Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Монастир Святої Агати нід Sint Agathaklooster колишній монастир у місті Делфт провінція Південна Голландія Нідерланди Сь

Монастир Святої Агати (Делфт)

Монастир Святої Агати (Делфт)

Монастир Святої Агати (нід. Sint-Agathaklooster) — колишній монастир у місті Делфт, провінція Південна Голландія, Нідерланди. Сьогодні в комплексі монастиря знаходиться Музей Принценгоф (Делфт). Комплекс входить до «Топ-100 нідерландських пам'яток» — рейтингу національних пам'яток, заснованого 1990 року Національним агентством з охорони пам'яток (нині Агентство культурної спадщини).

Монастир Святої Агати
Дата створення / заснування 1403
image
Чернечий орден францисканці
Країна image Нідерланди
Адміністративна одиниця Делфт
Місце розташування Делфт
Присвячено Свята Агафія
Архітектурний стиль готика
Орендар Музей Принценгоф[1], Q65095653?[2] і d[2]
Входить до складу списку пам'яток культури d
Статус спадщини d[3]
image Монастир Святої Агати у Вікісховищі

Координати: 52°00′43″ пн. ш. 4°21′18″ сх. д. / 52.01200000002777557° пн. ш. 4.35500000002777821° сх. д. / 52.01200000002777557; 4.35500000002777821

Історія монастиря Святої Агати

Близько 1380 року навколо священика Якова Яна зібралося декілька жінок, які хотіли присвятити своє життя служінню Богові. Спочатку вони жили у великій бідності. Період бідності закінчився, коли заможна вдова Алід Бюзерс разом з дочкою Агатою (нід. Aechte) наприкінці XIV століття приєдналася до спільноти сестер. Під її патронатом спільнота сестер постійно зростала. Вони заробляли на прожиття прядінням, ткацтвом. 1403 року ця спільнота придбала будинок на Ауде Делфт під монастир, який назвали на честь Святої Агати, покровительки її доньки. Алід Бюзерс стала першою настоятелькою монастиря Святої Агати. Коли вона померла в 1409 році, настоятелькою монастиря стала її донька. 1414 року монастир отримав право володіти власною каплицею і кладовищем. Тоді ж імовірно і збудували каплицю.

По мірі зростання групи сестер монастир багато разів розширювався, розбудовувався поки не став найбільшим (а також найбагатшим) монастирем не тільки у стінах середньовічного Делфта, але йдалеко за його межами. Особливо з часу, коли він увійшов до складу Третього ордену францисканців-терціаріїв. Терціарії, члени існуючих Третіх орденів, дотримуються спеціального статуту, адаптованого до світського життя, в основі якого лежить духовність відповідного монашого ордена. Багато заможних жінок-терціаріїв, приймаючи на себе обітниці духовного життя, віддавали своє майно монастирю, так що його багатство та розміри постійно зростали. У XVI столітті в релігійній громаді монастиря нараховувалося 125 сестер.

image
Портрет Корнеліуса Мюсієса. Невідомий художник, 1588

Бурхливі події XVI століття в історії Нідерландів рішуче втрутилися в спокійне життя жіночого монастиря. Почалася Нідерландська революція. Посилилися збройні сутички між кальвіністськими голландцями та католиками-іспанцями, які керували провінціями. Монастир пережив іконоборство 1566 року неушкодженим, але в 1572 році після захоплення повстанцями Делфта монастир був конфіскований і переданий їх керівнику принцу Вільгельму Оранському, оскільки йому потрібне було безпечне місце для його проживання з родиною та двором. З цього часу монастирський комплекс став відомим як «Двір принца» (Прінценгоф) (нід. Prinsenhof). У 1572 році в Голландії було заборонено католицизм, і будівля остаточно втратила функцію монастиря. Решті черниць було дозволено залишатися; вони розміщувались у південному крилі монастиря. Остання черниця померла в 1640 році.

image
Місце вбивства Вільгельма Оранського і сліди від куль

Останнім настоятелем монастиря був Корнеліс Мюсієс (нід. Cornelis Musius). 1572 року Мюсієс залишався в монастирі. Порушивши комендантську годину для представників католицького духовенства та релігійних орденів, він покинув без дозволу місто, щоб вивезти дорогоцінні монастирські скарби в безпечне місце. , лорд Лумея переслідував Мюсієса, спіймав і замість того, щоб повернути його в Делфт, переправив у ворожі руки до Лейдена. Там, незважаючи на захисний лист від Вільгельма Оранського, його побили, закатували та повісили.

Принц Вільгельм Оранський перебував у монастирі Святої Агати до 1584 року. 10 липня 1584 року іспанський агент француз Бальтасар Жерард (видаючи себе за протестанта Франсуа Гіона) застрелив його з короткої відстані, коли принц піднімався сходами до своєї спальні в Принценгофі. Діри від куль вбивці зберігаються під склом у стіні тепер музейного приміщення. Принц Вільгельм Оранський похований у Новій церкві міста Делфт.

З 1585 року каплиця монастиря використовувалась валлонським реформатським муніципалітетом як Валлонська церква (нід. Waalse Kerk. Церковні служби проводилися французькою мовою, тому її ще називали Французькою церквою.

Подальше використання монастирського комплекса

Впродовж наступних століть монастирські приміщення використовувались за різним призначенням. З середини XVII століття тут облаштували ткацьке виробництво, низку крамниць на першому поверсі з продажу тканин. Другий поверх використовували для житла володарів крамничок. У XVIII столітті тут розташовувався також Делфтський музичний колегіум. У 1776 році в Принценгофі була відкрита латинська школа. Але з 1795 року школі часто доводилося звільняти кімнати, бо військові вимагали все більше місця для своїх цілей. У 1807 році латинська школа залишила Принценгоф; тепер комплекс повністю став казармою.

З часом повільно зростало усвідомлення історичної важливості Принценгофа. У 300-ту річницю смерті Вільгельма Оранського в історичній залі — так званій залі вбивства — та їдальні була показана виставка. Для цього обидві кімнати були відреставровані та відкриті для відвідування в 1887 році. З 1906 року тут також розміщувалася колекція муніципального музею Делфта, заснованого в 1897 році. Військові поступово повністю покинули приміщення Принценгофа до 1925 року. Після фундаментальної реконструкції він був відкритий під назвою музей Принценгоф Делфта у травні 2014 року королем Віллемом-Олександром. Окрім колекцій на тематику Вільгельма Оранського та заснування республіки, в музеї також представлені твори мистецтва XVI–XVII столітть, а також численні дельфтські блакитні фаянси. У музеї регулярно змінюються виставки.

В іншій частині будівлі монастиря Святої Агати в 1911 році був відкритий Етнографічний музей. Після ретельного ремонту в червні 1977 року, музей був знову відкритий як музей Нусантара. Він був єдиним музеєм у Нідерландах, повністю присвяченим мистецтву та культурі Індонезії. До свого столітнього ювілею в 2011 році музей знову відремонтували. Але й не минуло двох років, як муніципальна рада Делфта закрила музей через брак коштів. Колекцію музею Нусантара розподілили між музеєм Прінцегоф, Національним музеєм етнографії та іншими.

10 червня 2018 р. релігійна громада провела останню офіційну службу у Валлонській церкві, її діяльність була перенесена в лютеранську церкву в Нордейнде в Гаазі.

Галерея

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Монастир Святої Агати (Делфт)
  • image
    Принценгоф (на задньому плані Стара церква)
  • image
    Внутрішнє подвір'я Принценгофа
  • image
    Внутрішнє подвір'я Принценгофа
  • image
    Надгробок принца Вільгельма І Оранського, 1623 р., загальний вигляд, Нова церква, місто Делфт, Нідерланди
  • image
    Валлонська церква на площі Агати
  • image
    Інтер'єр Валлонської церкви

Примітки

  1.
  2. https://media.delft.nl/pdf/Prinsenhof/bouwhistorisch-onderzoek-museum-prinsenhof.pdf
  3. Dutch register of monuments
    d:Track:Q7477362
  4. Gerrit Verhoeven. Gezicht op Delft. Schiedam: Scriptum Publishers. - 120 p.

Джерела

  • Норман Дейвіс. Європа. Історія/Пер. з англ. П. Таращук, О. Коваленко. — К.: Видавництво Соломії Павличко «Основи», 2006. — 1464 с.
  • Gerrit Verhoeven. Gezicht op Delft. Schiedam: Scriptum Publishers. - 120 p.
  • Website van het Prinsenhof [ 23 вересня 2020 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Monastir Svyatoyi Agati nid Sint Agathaklooster kolishnij monastir u misti Delft provinciya Pivdenna Gollandiya Niderlandi Sogodni v kompleksi monastirya znahoditsya Muzej Princengof Delft Kompleks vhodit do Top 100 niderlandskih pam yatok rejtingu nacionalnih pam yatok zasnovanogo 1990 roku Nacionalnim agentstvom z ohoroni pam yatok nini Agentstvo kulturnoyi spadshini Monastir Svyatoyi Agati Data stvorennya zasnuvannya1403 Chernechij ordenfranciskanci Krayina Niderlandi Administrativna odinicyaDelft Misce roztashuvannyaDelft PrisvyachenoSvyata Agafiya Arhitekturnij stilgotika OrendarMuzej Princengof 1 Q65095653 2 i d 2 Vhodit do skladu spisku pam yatok kulturid Status spadshinid 3 Monastir Svyatoyi Agati u Vikishovishi Koordinati 52 00 43 pn sh 4 21 18 sh d 52 01200000002777557 pn sh 4 35500000002777821 sh d 52 01200000002777557 4 35500000002777821Istoriya monastirya Svyatoyi AgatiBlizko 1380 roku navkolo svyashenika Yakova Yana zibralosya dekilka zhinok yaki hotili prisvyatiti svoye zhittya sluzhinnyu Bogovi Spochatku voni zhili u velikij bidnosti Period bidnosti zakinchivsya koli zamozhna vdova Alid Byuzers razom z dochkoyu Agatoyu nid Aechte naprikinci XIV stolittya priyednalasya do spilnoti sester Pid yiyi patronatom spilnota sester postijno zrostala Voni zaroblyali na prozhittya pryadinnyam tkactvom 1403 roku cya spilnota pridbala budinok na Aude Delft pid monastir yakij nazvali na chest Svyatoyi Agati pokrovitelki yiyi donki Alid Byuzers stala pershoyu nastoyatelkoyu monastirya Svyatoyi Agati Koli vona pomerla v 1409 roci nastoyatelkoyu monastirya stala yiyi donka 1414 roku monastir otrimav pravo voloditi vlasnoyu kapliceyu i kladovishem Todi zh imovirno i zbuduvali kaplicyu Po miri zrostannya grupi sester monastir bagato raziv rozshiryuvavsya rozbudovuvavsya poki ne stav najbilshim a takozh najbagatshim monastirem ne tilki u stinah serednovichnogo Delfta ale jdaleko za jogo mezhami Osoblivo z chasu koli vin uvijshov do skladu Tretogo ordenu franciskanciv terciariyiv Terciariyi chleni isnuyuchih Tretih ordeniv dotrimuyutsya specialnogo statutu adaptovanogo do svitskogo zhittya v osnovi yakogo lezhit duhovnist vidpovidnogo monashogo ordena Bagato zamozhnih zhinok terciariyiv prijmayuchi na sebe obitnici duhovnogo zhittya viddavali svoye majno monastiryu tak sho jogo bagatstvo ta rozmiri postijno zrostali U XVI stolitti v religijnij gromadi monastirya narahovuvalosya 125 sester Portret Korneliusa Myusiyesa Nevidomij hudozhnik 1588 Burhlivi podiyi XVI stolittya v istoriyi Niderlandiv rishuche vtrutilisya v spokijne zhittya zhinochogo monastirya Pochalasya Niderlandska revolyuciya Posililisya zbrojni sutichki mizh kalvinistskimi gollandcyami ta katolikami ispancyami yaki keruvali provinciyami Monastir perezhiv ikonoborstvo 1566 roku neushkodzhenim ale v 1572 roci pislya zahoplennya povstancyami Delfta monastir buv konfiskovanij i peredanij yih kerivniku princu Vilgelmu Oranskomu oskilki jomu potribne bulo bezpechne misce dlya jogo prozhivannya z rodinoyu ta dvorom Z cogo chasu monastirskij kompleks stav vidomim yak Dvir princa Princengof nid Prinsenhof U 1572 roci v Gollandiyi bulo zaboroneno katolicizm i budivlya ostatochno vtratila funkciyu monastirya Reshti chernic bulo dozvoleno zalishatisya voni rozmishuvalis u pivdennomu krili monastirya Ostannya chernicya pomerla v 1640 roci Misce vbivstva Vilgelma Oranskogo i slidi vid kul Ostannim nastoyatelem monastirya buv Kornelis Myusiyes nid Cornelis Musius 1572 roku Myusiyes zalishavsya v monastiri Porushivshi komendantsku godinu dlya predstavnikiv katolickogo duhovenstva ta religijnih ordeniv vin pokinuv bez dozvolu misto shob vivezti dorogocinni monastirski skarbi v bezpechne misce lord Lumeya peresliduvav Myusiyesa spijmav i zamist togo shob povernuti jogo v Delft perepraviv u vorozhi ruki do Lejdena Tam nezvazhayuchi na zahisnij list vid Vilgelma Oranskogo jogo pobili zakatuvali ta povisili Princ Vilgelm Oranskij perebuvav u monastiri Svyatoyi Agati do 1584 roku 10 lipnya 1584 roku ispanskij agent francuz Baltasar Zherard vidayuchi sebe za protestanta Fransua Giona zastreliv jogo z korotkoyi vidstani koli princ pidnimavsya shodami do svoyeyi spalni v Princengofi Diri vid kul vbivci zberigayutsya pid sklom u stini teper muzejnogo primishennya Princ Vilgelm Oranskij pohovanij u Novij cerkvi mista Delft Z 1585 roku kaplicya monastirya vikoristovuvalas vallonskim reformatskim municipalitetom yak Vallonska cerkva nid Waalse Kerk Cerkovni sluzhbi provodilisya francuzkoyu movoyu tomu yiyi she nazivali Francuzkoyu cerkvoyu Podalshe vikoristannya monastirskogo kompleksaVprodovzh nastupnih stolit monastirski primishennya vikoristovuvalis za riznim priznachennyam Z seredini XVII stolittya tut oblashtuvali tkacke virobnictvo nizku kramnic na pershomu poversi z prodazhu tkanin Drugij poverh vikoristovuvali dlya zhitla volodariv kramnichok U XVIII stolitti tut roztashovuvavsya takozh Delftskij muzichnij kolegium U 1776 roci v Princengofi bula vidkrita latinska shkola Ale z 1795 roku shkoli chasto dovodilosya zvilnyati kimnati bo vijskovi vimagali vse bilshe miscya dlya svoyih cilej U 1807 roci latinska shkola zalishila Princengof teper kompleks povnistyu stav kazarmoyu Z chasom povilno zrostalo usvidomlennya istorichnoyi vazhlivosti Princengofa U 300 tu richnicyu smerti Vilgelma Oranskogo v istorichnij zali tak zvanij zali vbivstva ta yidalni bula pokazana vistavka Dlya cogo obidvi kimnati buli vidrestavrovani ta vidkriti dlya vidviduvannya v 1887 roci Z 1906 roku tut takozh rozmishuvalasya kolekciya municipalnogo muzeyu Delfta zasnovanogo v 1897 roci Vijskovi postupovo povnistyu pokinuli primishennya Princengofa do 1925 roku Pislya fundamentalnoyi rekonstrukciyi vin buv vidkritij pid nazvoyu muzej Princengof Delfta u travni 2014 roku korolem Villemom Oleksandrom Okrim kolekcij na tematiku Vilgelma Oranskogo ta zasnuvannya respubliki v muzeyi takozh predstavleni tvori mistectva XVI XVII stolitt a takozh chislenni delftski blakitni fayansi U muzeyi regulyarno zminyuyutsya vistavki V inshij chastini budivli monastirya Svyatoyi Agati v 1911 roci buv vidkritij Etnografichnij muzej Pislya retelnogo remontu v chervni 1977 roku muzej buv znovu vidkritij yak muzej Nusantara Vin buv yedinim muzeyem u Niderlandah povnistyu prisvyachenim mistectvu ta kulturi Indoneziyi Do svogo stolitnogo yuvileyu v 2011 roci muzej znovu vidremontuvali Ale j ne minulo dvoh rokiv yak municipalna rada Delfta zakrila muzej cherez brak koshtiv Kolekciyu muzeyu Nusantara rozpodilili mizh muzeyem Princegof Nacionalnim muzeyem etnografiyi ta inshimi 10 chervnya 2018 r religijna gromada provela ostannyu oficijnu sluzhbu u Vallonskij cerkvi yiyi diyalnist bula perenesena v lyuteransku cerkvu v Nordejnde v Gaazi GalereyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Monastir Svyatoyi Agati Delft Princengof na zadnomu plani Stara cerkva Vnutrishnye podvir ya Princengofa Vnutrishnye podvir ya Princengofa Nadgrobok princa Vilgelma I Oranskogo 1623 r zagalnij viglyad Nova cerkva misto Delft Niderlandi Vallonska cerkva na ploshi Agati Inter yer Vallonskoyi cerkviPrimitkihttps media delft nl pdf Prinsenhof bouwhistorisch onderzoek museum prinsenhof pdf Dutch register of monuments d Track Q7477362 Gerrit Verhoeven Gezicht op Delft Schiedam Scriptum Publishers 120 p DzherelaNorman Dejvis Yevropa Istoriya Per z angl P Tarashuk O Kovalenko K Vidavnictvo Solomiyi Pavlichko Osnovi 2006 1464 s Gerrit Verhoeven Gezicht op Delft Schiedam Scriptum Publishers 120 p Website van het Prinsenhof 23 veresnya 2020 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ