Мосарабська хроніка 754 року (скорочено — Мосарабська хроніка; ісп. Crónica mozárabe de 754) — анонімна латиномовна всесвітня хроніка, що описує події, що відбулися в країнах Середземномор'я у 610-754 роках. Отримала назву за єдино точно встановленим фактом з біографії її автора та дати складання. Цінне джерело з історії Візантії, Королівства вестготів та Арабського халіфату VII—VIII століть.
Мосарабська хроніка | |
Дата створення / заснування | 754[1] |
---|---|
Жанр | хроніка[1] |
Автор | d[1] |
Мова твору або назви | середньовічна латина[1] |
State of transmission | d[1] |
Опис
Рукописи
«Мосарабська хроніка» збереглася у трьох рукописах. Найбільш давній з них складений у IX столітті. Одна його частина знаходиться в Егертонській колекції Британської бібліотеки (MS BL — Egerton 1934) в Лондоні, інша — в бібліотеці Королівської академії історії (MS Madrid, Biblioteca de la Real Academia de la Historia 81) в Мадриді. Два інші кодекси датуються XIII і XIV століттями та зберігаються в бібліотеках Мадрида і Парижа. Перше друковане видання тексту хроніки було здійснено в 1615 в Памплоні.
Назви
Жоден з рукописів «Мосарабської хроніки», що дійшли до нашого часу, не містить авторської назви твору. У двох пізніших рукописах знаходяться записи, що хроніка була написана Ісидором, на підставі чого її автором довгий час вважали єпископа Ісидора Паценського (або Безького). Під назвою «Хроніка Ісідора Паценського» вона була видана у складі España Sagrada та Patrologia Latina. Проте в результаті подальших досліджень рукописів було встановлено, що записи про авторство Ісидора є пізнішими інтерполяціями, після чого думка про Ісидора Паценського як упорядника хроніки стала відкидатися. Як альтернатива була запропонована назва «Іспанське продовження» (варіанти — «Іспанське продовження Ісидора Севільського» та «Іспанське продовження 754 року»). Під цією назвою хроніка й була опублікована, зокрема, у складі Monumenta Germaniae Historica. Думка про автора хроніки як про мешканця Кордови призвела до появи видань цього історичного джерела під назвою «Хроніка Кордовського Аноніма». Сучасна назва — «Мосарабська хроніка 754 року» — остаточно закріпилася за цим твором після найповнішого сьогодні критичного видання хроніки, здійсненого 1980 року іспанським істориком Х. Є. Лопесом Перейрою.
Авторство хроніки
Текст хроніки не дозволяє однозначно визначити, хто був її автором. Достеменно встановлено лише те, що він був мосарабом — християнином, який проживав на завойованих арабами землях Піренейського півострова. Сам про себе автор повідомляє, що перед складанням цієї хроніки він написав ще один історичний твір, де розповідає про громадянську війну в Аль-Андалус в 742 році. Але цей твір не зберігся.
Деякий час вважалося, що автор хроніки жив у Кордові. Однак подальші дослідження «Мосарабської хроніки» показали, що її творець найдокладніше повідомляє про події, пов'язані з християнською громадою Толедо. Також, ймовірно, автор мав доступ до архівів місцевої архієпархії, з яких він почерпнув відомості про численні церковні собори, що відбулися тут. Нині більшість істориків дотримуються думки, що укладач цього історичного джерела жив і працював у Толедо. На підставі дуже гарного знання автором літургійних питань передбачається, що він міг мати духовний сан.
Текст хроніки
«Мосарабська хроніка» написана варварською латиною, що свідчить про загальний занепад класичної культури (у тому числі письмової) у зайнятих арабами областях Піренейського півострова. Водночас, використання автором у своїй роботі численних документів, які здебільшого не дійшли до нашого часу, робить хроніку одним з найбільш цінних історичних джерел з історії Вестготського королівства та Аль-Андалуса.
Хроніка починається з повідомлення про проголошення в 610 імператором Візантії Іраклія I. Перші розділи присвячені опису ірано-візантійської війни 602—628 років. З 9-го розділу автор починає включати у свій твір відомості про арабські завоювання. У 15-му розділі вперше згадуються дані про історію Вестготського королівства: почавши виклад подій, що відбувалися тут, зі сходження на престол короля Сісебута, автор «Мосарабської хроніки» виступив продовжувачем Ісидора Севільського. Надалі у хроніці йде паралельний виклад історії Візантії, Арабського халіфату та Королівства вестготів. До кінця твору основне місце в хроніці займають опис подій на Піренейському півострові.
«Мосарабська хроніка» містить низку унікальних свідчень, які відсутні в інших історичних джерелах. Серед таких повідомлень, дані про будівельну діяльність вестготських королів, про проведення Вісімнадцятого Толедського собору та відомості про деякі аспекти внутрішньополітичної ситуації у Вестготській державі напередодні арабського завоювання. «Мосарабська хроніка» у більш сприятливому світлі, ніж пізніші іспано-християнські джерела (наприклад, «Хроніка Альфонсо III»), описує правління останніх королів вестготів, виявляючи особливу симпатію до короля Вітіци. Хроніка є важливим джерелом з історії перших десятиліть влади арабів на Піренейському півострові. У ній докладно викладаються відомості про діяльність валі Аль-Андалуса, в тому числі про їхню політику щодо християнського населення підвладних їм територій. Ця хроніка містить найповніший з усіх ранньосередньовічних іспано-християнських джерел опис завойовницьких походів маврів проти Франкської держави (включаючи битву при Пуатьє), і боротьби за вплив у завойованих землях між арабами та берберами.
Видання
Російською мовою:
- Циркин Ю. Б. Испанское продолжение // Античные и раннесредневековые источники по истории Испании. — СПб.: Филологический факультет СПбГУ; Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2006. — С. 133—137. — 1000 экз. — ISBN 5-8465-0516-3, ISBN 5-288-04094-X. (представлены фрагменты, относящиеся к истории Королевства вестготов)
- Мозарабская хроника 754 г. Восточная литература. Процитовано 15 квітня 2012.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
Примітки
- Clavis Historicorum Antiquitatis Posterioris / P. v. Nuffelen, L. V. Hoof — 2018.
- Thomas D., Roggema B. Christian-Muslim Relation, a Bibliographical History. — Leiden : BRILL, 2009. — Т. I. — P. 302—304. — .
- Continuatio Hispana A. DCCLIV // Monumenta Germaniae Historica. Aucturum Antiquissimorum. Tome XI. Chronica minora saec. IV. V. VI. VII. Tome II. — Berlin : Weidmannos, 1894. — 8 липня. — С. 323—369.
- Flórez E. España Sagrada. — Madrid : Imprenta de José Rodriguez, 1860. — Т. VIII. — P. 269—275, 282—339.
- Patrologia Latina corpus complet. — Paris : Apud J.-P. Migne Editorem, 1862. — Т. XCVI. — P. 1253—1280B.
- Люблинская А. Д. Источниковедение истории средних веков. — Л. : Издательство Ленинградского университета, 1955. — С. 51.
- López Pereira J. E. Crónica mozárabe de 754. — Zaragoza : Anubar, 1980. — 180 p.
- Smith W., Wace H. A Dictionary of Christian Biography, Literature, Sect and Doctrines. — London : John Murrey, 1882. — Т. III. — P. 313—315.
- Bodelón S. Literatura Latina de la Edad Media en España. — Madrid : AKAL, 1989. — P. 39. — .
- Клауде Д. История вестготов. — СПб. : Евразия, 2002. — С. 206. — .
- Wolf K. B. Conquerors and chronicles of early medieval Spaine. — Liverpool : Liverpool University Press, 1999. — P. 26—42, 111—160. — .
- Девиосс Ж., Руа Ж.-А. Битва при Пуатье. — СПб. : Евразия, 2003. — С. 198. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mosarabska hronika 754 roku skorocheno Mosarabska hronika isp Cronica mozarabe de 754 anonimna latinomovna vsesvitnya hronika sho opisuye podiyi sho vidbulisya v krayinah Seredzemnomor ya u 610 754 rokah Otrimala nazvu za yedino tochno vstanovlenim faktom z biografiyi yiyi avtora ta dati skladannya Cinne dzherelo z istoriyi Vizantiyi Korolivstva vestgotiv ta Arabskogo halifatu VII VIII stolit Mosarabska hronikaData stvorennya zasnuvannya754 1 Zhanrhronika 1 Avtord 1 Mova tvoru abo nazviserednovichna latina 1 State of transmissiond 1 OpisRukopisi Mosarabska hronika zbereglasya u troh rukopisah Najbilsh davnij z nih skladenij u IX stolitti Odna jogo chastina znahoditsya v Egertonskij kolekciyi Britanskoyi biblioteki MS BL Egerton 1934 v Londoni insha v biblioteci Korolivskoyi akademiyi istoriyi MS Madrid Biblioteca de la Real Academia de la Historia 81 v Madridi Dva inshi kodeksi datuyutsya XIII i XIV stolittyami ta zberigayutsya v bibliotekah Madrida i Parizha Pershe drukovane vidannya tekstu hroniki bulo zdijsneno v 1615 v Pamploni Nazvi Zhoden z rukopisiv Mosarabskoyi hroniki sho dijshli do nashogo chasu ne mistit avtorskoyi nazvi tvoru U dvoh piznishih rukopisah znahodyatsya zapisi sho hronika bula napisana Isidorom na pidstavi chogo yiyi avtorom dovgij chas vvazhali yepiskopa Isidora Pacenskogo abo Bezkogo Pid nazvoyu Hronika Isidora Pacenskogo vona bula vidana u skladi Espana Sagrada ta Patrologia Latina Prote v rezultati podalshih doslidzhen rukopisiv bulo vstanovleno sho zapisi pro avtorstvo Isidora ye piznishimi interpolyaciyami pislya chogo dumka pro Isidora Pacenskogo yak uporyadnika hroniki stala vidkidatisya Yak alternativa bula zaproponovana nazva Ispanske prodovzhennya varianti Ispanske prodovzhennya Isidora Sevilskogo ta Ispanske prodovzhennya 754 roku Pid ciyeyu nazvoyu hronika j bula opublikovana zokrema u skladi Monumenta Germaniae Historica Dumka pro avtora hroniki yak pro meshkancya Kordovi prizvela do poyavi vidan cogo istorichnogo dzherela pid nazvoyu Hronika Kordovskogo Anonima Suchasna nazva Mosarabska hronika 754 roku ostatochno zakripilasya za cim tvorom pislya najpovnishogo sogodni kritichnogo vidannya hroniki zdijsnenogo 1980 roku ispanskim istorikom H Ye Lopesom Perejroyu Avtorstvo hroniki Tekst hroniki ne dozvolyaye odnoznachno viznachiti hto buv yiyi avtorom Dostemenno vstanovleno lishe te sho vin buv mosarabom hristiyaninom yakij prozhivav na zavojovanih arabami zemlyah Pirenejskogo pivostrova Sam pro sebe avtor povidomlyaye sho pered skladannyam ciyeyi hroniki vin napisav she odin istorichnij tvir de rozpovidaye pro gromadyansku vijnu v Al Andalus v 742 roci Ale cej tvir ne zberigsya Deyakij chas vvazhalosya sho avtor hroniki zhiv u Kordovi Odnak podalshi doslidzhennya Mosarabskoyi hroniki pokazali sho yiyi tvorec najdokladnishe povidomlyaye pro podiyi pov yazani z hristiyanskoyu gromadoyu Toledo Takozh jmovirno avtor mav dostup do arhiviv miscevoyi arhiyeparhiyi z yakih vin pocherpnuv vidomosti pro chislenni cerkovni sobori sho vidbulisya tut Nini bilshist istorikiv dotrimuyutsya dumki sho ukladach cogo istorichnogo dzherela zhiv i pracyuvav u Toledo Na pidstavi duzhe garnogo znannya avtorom liturgijnih pitan peredbachayetsya sho vin mig mati duhovnij san Tekst hroniki Mosarabska hronika napisana varvarskoyu latinoyu sho svidchit pro zagalnij zanepad klasichnoyi kulturi u tomu chisli pismovoyi u zajnyatih arabami oblastyah Pirenejskogo pivostrova Vodnochas vikoristannya avtorom u svoyij roboti chislennih dokumentiv yaki zdebilshogo ne dijshli do nashogo chasu robit hroniku odnim z najbilsh cinnih istorichnih dzherel z istoriyi Vestgotskogo korolivstva ta Al Andalusa Hronika pochinayetsya z povidomlennya pro progoloshennya v 610 imperatorom Vizantiyi Irakliya I Pershi rozdili prisvyacheni opisu irano vizantijskoyi vijni 602 628 rokiv Z 9 go rozdilu avtor pochinaye vklyuchati u svij tvir vidomosti pro arabski zavoyuvannya U 15 mu rozdili vpershe zgaduyutsya dani pro istoriyu Vestgotskogo korolivstva pochavshi viklad podij sho vidbuvalisya tut zi shodzhennya na prestol korolya Sisebuta avtor Mosarabskoyi hroniki vistupiv prodovzhuvachem Isidora Sevilskogo Nadali u hronici jde paralelnij viklad istoriyi Vizantiyi Arabskogo halifatu ta Korolivstva vestgotiv Do kincya tvoru osnovne misce v hronici zajmayut opis podij na Pirenejskomu pivostrovi Mosarabska hronika mistit nizku unikalnih svidchen yaki vidsutni v inshih istorichnih dzherelah Sered takih povidomlen dani pro budivelnu diyalnist vestgotskih koroliv pro provedennya Visimnadcyatogo Toledskogo soboru ta vidomosti pro deyaki aspekti vnutrishnopolitichnoyi situaciyi u Vestgotskij derzhavi naperedodni arabskogo zavoyuvannya Mosarabska hronika u bilsh spriyatlivomu svitli nizh piznishi ispano hristiyanski dzherela napriklad Hronika Alfonso III opisuye pravlinnya ostannih koroliv vestgotiv viyavlyayuchi osoblivu simpatiyu do korolya Vitici Hronika ye vazhlivim dzherelom z istoriyi pershih desyatilit vladi arabiv na Pirenejskomu pivostrovi U nij dokladno vikladayutsya vidomosti pro diyalnist vali Al Andalusa v tomu chisli pro yihnyu politiku shodo hristiyanskogo naselennya pidvladnih yim teritorij Cya hronika mistit najpovnishij z usih rannoserednovichnih ispano hristiyanskih dzherel opis zavojovnickih pohodiv mavriv proti Frankskoyi derzhavi vklyuchayuchi bitvu pri Puatye i borotbi za vpliv u zavojovanih zemlyah mizh arabami ta berberami Vidannya Rosijskoyu movoyu Cirkin Yu B Ispanskoe prodolzhenie Antichnye i rannesrednevekovye istochniki po istorii Ispanii SPb Filologicheskij fakultet SPbGU Izd vo S Peterb un ta 2006 S 133 137 1000 ekz ISBN 5 8465 0516 3 ISBN 5 288 04094 X predstavleny fragmenty otnosyashiesya k istorii Korolevstva vestgotov Mozarabskaya hronika 754 g Vostochnaya literatura Procitovano 15 kvitnya 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya PrimitkiClavis Historicorum Antiquitatis Posterioris P v Nuffelen L V Hoof 2018 d Track Q63975447d Track Q55232916d Track Q87125491 Thomas D Roggema B Christian Muslim Relation a Bibliographical History Leiden BRILL 2009 T I P 302 304 ISBN 978 9004169753 Continuatio Hispana A DCCLIV Monumenta Germaniae Historica Aucturum Antiquissimorum Tome XI Chronica minora saec IV V VI VII Tome II Berlin Weidmannos 1894 8 lipnya S 323 369 Florez E Espana Sagrada Madrid Imprenta de Jose Rodriguez 1860 T VIII P 269 275 282 339 Patrologia Latina corpus complet Paris Apud J P Migne Editorem 1862 T XCVI P 1253 1280B Lyublinskaya A D Istochnikovedenie istorii srednih vekov L Izdatelstvo Leningradskogo universiteta 1955 S 51 Lopez Pereira J E Cronica mozarabe de 754 Zaragoza Anubar 1980 180 p Smith W Wace H A Dictionary of Christian Biography Literature Sect and Doctrines London John Murrey 1882 T III P 313 315 Bodelon S Literatura Latina de la Edad Media en Espana Madrid AKAL 1989 P 39 ISBN 978 8476003947 Klaude D Istoriya vestgotov SPb Evraziya 2002 S 206 ISBN 5 8071 0115 4 Wolf K B Conquerors and chronicles of early medieval Spaine Liverpool Liverpool University Press 1999 P 26 42 111 160 ISBN 978 0853235545 Devioss Zh Rua Zh A Bitva pri Puate SPb Evraziya 2003 S 198 ISBN 5 8071 0132 4