Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Поняття можливого світу використовується у філософії та логіці для формулювання модальних тверджень. У сучасному філософському дискурсі концепція можливих світів популярна, але залишається спірною.
Можливість, необхідність та випадок
Ті теоретики, які використовують концепцію можливих світів, розглядають фактичний світ як один з багатьох можливих світів. Кожному твердженню, яке могло би бути, концепція відводить окремий можливий світ; фактичний світ в якому ми живемо, один із них. Серед теоретиків існують розбіжності щодо природи можливих світів. Точний онтологічний статус цих світів дискусійний, особливо щодо різниці (якщо така є) онтологічного статусу реального світу в порівнянні з усіма іншими можливими світами. Одна позиція з цих питань викладена в модальному реалізмі Девіда Льюїса (дивись нижче). Існує тісний зв'язок між висловлюваннями і можливими світами. Будь-яке твердження в конкретному можливому світі може бути або істинним, або хибним; тоді модальний статус висловлювання задається множиною можливих світів, в яких воно істинне, і множиною можливих світів, в яких воно хибне. Нижче наведено твердження, які тепер можна з користю сформулювати:
- Істинні твердження є істинними в реальному світі (наприклад: «Річард Ніксон став президентом у 1969 році»).
- Хибні твердження хибні в реальному світі (наприклад: «Рональд Рейган став президентом у 1969 році»). (Рейган не балотувався на посаду президента до 1976 року, а отже не міг бути обраним).
- Можливі твердження є істинними, принаймні в одному можливому світі (наприклад: «Г'юберт Гамфрі став президентом в 1969 році»). (Гамфрі балотувався на пост президента в 1968 році, а отже, міг виграти вибори). Сюди включають висловлювання, які з необхідністю істинні в сенсі, наведеному нижче.
- Неможливі положення (або з необхідністю хибні судження) не є істинними в жодному з можливих світів (наприклад: «Мелісса та Тобі водночас вищі один від одного»).
- Завжди істинні твердження є істинними в усіх можливих світах (наприклад: «2 + 2 = 4», «всі холостяки неодружені»).
- Умовні судження є істинними в деяких можливих світах і хибними в інших (наприклад: «Річард Ніксон став президентом у 1969 році» є істинним твердженням, а «Г'юберт Гамфрі став президентом у 1969 році» є умовною хибою).
Ідея можливих світів найбільш часто приписується Готфріду Лейбніцу, який говорив про можливі світи як ідеї в розумі Бога, і на основі цього стверджував, що наш світ насправді повинен бути «найкращим з усіх можливих світів». Артур Шопенгауер стверджував, що, навпаки наш світ має бути найгіршим з усіх можливих світів, бо якби він був ще трохи гіршим, то не міг би існувати.
Зачатки ідей щодо можливих світів було виявлено роботах таких мислителів, як Рене Декарт (який мав великий вплив на Лейбніца), Аль-Газалі («Непослідовність філософів»), Аверроеса («Некогерентність некогерентності»), Фахр аль-Дін аль Разі («Маталіб аль-Алія») і Джона Дунса Скота. Сучасне філософське використання поняття вперше запровадили Девід Льюїс та Саул Кріпке.
Формальна семантика модальних логік
Семантика модальної логіки була вперше введена в роботі кінця 1950-х років Саула Кріпке і його колег. У модальній логіці твердження називають можливим, якщо воно істинне принаймні в одному можливому світі; твердження називають необхідним, якщо воно істинне в усіх можливих світах.
Від модальної логіки до філософських інструментів
З цього стартового майданчика теорія можливих світів стала центральною частиною багатьох філософських розробок, починаючи з 1960-х років — зокрема відомого аналізу контрафактичних (тобто таких, які не відповідають фактам: наприклад, якби в роті росли гриби) умов з точки зору «ближніх можливих світів», розробленого Девідом Льюїсом та Робертом Столнекером. При такому аналізі, коли ми говоримо про те, що сталося б при деяких обставинах, істина наших передбачень визначається тим, що істинне в найближчому можливому світі (або в множині найближчих можливих світів), де такі обставини склалися. (Можливий світ W1 називається ближнім до іншого можливого світу W2 щодо певного твердження R до того ступеня, наскільки й ті ж події відбуваються в W1 і W2 щодо R, тим більша різниця між світами в певному відношенні R, тим «далі вони один від одного в цьому відношенні». Розглянемо контрфактичне умовне речення: «Якщо Джордж Буш не став би президентом США в 2001 році, то Альберт Гор став би». Це речення сприймається як твердження, яке можна було б перефразувати наступним чином: «У всіх найближчих світах нашого реального світу (найближчих у відповідному значенні), де Джордж Буш не став президентом США в 2001 році, Альберт Гор став президентом США замість нього)». І в цій інтерпретації існування серед найближчих до реального світу світів (найближчих у відповідному значенні) таких, де Альберт Гор не став президентом, означало б, що така контрфактична умова була б хибною.
Сьогодні можливі світи відіграють центральну роль у багатьох філософських дискусіях, зокрема в дебатах щодо філософського зомбі, фізикалізму і супервенантності в філософії свідомості. Багато дискусії в філософії релігії спалахнули знову з використанням концепції можливих світів. Інтенсивні дебати також виникли щодо онтологічного статусу можливих світів, спровокованого особливо відстоюванням Девідом Льюїсом модального реалізму, вчення, за яким «можливі світи» найкраще пояснюються з точки зору незліченних, реальні світи за межами того, в якому ми живемо. Основне питання полягає в наступному: за умови, що модальна логіка працює, і що семантика модальної логіки для можливих світів правильна, що ж тоді істина, і які вони, ці можливі світи, які ми перебираємо, інтерпретуючи модальні вислови? Льюїс стверджував, це справжні реальні світи, які існують настільки ж однозначно, як існує наш фактичний світ, але вони відрізняються від реального світу тим, що не стоять в будь-яких просторових, тимчасових, або причинно-наслідкових зв'язках із реальним світом. (На думку Льюїса єдина «особливість» фактичного світу реляційна — ми в ньому). Це називають «індексністю фактичності»: термін «фактичний» — це тільки індекс (позначення) як і слова «і» та «тут».) Інші, такі як Роберт Адамс і Вільям Лайкан, відкидають картину Льюїса, як метафізично екстравагантну, і пропонують замість неї інтерпретацію можливих світів як послідовних, максимально повних описів або речень про світ, так що «можливий світ» стає повним описом світу, яким він міг би бути — а не того, яким він є. (Льюїс описує їхню позицію, як і подібні позиції Плантінги та Пітера Форреста, як «ерзац модального реалізму», стверджуючи, що подібні теорії, які намагаються отримати перевагу семантики можливих світів для модальної логіки, «дешеві», але що вони зрештою, можуть забезпечити адекватне пояснення). Сол Кріпке в роботі «Іменування і необхідність» взяв за роги проблему з використанням Льюїсом семантики можливих світів, і захистив їх як чисто формальні (логічні) сутності, а не як реальні світи чи множини речень або описів.
Теорія можливого світу в літературознавстві
Теорія можливих світів у літературознавстві бере це поняття з логіки і застосовує його при аналізі художніх текстів, що описують події у вигаданих всесвітах. Зокрема, теорія можливих світів визначає корисний лексикон і окреслює концептуальні рамки, за допомогою яких можна описати такі вигадані світи. Проте, вигаданий світ у літературі — це особливий тип можливого світу, відмінний від можливих світів у логіці. Так відбувається тому, що літературний текст знаходить свою власну систему модальності, що складається з реальних світів (фактичні подій) і можливих світів (щодо ситуацій). У художній літературі, принцип одночасності, вона простягається, щоб покрити розмірні аспекти, коли передбачається, що два або більше фізичних об'єкти, реальності, сприйняття і об'єкти нематеріальної, можуть співіснувати в одному просторі-часі. Таким чином, літературний всесвіт надає автономію багато в чому таким же чином, як і реальної всесвіту.
Літературні критики, такі як Марі-Лор Раян, Любомир Долежел і Томас Павел, використовували теорію можливих світів до понять літературної істини, її природи, і до аналізу відношення вигаданих світів до реальності. Пропонувалися таксономії можливої вигадки за ймовірністю. Естонський літературознавець Рейн Рауд поширив цей підхід на «культурні» світи, порівнюючи можливі світи з конкретними конструкціями реальності в різних культурах. Теорія можливих світів також використовується в наратології, де вона розділяє цілісний текст на складові світи, можливі і фактичні. При такому підході, модальна структура художнього тексту аналізується в зв'язку з його описовою і тематичною проблематикою.
Див. також
- [en]
- [en]
- [en]
- Фікціоналізм
- [en]
Примітки
- Див. «A Priori and A Posteriori» (author: Jason S. Baehr), at Internet Encyclopedia of Philosophy [ 9 березня 2010 у Wayback Machine.]: "A necessary proposition is one the truth value of which remains constant across all possible worlds.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ponyattya mozhlivogo svitu vikoristovuyetsya u filosofiyi ta logici dlya formulyuvannya modalnih tverdzhen U suchasnomu filosofskomu diskursi koncepciya mozhlivih svitiv populyarna ale zalishayetsya spirnoyu Mozhlivist neobhidnist ta vipadokTi teoretiki yaki vikoristovuyut koncepciyu mozhlivih svitiv rozglyadayut faktichnij svit yak odin z bagatoh mozhlivih svitiv Kozhnomu tverdzhennyu yake moglo bi buti koncepciya vidvodit okremij mozhlivij svit faktichnij svit v yakomu mi zhivemo odin iz nih Sered teoretikiv isnuyut rozbizhnosti shodo prirodi mozhlivih svitiv Tochnij ontologichnij status cih svitiv diskusijnij osoblivo shodo riznici yaksho taka ye ontologichnogo statusu realnogo svitu v porivnyanni z usima inshimi mozhlivimi svitami Odna poziciya z cih pitan vikladena v modalnomu realizmi Devida Lyuyisa divis nizhche Isnuye tisnij zv yazok mizh vislovlyuvannyami i mozhlivimi svitami Bud yake tverdzhennya v konkretnomu mozhlivomu sviti mozhe buti abo istinnim abo hibnim todi modalnij status vislovlyuvannya zadayetsya mnozhinoyu mozhlivih svitiv v yakih vono istinne i mnozhinoyu mozhlivih svitiv v yakih vono hibne Nizhche navedeno tverdzhennya yaki teper mozhna z koristyu sformulyuvati Istinni tverdzhennya ye istinnimi v realnomu sviti napriklad Richard Nikson stav prezidentom u 1969 roci Hibni tverdzhennya hibni v realnomu sviti napriklad Ronald Rejgan stav prezidentom u 1969 roci Rejgan ne balotuvavsya na posadu prezidenta do 1976 roku a otzhe ne mig buti obranim Mozhlivi tverdzhennya ye istinnimi prinajmni v odnomu mozhlivomu sviti napriklad G yubert Gamfri stav prezidentom v 1969 roci Gamfri balotuvavsya na post prezidenta v 1968 roci a otzhe mig vigrati vibori Syudi vklyuchayut vislovlyuvannya yaki z neobhidnistyu istinni v sensi navedenomu nizhche Nemozhlivi polozhennya abo z neobhidnistyu hibni sudzhennya ne ye istinnimi v zhodnomu z mozhlivih svitiv napriklad Melissa ta Tobi vodnochas vishi odin vid odnogo Zavzhdi istinni tverdzhennya ye istinnimi v usih mozhlivih svitah napriklad 2 2 4 vsi holostyaki neodruzheni Umovni sudzhennya ye istinnimi v deyakih mozhlivih svitah i hibnimi v inshih napriklad Richard Nikson stav prezidentom u 1969 roci ye istinnim tverdzhennyam a G yubert Gamfri stav prezidentom u 1969 roci ye umovnoyu hiboyu Ideya mozhlivih svitiv najbilsh chasto pripisuyetsya Gotfridu Lejbnicu yakij govoriv pro mozhlivi sviti yak ideyi v rozumi Boga i na osnovi cogo stverdzhuvav sho nash svit naspravdi povinen buti najkrashim z usih mozhlivih svitiv Artur Shopengauer stverdzhuvav sho navpaki nash svit maye buti najgirshim z usih mozhlivih svitiv bo yakbi vin buv she trohi girshim to ne mig bi isnuvati Zachatki idej shodo mozhlivih svitiv bulo viyavleno robotah takih misliteliv yak Rene Dekart yakij mav velikij vpliv na Lejbnica Al Gazali Neposlidovnist filosofiv Averroesa Nekogerentnist nekogerentnosti Fahr al Din al Razi Matalib al Aliya i Dzhona Dunsa Skota Suchasne filosofske vikoristannya ponyattya vpershe zaprovadili Devid Lyuyis ta Saul Kripke Formalna semantika modalnih logikSemantika modalnoyi logiki bula vpershe vvedena v roboti kincya 1950 h rokiv Saula Kripke i jogo koleg U modalnij logici tverdzhennya nazivayut mozhlivim yaksho vono istinne prinajmni v odnomu mozhlivomu sviti tverdzhennya nazivayut neobhidnim yaksho vono istinne v usih mozhlivih svitah Vid modalnoyi logiki do filosofskih instrumentivZ cogo startovogo majdanchika teoriya mozhlivih svitiv stala centralnoyu chastinoyu bagatoh filosofskih rozrobok pochinayuchi z 1960 h rokiv zokrema vidomogo analizu kontrafaktichnih tobto takih yaki ne vidpovidayut faktam napriklad yakbi v roti rosli gribi umov z tochki zoru blizhnih mozhlivih svitiv rozroblenogo Devidom Lyuyisom ta Robertom Stolnekerom Pri takomu analizi koli mi govorimo pro te sho stalosya b pri deyakih obstavinah istina nashih peredbachen viznachayetsya tim sho istinne v najblizhchomu mozhlivomu sviti abo v mnozhini najblizhchih mozhlivih svitiv de taki obstavini sklalisya Mozhlivij svit W1 nazivayetsya blizhnim do inshogo mozhlivogo svitu W2 shodo pevnogo tverdzhennya R do togo stupenya naskilki j ti zh podiyi vidbuvayutsya v W1 i W2 shodo R tim bilsha riznicya mizh svitami v pevnomu vidnoshenni R tim dali voni odin vid odnogo v comu vidnoshenni Rozglyanemo kontrfaktichne umovne rechennya Yaksho Dzhordzh Bush ne stav bi prezidentom SShA v 2001 roci to Albert Gor stav bi Ce rechennya sprijmayetsya yak tverdzhennya yake mozhna bulo b perefrazuvati nastupnim chinom U vsih najblizhchih svitah nashogo realnogo svitu najblizhchih u vidpovidnomu znachenni de Dzhordzh Bush ne stav prezidentom SShA v 2001 roci Albert Gor stav prezidentom SShA zamist nogo I v cij interpretaciyi isnuvannya sered najblizhchih do realnogo svitu svitiv najblizhchih u vidpovidnomu znachenni takih de Albert Gor ne stav prezidentom oznachalo b sho taka kontrfaktichna umova bula b hibnoyu Sogodni mozhlivi sviti vidigrayut centralnu rol u bagatoh filosofskih diskusiyah zokrema v debatah shodo filosofskogo zombi fizikalizmu i supervenantnosti v filosofiyi svidomosti Bagato diskusiyi v filosofiyi religiyi spalahnuli znovu z vikoristannyam koncepciyi mozhlivih svitiv Intensivni debati takozh vinikli shodo ontologichnogo statusu mozhlivih svitiv sprovokovanogo osoblivo vidstoyuvannyam Devidom Lyuyisom modalnogo realizmu vchennya za yakim mozhlivi sviti najkrashe poyasnyuyutsya z tochki zoru nezlichennih realni sviti za mezhami togo v yakomu mi zhivemo Osnovne pitannya polyagaye v nastupnomu za umovi sho modalna logika pracyuye i sho semantika modalnoyi logiki dlya mozhlivih svitiv pravilna sho zh todi istina i yaki voni ci mozhlivi sviti yaki mi perebirayemo interpretuyuchi modalni vislovi Lyuyis stverdzhuvav ce spravzhni realni sviti yaki isnuyut nastilki zh odnoznachno yak isnuye nash faktichnij svit ale voni vidriznyayutsya vid realnogo svitu tim sho ne stoyat v bud yakih prostorovih timchasovih abo prichinno naslidkovih zv yazkah iz realnim svitom Na dumku Lyuyisa yedina osoblivist faktichnogo svitu relyacijna mi v nomu Ce nazivayut indeksnistyu faktichnosti termin faktichnij ce tilki indeks poznachennya yak i slova i ta tut Inshi taki yak Robert Adams i Vilyam Lajkan vidkidayut kartinu Lyuyisa yak metafizichno ekstravagantnu i proponuyut zamist neyi interpretaciyu mozhlivih svitiv yak poslidovnih maksimalno povnih opisiv abo rechen pro svit tak sho mozhlivij svit staye povnim opisom svitu yakim vin mig bi buti a ne togo yakim vin ye Lyuyis opisuye yihnyu poziciyu yak i podibni poziciyi Plantingi ta Pitera Forresta yak erzac modalnogo realizmu stverdzhuyuchi sho podibni teoriyi yaki namagayutsya otrimati perevagu semantiki mozhlivih svitiv dlya modalnoyi logiki deshevi ale sho voni zreshtoyu mozhut zabezpechiti adekvatne poyasnennya Sol Kripke v roboti Imenuvannya i neobhidnist vzyav za rogi problemu z vikoristannyam Lyuyisom semantiki mozhlivih svitiv i zahistiv yih yak chisto formalni logichni sutnosti a ne yak realni sviti chi mnozhini rechen abo opisiv Teoriya mozhlivogo svitu v literaturoznavstviTeoriya mozhlivih svitiv u literaturoznavstvi bere ce ponyattya z logiki i zastosovuye jogo pri analizi hudozhnih tekstiv sho opisuyut podiyi u vigadanih vsesvitah Zokrema teoriya mozhlivih svitiv viznachaye korisnij leksikon i okreslyuye konceptualni ramki za dopomogoyu yakih mozhna opisati taki vigadani sviti Prote vigadanij svit u literaturi ce osoblivij tip mozhlivogo svitu vidminnij vid mozhlivih svitiv u logici Tak vidbuvayetsya tomu sho literaturnij tekst znahodit svoyu vlasnu sistemu modalnosti sho skladayetsya z realnih svitiv faktichni podij i mozhlivih svitiv shodo situacij U hudozhnij literaturi princip odnochasnosti vona prostyagayetsya shob pokriti rozmirni aspekti koli peredbachayetsya sho dva abo bilshe fizichnih ob yekti realnosti sprijnyattya i ob yekti nematerialnoyi mozhut spivisnuvati v odnomu prostori chasi Takim chinom literaturnij vsesvit nadaye avtonomiyu bagato v chomu takim zhe chinom yak i realnoyi vsesvitu Literaturni kritiki taki yak Mari Lor Rayan Lyubomir Dolezhel i Tomas Pavel vikoristovuvali teoriyu mozhlivih svitiv do ponyat literaturnoyi istini yiyi prirodi i do analizu vidnoshennya vigadanih svitiv do realnosti Proponuvalisya taksonomiyi mozhlivoyi vigadki za jmovirnistyu Estonskij literaturoznavec Rejn Raud poshiriv cej pidhid na kulturni sviti porivnyuyuchi mozhlivi sviti z konkretnimi konstrukciyami realnosti v riznih kulturah Teoriya mozhlivih svitiv takozh vikoristovuyetsya v naratologiyi de vona rozdilyaye cilisnij tekst na skladovi sviti mozhlivi i faktichni Pri takomu pidhodi modalna struktura hudozhnogo tekstu analizuyetsya v zv yazku z jogo opisovoyu i tematichnoyu problematikoyu Div takozh en en en Fikcionalizm en PrimitkiDiv A Priori and A Posteriori author Jason S Baehr at Internet Encyclopedia of Philosophy 9 bereznya 2010 u Wayback Machine A necessary proposition is one the truth value of which remains constant across all possible worlds