Монастир Різдва Божої Матері Чину святого Василія Великого в Улашківцях — парафія і храм греко-католицької громади Бучацької єпархії Української греко-католицької церкви в селі Улашківці Чортківського району Тернопільської области.
Монастир Різдва Божої Матері Чину святого Василія Великого (Улашківці) | ||||
---|---|---|---|---|
Назва на честь: | Різдво Пресвятої Богородиці | |||
Церква святого Іоанна та монастир Різдва Божої Матері Чину святого Василія Великого | ||||
48°54′09″ пн. ш. 25°48′06″ сх. д. / 48.902694° пн. ш. 25.801750° сх. д.Координати: 48°54′09″ пн. ш. 25°48′06″ сх. д. / 48.902694° пн. ш. 25.801750° сх. д. | ||||
Тип | монастир | |||
Країна | Україна | |||
Розташування | Україна, Тернопільська область, Чортківський район | |||
Конфесія | УГКЦ | |||
Єпархія | Бучацька єпархія | |||
Орденська приналежність | Василіянский Чин святого Йосафата | |||
Реліквії | чудотворні ікони Пресвятої Богородиці Улашківської та Предтечі Івана Христителя | |||
Настоятель | о. Іван Петришак, ЧСВВ | |||
Монастир Різдва Божої Матері Чину святого Василія Великого (Улашківці) (Україна) | ||||
Монастир Різдва Божої Матері Чину святого Василія Великого у Вікісховищі |
Церква та дзвіниця монастиря оголошені пам'ятками архітектури місцевого значення (охоронні номери 1755/1, 1755/2).
Історія
За переказами, у 1240 році монахи прибули до с. Звиняч, а в 1315 році цілою спільнотою поселилися в печерах Улашківців, де і продовжили монаше життя. Монастир діяв з XIV століття до 1946 року та з 1990 донині. З XVIII століття до 1946 року і з 1990 — в лоні УГКЦ.
- 1738 — збудовано монастирські приміщення, а в 1856 р. монастирський храм за проєктом Адальберта Гаара.
- 1739 — монастир інкорпоровано в Чин Святого Василія Великого.
- 1765 — від родини Раціборських було передано в храм чудотворну ікону Пресвятої Діви Марії, написану на полотні за зразком Белзької (Ченстоховської) Богоматері.
- 1946 — більшовицька влада монастир закрила, а ченців вивезли на заслання. У радянський період органи влади з церкви зробили склад, а з монастиря — гуртожиток і клуб.
- 1995—2002 — монастир обслуговував парафію с. Милівців і парафіяльну капличку на хуторі Жмиків.
- 2008 — розпочато будівництво нового корпусу обителі.
У храмі є чудотворні ікони Пресвятої Богородиці Улашківської та Предтечі Івана Христителя, а також мощі Предтечі Івана Хрестителя, св. свщмч. Йосафата Кунцевича і фрагменти Чесного Животворящого Хреста Господнього.
Монастир і його парафія мають статус відпустового місця.
При парафії діють: братство, сестринство та Вівтарна дружина.
У власності монастиря є будівлі монастиря, богослужбова каплиця, храм, дзвіниця, зруйнований печерний монастир, господарські споруди. На території парафії є Хресна дорога.
Настоятелі
- о. Віталій Брилинський (1740 вивезений у Росію)
- о. Пахомій Негребецький
- о.
- о. Віктор Ярембковський
- о. Лев Подсонський
- о. Іларіон Лонтовський
- о. Онуфрій Крижановський (†24.03.1793)
- о. Макарій Татаркевич (†20.03.1826 в Улашківцях)
- о. Авксентій Кулінич
- о. Інокентій Кундрат
- о. Павло Древницький
- о. Ігнатій Нагурський (†3.10.1866 в Улашківцях)
- о. Самуїл Чарноруцький
- о. Ізидор Коржинський
- о. Амврозій Тарчанин
- о. Леонтій Осмільовський
- о. Юліян Телішевський (†10.01.1883 в Улашківцях)
- о. Модест Бущак (†9.03.1896 в Улашківцях)
- о. Мирон Хмілевський
- о. Маркіян Шкірпан
- о. Аркадій Мурій
- о. Єремія Ломницький
- о. Мирон Хмілевський
- о. Йосиф Пеленський
- о. Макарій Каровець
- о. Євстахій Турковид
- о. Пасив Кисіль
- о. Вартоломей Сенюта
- о. Виссаріон Фідик
- о. Сильвестр Журавецький
- о. Єронім Галабарда
- о. Юліян Дацій
- о. Веніамин Розгін
- о. Панкратій Савицький
- о. Павло Олінський
- о. Андрій Явдощак (1990—1991)
- о. Теодосій Крецул (1991—2016)
- о. Власій Фуц (2016—2024)
- о. Іван Петришак (від 2024)
Див. також
Примітки
- Лист Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам'яток культурної спадщини № 326 від 20 жовтня 2021 року.
Джерела
- Парафія с. Улашківці. Монастир Різдва Божої Матері Чину святого Василія Великого (ЧСВВ) // (Бучацька єпархія УГКЦ. Парафії, монастирі, храми. Шематизм) / Автор концепції Куневич Б.; керівник проєкту, науковий редактор Стоцький Я. — Тернопіль : ТОВ «Новий колір», 2014. — С. 367. : іл. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Monastir Rizdva Bozhoyi Materi Chinu svyatogo Vasiliya Velikogo v Ulashkivcyah parafiya i hram greko katolickoyi gromadi Buchackoyi yeparhiyi Ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi v seli Ulashkivci Chortkivskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti Monastir Rizdva Bozhoyi Materi Chinu svyatogo Vasiliya Velikogo Ulashkivci Nazva na chest Rizdvo Presvyatoyi BogorodiciCerkva svyatogo Ioanna ta monastir Rizdva Bozhoyi Materi Chinu svyatogo Vasiliya Velikogo48 54 09 pn sh 25 48 06 sh d 48 902694 pn sh 25 801750 sh d 48 902694 25 801750 Koordinati 48 54 09 pn sh 25 48 06 sh d 48 902694 pn sh 25 801750 sh d 48 902694 25 801750TipmonastirKrayina Ukrayina ISO3166 1 alpha 3 UKR ISO3166 1 cifrovij 804 Roztashuvannya Ukrayina Ternopilska oblast Chortkivskij rajonKonfesiyaUGKCYeparhiyaBuchacka yeparhiyaOrdenska prinalezhnistVasiliyanskij Chin svyatogo JosafataRelikviyichudotvorni ikoni Presvyatoyi Bogorodici Ulashkivskoyi ta Predtechi Ivana HristitelyaNastoyatelo Ivan Petrishak ChSVVMonastir Rizdva Bozhoyi Materi Chinu svyatogo Vasiliya Velikogo Ulashkivci Ukrayina Monastir Rizdva Bozhoyi Materi Chinu svyatogo Vasiliya Velikogo u Vikishovishi Cerkva ta dzvinicya monastirya ogolosheni pam yatkami arhitekturi miscevogo znachennya ohoronni nomeri 1755 1 1755 2 IstoriyaZa perekazami u 1240 roci monahi pribuli do s Zvinyach a v 1315 roci ciloyu spilnotoyu poselilisya v pecherah Ulashkivciv de i prodovzhili monashe zhittya Monastir diyav z XIV stolittya do 1946 roku ta z 1990 donini Z XVIII stolittya do 1946 roku i z 1990 v loni UGKC 1738 zbudovano monastirski primishennya a v 1856 r monastirskij hram za proyektom Adalberta Gaara 1739 monastir inkorporovano v Chin Svyatogo Vasiliya Velikogo 1765 vid rodini Raciborskih bulo peredano v hram chudotvornu ikonu Presvyatoyi Divi Mariyi napisanu na polotni za zrazkom Belzkoyi Chenstohovskoyi Bogomateri 1946 bilshovicka vlada monastir zakrila a chenciv vivezli na zaslannya U radyanskij period organi vladi z cerkvi zrobili sklad a z monastirya gurtozhitok i klub 1995 2002 monastir obslugovuvav parafiyu s Milivciv i parafiyalnu kaplichku na hutori Zhmikiv 2008 rozpochato budivnictvo novogo korpusu obiteli U hrami ye chudotvorni ikoni Presvyatoyi Bogorodici Ulashkivskoyi ta Predtechi Ivana Hristitelya a takozh moshi Predtechi Ivana Hrestitelya sv svshmch Josafata Kuncevicha i fragmenti Chesnogo Zhivotvoryashogo Hresta Gospodnogo Monastir i jogo parafiya mayut status vidpustovogo miscya Pri parafiyi diyut bratstvo sestrinstvo ta Vivtarna druzhina U vlasnosti monastirya ye budivli monastirya bogosluzhbova kaplicya hram dzvinicya zrujnovanij pechernij monastir gospodarski sporudi Na teritoriyi parafiyi ye Hresna doroga Nastoyatelio Vitalij Brilinskij 1740 vivezenij u Rosiyu o Pahomij Negrebeckij o o Viktor Yarembkovskij o Lev Podsonskij o Ilarion Lontovskij o Onufrij Krizhanovskij 24 03 1793 o Makarij Tatarkevich 20 03 1826 v Ulashkivcyah o Avksentij Kulinich o Inokentij Kundrat o Pavlo Drevnickij o Ignatij Nagurskij 3 10 1866 v Ulashkivcyah o Samuyil Charnoruckij o Izidor Korzhinskij o Amvrozij Tarchanin o Leontij Osmilovskij o Yuliyan Telishevskij 10 01 1883 v Ulashkivcyah o Modest Bushak 9 03 1896 v Ulashkivcyah o Miron Hmilevskij o Markiyan Shkirpan o Arkadij Murij o Yeremiya Lomnickij o Miron Hmilevskij o Josif Pelenskij o Makarij Karovec o Yevstahij Turkovid o Pasiv Kisil o Vartolomej Senyuta o Vissarion Fidik o Silvestr Zhuraveckij o Yeronim Galabarda o Yuliyan Dacij o Veniamin Rozgin o Pankratij Savickij o Pavlo Olinskij o Andrij Yavdoshak 1990 1991 o Teodosij Krecul 1991 2016 o Vlasij Fuc 2016 2024 o Ivan Petrishak vid 2024 Div takozhGrot svyatogo Onufriya Ulashkivci PrimitkiList Ternopilskogo oblasnogo centru ohoroni ta naukovih doslidzhen pam yatok kulturnoyi spadshini 326 vid 20 zhovtnya 2021 roku DzherelaParafiya s Ulashkivci Monastir Rizdva Bozhoyi Materi Chinu svyatogo Vasiliya Velikogo ChSVV Buchacka yeparhiya UGKC Parafiyi monastiri hrami Shematizm Avtor koncepciyi Kunevich B kerivnik proyektu naukovij redaktor Stockij Ya Ternopil TOV Novij kolir 2014 S 367 il ISBN 978 966 2061 30 7