Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Нахське мухаджирство — мухаджирство значної частини представників нахських народів в імперію Османа. Здійснювалося в рамках загального переселення гірських народів у 1858—1865 роках, у зв'язку із завоюванням Північного Кавказу Російською імперією. Ідея переселення власне вайнахів запропонована уряду Туреччини генерал-майором Російської імператорської армії . Воно припало на 1865 рік, коли між урядами Росії та Туреччини було досягнуто відповідної угоди. Одним із результатів стала поява чеченської діаспори в Анатолії (див. чеченці в Туреччині), а також у деяких районах Месопотамії, Йорданії (див. чеченці в Йорданії), Сирії (див. Чеченці в Сирії) та Єгипту, а також поява в Туреччині, Йорданії та Сирії.
З. -Е. Бадаєв заперечує правомірність застосування терміна «мухаджирство» до переселення кавказьких народів, оскільки цей термін має на увазі добровільне переселення з релігійних причин. Щодо гірських народів це не відповідає дійсності, оскільки вони були змушені переселитися політикою Російської імперії.
Мухаджирство на Північному Кавказі
Останніми роками Кавказької війни (1817—1864) і після її закінчення серед мусульман Північного Кавказу мала місце своєрідна форма масового переселення — мухаджирство. Його зміст полягав у відході мусульманського населення з немусульманської держави; для північнокавказького регіону це був результат мусульман з православної Російської імперії, що розростається, в підданство одновірної Османської Туреччини. Особливо значний характер північнокавказьке мухаджирство набуло у 1858—1865 роках (у ці 8 років офіційно виїхало 493 194 особи), але окремі факти переселень мали місце і до 1858 року, і після 1865 — аж до Першої світової війни 1914—1918).
Мухаджирство торкнулося різні північнокавказькі народи різною мірою: балкарці та інгуші майже переселялися; кабардинців і чеченців мухаджирство торкнулося, але трохи; найбільш масовим переселення було для західних адигів, абазин, ногайців та .
Причини
Мухаджирство було наслідком колоніальної політики Російської імперії на Північному Кавказі, воно фактично здійснювалося завдяки підтримці російського уряду, але частково зумовлювалося й деякими незалежними від цієї політики причинами — економічними, соціальними та релігійними. Ряд дослідників, які вивчали це питання, відзначають складність і різноманіття причин північнокавказького мухаджирства (напр. Х. Лайпанов, 1966; Н. Волкова, 1974).
- Політичні причини. Одним із значних поштовхів до переселення мусульманського населення Північного Кавказу став полон Шаміля в 1859; Північно-Кавказький імамат, як запорука майбутнього звільнення від російського ярма, був повалений. Багато жителів краю «упали духом і зважилися залишити землю, приречену назавжди бути надбанням невірних». Російський уряд вважав, що виселення частини північнокавказців прискорить підкорення регіону, «Кавказ позбудеться неспокійного населення…» і всіляко сприяло мухаджирству, іноді підштовхуючи до від'їзду навіть цілком «замирені» селища. Уряд Османської Туреччини також мав вигоду від цього переселення — в особі мухаджирів він отримував значний військовий контингент, вороже налаштований до Росії (у зв'язку з чим мухаджирів намагалися розселяти російсько-турецьким кордоном). Турецька адміністрація давала згоду на прийом великих за чисельністю партій біженців і всіляко заохочувала мухаджирів прокламаціями, що містять різні обіцянки та релігійні гасла.
- Економічні причини. Для населення Північного Кавказу найважливішим було питання землі — нова російська адміністрація або стискала їх у особистих наділах, або змушувала переселяться на зазначені рівнинні території, що і послужило основною причиною переселення багатьом північнокавказців (напр. для західних адигів). Російська сторона після виселення частини місцевого мусульманського населення, отримувала величезні земельні простори, необхідні імперії для заселення козацтвом та роздачі землі лояльної північно-кавказької знаті.
- Соціальні причини. Північнокавказьке населення мало складну соціально-родову структуру, різні за статусом і чисельністю спільноти мали тісні зв'язки, які грали величезну роль життя місцевих народностей. Це призводило до того, що за впливовими особами спільноти нерідко піднімався для переселення весь рід.
- Релігійні причини. Згідно з російським істориком, генерал-майору Р. Фадєєву на зміну мюридизму в спільноти мусульман Північного Кавказу прийшли проповіді , і саме завдяки їхньому впливу сформувалася тенденція переселення до Османської Туреччини; мухаджири заявляли, що часи наближаються і їм потрібно бути ближче до Мекки. Серед населення часто виникали різні містичні чутки, наприклад про те, «що намаз, що здійснюється на землі, якою володіють християни, не дійсний і не веде до спасіння» або небезпідставна чутка про можливе хрещення горян.
У ХІХ столітті мухаджирство значно вплинуло на етно-політичну карту Північного Кавказу, особливо у районах із найбільшим відпливом мусульманського населення. Цей процес був досить важливим для історії регіону, поряд з такими значимими факторами, як воєнні дії Російської імператорської армії в 1840-60-і роки, різні реформи російського уряду, міграція малоземельних гінських спільнот на рівнину Предкавказзя, а також масовим переселенням на Північний Кавказ представників інших національностей.
Історія
Метою царизму було звільнення від «неблагонадійного» населення31[]. В рамках реалізації цієї угоди протягом літа 1865 було переселено близько 5 тисяч сімейств (20 тисяч осіб). Також переселилися 6187 .
Розповсюдженню ідей переселення сприяли як поширені серед горців чутки про введення рекрутчини або звернення до козаків, так і обіцянки з боку турецького султана переселенцям землі вірмен, що поїхали до Росії, податкових пільг і грошової допомоги.
Всього з Терської області було вивезено 4983 вайнахські сімейства, 6262 арби, 1120 голів великої рогатої худоби, 4726 коней. Зокрема, з чеченців — 3502 сім'ї та інгушів — 1454 сім'ї (включаючи майже всіх карабулаків — 1366 сімей та назранівців — 88 сімей), загальною чисельністю 22491 осіб.
У 1860-1870-х роках повернулися на батьківщину 5857 чеченців. Частина чеченців повернулася після російсько-турецької війни 1877—1878 років.
В 1868 після багатьох поневірянь обдурені переселенці спробували повернутися на Батьківщину, але повстання було жорстоко придушене.
З тих, що залишили Росію, частина оселилася у Туреччині. Інша група оселилася в районі Голанських висот (Сирія), третя переселилася до Йорданії, четверта осіла в Іраку.
Частина чеченців загинула, воюючи на боці Туреччини у франко-турецькій війні 1920—1921 рр..
Станом на 2002 рік чеченська діаспора у Туреччині становила близько 25 тисяч осіб.
У 1935 році в Туреччині було прийнято закон, згідно з яким нетурецьким народам заборонялося говорити рідною мовою. Це спричинило прискорення отуречування іншомовного населення.
Відомі представники чеченської діаспори у Туреччині
- Махмуд Шевкет-паша (1856—1913) — військовий та політичний діяч Османської імперії, великий візир Османської імперії;
- Шахін Бей (Мухьаммад Саӏід) — народний герой Туреччини, захисник міста Антеп;
- Довхан Гуйреш — генерал-армії, був командувачем Турецької армії на початку 90-х років XX століття, з 1994 депутат Парламенту Туреччини;
- Гурес Доган — начальник генерального штабу армії Туреччини у 1990—1994 роках;
- — дзюдоїст, чемпіон і призер чемпіонатів Європи, призер чемпіонату світу;
- — дзюдоїст, чемпіон і призер чемпіонатів Європи, призер чемпіонату світу.
Відомі представники інгушської діаспори у Туреччині
- Саліх Полаткан (Хаматханов) — генерал армії, військовий аташе в Югославії (1950—1952 рр.).);
- Салім Полоткан (Хаматханов) — турецький офіцер, спортсмен, чемпіон Центральної Європи, учасник літніх Олімпійських ігор 1936 року у Берліні;
- Хасан-Басрі Геккая (Беков) — турецький журналіст, головний редактор газети «Мерам»;
- Екрем Геккая (Беков) — турецький кіноактор;
- Макшаріф Бештав (Ахрієв) — доктор історичних наук;
- Атіла Тачою (Точієв) — доктор медичних наук;
- Садеттін Джанполат — професійний художник, письменник, поет;
- Ферді Айдамір (Тумгоєв) — турецький письменник.
- а також низка представників інгушської діаспори, які стали героями Туреччини та удостоєних турецької нагороди Медаль Істікляль («Медаль Незалежності» або «Медаль Свободи», тур. İstiklal Madalyası), серед яких Мехмет Кетей (Магомед Котієв), Сулейман Сирр Койдемір (Бештоєв), Абдул-Мерід Койдемір (Бештоєв), Ісмаїл Ташкой (Торшхоєв) та ін. Один із представлених до нагороди Осман Тимурзієв відмовився від медалі у зв'язку з важким економічним становищем Туреччини (медаль була з чистого золота).
У культурі
Мухаджирству серед чеченців присвячений роман «». Мухаджирству серед інгушів присвячено роман турецького письменника інгушського походження Садеттіна Джанполата «Срібний кинджал».
Див. також
Примітки
- Коментарі
- Слід розуміти, що у різні періоди мало місце мухаджирство в Османську Туреччину та з інших областей Россійської імперії — наприклад вихід кримських татар із Крима. Також відбувалися переселення з Російської імперії до Османської Туреччини, що не потрапляють під визначення «мухаджирство» — наприклад вихід казаків-некрасовців.
- Джерела
- Бадаев С.-Э. С. Чеченская диаспора на Среднем и Ближнем Востоке. — Нальчик : ГП КБР «Республиканский полиграфический комбинат», 2008. — С. 7. — 500 прим. — .
- Волкова, 1974, с. 219, 222.
- Кавказ и Российская империя, 2005, с. 673.
- Волкова, 1974, с. 219.
- Волкова, 1974, с. 213, 219.
- Фадеев, 2005, с. 182.
- Волкова, 1974, с. 220.
- Волкова, 1974, с. 219—220.
- Лайпанов, 1966, с. 117.
- Мухаджир. Кавказский узел. 22 липня 2010. Процитовано 26 березня 2016.
- Базоркин, 1965.
- 1865 г. Мухаджиры и первая "чеченская заграница". Информационное агентство "Чеченинфо". 5 лютого 2015. Процитовано 26 березня 2016.
- checheninfo.
- Ялхароева, 2001.
Література
- Бадаев С.-Э. С. Чеченская диаспора на Среднем и Ближнем Востоке: история и современность. — Нальчик : ГП КБР «Республиканский полиграфкомбинат имени Революции 1905 г.», 2008. — 320 с. — 500 прим. — .
- Базоркин М. М. Дорога заговора и крови. Посвящается 100-летию выселения вейнахов в Турцию // История происхождения ингушей. — Орджоникидзе, 1965.
- Волкова Н. Г. Этнический состав населения Северного Кавказа в XVIII — начале XX века : моногр. / Отв. ред. В. К. Гарданов. — АН СССР. Институт этнографии им. Н. Н. Миклухо-Маклая. — М. : "Наука", 1974. — 276 с. — 2300 екз.
- Гарсаев Л. М., Гарсаев Х.-А. М. Чеченские мухаджиры и их потомки в истории и культуре Иордании. — Гр. : АО «ИПК Грозненский рабочий», 2019. — 416 с. — 2000 прим. — .
- Миловидов Б. П. Комментарии // Кавказ и Российская империя: проекты, идеи, иллюзии и реальность. Начало XIX — начало XX вв / Рук. проекта Я. А. Гордин, составление Я. А. Гордин, В. В. Лапин, Г. Г. Лисицина, Б. П. Миловидов. — СПб. : Издательство журнала «Звезда», 2005. — С. 639—713. — 720 с. — 2000 екз. — .
- Лайпанов Х. О. К истории переселения горцев Северного Кавказа в Турцию : ст. // Труды КЧНИИ : сб. / Отв. ред. Р. А.-Х. Джанибекова. — Карачаево-Черкесский НИИ истории, языка и литературы. — Ставрополь : Ставропольское книжное изд-во, 1966. — Вип. V. — С. 111—131. — 312 с. — (Серия историческая). — 400 екз.
- Российский государственный исторический архив (РГИА). — 1846. — Ф. 392, Оп. 1, Д. 92.
- Фадеев Р. А. О Закатальском восстании, 1861-1862 гг. // Кавказ и Российская империя: проекты, идеи, иллюзии и реальность. Начало XIX — начало XX вв / Рук. проекта Я. А. Гордин, составление Я. А. Гордин, В. В. Лапин, Г. Г. Лисицина, Б. П. Миловидов. — СПб. : Издательство журнала «Звезда», 2005. — С. 174—195. — 720 с. — 2000 екз. — .
- Ялхароева М. Девочка по имени Назрань // Аргументы и факты : газета. — 2001. — № 46 (7 липня).
Посилання
- 1865 г. Чеченская община Турции. Чечено-инфо. 15 червня 2014. Процитовано 23 листопада 2018.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nahske muhadzhirstvo muhadzhirstvo znachnoyi chastini predstavnikiv nahskih narodiv v imperiyu Osmana Zdijsnyuvalosya v ramkah zagalnogo pereselennya girskih narodiv u 1858 1865 rokah u zv yazku iz zavoyuvannyam Pivnichnogo Kavkazu Rosijskoyu imperiyeyu Ideya pereselennya vlasne vajnahiv zaproponovana uryadu Turechchini general majorom Rosijskoyi imperatorskoyi armiyi Vono pripalo na 1865 rik koli mizh uryadami Rosiyi ta Turechchini bulo dosyagnuto vidpovidnoyi ugodi Odnim iz rezultativ stala poyava chechenskoyi diaspori v Anatoliyi div chechenci v Turechchini a takozh u deyakih rajonah Mesopotamiyi Jordaniyi div chechenci v Jordaniyi Siriyi div Chechenci v Siriyi ta Yegiptu a takozh poyava v Turechchini Jordaniyi ta Siriyi Z E Badayev zaperechuye pravomirnist zastosuvannya termina muhadzhirstvo do pereselennya kavkazkih narodiv oskilki cej termin maye na uvazi dobrovilne pereselennya z religijnih prichin Shodo girskih narodiv ce ne vidpovidaye dijsnosti oskilki voni buli zmusheni pereselitisya politikoyu Rosijskoyi imperiyi Muhadzhirstvo na Pivnichnomu KavkaziOstannimi rokami Kavkazkoyi vijni 1817 1864 i pislya yiyi zakinchennya sered musulman Pivnichnogo Kavkazu mala misce svoyeridna forma masovogo pereselennya muhadzhirstvo Jogo zmist polyagav u vidhodi musulmanskogo naselennya z nemusulmanskoyi derzhavi dlya pivnichnokavkazkogo regionu ce buv rezultat musulman z pravoslavnoyi Rosijskoyi imperiyi sho rozrostayetsya v piddanstvo odnovirnoyi Osmanskoyi Turechchini Osoblivo znachnij harakter pivnichnokavkazke muhadzhirstvo nabulo u 1858 1865 rokah u ci 8 rokiv oficijno viyihalo 493 194 osobi ale okremi fakti pereselen mali misce i do 1858 roku i pislya 1865 azh do Pershoyi svitovoyi vijni 1914 1918 Muhadzhirstvo torknulosya rizni pivnichnokavkazki narodi riznoyu miroyu balkarci ta ingushi majzhe pereselyalisya kabardinciv i chechenciv muhadzhirstvo torknulosya ale trohi najbilsh masovim pereselennya bulo dlya zahidnih adigiv abazin nogajciv ta Prichini Muhadzhirstvo bulo naslidkom kolonialnoyi politiki Rosijskoyi imperiyi na Pivnichnomu Kavkazi vono faktichno zdijsnyuvalosya zavdyaki pidtrimci rosijskogo uryadu ale chastkovo zumovlyuvalosya j deyakimi nezalezhnimi vid ciyeyi politiki prichinami ekonomichnimi socialnimi ta religijnimi Ryad doslidnikiv yaki vivchali ce pitannya vidznachayut skladnist i riznomanittya prichin pivnichnokavkazkogo muhadzhirstva napr H Lajpanov 1966 N Volkova 1974 Politichni prichini Odnim iz znachnih poshtovhiv do pereselennya musulmanskogo naselennya Pivnichnogo Kavkazu stav polon Shamilya v 1859 Pivnichno Kavkazkij imamat yak zaporuka majbutnogo zvilnennya vid rosijskogo yarma buv povalenij Bagato zhiteliv krayu upali duhom i zvazhilisya zalishiti zemlyu prirechenu nazavzhdi buti nadbannyam nevirnih Rosijskij uryad vvazhav sho viselennya chastini pivnichnokavkazciv priskorit pidkorennya regionu Kavkaz pozbudetsya nespokijnogo naselennya i vsilyako spriyalo muhadzhirstvu inodi pidshtovhuyuchi do vid yizdu navit cilkom zamireni selisha Uryad Osmanskoyi Turechchini takozh mav vigodu vid cogo pereselennya v osobi muhadzhiriv vin otrimuvav znachnij vijskovij kontingent vorozhe nalashtovanij do Rosiyi u zv yazku z chim muhadzhiriv namagalisya rozselyati rosijsko tureckim kordonom Turecka administraciya davala zgodu na prijom velikih za chiselnistyu partij bizhenciv i vsilyako zaohochuvala muhadzhiriv proklamaciyami sho mistyat rizni obicyanki ta religijni gasla Ekonomichni prichini Dlya naselennya Pivnichnogo Kavkazu najvazhlivishim bulo pitannya zemli nova rosijska administraciya abo stiskala yih u osobistih nadilah abo zmushuvala pereselyatsya na zaznacheni rivninni teritoriyi sho i posluzhilo osnovnoyu prichinoyu pereselennya bagatom pivnichnokavkazciv napr dlya zahidnih adigiv Rosijska storona pislya viselennya chastini miscevogo musulmanskogo naselennya otrimuvala velichezni zemelni prostori neobhidni imperiyi dlya zaselennya kozactvom ta rozdachi zemli loyalnoyi pivnichno kavkazkoyi znati Socialni prichini Pivnichnokavkazke naselennya malo skladnu socialno rodovu strukturu rizni za statusom i chiselnistyu spilnoti mali tisni zv yazki yaki grali velicheznu rol zhittya miscevih narodnostej Ce prizvodilo do togo sho za vplivovimi osobami spilnoti neridko pidnimavsya dlya pereselennya ves rid Religijni prichini Zgidno z rosijskim istorikom general majoru R Fadyeyevu na zminu myuridizmu v spilnoti musulman Pivnichnogo Kavkazu prijshli propovidi i same zavdyaki yihnomu vplivu sformuvalasya tendenciya pereselennya do Osmanskoyi Turechchini muhadzhiri zayavlyali sho chasi nablizhayutsya i yim potribno buti blizhche do Mekki Sered naselennya chasto vinikali rizni mistichni chutki napriklad pro te sho namaz sho zdijsnyuyetsya na zemli yakoyu volodiyut hristiyani ne dijsnij i ne vede do spasinnya abo nebezpidstavna chutka pro mozhlive hreshennya goryan U HIH stolitti muhadzhirstvo znachno vplinulo na etno politichnu kartu Pivnichnogo Kavkazu osoblivo u rajonah iz najbilshim vidplivom musulmanskogo naselennya Cej proces buv dosit vazhlivim dlya istoriyi regionu poryad z takimi znachimimi faktorami yak voyenni diyi Rosijskoyi imperatorskoyi armiyi v 1840 60 i roki rizni reformi rosijskogo uryadu migraciya malozemelnih ginskih spilnot na rivninu Predkavkazzya a takozh masovim pereselennyam na Pivnichnij Kavkaz predstavnikiv inshih nacionalnostej IstoriyaIniciator muhadzhirstva Metoyu carizmu bulo zvilnennya vid neblagonadijnogo naselennya31 dzherelo V ramkah realizaciyi ciyeyi ugodi protyagom lita 1865 bulo pereseleno blizko 5 tisyach simejstv 20 tisyach osib Takozh pereselilisya 6187 Rozpovsyudzhennyu idej pereselennya spriyali yak poshireni sered gorciv chutki pro vvedennya rekrutchini abo zvernennya do kozakiv tak i obicyanki z boku tureckogo sultana pereselencyam zemli virmen sho poyihali do Rosiyi podatkovih pilg i groshovoyi dopomogi Vsogo z Terskoyi oblasti bulo vivezeno 4983 vajnahski simejstva 6262 arbi 1120 goliv velikoyi rogatoyi hudobi 4726 konej Zokrema z chechenciv 3502 sim yi ta ingushiv 1454 sim yi vklyuchayuchi majzhe vsih karabulakiv 1366 simej ta nazranivciv 88 simej zagalnoyu chiselnistyu 22491 osib U 1860 1870 h rokah povernulisya na batkivshinu 5857 chechenciv Chastina chechenciv povernulasya pislya rosijsko tureckoyi vijni 1877 1878 rokiv V 1868 pislya bagatoh poneviryan obdureni pereselenci sprobuvali povernutisya na Batkivshinu ale povstannya bulo zhorstoko pridushene Z tih sho zalishili Rosiyu chastina oselilasya u Turechchini Insha grupa oselilasya v rajoni Golanskih visot Siriya tretya pereselilasya do Jordaniyi chetverta osila v Iraku Chastina chechenciv zaginula voyuyuchi na boci Turechchini u franko tureckij vijni 1920 1921 rr Stanom na 2002 rik chechenska diaspora u Turechchini stanovila blizko 25 tisyach osib U 1935 roci v Turechchini bulo prijnyato zakon zgidno z yakim netureckim narodam zaboronyalosya govoriti ridnoyu movoyu Ce sprichinilo priskorennya oturechuvannya inshomovnogo naselennya Vidomi predstavniki chechenskoyi diaspori u TurechchiniMahmud Shevket pasha Mahmud Shevket pasha 1856 1913 vijskovij ta politichnij diyach Osmanskoyi imperiyi velikij vizir Osmanskoyi imperiyi Shahin Bej Muhammad Saӏid narodnij geroj Turechchini zahisnik mista Antep Dovhan Gujresh general armiyi buv komanduvachem Tureckoyi armiyi na pochatku 90 h rokiv XX stolittya z 1994 deputat Parlamentu Turechchini Gures Dogan nachalnik generalnogo shtabu armiyi Turechchini u 1990 1994 rokah dzyudoyist chempion i prizer chempionativ Yevropi prizer chempionatu svitu dzyudoyist chempion i prizer chempionativ Yevropi prizer chempionatu svitu Vidomi predstavniki ingushskoyi diaspori u TurechchiniSalih Polatkan Hamathanov general armiyi vijskovij atashe v Yugoslaviyi 1950 1952 rr Salim Polotkan Hamathanov tureckij oficer sportsmen chempion Centralnoyi Yevropi uchasnik litnih Olimpijskih igor 1936 roku u Berlini Hasan Basri Gekkaya Bekov tureckij zhurnalist golovnij redaktor gazeti Meram Ekrem Gekkaya Bekov tureckij kinoaktor Maksharif Beshtav Ahriyev doktor istorichnih nauk Atila Tachoyu Tochiyev doktor medichnih nauk Sadettin Dzhanpolat profesijnij hudozhnik pismennik poet Ferdi Ajdamir Tumgoyev tureckij pismennik a takozh nizka predstavnikiv ingushskoyi diaspori yaki stali geroyami Turechchini ta udostoyenih tureckoyi nagorodi Medal Istiklyal Medal Nezalezhnosti abo Medal Svobodi tur Istiklal Madalyasi sered yakih Mehmet Ketej Magomed Kotiyev Sulejman Sirr Kojdemir Beshtoyev Abdul Merid Kojdemir Beshtoyev Ismayil Tashkoj Torshhoyev ta in Odin iz predstavlenih do nagorodi Osman Timurziyev vidmovivsya vid medali u zv yazku z vazhkim ekonomichnim stanovishem Turechchini medal bula z chistogo zolota U kulturiMuhadzhirstvu sered chechenciv prisvyachenij roman Muhadzhirstvu sered ingushiv prisvyacheno roman tureckogo pismennika ingushskogo pohodzhennya Sadettina Dzhanpolata Sribnij kindzhal Div takozhGenocid cherkesivPrimitkiKomentari Slid rozumiti sho u rizni periodi malo misce muhadzhirstvo v Osmansku Turechchinu ta z inshih oblastej Rossijskoyi imperiyi napriklad vihid krimskih tatar iz Krima Takozh vidbuvalisya pereselennya z Rosijskoyi imperiyi do Osmanskoyi Turechchini sho ne potraplyayut pid viznachennya muhadzhirstvo napriklad vihid kazakiv nekrasovciv Dzherela Badaev S E S Chechenskaya diaspora na Srednem i Blizhnem Vostoke Nalchik GP KBR Respublikanskij poligraficheskij kombinat 2008 S 7 500 prim ISBN 9785881959494 Volkova 1974 s 219 222 Kavkaz i Rossijskaya imperiya 2005 s 673 Volkova 1974 s 219 Volkova 1974 s 213 219 Fadeev 2005 s 182 Volkova 1974 s 220 Volkova 1974 s 219 220 Lajpanov 1966 s 117 Muhadzhir Kavkazskij uzel 22 lipnya 2010 Procitovano 26 bereznya 2016 Bazorkin 1965 1865 g Muhadzhiry i pervaya chechenskaya zagranica Informacionnoe agentstvo Checheninfo 5 lyutogo 2015 Procitovano 26 bereznya 2016 checheninfo Yalharoeva 2001 LiteraturaBadaev S E S Chechenskaya diaspora na Srednem i Blizhnem Vostoke istoriya i sovremennost Nalchik GP KBR Respublikanskij poligrafkombinat imeni Revolyucii 1905 g 2008 320 s 500 prim ISBN 9785881959494 Bazorkin M M Doroga zagovora i krovi Posvyashaetsya 100 letiyu vyseleniya vejnahov v Turciyu Istoriya proishozhdeniya ingushej Ordzhonikidze 1965 Volkova N G Etnicheskij sostav naseleniya Severnogo Kavkaza v XVIII nachale XX veka monogr Otv red V K Gardanov AN SSSR Institut etnografii im N N Mikluho Maklaya M Nauka 1974 276 s 2300 ekz Garsaev L M Garsaev H A M Chechenskie muhadzhiry i ih potomki v istorii i kulture Iordanii Gr AO IPK Groznenskij rabochij 2019 416 s 2000 prim ISBN 978 5 88195 949 4 Milovidov B P Kommentarii Kavkaz i Rossijskaya imperiya proekty idei illyuzii i realnost Nachalo XIX nachalo XX vv Ruk proekta Ya A Gordin sostavlenie Ya A Gordin V V Lapin G G Lisicina B P Milovidov SPb Izdatelstvo zhurnala Zvezda 2005 S 639 713 720 s 2000 ekz ISBN 5 94214 077 4 Lajpanov H O K istorii pereseleniya gorcev Severnogo Kavkaza v Turciyu st Trudy KChNII sb Otv red R A H Dzhanibekova Karachaevo Cherkesskij NII istorii yazyka i literatury Stavropol Stavropolskoe knizhnoe izd vo 1966 Vip V S 111 131 312 s Seriya istoricheskaya 400 ekz Rossijskij gosudarstvennyj istoricheskij arhiv RGIA 1846 F 392 Op 1 D 92 Fadeev R A O Zakatalskom vosstanii 1861 1862 gg Kavkaz i Rossijskaya imperiya proekty idei illyuzii i realnost Nachalo XIX nachalo XX vv Ruk proekta Ya A Gordin sostavlenie Ya A Gordin V V Lapin G G Lisicina B P Milovidov SPb Izdatelstvo zhurnala Zvezda 2005 S 174 195 720 s 2000 ekz ISBN 5 94214 077 4 Yalharoeva M Devochka po imeni Nazran Argumenty i fakty gazeta 2001 46 7 lipnya Posilannya1865 g Chechenskaya obshina Turcii Checheno info 15 chervnya 2014 Procitovano 23 listopada 2018