Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Шаблон Визначна пам ятка невідомі параметри замовник Шаблон Визначна пам ятка невідомі параметри розмір зображенняМонуме

Монумент Свободи (Рига)

Монумент Свободи (Рига)

Монумент Свободи

image

56°57′05″ пн. ш. 24°06′47″ сх. д. / 56.951555555583773582° пн. ш. 24.11322222224977807° сх. д. / 56.951555555583773582; 24.11322222224977807Координати: 56°57′05″ пн. ш. 24°06′47″ сх. д. / 56.951555555583773582° пн. ш. 24.11322222224977807° сх. д. / 56.951555555583773582; 24.11322222224977807
Тип пам'ятник
Статус спадщини d[1]
Країна image Латвія
Розташування Центральний район[d][1]
Архітектор [en]
Матеріал граніт, травертин, залізобетон, мідь
Висота 42 ± 1 м
Засновано 1935[1]
image
image
Монумент Свободи (Рига) (Латвія)
image Монумент Свободи у Вікісховищі

Монуме́нт Свобо́ди (латис. Brīvības piemineklis) розташований на однойменному бульварі в самому центрі Риги, неподалік Старого міста. Меморіал споруджений як данина пам'яті воякам, що пожертвували життям під час війни за незалежність Латвії (1918—1920). Символізує свободу, національну єдність та незалежність цієї балтійської країни. Пам'ятник звели у рекордні строки й урочисто відкрили 18 листопада 1935 року. Він виготовлений з червоного та сірого граніту, травертину, залізобетону та міді. Нині площа навколо монументу слугує місцем для проведення численних громадських зібрань та офіційних церемоній.

Скульптури та барельєфи Монумента Свободи, об'єднанні в 13 композиційних груп, персоналізують латиську історію, культуру та духовні цінності. Архітектурна пам'ятка містить 4 розташованих один на одному яруси, що зменшуються у розмірі від основи до вершини. Центральною складовою є стела заввишки 42,7 метра, яку увінчує бронзова фігура «Свободи» — молодої дівчини, відомої серед латишів як Мільда. У високо піднятих руках вона тримає три позолочені зірки, що символізують культурно-історичні регіони: Курземе, Відземе й Латгале. Сама концепція Монумента Свободи належить видатному латиському скульптору Карлісу Зале, що переміг у державному конкурсі на кращу «меморіальну колону» з проєктом «Сяє, як зірка!». Творчий задум Зале втілив архітектор Ернест Шталберг. Будівельні роботи фінансувалися коштом добровільних пожертвувань громадян.

Після приєднання Латвії до СРСР в 1940 р. висловлювались плани знесення Монумента Свободи й відновлення дореволюційної статуї Петра I, але ці пропозиції не були реалізовані. Часто порятунок пам'ятки приписують радянській скульпторці Вірі Мухіній, яка обстоювала її високу художню цінність. 1963 року питання про знесення меморіалу було підняте знову, але партійні функціонери знову не наважилась на такий крок, ймовірно, аби не спровокувати напруженість у суспільстві. Хоча символічний сенс архітектурної споруди стали тлумачити відповідно до офіційної комуністичної ідеології, для широкої громадськості вона продовжила залишатись символом національної незалежності. З початком Перебудови площа навколо Монумента Свободи стала місцем численних громадських зібрань. Так, 14 червня 1987 року тут відбулось перше з моменту радянської окупації покладання квітів, організоване правозахисною групою Гельсінкі-86. Мітинг зібрав близько 5000 осіб. Цей захід суттєво активізував рух за незалежність, який врешті-решт завершився відновленням латвійської державності у 1991.

Дизайн

image3. Лачплесіс4. Руйнівник кайданів5. Вайделотіс6. Вітчизні та Свободі7. 19058. Битва на Залізному мості9. Вартові Вітчизни10. Праця11. Вчені12. Сім'я13. Латиські стрілки14. Латвійський народ: співаки
Діаграма Монумента Свободи (для перегляду натисніть на відповідний елемент дизайну)

Скульптури та барельєфи Монумента Свободи, що об'єднані в 13 композиційних груп, символізують історію, культуру та духовні цінності латиського народу. Пам'ятник складається з 4 розташованих один на одному ярусів, які зменшуються у розмірі від основи до вершини. Сходи монумента виготовлені з червоного граніту (2,8 м у ширину та 1,8 м у висоту). На передньому ярусі розташовуються 2 барельєфи з травертину: «Латиські стрілки» (13; латис. Latvju strēlnieki) і «Латвійський народ: співаки» (14; латис. Latvju tauta – dziedātāja) висотою 1,7 м і шириною 4,5 м. Вони прикрашають 3-метрові стіни комплексу, який опирається на округлу платформу 28 м в діаметрі. У передній частині пам'ятника дана платформа утворює прямокутну терасу, що використовується для проведення церемоній. Основу монумента, виготовлену з червоного граніту, утворюють два прямокутні блоки: нижній — монолітній 3,5 метра висотою, 9,2 м шириною і 11 м у довжину; верхній блок (3,5 метра висотою, 8,5 м шириною і 10 м у довжину) має округлі ніші по боках, в кожному з яких можна помітити скульптурну групу з трьох фігур. Верхній блок також облицьований травертином.

Монумент Свободи рясніє символами і багатозначними образами. На лицьовій стороні між скульптурними групами «Праця» (10, зображує рибалку, ремісника і фермера, який стоїть посередині й тримає косу, прикрашену дубовими листям і жолудями, що символізують силу і мужність) й «Вартові Вітчизни» (9; представляє стародавнього латиського воїна, зліва і праворуч від якого, напівприсівши, зображені сучасні бійці) можна помітити напис скульптора Карліса Зале: «Вітчизні та Свободі» (латис. Tēvzemei un Brīvībai), висічений біля підніжжя. Бокові панелі зображують барельєфи: «1905» (7; латис. 1905.gads; оповідає про зіткнення робітників з царською армією під час революції 1905 року) та «Битва з бермондтійцями на Залізному мості» (8; латис. Cīņa pret bermontiešiem uz Dzelzs tilta; відтворює вирішальну битву за латвійську столицю під час війни за незалежність). На зворотньому боці Монумента Свободи розташовуються ще дві скульптурні групи: «Сім'я» (12; латис. Ģimene; зображує фігуру матері та її синів, що символізують святість честі родини) і «Вчені» (11; латис. Gara darbinieki; відтворює балтійського язичницького священнослужителя з кривою палицею, що стоїть поміж фігурами вченого та письменника). Третій ярус, виготовлений із сірого граніту 6 м у висоту та ширину й 7,5 м в довжину, оточений чотирма 5,5-6-метровими скульптурними групами: «Латвія» (2; латис. Latvija), «Лачплесіс» (3; латис. Lāčplēsis; епічний герой з латвійського фольклору), «Вайделотіс» (5; латис. Vaidelotis; язичницький жрець у балтійських народів) й «Руйнівник кайданів» (4; латис. Važu rāvēji; зображені троє прикутих чоловіків, які намагаються звільнитися від кайданів).

Верхній блок одночасно слугує основою для 19-метрової монолітної колони, яка також зменшується у розмірі від 3 м при основі до 2,5 м на вершині. Обеліск обвиває пояс із зеленого скла, який після проведеної реконструкції знову миготить у нічний час. Стелу Монумента Свободи увінчує бронзова фігура дівчини, що тримає у високо піднятих руках три позолочені зірки. Вони символізують три культурно-історичні регіони: Курземе, Відземе і Латгале. Погляд Мілди звернений лицем на південний захід, «звідки прийшла свобода». Всередині самого пам'ятника існує невелика технічна кімната, відкрита 7 листопада 2011 року. Увійти всередину можливо через задні двері, які зазвичай знаходяться під замком. Для широкої громадськості вхід до приміщення недоступний, потрапити туди можна лише за згоди Ризького агентства з пам'ятників. Колись дане приміщення використовувалось як сховище, тепер тут обладнана невелика виставка, що ознайомлює іноземних високопосадовців, що відвідують латвійську столицю, з історією монумента.

Розташування

Монумент Свободи розташований у центрі латвійської столиці на Бульварі Свободи (латис. Brīvības bulvāris), що неподалік Старого міста. 1990 року 200-метрову ділянку вулиці навколо архітектурної пам'ятки, що між бульварами Аспазіяс та Райніса, закрили для руху транспорту та зробили цілковито пішохідною. Таким чином, утворилася нинішня площа Свободи. Вона включає міст через ризький канал, що колись був частиною міських укріплень. У середині XIX століття фортифікаційний мур, що вже втратив колишнє призначення, знесли, а його залишки використали для спорудження нових будівель, зокрема розташованого на північ від Монумента Свободи Бастіонного пагорба і прилеглої паркової зони.

На схід від Бульвару Свободи розташовуються декілька державних установ, освітніх закладів та амбасад, найближчими з яких є посольства Німеччини та Франції, Латвійський університет та Ризька міська гімназія № 1. На південь від Монумента Свободи можна помітити будівлю Національного оперного театру та фонтану перед ним. Навпроти нього в західній частині площі розміщені невелике кафе та годинник «Лайма». Годинник спорудили ще 1924 року, а 1936-го його прикрасили рекламою латвійського кондитерського бренду; нині це популярне місце для зустрічей.

Первинний варіант будівництва Монумента Свободи також передбачав, що навколо підніжжя пам'ятника буде споруджена площа еліптичної форми, встановлені садові лавки. Цю територію планували обгородити 1,6-метровою гранітною стіною, а навколо зовнішньої сторони мали б висадити туї. Втім, даний проєкт не знайшов підтримки в 1930-х роках. Подібна ініціатива, висунена у 1980-х, також не була реалізована.

Будівництво

image
Мідна фігура Свободи широким планом

Дискусія щодо будівництва меморіалу, котрий увіковічнював би солдатів, які загинули в роки Першої світової війни та подальшої війни за незалежність, вперше зародилась у 1921 році. 27 липня 1922 дану пропозицію схвалив прем'єр-міністр Зігфрід Анна Маєровіц, який доручив розробити правила конкурсу на кращу «меморіальну колону». Рішення викликало сплеск активності серед скульпторів. Першим став проект латвійського архітектора Ейженса Лаубе, одного із найвідоміших представників ризького югендстилю. Він запропонував спорудити посеред центру столиці гранітний обеліск, проте ця ідея не була втілена, частково через нестачу коштів.

1923 року відбувся державний конкурс, переможцем якого стала схема Кришяніса Барона та Атіса Кронвальдса, які запропонували звести 27-метрову колону із зображенням офіційних латвійських символів та прикрашену барельєфами. Втім, через протест 57 митців даний проект відхилили. У жовтні 1923 оголосили новий конкурс, на якому вперше використовувався термін «Монумент Свободи». У березні 1925 з усіх представлених робіт відібрали 2 найкращі, однак через розбіжності серед журі конкурс вкотре закінчився нічим.

Зрештою, в жовтні 1929 відбувся останній відбірковий етап. Його переможцем став проект «Сяє, як зірка!» (латис. Mirdzi kā zvaigzne!) скульптора Карліса Зале, який мав успіх і в попередніх номінаціях. Після незначних виправлень, зроблених автором під наглядом архітектора Ернеста Шталберга, 18 листопада 1931 року почалося будівництво меморіалу, що відбувалось за рахунок приватних пожертвувань. Спорудження архітектурної споруди йшло у рекордні строки, об'єм робіт вимірюється у розмірі 308 000 людино-годин. Готовий пам'ятник встановили біля входу в Старе місто на місці колишньої бронзової статуї російського імператора Петра Великого на коні. Загальна вага використаних матеріалів склала близько 2500 тонн: для перевезення такої кількості матеріалів знадобилося б близько 200 вантажних вагонів при транспортуванні залізницею. Урочисте відкриття Монумента Свободи відбулося 18 листопада 1935 року, латвійський президент Альбертс Квіесіс з невеликими труднощами зірвав з нього біле полотно під мелодію державного гімну.

Реставрація

image
Елемент рельєфу із травертину, що зазнав тривалого впливу погоди

Як і будь-який пам'ятник, Монумент Свободи зазнавав кліматичного впливу морозу, дощів, а також забрудненого повітря. Чималої шкоди архітектурній споруді нанесла прокладена в радянський час тролейбусна лінія, унаслідок транспортних вібрацій якої розгойдувався підмурівок пам'ятника. Біля монумента дослідники виявили високі концентрації двоокису азоту та діоксиду сірки, які при взаємодії з водою викликають корозію. Окрім того, вода спричинила розтріскування залізобетонного сердечника та іржавіння його сталевої арматури і кріплення, які також зазнавали постійних вібрацій, викликаних рухом транспорту.

Пористий травертин поступово розсипався, а його пори заповнились сажею і частками піску, у підсумку матеріал почорнів і став середовищем проживання для дрібних організмів, таких як мохи і лишайники. Нерегулярне технічне обслуговування та невміле виконання відновлювальних робіт також внесли лепту у вивітрювання пам'ятки. Щоб запобігти її подальшому розпаду, деякі кріплення були замінені поліуретановим наповнювачем, а під час реставрації у 2001 році спеціалісти провели гідроізоляцію. З того часу кожні 2 роки проводиться технічне обстеження монумента.

Пам'ятник двічі реставрувався в радянський період (1962 і 1980—1981 рр.). Після відновлення незалежності відповідно до традиції реставрації та обслуговування кошти на фінансування частково надходять за рахунок добровільних пожертвувань. Під час проведення відновлювальних робіт у 1998—2001 рр. статую «Свободи» та її зірки очистили, відреставрували і заново покрили позолотою. Відновили також підмурівок монумента, обеліски, щаблі й внутрішню частину. Використаний камінь очистили, відновили шви та провели інші заходи, аби запобігти осіданню. Архітектурну споруду повторно відкрили 24 липня 2001 року. Хоча реставратори запевняли, що Монумент Свободи витримає ще 100 років без необхідності нових додаткових робіт, вже через декілька літ з'ясувалося, що через неправильно обрану техніку почала псуватися позолота зірок. Навесні 2006 фахівці усунули дефекти попередньої роботи, утім реставрацію вкотре квапили, тому спеціалісти попередили, що не можуть гарантувати належну якість своєї праці.

Почесна варта

image
Зміна Почесної варти
image
Однострій латвійського чатового

З моменту відкриття пам'ятника і до 1940 року біля нього розміщувалась охорона Почесної варти, що поряд із самим монументом уособлювала собою латвійську державність. Утім, дану традицію перервала радянська окупація, після здобуття балтійською республікою самостійності звичай відновили. Почесна варта періоду вже незалежної Латвії заступила на перше своє чергування 11 листопада 1992 року. До складу церемоніального підрозділу входять солдати Товариства Почесної варти штабного батальйону Національних Збройних Сил (латис. Nacionālo Bruņoto spēku Štāba bataljona Goda sardzes rota). Караул чергує біля підніжжя Монумента постійно, за винятком непогоди, коли температура знижується до -10 °C або підіймається вище 25 °C, а також у випадку сильного вітру та опадів.

Солдати Почесної варти працюють у двотижневі зміни, чергують 3 або 4 парами, які поперемінно змінюють одна одну на спеціальній церемонії, яку очолює начальник караулу. Окрім власне вартових, у кожній зміні є 2 солдати у звичайному військовому однострої, які покликані дбати, аби туристи та звичайні громадяни не порушували громадський порядок поблизу історичної пам'ятки. Зазвичай зміна варти відбувається щогодини упродовж від 9:00 до 18:00. Вільний час до наступної зміни чатові проводять у приміщеннях Міністерства оборони. Відповідно до встановленого у вересні 2004 року порядку несення служби караул через кожні півгодини стройовим кроком марширує від підніжжя Монумента Свободи до протилежних сторін пам'ятного комплексу, а потім знову повертається на своє місце. Вимоги для охочих потрапити до складу Почесної варти високі: солдат повинен мати хорошу фізичну форму та висоту не менше ніж 1,82 метра.

Політичне значення

image
Пам'ятник Свободи замінив статую Петра I

Після завершення Другої світової війни висловлювались плани знесення пам'ятника, який для радянської влади був ідеологічно небажаним та незручним. 29 вересня 1949 року Рада Народних Комісарів Латвійської РСР запропонувала здійснити реставрацію статуї Петра Великого. Хоча дана ініціатива прямо не передбачала руйнування Монумента Свободи, іншого способу відновлення статуї російського імператора в первинному вигляді, окрім знесення нового пам'ятника, просто не існувало. Результати дискусії не зафіксовані в архівних джерелах, але оскільки Монумент Свободи досі стоїть, дана пропозиція ймовірно була відхилена. Іноді порятунок історичної пам'ятки приписують радянській скульпторці Вірі Мухіній (1889—1953), яка є дизайнером іншої монументальної скульптури Робітник і колгоспниця. Тим не менш, не існує жодних письмових свідчень на користь подібних заяв. Існують лише спогади її сина, котрий стверджував, що Віра Мухіна брала участь у засіданні, на якому обговорювалася доля архітектурної споруди. За його словами, вона обстоювала збереження монумента з огляду на його високу художню цінність, тоді як його знищення могло зашкодити «священним почуттям латиського народу».

Монумент Свободи уцілів, але його змістове навантаження стали тлумачити у відповідності з державною комуністичною ідеологією. Жінка на вершині обеліску у радянський час символізувала «Мати-Росію», а 3 зірки, що вона тримає у руках, — 3 соціалістичні балтійські республіки: Латвійську, Литовську та Естонську РСР. Як стверджувалось офіційною пропагандою, монумент нібито збудували після Другої світової війни на знак вдячності радянському керівнику Йосипу Сталіну за звільнення балтійських країн від нацистської окупації. В середині 1950-років Бульвар Свободи, на якому розташовувався пам'ятник, отримав ім'я Леніна. У середині 1963 року, коли питання про знесення було підняте знову, партійні діячі вирішили, що руйнування споруди такого художнього та історичного значення, збудованої завдяки пожертвуванням мешканців усієї Латвії, призведе тільки до глибокого обурення і спровокує напруженість у суспільстві. Втім, і в даному випадку не збереглися конкретні письмові свідчення, що така ініціатива справді висувалась. У період Перебудови від старої, явно неправдивої, інтерпретації Монумента Свободи відмовилися. Автори Enciklopēdija Rīga 1988 року, виданої у дусі комуністичної традиції, стали притримуватися версії, що обеліск споруджений на честь «звільнення від рабства царського самодержавства та німецьких баронів». Особливий акцент робився на соціальному походженні Карліса Зале, який, як стверджувалось, черпав своє натхнення з проекту Пам'ятника Свободи у Москві. Хоча змістове навантаження пам'ятки справді стало точнішим, проте ігнорувалась та суттєва обставина, що Червона Армія та пробільшовицькі латиські стрільці також були супротивниками латвійської державності під час війни за незалежність.

14 червня 1987 року поблизу Монумента Свободи відбувся мітинг з метою вшанування пам'яті жертв липневих депортацій до Сибіру. Організатором заходу виступила правозахисна група Гельсінкі-86, зокрема її члени Іва Дітснікс і Роландс Сіляравпс. Щоб завадити мітингу правозахисної організації, радянський уряд організував республіканський дитячий фестиваль з велопробігом, причому так, аби його маршрут проходив у безпосередній близькості до пам'ятника. В центр міста можна було потрапити лише за спеціальними пропусками. Після закінчення фестивалю демонстранти, що зібрались на захід, рушили до Монумента. На шляху до них долучились і деякі громадяни. Відтак біля самого пам'ятника зібралось близько 5000 осіб, що стало безпрецедентним кроком, позаяк при радянській окупації не могло бути й мови про подібні заходи. Роландс Сіляравпс встановив плакат й поклав квіти. Його приклад наслідували десятки інших, а потім всі присутні вшанували пам'ять депортованих латишів хвилиною мовчання. Учасників мітингу супроводжували як численні фотографи і репортери, так і колони міліціонерів; останні не намагались перешкоджати. Чергове покладання квітів до підніжжя Монумента Свободи відбулося 23 серпня того ж року в ознаменування річниці пакту Молотова—Ріббентропа. Цього разу членів та прихильників Гельсінкі-86 розігнали силою за допомогою водометів. Незважаючи на це, подібні заходи значно активізували рух за незалежність, публічні зібрання стали звичним явищем, налічуючи час від часу до більш ніж півмільйона учасників, себто близько четверті всього латвійського населення.

image
Зібрання громадян на День латвійського легіону

З відновленням латвійської державності пам'ятка архітектури і навколишня площа стали центральним місцем для проведення офіційних церемоній. Під час таких заходів перед підніжжям Монумента Свободи покладають квіти, що зокрема є обов'язковою частиною візитів іноземних високопосадовців. Так, 6 липня 1994 року Латвію, першу з балтійських держав, відвідав американський президент Білл Клінтон, який виступив біля пам'ятника з промовою до мешканців Риги. Біля Монумента Свободи традиційно проходять і громадські зібрання. 16 березня відбувається щорічна хода на честь ветеранів латиського добровольчого легіону СС, солдати якого воювали проти Радянського Союзу в роки Другої світової війни. Спершу дана дата святкувалась винятково емігрантами та їхніми нащадками в діаспорі, а з 1990 року традиція отримала розповсюдження і в самій Латвії, ставши навіть на короткий проміжок (1998—2000) офіційним святом. У 1998 захід привернув увагу зарубіжних ЗМІ і наступного року російський уряд засудив дану подію за «прославлення нацизму». Марші легіонерів породжують бурхливі дискусії в латвійському суспільстві і традиційно викликають різку критику з боку російськомовних мешканців та представників єврейської громади.

Латвійський уряд вдався до низки кроків для нормалізації становища. Так, 2006 року влада не дозволила проведення маніфестацій правоцентристських організацій та встановила навколо Монумента Свободи огорожу. Як зазначала міська рада Риги, це було зроблено з метою реставрації пам'ятки. І справді в 2006 проходили відновлювальні роботи, зокрема позолоти зірок. Тим не менш, заяву відомства ряд політиків поставили під сумнів, стверджуючи, що площу навколо Монумента Свободи обгородили набагато більше, ніж це необхідно для реставраційних робіт. Критичні зауваження у сторону уряду висловлювала і латвійська преса, яка звернула увагу на недостатнє забезпечення громадської безпеки та свободи вираження поглядів. 23 листопада 2006 року закон, який передбачав схвалення органів влади для проведення публічних зборів, оголосили неконституційним. В наступні роки уряд залучив до охорони громадських зібрань поблизу Монумента Свободи поліцейські сили.

Коментарі

  1. Серед обивателів побутував анекдот, що це не Свобода, а «агент радянської турфірми» — покладання квітів до пам'ятника гарантувало безоплатну поїздку до Сибіру.

Примітки

  1. Latvijas Vēstnesis — Latvijas Vēstnesis, 1993.
    d:Track:Q6497517d:Track:Q27056014
  2. (латис.) «Latvijas Enciklopēdija» (I sējums) Rīga 2002 SIA «Valērija Belokoņa izdevniecība»
  3. Brīvības Piemineklis [ 2 квітня 2007 у Wayback Machine.], by Jānis Siliņš, Riga: Brīvības Pieminekļa Komitejas Izdevums (The Freedom Monument Committee), 1935, retrieved on 2007-02-07
  4. , retrieved: 2007-02-07
  5. New Materials for Conservation of Stone Monuments in Latvia [ 2006-10-18 у Wayback Machine.] by Inese Sidraba, Centre for Conservation and Restoration of Stone Materials, Institute of Silicate Materials, Riga Technical University
  6. Kruk, 2009, с. 10.
  7. (латис.) Iecere atvērt Brīvības pieminekļa iekštelpu [ 13 жовтня 2017 у Wayback Machine.] Tvnet.lv (LNT) 2008-02-20, retrieved on 2008-02-20
  8. (латис.) Rīga 1860—1917 Rīga 1978 Zinātne (No ISBN)
  9. http://www.vecriga.info/ [ 5 липня 2018 у Wayback Machine.], retrieved on 2007-05-30
  10. (латис.) Map at rigatourism.com [ 2007-06-23 у Wayback Machine.], retrieved on 2007-06-03
  11. (латис.) Enciklopēdija «Rīga» Rīga 1988 Galvenā enciklopēdiju redakcija (No ISBN)
  12. (латис.) «Laimas» pulkstenim veiks kosmētisko remontu [ 2007-10-09 у Wayback Machine.], retrieved on 2007-04-20
  13. Kenins, Laura (2012). For Fatherland, Freedom and Mother Russia. The Riga Freedom Monument as Site and Symbol of Resistance in Soviet Latvia (MA). Central European University. с. 23.
  14. (латис.) Brīvības pieminekli uzspridzināt, Pēteri I vietā … [ 2007-08-22 у Wayback Machine.] Apollo.lv (Latvijas Avīze) 2006-05-05, retrieved on 2007-02-17
  15. Environmental Influences on Cultural Heritage of Latvia [ 2006-10-17 у Wayback Machine.] by G. Mezinskis, L. Krage & M. Dzenis, Faculty of Materials Science and Applied Chemistry, Riga Technical University
  16. (латис.) Brīvības pieminekļa atjaunošanas darbus sāks pirmdien [ 17 лютого 2012 у Wayback Machine.] Delfi.lv (Leta) 2006-03-10, retrieved on 2007-05-11
  17. (латис.) Apzeltī bez garantijas [ 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.] Vietas.lv (Neatkarīga) 2006-04-20, retrieved on 2007-05-11
  18. (Latvian) . tvnet. 11 червня 2016. Архів оригіналу за 3 December 2016. Процитовано 3 грудня 2016. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= ()
  19. (латис.) Bruņoto spēku seja [ 2007-09-30 у Wayback Machine.] Dialogi.lv 2004-11-17, retrieved: 2007-03-09
  20. (латис.) Brīvības simbola sargs [ 23 червня 2018 у Wayback Machine.] staburags.lv 2004-11-15, retrieved: 2007-03-09
  21. (латис.) Dienests kā atbildīgs un interesants darbs [ 8 жовтня 2007 у Wayback Machine.] bdaugava.lv 2006-11-16, retrieved: 2007-03-09
  22. DELFI (13 червня 2003). . DELFI (рос.). Архів оригіналу за 22 вересня 2020. Процитовано 1 червня 2018.
  23. (латис.) Godasardze pie Brīvības pieminekļa veiks ceremoniālu patrulēšanu[недоступне посилання з квітня 2019] apollo.lv (BBI) 2004-09-20, retrieved 2007-03-09
  24. . Архів оригіналу за 3 червня 2007. Процитовано 7 червня 2007. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= ()
  25. George Bush: NATO will defend freedom worldwide [ 2007-09-30 у Wayback Machine.] Regnum News Agency, 2006-11-29, retrieved: 2007-02-07
  26. Steven Kiersons. Bear-Slayers - Latvian Myth, Memory, and the World Wars. — Lulu Publishers, 2008. — С. 54. — 142 с. — .
  27. В Ризі відбулася демонстрація // Свобода. — 1987. — № 114 (17 червня). — С. 1. з джерела 28 липня 2019. Процитовано 28 липня 2019.
  28. (латис.) «Helsinki — 86» rīkotās akcijas 1987. gadā [ 2007-02-07 у Wayback Machine.], retrieved: 2007-03-19
  29. (латис.) Lūzums. No milicijas līdz policijai by Jānis Vahers, Ilona Bērziņa Nordik, 2006 . Архів оригіналу за 4 грудня 2007. Процитовано 21 березня 2007. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= ()Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  30. Daunis Auers. Latvia and the USA: from captive nation to strategic partner // University of Latvia Academic Press. — 2008. — С. 88, 169-170. — ISSN 9984450171. з джерела 1 серпня 2018. Процитовано 1 серпня 2018.
  31. (латис.) 16. marts Latviešu leģiona vēstures kontekstā by Antonijs Zunda, professor of Latvian University [ 2007-03-17 у Wayback Machine.], retrieved on 2006-03-16
  32. (латис.) Law «On holidays and remembrance days» with amendments [ 4 березня 2018 у Wayback Machine.], retrieved: 2007-05-10
  33. Дємідова, Ольга; Соколовська, Наталія (16 березня 2015). У Ризі пройшла хода пам'яті легіонерів «Ваффен-СС» і акція антифашистів. www.dw.com. Процитовано 17 жовтня 2019.
  34. (латис.) Provokācija pie Brīvības pieminekļa [ 2007-03-17 у Wayback Machine.] Archived press coverage regarding 2005-03-16 (Neatkarīgā; Diena; Latvijas Avīze), retrieved on 2007-05-10
  35. (латис.) Latvijas jaunāko laiku vēsturē ierakstīta jauna 16. marta lappuse [ 2007-07-16 у Wayback Machine.] Archived press coverage regarding 2006-03-16 (Neatkarīgā; Diena; Latvijas Vēstnesis; Latvijas Avīze; Nedēļa), retrieved on 2007-03-17
  36. (латис.) Brīvības pieminekļa koka mētelītis [ 28 вересня 2011 у Wayback Machine.] Politika.lv 2006-03-14, retrieved 2007-03-18
  37. (латис.) Decree of Constitutional court [ 2007-09-30 у Wayback Machine.], retrieved on 2007-06-04
  38. (латис.) Policija Rīgas centrā gatavojas 16.marta pasākumiem [ 6 лютого 2012 у Wayback Machine.] Delfi.lv 2007-03-16, retrieved: 2007-03-19
  39. (латис.) Leģionāru piemiņas pasākums noritējis bez starpgadījumiem [ 29 вересня 2011 у Wayback Machine.] Delfi.lv 2008-03-16, retrieved: 2008-03-16

Література

  • Kruk, Sergei. Wars of Statues: Ius imaginum and Damnatio memoriae in the 20th century Latvia (conferense paper) // Conference on the Historical Use of Images Vrije Universiteit Brussel. — 10-11 March 2009. — С. 18. з джерела 24 листопада 2015. Процитовано.
  • Māra Caune (2002). Brīvības piemineklis: tautas celts un aprūpēts. Brīvības pieminekļa atjaunošanas fonds, Riga. ISBN .
  • Inese Sibrada та ін. (2003). Corrosion and restoration of travertine and granite in the Freedom Monument (Riga, Latvia). The Karolinum Press. ISBN . {{}}: Явне використання «та ін.» у: |author= ()
  • Sidraba, Inese. New materials for conservation of stone monuments in Latvia // Centre for Conservation and Restoration of Stone Materials, Institute of Silicate Materials, Riga Technical University. — 2003. з джерела 5 липня 2018. Процитовано 5 липня 2018.

Посилання

image Зовнішні відеофайли
image . Архів оригіналу за 13 лютого 2019. Процитовано 1 серпня 2018.
  • Freedom monument [ 2 травня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
  • Latvijas brīvības dižākajam simbolam — jau 60 [ 1 серпня 2018 у Wayback Machine.] (латис.)
  • Virtual tour of Old Riga (includes images and panoramas of the monument and its surroundings) [ 19 серпня 2008 у Wayback Machine.]


Ця стаття належить до української Вікіпедії.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Монумент Свободи (Рига)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Shablon Viznachna pam yatka nevidomi parametri zamovnik Shablon Viznachna pam yatka nevidomi parametri rozmir zobrazhennyaMonument Svobodi56 57 05 pn sh 24 06 47 sh d 56 951555555583773582 pn sh 24 11322222224977807 sh d 56 951555555583773582 24 11322222224977807 Koordinati 56 57 05 pn sh 24 06 47 sh d 56 951555555583773582 pn sh 24 11322222224977807 sh d 56 951555555583773582 24 11322222224977807Tip pam yatnikStatus spadshini d 1 Krayina Latviya ISO3166 1 alpha 3 LVA ISO3166 1 cifrovij 428 Roztashuvannya Centralnij rajon d 1 Arhitektor en Material granit travertin zalizobeton midVisota 42 1 mZasnovano 1935 1 Monument Svobodi Riga Latviya Monument Svobodi u Vikishovishi Monume nt Svobo di latis Brivibas piemineklis roztashovanij na odnojmennomu bulvari v samomu centri Rigi nepodalik Starogo mista Memorial sporudzhenij yak danina pam yati voyakam sho pozhertvuvali zhittyam pid chas vijni za nezalezhnist Latviyi 1918 1920 Simvolizuye svobodu nacionalnu yednist ta nezalezhnist ciyeyi baltijskoyi krayini Pam yatnik zveli u rekordni stroki j urochisto vidkrili 18 listopada 1935 roku Vin vigotovlenij z chervonogo ta sirogo granitu travertinu zalizobetonu ta midi Nini plosha navkolo monumentu sluguye miscem dlya provedennya chislennih gromadskih zibran ta oficijnih ceremonij Skulpturi ta barelyefi Monumenta Svobodi ob yednanni v 13 kompozicijnih grup personalizuyut latisku istoriyu kulturu ta duhovni cinnosti Arhitekturna pam yatka mistit 4 roztashovanih odin na odnomu yarusi sho zmenshuyutsya u rozmiri vid osnovi do vershini Centralnoyu skladovoyu ye stela zavvishki 42 7 metra yaku uvinchuye bronzova figura Svobodi molodoyi divchini vidomoyi sered latishiv yak Milda U visoko pidnyatih rukah vona trimaye tri pozolocheni zirki sho simvolizuyut kulturno istorichni regioni Kurzeme Vidzeme j Latgale Sama koncepciya Monumenta Svobodi nalezhit vidatnomu latiskomu skulptoru Karlisu Zale sho peremig u derzhavnomu konkursi na krashu memorialnu kolonu z proyektom Syaye yak zirka Tvorchij zadum Zale vtiliv arhitektor Ernest Shtalberg Budivelni roboti finansuvalisya koshtom dobrovilnih pozhertvuvan gromadyan Pislya priyednannya Latviyi do SRSR v 1940 r vislovlyuvalis plani znesennya Monumenta Svobodi j vidnovlennya dorevolyucijnoyi statuyi Petra I ale ci propoziciyi ne buli realizovani Chasto poryatunok pam yatki pripisuyut radyanskij skulptorci Viri Muhinij yaka obstoyuvala yiyi visoku hudozhnyu cinnist 1963 roku pitannya pro znesennya memorialu bulo pidnyate znovu ale partijni funkcioneri znovu ne navazhilas na takij krok jmovirno abi ne sprovokuvati napruzhenist u suspilstvi Hocha simvolichnij sens arhitekturnoyi sporudi stali tlumachiti vidpovidno do oficijnoyi komunistichnoyi ideologiyi dlya shirokoyi gromadskosti vona prodovzhila zalishatis simvolom nacionalnoyi nezalezhnosti Z pochatkom Perebudovi plosha navkolo Monumenta Svobodi stala miscem chislennih gromadskih zibran Tak 14 chervnya 1987 roku tut vidbulos pershe z momentu radyanskoyi okupaciyi pokladannya kvitiv organizovane pravozahisnoyu grupoyu Gelsinki 86 Miting zibrav blizko 5000 osib Cej zahid suttyevo aktivizuvav ruh za nezalezhnist yakij vreshti resht zavershivsya vidnovlennyam latvijskoyi derzhavnosti u 1991 DizajnDiagrama Monumenta Svobodi dlya pereglyadu natisnit na vidpovidnij element dizajnu Skulpturi ta barelyefi Monumenta Svobodi sho ob yednani v 13 kompozicijnih grup simvolizuyut istoriyu kulturu ta duhovni cinnosti latiskogo narodu Pam yatnik skladayetsya z 4 roztashovanih odin na odnomu yarusiv yaki zmenshuyutsya u rozmiri vid osnovi do vershini Shodi monumenta vigotovleni z chervonogo granitu 2 8 m u shirinu ta 1 8 m u visotu Na perednomu yarusi roztashovuyutsya 2 barelyefi z travertinu Latiski strilki 13 latis Latvju strelnieki i Latvijskij narod spivaki 14 latis Latvju tauta dziedataja visotoyu 1 7 m i shirinoyu 4 5 m Voni prikrashayut 3 metrovi stini kompleksu yakij opirayetsya na okruglu platformu 28 m v diametri U perednij chastini pam yatnika dana platforma utvoryuye pryamokutnu terasu sho vikoristovuyetsya dlya provedennya ceremonij Osnovu monumenta vigotovlenu z chervonogo granitu utvoryuyut dva pryamokutni bloki nizhnij monolitnij 3 5 metra visotoyu 9 2 m shirinoyu i 11 m u dovzhinu verhnij blok 3 5 metra visotoyu 8 5 m shirinoyu i 10 m u dovzhinu maye okrugli nishi po bokah v kozhnomu z yakih mozhna pomititi skulpturnu grupu z troh figur Verhnij blok takozh oblicovanij travertinom Monument Svobodi ryasniye simvolami i bagatoznachnimi obrazami Na licovij storoni mizh skulpturnimi grupami Pracya 10 zobrazhuye ribalku remisnika i fermera yakij stoyit poseredini j trimaye kosu prikrashenu dubovimi listyam i zholudyami sho simvolizuyut silu i muzhnist j Vartovi Vitchizni 9 predstavlyaye starodavnogo latiskogo voyina zliva i pravoruch vid yakogo napivprisivshi zobrazheni suchasni bijci mozhna pomititi napis skulptora Karlisa Zale Vitchizni ta Svobodi latis Tevzemei un Brivibai visichenij bilya pidnizhzhya Bokovi paneli zobrazhuyut barelyefi 1905 7 latis 1905 gads opovidaye pro zitknennya robitnikiv z carskoyu armiyeyu pid chas revolyuciyi 1905 roku ta Bitva z bermondtijcyami na Zaliznomu mosti 8 latis Cina pret bermontiesiem uz Dzelzs tilta vidtvoryuye virishalnu bitvu za latvijsku stolicyu pid chas vijni za nezalezhnist Na zvorotnomu boci Monumenta Svobodi roztashovuyutsya she dvi skulpturni grupi Sim ya 12 latis Gimene zobrazhuye figuru materi ta yiyi siniv sho simvolizuyut svyatist chesti rodini i Vcheni 11 latis Gara darbinieki vidtvoryuye baltijskogo yazichnickogo svyashennosluzhitelya z krivoyu paliceyu sho stoyit pomizh figurami vchenogo ta pismennika Tretij yarus vigotovlenij iz sirogo granitu 6 m u visotu ta shirinu j 7 5 m v dovzhinu otochenij chotirma 5 5 6 metrovimi skulpturnimi grupami Latviya 2 latis Latvija Lachplesis 3 latis Lacplesis epichnij geroj z latvijskogo folkloru Vajdelotis 5 latis Vaidelotis yazichnickij zhrec u baltijskih narodiv j Rujnivnik kajdaniv 4 latis Vazu raveji zobrazheni troye prikutih cholovikiv yaki namagayutsya zvilnitisya vid kajdaniv Verhnij blok odnochasno sluguye osnovoyu dlya 19 metrovoyi monolitnoyi koloni yaka takozh zmenshuyetsya u rozmiri vid 3 m pri osnovi do 2 5 m na vershini Obelisk obvivaye poyas iz zelenogo skla yakij pislya provedenoyi rekonstrukciyi znovu migotit u nichnij chas Stelu Monumenta Svobodi uvinchuye bronzova figura divchini sho trimaye u visoko pidnyatih rukah tri pozolocheni zirki Voni simvolizuyut tri kulturno istorichni regioni Kurzeme Vidzeme i Latgale Poglyad Mildi zvernenij licem na pivdennij zahid zvidki prijshla svoboda Vseredini samogo pam yatnika isnuye nevelika tehnichna kimnata vidkrita 7 listopada 2011 roku Uvijti vseredinu mozhlivo cherez zadni dveri yaki zazvichaj znahodyatsya pid zamkom Dlya shirokoyi gromadskosti vhid do primishennya nedostupnij potrapiti tudi mozhna lishe za zgodi Rizkogo agentstva z pam yatnikiv Kolis dane primishennya vikoristovuvalos yak shovishe teper tut obladnana nevelika vistavka sho oznajomlyuye inozemnih visokoposadovciv sho vidviduyut latvijsku stolicyu z istoriyeyu monumenta RoztashuvannyaMonument Svobodi roztashovanij u centri latvijskoyi stolici na Bulvari Svobodi latis Brivibas bulvaris sho nepodalik Starogo mista 1990 roku 200 metrovu dilyanku vulici navkolo arhitekturnoyi pam yatki sho mizh bulvarami Aspaziyas ta Rajnisa zakrili dlya ruhu transportu ta zrobili cilkovito pishohidnoyu Takim chinom utvorilasya ninishnya plosha Svobodi Vona vklyuchaye mist cherez rizkij kanal sho kolis buv chastinoyu miskih ukriplen U seredini XIX stolittya fortifikacijnij mur sho vzhe vtrativ kolishnye priznachennya znesli a jogo zalishki vikoristali dlya sporudzhennya novih budivel zokrema roztashovanogo na pivnich vid Monumenta Svobodi Bastionnogo pagorba i prilegloyi parkovoyi zoni Na shid vid Bulvaru Svobodi roztashovuyutsya dekilka derzhavnih ustanov osvitnih zakladiv ta ambasad najblizhchimi z yakih ye posolstva Nimechchini ta Franciyi Latvijskij universitet ta Rizka miska gimnaziya 1 Na pivden vid Monumenta Svobodi mozhna pomititi budivlyu Nacionalnogo opernogo teatru ta fontanu pered nim Navproti nogo v zahidnij chastini ploshi rozmisheni nevelike kafe ta godinnik Lajma Godinnik sporudili she 1924 roku a 1936 go jogo prikrasili reklamoyu latvijskogo konditerskogo brendu nini ce populyarne misce dlya zustrichej Pervinnij variant budivnictva Monumenta Svobodi takozh peredbachav sho navkolo pidnizhzhya pam yatnika bude sporudzhena plosha eliptichnoyi formi vstanovleni sadovi lavki Cyu teritoriyu planuvali obgoroditi 1 6 metrovoyu granitnoyu stinoyu a navkolo zovnishnoyi storoni mali b visaditi tuyi Vtim danij proyekt ne znajshov pidtrimki v 1930 h rokah Podibna iniciativa visunena u 1980 h takozh ne bula realizovana BudivnictvoMidna figura Svobodi shirokim planom Diskusiya shodo budivnictva memorialu kotrij uvikovichnyuvav bi soldativ yaki zaginuli v roki Pershoyi svitovoyi vijni ta podalshoyi vijni za nezalezhnist vpershe zarodilas u 1921 roci 27 lipnya 1922 danu propoziciyu shvaliv prem yer ministr Zigfrid Anna Mayerovic yakij doruchiv rozrobiti pravila konkursu na krashu memorialnu kolonu Rishennya viklikalo splesk aktivnosti sered skulptoriv Pershim stav proekt latvijskogo arhitektora Ejzhensa Laube odnogo iz najvidomishih predstavnikiv rizkogo yugendstilyu Vin zaproponuvav sporuditi posered centru stolici granitnij obelisk prote cya ideya ne bula vtilena chastkovo cherez nestachu koshtiv 1923 roku vidbuvsya derzhavnij konkurs peremozhcem yakogo stala shema Krishyanisa Barona ta Atisa Kronvaldsa yaki zaproponuvali zvesti 27 metrovu kolonu iz zobrazhennyam oficijnih latvijskih simvoliv ta prikrashenu barelyefami Vtim cherez protest 57 mitciv danij proekt vidhilili U zhovtni 1923 ogolosili novij konkurs na yakomu vpershe vikoristovuvavsya termin Monument Svobodi U berezni 1925 z usih predstavlenih robit vidibrali 2 najkrashi odnak cherez rozbizhnosti sered zhuri konkurs vkotre zakinchivsya nichim Zreshtoyu v zhovtni 1929 vidbuvsya ostannij vidbirkovij etap Jogo peremozhcem stav proekt Syaye yak zirka latis Mirdzi ka zvaigzne skulptora Karlisa Zale yakij mav uspih i v poperednih nominaciyah Pislya neznachnih vipravlen zroblenih avtorom pid naglyadom arhitektora Ernesta Shtalberga 18 listopada 1931 roku pochalosya budivnictvo memorialu sho vidbuvalos za rahunok privatnih pozhertvuvan Sporudzhennya arhitekturnoyi sporudi jshlo u rekordni stroki ob yem robit vimiryuyetsya u rozmiri 308 000 lyudino godin Gotovij pam yatnik vstanovili bilya vhodu v Stare misto na misci kolishnoyi bronzovoyi statuyi rosijskogo imperatora Petra Velikogo na koni Zagalna vaga vikoristanih materialiv sklala blizko 2500 tonn dlya perevezennya takoyi kilkosti materialiv znadobilosya b blizko 200 vantazhnih vagoniv pri transportuvanni zalizniceyu Urochiste vidkrittya Monumenta Svobodi vidbulosya 18 listopada 1935 roku latvijskij prezident Alberts Kviesis z nevelikimi trudnoshami zirvav z nogo bile polotno pid melodiyu derzhavnogo gimnu RestavraciyaElement relyefu iz travertinu sho zaznav trivalogo vplivu pogodi Yak i bud yakij pam yatnik Monument Svobodi zaznavav klimatichnogo vplivu morozu doshiv a takozh zabrudnenogo povitrya Chimaloyi shkodi arhitekturnij sporudi nanesla prokladena v radyanskij chas trolejbusna liniya unaslidok transportnih vibracij yakoyi rozgojduvavsya pidmurivok pam yatnika Bilya monumenta doslidniki viyavili visoki koncentraciyi dvookisu azotu ta dioksidu sirki yaki pri vzayemodiyi z vodoyu viklikayut koroziyu Okrim togo voda sprichinila roztriskuvannya zalizobetonnogo serdechnika ta irzhavinnya jogo stalevoyi armaturi i kriplennya yaki takozh zaznavali postijnih vibracij viklikanih ruhom transportu Poristij travertin postupovo rozsipavsya a jogo pori zapovnilis sazheyu i chastkami pisku u pidsumku material pochorniv i stav seredovishem prozhivannya dlya dribnih organizmiv takih yak mohi i lishajniki Neregulyarne tehnichne obslugovuvannya ta nevmile vikonannya vidnovlyuvalnih robit takozh vnesli leptu u vivitryuvannya pam yatki Shob zapobigti yiyi podalshomu rozpadu deyaki kriplennya buli zamineni poliuretanovim napovnyuvachem a pid chas restavraciyi u 2001 roci specialisti proveli gidroizolyaciyu Z togo chasu kozhni 2 roki provoditsya tehnichne obstezhennya monumenta Pam yatnik dvichi restavruvavsya v radyanskij period 1962 i 1980 1981 rr Pislya vidnovlennya nezalezhnosti vidpovidno do tradiciyi restavraciyi ta obslugovuvannya koshti na finansuvannya chastkovo nadhodyat za rahunok dobrovilnih pozhertvuvan Pid chas provedennya vidnovlyuvalnih robit u 1998 2001 rr statuyu Svobodi ta yiyi zirki ochistili vidrestavruvali i zanovo pokrili pozolotoyu Vidnovili takozh pidmurivok monumenta obeliski shabli j vnutrishnyu chastinu Vikoristanij kamin ochistili vidnovili shvi ta proveli inshi zahodi abi zapobigti osidannyu Arhitekturnu sporudu povtorno vidkrili 24 lipnya 2001 roku Hocha restavratori zapevnyali sho Monument Svobodi vitrimaye she 100 rokiv bez neobhidnosti novih dodatkovih robit vzhe cherez dekilka lit z yasuvalosya sho cherez nepravilno obranu tehniku pochala psuvatisya pozolota zirok Navesni 2006 fahivci usunuli defekti poperednoyi roboti utim restavraciyu vkotre kvapili tomu specialisti poperedili sho ne mozhut garantuvati nalezhnu yakist svoyeyi praci Pochesna vartaZmina Pochesnoyi vartiOdnostrij latvijskogo chatovogo Z momentu vidkrittya pam yatnika i do 1940 roku bilya nogo rozmishuvalas ohorona Pochesnoyi varti sho poryad iz samim monumentom uosoblyuvala soboyu latvijsku derzhavnist Utim danu tradiciyu perervala radyanska okupaciya pislya zdobuttya baltijskoyu respublikoyu samostijnosti zvichaj vidnovili Pochesna varta periodu vzhe nezalezhnoyi Latviyi zastupila na pershe svoye cherguvannya 11 listopada 1992 roku Do skladu ceremonialnogo pidrozdilu vhodyat soldati Tovaristva Pochesnoyi varti shtabnogo bataljonu Nacionalnih Zbrojnih Sil latis Nacionalo Brunoto speku Staba bataljona Goda sardzes rota Karaul cherguye bilya pidnizhzhya Monumenta postijno za vinyatkom nepogodi koli temperatura znizhuyetsya do 10 C abo pidijmayetsya vishe 25 C a takozh u vipadku silnogo vitru ta opadiv Soldati Pochesnoyi varti pracyuyut u dvotizhnevi zmini cherguyut 3 abo 4 parami yaki popereminno zminyuyut odna odnu na specialnij ceremoniyi yaku ocholyuye nachalnik karaulu Okrim vlasne vartovih u kozhnij zmini ye 2 soldati u zvichajnomu vijskovomu odnostroyi yaki poklikani dbati abi turisti ta zvichajni gromadyani ne porushuvali gromadskij poryadok poblizu istorichnoyi pam yatki Zazvichaj zmina varti vidbuvayetsya shogodini uprodovzh vid 9 00 do 18 00 Vilnij chas do nastupnoyi zmini chatovi provodyat u primishennyah Ministerstva oboroni Vidpovidno do vstanovlenogo u veresni 2004 roku poryadku nesennya sluzhbi karaul cherez kozhni pivgodini strojovim krokom marshiruye vid pidnizhzhya Monumenta Svobodi do protilezhnih storin pam yatnogo kompleksu a potim znovu povertayetsya na svoye misce Vimogi dlya ohochih potrapiti do skladu Pochesnoyi varti visoki soldat povinen mati horoshu fizichnu formu ta visotu ne menshe nizh 1 82 metra Politichne znachennyaPam yatnik Svobodi zaminiv statuyu Petra I Pislya zavershennya Drugoyi svitovoyi vijni vislovlyuvalis plani znesennya pam yatnika yakij dlya radyanskoyi vladi buv ideologichno nebazhanim ta nezruchnim 29 veresnya 1949 roku Rada Narodnih Komisariv Latvijskoyi RSR zaproponuvala zdijsniti restavraciyu statuyi Petra Velikogo Hocha dana iniciativa pryamo ne peredbachala rujnuvannya Monumenta Svobodi inshogo sposobu vidnovlennya statuyi rosijskogo imperatora v pervinnomu viglyadi okrim znesennya novogo pam yatnika prosto ne isnuvalo Rezultati diskusiyi ne zafiksovani v arhivnih dzherelah ale oskilki Monument Svobodi dosi stoyit dana propoziciya jmovirno bula vidhilena Inodi poryatunok istorichnoyi pam yatki pripisuyut radyanskij skulptorci Viri Muhinij 1889 1953 yaka ye dizajnerom inshoyi monumentalnoyi skulpturi Robitnik i kolgospnicya Tim ne mensh ne isnuye zhodnih pismovih svidchen na korist podibnih zayav Isnuyut lishe spogadi yiyi sina kotrij stverdzhuvav sho Vira Muhina brala uchast u zasidanni na yakomu obgovoryuvalasya dolya arhitekturnoyi sporudi Za jogo slovami vona obstoyuvala zberezhennya monumenta z oglyadu na jogo visoku hudozhnyu cinnist todi yak jogo znishennya moglo zashkoditi svyashennim pochuttyam latiskogo narodu Monument Svobodi uciliv ale jogo zmistove navantazhennya stali tlumachiti u vidpovidnosti z derzhavnoyu komunistichnoyu ideologiyeyu Zhinka na vershini obelisku u radyanskij chas simvolizuvala Mati Rosiyu a 3 zirki sho vona trimaye u rukah 3 socialistichni baltijski respubliki Latvijsku Litovsku ta Estonsku RSR Yak stverdzhuvalos oficijnoyu propagandoyu monument nibito zbuduvali pislya Drugoyi svitovoyi vijni na znak vdyachnosti radyanskomu kerivniku Josipu Stalinu za zvilnennya baltijskih krayin vid nacistskoyi okupaciyi V seredini 1950 rokiv Bulvar Svobodi na yakomu roztashovuvavsya pam yatnik otrimav im ya Lenina U seredini 1963 roku koli pitannya pro znesennya bulo pidnyate znovu partijni diyachi virishili sho rujnuvannya sporudi takogo hudozhnogo ta istorichnogo znachennya zbudovanoyi zavdyaki pozhertvuvannyam meshkanciv usiyeyi Latviyi prizvede tilki do glibokogo oburennya i sprovokuye napruzhenist u suspilstvi Vtim i v danomu vipadku ne zbereglisya konkretni pismovi svidchennya sho taka iniciativa spravdi visuvalas U period Perebudovi vid staroyi yavno nepravdivoyi interpretaciyi Monumenta Svobodi vidmovilisya Avtori Enciklopedija Riga 1988 roku vidanoyi u dusi komunistichnoyi tradiciyi stali pritrimuvatisya versiyi sho obelisk sporudzhenij na chest zvilnennya vid rabstva carskogo samoderzhavstva ta nimeckih baroniv Osoblivij akcent robivsya na socialnomu pohodzhenni Karlisa Zale yakij yak stverdzhuvalos cherpav svoye nathnennya z proektu Pam yatnika Svobodi u Moskvi Hocha zmistove navantazhennya pam yatki spravdi stalo tochnishim prote ignoruvalas ta suttyeva obstavina sho Chervona Armiya ta probilshovicki latiski strilci takozh buli suprotivnikami latvijskoyi derzhavnosti pid chas vijni za nezalezhnist 14 chervnya 1987 roku poblizu Monumenta Svobodi vidbuvsya miting z metoyu vshanuvannya pam yati zhertv lipnevih deportacij do Sibiru Organizatorom zahodu vistupila pravozahisna grupa Gelsinki 86 zokrema yiyi chleni Iva Ditsniks i Rolands Silyaravps Shob zavaditi mitingu pravozahisnoyi organizaciyi radyanskij uryad organizuvav respublikanskij dityachij festival z veloprobigom prichomu tak abi jogo marshrut prohodiv u bezposerednij blizkosti do pam yatnika V centr mista mozhna bulo potrapiti lishe za specialnimi propuskami Pislya zakinchennya festivalyu demonstranti sho zibralis na zahid rushili do Monumenta Na shlyahu do nih doluchilis i deyaki gromadyani Vidtak bilya samogo pam yatnika zibralos blizko 5000 osib sho stalo bezprecedentnim krokom pozayak pri radyanskij okupaciyi ne moglo buti j movi pro podibni zahodi Rolands Silyaravps vstanoviv plakat j poklav kviti Jogo priklad nasliduvali desyatki inshih a potim vsi prisutni vshanuvali pam yat deportovanih latishiv hvilinoyu movchannya Uchasnikiv mitingu suprovodzhuvali yak chislenni fotografi i reporteri tak i koloni milicioneriv ostanni ne namagalis pereshkodzhati Chergove pokladannya kvitiv do pidnizhzhya Monumenta Svobodi vidbulosya 23 serpnya togo zh roku v oznamenuvannya richnici paktu Molotova Ribbentropa Cogo razu chleniv ta prihilnikiv Gelsinki 86 rozignali siloyu za dopomogoyu vodometiv Nezvazhayuchi na ce podibni zahodi znachno aktivizuvali ruh za nezalezhnist publichni zibrannya stali zvichnim yavishem nalichuyuchi chas vid chasu do bilsh nizh pivmiljona uchasnikiv sebto blizko chetverti vsogo latvijskogo naselennya Zibrannya gromadyan na Den latvijskogo legionu Z vidnovlennyam latvijskoyi derzhavnosti pam yatka arhitekturi i navkolishnya plosha stali centralnim miscem dlya provedennya oficijnih ceremonij Pid chas takih zahodiv pered pidnizhzhyam Monumenta Svobodi pokladayut kviti sho zokrema ye obov yazkovoyu chastinoyu vizitiv inozemnih visokoposadovciv Tak 6 lipnya 1994 roku Latviyu pershu z baltijskih derzhav vidvidav amerikanskij prezident Bill Klinton yakij vistupiv bilya pam yatnika z promovoyu do meshkanciv Rigi Bilya Monumenta Svobodi tradicijno prohodyat i gromadski zibrannya 16 bereznya vidbuvayetsya shorichna hoda na chest veteraniv latiskogo dobrovolchogo legionu SS soldati yakogo voyuvali proti Radyanskogo Soyuzu v roki Drugoyi svitovoyi vijni Spershu dana data svyatkuvalas vinyatkovo emigrantami ta yihnimi nashadkami v diaspori a z 1990 roku tradiciya otrimala rozpovsyudzhennya i v samij Latviyi stavshi navit na korotkij promizhok 1998 2000 oficijnim svyatom U 1998 zahid privernuv uvagu zarubizhnih ZMI i nastupnogo roku rosijskij uryad zasudiv danu podiyu za proslavlennya nacizmu Marshi legioneriv porodzhuyut burhlivi diskusiyi v latvijskomu suspilstvi i tradicijno viklikayut rizku kritiku z boku rosijskomovnih meshkanciv ta predstavnikiv yevrejskoyi gromadi Latvijskij uryad vdavsya do nizki krokiv dlya normalizaciyi stanovisha Tak 2006 roku vlada ne dozvolila provedennya manifestacij pravocentristskih organizacij ta vstanovila navkolo Monumenta Svobodi ogorozhu Yak zaznachala miska rada Rigi ce bulo zrobleno z metoyu restavraciyi pam yatki I spravdi v 2006 prohodili vidnovlyuvalni roboti zokrema pozoloti zirok Tim ne mensh zayavu vidomstva ryad politikiv postavili pid sumniv stverdzhuyuchi sho ploshu navkolo Monumenta Svobodi obgorodili nabagato bilshe nizh ce neobhidno dlya restavracijnih robit Kritichni zauvazhennya u storonu uryadu vislovlyuvala i latvijska presa yaka zvernula uvagu na nedostatnye zabezpechennya gromadskoyi bezpeki ta svobodi virazhennya poglyadiv 23 listopada 2006 roku zakon yakij peredbachav shvalennya organiv vladi dlya provedennya publichnih zboriv ogolosili nekonstitucijnim V nastupni roki uryad zaluchiv do ohoroni gromadskih zibran poblizu Monumenta Svobodi policejski sili KomentariSered obivateliv pobutuvav anekdot sho ce ne Svoboda a agent radyanskoyi turfirmi pokladannya kvitiv do pam yatnika garantuvalo bezoplatnu poyizdku do Sibiru PrimitkiLatvijas Vestnesis Latvijas Vestnesis 1993 d Track Q6497517d Track Q27056014 latis Latvijas Enciklopedija I sejums Riga 2002 SIA Valerija Belokona izdevnieciba ISBN 9984 9482 1 8 Brivibas Piemineklis 2 kvitnya 2007 u Wayback Machine by Janis Silins Riga Brivibas Pieminekla Komitejas Izdevums The Freedom Monument Committee 1935 retrieved on 2007 02 07 retrieved 2007 02 07 New Materials for Conservation of Stone Monuments in Latvia 2006 10 18 u Wayback Machine by Inese Sidraba Centre for Conservation and Restoration of Stone Materials Institute of Silicate Materials Riga Technical University Kruk 2009 s 10 latis Iecere atvert Brivibas pieminekla iekstelpu 13 zhovtnya 2017 u Wayback Machine Tvnet lv LNT 2008 02 20 retrieved on 2008 02 20 latis Riga 1860 1917 Riga 1978 Zinatne No ISBN http www vecriga info 5 lipnya 2018 u Wayback Machine retrieved on 2007 05 30 latis Map at rigatourism com 2007 06 23 u Wayback Machine retrieved on 2007 06 03 latis Enciklopedija Riga Riga 1988 Galvena enciklopediju redakcija No ISBN latis Laimas pulkstenim veiks kosmetisko remontu 2007 10 09 u Wayback Machine retrieved on 2007 04 20 Kenins Laura 2012 For Fatherland Freedom and Mother Russia The Riga Freedom Monument as Site and Symbol of Resistance in Soviet Latvia MA Central European University s 23 latis Brivibas pieminekli uzspridzinat Peteri I vieta 2007 08 22 u Wayback Machine Apollo lv Latvijas Avize 2006 05 05 retrieved on 2007 02 17 Environmental Influences on Cultural Heritage of Latvia 2006 10 17 u Wayback Machine by G Mezinskis L Krage amp M Dzenis Faculty of Materials Science and Applied Chemistry Riga Technical University latis Brivibas pieminekla atjaunosanas darbus saks pirmdien 17 lyutogo 2012 u Wayback Machine Delfi lv Leta 2006 03 10 retrieved on 2007 05 11 latis Apzelti bez garantijas 6 zhovtnya 2014 u Wayback Machine Vietas lv Neatkariga 2006 04 20 retrieved on 2007 05 11 Latvian tvnet 11 chervnya 2016 Arhiv originalu za 3 December 2016 Procitovano 3 grudnya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a Cite maye pustij nevidomij parametr df dovidka latis Brunoto speku seja 2007 09 30 u Wayback Machine Dialogi lv 2004 11 17 retrieved 2007 03 09 latis Brivibas simbola sargs 23 chervnya 2018 u Wayback Machine staburags lv 2004 11 15 retrieved 2007 03 09 latis Dienests ka atbildigs un interesants darbs 8 zhovtnya 2007 u Wayback Machine bdaugava lv 2006 11 16 retrieved 2007 03 09 DELFI 13 chervnya 2003 DELFI ros Arhiv originalu za 22 veresnya 2020 Procitovano 1 chervnya 2018 latis Godasardze pie Brivibas pieminekla veiks ceremonialu patrulesanu nedostupne posilannya z kvitnya 2019 apollo lv BBI 2004 09 20 retrieved 2007 03 09 Arhiv originalu za 3 chervnya 2007 Procitovano 7 chervnya 2007 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr df dovidka George Bush NATO will defend freedom worldwide 2007 09 30 u Wayback Machine Regnum News Agency 2006 11 29 retrieved 2007 02 07 Steven Kiersons Bear Slayers Latvian Myth Memory and the World Wars Lulu Publishers 2008 S 54 142 s ISBN 9781257756452 V Rizi vidbulasya demonstraciya Svoboda 1987 114 17 chervnya S 1 z dzherela 28 lipnya 2019 Procitovano 28 lipnya 2019 latis Helsinki 86 rikotas akcijas 1987 gada 2007 02 07 u Wayback Machine retrieved 2007 03 19 latis Luzums No milicijas lidz policijai by Janis Vahers Ilona Berzina Nordik 2006 ISBN 9984 792 16 1 Arhiv originalu za 4 grudnya 2007 Procitovano 21 bereznya 2007 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr df dovidka Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Daunis Auers Latvia and the USA from captive nation to strategic partner University of Latvia Academic Press 2008 S 88 169 170 ISSN 9984450171 z dzherela 1 serpnya 2018 Procitovano 1 serpnya 2018 latis 16 marts Latviesu legiona vestures konteksta by Antonijs Zunda professor of Latvian University 2007 03 17 u Wayback Machine retrieved on 2006 03 16 latis Law On holidays and remembrance days with amendments 4 bereznya 2018 u Wayback Machine retrieved 2007 05 10 Dyemidova Olga Sokolovska Nataliya 16 bereznya 2015 U Rizi projshla hoda pam yati legioneriv Vaffen SS i akciya antifashistiv www dw com Procitovano 17 zhovtnya 2019 latis Provokacija pie Brivibas pieminekla 2007 03 17 u Wayback Machine Archived press coverage regarding 2005 03 16 Neatkariga Diena Latvijas Avize retrieved on 2007 05 10 latis Latvijas jaunako laiku vesture ierakstita jauna 16 marta lappuse 2007 07 16 u Wayback Machine Archived press coverage regarding 2006 03 16 Neatkariga Diena Latvijas Vestnesis Latvijas Avize Nedela retrieved on 2007 03 17 latis Brivibas pieminekla koka metelitis 28 veresnya 2011 u Wayback Machine Politika lv 2006 03 14 retrieved 2007 03 18 latis Decree of Constitutional court 2007 09 30 u Wayback Machine retrieved on 2007 06 04 latis Policija Rigas centra gatavojas 16 marta pasakumiem 6 lyutogo 2012 u Wayback Machine Delfi lv 2007 03 16 retrieved 2007 03 19 latis Legionaru pieminas pasakums noritejis bez starpgadijumiem 29 veresnya 2011 u Wayback Machine Delfi lv 2008 03 16 retrieved 2008 03 16LiteraturaKruk Sergei Wars of Statues Ius imaginum and Damnatio memoriae in the 20th century Latvia conferense paper Conference on the Historical Use of Images Vrije Universiteit Brussel 10 11 March 2009 S 18 z dzherela 24 listopada 2015 Procitovano Mara Caune 2002 Brivibas piemineklis tautas celts un aprupets Brivibas pieminekla atjaunosanas fonds Riga ISBN 9984 19 253 9 Inese Sibrada ta in 2003 Corrosion and restoration of travertine and granite in the Freedom Monument Riga Latvia The Karolinum Press ISBN 80 246 0453 1 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Yavne vikoristannya ta in u author dovidka Sidraba Inese New materials for conservation of stone monuments in Latvia Centre for Conservation and Restoration of Stone Materials Institute of Silicate Materials Riga Technical University 2003 z dzherela 5 lipnya 2018 Procitovano 5 lipnya 2018 PosilannyaZovnishni videofajli Arhiv originalu za 13 lyutogo 2019 Procitovano 1 serpnya 2018 Freedom monument 2 travnya 2009 u Wayback Machine ros Latvijas brivibas dizakajam simbolam jau 60 1 serpnya 2018 u Wayback Machine latis Virtual tour of Old Riga includes images and panoramas of the monument and its surroundings 19 serpnya 2008 u Wayback Machine Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Monument Svobodi Riga

Дата публікації:
Топ