе мільярд Сонць і 2,7 квадрильйона Земель. Якщо зменшити Землю до розмірів м'яча для гольфу (4,3 см), то діаметр μ Цефея становив би довжину 2-х мостів Золотої Брами (5,5 км).
μ Цефея — змінна зоря. Вона була прототипом застарілого класу змінних μ Цефея. Зараз її вважають напіврегулярною змінною типу SRc, що змінює блиск в інтервалі від 3,43 до 5,1 із періодом від 2 до 2,5 років . В. Цесевичу вдалося встановити періодичність складної кривої змін блиску: вона є результатом складання трьох коливань з періодами 90, 750 і 4675 днів. Причини — безладні пульсації і неперіодичні виверження розжарених газів із надр зорі в космос[].
μ Цефея в 60 тисяч разів яскравіша Сонця. Складаючи її видиму світність, інфрачервоне випромінювання і зоряний вітер можна обчислити, що її болометрична світність в 340 000 разів більша сонячної.
У науковій літературі з вимірювання паралаксу наводяться різні оцінки відстані до зорі: від 390 до 1600 парсек (від 1300 до 5200 св. років), проте, останнім часом загальноприйнятою вважають верхню оцінку (5200 св. років). Вона також одна з найхолодніших зір: температура поверхні становить НЕ більше 2300 К[]. Зоря оточена сферичною оболонкою викинутої речовини, яка простягається назовні до кутової відстані 6″ і розширюється зі швидкістю 10 км/с. Це свідчить про вік оболонки близько 2000–3000 років. Ближче до зорі ця речовина має виражену асиметрію, яка може мати форму тору. Наразі зоря втрачає масу зі швидкістю 10–7 M☉ на рік[].
μ Цефея перебуває на останніх стадіях своєї еволюції. Вона почала спалювати гелій, синтезуючи вуглець. Імовірно, не пізніше ніж через кілька мільйонів років, вона спалахне як наднова, а її масивне ядро може колапсувати в чорну діру.
μ Цефея — потрійна зоря; компоненти 'μ Цефея B' і 'μ Цефея C' мають видиму зоряну величину 12,3 і перебувають на кутовій відстані відповідно 20,93 кутових секунд і 42,68 кутових секунд від головної зорі.
Компоненти
| Компонент | Видима величина | Спектральний клас | Віддаленість від μ Cep A | Час обертання навколо μ Cep A |
|---|---|---|---|---|
| μ Cep A | +4.08 | - | - | - |
| μ Cep B | +12.3 | M0 | 20.93 кутових секунд | 15.2 дня |
| μ Cep C | +12.7 | A | 42.68 кутових секунд | 0.5 дня |
Джерела
- Allen R. H., Star Names: Their Lore and Meaning|Star-Names and Their Meanings, G. . Stechert, 1899, p.158.
- Herschel W., «Stars newly come to be visible», Philosophical Transactions, the Royal Astronomical Society of London, 1783, p.257.
- Piazzi, G., Palermo Catalogue, 1814.
- Tsuji, Takashi. Water in Emission in the Infrared Space Observatory Spectrum of the Early M Supergiant Star μ Cephei : ( )[англ.] // The Astrophysical Journal Letters : journal. — 2000. — Vol. 540, № 2. — С. 99—102. — arXiv:astro-ph/0008058. — Bibcode: 2000ApJ...540L..99T. — DOI:10.1086/312879.
- Table 4 in [en], Philip Massey; K. A. G. Olsen; Bertrand Plez; Eric Josselin; Andre Maeder; Georges Meynet. The Effective Temperature Scale of Galactic Red Supergiants: Cool, but Not As Cool As We Thought // The Astrophysical Journal. — 2005. — Т. 628, № 2 (серпень). — С. 973—985. — arXiv:astro-ph/0504337. — Bibcode: 2005ApJ...628..973L. — DOI:10.1086/430901.
- Зигель Ф.Ю. Сокровища звездного неба: Путеводитель по созвездиям и Луне. — 5-е изд.. — М : Наука, 1987. — С. 88.
- Perrin, G.; et al. Study of molecular layers in the atmosphere of the supergiant star µ Cep by interferometry in the K band : ( )[англ.] // Astronomy & Astrophysics : journal. — 2005. — Vol. 436. — С. 317—324. — DOI:10.1051/0004-6361:20042313.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
m Cefe ya myu Cefeya m Cep takozh vidoma yak granatova zorya Gershelya chervonij nadgigant u suzir yi Cefeya Odna z najbilshih i najpotuzhnishih zir u nashij Galaktici povna svitnist u 340 000 raziv bilshe sonyachnoyi Nalezhit do spektralnogo klasu M2 Ia Iz 1943 roku spektr ciyeyi zori sluguye standartom za yakim klasifikuyut inshi zori M2 Ia m Cefeya Dani sposterezhennya Epoha J2000 0 Suzir ya Cefeya Pryame pidnesennya 21h 43m 30 46s Shilennya 58 46 49 2 Vidima zoryana velichina V vid 3 43 do 5 09 Harakteristiki Spektralnij klas Ia Pokaznik koloru B V 2 26 Pokaznik koloru U B 2 42 Astrometriya Promeneva shvidkist Rv 23 0 km c Vlasnij ruh m Pr sh 5 24 mas r Shil 2 88 mas r Paralaks p 0 62 mas Vidstan 5255 12 sv r 1612 89 pk Absolyutna zoryana velichina MV vid 7 61 do 5 95 Fizichni harakteristiki Masa 25 M Radius 650 1420 R Svitnist 340 000 L Efektivna temperatura 2 300 K Inshi poznachennya Erakis granatova zorya Gershelya m Cephei m Cep HD 206936 HR 8316 BD 58 2316 HIP 107259 IstoriyaGlibokij chervonij kolir m Cefeya vidznachiv Vilyam Gershel duzhe nasichenij granatovij kolir takij zhe yak v o Kita U seredini 19 go stolittya z vidkriv yiyi zminnist Cheskij astronom Antonin Bechvarzh chesk Antonin Becvar v atlasi 1951 roku nazvav zoryu Erakis Imovirno vin pereplutav yiyi z yaka maye vlasnu nazvu Arrakis dzherelo Vlastivosti Lipen 2008 Vidnosni rozmiri planet u Sonyachnij sistemi ta dekilkoh vidomih zir vklyuchayuchi m Cefeya 1 Merkurij lt Mars lt Venera lt Zemlya 2 Zemlya lt Neptun lt Uran lt Saturn lt Yupiter 3 Yupiter lt Volf 359 lt Sonce lt Sirius 4 Sirius lt Polluks lt Arktur lt Aldebaran 5 Aldebaran lt Rigel lt Antares lt Betelgejze 6 Betelgejze lt m Cefeya lt VV Cefeya A lt VY Velikogo Psa m Cefeya u porivnyanni z Soncem Orbiti Yupitera Marsa Zemli Veneri ta Merkuriya pokazano u povnomu rozmiri m Cefeya odna z najbilshih i najyaskravishih zir vidimih neozbroyenim okom U pivnichnij pivkuli najkrashij chas sposterezhennya iz serpnya po sichen Radius zori priblizno v 650 1420 raziv bilshij Soncya 7 7 a o Yakbi zorya bula na misci Soncya to yiyi poverhnya perebuvala b mizh orbitami Yupitera j Saturna m Cefeya mogla b vmistiti v sebe milyard Sonc i 2 7 kvadriljona Zemel Yaksho zmenshiti Zemlyu do rozmiriv m yacha dlya golfu 4 3 sm to diametr m Cefeya stanoviv bi dovzhinu 2 h mostiv Zolotoyi Brami 5 5 km m Cefeya zminna zorya Vona bula prototipom zastarilogo klasu zminnih m Cefeya Zaraz yiyi vvazhayut napivregulyarnoyu zminnoyu tipu SRc sho zminyuye blisk v intervali vid 3 43 do 5 1 iz periodom vid 2 do 2 5 rokiv V Cesevichu vdalosya vstanoviti periodichnist skladnoyi krivoyi zmin blisku vona ye rezultatom skladannya troh kolivan z periodami 90 750 i 4675 dniv Prichini bezladni pulsaciyi i neperiodichni viverzhennya rozzharenih gaziv iz nadr zori v kosmos dzherelo m Cefeya v 60 tisyach raziv yaskravisha Soncya Skladayuchi yiyi vidimu svitnist infrachervone viprominyuvannya i zoryanij viter mozhna obchisliti sho yiyi bolometrichna svitnist v 340 000 raziv bilsha sonyachnoyi U naukovij literaturi z vimiryuvannya paralaksu navodyatsya rizni ocinki vidstani do zori vid 390 do 1600 parsek vid 1300 do 5200 sv rokiv prote ostannim chasom zagalnoprijnyatoyu vvazhayut verhnyu ocinku 5200 sv rokiv Vona takozh odna z najholodnishih zir temperatura poverhni stanovit NE bilshe 2300 K dzherelo Zorya otochena sferichnoyu obolonkoyu vikinutoyi rechovini yaka prostyagayetsya nazovni do kutovoyi vidstani 6 i rozshiryuyetsya zi shvidkistyu 10 km s Ce svidchit pro vik obolonki blizko 2000 3000 rokiv Blizhche do zori cya rechovina maye virazhenu asimetriyu yaka mozhe mati formu toru Narazi zorya vtrachaye masu zi shvidkistyu 10 7 M na rik dzherelo m Cefeya perebuvaye na ostannih stadiyah svoyeyi evolyuciyi Vona pochala spalyuvati gelij sintezuyuchi vuglec Imovirno ne piznishe nizh cherez kilka miljoniv rokiv vona spalahne yak nadnova a yiyi masivne yadro mozhe kolapsuvati v chornu diru m Cefeya potrijna zorya komponenti m Cefeya B i m Cefeya C mayut vidimu zoryanu velichinu 12 3 i perebuvayut na kutovij vidstani vidpovidno 20 93 kutovih sekund i 42 68 kutovih sekund vid golovnoyi zori KomponentiKomponent Vidima velichina Spektralnij klas Viddalenist vid m Cep A Chas obertannya navkolo m Cep A m Cep A 4 08 m Cep B 12 3 M0 20 93 kutovih sekund 15 2 dnya m Cep C 12 7 A 42 68 kutovih sekund 0 5 dnyaDzherelaAllen R H Star Names Their Lore and Meaning Star Names and Their Meanings G Stechert 1899 p 158 Herschel W Stars newly come to be visible Philosophical Transactions the Royal Astronomical Society of London 1783 p 257 Piazzi G Palermo Catalogue 1814 Tsuji Takashi Water in Emission in the Infrared Space Observatory Spectrum of the Early M Supergiant Star m Cephei angl The Astrophysical Journal Letters journal 2000 Vol 540 2 S 99 102 arXiv astro ph 0008058 Bibcode 2000ApJ 540L 99T DOI 10 1086 312879 Table 4 in en Philip Massey K A G Olsen Bertrand Plez Eric Josselin Andre Maeder Georges Meynet The Effective Temperature Scale of Galactic Red Supergiants Cool but Not As Cool As We Thought The Astrophysical Journal 2005 T 628 2 serpen S 973 985 arXiv astro ph 0504337 Bibcode 2005ApJ 628 973L DOI 10 1086 430901 Zigel F Yu Sokrovisha zvezdnogo neba Putevoditel po sozvezdiyam i Lune 5 e izd M Nauka 1987 S 88 Perrin G et al Study of molecular layers in the atmosphere of the supergiant star µ Cep by interferometry in the K band angl Astronomy amp Astrophysics journal 2005 Vol 436 S 317 324 DOI 10 1051 0004 6361 20042313