Бра ма Заборо вського пам ятка архітектури національного значення 18 століття західний з боку Золотих воріт парадний в ї

Бра́ма Заборо́вського — пам'ятка архітектури національного значення 18 століття, західний (з боку Золотих воріт) парадний в'їзд до резиденції київських митрополитів на території Софійського собору у Києві. Один із найяскравіших зразків українського бароко.

Брама Заборовського


Координати: 50°27′07″ пн. ш. 30°30′44″ сх. д. / 50.4521778° пн. ш. 30.5122833° сх. д. / 50.4521778; 30.5122833
Тип	церква
Статус спадщини	пам'ятка архітектури національного значення України
Країна	Україна
Розташування	Київ
Тип будівлі	брама
Архітектор	Йоган Шедель (?)
Будівник	Рафаїл Заборовський
Будівництво	1746
Стан	реставрована
Брама Заборовського (Україна)

Брама Заборовського у Вікісховищі

Історія

Споруджена 1746 року під час масштабних реставраційно-будівельних робіт на території Софії Київської — ймовірно, архітектором Йоганом Шеделем. Замовник — київський митрополит Рафаїл Заборовський, знавець та любитель мистецтва, іменем якого і названо пам'ятку.

У 19 столітті, під час будівельного буму, брама опинилася у глухому провулку, рівень землі біля неї підвищився на метр. Через це у 1822—1823 роках пам'ятку майже повністю розібрано, арку збереженого східного фасаду замуровано цеглою, а прилеглий митрополичий двір перетворено в сад.

Архітектура

Від первісної брами зберігся тільки західний фасад. Решту розібрано у 19 столітті (станом на 2010 рік відтворено, реставрація триває).

Археологічними розкопками 1957 року встановлено первісні планування та вигляд брами. Це була одноповерхова прямокутна будівля зі сторонами 16,67 м (з півночі на південь) та 13,46 м (зі сходу на захід), зведена з цегли на вапняному розчині. В центральній частині пролягав арковий проїзд завширшки 3,87 м, а з боків знаходилися кордегардії. Всі перекриття пам'ятки — склепінчасті, її увінчував двосхилий дах, обидва (східний та західний) фасади прикрашали фронтони.

Збережений автентичний фасад оздоблено двома парами колон з коринфськими капітелями і завершено високим фігурним фронтоном із соковитим рослинним орнаментом, який імітує листя аканту й винограду, та гербом митрополита Рафаїла Заборовського.

На думку Дмитра Антоновича, брама

«… зібрала всі примхи й усю безмежну вибагливість козацького бароко, всю його мальовничість і всі його архітектонічні нелогічності, химерність ламаних ліній, що очеркують фронтон, жагу до різьбарської пересиченості. З цих, здавалося б, невдячних елементів утворено цілість химерну, примхувату, але незвичайно мальовничу, принадну, затишну й красномовну.»

Сучасність

У 1990 році в комплексі ансамблю Софії Київської пам'ятку занесено до Переліку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

З 2007 року за спеціальним дозволом ЮНЕСКО триває відтворення споруди у первісному вигляді — для забезпечення її архітектурної цілісності. Землю трапецієподібного майданчика перед брамою вибрано на 1,2 м, з боку влаштовано сходи вниз.

Галерея

Фото початку 20 століття
Західний фасад
Герб Рафаїла Заборовського
Проїзд (в процесі реставрації)
Колони та сходи для спуску нижче рівня провулку
Після реставрації

Примітки

За іншими даними [ 14 травня 2010 у Wayback Machine.] — у 1744—1748 роках.
1,2 м станом на 2007 рік, коли розпочато реставрацію.
Історія української культури(укр.)

Джерела та посилання

Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
(укр.)
(укр.)

[1] За іншими даними [ 14 травня 2010 у Wayback Machine.] — у 1744—1748 роках.

[2] 1,2 м станом на 2007 рік, коли розпочато реставрацію.

[3] Історія української культури(укр.)