Ультрафіолетовий знімок Міри, отриманий телескопом Хаббл
| |
Міра, видима з Землі.
| |
Дані дослідження Епоха J2000.0 | |
---|---|
Сузір'я | Кит |
Пряме піднесення | 02г 19х 20,7927с |
Схилення | -02° 58′ 39,513″ |
Видима величина (V) | 2,0 — 10,1 |
Характеристики | |
Спектральний клас | M7 IIIe |
показник кольору U−B | +0,08 |
показник кольору B−V | +1,53 |
Тип змінності | мірида |
Астрометрія | |
Променева швидкість (Rv) | +63,8 км/сек |
Власний рух (μ) | за пр. піднес.: 10,33 мас/рік |
Паралакс (π) | 7,79 ± 1,07 мас |
Відстань | 417±14 світлових років парсек |
Абсолютна величина (MV) | 0,93 |
Подробиці | |
Маса | 1,18 M☉ |
Радіус | 332—402 R☉ |
Світність | 8400—9360 L☉ |
Ефективна температура | 2918—3192 K |
Вік | 6×109 років |
Інші позначення | |
Посилання | |
SIMBAD | AB дані для Mira AB |
Мі́ра (лат. mira — дивовижна) — змінна зоря в сузір'ї Кита (ο Ceti — омікрон Кита), що складається з червоного гіганта Міра А та білого карлика Міра B . Відстань до Міри — 417± 67 св. років. Компоненти перебувають на відстані 70 а. о., орбітальний період — близько 400 років.
Історія
В античних та середньовічних джерелах немає однозначних згадок цієї зірки. Міра А — пульсуюча змінна зірка, вона має період 332 дні. У максимумі блиску вона досить помітна (видима зоряна величина в деяких циклах сягає 2m, хоча у середньому становить 3,5m). У мінімумі її світність падає в сотні разів (6m…10m, у середньому — 8m) і вона стає невидимою неозброєним оком. Зміни яскравості Міри відкрив Давид Фабріціус 1596 року, коли спостерігав падіня блиску від максимуму до невидимості неозброєним оком. 1609 року Байєр вніс цю зірку до свого атласу зоряного неба і позначив як ο-Ceti. Ян Гевелій систематично спостерігав зірку з 1659 до 1682 року і дав їй сучасну назву[]. Досить незвичайна поведінка Міри згодом дала назву цілому класу зір із подібними коливаннями блиску — міриди. В інфрачервоному діапазоні коливання блиску набагато менші і становлять лише близько двох зоряних величин.
Фізичні характеристики
Міра B оточена гарячим акреційним диском речовини, що витікає з гіганту. Вона також є змінною завдяки нерівномірному її надходженню — видима зоряна величина коливається від 9,5m до 12m.
Газопиловий хвіст
2007 року астрономи виявили у зорі велетенський хвіст із пилу й газу — на кшталт тих, що тягнуться за кометами, які наближаються до Сонця. Відкриття було здійснене за допомогою ультрафіолетового орбітального телескопу GALEX, виведеного на орбіту NASA 2003 року. Астрономи були неабияк здивовані: адже Міру вивчають вже протягом 400 років і ніхто не помічав таких особливостей. Втім, пояснюється це досить просто: ніхто не спостерігав її в ультрафіолетовому світлі. Виявлений хвіст має розмір майже 13 світлових років (для порівняння — відстань до найближчої до нас зорі — Проксіми Центавра — становить лише 4 світлових роки).
Згідно з розрахунками, кожні 10 років зоря втрачає масу, що еквівалентна масі Землі. Речовина, що перебуває в кінці хвоста, була викинута приблизно 30 тис. років тому.
Власний рух
Більшість зір Чумацького Шляху обертається навколо центру нашої Галактики приблизно з тією ж швидкістю і в тому ж напрямку, як рухається й міжзоряний газ, однак Міра випадає із загального ряду. Ця зоря рухається крізь галактичну хмару газу із відносною швидкістю 130 км/с. У результаті викиди речовини просто здуває назад, утворюючи унікальну хвостову формацію. На фотографіях телескопа GALEX добре видно велетенське здуття, розташоване перед зорею — це ділянка ударної хвилі. У земних умовах подібні ударні хвилі утворюються перед літаками, що летять із надзвуковою швидкістю, або перед носом швидкісного човна. Там відбувається зіткнення речовини, що викидається зорею, з частками міжзоряного газу. Внаслідок цього речовина розігрівається і її відкидає у напрямку хвоста. Основну частину цієї речовини складають атоми водню. Вони поступово втрачають енергію у вигляді ультрафіолетового випромінювання — його й зафіксував телескоп GALEX.
Джерела
- V* omi Cet -- Variable Star of Mira Cet type. SIMBAD. Centre de Données astronomiques de Strasbourg. Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 10 серпня 2006.
- Castelaz, Michael W.; Luttermoser, Donald G. (1997). . The Astronomical Journal. 114: 1584—1591. doi:10.1086/118589. Архів оригіналу за 4 жовтня 2018. Процитовано 10 грудня 2007.
- Celis S., L. (1982). . Astronomical Journal. 87: 1791—1802. doi:10.1086/113268. Архів оригіналу за 4 жовтня 2018. Процитовано 10 грудня 2007.
- Wyatt, S. P.; Cahn, J. H. (1983). . Astrophysical Journal, Part 1. 275: 225—239. doi:10.1086/161527. Архів оригіналу за 4 жовтня 2018. Процитовано 17 грудня 2007.
- Woodruff, H. C.; Eberhardt, M.; Driebe, T.; Hofmann, K.-H.; Ohnaka, K.; Richichi, A.; Schert, D.; Schöller, M.; Scholz, M.; Weigelt, G.; Wittkowski, M.; Wood, P. R. (2004). (PDF). Astronomy & Astrophysics. 421: 703—714. doi:10.1051/0004-6361:20035826. Архів оригіналу (PDF) за 3 березня 2016. Процитовано 7 грудня 2007.
- 350 св. років за даними «Encyclopaedia Britannica»
- Міра // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 295. — .
- Міриди // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 297. — .
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Посилання
- http://www.seds.org/~spider/spider/Vars/mira.html [ 24 грудня 2005 у Wayback Machine.]
- Крива блиску Міри за 2002—2005 [ 14 лютого 2012 у Wayback Machine.]
- З фотоальбому телескопа "Чандра" [ 28 листопада 2016 у Wayback Machine.]
- Mira Ceti (STAR) [ 8 жовтня 2017 у Wayback Machine.] / «Encyclopaedia Britannica» (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Mira znachennya Mira Ultrafioletovij znimok Miri otrimanij teleskopom Habbl Mira vidima z Zemli Dani doslidzhennya Epoha J2000 0 Suzir ya Kit Pryame pidnesennya 02g 19h 20 7927s Shilennya 02 58 39 513 Vidima velichina V 2 0 10 1 Harakteristiki Spektralnij klas M7 IIIe pokaznik koloru U B 0 08 pokaznik koloru B V 1 53 Tip zminnosti mirida Astrometriya Promeneva shvidkist Rv 63 8 km sek Vlasnij ruh m za pr pidnes 10 33 mas rik za shilennyam 239 48 mas rik Paralaks p 7 79 1 07 mas Vidstan 417 14 svitlovih rokiv parsek Absolyutna velichina MV 0 93 Podrobici Masa 1 18 M Radius 332 402 R Svitnist 8400 9360 L Efektivna temperatura 2918 3192 K Vik 6 109 rokiv Inshi poznachennya Mira Collum Ceti Omicron Ceti 68 Ceti HR 681 BD 03 353 HD 14386 1179 SAO 129825 HIP 10826 PosilannyaSIMBADAB dani dlya Mira AB Mi ra lat mira divovizhna zminna zorya v suzir yi Kita o Ceti omikron Kita sho skladayetsya z chervonogo giganta Mira A ta bilogo karlika Mira B Vidstan do Miri 417 67 sv rokiv Komponenti perebuvayut na vidstani 70 a o orbitalnij period blizko 400 rokiv IstoriyaV antichnih ta serednovichnih dzherelah nemaye odnoznachnih zgadok ciyeyi zirki Mira A pulsuyucha zminna zirka vona maye period 332 dni U maksimumi blisku vona dosit pomitna vidima zoryana velichina v deyakih ciklah syagaye 2m hocha u serednomu stanovit 3 5m U minimumi yiyi svitnist padaye v sotni raziv 6m 10m u serednomu 8m i vona staye nevidimoyu neozbroyenim okom Zmini yaskravosti Miri vidkriv David Fabricius 1596 roku koli sposterigav padinya blisku vid maksimumu do nevidimosti neozbroyenim okom 1609 roku Bajyer vnis cyu zirku do svogo atlasu zoryanogo neba i poznachiv yak o Ceti Yan Gevelij sistematichno sposterigav zirku z 1659 do 1682 roku i dav yij suchasnu nazvu dzherelo Dosit nezvichajna povedinka Miri zgodom dala nazvu cilomu klasu zir iz podibnimi kolivannyami blisku miridi V infrachervonomu diapazoni kolivannya blisku nabagato menshi i stanovlyat lishe blizko dvoh zoryanih velichin Fizichni harakteristikiMira B otochena garyachim akrecijnim diskom rechovini sho vitikaye z gigantu Vona takozh ye zminnoyu zavdyaki nerivnomirnomu yiyi nadhodzhennyu vidima zoryana velichina kolivayetsya vid 9 5m do 12m Gazopilovij hvist Mira v ultrafioletovomu i vidimomu svitli 2007 roku astronomi viyavili u zori veletenskij hvist iz pilu j gazu na kshtalt tih sho tyagnutsya za kometami yaki nablizhayutsya do Soncya Vidkrittya bulo zdijsnene za dopomogoyu ultrafioletovogo orbitalnogo teleskopu GALEX vivedenogo na orbitu NASA 2003 roku Astronomi buli neabiyak zdivovani adzhe Miru vivchayut vzhe protyagom 400 rokiv i nihto ne pomichav takih osoblivostej Vtim poyasnyuyetsya ce dosit prosto nihto ne sposterigav yiyi v ultrafioletovomu svitli Viyavlenij hvist maye rozmir majzhe 13 svitlovih rokiv dlya porivnyannya vidstan do najblizhchoyi do nas zori Proksimi Centavra stanovit lishe 4 svitlovih roki Zgidno z rozrahunkami kozhni 10 rokiv zorya vtrachaye masu sho ekvivalentna masi Zemli Rechovina sho perebuvaye v kinci hvosta bula vikinuta priblizno 30 tis rokiv tomu Vlasnij ruhBilshist zir Chumackogo Shlyahu obertayetsya navkolo centru nashoyi Galaktiki priblizno z tiyeyu zh shvidkistyu i v tomu zh napryamku yak ruhayetsya j mizhzoryanij gaz odnak Mira vipadaye iz zagalnogo ryadu Cya zorya ruhayetsya kriz galaktichnu hmaru gazu iz vidnosnoyu shvidkistyu 130 km s U rezultati vikidi rechovini prosto zduvaye nazad utvoryuyuchi unikalnu hvostovu formaciyu Na fotografiyah teleskopa GALEX dobre vidno veletenske zduttya roztashovane pered zoreyu ce dilyanka udarnoyi hvili U zemnih umovah podibni udarni hvili utvoryuyutsya pered litakami sho letyat iz nadzvukovoyu shvidkistyu abo pered nosom shvidkisnogo chovna Tam vidbuvayetsya zitknennya rechovini sho vikidayetsya zoreyu z chastkami mizhzoryanogo gazu Vnaslidok cogo rechovina rozigrivayetsya i yiyi vidkidaye u napryamku hvosta Osnovnu chastinu ciyeyi rechovini skladayut atomi vodnyu Voni postupovo vtrachayut energiyu u viglyadi ultrafioletovogo viprominyuvannya jogo j zafiksuvav teleskop GALEX DzherelaV omi Cet Variable Star of Mira Cet type SIMBAD Centre de Donnees astronomiques de Strasbourg Arhiv originalu za 30 chervnya 2013 Procitovano 10 serpnya 2006 Castelaz Michael W Luttermoser Donald G 1997 The Astronomical Journal 114 1584 1591 doi 10 1086 118589 Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2018 Procitovano 10 grudnya 2007 Celis S L 1982 Astronomical Journal 87 1791 1802 doi 10 1086 113268 Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2018 Procitovano 10 grudnya 2007 Wyatt S P Cahn J H 1983 Astrophysical Journal Part 1 275 225 239 doi 10 1086 161527 Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2018 Procitovano 17 grudnya 2007 Woodruff H C Eberhardt M Driebe T Hofmann K H Ohnaka K Richichi A Schert D Scholler M Scholz M Weigelt G Wittkowski M Wood P R 2004 PDF Astronomy amp Astrophysics 421 703 714 doi 10 1051 0004 6361 20035826 Arhiv originalu PDF za 3 bereznya 2016 Procitovano 7 grudnya 2007 350 sv rokiv za danimi Encyclopaedia Britannica Mira Astronomichnij enciklopedichnij slovnik za zag red I A Klimishina ta A O Korsun Lviv Golov astronom observatoriya NAN Ukrayini Lviv nac un t im Ivana Franka 2003 S 295 ISBN 966 613 263 X Miridi Astronomichnij enciklopedichnij slovnik za zag red I A Klimishina ta A O Korsun Lviv Golov astronom observatoriya NAN Ukrayini Lviv nac un t im Ivana Franka 2003 S 297 ISBN 966 613 263 X Ce nezavershena stattya z astronomiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Posilannyahttp www seds org spider spider Vars mira html 24 grudnya 2005 u Wayback Machine Kriva blisku Miri za 2002 2005 14 lyutogo 2012 u Wayback Machine Z fotoalbomu teleskopa Chandra 28 listopada 2016 u Wayback Machine Mira Ceti STAR 8 zhovtnya 2017 u Wayback Machine Encyclopaedia Britannica angl