Тамара Михайлівна Мороз-Стрілець (нар. 27 жовтня 1905 року, Полтава — пом. 2 січня 1994 року, Київ) — українська письменниця, літературознавець, дружина класика вітчизняної літератури Григорія Косинки. Член Національної спілки письменників України від 1991.
Тамара Михайлівна Мороз-Стрілець | ||||
---|---|---|---|---|
Тамара Мороз-Стрілець | ||||
Народилася | 27 жовтня 1905 Полтава, Російська імперія | |||
Померла | 1994 Київ, Україна | |||
Поховання | Звіринецьке кладовище | |||
Діяльність | письменниця, літературознавець | |||
Заклад | Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка | |||
Мова творів | українська | |||
Членство | Національна спілка письменників України | |||
|
Життєпис
Ранні роки
Народилася Тамара Мороз 27 жовтня 1905 року у м. Полтаві. Батько Тамари — Михайло Мороз — писар-самоук, брав участь у революційних подіях 1905-го року на Чернігівщині, за що був висланий за межі губернії. З Полтави родина переїхала до Києва, а з 1927 р. мешкала у столичному Харкові. Батьки ростили трьох дітей. Старший брат Тамари — — відомий як художник і журналіст, волею долі згодом опинився у Парижі. Олександр був доцентом Харківського будівельного інституту.
Тамара закінчила Другу українську гімназію імені Кирило-Мефодіївського братства, де викладав латину Микола Зеров. Усе життя зберігала вона посвідку з його факсиміле. Саме Микола Костянтинович рекомендував її на роботу до бібліотеки ВУАН. І хоч доручили тодішній юнці усього-на-всього розбирати літературу в підвалі, вона гордо розповідала подругам, що працює в Академії наук. Заходячи до відділу, М. Зеров завжди цікавився: «Як моє протеже?» І, почувши схвальні відгуки, задоволено усміхався. Коли ж Григорій Косинка представив Тамару як свою дружину, захоплено вигукнув: «Так це ж моя найкраща учениця!»
Зустріч з майбутнім чоловіком та їхнє подружнє життя Тамара Михайлівна описала у спогадах «Отакий він був», опублікованих у книзі «Про Григорія Косинку» (1969). З Григорієм вона познайомилась під час зустрічі Нового, 1924-го, року. Як потім він їй признався, прийшов у малознайоме йому товариство, бо дуже хотів побачити чарівну дівчину, про яку вже багато чув. Восени того ж року вони одружилися.
Тамара навчалась на курсах іноземних мов й мала намір вчитися у фармацевтичному інституті. Григорій не схвалював її вибору, але не заперечував. Поступила ж вона на кінофотовідділ малярського факультету Київського художнього інституту. Коли цей відділ реорганізували в кіноінститут, стала студенткою операторського факультету.
Наприкінці 20-х — на початку 30-х років твори Григорія Косинки вже набули популярності. Тамарі Михайлівні часто доводилося бути його першим слухачем і критиком. Згодом вона згадувала про щастя від того, що першою чула його чарівне слово. Подружжя жило з надією на цікаве творче майбутнє обох. Домовились, що коли Тамара Михайлівна отримає диплом й стане однією з перших жінок-кінооператорів, Григорій Михайлович з головою порине в улюблену письменницьку працю, адже безліч сюжетів уже чекала свого художнього втілення. Завідувач кафедри Київського державного інституту кінематографії професор Файнштейн вже дав найвищу оцінку роботі Тамари Мороз-Стрілець «Освітлення в практиці мікрофільмування», відзначивши при цьому, що вона з успіхом може бути використана «як підручник, особливо для тих, хто працює у науково-дослідних закладах».
Арешт чоловіка та період поневірянь
3 листопада 1934 року, у суботу, Тамара Михайлівна дописала слово до захисту дипломної роботи, а вже наступного дня чоловіка заарештували. Вона знайшла сили, щоб прийти на захист дипломної роботи. Здобула фах кінооператора спеціальних методів кінознімання і дістала призначення на Київську кінофабрику. Після арешту Григорій Михайлович перебував у Лук'янівській в'язниці. Тамара Михайлівна носила передачі. Обидвоє сподівалися, що виживуть і все обмежиться засланням на Північ.
1 грудня 1934 року вбили Сергія Кірова. Під постанову Президії ЦВК СРСР, датовану тим самим числом, потрапила група несправедливо заарештованих інтелігентів, зокрема письменників, а серед них — Григорій Косинка. 15 грудня його розстріляли разом з іншими 27 засудженими у справі про терористів-білогвардійців, а вже вранці 18 грудня Тамарі Михайлівні у відділі кадрів кінофабрики дали прочитати відповідний вирок Військової комісії Верховного Суду Союзу РСР у м. Києві опублікований у газеті. Олена Контребинська (згодом відомий кінооператор), замість сентиментальних заспокійливих слів та твердо сказала: «Треба врятувати особисті речі Григорія Михайловича, збірочки його творів…». Саме завдяки цьому вдалося зберегти те, що експонується зараз у ЦДАМЛМ України.
У Тамари Михайлівни, затаврованої «ЧСИР» («членів родин зрадників батьківщини» від рос. «член семьи изменника Родини»), відібрали паспорт, конфіскували майно. Мати купила квитки до Харкова, однак там Тамарі Мороз-Стрілець жити було заборонено. Вона з батьком поїхала до Полтави, де за допомогою батькової знайомої оселилася в однієї медсестри у коморі, де стояв стіл і був репродуктор. Там, упродовж трьох років, вона зашивала чужі панчохи. Коли ж у 1937-му нарешті отримала паспорт, лікарі мусили визнати: «Втрачено психічну рівновагу». Батько забрав дочку до Харкова на лікування. Згодом влаштувалася в Інститут судової експертизи. Оскільки робота була за фахом, почала працювати над кандидатською дисертацією «Методи фільмування в невидимих променях спектра». Проте неспокій повернувся. Не могла не помічати, як порожнів навпроти «будинок політкаторжан».
15 квітня 1938 року арештували батька Тамари Михайлівни, на той час вже пенсіонера. Він так само, як і Григорій Косинка, просив передати йому теплий одяг. Пакунок повернули з написом: «Через відсутність адресата». Півроку по тому Тамара Мороз-Стрілець не роздягалася до 4-ї ранку і з вузликом на руках чекала, що прийдуть і по неї. Потім була війна, окупація.
Реабілітація Григорія Косинки
Після XX з'їзду КПРС, наприкінці 1957 року, Тамара Михайлівна отримала довідку від Воєнної Колегії Верховного Суду СРСР про те, що Григорій Косинка-Стрілець реабілітований посмертно. Відтоді вона почала працювати над поновленням чесного імені свого чоловіка. Вона повернулася до Києва й почала ретельно розшукувати все, пов'язане з ім'ям Косинки. Зі спогадів Тамари Михайлівни постає далекий, але живий художній образ письменника. Був Григорій Косинка «енергійний і сміливий, з гострим, справді-таки соколиним зором і слухом», «одним з тих синів-соколів, із тих славних і незабутніх співців, що їх пустила наша мати-Україна… за ворота — в широкий світ». «Любив він зоряне небо і росяні світанки, багряні сутінки і широчінь степів… Дуже любив квіти…, а серед них… червоні косинці».
Певний час Тамара Мороз-Стрілець працювала старшим бібліографом у Харківській науковій бібліотеці ім. В. Г. Короленка — досвід роботи з періодикою став у нагоді у процесі пошуку творів Косинки, адже знадобилося переглядати газети й журнали часів, коли творив чоловік. Результатом її титанічної, майже 25-річної, праці стала збірка Григорія Косинки «Гармонія», випущена видавництвом «Дніпро» обсягом 35 друкованих аркушів (1988).
Неоціненним внеском Т. М. Мороз-Стрілець до скарбниці української культури є книга «Голос пам'яті», що містить нариси, спогади про Григорія Косинку та його оточення. У ній талановита письменниця й літературознавець документально відтворила атмосферу літературного життя 20-30-х років минулого століття. Григорій Косинка постає перед читачем у колі Василя Стефаника, Ольги Кобилянської, Остапа Вишні, Павла Тичини й багатьох інших митців, які є цвітом української нації. За книгу-спогад «Голос пам'яті» Т. М. Мороз-Стрілець відзначено премією ім. Дмитра Загула. У березні 1991 року Тамару Михайлівну прийняли до Спілки письменників України.
Померла Тамара Мороз-Стрілець у 1994 році. Похована на Звіринецькому кладовищі столиці.
Творчий доробок
Укладені збірки творів:
- Косинка Г. Гармонія: Новели /Худож. В. Куткін; Упоряд. Т. Мороз-Стрілець. — К.: Дніпро, 1981. — 222 с.
- Косинка Г. Заквітчаний сон: Оповід., спогади про Г.Косинку /Упоряд. та прим. Т.Мороз-Стрілець. — К.: Веселка, 1990. — 286 с.
Спогади:
- Мороз-Стрілець Т. М. Голос пам'яті [Текст]: спогади / Т. М. Мороз-Стрілець. — К. : Рад. письменник, 1989. — 196 с.
- Мороз-Стрілець Т. М. Про Григорія Косинку (1899—1934) [Текст]: спогади уродженці Полтави. — К. : Рад. письменник, 1969. — 215 с.
- Мороз-Стрілець Т. М. Репресований через місяць // Вітчизна. — 1988. — № 2. — С. 156—167. (спогади про дружбу Григорія Косинки з Євгеном Плужником)
- Мороз-Стрілець Т. М. Спогад: про укр. кінореж. та письм. О. Довженка / Т. Мороз-Стрілець // Вітчизна. — 1974. — № 9. — С. 212—214.
Нагороди
Лауреат літературної премії імені Дмитра Загула (1991).
Джерела
- М. К. Наєнко . Мороз-Стрілець Тамара Михайлівна // Енциклопедія Сучасної України. — Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2019. [ 25 лютого 2021 у Wayback Machine.]
- ГОЛОС пам'яті. До 100-річчя від дня народження Т. М. Мороз-Стрілець (1905—1994) [Текст] // Календар знаменних і пам'ятних дат. — К. : Книжкова палата України, 2005. — 2005: IV квартал. — С. 61-66.
- ГУСАР Ю. 29 жовтня народилась публіцист, письменник Тамара Мороз-Стрілець (1905—1994) / Юхим Гусар // Вечірні Чернівці.- 2007. — 25 жовтня (№ 43). — С. 6.
- ГУСАР Ю. Киянка — лауреатка Буковини: [про Тамару Мороз-Стрілець] / Юхим Гусар // Буковинське віче. 2010. — 29 вересня (№ 73), — С. 3.
- КАМІНСЬКА К. В. 27 ЖОВТНЯ. ГОЛОС ПАМ'ЯТІ. До 100-річчя від дня народження Т. М. Мороз-Стрілець (1905—1994)
[1] [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Крячок М. Пам'ятки Григорія Косинки і Тамари Мороз-Стрілець у Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України // Студії з арх. справи та документознавства.- К., 1999.- Т. 4.- С. 137—141.
- МОРОЗ-Стрілець Т. М. Нариси про українських письменників .
- ТАМАРА Мороз-Стрілець // Лауреати літературної премії імені Дмитра Загула (1991—1996 рр.): рекомендаційний бібліогр.покажчик. — Чернівці, 1997. — С.9-10.
- Тамара Мороз-Стрілець: [Некролог] // Літературна Україна. 1994, 13 січ.
- Степаненко М. І. Мороз-Стрілець Тамара Михайлівна // Літературознавча Полтавщина : енциклопедичний довідник /. – Полтава : ПП Шевченко Р.В., 2015. – С. 171 - 172.
Примітки
- . Архів оригіналу за 29 грудня 2019. Процитовано 16 лютого 2021.
- Степаненко М. І. Мороз-Стрілець Тамара Михайлівна // Літературознавча Полтавщина : енциклопедичний довідник /. – Полтава : ПП Шевченко Р.В., 2015. – С. 171.
- . Архів оригіналу за 29 грудня 2019. Процитовано 16 лютого 2021.
- Бондарчук П. М. Косинка Григорій Михайлович // Енциклопедія історії України[недоступне посилання]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Moroz Tamara Mihajlivna Moroz Strilec nar 27 zhovtnya 1905 roku Poltava pom 2 sichnya 1994 roku Kiyiv ukrayinska pismennicya literaturoznavec druzhina klasika vitchiznyanoyi literaturi Grigoriya Kosinki Chlen Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini vid 1991 Tamara Mihajlivna Moroz StrilecTamara Moroz StrilecNarodilasya 27 zhovtnya 1905 1905 10 27 Poltava Rosijska imperiyaPomerla 1994 Kiyiv UkrayinaPohovannya Zvirinecke kladovisheDiyalnist pismennicya literaturoznavecZaklad Harkivska derzhavna naukova biblioteka imeni V G KorolenkaMova tvoriv ukrayinskaChlenstvo Nacionalna spilka pismennikiv UkrayiniZhittyepisRanni roki Narodilasya Tamara Moroz 27 zhovtnya 1905 roku u m Poltavi Batko Tamari Mihajlo Moroz pisar samouk brav uchast u revolyucijnih podiyah 1905 go roku na Chernigivshini za sho buv vislanij za mezhi guberniyi Z Poltavi rodina pereyihala do Kiyeva a z 1927 r meshkala u stolichnomu Harkovi Batki rostili troh ditej Starshij brat Tamari vidomij yak hudozhnik i zhurnalist voleyu doli zgodom opinivsya u Parizhi Oleksandr buv docentom Harkivskogo budivelnogo institutu Tamara zakinchila Drugu ukrayinsku gimnaziyu imeni Kirilo Mefodiyivskogo bratstva de vikladav latinu Mikola Zerov Use zhittya zberigala vona posvidku z jogo faksimile Same Mikola Kostyantinovich rekomenduvav yiyi na robotu do biblioteki VUAN I hoch doruchili todishnij yunci usogo na vsogo rozbirati literaturu v pidvali vona gordo rozpovidala podrugam sho pracyuye v Akademiyi nauk Zahodyachi do viddilu M Zerov zavzhdi cikavivsya Yak moye protezhe I pochuvshi shvalni vidguki zadovoleno usmihavsya Koli zh Grigorij Kosinka predstaviv Tamaru yak svoyu druzhinu zahopleno viguknuv Tak ce zh moya najkrasha uchenicya Zustrich z majbutnim cholovikom ta yihnye podruzhnye zhittya Tamara Mihajlivna opisala u spogadah Otakij vin buv opublikovanih u knizi Pro Grigoriya Kosinku 1969 Z Grigoriyem vona poznajomilas pid chas zustrichi Novogo 1924 go roku Yak potim vin yij priznavsya prijshov u maloznajome jomu tovaristvo bo duzhe hotiv pobachiti charivnu divchinu pro yaku vzhe bagato chuv Voseni togo zh roku voni odruzhilisya Tamara navchalas na kursah inozemnih mov j mala namir vchitisya u farmacevtichnomu instituti Grigorij ne shvalyuvav yiyi viboru ale ne zaperechuvav Postupila zh vona na kinofotoviddil malyarskogo fakultetu Kiyivskogo hudozhnogo institutu Koli cej viddil reorganizuvali v kinoinstitut stala studentkoyu operatorskogo fakultetu Naprikinci 20 h na pochatku 30 h rokiv tvori Grigoriya Kosinki vzhe nabuli populyarnosti Tamari Mihajlivni chasto dovodilosya buti jogo pershim sluhachem i kritikom Zgodom vona zgaduvala pro shastya vid togo sho pershoyu chula jogo charivne slovo Podruzhzhya zhilo z nadiyeyu na cikave tvorche majbutnye oboh Domovilis sho koli Tamara Mihajlivna otrimaye diplom j stane odniyeyu z pershih zhinok kinooperatoriv Grigorij Mihajlovich z golovoyu porine v ulyublenu pismennicku pracyu adzhe bezlich syuzhetiv uzhe chekala svogo hudozhnogo vtilennya Zaviduvach kafedri Kiyivskogo derzhavnogo institutu kinematografiyi profesor Fajnshtejn vzhe dav najvishu ocinku roboti Tamari Moroz Strilec Osvitlennya v praktici mikrofilmuvannya vidznachivshi pri comu sho vona z uspihom mozhe buti vikoristana yak pidruchnik osoblivo dlya tih hto pracyuye u naukovo doslidnih zakladah Aresht cholovika ta period poneviryan 3 listopada 1934 roku u subotu Tamara Mihajlivna dopisala slovo do zahistu diplomnoyi roboti a vzhe nastupnogo dnya cholovika zaareshtuvali Vona znajshla sili shob prijti na zahist diplomnoyi roboti Zdobula fah kinooperatora specialnih metodiv kinoznimannya i distala priznachennya na Kiyivsku kinofabriku Pislya areshtu Grigorij Mihajlovich perebuvav u Luk yanivskij v yaznici Tamara Mihajlivna nosila peredachi Obidvoye spodivalisya sho vizhivut i vse obmezhitsya zaslannyam na Pivnich 1 grudnya 1934 roku vbili Sergiya Kirova Pid postanovu Prezidiyi CVK SRSR datovanu tim samim chislom potrapila grupa nespravedlivo zaareshtovanih inteligentiv zokrema pismennikiv a sered nih Grigorij Kosinka 15 grudnya jogo rozstrilyali razom z inshimi 27 zasudzhenimi u spravi pro teroristiv bilogvardijciv a vzhe vranci 18 grudnya Tamari Mihajlivni u viddili kadriv kinofabriki dali prochitati vidpovidnij virok Vijskovoyi komisiyi Verhovnogo Sudu Soyuzu RSR u m Kiyevi opublikovanij u gazeti Olena Kontrebinska zgodom vidomij kinooperator zamist sentimentalnih zaspokijlivih sliv ta tverdo skazala Treba vryatuvati osobisti rechi Grigoriya Mihajlovicha zbirochki jogo tvoriv Same zavdyaki comu vdalosya zberegti te sho eksponuyetsya zaraz u CDAMLM Ukrayini U Tamari Mihajlivni zatavrovanoyi ChSIR chleniv rodin zradnikiv batkivshini vid ros chlen semi izmennika Rodini vidibrali pasport konfiskuvali majno Mati kupila kvitki do Harkova odnak tam Tamari Moroz Strilec zhiti bulo zaboroneno Vona z batkom poyihala do Poltavi de za dopomogoyu batkovoyi znajomoyi oselilasya v odniyeyi medsestri u komori de stoyav stil i buv reproduktor Tam uprodovzh troh rokiv vona zashivala chuzhi panchohi Koli zh u 1937 mu nareshti otrimala pasport likari musili viznati Vtracheno psihichnu rivnovagu Batko zabrav dochku do Harkova na likuvannya Zgodom vlashtuvalasya v Institut sudovoyi ekspertizi Oskilki robota bula za fahom pochala pracyuvati nad kandidatskoyu disertaciyeyu Metodi filmuvannya v nevidimih promenyah spektra Prote nespokij povernuvsya Ne mogla ne pomichati yak porozhniv navproti budinok politkatorzhan 15 kvitnya 1938 roku areshtuvali batka Tamari Mihajlivni na toj chas vzhe pensionera Vin tak samo yak i Grigorij Kosinka prosiv peredati jomu teplij odyag Pakunok povernuli z napisom Cherez vidsutnist adresata Pivroku po tomu Tamara Moroz Strilec ne rozdyagalasya do 4 yi ranku i z vuzlikom na rukah chekala sho prijdut i po neyi Potim bula vijna okupaciya Reabilitaciya Grigoriya Kosinki Pislya XX z yizdu KPRS naprikinci 1957 roku Tamara Mihajlivna otrimala dovidku vid Voyennoyi Kolegiyi Verhovnogo Sudu SRSR pro te sho Grigorij Kosinka Strilec reabilitovanij posmertno Vidtodi vona pochala pracyuvati nad ponovlennyam chesnogo imeni svogo cholovika Vona povernulasya do Kiyeva j pochala retelno rozshukuvati vse pov yazane z im yam Kosinki Zi spogadiv Tamari Mihajlivni postaye dalekij ale zhivij hudozhnij obraz pismennika Buv Grigorij Kosinka energijnij i smilivij z gostrim spravdi taki sokolinim zorom i sluhom odnim z tih siniv sokoliv iz tih slavnih i nezabutnih spivciv sho yih pustila nasha mati Ukrayina za vorota v shirokij svit Lyubiv vin zoryane nebo i rosyani svitanki bagryani sutinki i shirochin stepiv Duzhe lyubiv kviti a sered nih chervoni kosinci Pevnij chas Tamara Moroz Strilec pracyuvala starshim bibliografom u Harkivskij naukovij biblioteci im V G Korolenka dosvid roboti z periodikoyu stav u nagodi u procesi poshuku tvoriv Kosinki adzhe znadobilosya pereglyadati gazeti j zhurnali chasiv koli tvoriv cholovik Rezultatom yiyi titanichnoyi majzhe 25 richnoyi praci stala zbirka Grigoriya Kosinki Garmoniya vipushena vidavnictvom Dnipro obsyagom 35 drukovanih arkushiv 1988 Neocinennim vneskom T M Moroz Strilec do skarbnici ukrayinskoyi kulturi ye kniga Golos pam yati sho mistit narisi spogadi pro Grigoriya Kosinku ta jogo otochennya U nij talanovita pismennicya j literaturoznavec dokumentalno vidtvorila atmosferu literaturnogo zhittya 20 30 h rokiv minulogo stolittya Grigorij Kosinka postaye pered chitachem u koli Vasilya Stefanika Olgi Kobilyanskoyi Ostapa Vishni Pavla Tichini j bagatoh inshih mitciv yaki ye cvitom ukrayinskoyi naciyi Za knigu spogad Golos pam yati T M Moroz Strilec vidznacheno premiyeyu im Dmitra Zagula U berezni 1991 roku Tamaru Mihajlivnu prijnyali do Spilki pismennikiv Ukrayini Pomerla Tamara Moroz Strilec u 1994 roci Pohovana na Zvirineckomu kladovishi stolici Tvorchij dorobokUkladeni zbirki tvoriv Kosinka G Garmoniya Noveli Hudozh V Kutkin Uporyad T Moroz Strilec K Dnipro 1981 222 s Kosinka G Zakvitchanij son Opovid spogadi pro G Kosinku Uporyad ta prim T Moroz Strilec K Veselka 1990 286 s Spogadi Moroz Strilec T M Golos pam yati Tekst spogadi T M Moroz Strilec K Rad pismennik 1989 196 s Moroz Strilec T M Pro Grigoriya Kosinku 1899 1934 Tekst spogadi urodzhenci Poltavi K Rad pismennik 1969 215 s Moroz Strilec T M Represovanij cherez misyac Vitchizna 1988 2 S 156 167 spogadi pro druzhbu Grigoriya Kosinki z Yevgenom Pluzhnikom Moroz Strilec T M Spogad pro ukr kinorezh ta pism O Dovzhenka T Moroz Strilec Vitchizna 1974 9 S 212 214 NagorodiLaureat literaturnoyi premiyi imeni Dmitra Zagula 1991 DzherelaM K Nayenko Moroz Strilec Tamara Mihajlivna Enciklopediya Suchasnoyi Ukrayini Kiyiv Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2019 25 lyutogo 2021 u Wayback Machine GOLOS pam yati Do 100 richchya vid dnya narodzhennya T M Moroz Strilec 1905 1994 Tekst Kalendar znamennih i pam yatnih dat K Knizhkova palata Ukrayini 2005 2005 IV kvartal S 61 66 GUSAR Yu 29 zhovtnya narodilas publicist pismennik Tamara Moroz Strilec 1905 1994 Yuhim Gusar Vechirni Chernivci 2007 25 zhovtnya 43 S 6 GUSAR Yu Kiyanka laureatka Bukovini pro Tamaru Moroz Strilec Yuhim Gusar Bukovinske viche 2010 29 veresnya 73 S 3 KAMINSKA K V 27 ZhOVTNYa GOLOS PAM YaTI Do 100 richchya vid dnya narodzhennya T M Moroz Strilec 1905 1994 1 6 bereznya 2016 u Wayback Machine Kryachok M Pam yatki Grigoriya Kosinki i Tamari Moroz Strilec u Centralnomu derzhavnomu arhivi muzeyi literaturi i mistectva Ukrayini Studiyi z arh spravi ta dokumentoznavstva K 1999 T 4 S 137 141 MOROZ Strilec T M Narisi pro ukrayinskih pismennikiv TAMARA Moroz Strilec Laureati literaturnoyi premiyi imeni Dmitra Zagula 1991 1996 rr rekomendacijnij bibliogr pokazhchik Chernivci 1997 S 9 10 Tamara Moroz Strilec Nekrolog Literaturna Ukrayina 1994 13 sich Stepanenko M I Moroz Strilec Tamara Mihajlivna Literaturoznavcha Poltavshina enciklopedichnij dovidnik Poltava PP Shevchenko R V 2015 S 171 172 Primitki Arhiv originalu za 29 grudnya 2019 Procitovano 16 lyutogo 2021 Stepanenko M I Moroz Strilec Tamara Mihajlivna Literaturoznavcha Poltavshina enciklopedichnij dovidnik Poltava PP Shevchenko R V 2015 S 171 Arhiv originalu za 29 grudnya 2019 Procitovano 16 lyutogo 2021 Bondarchuk P M Kosinka Grigorij Mihajlovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini nedostupne posilannya