Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мокроусов Олексій Васильович Мокроусов рос Алексей Васильевич Мокроусо

Мокроусов Олексій Васильович

Мокроусов Олексій Васильович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мокроусов.

Олексій Васильович Мокроусов (рос. Алексей Васильевич Мокроусов; при народженні — Хома Матвійович; 9 (21) червня 1887(18870621), Понирі — 28 жовтня 1959, Сімферополь) — учасник Жовтневого перевороту, воював на боці більшовиків в роки Перших визвольних змагань, один з керівників партизанського руху в Криму під час радянсько-німецької війни.

Олексій Васильович Мокроусов
рос. Алексей Васильевич Мокроусов
image
Ім'я при народженніМокроусов Хома Матвійович
ПсевдоСавин
Народився9 (21) червня 1887
Понирі, d, Курська губернія, Російська імперія[1]
Помер28 жовтня 1959(1959-10-28)[1](72 роки)
Сімферополь, Українська РСР, СРСР[1]
ПохованняСімферополь
ГромадянствоРосійська імперія, СРСР
Діяльністьофіцер, моряк, революціонер, партизан, мемуарист
ЗакладКримський природний заповідник
УчасникГромадянська війна в Росії, німецько-радянська війна і громадянська війна в Іспанії
Напрямокреалізм
Жанрмемуари
Посадагенеральний директор
Військове званняimage Полковник
ПартіяКПРС
Нагороди
image image image
image

Біографія

Народився 9 (21 червня) 1887 року в селі Понирях (нині Золотухінського району Курської області) в багатодітній селянській родині. Рано втративши батьків, в 17 років, поїхав на заробітки до Таврійської губернії, наймитував у поміщиків, був чорноробом в Криму, шахтарем на Донбасі.

Брав участь у революційних подіях 1905—1907 років на Донбасі. У 1908 році став матросом Балтійського флоту на есмінці «Приткий». У 1912 році заарештований. Революційне підпілля організувало втечу Мокроусова за кордон і забезпечило його паспортом на ім'я Савіна Олексія Васильовича (з тих пір він і залишився Олексієм Васильовичем). За кордоном працював на морських портах, копальнях і заводах Швеції, Данії, Англії, Аргентини, включився в робітничий рух.

У 1917 році повернувся до Росії, був обраний членом Севастопольського Ради. Брав участь в Жовтневому перевороті в Петрограді; загін на чолі з Олексієм Мокроусовим зайняв Петроградське телеграфне агентство. Потім командував загонами моряків-чорноморців, які воювали в Україні і на Дону. У березні 1918 року призначений начальником обласного штабу Червоної Армії в Криму, формував перші червоноармійські частини. Був відповідальним за страти без суду в Севастополі офіцерів російської імператорської армії. У серпні того ж року отримав важке поранення, а у червні 1919 року, оговтавшись від поранення, знову з'явився на фронтах громадянської війни: з серпня 1919 року командир бригади, з липня 1920 року командувач Кримської повстанською (партизанською) армією, що діяла в тилу Врангеля. У дні, коли частини Червоної Армії під керівництвом М. В. Фрунзе брали Перекоп, партизанські загони Мокроусова захопили Судак. За наказом Реввійськради Республіки № 92 від 25 лютого 1920 року за бойові відзнаки в боях О. В. Мокроусов нагороджений орденом Червоного Прапора. Наказ підписаний заступником голови РВРР Е. М. Склянським. Мокроусов обороняв від німців Херсон, Ростов, Таганрог, захоплював Фастів і Київ. На чолі загону революційних моряків-севастопольців встановлював радянську владу в Феодосії. Поряд з бойовими діями армія Мокроусова виконувала масові політичні вбивства німецьких колоністів і заможної верхівки націоналістично налаштованих кримських татар.

З 1921 року на керівній господарській та адміністративній роботі. Член ВКП(б) з 1928 року. У 1933—1934 роки, як начальник Колимської експедиції, перетнув на собаках і оленях з невеликою групою людей тайгу Східного Сибіру в пошуках місць для аеродромів. Потім повернувся до Криму, де працював директором Кримського державного заповідника.

У 1937 році виїхав добровольцем в Іспанію, де був військовим радником при командувачі . Після повернення з Іспанії його знову направили в Крим на відповідальну партійну роботу. Тут Мокроусов викорчовував прихованих ворогів: за короткий термін особисто ним було виявлено два троцькіста, сім ухильників, два колишніх жандарма, один колишній білогвардієць, п'ять шкідників, три шпигуна і десять просто сумнівно налаштованих суб'єктів.

У роки радянсько-німецької війни У 1941—1942 роках командувач партизанським рухом у Криму. Під його керівництвом діяли 29 партизанських загонів. Однак поряд з бойовими діями проти окупантів командир Мокроусов і комісар Мартинов сіяли серед населення національну ворожнечу, наказували розстрілювати всіх татар, що з'явилися в лісі, хто б вони не були, виганяли з лісу татар-партизан. Своїми діями Мокроусов по суті справи передав у руки гестапо голову Верховної Ради Кримської АРСР Абдурафі Сейт-Яяєва, директора винзаводу Асана Сеферова та інших комуністів і патріотів Батьківщини татаро-кримської національності. Бюро Кримського обкому ВКП(б) своїм рішенням від 18 листопада 1942 року змушене було визнати цю помилку і усунути командувача партизанським рухом Криму Мокроусова з посади.

image
Могила О. В. Мокроусова на Військовому кладовищі у Сімферополі

У 1943—1946 роках в Радянської Армії, потім на господарській роботі. Жив у Сімферополі. Помер 28 жовтня 1959 року. Похований на військовому цвинтарі Сімферополя.

Нагороди, пам'ять

Нагороджений орденом Леніна, орденами Червоного Прапора, Вітчизняної війни 1-го ступеня, Трудового Червоного Прапора, медалями.

Іменем Олексія Мокроусова названі вулиці в Севастополі, і . В Севастополі діє туристично-оздоровчий комплекс імені О. В. Мокроусова. У Сімферополі середня загальноосвітня школа № 7 носить ім'я О. В. Мокроусова. Письменник присвятив Мокроусову книгу «Бурям назустріч».

Примітки

  1. Мокроусов Алексей Васильевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  2. . Архів оригіналу за 3 лютого 2014. Процитовано 16 серпня 2011.
  3. . Архів оригіналу за 30 серпня 2011. Процитовано 16 серпня 2011.
  4. . Архів оригіналу за 17 червня 2011. Процитовано 16 серпня 2011.

Література

  • Поликарпов В., Бурям навстречу, Симферополь, 1961;
  • П'ятков Г. I., О. В. Мокроусов, Сімферополь, 1971;
  • Советская военная энциклопедия в 8-ми томах, том 5;
  • Велика радянська енциклопедія.

Джерела

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Mokrousov Oleksij Vasilovich Mokrousov ros Aleksej Vasilevich Mokrousov pri narodzhenni Homa Matvijovich 9 21 chervnya 1887 18870621 Poniri 28 zhovtnya 1959 Simferopol uchasnik Zhovtnevogo perevorotu voyuvav na boci bilshovikiv v roki Pershih vizvolnih zmagan odin z kerivnikiv partizanskogo ruhu v Krimu pid chas radyansko nimeckoyi vijni Oleksij Vasilovich Mokrousovros Aleksej Vasilevich MokrousovIm ya pri narodzhenniMokrousov Homa MatvijovichPsevdoSavinNarodivsya9 21 chervnya 1887 Poniri d Kurska guberniya Rosijska imperiya 1 Pomer28 zhovtnya 1959 1959 10 28 1 72 roki Simferopol Ukrayinska RSR SRSR 1 PohovannyaSimferopolGromadyanstvoRosijska imperiya SRSRDiyalnistoficer moryak revolyucioner partizan memuaristZakladKrimskij prirodnij zapovidnikUchasnikGromadyanska vijna v Rosiyi nimecko radyanska vijna i gromadyanska vijna v IspaniyiNapryamokrealizmZhanrmemuariPosadageneralnij direktorVijskove zvannya PolkovnikPartiyaKPRSNagorodi Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 9 21 chervnya 1887 roku v seli Poniryah nini Zolotuhinskogo rajonu Kurskoyi oblasti v bagatoditnij selyanskij rodini Rano vtrativshi batkiv v 17 rokiv poyihav na zarobitki do Tavrijskoyi guberniyi najmituvav u pomishikiv buv chornorobom v Krimu shahtarem na Donbasi Brav uchast u revolyucijnih podiyah 1905 1907 rokiv na Donbasi U 1908 roci stav matrosom Baltijskogo flotu na esminci Pritkij U 1912 roci zaareshtovanij Revolyucijne pidpillya organizuvalo vtechu Mokrousova za kordon i zabezpechilo jogo pasportom na im ya Savina Oleksiya Vasilovicha z tih pir vin i zalishivsya Oleksiyem Vasilovichem Za kordonom pracyuvav na morskih portah kopalnyah i zavodah Shveciyi Daniyi Angliyi Argentini vklyuchivsya v robitnichij ruh U 1917 roci povernuvsya do Rosiyi buv obranij chlenom Sevastopolskogo Radi Brav uchast v Zhovtnevomu perevoroti v Petrogradi zagin na choli z Oleksiyem Mokrousovim zajnyav Petrogradske telegrafne agentstvo Potim komanduvav zagonami moryakiv chornomorciv yaki voyuvali v Ukrayini i na Donu U berezni 1918 roku priznachenij nachalnikom oblasnogo shtabu Chervonoyi Armiyi v Krimu formuvav pershi chervonoarmijski chastini Buv vidpovidalnim za strati bez sudu v Sevastopoli oficeriv rosijskoyi imperatorskoyi armiyi U serpni togo zh roku otrimav vazhke poranennya a u chervni 1919 roku ogovtavshis vid poranennya znovu z yavivsya na frontah gromadyanskoyi vijni z serpnya 1919 roku komandir brigadi z lipnya 1920 roku komanduvach Krimskoyi povstanskoyu partizanskoyu armiyeyu sho diyala v tilu Vrangelya U dni koli chastini Chervonoyi Armiyi pid kerivnictvom M V Frunze brali Perekop partizanski zagoni Mokrousova zahopili Sudak Za nakazom Revvijskradi Respubliki 92 vid 25 lyutogo 1920 roku za bojovi vidznaki v boyah O V Mokrousov nagorodzhenij ordenom Chervonogo Prapora Nakaz pidpisanij zastupnikom golovi RVRR E M Sklyanskim Mokrousov oboronyav vid nimciv Herson Rostov Taganrog zahoplyuvav Fastiv i Kiyiv Na choli zagonu revolyucijnih moryakiv sevastopolciv vstanovlyuvav radyansku vladu v Feodosiyi Poryad z bojovimi diyami armiya Mokrousova vikonuvala masovi politichni vbivstva nimeckih kolonistiv i zamozhnoyi verhivki nacionalistichno nalashtovanih krimskih tatar Z 1921 roku na kerivnij gospodarskij ta administrativnij roboti Chlen VKP b z 1928 roku U 1933 1934 roki yak nachalnik Kolimskoyi ekspediciyi peretnuv na sobakah i olenyah z nevelikoyu grupoyu lyudej tajgu Shidnogo Sibiru v poshukah misc dlya aerodromiv Potim povernuvsya do Krimu de pracyuvav direktorom Krimskogo derzhavnogo zapovidnika U 1937 roci viyihav dobrovolcem v Ispaniyu de buv vijskovim radnikom pri komanduvachi Pislya povernennya z Ispaniyi jogo znovu napravili v Krim na vidpovidalnu partijnu robotu Tut Mokrousov vikorchovuvav prihovanih vorogiv za korotkij termin osobisto nim bulo viyavleno dva trockista sim uhilnikiv dva kolishnih zhandarma odin kolishnij bilogvardiyec p yat shkidnikiv tri shpiguna i desyat prosto sumnivno nalashtovanih sub yektiv U roki radyansko nimeckoyi vijni U 1941 1942 rokah komanduvach partizanskim ruhom u Krimu Pid jogo kerivnictvom diyali 29 partizanskih zagoniv Odnak poryad z bojovimi diyami proti okupantiv komandir Mokrousov i komisar Martinov siyali sered naselennya nacionalnu vorozhnechu nakazuvali rozstrilyuvati vsih tatar sho z yavilisya v lisi hto b voni ne buli viganyali z lisu tatar partizan Svoyimi diyami Mokrousov po suti spravi peredav u ruki gestapo golovu Verhovnoyi Radi Krimskoyi ARSR Abdurafi Sejt Yayayeva direktora vinzavodu Asana Seferova ta inshih komunistiv i patriotiv Batkivshini tataro krimskoyi nacionalnosti Byuro Krimskogo obkomu VKP b svoyim rishennyam vid 18 listopada 1942 roku zmushene bulo viznati cyu pomilku i usunuti komanduvacha partizanskim ruhom Krimu Mokrousova z posadi Mogila O V Mokrousova na Vijskovomu kladovishi u Simferopoli U 1943 1946 rokah v Radyanskoyi Armiyi potim na gospodarskij roboti Zhiv u Simferopoli Pomer 28 zhovtnya 1959 roku Pohovanij na vijskovomu cvintari Simferopolya Nagorodi pam yatNagorodzhenij ordenom Lenina ordenami Chervonogo Prapora Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya Trudovogo Chervonogo Prapora medalyami Imenem Oleksiya Mokrousova nazvani vulici v Sevastopoli i V Sevastopoli diye turistichno ozdorovchij kompleks imeni O V Mokrousova U Simferopoli serednya zagalnoosvitnya shkola 7 nosit im ya O V Mokrousova Pismennik prisvyativ Mokrousovu knigu Buryam nazustrich PrimitkiMokrousov Aleksej Vasilevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Arhiv originalu za 3 lyutogo 2014 Procitovano 16 serpnya 2011 Arhiv originalu za 30 serpnya 2011 Procitovano 16 serpnya 2011 Arhiv originalu za 17 chervnya 2011 Procitovano 16 serpnya 2011 LiteraturaPolikarpov V Buryam navstrechu Simferopol 1961 P yatkov G I O V Mokrousov Simferopol 1971 Sovetskaya voennaya enciklopediya v 8 mi tomah tom 5 Velika radyanska enciklopediya DzherelaT B Bikova Mokrousov Oleksij Vasilovich 27 veresnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 24 ISBN 978 966 00 1061 1 www sevastopol info 19 travnya 2012 u Wayback Machine ros ros Velika radyanska enciklopediya 20 chervnya 2008 u Wayback Machine ros old kurskcity ru nedostupne posilannya z lipnya 2019 ros www hrono ru 16 zhovtnya 2011 u Wayback Machine ros www kport info 24 zhovtnya 2013 u Wayback Machine ros www mke su 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros

Дата публікації:
Топ