Петро Федосійович Мовчу н нар 6 вересня 1925 Біличі пом 3 червня 2010 Київ український скульптор член Спілки радянських

Петро Федосійович Мовчу́н (нар. 6 вересня 1925, Біличі — пом. 3 червня 2010, Київ) — український скульптор; член Спілки радянських художників України з 1950 року.

Мовчун Петро Федосійович

Народився

6 вересня 1925
Біличі, Святошинський район, Київ, Українська СРР, СРСР

Помер

3 червня 2010 (84 роки)
Київ, Україна

Країна

СРСР

Україна

Діяльність

скульптор

Alma mater

Київський державний художній інститут (1950)

Вчителі

Лисенко Михайло Григорович

Членство

Спілка радянських художників України

Magnum opus

^d

Нагороди

«Піонерка» (1949);
«Володимир Ленін» (1949);
«Віссаріон Бєлінський» (1950, мармур; Третьяковська галерея);
«Михайло Салтиков-Щедрін» (1952, мармур; Національний художній музей України);
«Марко Вовчок» (1956);
«Володимир Ленін» (1960, мармур; Національний художній музей України);
«Тарас Шевченко» (1962, оргскло; Національний музей Тараса Шевченка);
«Іван Франко» (1964, дерево);
«Дмитро Менделєєв» (1967, граніт);
«Микола Добролюбов» (1970-ті);
«Лев Толстой» (1970-ті);
«Григорій Сковорода» (1970-ті);
«Панас Мирний» (1970-ті);
«Михайло Коцюбинський» (1970-ті);
«Марко Черемшина» (1970-ті);
«Дмитро Зеров» (1970-ті);
«Микола Лобачевський» (1970-ті);
«Броис Патон» (1970-ті);
«Леся Українка» (1980).

пам'ятники

Пам'ятник воїнам-водіям поблизу Брянська.

Тарасу Шевченку в Новій Одесі (1967, бетон, штучний граніт);
Партизанам, Героям Радянського Союзу Володимиру Рябку, Валі Сафроновій, Ігорю Кустову у Брянську (1965, оргскло, граніт; архітектор Олексій Гайдученя;);
Воїнам-водіям поблизу Брянська (відкритий 12 вересня 1968 року; архітектор Олексій Гайдученя);
Марку Вовчку Немирові (1971);
Володимиру Леніну в Гадячі (1980);
Лесі Українці в Саках (1988);
Тарасу Шевченку в Золотоноші (1993).

Брав участь у республіканських виставках з 1949 року, всесоюзних та зарубіжних — з 1950 року. Персональні виставки відбулисяу Києві у 1971—1974, 1983 роках.

Відзнаки

Сталінська премія ІІІ ступеня (1952; за скульптуру Віссаріона Бєлінського);
Подяка Радянського комітету сприяння всесвітньому конгресу миролюбивих сил (1973);
Почесна грамота Радянського комітету захисту миру (1974; за плідний мистецький внесок у справу миру);
Заслужений художник УРСР з 1975 року (у зв'язку з 50-річчям);
Почесна грамота Президії правління Товариства культурних зв'язків з українцями за кордоном (1981);
Почесний громадянин міста Сак з 2009 року.

Примітки

Мовчун Петро Феодосійович / Довідник членів Національної спілки художників України. Київ. 2003, сторінка 207.
Воинам-водителям / Подвиг гарода. Памятники Великой Отечественной войны. Москва. Издательство политической литературы. 1980, сторінка 238. (рос.)

Література

Мовчун Петро Федосійович // Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1967. — Т. 2 : Кабарда — Полюддя. — С. 520.;
Мовчун Петро Феодосійович // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 309.;
Мовчун Петро Федосійович // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 153.;
Мовчун Петро Феодосійович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
Мовчун Петро Феодосійович // Шевченківський словник. Том 1 / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1976., сторінка 411;
Мовчун Петро Феодосійович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 407. — . [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
М. Г. Лабінський. Мовчун Петро Федосійович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2019. — Т. 21 : Мікро — Моя. — 712 с. — .

[2] Мовчун Петро Феодосійович / Довідник членів Національної спілки художників України. Київ. 2003, сторінка 207.

[3] Воинам-водителям / Подвиг гарода. Памятники Великой Отечественной войны. Москва. Издательство политической литературы. 1980, сторінка 238. (рос.)