Миха йлівка село в Україні у Золотоніському районі Черкаської області Входить до складу Драбівської селищної громади Роз

49°55′27″ пн. ш. 32°10′41″ сх. д. / 49.92417° пн. ш. 32.17806° сх. д.Координати: 49°55′27″ пн. ш. 32°10′41″ сх. д. / 49.92417° пн. ш. 32.17806° сх. д.

Середня висота
над рівнем моря

108 м

Водойми

річка Золотоношка

Відстань до
обласного центру

66,8 км

Відстань до
районного центру

5 км

Найближча залізнична станція

Драбове-Барятинське

Відстань до
залізничної станції

16 км

Місцева влада

Адреса ради

смт. Драбів

Карта

Михайлівка

Михайлівка

Мапа

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Михайлівка.

Історія

Наприкінці XVII століття золотоніський козак оселив над річкою хутір і продав його сотнику Трохиму Шафару. Після смерті сотника цей хутір у спадщину перейшов до його дочок Агафії (по чоловіку Михайлиха Ружицька) і Марії. Свій хутір вони продали генеральші Марії Кантакузен за 300 карбованців. Ім’я Михайла Ружицького так і збереглося за хутором, а потім за селом. Пізніше селом Михайлівкою володів київський полковник Юхим Дараган. У 1762 році Василь Дараган (син полковника) передав Михайлівку своїй сестрі , яка вийшла заміж за Івана Галагана і в придане передала йому Михайлівку. На пам’ять про сина Павла Григорій Галаган збудував у Києві колегію під назвою «Колегія Павла Галагана», відписавши на її утримання маєток «Михайлівський». У 1889 році на кошти Галагана було відкрито початкову школу.

Селище є на мапі 1826-1840 років.

У селі не пізніше 1856 року була Троїцька церква

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного радянським окупаційним урядом 1932-1933 та 1946-1947 роках.

На фронтах Радянсько-німецької війни воювали 231 житель села, з них 152 нагороджені орденами й медалями Радянського Союзу. В пам'ять про 136 односельців, загиблих у боях проти гітлерівців, та червоноармійцям, що загинули, відвойовуючи село, споруджено пам'ятник Слави.

Станом на 1972 рік в селі мешкало 1 178 осіб, на території села містилася садиба колгоспу ім. Чапаєва, що мав в користуванні 3,4 тисяч га землі, у тому числі 2,9 тисяч га орної. Напрям господарства був зерново-буряковий з розвинутим м'ясо-молочним тваринництвом.

На той час у селі працювали восьмирічна школа, де навчалося 179 учнів, будинок культури на 450 місць, 2 бібліотеки з книжковпм фондом 14,6 тисяч примірників, 2 фельдшерсько-акушерські пункти, 2 дитячих ясел, 2 магазини.

Сучасність

У селі функціонують: ЗОШ І-ІІ ступенів, Будинок культури, дитяча дошкільна установа «Сонечко», Філія районної бібліотеки, фельдшерсько-акушерський пункт, поштове відділення, ТОВ Баришівська зернова компанія відділення імені Чапаєва, ФГ «Наташа», ФГ «Темп», ФГ «Валентина», два продовольчі магазини і кафе-бар приватних підприємців.

Населення

Мовний склад

Рідна мова населення за даними перепису 2001 року:

Мова	Чисельність, осіб	Доля
Українська	1 071	97,72 %
Російська	21	1,92 %
Інше	4	0,36 %
Разом	1 096	100,00 %

Пам'ятки

Тарасова криниця — гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення.

Відомі люди

В селі народився Ластовський Максим Онопрійович (* 20 травня 1905 — † 1 червня 1988) — Герой Радянського Союзу.

В Михайлівці народилась Праведниця народів світу Шулежко Олександра Максимівна (1903—1994), вихователька дитячого притулку, яка врятувала від смерті і голоду 102 безпритульних дітей під час німецької окупації Черкас.

Джерела

Михайлівка у сестринських Вікіпроєктах
	Портал
	Означення у Вікісловнику^?
	Теми у Вікіджерелах^?
	Проєкт

Посилання

. Архів оригіналу за 26 березня 2008. Процитовано 3 жовтня 2007.
maps.vlasenko.net [ 23 жовтня 2007 у Wayback Machine.](рос.)
. www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 29 жовтня 2021. Процитовано 29 жовтня 2021.
(PDF) (UK) . Український науково-дослідницький інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 10 квітня 2021. Процитовано 29 жовтня 2021.
(PDF) (UK) . Український науково-дослідницький інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 18 жовтня 2021. Процитовано 29 жовтня 2021.
Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
. Архів оригіналу за 13 травня 2011. Процитовано 20 листопада 2008.

Література

Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.

Посилання

[1] . Архів оригіналу за 26 березня 2008. Процитовано 3 жовтня 2007.

[2] s.vlasenko.net [ 23 жовтня 2007 у Wayback Machine.](рос.)

[3] . www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 29 жовтня 2021. Процитовано 29 жовтня 2021.

[4] (PDF) (UK) . Український науково-дослідницький інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 10 квітня 2021. Процитовано 29 жовтня 2021.

[5] (PDF) (UK) . Український науково-дослідницький інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 18 жовтня 2021. Процитовано 29 жовтня 2021.

[ukr-socialdata-mova-2001-6] Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

[7] . Архів оригіналу за 13 травня 2011. Процитовано 20 листопада 2008.