Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Абу Абдаллах Мухаммад I ібн Юсуф ібн Наср (араб. أبو عبد الله محمد بن يوسف بن نصر; нар. 1195 — 22 січня 1273) — засновник Гранадського емірату, панував в 1238—1273 роках. Мав почесне прізвисько Аль-Галіб біллах (Переможець з Благодаті Божої). Відомий як Ібн аль-Ахмар.
| Мухаммад I аль-Галіб | |
|---|---|
| араб. محمد بن نصر | |
 | |
| Ім'я при народженні | араб. Muhammad ibn Yusuf ibn Nasr |
| Псевдо | al-Gálib bi-llah і Ibn al-Ahmar |
| Народився | 1194 Архона, Альмохади[d] |
| Помер | 22 січня 1273 Гранада, Гранадський емірат ·d |
| Країна |  Гранадський еміратd |
| Діяльність | правитель |
| Титул | султан і емір |
| Посада | d |
| Конфесія | іслам |
| Рід | Насріди |
| Батько | d |
| Діти | Мухаммад II аль-Факіх |
| |
Життєпис
Походив з роду Бану Ахмар. гілки роду Бану Наср. Син Юсуфа ібн Насра, дрібного феодала. Народився 1195 року у місті Архона. Замолоду став відомий завдяки аскетичному способу життя та звитягам у прикордонних сутичках з християнами.
З 1224 року починається ослаблення влади Альмохадів на Піренейському півострові, чим вирішив скористатися Ібн Худ. Спочатку мухаммад був одним з його військовиків. У 1231 року у запеклій битві біля Хересу Ібн Худ зазнав важкої поразки від кастильського війська, що послабило позиції мусульман в Аль-Андалусі. Цим вирішив скористатися Мухаммад ібн Наср, який повстав в своєму рідному містечку Архоні. Він оголосив проти утворення незалежного емірату. Невдовзі Мухаммад I захопив Хаєн. Слідом за цим на нетривалий час зайняв Кордову, в чому Мухаммаду допоміг клас Бану Мавл, а 1234 року ха підтримку роду аль-Баджі вдалося захопити Севілью. Але вже через кілька місяців Кордова і Севілья перейшли на бік Ібн Худа. За цих обставин Мухаммад I визнав зверхність останнього, але залишив під своєю владою міста Архону, Хаєн, Поркун, Гуадікс і Баез.
У 1236 році перейшов на бік Фернандо III, короля Кастилії і Леону, чим послабив становище Ібн Худа. В результаті кастильци зуміли раптовим ударом захопити Кордову. У травні 1237 року сам Мухаммад I захопив Гранаду, куди переніс свою резиденцію. У 1238 році скористався загибеллю Ібн Худа, внаслідок чого захопив Альмерію, перемігши місцевого правителя Ібн Рамімі. Того ж року в гранадському району Аль-Хамра заклав нову резиденцію, розпочавши зведення комплексу Альгамбра. 1239 року Малага перейшла на бік Мухаммада I. Останній призначив намісником Малаги свого брата Ісмаїла.
Протягом першої половини 1240-х років значно зміцнив свою державу, що стала сталим утворенням. Втім з 1243 року відновлюється наступ Кастилі-леона на мусульманські держави. Особливе занепокоєння Мухаммада I викликало підкорення Мурсійської тайфи. У 1244 році почався відкритий конфлікт з Кастилією, війська якої захопили Архону. У 1245 році кастильське військо захопило Картахену. 1246 році було втрачено Хаєн. В обмін на мир Мухаммад I погодився платити Фернандо III щорічну данину 150 тис. мараведі. У 1248 році Мухаммад I відправив допоміжні війська кастильському королю, що рушив проти Севільї — останнього значного міста Альмохадів.
Спочатку зберігав мирні стосунки з новим кастильським королем Альфонсо X. У 1254 році прибув до Толедо, де на засіданні кортесів підтвердив попередню угоду, якому визнав зверхність Кастилії. Мир на Піренеях дозволив еміру розвивати господарство своєї держави та водночас зміцнювати міста. Було встановлено вигідні торгівельні відносини з Арагоном, італійськими державами.
З 1260 року поновилася напруженість між Кастилією та Гранадою, оскільки король першої підкорив усі мусульманські міста та держави навколо емірату. У 1262 році кастильцями було захоплено тайфу Ньєбла, що захищала Гранадський емірат з північного заходу. Того ж року Альфонсо X під час зустрічі в Хаєні висунув вимогу Мухаммаду I передати міста Альхесірас і Таріфа. Це були важливі міста, що поєднували емірат з Магрибом. Мухаммад I став тягнути час в надії на збереження цих міст-портів. Водночас почав перемовини про спільні дії з Абу Юсуф Якубом, султаном Марокко.
У 1264 році Мухаммад I з загоном вирушив до кастильського двору в Севільї, щоб обговорити продовження угоди 1246 року. Протягом ночі кастильці заблокували та забарикадували цей район. Емір Гранади сприйняв це як пастку, наказав вирватися і повернувся до Гранади. Невдовзі оголосив себе васалом Мухаммада I, халіфа держави Хафсидів. Слідом за цим емір Гранади підтримав Третя повстання мудехарів проти Кастилії. Доволі швидко було захоплено міста Мурсія, Херес, Утрера, Лебрія, Аркос і Медіна Сидонія. Але вже у 1265 війська Арагону і Кастилії почали свій наступ. Арагонське військо вдерлося до Мурсійської тайфи, а кастильське підійшло до Гранади. У 1266 році мудехари і Мухаммад I зазнали цілковитої поразки. Внаслідок цього було ліквідовано Мурсійську тайфу, а емір Гранади погодився на збільшення данини — до 250 тис. мараведі. Також Гранадський емірат залишився єдиною мусульманською державою на Піренейському півострові. Мусульмани з підкорених арагонцями і кастильцями міст перебралися до Гранадського емірату, значно зміцнивши його.
Разом з тим поразкою еміра Гранади вирішив скористатися його небіж Абу Мухаммад з клану Ашкілула. Він з 1257 року був валі (намісником) Малаги. За підтримки Кастилії війн оголосив себе незалежним еміром. До Малаги прибуло 1 тис. кастильців на чолі з Нуно Гонсалесом де Ларою. Внаслідок цього Мухаммад I уклав нову угоду з Кастилією, за якою відмовився від прав на Мурсію та Херес, натомість кастильський загін залишив Малагу. Разом з тим Абу Мухаммад залишався фактичним правителем Малаги.
У 1272 році Мухаммад I спонукав Нуно Гонсалеса де Лару повстати проти Альфонсо X, а сам вирішив підкорити Малагу. Розпочалися перемовини з Абу Мухаммадом щодо визнання влади еміра Гранади. під час цього 1273 року Мухаммад I помер внаслідок нещасного випадку (падіння з коня). Йому спадкував син Мухаммад II аль-Факіх.
Джерела
- O'Callaghan, Joseph F. (1998). Alfonso X and the Cantigas De Santa Maria: A Poetic Biography. Leiden: Brill. .
- Vidal Castro, Francisco (2000). «Frontera, genealogía y religión en la gestación y nacimiento del Reino Nazarí de Granada: En torno a Ibn al-Aḥmar». III Estudios de Frontera: Convivencia, defensa y comunicación en la Frontera. Jaén: Diputación Provincial de Jaén. pp. 794—810.
- Watt, W. Montgomery; Cachia, Pierre (2007) [1967]. «The Last of Islamic Spain 1. The Nasrids of Granada». A History of Islamic Spain. New Brunswick, New Jersey: Transaction Publishers. pp. 127—142. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Abu Abdallah Muhammad I ibn Yusuf ibn Nasr arab أبو عبد الله محمد بن يوسف بن نصر nar 1195 22 sichnya 1273 zasnovnik Granadskogo emiratu panuvav v 1238 1273 rokah Mav pochesne prizvisko Al Galib billah Peremozhec z Blagodati Bozhoyi Vidomij yak Ibn al Ahmar Muhammad I al Galibarab محمد بن نصر Im ya pri narodzhenniarab Muhammad ibn Yusuf ibn Nasr Psevdoal Galib bi llah i Ibn al AhmarNarodivsya1194 Arhona Almohadi d Pomer22 sichnya 1273 Granada Granadskij emirat dKrayina Granadskij emirat dDiyalnistpravitelTitulsultan i emirPosadadKonfesiyaislamRidNasridiBatkodDitiMuhammad II al Fakih Mediafajli u Vikishovishi Div takozh Muhammad IZhittyepisPohodiv z rodu Banu Ahmar gilki rodu Banu Nasr Sin Yusufa ibn Nasra dribnogo feodala Narodivsya 1195 roku u misti Arhona Zamolodu stav vidomij zavdyaki asketichnomu sposobu zhittya ta zvityagam u prikordonnih sutichkah z hristiyanami Z 1224 roku pochinayetsya oslablennya vladi Almohadiv na Pirenejskomu pivostrovi chim virishiv skoristatisya Ibn Hud Spochatku muhammad buv odnim z jogo vijskovikiv U 1231 roku u zapeklij bitvi bilya Heresu Ibn Hud zaznav vazhkoyi porazki vid kastilskogo vijska sho poslabilo poziciyi musulman v Al Andalusi Cim virishiv skoristatisya Muhammad ibn Nasr yakij povstav v svoyemu ridnomu mistechku Arhoni Vin ogolosiv proti utvorennya nezalezhnogo emiratu Nevdovzi Muhammad I zahopiv Hayen Slidom za cim na netrivalij chas zajnyav Kordovu v chomu Muhammadu dopomig klas Banu Mavl a 1234 roku ha pidtrimku rodu al Badzhi vdalosya zahopiti Sevilyu Ale vzhe cherez kilka misyaciv Kordova i Sevilya perejshli na bik Ibn Huda Za cih obstavin Muhammad I viznav zverhnist ostannogo ale zalishiv pid svoyeyu vladoyu mista Arhonu Hayen Porkun Guadiks i Baez U 1236 roci perejshov na bik Fernando III korolya Kastiliyi i Leonu chim poslabiv stanovishe Ibn Huda V rezultati kastilci zumili raptovim udarom zahopiti Kordovu U travni 1237 roku sam Muhammad I zahopiv Granadu kudi perenis svoyu rezidenciyu U 1238 roci skoristavsya zagibellyu Ibn Huda vnaslidok chogo zahopiv Almeriyu peremigshi miscevogo pravitelya Ibn Ramimi Togo zh roku v granadskomu rajonu Al Hamra zaklav novu rezidenciyu rozpochavshi zvedennya kompleksu Algambra 1239 roku Malaga perejshla na bik Muhammada I Ostannij priznachiv namisnikom Malagi svogo brata Ismayila Protyagom pershoyi polovini 1240 h rokiv znachno zmicniv svoyu derzhavu sho stala stalim utvorennyam Vtim z 1243 roku vidnovlyuyetsya nastup Kastili leona na musulmanski derzhavi Osoblive zanepokoyennya Muhammada I viklikalo pidkorennya Mursijskoyi tajfi U 1244 roci pochavsya vidkritij konflikt z Kastiliyeyu vijska yakoyi zahopili Arhonu U 1245 roci kastilske vijsko zahopilo Kartahenu 1246 roci bulo vtracheno Hayen V obmin na mir Muhammad I pogodivsya platiti Fernando III shorichnu daninu 150 tis maravedi U 1248 roci Muhammad I vidpraviv dopomizhni vijska kastilskomu korolyu sho rushiv proti Sevilyi ostannogo znachnogo mista Almohadiv Spochatku zberigav mirni stosunki z novim kastilskim korolem Alfonso X U 1254 roci pribuv do Toledo de na zasidanni kortesiv pidtverdiv poperednyu ugodu yakomu viznav zverhnist Kastiliyi Mir na Pireneyah dozvoliv emiru rozvivati gospodarstvo svoyeyi derzhavi ta vodnochas zmicnyuvati mista Bulo vstanovleno vigidni torgivelni vidnosini z Aragonom italijskimi derzhavami Z 1260 roku ponovilasya napruzhenist mizh Kastiliyeyu ta Granadoyu oskilki korol pershoyi pidkoriv usi musulmanski mista ta derzhavi navkolo emiratu U 1262 roci kastilcyami bulo zahopleno tajfu Nyebla sho zahishala Granadskij emirat z pivnichnogo zahodu Togo zh roku Alfonso X pid chas zustrichi v Hayeni visunuv vimogu Muhammadu I peredati mista Alhesiras i Tarifa Ce buli vazhlivi mista sho poyednuvali emirat z Magribom Muhammad I stav tyagnuti chas v nadiyi na zberezhennya cih mist portiv Vodnochas pochav peremovini pro spilni diyi z Abu Yusuf Yakubom sultanom Marokko U 1264 roci Muhammad I z zagonom virushiv do kastilskogo dvoru v Sevilyi shob obgovoriti prodovzhennya ugodi 1246 roku Protyagom nochi kastilci zablokuvali ta zabarikaduvali cej rajon Emir Granadi sprijnyav ce yak pastku nakazav virvatisya i povernuvsya do Granadi Nevdovzi ogolosiv sebe vasalom Muhammada I halifa derzhavi Hafsidiv Slidom za cim emir Granadi pidtrimav Tretya povstannya mudehariv proti Kastiliyi Dovoli shvidko bulo zahopleno mista Mursiya Heres Utrera Lebriya Arkos i Medina Sidoniya Ale vzhe u 1265 vijska Aragonu i Kastiliyi pochali svij nastup Aragonske vijsko vderlosya do Mursijskoyi tajfi a kastilske pidijshlo do Granadi U 1266 roci mudehari i Muhammad I zaznali cilkovitoyi porazki Vnaslidok cogo bulo likvidovano Mursijsku tajfu a emir Granadi pogodivsya na zbilshennya danini do 250 tis maravedi Takozh Granadskij emirat zalishivsya yedinoyu musulmanskoyu derzhavoyu na Pirenejskomu pivostrovi Musulmani z pidkorenih aragoncyami i kastilcyami mist perebralisya do Granadskogo emiratu znachno zmicnivshi jogo Razom z tim porazkoyu emira Granadi virishiv skoristatisya jogo nebizh Abu Muhammad z klanu Ashkilula Vin z 1257 roku buv vali namisnikom Malagi Za pidtrimki Kastiliyi vijn ogolosiv sebe nezalezhnim emirom Do Malagi pribulo 1 tis kastilciv na choli z Nuno Gonsalesom de Laroyu Vnaslidok cogo Muhammad I uklav novu ugodu z Kastiliyeyu za yakoyu vidmovivsya vid prav na Mursiyu ta Heres natomist kastilskij zagin zalishiv Malagu Razom z tim Abu Muhammad zalishavsya faktichnim pravitelem Malagi Granadskij emirat na moment smerti Muhammada I U 1272 roci Muhammad I sponukav Nuno Gonsalesa de Laru povstati proti Alfonso X a sam virishiv pidkoriti Malagu Rozpochalisya peremovini z Abu Muhammadom shodo viznannya vladi emira Granadi pid chas cogo 1273 roku Muhammad I pomer vnaslidok neshasnogo vipadku padinnya z konya Jomu spadkuvav sin Muhammad II al Fakih DzherelaO Callaghan Joseph F 1998 Alfonso X and the Cantigas De Santa Maria A Poetic Biography Leiden Brill ISBN 978 9004110236 Vidal Castro Francisco 2000 Frontera genealogia y religion en la gestacion y nacimiento del Reino Nazari de Granada En torno a Ibn al Aḥmar III Estudios de Frontera Convivencia defensa y comunicacion en la Frontera Jaen Diputacion Provincial de Jaen pp 794 810 Watt W Montgomery Cachia Pierre 2007 1967 The Last of Islamic Spain 1 The Nasrids of Granada A History of Islamic Spain New Brunswick New Jersey Transaction Publishers pp 127 142 ISBN 978 0202309361