Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Грот святого Онуфрія цінна і унікальна геологічна пам ятка природи археології та історії лівобережжя Середнього Подністр

Грот святого Онуфрія (Улашківці)

Грот святого Онуфрія (Улашківці)

Грот святого Онуфрія — цінна і унікальна геологічна пам'ятка природи, археології та історії лівобережжя Середнього Подністров'я. Розташований в селі Улашківцях Нагірянської громади Чортківського району на Тернопільщині.

Грот святого Онуфрія
image
Розташування
48°54′06″ пн. ш. 25°48′06″ сх. д. / 48.901694444472219914° пн. ш. 25.801861111138890692° сх. д. / 48.901694444472219914; 25.801861111138890692
КраїнаУкраїна
РегіонТернопільська область,
Чортківський район,
Нагірянська громада
Місцевістьс. Улашківці
Карти розташування
image
image

image Грот святого Онуфрія у Вікісховищі

Загальні відомості

Лежить у західній околиці села на першій надзаплавній терасі правого берега річки Серет, на скелястому травертиновому виступі гори в 4 м нижче його вершини (урочище Під кляштором), вище якого розташований монастир отців-василіан). Північно-східна частина скельного плеса в ярі омивається правою течією безіменного струмка. До гроту можна потрапити з північно-західної частини схилу гори. Перед входом до гроту знаходиться похиле трикутникоподібне плато, що утворене внаслідок накопичення відкладів делювію.

Згадується в наукових публікаціях таких польських та українських дослідників, як Мечислав Орлович, Іван Крип'якевич, Богдан Рідуш та інші, які повідомляли, що тут знаходиться грот пов'язаний з культом святого Онуфрія.

У 2011—2012 роках досліджувався та обстежувався археологом, спелеологом, дослідником старожитностей, фортифікацій та топоніміки Володимиром Добрянським. Під час його досліджень було встановлено, що грот утворений у вапняковому туфі травертину. Такі геологічні формації виникли не в морських, а в континентальних умовах. За основним морфологічним класом цей грот сформований в каскаді в результаті нарощування травертину, в якому й відбувся процес його карстування — пізніше на процеси формування травертинової скелі та гроту спричинили впливи дії вивітрювання та водоерозії.

Встановлено, що в 70 м північніше від гроту в схилі яру, з якого витікає джерело (біля нього є фігура святого Івана Хрестителя), знайдена крем'яна подовгасто-пірамідальної форми пластина, яка виготовлена шляхом сколювання з нуклеоса. Це знаряддя праці датується періодом пізнього палеоліту — мезоліту.

Навесні 2013 року Володимиром Добрянським у 250—300 м західніше гроту відкрите та досліджене багатошарове поселення, яке розміщене в присілку села, що носить топонімічну назву Хатки. Воно розташовується на трикутному мисі біля глибоких схилів крутого берега правої течії р. Серет. Під час обстеження було з'ясовано, що поселення повністю зруйноване сучасними будівлями. Культурний шар, на жаль, простежено тільки на приватних городах розміщених вздовж схилів яру. Тут виявлено, досліджено та обстежено старожитності трипільської, комарівської і голіградської культур.

По всій ймовірності в дохристиянські часи тут існувало язичницьке святилище, про існування якого свідчить збережений вапняковий кам'яний менгір, що був спеціально з-віддаля занесений сюди. Він лежить північніше гроту у верхній частині травертинової скелі, біля якої витікає джерело. На місці менгіра зараз встановлено водозбірник та поставлено статую Івана Хрестителя. Пізніше, орієнтовно в XV—XVI ст. на місці цього святилища виник християнський скит. Тому предтечею та першопочатком християнського монастирського чернечого життя, що впродовж кількох століть розвивалося й формувалося в с. Улашківцях — є цей невеликий травертиновий грот. Його функціональне призначення — це скит. Адепти цього віровчення втілювали практику ісихазму. Це явище на Подністров'ї втілене також у греко-католицькому обряді, яке є унікальним у культурному просторі католицького світу, що пов'язане з культом святого Онуфрія Великого. Тому стверджуємо, що це унікальний регіон, аналогів якому не знаходимо не лише в Україні, але на інших теренах ближнього та далекого зарубіжжя. Філософія ісихазму також була втілена в побуті, архітектурі та інших проявах культурного життя Лівобережжя Середнього Подністров'я та Галичини в XVI—XIX ст.

Примітки

  1. Orlowich, M. Ilustrowany hrzewodnik po Galicji. — Lwow, 1919.
  2. Крип'якевич, І. Печери в Галичині // Туристика і краєзнавство. — Львів, 1925. — Ч. 2. — С. 1—12.
  3. Рідуш, Б. Бакотсько-комарівський білатеріальний скельний комплекс // Археологічні студії. — Київ-Чернівці: Наші книги. — Вип. 3. — С. 223—240.
  4. Добрянський, В. В пошуках літописного Моклекова // Слово краю. — Чортків. — № 9 (31) від 6 квітня 2012 р.
  5. Добрянський, В. Де спочили в задумі віки // Голос народу. — 2013. — № 1 (4 січня). — С. 8. — (З історії рідного краю).
  6. Нечитайло, П. Печерна християнська архітектура в басейні Верхнього і Середнього Дністра в XI-XVIII ст.: автореферат дисертації... канд. іст. наук, Київ, 2008. — 16 с.

Джерела

  • Добрянський, В. Про результати археологічних обстежень пам’яток голіградської культури (XI-VI ст. до н. е.) на півдні Тернопільської області // Наукові записки Національного заповідника «Замки Тернопілля». — Збараж: «Вік», 2013. — № 3. — С. 58—63.
  • Добрянський, В. Геологічне формування печер на Західному Поділлі та їх антропогенне використання: історія вивчення, дослідження і збереження //Археологія і фортифікація Середнього Подністров'я. III Всеукраїнська науково-практична конференція Кам’янець-Подільського музею-заповідника — Кам'янець-Подільський: ПП «Медобори-2006», 2013. — С. 45—50.
  • Добрянський, В. Природні карстові порожнини Західного Поділля як оборонно-фортифікаційні об'єкти // Наукові записки Національного заповідника «Замки Тернопілля». — Збараж: «Вік», 2013. — № 3. — С. 118—124.
  • Добрянський, В. Про археологічно-спелеологічне обстеження в с. Улашківцях на Чортківщині // Матеріали XIV Подільської історико-краєзнавчої конференції (14-15 листопада 2014 року). — Кам'янець-Подільський: ФОП Сисин О .В. «Абетка», 2014. — С. 93—100.
  • Добрянський, В. Печерні християнські скити Західного Поділля // Богословсько-філософські пошуки людини в історичному контексті: Збірник матеріалів II Християнських постових читань. — Львів: ЛПБА УПЦ КП, 2014. — С. 139—154.
  • Добрянський, В. Печерні християнські скити Лівобережжя Середнього Дністра // Наукові записки Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» / IV Єфремівські читання «Релігійне життя Переяславської землі (ІХ-ХХІ ст.)», присвячені 1025-літтю хрещення Русі: збірник наукових статей. 2015. — Випуск 9 (11). — С. 143—152.
  • Добрянський, В. Археологічно-спелеологічне обстеження гроту Святого Онуфрія в с. Улашківцях Тернопільської області // Наукові записки Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» / IV Єфремівські читання «Релігійне життя Переяславської землі (ІХ-ХХІ ст.)», присвячені 1025-літтю хрещення Русі: збірник наукових статей. 2016. — Випуск 10 (12). — С. 31—35.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Grot svyatogo Onufriya cinna i unikalna geologichna pam yatka prirodi arheologiyi ta istoriyi livoberezhzhya Serednogo Podnistrov ya Roztashovanij v seli Ulashkivcyah Nagiryanskoyi gromadi Chortkivskogo rajonu na Ternopilshini Grot svyatogo OnufriyaRoztashuvannya48 54 06 pn sh 25 48 06 sh d 48 901694444472219914 pn sh 25 801861111138890692 sh d 48 901694444472219914 25 801861111138890692KrayinaUkrayinaRegionTernopilska oblast Chortkivskij rajon Nagiryanska gromadaMiscevists UlashkivciKarti roztashuvannya Grot svyatogo Onufriya u VikishovishiZagalni vidomostiLezhit u zahidnij okolici sela na pershij nadzaplavnij terasi pravogo berega richki Seret na skelyastomu travertinovomu vistupi gori v 4 m nizhche jogo vershini urochishe Pid klyashtorom vishe yakogo roztashovanij monastir otciv vasilian Pivnichno shidna chastina skelnogo plesa v yari omivayetsya pravoyu techiyeyu bezimennogo strumka Do grotu mozhna potrapiti z pivnichno zahidnoyi chastini shilu gori Pered vhodom do grotu znahoditsya pohile trikutnikopodibne plato sho utvorene vnaslidok nakopichennya vidkladiv delyuviyu Zgaduyetsya v naukovih publikaciyah takih polskih ta ukrayinskih doslidnikiv yak Mechislav Orlovich Ivan Krip yakevich Bogdan Ridush ta inshi yaki povidomlyali sho tut znahoditsya grot pov yazanij z kultom svyatogo Onufriya U 2011 2012 rokah doslidzhuvavsya ta obstezhuvavsya arheologom speleologom doslidnikom starozhitnostej fortifikacij ta toponimiki Volodimirom Dobryanskim Pid chas jogo doslidzhen bulo vstanovleno sho grot utvorenij u vapnyakovomu tufi travertinu Taki geologichni formaciyi vinikli ne v morskih a v kontinentalnih umovah Za osnovnim morfologichnim klasom cej grot sformovanij v kaskadi v rezultati naroshuvannya travertinu v yakomu j vidbuvsya proces jogo karstuvannya piznishe na procesi formuvannya travertinovoyi skeli ta grotu sprichinili vplivi diyi vivitryuvannya ta vodoeroziyi Vstanovleno sho v 70 m pivnichnishe vid grotu v shili yaru z yakogo vitikaye dzherelo bilya nogo ye figura svyatogo Ivana Hrestitelya znajdena krem yana podovgasto piramidalnoyi formi plastina yaka vigotovlena shlyahom skolyuvannya z nukleosa Ce znaryaddya praci datuyetsya periodom piznogo paleolitu mezolitu Navesni 2013 roku Volodimirom Dobryanskim u 250 300 m zahidnishe grotu vidkrite ta doslidzhene bagatosharove poselennya yake rozmishene v prisilku sela sho nosit toponimichnu nazvu Hatki Vono roztashovuyetsya na trikutnomu misi bilya glibokih shiliv krutogo berega pravoyi techiyi r Seret Pid chas obstezhennya bulo z yasovano sho poselennya povnistyu zrujnovane suchasnimi budivlyami Kulturnij shar na zhal prostezheno tilki na privatnih gorodah rozmishenih vzdovzh shiliv yaru Tut viyavleno doslidzheno ta obstezheno starozhitnosti tripilskoyi komarivskoyi i goligradskoyi kultur Po vsij jmovirnosti v dohristiyanski chasi tut isnuvalo yazichnicke svyatilishe pro isnuvannya yakogo svidchit zberezhenij vapnyakovij kam yanij mengir sho buv specialno z viddalya zanesenij syudi Vin lezhit pivnichnishe grotu u verhnij chastini travertinovoyi skeli bilya yakoyi vitikaye dzherelo Na misci mengira zaraz vstanovleno vodozbirnik ta postavleno statuyu Ivana Hrestitelya Piznishe oriyentovno v XV XVI st na misci cogo svyatilisha vinik hristiyanskij skit Tomu predtecheyu ta pershopochatkom hristiyanskogo monastirskogo chernechogo zhittya sho vprodovzh kilkoh stolit rozvivalosya j formuvalosya v s Ulashkivcyah ye cej nevelikij travertinovij grot Jogo funkcionalne priznachennya ce skit Adepti cogo virovchennya vtilyuvali praktiku isihazmu Ce yavishe na Podnistrov yi vtilene takozh u greko katolickomu obryadi yake ye unikalnim u kulturnomu prostori katolickogo svitu sho pov yazane z kultom svyatogo Onufriya Velikogo Tomu stverdzhuyemo sho ce unikalnij region analogiv yakomu ne znahodimo ne lishe v Ukrayini ale na inshih terenah blizhnogo ta dalekogo zarubizhzhya Filosofiya isihazmu takozh bula vtilena v pobuti arhitekturi ta inshih proyavah kulturnogo zhittya Livoberezhzhya Serednogo Podnistrov ya ta Galichini v XVI XIX st PrimitkiOrlowich M Ilustrowany hrzewodnik po Galicji Lwow 1919 Krip yakevich I Pecheri v Galichini Turistika i krayeznavstvo Lviv 1925 Ch 2 S 1 12 Ridush B Bakotsko komarivskij bilaterialnij skelnij kompleks Arheologichni studiyi Kiyiv Chernivci Nashi knigi Vip 3 S 223 240 Dobryanskij V V poshukah litopisnogo Moklekova Slovo krayu Chortkiv 9 31 vid 6 kvitnya 2012 r Dobryanskij V De spochili v zadumi viki Golos narodu 2013 1 4 sichnya S 8 Z istoriyi ridnogo krayu Nechitajlo P Pecherna hristiyanska arhitektura v basejni Verhnogo i Serednogo Dnistra v XI XVIII st avtoreferat disertaciyi kand ist nauk Kiyiv 2008 16 s DzherelaDobryanskij V Pro rezultati arheologichnih obstezhen pam yatok goligradskoyi kulturi XI VI st do n e na pivdni Ternopilskoyi oblasti Naukovi zapiski Nacionalnogo zapovidnika Zamki Ternopillya Zbarazh Vik 2013 3 S 58 63 Dobryanskij V Geologichne formuvannya pecher na Zahidnomu Podilli ta yih antropogenne vikoristannya istoriya vivchennya doslidzhennya i zberezhennya Arheologiya i fortifikaciya Serednogo Podnistrov ya III Vseukrayinska naukovo praktichna konferenciya Kam yanec Podilskogo muzeyu zapovidnika Kam yanec Podilskij PP Medobori 2006 2013 S 45 50 Dobryanskij V Prirodni karstovi porozhnini Zahidnogo Podillya yak oboronno fortifikacijni ob yekti Naukovi zapiski Nacionalnogo zapovidnika Zamki Ternopillya Zbarazh Vik 2013 3 S 118 124 Dobryanskij V Pro arheologichno speleologichne obstezhennya v s Ulashkivcyah na Chortkivshini Materiali XIV Podilskoyi istoriko krayeznavchoyi konferenciyi 14 15 listopada 2014 roku Kam yanec Podilskij FOP Sisin O V Abetka 2014 S 93 100 Dobryanskij V Pecherni hristiyanski skiti Zahidnogo Podillya Bogoslovsko filosofski poshuki lyudini v istorichnomu konteksti Zbirnik materialiv II Hristiyanskih postovih chitan Lviv LPBA UPC KP 2014 S 139 154 Dobryanskij V Pecherni hristiyanski skiti Livoberezhzhya Serednogo Dnistra Naukovi zapiski Nacionalnogo istoriko etnografichnogo zapovidnika Pereyaslav IV Yefremivski chitannya Religijne zhittya Pereyaslavskoyi zemli IH HHI st prisvyacheni 1025 littyu hreshennya Rusi zbirnik naukovih statej 2015 Vipusk 9 11 S 143 152 Dobryanskij V Arheologichno speleologichne obstezhennya grotu Svyatogo Onufriya v s Ulashkivcyah Ternopilskoyi oblasti Naukovi zapiski Nacionalnogo istoriko etnografichnogo zapovidnika Pereyaslav IV Yefremivski chitannya Religijne zhittya Pereyaslavskoyi zemli IH HHI st prisvyacheni 1025 littyu hreshennya Rusi zbirnik naukovih statej 2016 Vipusk 10 12 S 31 35

Дата публікації:
Топ