Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Моравська марка або Моравське маркграфство (чеськ. Markrabství moravské; нім. Markgrafschaft Mähren) — князівство (графство), державне утворення, що існувало з 1182 до 1918 р., як одне з Земель Богемської корони. Виникло на теренах Моравських князівств, в різних час було незалежним, напівзалежним, автономним та адміністративною одиницею Австрійської імперії. Територіально розташоване в історичному регіоні Моравія в сучасній Чехії.
| Моравське маркграфство чеськ. Markrabství moravské нім. Markgrafschaft Mähren | |||||
| |||||
| |||||
 | |||||
| Столиця | Оломоуць | ||||
| Мови | Чеська, німецька | ||||
| Форма правління | монархія | ||||
| Історія | |||||
| - Засновано | 1182 | ||||
| - Ліквідовано | 1918 | ||||
| Площа | |||||
| - 1918 | 22,222 km² (8,580 sq mi) км2 | ||||
| |||||
Географія
Маркграфство лежало на схід від власне Богемії, займаючи приблизно вдвічі меншу за неї площу. На півночі Судетські гори, які простягаються до Моравської брами, утворювали кордон із польським Сілезьким герцогством, також включеним до земель Богемської корони за Тренчинським договором 1335 року. На сході та південному сході Західні Карпати відділяли її від сучасної Словаччини. На півдні звивиста річка Тайя позначала кордон із Австрійським герцогством.
Морави, яких зазвичай вважають чеським народом, який розмовляє моравськими діалектами, становили основну частину населення. Згідно з переписом населення Цислейтанії 1910 року, 27,6 % назвали себе німецькими моравами. Ці етнічні німці пізніше будуть вислані після Другої світової війни. Серед інших етнічних меншин були поляки, роми та словаки.
Історія
Моравське князівство було утворено на слов'янських землях, що раніше входили до складу Великої Моравії. На початку X століття держава впала під навалою угорців. Князь Арпад, після перемоги над об'єднаними військами слов'ян та баварців в битві при Прессбурзі включив територію сучасної Словаччини до складу «Верхньої Угорщини» (угор. Felső-Magyarország), а Моравія перейшла під владу Чеського (Богемського) князівства.
955 року чеський князь Болеслав I в союзі з східно-франкским королем Оттоном I в битві на річці Лех розгромив угорців, після чого їх наступ на центрально-слов'янські землі були зупинені.
999 року Моравію захопив й правив польський король Болеслав Хоробрий. 1019 року Богемський князь Олдржих відвоював у поляків моравські землі та передав їх в управління своєму сину князю Бржетіславу. Після цього землі стали спадковим володіння династії Пржемисловичів.
1182 року за наказом імператора Священної Римської імперії Фрідріха Барбаросси було офіційно утворено Маркграфство Моравії, шляхом злиття трьох удільних князівств Пршемисловичів: Брно, Оломоуць та Зноймо, й передано у володіння князю Конраду II, сину князя Конрада Зноймського.
1247 року майбутній король Богемії Отакар II був призначений Моравським маркграфом. 1310 року, після згасання династії Пржемисловичів, Моравія переходить під владу династії Люксембург, якою вони правили до 1437 року. 1375 року Моравським маркграфом стає Йост Моравський, який проводив доволі автономну політику й був обраний Німецьким королем 1410 року.
Під час гуситських воєн моравська шляхта залишилась вірними прихильниками імператора Сигізмунда Люксембурга.
1469 року Моравія була окупована угорським королем Матяшем Корвіном, якого підтримала католицька шляхта Моравії. Матвій Корвін проголосив себе чеським королем й став правити Моравією, Сілезією та Лужицькими землями. Проте Їржі з Подєбрад організував рух за проголошення королем Владислава Ягелончика. Суперництво з Корвіна з Владиславом II призвело до того, що під натиском чеських об'єднаних військ було укладено мир у Брно в 1478 році, а 1479 року в Оломоуці. Згідно з угодою обидва претенденти мали право вживати титул чеського короля, але Корвін удержав владу в завойованих завойованих землях.
1526 року чеський трон завоював Фердинанд I Габсбург, а Моравія увійшла в число країв Габсбурзької монархії. Останній раз Моравія управлялася окремо від Богемії 1608 року, коли вона підтримала Матвія в його боротьбі проти імператора Рудольфа II. Після того, як 1611 року Рудольф поступився троном Матвію, Моравія стала управлятися безпосередньо з Відня, а титул маркграфа Моравії було додано до титулу імператорів Священної Римської імперії, а пізніше до титулу Австрійського імператора.
1804 року Моравське маркграфство булл виключено до складу Коронних земель Австрійської імперії. 1867 року Маркграфство Моравія стало Коронною землею в складі Цислейтанії — австрійської частини Австро-Угорщини.
1918 року, під час утворення Чехословаччини, після Першої світової війни, маркграфство було перетворено в «Моравський край», а пізніше «Моравсько-Сілезький край».
Державний устрій
Маркграфи
- 1269—1276: Отокар II (король Богемії)
- 1790—1792: Леопольд II (імператор Священної Римської імперії)
Примітки
- Pánek, Jaroslav; Tůma, Oldřich (2009). A History of the Czech Lands. Prague: Charles University Press. .
Джерела
- Pánek, Jaroslav; Tůma, Oldřich (2009). A History of the Czech Lands. Prague: Charles University Press. .
- Prinz, Friedrich (1993). Deutsche Geschichte in Osten Europas: Böhmen und Mähren. Berlin: Wolf Jobst Siedler Verlag GmbH. p. 381. . Retrieved 25 February 2013.
- Urban, Otto (1998). «V.». Czech Society 1848—1918. United Kingdom: Cambridge University Press. . Retrieved 25 February 2013.
- Válka, Josef (1995). Dějiny Moravy: Morava reformace, renesance a baroka (in Czech). Brno: Muzejní a vlastivědná společnost v Brně. . Retrieved 7 March 2013
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Моравія (маркграфство)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro Moraviya znachennya ta Moraviya Moravska marka abo Moravske markgrafstvo chesk Markrabstvi moravske nim Markgrafschaft Mahren knyazivstvo grafstvo derzhavne utvorennya sho isnuvalo z 1182 do 1918 r yak odne z Zemel Bogemskoyi koroni Viniklo na terenah Moravskih knyazivstv v riznih chas bulo nezalezhnim napivzalezhnim avtonomnim ta administrativnoyu odiniceyu Avstrijskoyi imperiyi Teritorialno roztashovane v istorichnomu regioni Moraviya v suchasnij Chehiyi Moravske markgrafstvo chesk Markrabstvi moravske nim Markgrafschaft Mahren 1182 1918 Prapor Gerb Moraviyi istorichni kordoni na karti Stolicya Olomouc Movi Cheska nimecka Forma pravlinnya monarhiya Istoriya Zasnovano 1182 Likvidovano 1918 Plosha 1918 22 222 km 8 580 sq mi km2 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Moraviya markgrafstvo GeografiyaMarkgrafstvo lezhalo na shid vid vlasne Bogemiyi zajmayuchi priblizno vdvichi menshu za neyi ploshu Na pivnochi Sudetski gori yaki prostyagayutsya do Moravskoyi brami utvoryuvali kordon iz polskim Silezkim gercogstvom takozh vklyuchenim do zemel Bogemskoyi koroni za Trenchinskim dogovorom 1335 roku Na shodi ta pivdennomu shodi Zahidni Karpati viddilyali yiyi vid suchasnoyi Slovachchini Na pivdni zvivista richka Tajya poznachala kordon iz Avstrijskim gercogstvom Moravi yakih zazvichaj vvazhayut cheskim narodom yakij rozmovlyaye moravskimi dialektami stanovili osnovnu chastinu naselennya Zgidno z perepisom naselennya Cislejtaniyi 1910 roku 27 6 nazvali sebe nimeckimi moravami Ci etnichni nimci piznishe budut vislani pislya Drugoyi svitovoyi vijni Sered inshih etnichnih menshin buli polyaki romi ta slovaki IstoriyaMoravske knyazivstvo bulo utvoreno na slov yanskih zemlyah sho ranishe vhodili do skladu Velikoyi Moraviyi Na pochatku X stolittya derzhava vpala pid navaloyu ugorciv Knyaz Arpad pislya peremogi nad ob yednanimi vijskami slov yan ta bavarciv v bitvi pri Pressburzi vklyuchiv teritoriyu suchasnoyi Slovachchini do skladu Verhnoyi Ugorshini ugor Felso Magyarorszag a Moraviya perejshla pid vladu Cheskogo Bogemskogo knyazivstva 955 roku cheskij knyaz Boleslav I v soyuzi z shidno frankskim korolem Ottonom I v bitvi na richci Leh rozgromiv ugorciv pislya chogo yih nastup na centralno slov yanski zemli buli zupineni 999 roku Moraviyu zahopiv j praviv polskij korol Boleslav Horobrij 1019 roku Bogemskij knyaz Oldrzhih vidvoyuvav u polyakiv moravski zemli ta peredav yih v upravlinnya svoyemu sinu knyazyu Brzhetislavu Pislya cogo zemli stali spadkovim volodinnya dinastiyi Przhemislovichiv 1182 roku za nakazom imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Fridriha Barbarossi bulo oficijno utvoreno Markgrafstvo Moraviyi shlyahom zlittya troh udilnih knyazivstv Prshemislovichiv Brno Olomouc ta Znojmo j peredano u volodinnya knyazyu Konradu II sinu knyazya Konrada Znojmskogo 1247 roku majbutnij korol Bogemiyi Otakar II buv priznachenij Moravskim markgrafom 1310 roku pislya zgasannya dinastiyi Przhemislovichiv Moraviya perehodit pid vladu dinastiyi Lyuksemburg yakoyu voni pravili do 1437 roku 1375 roku Moravskim markgrafom staye Jost Moravskij yakij provodiv dovoli avtonomnu politiku j buv obranij Nimeckim korolem 1410 roku Pid chas gusitskih voyen moravska shlyahta zalishilas virnimi prihilnikami imperatora Sigizmunda Lyuksemburga 1469 roku Moraviya bula okupovana ugorskim korolem Matyashem Korvinom yakogo pidtrimala katolicka shlyahta Moraviyi Matvij Korvin progolosiv sebe cheskim korolem j stav praviti Moraviyeyu Sileziyeyu ta Luzhickimi zemlyami Prote Yirzhi z Podyebrad organizuvav ruh za progoloshennya korolem Vladislava Yagelonchika Supernictvo z Korvina z Vladislavom II prizvelo do togo sho pid natiskom cheskih ob yednanih vijsk bulo ukladeno mir u Brno v 1478 roci a 1479 roku v Olomouci Zgidno z ugodoyu obidva pretendenti mali pravo vzhivati titul cheskogo korolya ale Korvin uderzhav vladu v zavojovanih zavojovanih zemlyah 1526 roku cheskij tron zavoyuvav Ferdinand I Gabsburg a Moraviya uvijshla v chislo krayiv Gabsburzkoyi monarhiyi Ostannij raz Moraviya upravlyalasya okremo vid Bogemiyi 1608 roku koli vona pidtrimala Matviya v jogo borotbi proti imperatora Rudolfa II Pislya togo yak 1611 roku Rudolf postupivsya tronom Matviyu Moraviya stala upravlyatisya bezposeredno z Vidnya a titul markgrafa Moraviyi bulo dodano do titulu imperatoriv Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi a piznishe do titulu Avstrijskogo imperatora 1804 roku Moravske markgrafstvo bull viklyucheno do skladu Koronnih zemel Avstrijskoyi imperiyi 1867 roku Markgrafstvo Moraviya stalo Koronnoyu zemleyu v skladi Cislejtaniyi avstrijskoyi chastini Avstro Ugorshini 1918 roku pid chas utvorennya Chehoslovachchini pislya Pershoyi svitovoyi vijni markgrafstvo bulo peretvoreno v Moravskij kraj a piznishe Moravsko Silezkij kraj Derzhavnij ustrijMarkgrafi 1269 1276 Otokar II korol Bogemiyi 1790 1792 Leopold II imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi PrimitkiPanek Jaroslav Tuma Oldrich 2009 A History of the Czech Lands Prague Charles University Press ISBN 978 80 246 1645 2 DzherelaPanek Jaroslav Tuma Oldrich 2009 A History of the Czech Lands Prague Charles University Press ISBN 978 80 246 1645 2 Prinz Friedrich 1993 Deutsche Geschichte in Osten Europas Bohmen und Mahren Berlin Wolf Jobst Siedler Verlag GmbH p 381 ISBN 3 88680 200 0 Retrieved 25 February 2013 Urban Otto 1998 V Czech Society 1848 1918 United Kingdom Cambridge University Press ISBN 0 521 43155 7 Retrieved 25 February 2013 Valka Josef 1995 Dejiny Moravy Morava reformace renesance a baroka in Czech Brno Muzejni a vlastivedna spolecnost v Brne ISBN 9788085048629 Retrieved 7 March 2013PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Moraviya markgrafstvo