Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Могильовський єзуїтський колегіум (біл. Магілёўскі езуіцкі калегіум) — навчальний заклад Товариства Ісуса, який діяв у Могильові.
| Могильовський єзуїтський колегіум | |
|---|---|
 | |
?координати: ↑62145 ·R (Могильов) | |
| Назва латиною | Collegium Mohileviense Societatis Jesu |
| Тип | Колегіум |
| Країна | Білорусь |
| Засновано | 1779 |
| Закрито | 1820 |
Єзуїти у Могильові
Засновником могильовської резиденції Товариства Ісуса був настоятель місцевої парафії Ян Зданович (1673). Рішення про відкриття було ухвалено Оршанським повітовим сеймом (1678 р.). Резиденція, підпорядкована Оршанському колегіуму єзуїтів, розпочала свою діяльність у 1680 р. У 1684 р. для неї було збудовано цегляну каплицю, названу на честь св. Франциска Ксав'єра та Янгелів-охоронців. У 1687 р. збудовано дерев'яну церкву, спалену козаками під час Великої Північної війни (1709). У 1725 р. був закладений мурований костел Св. Ангелів-Охоронців, Св. Тадея та Св. Франциска Ксав'єра, будівництво якого відбувалося з перервами з 1699 року.
Місії єзуїтів у Гомелі, Фащеві, Халчі, Чечерську та ін. були підпорядковані могилівській резиденції. У різні часи резиденціям та колегіумам належали маєтки Біляничі, Варатиничі, Галинець, Добрасневичі, Дубінські, Кути, Параївка, Павлівка, Турець, Цеплоє, Хронев, Ямни та інші.
За словами С. Заленського та Л. Гжебня, у 1682 р. при резиденції була відкрита початкова школа. Але білоруський дослідник Т. Б. Блінов на основі єзуїтських каталогів робить висновок, що з початку своєї діяльності в 1690/1691 навчальному році школа була середньою, тобто крім класів інфими, граматики та синтаксису існували класи поетики та риторики. Першими її вчителями були Себастьян Яхович (інфима, граматика та синтаксис) та Міхал Петрович (поетика та риторика). З другої половини 20-х рр. і до початку 70-х рр. XVIII ст школа вже мала трьох вчителів. Один з них відповідав за клас інфими, другий — граматику та синтаксис, а третій — поетику і риторику. У 1751/1752 навчальному році розпочали викладати історію. У 30-ті рр. XVIII ст школа отримала власну цегляну будівлю. Вона мала власну бібліотеку, музей та аптеку (до 1720 р.). У 1820 р. колегія була закрита через вигнання єзуїтів з Російської імперії, а церква в 1833 р. була перетворена на православну церкву.
Діяльність колегіума
Події початку 70-х років. XVIII ст суттєво вплинули на подальший розвиток єзуїтського місця в Могильові. По-перше, після першого поділу Речі Посполитої (1772 р.) місто увійшло до складу Російської імперії. По-друге, у 1773 році Папа Климент XIV видав буллу Dominus ac Redemptor про скасування Товариства Ісуса. Імператриця Катерина II з політичних причин заборонила оголошувати папський орден, і тому єзуїтам було надано можливість продовжувати діяльність у своїх володіннях.
Чотири колегії (у Полоцьку, Дінабурзі, Вітебську та Орші), дві резиденції (у Могильові та Мстиславлі) та ряд місій Товариства Ісуса стали центром зацікавленості для колишніх єзуїтів з усього світу та за сприяння російської влади отримали значний поштовх. Так, у 1779 р. резиденція в Могильові зусиллями єпископа Станіслава Богуша-Сестранцевича отримала статус колегіума. Наприкінці 80-х — початку 90-х рр. XVIII ст. під керівництвом Андрія Жабровського (1787–1788), Войцеха Абрампальського (1788–1790) та Казимира Островського (1790–1791) комплекс будівель колегіуму значно розширився.
Школа
Єзуїтська школа в Могильові мала шість класів. Більше того, у ній вивчали не лише математику та філософію, але навіть архітектуру (1802 р. її викладав, наприклад, професор Ю. Пшисецький), природознавство, експериментальну фізику, німецьку, французьку та російську мови.
Важливо зауважити, що, хоча іноземні мови не викладалися в резидентській школі, в єзуїтському каталозі 1783 р. зазначено, що німецьку мову викладали в класі інфіми, французьку в класі синтаксису, а німецьку — в класі риторики і французької мови. З 1790 р. лекції з французької мови та архітектури також відвідували клірики єпархіальної духовної семінарії.
У 1796 р. в школі навчалося 106 учнів, у 1802 р. — 126, у 1805 р. — 154, у 1806 р. — 94, у 1807 р. — 108 (причому 11 з них були уніатами та 6 — міщанами), 1808 р. — 102, у 1809 р. — 100, а в 1811 р. —130. Цікаву інформацію про школу могилівських єзуїтів надає відвідувач В. Севергін, який відвідував її 17-25 червня 1803 р. Так, у першому класі навчалися 56 осіб від 7 до 15 років. Цей клас був поділений на три частини. Деякі студенти пробули в ньому чотири роки, а деякі — лише півроку. Поспішність у цьому класі відвідувача позитивно оцінила .
Школа-інтернат
Десь у 1784 р. ри колегіумі почала діяти школа-інтернат (пансіонат). З 1788 р. він розміщувався у перебудованому зерносховищі. У 1784 р. в школі-інтернаті було 14 учнів, у 1788 р. — 10, у 1796 р. — 18, у 1802 р. — 28, а в 1807 р. — 17 учнів. .
Музична бурса і шкільний театр
З моменту заснування (1684) бурса мала власний бюджет. У 1796 та 1802 рр. у ньому було 16 хлопців, у 1807 р. — 14, у 1817 р. — 23, а у 1818 р. — 20. Бажаючи мати добру бурсу (це означало підтримання належного рівня богослужіння), могилівські єзуїти не рахувалися з витратами. Викладачам музики Вінценту Чаховському та Вінценту Хадкевичу платили відповідно 150 та 60 рублів на рік. Крім того, вони були на повному пансіоні. З кінця XVII ст. у Могильові діяв і шкільний театр.
Бібліотека
Тривалий час бібліотека могилівської резиденції єзуїтів розвивалася повільно, головним чином будучи залежною від пожертв благодійників. Наприклад, цінну книжкову колекцію залишив їй Петро Пузина, колишній начальник місцевої резиденції (1705–1709). У 1773 р. бібліотека, врятована від пожежі 1748 р., вже мала близько 1000 томів. За час існування Колегіуму, бібліотека збільшилися у п'ять разів і у рік закриття колегіуму в бібліотеці було близько 5000 томів. Основні чинники цього інтенсивного зростання: приїзд в Білорусь єзуїтів Західної Європи та діяльність полоцької друкарні.
Музей
Близько 1780 р. в школі єзуїтів відкрили музей. Там були колекції мінералів і раковин, метеликів, монет і медалей, машин, пристроїв, мікроскопів і глобусів, моделей та архітектурних моделей та малюнків. За словами Т. Б. Блінова, значна частина цього обладнання була знищена під час війни 1812 р. Однак єзуїти щедро фінансували як його відновлення, так і правильне використання. Наприклад, у 1816 р. колегіум витратив 70 рублів на придбання хімічних речовин, а в 1818 р. на проведення шкільних експериментів з фізики та нагородження успішних студентів — 220 рублів.
Визначні постаті колегіума
Ректори
- Геранім Віхерт (1779—1786; у 1772—1779 — начальник резиденції)
- Каетан Герик (1786—1793)
- Антоній Люстиг (1793—1802)
- Якуб Рогалінський (1802—1803)
- Вінкентій Тиванкевич (1803—1806)
- Юзеф Мікуловський (1806—1810)
- Ян Любсевич (1810—1813)
- Антоній Корсак (1813—1819)
- Дезидерій Ришардо (1819—1820)
Викладачі
- Францишек Дзеружинський, професор та секретар Полоцької єзуїтської академії; настоятель місії єзуїтів Північної Америки, провінціал штату Меріленд, віце-президент Джорджтаунського університету (США)
- Антоній Люстиг, помічник генерального вікарія Товариства Ісуса, провінціал Білоруської провінції Товариства Ісуса, перший ректор Полоцької єзуїтської академії
- Міхал Лясневський, декан факультету філософії та ліберальних наук, секретар Полоцької єзуїтської академії
- Норберт Корсак, професор коледжу Стоунхерст (Велика Британія)
- Юзеф Маральовський, поет; ректор єзуїтських колегій у Тинці, Новому Сончі та Старій Весі
- Станіслав Свєнтоховський, провінція Білоруської провінції Товариства Ісуса, провінціал Галицької провінції Товариства Ісуса
- Юзеф Цитович, головний редактор Полоцького місячника, ректор Тернопільської єзуїтської колегії
Випускники
- Міхал Валицький, авантюрист, підприємець та меценат (навчався у школі при резиденції)
- Михайло Лапа, підпоручник лейб-гвардії Ізмайловського полку, декабрист
- Едвард Масальський, польський письменник і публіцист
Примітки
- Grzebień, L. (Ed.), Encyklopedia Wiedzy o jezuitach na ziemiach Polski i Litwy, 1996.
- Магілёўскі езуіцкі калегіум // Энцыклапедыя гісторыі Беларусі: У 6 т. / Г. П. Пашкоў (галоў. рэд.) і інш.; Маст. Э. Э. Жакевіч. — Мінск: Беларус. энцыкл., 1999. — Т 5 : М — Пуд — С. 25.
- Блинова, Т. Б. Иезуиты в Беларуси. Роль иезуитов в организации образования и просвещения / Т. Б. Блинова. — Гродно: ГрГУ, 2002. — C. 71.
- Блинова, Т. Б. Иезуиты в Беларуси. Роль иезуитов в организации образования и просвещения / Т. Б. Блинова. — Гродно: ГрГУ, 2002. — C. 98.
- Giżycki, J.M. Materyały do dziejów Akademii Połockiej i szkół odniej zależnych / J.M. Giżycki. — Kraków: Druk. W. Anczyca i spółki, 1905. — s. 196.
- Блинова, Т. Б. Иезуиты в Беларуси. Роль иезуитов в организации образования и просвещения / Т. Б. Блинова. — Гродно: ГрГУ, 2002. — C. 139.
- Giżycki, J.M. Materyały do dziejów Akademii Połockiej i szkół odniej zależnych / J.M. Giżycki. — Kraków: Druk. W. Anczyca i spółki, 1905. — s. 188.
- Блинова, Т. Б. Иезуиты в Беларуси. Роль иезуитов в организации образования и просвещения / Т. Б. Блинова. — Гродно: ГрГУ, 2002. — C. 131.
- Блинова, Т. Б. Иезуиты в Беларуси. Роль иезуитов в организации образования и просвещения / Т. Б. Блинова. — Гродно: ГрГУ, 2002. — C. 141.
- Блинова, Т. Б. Иезуиты в Беларуси. Роль иезуитов в организации образования и просвещения / Т. Б. Блинова. — Гродно: ГрГУ, 2002. — C. 207.
- Блинова, Т. Б. Иезуиты в Беларуси. Роль иезуитов в организации образования и просвещения / Т. Б. Блинова. — Гродно: ГрГУ, 2002. — C. 250.
Література
- Блинова, Т. Б. Иезуиты в Беларуси. Роль иезуитов в организации образования и просвещения / Т. Б. Блинова. — Гродно: ГрГУ, 2002. — 427 с.
- Магілёўскі езуіцкі калегіум // Энцыклапедыя гісторыі Беларусі: У 6 т. / Г. П. Пашкоў (галоў. рэд.) і інш.; Маст. Э. Э. Жакевіч. — Мінск: Беларус. энцыкл., 1999. — Т 5 : М — Пуд — С. 2. .
- Пазднякоў, В. Магілёўскі езуіцкі калегіум / В. Пазднякоў, Т. Чарняўская // Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапелыя. У 3 т. / р\д. Г. П. Пашкоў і інш. — Мінск: Беларуская энцыклапедыя, 2005. — С. 250.
- Encyklopedia wiedzy o jezuitach na ziemiach Polski i Litwy 1564—1995 / oprac. L. Grzebień. — Краків: Wyd-wo WAM, 1996. — 882 с.
- Giżycki, J.M. Materyały do dziejów Akademii Połockiej i szkół odniej zależnych / J.M. Giżycki. — Kraków: Druk. W. Anczyca i spółki, 1905. — 288 s.
- Załęski, S. Jezuici w Polsce. T. 5, Jezuici w Polsce porozbiorowej 1773—1905. Cz. 1 : 1773—1820. — Kraków: W.L. Anczyc i sp, 1907. — 517 s.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mogilovskij yezuyitskij kolegium bil Magilyoyski ezuicki kalegium navchalnij zaklad Tovaristva Isusa yakij diyav u Mogilovi Mogilovskij yezuyitskij kolegium koordinati 62145 R Mogilov Nazva latinoyuCollegium Mohileviense Societatis JesuTipKolegiumKrayinaBilorusZasnovano1779Zakrito1820Yezuyiti u MogiloviZasnovnikom mogilovskoyi rezidenciyi Tovaristva Isusa buv nastoyatel miscevoyi parafiyi Yan Zdanovich 1673 Rishennya pro vidkrittya bulo uhvaleno Orshanskim povitovim sejmom 1678 r Rezidenciya pidporyadkovana Orshanskomu kolegiumu yezuyitiv rozpochala svoyu diyalnist u 1680 r U 1684 r dlya neyi bulo zbudovano ceglyanu kaplicyu nazvanu na chest sv Franciska Ksav yera ta Yangeliv ohoronciv U 1687 r zbudovano derev yanu cerkvu spalenu kozakami pid chas Velikoyi Pivnichnoyi vijni 1709 U 1725 r buv zakladenij murovanij kostel Sv Angeliv Ohoronciv Sv Tadeya ta Sv Franciska Ksav yera budivnictvo yakogo vidbuvalosya z perervami z 1699 roku Misiyi yezuyitiv u Gomeli Fashevi Halchi Chechersku ta in buli pidporyadkovani mogilivskij rezidenciyi U rizni chasi rezidenciyam ta kolegiumam nalezhali mayetki Bilyanichi Varatinichi Galinec Dobrasnevichi Dubinski Kuti Parayivka Pavlivka Turec Ceploye Hronev Yamni ta inshi Za slovami S Zalenskogo ta L Gzhebnya u 1682 r pri rezidenciyi bula vidkrita pochatkova shkola Ale biloruskij doslidnik T B Blinov na osnovi yezuyitskih katalogiv robit visnovok sho z pochatku svoyeyi diyalnosti v 1690 1691 navchalnomu roci shkola bula serednoyu tobto krim klasiv infimi gramatiki ta sintaksisu isnuvali klasi poetiki ta ritoriki Pershimi yiyi vchitelyami buli Sebastyan Yahovich infima gramatika ta sintaksis ta Mihal Petrovich poetika ta ritorika Z drugoyi polovini 20 h rr i do pochatku 70 h rr XVIII st shkola vzhe mala troh vchiteliv Odin z nih vidpovidav za klas infimi drugij gramatiku ta sintaksis a tretij poetiku i ritoriku U 1751 1752 navchalnomu roci rozpochali vikladati istoriyu U 30 ti rr XVIII st shkola otrimala vlasnu ceglyanu budivlyu Vona mala vlasnu biblioteku muzej ta apteku do 1720 r U 1820 r kolegiya bula zakrita cherez vignannya yezuyitiv z Rosijskoyi imperiyi a cerkva v 1833 r bula peretvorena na pravoslavnu cerkvu Diyalnist kolegiumaPodiyi pochatku 70 h rokiv XVIII st suttyevo vplinuli na podalshij rozvitok yezuyitskogo miscya v Mogilovi Po pershe pislya pershogo podilu Rechi Pospolitoyi 1772 r misto uvijshlo do skladu Rosijskoyi imperiyi Po druge u 1773 roci Papa Kliment XIV vidav bullu Dominus ac Redemptor pro skasuvannya Tovaristva Isusa Imperatricya Katerina II z politichnih prichin zaboronila ogoloshuvati papskij orden i tomu yezuyitam bulo nadano mozhlivist prodovzhuvati diyalnist u svoyih volodinnyah Chotiri kolegiyi u Polocku Dinaburzi Vitebsku ta Orshi dvi rezidenciyi u Mogilovi ta Mstislavli ta ryad misij Tovaristva Isusa stali centrom zacikavlenosti dlya kolishnih yezuyitiv z usogo svitu ta za spriyannya rosijskoyi vladi otrimali znachnij poshtovh Tak u 1779 r rezidenciya v Mogilovi zusillyami yepiskopa Stanislava Bogusha Sestrancevicha otrimala status kolegiuma Naprikinci 80 h pochatku 90 h rr XVIII st pid kerivnictvom Andriya Zhabrovskogo 1787 1788 Vojceha Abrampalskogo 1788 1790 ta Kazimira Ostrovskogo 1790 1791 kompleks budivel kolegiumu znachno rozshirivsya Shkola Yezuyitska shkola v Mogilovi mala shist klasiv Bilshe togo u nij vivchali ne lishe matematiku ta filosofiyu ale navit arhitekturu 1802 r yiyi vikladav napriklad profesor Yu Pshiseckij prirodoznavstvo eksperimentalnu fiziku nimecku francuzku ta rosijsku movi Vazhlivo zauvazhiti sho hocha inozemni movi ne vikladalisya v rezidentskij shkoli v yezuyitskomu katalozi 1783 r zaznacheno sho nimecku movu vikladali v klasi infimi francuzku v klasi sintaksisu a nimecku v klasi ritoriki i francuzkoyi movi Z 1790 r lekciyi z francuzkoyi movi ta arhitekturi takozh vidviduvali kliriki yeparhialnoyi duhovnoyi seminariyi U 1796 r v shkoli navchalosya 106 uchniv u 1802 r 126 u 1805 r 154 u 1806 r 94 u 1807 r 108 prichomu 11 z nih buli uniatami ta 6 mishanami 1808 r 102 u 1809 r 100 a v 1811 r 130 Cikavu informaciyu pro shkolu mogilivskih yezuyitiv nadaye vidviduvach V Severgin yakij vidviduvav yiyi 17 25 chervnya 1803 r Tak u pershomu klasi navchalisya 56 osib vid 7 do 15 rokiv Cej klas buv podilenij na tri chastini Deyaki studenti probuli v nomu chotiri roki a deyaki lishe pivroku Pospishnist u comu klasi vidviduvacha pozitivno ocinila Shkola internat Des u 1784 r ri kolegiumi pochala diyati shkola internat pansionat Z 1788 r vin rozmishuvavsya u perebudovanomu zernoshovishi U 1784 r v shkoli internati bulo 14 uchniv u 1788 r 10 u 1796 r 18 u 1802 r 28 a v 1807 r 17 uchniv Muzichna bursa i shkilnij teatr Z momentu zasnuvannya 1684 bursa mala vlasnij byudzhet U 1796 ta 1802 rr u nomu bulo 16 hlopciv u 1807 r 14 u 1817 r 23 a u 1818 r 20 Bazhayuchi mati dobru bursu ce oznachalo pidtrimannya nalezhnogo rivnya bogosluzhinnya mogilivski yezuyiti ne rahuvalisya z vitratami Vikladacham muziki Vincentu Chahovskomu ta Vincentu Hadkevichu platili vidpovidno 150 ta 60 rubliv na rik Krim togo voni buli na povnomu pansioni Z kincya XVII st u Mogilovi diyav i shkilnij teatr Biblioteka Trivalij chas biblioteka mogilivskoyi rezidenciyi yezuyitiv rozvivalasya povilno golovnim chinom buduchi zalezhnoyu vid pozhertv blagodijnikiv Napriklad cinnu knizhkovu kolekciyu zalishiv yij Petro Puzina kolishnij nachalnik miscevoyi rezidenciyi 1705 1709 U 1773 r biblioteka vryatovana vid pozhezhi 1748 r vzhe mala blizko 1000 tomiv Za chas isnuvannya Kolegiumu biblioteka zbilshilisya u p yat raziv i u rik zakrittya kolegiumu v biblioteci bulo blizko 5000 tomiv Osnovni chinniki cogo intensivnogo zrostannya priyizd v Bilorus yezuyitiv Zahidnoyi Yevropi ta diyalnist polockoyi drukarni Muzej Blizko 1780 r v shkoli yezuyitiv vidkrili muzej Tam buli kolekciyi mineraliv i rakovin metelikiv monet i medalej mashin pristroyiv mikroskopiv i globusiv modelej ta arhitekturnih modelej ta malyunkiv Za slovami T B Blinova znachna chastina cogo obladnannya bula znishena pid chas vijni 1812 r Odnak yezuyiti shedro finansuvali yak jogo vidnovlennya tak i pravilne vikoristannya Napriklad u 1816 r kolegium vitrativ 70 rubliv na pridbannya himichnih rechovin a v 1818 r na provedennya shkilnih eksperimentiv z fiziki ta nagorodzhennya uspishnih studentiv 220 rubliv Viznachni postati kolegiumaRektori Geranim Vihert 1779 1786 u 1772 1779 nachalnik rezidenciyi Kaetan Gerik 1786 1793 Antonij Lyustig 1793 1802 Yakub Rogalinskij 1802 1803 Vinkentij Tivankevich 1803 1806 Yuzef Mikulovskij 1806 1810 Yan Lyubsevich 1810 1813 Antonij Korsak 1813 1819 Deziderij Rishardo 1819 1820 Vikladachi Francishek Dzeruzhinskij profesor ta sekretar Polockoyi yezuyitskoyi akademiyi nastoyatel misiyi yezuyitiv Pivnichnoyi Ameriki provincial shtatu Merilend vice prezident Dzhordzhtaunskogo universitetu SShA Antonij Lyustig pomichnik generalnogo vikariya Tovaristva Isusa provincial Biloruskoyi provinciyi Tovaristva Isusa pershij rektor Polockoyi yezuyitskoyi akademiyi Mihal Lyasnevskij dekan fakultetu filosofiyi ta liberalnih nauk sekretar Polockoyi yezuyitskoyi akademiyi Norbert Korsak profesor koledzhu Stounherst Velika Britaniya Yuzef Maralovskij poet rektor yezuyitskih kolegij u Tinci Novomu Sonchi ta Starij Vesi Stanislav Svyentohovskij provinciya Biloruskoyi provinciyi Tovaristva Isusa provincial Galickoyi provinciyi Tovaristva Isusa Yuzef Citovich golovnij redaktor Polockogo misyachnika rektor Ternopilskoyi yezuyitskoyi kolegiyiVipuskniki Mihal Valickij avantyurist pidpriyemec ta mecenat navchavsya u shkoli pri rezidenciyi Mihajlo Lapa pidporuchnik lejb gvardiyi Izmajlovskogo polku dekabrist Edvard Masalskij polskij pismennik i publicistPrimitkiGrzebien L Ed Encyklopedia Wiedzy o jezuitach na ziemiach Polski i Litwy 1996 Magilyoyski ezuicki kalegium Encyklapedyya gistoryi Belarusi U 6 t G P Pashkoy galoy red i insh Mast E E Zhakevich Minsk Belarus encykl 1999 T 5 M Pud S 25 Blinova T B Iezuity v Belarusi Rol iezuitov v organizacii obrazovaniya i prosvesheniya T B Blinova Grodno GrGU 2002 C 71 Blinova T B Iezuity v Belarusi Rol iezuitov v organizacii obrazovaniya i prosvesheniya T B Blinova Grodno GrGU 2002 C 98 Gizycki J M Materyaly do dziejow Akademii Polockiej i szkol odniej zaleznych J M Gizycki Krakow Druk W Anczyca i spolki 1905 s 196 Blinova T B Iezuity v Belarusi Rol iezuitov v organizacii obrazovaniya i prosvesheniya T B Blinova Grodno GrGU 2002 C 139 Gizycki J M Materyaly do dziejow Akademii Polockiej i szkol odniej zaleznych J M Gizycki Krakow Druk W Anczyca i spolki 1905 s 188 Blinova T B Iezuity v Belarusi Rol iezuitov v organizacii obrazovaniya i prosvesheniya T B Blinova Grodno GrGU 2002 C 131 Blinova T B Iezuity v Belarusi Rol iezuitov v organizacii obrazovaniya i prosvesheniya T B Blinova Grodno GrGU 2002 C 141 Blinova T B Iezuity v Belarusi Rol iezuitov v organizacii obrazovaniya i prosvesheniya T B Blinova Grodno GrGU 2002 C 207 Blinova T B Iezuity v Belarusi Rol iezuitov v organizacii obrazovaniya i prosvesheniya T B Blinova Grodno GrGU 2002 C 250 LiteraturaBlinova T B Iezuity v Belarusi Rol iezuitov v organizacii obrazovaniya i prosvesheniya T B Blinova Grodno GrGU 2002 427 s Magilyoyski ezuicki kalegium Encyklapedyya gistoryi Belarusi U 6 t G P Pashkoy galoy red i insh Mast E E Zhakevich Minsk Belarus encykl 1999 T 5 M Pud S 2 ISBN 985 11 0141 9 Pazdnyakoy V Magilyoyski ezuicki kalegium V Pazdnyakoy T Charnyayskaya Vyalikae knyastva Litoyskae Encyklapelyya U 3 t r d G P Pashkoy i insh Minsk Belaruskaya encyklapedyya 2005 S 250 Encyklopedia wiedzy o jezuitach na ziemiach Polski i Litwy 1564 1995 oprac L Grzebien Krakiv Wyd wo WAM 1996 882 s Gizycki J M Materyaly do dziejow Akademii Polockiej i szkol odniej zaleznych J M Gizycki Krakow Druk W Anczyca i spolki 1905 288 s Zaleski S Jezuici w Polsce T 5 Jezuici w Polsce porozbiorowej 1773 1905 Cz 1 1773 1820 Krakow W L Anczyc i sp 1907 517 s