Мура́д II (осман. مراد ثاني, трансліт. Murâd-ı sânî, тур. İkinci Murat; нар. червень 1404 — пом. 3 лютого 1451) — султан Османської імперії, що правив у 1421—1444 і 1446—1451 роках. Син Мехмеда I, якому успадковував у 1421 році. Мурад істотно розширив вплив турків на Балканському півострові, зміцнив владу в Анатолії і допоміг імперії оговтатися після важкої поразки, завданої Тамерланом в ангорській битві 1402.
Мурад II осман. مراد ثاني, трансліт. Murâd-ı sânî | |||
| |||
---|---|---|---|
1421—1444 | |||
Попередник: | Мехмед I | ||
Спадкоємець: | Мехмед II | ||
| |||
1446—1451 | |||
Попередник: | Мехмед II | ||
Спадкоємець: | Мехмед II | ||
Народження: | Червень 1404 Амасья, Османська імперія | ||
Смерть: | 3.02.1451 Едірне, Османська імперія | ||
Поховання: | d | ||
Релігія: | іслам | ||
Рід: | Османи | ||
Батько: | Мехмед I | ||
Мати: | Еміне Хатун | ||
Шлюб: | Мара Бранковіч, Хюма Хатун і d | ||
Діти: | Мехмед II Фатіх і d | ||
Автограф: | |||
Медіафайли у Вікісховищі |
На початку свого правління йому довелось мати справу з двома претендентами на престол по імені Мустафа ([ru], його дядько, і [ru], брат), підтриманими Візантією та Венецією. Йому також довелось боротись в Анатолії з беями [ru], Караманогуллари, [ru] й [en], які намагались відстояти свою незалежність від османів. За правління Мурада європейські хрестоносці взимку 1443-44 років дійшли до Софії. 1444 року, уклавши [ru] із Угорщиною і досягнувши угоди з Караманом, Мурад зрікся престолу на користь свого 12-річного сина Мехмеда II. Однак у листопаді йому довелось очолити армію, аби при Варні розгромити польсько-угорське військо. Повстання яничарів і діяльність Ґеорґа Кастріота Скандербеґа в Албанії змусили Мурада 1446 року повернутись на османський престол. Невдовзі війська Мурада захопили Морею та почали наступ в [en]. У жовтні 1448 року відбулась битва на Косовому полі, в якій османське військо протистояло армії угорців і валахів під командуванням Яноша Гуньяді. Жорстока триденна битва завершилась повною перемогою Мурада та вирішила долю балканських народів — на декілька сторіч вони опинились під владою турків. 1449 та 1450 років Мурад здійснив два походи проти Албанії, які не принесли значних успіхів. Взимку 1450—1451 років Мурад захворів і 3 лютого 1451 року помер в Едірне.
Біографія султана
На початку свого правління Мурад змушений був боротися з кількома претендентами на османський престол, яких підтримували візантійський імператор Мануїл II Палеолог і багато анатолійських беїв. Найсильнішим з суперників Мурада був претендент, який видавав себе за молодшого сина султана Баязида I Мустафу. У 1422 році військо Лжемустафи було розбито неподалік від Бурси, а він сам був захоплений у полон і страчений.
У червні 1422 Мурад почав облогу Константинополя, але вона виявилася невдалою. Не маючи ні флоту, ні потужної артилерії, турки, однак, зробили відважний штурм візантійської столиці 24 серпня. У битві, що тривала весь день, війська османів понесли великі втрати, але не досягли успіху. Незабаром Мурад зняв облогу, оскільки змушений був придушувати повстання в анатолійських бейликах — Айдині, Ментеше, Герміяні, Сарухані і Хаміді. Ця війна тривала до 1426 року і закінчилася підкоренням усіх бейликів за винятком Караману, який зберіг свою незалежність.
Покінчивши з повстанням у Малій Азії, Мурад відновив турецький наступ на Балканах. У 1430 році турки захопили велике місто Салоніки в північній Греції, що знаходилося під контролем Венеційської республіки. Жителі були частково перебиті, частково продані в рабство, а у спустошене місто в примусовому порядку султан переселив турків. Потім військам Мурада підкорилися Волощина і Сербія, хоча Белград, облога якого тривала шість місяців, туркам взяти не вдалося.
У 1441 році до союзу супротивників Османської імперії, куди спочатку входили Угорщина, Сербія і Караман, приєдналися німецькі, польські та албанські сили. У 1441—1444 роках війська хрестоносців під командуванням воєводи Трансільванії Яноша Гуняді вели успішну кампанію проти турків — у 1443 році християни захопили Ніш і Софію, а в 1444 році завдали туркам відчутної поразки. 12 червня 1444 року в Едірне Мурад підписав з угорським королем Владиславом III мирний договір, за яким турки визнавали незалежність прикордонних з Угорщиною сербських земель. У той же час Мурад передав трон своєму 12-річному синові Мехмеду, вирішивши відійти від державних справ. Скориставшись ослабленням влади в Османській імперії, угорці порушили мир і вторглися до Болгарії. Мурад, очоливши армію на прохання сина, завдяки допомозі генуезців перекинув великі сили з Азії в Румелію і вщент розбив християнське військо під проводом Гуняді під Варною.
Повстання яничарів (Бучуктепе) і поява Георга Кастріота Скандербега в Албанії змусили Мурада в 1446 році повернутися на турецький престол. Незабаром турки захопили Морею і почали наступ в Албанії. У жовтні 1448 відбулася битва на Косовому полі, в якій п'ятидесятитисячне османське військо протистояло хрестоносцям під командуванням Гуняді. Запеклий триденний бій закінчився повною перемогою Мурада і вирішив долю балканських народів — на кілька століть вони опинилися під владою турків. У 1449 і 1450 роках Мурад здійснив два походи на Албанію, які не принесли значних успіхів. Узимку 1450—1451 років Мурад захворів і 3 лютого 1451 помер у Едірне.
Література
- Рыжов, К. В. Все монархи мира. Мусульманский Восток VII-XV вв. — , 2004. — 544 с. — .
- Babinger, Franz, Mehmed the Conqueror and his Time. Princeton NJ: Princeton University Press, 1978.
- Harris, Jonathan, The End of Byzantium. New Haven and London: Yale University Press, 2010.
- Imber, Colin, The Ottoman Empire. London: Palgrave/Macmillan, 2002.
Попередник: | Султан Османської імперії 1421 — 1444 | Наступник: |
Мехмед I | Мехмед II |
Попередник: | Султан Османської імперії 1446 — 1451 | Наступник: |
Мехмед II | Мехмед II |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mura d II osman مراد ثاني translit Murad i sani tur Ikinci Murat nar cherven 1404 pom 3 lyutogo 1451 sultan Osmanskoyi imperiyi sho praviv u 1421 1444 i 1446 1451 rokah Sin Mehmeda I yakomu uspadkovuvav u 1421 roci Murad istotno rozshiriv vpliv turkiv na Balkanskomu pivostrovi zmicniv vladu v Anatoliyi i dopomig imperiyi ogovtatisya pislya vazhkoyi porazki zavdanoyi Tamerlanom v angorskij bitvi 1402 Murad II osman مراد ثاني translit Murad i saniMurad II Prapor Osmanskij sultan 1421 1444 Poperednik Mehmed I Spadkoyemec Mehmed II Prapor Osmanskij sultan 1446 1451 Poperednik Mehmed II Spadkoyemec Mehmed II Narodzhennya Cherven 1404 Amasya Osmanska imperiyaSmert 3 02 1451 Edirne Osmanska imperiyaPohovannya dReligiya islamRid OsmaniBatko Mehmed IMati Emine HatunShlyub Mara Brankovich Hyuma Hatun i dDiti Mehmed II Fatih i d Avtograf Mediafajli b u Vikishovishi Na pochatku svogo pravlinnya jomu dovelos mati spravu z dvoma pretendentami na prestol po imeni Mustafa ru jogo dyadko i ru brat pidtrimanimi Vizantiyeyu ta Veneciyeyu Jomu takozh dovelos borotis v Anatoliyi z beyami ru Karamanogullari ru j en yaki namagalis vidstoyati svoyu nezalezhnist vid osmaniv Za pravlinnya Murada yevropejski hrestonosci vzimku 1443 44 rokiv dijshli do Sofiyi 1444 roku uklavshi ru iz Ugorshinoyu i dosyagnuvshi ugodi z Karamanom Murad zriksya prestolu na korist svogo 12 richnogo sina Mehmeda II Odnak u listopadi jomu dovelos ocholiti armiyu abi pri Varni rozgromiti polsko ugorske vijsko Povstannya yanichariv i diyalnist Georga Kastriota Skanderbega v Albaniyi zmusili Murada 1446 roku povernutis na osmanskij prestol Nevdovzi vijska Murada zahopili Moreyu ta pochali nastup v en U zhovtni 1448 roku vidbulas bitva na Kosovomu poli v yakij osmanske vijsko protistoyalo armiyi ugorciv i valahiv pid komanduvannyam Yanosha Gunyadi Zhorstoka tridenna bitva zavershilas povnoyu peremogoyu Murada ta virishila dolyu balkanskih narodiv na dekilka storich voni opinilis pid vladoyu turkiv 1449 ta 1450 rokiv Murad zdijsniv dva pohodi proti Albaniyi yaki ne prinesli znachnih uspihiv Vzimku 1450 1451 rokiv Murad zahvoriv i 3 lyutogo 1451 roku pomer v Edirne Biografiya sultanaNa pochatku svogo pravlinnya Murad zmushenij buv borotisya z kilkoma pretendentami na osmanskij prestol yakih pidtrimuvali vizantijskij imperator Manuyil II Paleolog i bagato anatolijskih beyiv Najsilnishim z supernikiv Murada buv pretendent yakij vidavav sebe za molodshogo sina sultana Bayazida I Mustafu U 1422 roci vijsko Lzhemustafi bulo rozbito nepodalik vid Bursi a vin sam buv zahoplenij u polon i strachenij U chervni 1422 Murad pochav oblogu Konstantinopolya ale vona viyavilasya nevdaloyu Ne mayuchi ni flotu ni potuzhnoyi artileriyi turki odnak zrobili vidvazhnij shturm vizantijskoyi stolici 24 serpnya U bitvi sho trivala ves den vijska osmaniv ponesli veliki vtrati ale ne dosyagli uspihu Nezabarom Murad znyav oblogu oskilki zmushenij buv pridushuvati povstannya v anatolijskih bejlikah Ajdini Menteshe Germiyani Saruhani i Hamidi Cya vijna trivala do 1426 roku i zakinchilasya pidkorennyam usih bejlikiv za vinyatkom Karamanu yakij zberig svoyu nezalezhnist Murad II Pokinchivshi z povstannyam u Malij Aziyi Murad vidnoviv tureckij nastup na Balkanah U 1430 roci turki zahopili velike misto Saloniki v pivnichnij Greciyi sho znahodilosya pid kontrolem Venecijskoyi respubliki Zhiteli buli chastkovo perebiti chastkovo prodani v rabstvo a u spustoshene misto v primusovomu poryadku sultan pereseliv turkiv Potim vijskam Murada pidkorilisya Voloshina i Serbiya hocha Belgrad obloga yakogo trivala shist misyaciv turkam vzyati ne vdalosya U 1441 roci do soyuzu suprotivnikiv Osmanskoyi imperiyi kudi spochatku vhodili Ugorshina Serbiya i Karaman priyednalisya nimecki polski ta albanski sili U 1441 1444 rokah vijska hrestonosciv pid komanduvannyam voyevodi Transilvaniyi Yanosha Gunyadi veli uspishnu kampaniyu proti turkiv u 1443 roci hristiyani zahopili Nish i Sofiyu a v 1444 roci zavdali turkam vidchutnoyi porazki 12 chervnya 1444 roku v Edirne Murad pidpisav z ugorskim korolem Vladislavom III mirnij dogovir za yakim turki viznavali nezalezhnist prikordonnih z Ugorshinoyu serbskih zemel U toj zhe chas Murad peredav tron svoyemu 12 richnomu sinovi Mehmedu virishivshi vidijti vid derzhavnih sprav Skoristavshis oslablennyam vladi v Osmanskij imperiyi ugorci porushili mir i vtorglisya do Bolgariyi Murad ocholivshi armiyu na prohannya sina zavdyaki dopomozi genuezciv perekinuv veliki sili z Aziyi v Rumeliyu i vshent rozbiv hristiyanske vijsko pid provodom Gunyadi pid Varnoyu Povstannya yanichariv Buchuktepe i poyava Georga Kastriota Skanderbega v Albaniyi zmusili Murada v 1446 roci povernutisya na tureckij prestol Nezabarom turki zahopili Moreyu i pochali nastup v Albaniyi U zhovtni 1448 vidbulasya bitva na Kosovomu poli v yakij p yatidesyatitisyachne osmanske vijsko protistoyalo hrestonoscyam pid komanduvannyam Gunyadi Zapeklij tridennij bij zakinchivsya povnoyu peremogoyu Murada i virishiv dolyu balkanskih narodiv na kilka stolit voni opinilisya pid vladoyu turkiv U 1449 i 1450 rokah Murad zdijsniv dva pohodi na Albaniyu yaki ne prinesli znachnih uspihiv Uzimku 1450 1451 rokiv Murad zahvoriv i 3 lyutogo 1451 pomer u Edirne LiteraturaRyzhov K V Vse monarhi mira Musulmanskij Vostok VII XV vv 2004 544 s ISBN 5 94538 301 5 Babinger Franz Mehmed the Conqueror and his Time Princeton NJ Princeton University Press 1978 ISBN 0691 0 1078 1 Harris Jonathan The End of Byzantium New Haven and London Yale University Press 2010 ISBN 978 0 30011786 8 Imber Colin The Ottoman Empire London Palgrave Macmillan 2002 ISBN 0 333 613872 Poperednik Sultan Osmanskoyi imperiyi 1421 1444 Nastupnik Mehmed I Mehmed II Poperednik Sultan Osmanskoyi imperiyi 1446 1451 Nastupnik Mehmed II Mehmed II