Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Тередові | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Висушений екземпляр Teredo navalis (згорнутий у кільце під час висушування). Білим кольором позначено мушлю | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Teredo Linnaeus, 1758 | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Тередові, або молюски-деревоточці (лат. Teredinidae) — родина морських молюсків, які живляться деревиною, прогризаючи у ній ходи. Найбільш поширений вид — Teredo navalis. У добу дерев'яних кораблів молюски-деревоточці були серйозною проблемою для мореплавства.
Місця мешкання
Молюсків-деревоточців також називають «корабельними червами», але насправді вони є не червами, а двостулковими молюсками, які майже втратили мушлю. Свою назву вони отримали за зовнішній вигляд і за спосіб життя (пророблювання ходів). Вони дуже поширені і зустрічаються у морях обох півкуль, за винятком полярних. Звичайні місця мешкання — кореневища морських трав, колоддя та гілля, які потрапили у море, а у тропіках також — кокосові горіхи та мангрові дерева (у стовбурах мангрів живуть молюски-деревоточці до 1 м завдовжки). З початком судноплавства деревоточці селяться й у дерев'яних конструкціях: корпусах дерев'яних суден (за що й були названі «корабельними»), палях причалів, мостів тощо. У Чорному морі зустрічаються три види: Teredo navalis, та .
Класифікація
На теперішній час відомо близько 70 видів морських молюсків-деревоточців родини Teredinidae, ряду Myoida, класу двостулкових (колись їх відносили до ряду — класифікація, що вважається нині застарілою). Наразі у родині виділяють 16 родів, перелічених нижче:
- Tapparone-Canefri, 1877
- Gray, 1842
- Iredale, 1932
- Guettard, 1770
- Lithoredo Shipway, Distel & Rosenberg, 2019
- Gould, 1870
- Wright, 1864
- Bartsch, 1920
- Bartsch, 1923
- Bartsch, 1922
- Moll, 1928
- Linnaeus, 1758
- Bartsch, 1921
- Bartsch, 1921
- Guettard, 1770
- Bulatoff & Rjabtschikoff, 1933
Найбільш поширеними є види роду Teredo: Teredo navalis, Teredo megotara.
Будова
Молюски-деревоточці мають довге голе тіло (довжина тередо сягає до 60 см), за яке вони й отримали свою назву. На передньому кінці тіла знаходиться рудиментарна мушля, яка складається з двох половинок. У дорослих особин мушля займає лише 1/30 — 1/40 частину загальної довжини молюска. Передня її частина виступає вперед у вигляді вушка з горизонтальними гребенями. Середня частина покрита міцними гребенями з грубішими зубцями. Гребені середньої частини розташовані під прямим кутом до гребенів передньої. Задня частина мушлі гладка. Між її половинками попереду виходить невеличка округла нога, а позаду — подовжене округле тіло. Мушля з гострими зубцями слугує знаряддям для свердління деревини.
На задньому кінці тіла розташована пара довгих тонких , за допомогою яких молюск дихає і живиться планктоном. Сифони можуть сильно витягуватися: тоді їхні кінці висовуються з нірки. Окрім сифонів, задній кінець тіла має також пару вапнистих платівок (так званих «палет»), які слугують для закорковування вхідного отвору нірки у разі небезпеки.
Живлення
Молюски-деревоточці живляться деревиною, яку зішкрябують при свердлінні та заковтують ротовим отвором. Але подібно до всіх двостулкових молюсків, вони харчуються також морським планктоном, фільтруючи воду через сифони.
Зсуваючи і розсуваючи стулки мушлі, молюск тре її гребенями по деревині і проточує хід, як свердло. Шматочки деревини потрапляють через рот до шлунка. Шлунок тередо має мішкоподібний виріст, наповнений деревною тирсою, та дегеєву залозу (названа на честь французького зоолога ). Травна система молюсків-деревоточців сама по собі не пристосована до перетравлювання деревної целюлози; засвоєння її відбувається за допомогою бактерій виду Teredinibacter turnerae, які живуть у дегеєвій залозі. Вони поглинають целюлозу і за допомогою спеціального ферменту перетворюють її на глюкозу.
Розмноження
Представники родини тередових є гермафродитами, але кожна особина, переходячи до розмноження, спочатку продукує сперматозоїди, а потім яйця (їх тередо, який наразі є самицею, три-чотири рази на рік виробляє 1-4 мільйони), щоб уникнути самозапліднення. Також можливий патогенез (розвиток яйця без запліднення). Запліднені яйця спочатку розвиваються усередині зябрової порожнини молюска: через 20-30 годин з них виходять личинки (трохофори), які через 36—48 годин перетворюються на плаваючих личинок-велігерів. Через три тижні велігери, схожі на звичайних двостулкових молюсків, виходять назовні у воду, де можуть 2—2,5 тижні вільно плавати за допомогою «вітрила», поповнюючи собою зоопланктон. Відшукавши шматок дерева, велігер осідає на нього, прикріплюючись до його поверхні за допомогою бісусу. Тоді він ще подібний на двостулкового молюска: мушля закриває все тіло, вперед висовується довга нога, позаду стирчать короткі сифони. Осівши на деревині та прикріпившись до неї, личинка починає шкрябати його гострими краями мушлі. Нашкрябавши купку тирси, вона покриває нею себе, як курінцем. Під його захистом личинка-велігер за кілька днів перетворюється на червоподібну істоту — маленького тередо. Спочатку він може проточувати ходи тільки уздовж волокон деревини, пізніше він здатен свердлити її у всіх напрямках.
Молюски-деревоточці та людина
Молюски-деревоточці — небезпечні шкідники підводних конструкцій, паль мостів, причалів, підводних частин дерев'яних суден. У минулому, коли кораблі будувалися з дерева, вони були страшними ворогами моряків, іноді повністю зточуючи днища й борти. Так, у 1845 році повідомлялося, що судна у севастопольській бухті протягом 2—3 років виходять з ладу через руйнівну роботу деревоточців.
Не тільки судна страждали від молюсків-деревоточців. До початку XX століття всі приморські споруди: греблі, моли, причали робили з дерева, і тому вони часто зазнавали атак молюсків-деревоточців. У 1731 році тередо, завезений з Атлантики, знищив дерев'яну греблю у Голландії, спричинивши цим потоп. На початку XX століття тередо знищив залізничний міст в Уельсі. Нещодавно цей молюск викликав локальні затоплення внаслідок руйнування дамб на берегах Гудзону у Гобокені (Нью-Джерсі). Щороку тередо завдає шкоди на 20 мільйонів доларів в одній бухті Сан-Франциско.
Засоби боротьби з молюсками-деревоточцями різноманітні. Найдавнішим є покриття підводної частини суден мідяними листами. Вперше задокументований випадок застосовування цього методу належить до 1761 року (корабель британського флоту «Аларм»). Сучасні методи зводяться до покриття підводних конструкцій лаками та фарбами, просочуванню деревини отруйними для молюсків речовинами — креозотом, кам'яновугільним лаком, карболовою кислотою.
Молюски-деревоточці і інженерія
На початку XIX століття французький інженер Марк Брюнель розробив перший прохідницький щит, використовуючи результати спостережень за молюсками-деревоточцями. Зацікавившись їхньою здатністю проробляти хід у дереві мушлею і водночас зміцнювати стінки ходу, він використав цей принцип у своєму винаході. За допомогою прохідницького щита Брюнеля був пройдений тунель у нестійкому ґрунті під Темзою. Темзівський тунель є першим успішним прикладом великого тунелю, збудованого під судноплавною річкою.
Цікаві факти
- Сусідні ходи молюсків-деревоточців ніколи не перетинаються, як би густо вони не проходили у зараженій ними деревині. Можливим поясненням цього феномену може бути те, що черви якось сприймають звук свердління із сусіднього ходу і повертають вбік, щоб уникнути зіткнення із сусідом. Такі вигини ходів спричиняють дедалі більше зрешечування деревини.
- На Філіппінах, у провінціях і Аклан, один з видів молюсків-деревоточців, який там називають «тамілок» («Tamilok») вважається делікатесом. Його вживають у страві «кінілав» — різновиді севіче. Для цього сирого черва маринують в оцті або лаймовому соку, фарширують перцем чилі та цибулею. На смак страва схожа на різні продукти — від молока до устриць.
- До родини належить найдовший відомий двостулковий молюск Kuphus polythalamia.
Див. також
- Лімноріїди (Limnoriidae) — родина морських рачків, деякі види якої теж живляться деревиною.
- Шашень
Примітки
- Маркевич О. П., Татарко К. I. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник: термінологія і номенклатура. — Київ: Наукова думка, 1983. — С. 251. — 412 с.
- Bouchet, P. (2015). Teredinidae Rafinesque, 1815. World Register of Marine Species. Процитовано 14 лютого 2015.
- . Архів оригіналу за 19 квітня 2017. Процитовано 18 квітня 2017.
- Distel, Daniel L.; Altamia, Marvin A.; Lin, Zhenjian; Shipway, J. Reuben; Han, Andrew; Forteza, Imelda; Antemano, Rowena; Limbaco, Ma. Gwen J. Peñaflor; Tebo, Alison G.; Dechavez, Rande; Albano, Julie; Rosenberg, Gary; Concepcion, Gisela P.; Schmidt, Eric W.; Haygood, Margo G. (2017). Discovery of chemoautotrophic symbiosis in the giant shipwormKuphus polythalamia(Bivalvia: Teredinidae) extends wooden-steps theory. Proceedings of the National Academy of Sciences. 114 (18): E3652—E3658. doi:10.1073/pnas.1620470114. ISSN 0027-8424.(англ.)
Джерела
- http://animalregister.net Тередо — корабельные черви [ 10 лютого 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
TeredoviVisushenij ekzemplyar Teredo navalis zgornutij u kilce pid chas visushuvannya Bilim kolorom poznacheno mushlyuBiologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Molyuski Mollusca Klas Dvostulkovi Bivalvia Pidklas Geterodontovi Heterodonta Ryad Mioyidni Myoida Nadrodina Rodina Teredovi Teredinidae Rafinesque 1815Tipovij ridTeredo Linnaeus 1758PosilannyaVikishovishe TeredinidaeVikividi TeredinidaeEOL 2233ITIS 81832NCBI 114952Fossilworks 62496 Teredovi abo molyuski derevotochci lat Teredinidae rodina morskih molyuskiv yaki zhivlyatsya derevinoyu progrizayuchi u nij hodi Najbilsh poshirenij vid Teredo navalis U dobu derev yanih korabliv molyuski derevotochci buli serjoznoyu problemoyu dlya moreplavstva Miscya meshkannyaMolyuskiv derevotochciv takozh nazivayut korabelnimi chervami ale naspravdi voni ye ne chervami a dvostulkovimi molyuskami yaki majzhe vtratili mushlyu Svoyu nazvu voni otrimali za zovnishnij viglyad i za sposib zhittya proroblyuvannya hodiv Voni duzhe poshireni i zustrichayutsya u moryah oboh pivkul za vinyatkom polyarnih Zvichajni miscya meshkannya korenevisha morskih trav koloddya ta gillya yaki potrapili u more a u tropikah takozh kokosovi gorihi ta mangrovi dereva u stovburah mangriv zhivut molyuski derevotochci do 1 m zavdovzhki Z pochatkom sudnoplavstva derevotochci selyatsya j u derev yanih konstrukciyah korpusah derev yanih suden za sho j buli nazvani korabelnimi palyah prichaliv mostiv tosho U Chornomu mori zustrichayutsya tri vidi Teredo navalis ta KlasifikaciyaNa teperishnij chas vidomo blizko 70 vidiv morskih molyuskiv derevotochciv rodini Teredinidae ryadu Myoida klasu dvostulkovih kolis yih vidnosili do ryadu klasifikaciya sho vvazhayetsya nini zastariloyu Narazi u rodini vidilyayut 16 rodiv perelichenih nizhche Tapparone Canefri 1877 Gray 1842 Iredale 1932 Guettard 1770 Lithoredo Shipway Distel amp Rosenberg 2019 Gould 1870 Wright 1864 Bartsch 1920 Bartsch 1923 Bartsch 1922 Moll 1928 Linnaeus 1758 Bartsch 1921 Bartsch 1921 Guettard 1770 Bulatoff amp Rjabtschikoff 1933 Najbilsh poshirenimi ye vidi rodu Teredo Teredo navalis Teredo megotara BudovaMalyunok Teredo navalis z amerikanskogo zhurnalu Popular Science Monthly Vidno mushlyu na perednomu kinci i sifoni na zadnomu Molyuski derevotochci mayut dovge gole tilo dovzhina teredo syagaye do 60 sm za yake voni j otrimali svoyu nazvu Na perednomu kinci tila znahoditsya rudimentarna mushlya yaka skladayetsya z dvoh polovinok U doroslih osobin mushlya zajmaye lishe 1 30 1 40 chastinu zagalnoyi dovzhini molyuska Perednya yiyi chastina vistupaye vpered u viglyadi vushka z gorizontalnimi grebenyami Serednya chastina pokrita micnimi grebenyami z grubishimi zubcyami Grebeni serednoyi chastini roztashovani pid pryamim kutom do grebeniv perednoyi Zadnya chastina mushli gladka Mizh yiyi polovinkami poperedu vihodit nevelichka okrugla noga a pozadu podovzhene okrugle tilo Mushlya z gostrimi zubcyami sluguye znaryaddyam dlya sverdlinnya derevini Na zadnomu kinci tila roztashovana para dovgih tonkih za dopomogoyu yakih molyusk dihaye i zhivitsya planktonom Sifoni mozhut silno vityaguvatisya todi yihni kinci visovuyutsya z nirki Okrim sifoniv zadnij kinec tila maye takozh paru vapnistih plativok tak zvanih palet yaki sluguyut dlya zakorkovuvannya vhidnogo otvoru nirki u razi nebezpeki ZhivlennyaHodi molyuska derevotochcya v derevini Diametr moneti 19 mm livoruch vnizu Molyuski derevotochci zhivlyatsya derevinoyu yaku zishkryabuyut pri sverdlinni ta zakovtuyut rotovim otvorom Ale podibno do vsih dvostulkovih molyuskiv voni harchuyutsya takozh morskim planktonom filtruyuchi vodu cherez sifoni Zsuvayuchi i rozsuvayuchi stulki mushli molyusk tre yiyi grebenyami po derevini i protochuye hid yak sverdlo Shmatochki derevini potraplyayut cherez rot do shlunka Shlunok teredo maye mishkopodibnij virist napovnenij derevnoyu tirsoyu ta degeyevu zalozu nazvana na chest francuzkogo zoologa Travna sistema molyuskiv derevotochciv sama po sobi ne pristosovana do peretravlyuvannya derevnoyi celyulozi zasvoyennya yiyi vidbuvayetsya za dopomogoyu bakterij vidu Teredinibacter turnerae yaki zhivut u degeyevij zalozi Voni poglinayut celyulozu i za dopomogoyu specialnogo fermentu peretvoryuyut yiyi na glyukozu RozmnozhennyaPredstavniki rodini teredovih ye germafroditami ale kozhna osobina perehodyachi do rozmnozhennya spochatku produkuye spermatozoyidi a potim yajcya yih teredo yakij narazi ye samiceyu tri chotiri razi na rik viroblyaye 1 4 miljoni shob uniknuti samozaplidnennya Takozh mozhlivij patogenez rozvitok yajcya bez zaplidnennya Zaplidneni yajcya spochatku rozvivayutsya useredini zyabrovoyi porozhnini molyuska cherez 20 30 godin z nih vihodyat lichinki trohofori yaki cherez 36 48 godin peretvoryuyutsya na plavayuchih lichinok veligeriv Cherez tri tizhni veligeri shozhi na zvichajnih dvostulkovih molyuskiv vihodyat nazovni u vodu de mozhut 2 2 5 tizhni vilno plavati za dopomogoyu vitrila popovnyuyuchi soboyu zooplankton Vidshukavshi shmatok dereva veliger osidaye na nogo prikriplyuyuchis do jogo poverhni za dopomogoyu bisusu Todi vin she podibnij na dvostulkovogo molyuska mushlya zakrivaye vse tilo vpered visovuyetsya dovga noga pozadu stirchat korotki sifoni Osivshi na derevini ta prikripivshis do neyi lichinka pochinaye shkryabati jogo gostrimi krayami mushli Nashkryabavshi kupku tirsi vona pokrivaye neyu sebe yak kurincem Pid jogo zahistom lichinka veliger za kilka dniv peretvoryuyetsya na chervopodibnu istotu malenkogo teredo Spochatku vin mozhe protochuvati hodi tilki uzdovzh volokon derevini piznishe vin zdaten sverdliti yiyi u vsih napryamkah Molyuski derevotochci ta lyudinaMolyuski derevotochci nebezpechni shkidniki pidvodnih konstrukcij pal mostiv prichaliv pidvodnih chastin derev yanih suden U minulomu koli korabli buduvalisya z dereva voni buli strashnimi vorogami moryakiv inodi povnistyu ztochuyuchi dnisha j borti Tak u 1845 roci povidomlyalosya sho sudna u sevastopolskij buhti protyagom 2 3 rokiv vihodyat z ladu cherez rujnivnu robotu derevotochciv Ne tilki sudna strazhdali vid molyuskiv derevotochciv Do pochatku XX stolittya vsi primorski sporudi grebli moli prichali robili z dereva i tomu voni chasto zaznavali atak molyuskiv derevotochciv U 1731 roci teredo zavezenij z Atlantiki znishiv derev yanu greblyu u Gollandiyi sprichinivshi cim potop Na pochatku XX stolittya teredo znishiv zaliznichnij mist v Uelsi Neshodavno cej molyusk viklikav lokalni zatoplennya vnaslidok rujnuvannya damb na beregah Gudzonu u Gobokeni Nyu Dzhersi Shoroku teredo zavdaye shkodi na 20 miljoniv dolariv v odnij buhti San Francisko Zasobi borotbi z molyuskami derevotochcyami riznomanitni Najdavnishim ye pokrittya pidvodnoyi chastini suden midyanimi listami Vpershe zadokumentovanij vipadok zastosovuvannya cogo metodu nalezhit do 1761 roku korabel britanskogo flotu Alarm Suchasni metodi zvodyatsya do pokrittya pidvodnih konstrukcij lakami ta farbami prosochuvannyu derevini otrujnimi dlya molyuskiv rechovinami kreozotom kam yanovugilnim lakom karbolovoyu kislotoyu Molyuski derevotochci i inzheneriyaNa pochatku XIX stolittya francuzkij inzhener Mark Bryunel rozrobiv pershij prohidnickij shit vikoristovuyuchi rezultati sposterezhen za molyuskami derevotochcyami Zacikavivshis yihnoyu zdatnistyu proroblyati hid u derevi mushleyu i vodnochas zmicnyuvati stinki hodu vin vikoristav cej princip u svoyemu vinahodi Za dopomogoyu prohidnickogo shita Bryunelya buv projdenij tunel u nestijkomu grunti pid Temzoyu Temzivskij tunel ye pershim uspishnim prikladom velikogo tunelyu zbudovanogo pid sudnoplavnoyu richkoyu Cikavi faktiSusidni hodi molyuskiv derevotochciv nikoli ne peretinayutsya yak bi gusto voni ne prohodili u zarazhenij nimi derevini Mozhlivim poyasnennyam cogo fenomenu mozhe buti te sho chervi yakos sprijmayut zvuk sverdlinnya iz susidnogo hodu i povertayut vbik shob uniknuti zitknennya iz susidom Taki vigini hodiv sprichinyayut dedali bilshe zreshechuvannya derevini Na Filippinah u provinciyah i Aklan odin z vidiv molyuskiv derevotochciv yakij tam nazivayut tamilok Tamilok vvazhayetsya delikatesom Jogo vzhivayut u stravi kinilav riznovidi seviche Dlya cogo sirogo cherva marinuyut v octi abo lajmovomu soku farshiruyut percem chili ta cibuleyu Na smak strava shozha na rizni produkti vid moloka do ustric Do rodini nalezhit najdovshij vidomij dvostulkovij molyusk Kuphus polythalamia Div takozhLimnoriyidi Limnoriidae rodina morskih rachkiv deyaki vidi yakoyi tezh zhivlyatsya derevinoyu ShashenPrimitkiMarkevich O P Tatarko K I Rosijsko ukrayinsko latinskij zoologichnij slovnik terminologiya i nomenklatura Kiyiv Naukova dumka 1983 S 251 412 s Bouchet P 2015 Teredinidae Rafinesque 1815 World Register of Marine Species Procitovano 14 lyutogo 2015 Arhiv originalu za 19 kvitnya 2017 Procitovano 18 kvitnya 2017 Distel Daniel L Altamia Marvin A Lin Zhenjian Shipway J Reuben Han Andrew Forteza Imelda Antemano Rowena Limbaco Ma Gwen J Penaflor Tebo Alison G Dechavez Rande Albano Julie Rosenberg Gary Concepcion Gisela P Schmidt Eric W Haygood Margo G 2017 Discovery of chemoautotrophic symbiosis in the giant shipwormKuphus polythalamia Bivalvia Teredinidae extends wooden steps theory Proceedings of the National Academy of Sciences 114 18 E3652 E3658 doi 10 1073 pnas 1620470114 ISSN 0027 8424 angl Dzherelahttp animalregister net Teredo korabelnye chervi 10 lyutogo 2015 u Wayback Machine ros ros