Мури Софійського монастиря огороджують колишню садибу Софійського монастиря, а нині Національного заповідника «Софія Київська», вздовж вулиць Володимирської, під незначним кутом до неї, Стрілецької, Георгіївського провулка та Софійської площі. До системи мурів входять дзвіниця, південна в'їзна вежа та Брама Заборовського, які забезпечували в'їзд до монастиря зі сходу, півдня та заходу відповідно.
Мури Софійського монастиря | ||||
---|---|---|---|---|
Монастирські мури | ||||
50°27′11″ пн. ш. 30°30′55″ сх. д. / 50.453167° пн. ш. 30.515278° сх. д.Координати: 50°27′11″ пн. ш. 30°30′55″ сх. д. / 50.453167° пн. ш. 30.515278° сх. д. | ||||
Статус | Пам'ятка архітектури національного значення | |||
Статус спадщини | пам'ятка архітектури національного значення України | |||
Країна | Україна | |||
Розташування | Київ, Володимирська вулиця, 24 | |||
Тип будівлі | Мури | |||
Будівник | муровий шафар Йосип | |||
Будівництво | Перша половина XVIII століття — 1750 | |||
Мури Софійського монастиря (Україна) | ||||
Мури Софійського монастиря у Вікісховищі |
Київ: Собор Святої Софії і прилеглі монастирські споруди, Києво-Печерська лавра | |
---|---|
Kiev: Saint-Sophia Cathedral and Related Monastic Buildings, Kiev-Pechersk Lavra | |
Світова спадщина | |
50°27′11″ пн. ш. 30°30′55″ сх. д. / 50.45316666669477712° пн. ш. 30.51527777780577821° сх. д. | |
Країна | Україна |
Тип | Культурний |
(Критерії) | I, II, III, IV |
Об'єкт № | 527 |
Регіон | Європа і Північна Америка |
Зареєстровано: | 1990 (14 сесія) |
Мури Софійського монастиря у Вікісховищі |
Мури у складі комплексу монастирських споруд собору Святої Софії внесені до переліку Світової спадщини ЮНЕСКО під № 527. Пам'ятка культурної спадщини національного значення, охоронний номер пам'ятки № 1/9.
Архітектура
Висота мурів — 4 метри, ширина — 5 цеглин. Споруджувалися із жовтої цегли на вапняному розчині. Вкрито мури одно- чи двосхилим дахом з бляшаною покрівлею на дерев'яній обрешітці. Зовнішні фасади мурів, тиньковані та побілені, ритмічно розчленовано пласкими лопатками, які розкріповують верхній уступ цоколю, фризові гурти та вінцевий карниз. Вздовж Володимирської вулиці, Софійської площі та біля брами Заборовського мур прикрашено прямокутним рустуванням. У 1999—2000 роках цоколь мурів вздовж Софійської площі та Володимирської вулиці було облицьовано плитами з лабрадориту. На Володимирській вулиці фасад прорізано трьома вікнами пристінного корпуса. Внутрішні фасади гладенько потиньковано.
Перед дзвіницею, південною в'їзною вежею та брамою Заборовського лінія мурів утворює аванплощі.
Історія
Будівництво монастирських мурів під орудою мурового шафара Йосипа розпочалося у першій половині XVIII століття, тривало 1745 року та завершилося в 1750 році. Спершу мури оточували садибу зусібіч. Вони пролягали приблизно по лініях сучасних вулиць Володимирської, Стрілецької, Рильського та Георгіївського провулків і Софійської площі. До лінії мурів у північно-східному куті включалася Г-подібна споруда, що була збудована одночасно з ними та складалася з ряду склепінчастих приміщень з окремим входами до кожного.
Після скасування монастиря 1786 року його садибу поділено між митрополичим домом, Софійським собором та Київською духовною консисторією. 1819 року на лінії мурів зафіксована митрополича кузня, 1838 року — заїзд. Того ж року зруйнувалася частина муру без даху, прилегла до Георгіївського цвинтаря. У 1839 році вздовж Володимирської вулиці до мурів з боку подвір'я прибудовано пристінний корпус. 1843 року проведено ремонт зруйнованої частини муру біля економічного правління митрополичого дому. У 1853 році буревій пошкодив 19-метрову ділянку муру, що знаходилася на чорному дворі консисторії. 1857 року огорожу кафедрального собору відремонтовано та побілено.
У 1872 році в мурованій огорожі на південно-східній частині, яка належала митрополичому будинку, було розташовано 10 мурованих крамниць під бляшаним дахом, одноповерховий вкритий тесом будинок, брама для в'їзду з Софійської площі, головна в'їзна брама з двома мурованими спорудами обабіч (не збереглася до нашого часу).
Починаючи із середини XIX століття, монастирські мури поступово зносилися. Так, у 1851, 1885 та 1901 роках поступово було розібрано ділянку муру від південної в'їзної вежі до Георгіївського цвинтаря, що було пов'язано з розширенням будинку консисторії та влаштуванням проїзду з Володимирської вулиці в її двір. Також поступово зносився мур на Рильському провулку: такі дії були у 1860, 1898 та 1903 роках і робилися через зведення нових прибуткових будинків, що належали монастирю. У 1904, 1909 та 1911 роках поетапно розібрано мур на Стрілецькій вулиці. В кінці 1930-х років знесено ділянку муру, що межувала з Георгіївським цвинтарем. Таким чином, розміри мурів досягли сучасних розмірів.
Галерея
- Мури біля дзвіниці
- Мури з рустуванням поблизу південної в'їзної вежі
- Мури з боку Софійської площі, помітно вікна пристінного корпусу
- Мури на Володимирській вулиці загальним планом
Примітки
- Сергій Кот, Ольга Лялюшко. Софійський кафедральний монастир, 11—18 ст.. Консисторія // Звід пам'яток історії та культури України. Кн. 1, ч. 3.: С–Я. — К. : Голов. ред. Зводу пам'яток історії та культури при вид-ві "Українська енциклопедія" ім. М.П. Бажана, 2011. — С. 1517-1519. — .
- * Назва в офіційному англомовному списку
- Kiev: Saint-Sophia Cathedral and Related Monastic Buildings, Kiev-Pechersk Lavra ((англ.)) . UNESCO World Heritage Centre. Архів оригіналу за 5 квітня 2015. Процитовано 5 квітня 2015.
- Об'єкти культурної спадщини в м. Києві. Управління охорони культурної спадщини. Архів оригіналу за 5 квітня 2015. Процитовано 5 квітня 2015.
- Микола Жарких. Архітектурний ансамбль Софійського собору. Пристосування (кін. 18 – кін. 19 ст.). Персональний сайт Миколи Жарких. Архів оригіналу за 1 квітня 2015. Процитовано 3 квітня 2015.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Muri Sofijskogo monastirya ogorodzhuyut kolishnyu sadibu Sofijskogo monastirya a nini Nacionalnogo zapovidnika Sofiya Kiyivska vzdovzh vulic Volodimirskoyi pid neznachnim kutom do neyi Strileckoyi Georgiyivskogo provulka ta Sofijskoyi ploshi Do sistemi muriv vhodyat dzvinicya pivdenna v yizna vezha ta Brama Zaborovskogo yaki zabezpechuvali v yizd do monastirya zi shodu pivdnya ta zahodu vidpovidno Muri Sofijskogo monastiryaMonastirski muri50 27 11 pn sh 30 30 55 sh d 50 453167 pn sh 30 515278 sh d 50 453167 30 515278 Koordinati 50 27 11 pn sh 30 30 55 sh d 50 453167 pn sh 30 515278 sh d 50 453167 30 515278StatusPam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennyaStatus spadshinipam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya UkrayiniKrayina Ukrayina ISO3166 1 alpha 3 UKR ISO3166 1 cifrovij 804 RoztashuvannyaKiyiv Volodimirska vulicya 24Tip budivliMuriBudivnikmurovij shafar JosipBudivnictvoPersha polovina XVIII stolittya 1750Muri Sofijskogo monastirya Ukrayina Muri Sofijskogo monastirya u VikishovishiKiyiv Sobor Svyatoyi Sofiyi i prilegli monastirski sporudi Kiyevo Pecherska lavraKiev Saint Sophia Cathedral and Related Monastic Buildings Kiev Pechersk Lavra Svitova spadshina50 27 11 pn sh 30 30 55 sh d 50 45316666669477712 pn sh 30 51527777780577821 sh d 50 45316666669477712 30 51527777780577821Krayina UkrayinaTipKulturnijKriteriyiI II III IVOb yekt 527RegionYevropa i Pivnichna AmerikaZareyestrovano 1990 14 sesiya Muri Sofijskogo monastirya u Vikishovishi Muri u skladi kompleksu monastirskih sporud soboru Svyatoyi Sofiyi vneseni do pereliku Svitovoyi spadshini YuNESKO pid 527 Pam yatka kulturnoyi spadshini nacionalnogo znachennya ohoronnij nomer pam yatki 1 9 ArhitekturaVisota muriv 4 metri shirina 5 ceglin Sporudzhuvalisya iz zhovtoyi cegli na vapnyanomu rozchini Vkrito muri odno chi dvoshilim dahom z blyashanoyu pokrivleyu na derev yanij obreshitci Zovnishni fasadi muriv tinkovani ta pobileni ritmichno rozchlenovano plaskimi lopatkami yaki rozkripovuyut verhnij ustup cokolyu frizovi gurti ta vincevij karniz Vzdovzh Volodimirskoyi vulici Sofijskoyi ploshi ta bilya brami Zaborovskogo mur prikrasheno pryamokutnim rustuvannyam U 1999 2000 rokah cokol muriv vzdovzh Sofijskoyi ploshi ta Volodimirskoyi vulici bulo oblicovano plitami z labradoritu Na Volodimirskij vulici fasad prorizano troma viknami pristinnogo korpusa Vnutrishni fasadi gladenko potinkovano Pered dzviniceyu pivdennoyu v yiznoyu vezheyu ta bramoyu Zaborovskogo liniya muriv utvoryuye avanploshi IstoriyaBudivnictvo monastirskih muriv pid orudoyu murovogo shafara Josipa rozpochalosya u pershij polovini XVIII stolittya trivalo 1745 roku ta zavershilosya v 1750 roci Spershu muri otochuvali sadibu zusibich Voni prolyagali priblizno po liniyah suchasnih vulic Volodimirskoyi Strileckoyi Rilskogo ta Georgiyivskogo provulkiv i Sofijskoyi ploshi Do liniyi muriv u pivnichno shidnomu kuti vklyuchalasya G podibna sporuda sho bula zbudovana odnochasno z nimi ta skladalasya z ryadu sklepinchastih primishen z okremim vhodami do kozhnogo Pislya skasuvannya monastirya 1786 roku jogo sadibu podileno mizh mitropolichim domom Sofijskim soborom ta Kiyivskoyu duhovnoyu konsistoriyeyu 1819 roku na liniyi muriv zafiksovana mitropolicha kuznya 1838 roku zayizd Togo zh roku zrujnuvalasya chastina muru bez dahu prilegla do Georgiyivskogo cvintarya U 1839 roci vzdovzh Volodimirskoyi vulici do muriv z boku podvir ya pribudovano pristinnij korpus 1843 roku provedeno remont zrujnovanoyi chastini muru bilya ekonomichnogo pravlinnya mitropolichogo domu U 1853 roci burevij poshkodiv 19 metrovu dilyanku muru sho znahodilasya na chornomu dvori konsistoriyi 1857 roku ogorozhu kafedralnogo soboru vidremontovano ta pobileno U 1872 roci v murovanij ogorozhi na pivdenno shidnij chastini yaka nalezhala mitropolichomu budinku bulo roztashovano 10 murovanih kramnic pid blyashanim dahom odnopoverhovij vkritij tesom budinok brama dlya v yizdu z Sofijskoyi ploshi golovna v yizna brama z dvoma murovanimi sporudami obabich ne zbereglasya do nashogo chasu Pochinayuchi iz seredini XIX stolittya monastirski muri postupovo znosilisya Tak u 1851 1885 ta 1901 rokah postupovo bulo rozibrano dilyanku muru vid pivdennoyi v yiznoyi vezhi do Georgiyivskogo cvintarya sho bulo pov yazano z rozshirennyam budinku konsistoriyi ta vlashtuvannyam proyizdu z Volodimirskoyi vulici v yiyi dvir Takozh postupovo znosivsya mur na Rilskomu provulku taki diyi buli u 1860 1898 ta 1903 rokah i robilisya cherez zvedennya novih pributkovih budinkiv sho nalezhali monastiryu U 1904 1909 ta 1911 rokah poetapno rozibrano mur na Strileckij vulici V kinci 1930 h rokiv zneseno dilyanku muru sho mezhuvala z Georgiyivskim cvintarem Takim chinom rozmiri muriv dosyagli suchasnih rozmiriv GalereyaSofijski muri Muri bilya dzvinici Muri z rustuvannyam poblizu pivdennoyi v yiznoyi vezhi Muri z boku Sofijskoyi ploshi pomitno vikna pristinnogo korpusu Muri na Volodimirskij vulici zagalnim planomPrimitkiSergij Kot Olga Lyalyushko Sofijskij kafedralnij monastir 11 18 st Konsistoriya Zvid pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini Kn 1 ch 3 S Ya K Golov red Zvodu pam yatok istoriyi ta kulturi pri vid vi Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2011 S 1517 1519 ISBN 966 95478 2 2 Nazva v oficijnomu anglomovnomu spisku Kiev Saint Sophia Cathedral and Related Monastic Buildings Kiev Pechersk Lavra angl UNESCO World Heritage Centre Arhiv originalu za 5 kvitnya 2015 Procitovano 5 kvitnya 2015 Ob yekti kulturnoyi spadshini v m Kiyevi Upravlinnya ohoroni kulturnoyi spadshini Arhiv originalu za 5 kvitnya 2015 Procitovano 5 kvitnya 2015 Mikola Zharkih Arhitekturnij ansambl Sofijskogo soboru Pristosuvannya kin 18 kin 19 st Personalnij sajt Mikoli Zharkih Arhiv originalu za 1 kvitnya 2015 Procitovano 3 kvitnya 2015