Михайло Стрільбицький

Михайло Стрільбицький (1728 рік, Миргород, Полтавського полку - 1807 рік, Могилів-Подільський) - протопіп в князівстві Молдавському.

Михайло Стрільбицький
укр. Михайло Стрільбицький
Народження	1728 Миргород, Гетьманщина
Смерть	1807
	Могилів-Подільський, Подільська губернія, Російська імперія
Країна	Гетьманщина  Молдавське князівство  Російська імперія
Жанр	гравер, книгодрукар
Навчання	Національний університет «Києво-Могилянська академія»
Діяльність	художник-гравер
Покровитель	Потьомкін Григорій Олександрович
Михайло Стрільбицький у Вікісховищі

Біографія

Народився в сім'ї священика у 1728 році, в місті Миргород, Полтавського полку Гетьманщини . Належав до роду Стрельбицького, який має давнє шляхетсько - козацьке походження, відомий на Русі з часів Галицько-Волинського князівства.

Первинне навчання здобув вдома, в подальшому навчався в Києво-Могилянській академії.

В середині XVIII століття жив і працював в місті Ясси, де разом з сином Полікарпом відкрив «Нову друкарню», в якій друкували книги на церковнослов'янською, руською мовою, грецькому, російською, молдавською та іншими мовами. У 1789 році в ній був надрукуваний слов'яно-молдавський словник, публікувалися календарі та інша перекладна література.

Брав активну участь у війні з турками під час штурму турецької фортеці Ізмаїл у 1790 році , перебуваючи в козацькому війську.

У 1792 році разом з друкарнею переїхав в місто Дубоссари, де у 1794 році були надруковані «Буквар, або Початкове навчання бажаючим вчитися книг лист слов'янських» і «Часослов». Вперше в Молдові Стрельбицький став застосовувати російський цивільний шрифт замість церковнослов'янської мови.

В кінці життя переїхав до Могилева Подільської губернії. Його батько був братом лохвицького військового товариша Стефана Васильовича Стрельбицького - діда відомого географа і картографа - Івана Опанасовича Стрельбицького .

16 травня 1792 року імператриця Катерина II підписала Указ про призначання йому пенсії в триста рублів.

Помер в 1807 році в Могилеві Подільської губернії.

Книги та гравюри Михайла Стрільбицького

• М. Стрельбицький. Монограма Митрополита Гавриїла, в книзі «Катавасіер», 1778 [ 23 червня 2015 у Wayback Machine.]

Література

• В. Кирияк «БРАТСТВА ЖИВІ РУДЕНКО» стр. 89^{[недоступне посилання з червня 2019]}
• Dimitrie Dan. Protopopul Mihail Strilbiţchi. Schiţă biografică şi bibliografică (Cernăuţi: Societatea Tipografică Bucovineană, 1912).

Примітки

1. Королюк В. Д.Соціально-економічна і політична історія Південно-Східної Європы. — Кишинев: Штіинца, 1980.
2. Жуков В. И. Историческое значение присоединения Бессарабии и левобережного Поднестровья к России. — Кишинёв: Штиинца, 1987.
3. Заруба В. М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648—1782 рр.
4. . Архів оригіналу за 24 жовтня 2020. Процитовано 3 квітня 2021.
5. Храм живоносного джерела. Протоієрей Ю. Мицик (доктор історичних наук, професор)^{[недоступне посилання з Июнь 2019]}
6. Сорокина, Ольга. Российско-молдавские отношения с древнейших времён. Россия и Молдавия во второй половине XVIII столетия. «История» № 24, 2002 г.

Посилання

• Генеалогічний форум Geneo-Генео [ 13 червня 2018 у Wayback Machine.]
• генеалогічний форум [ 7 квітня 2016 у Wayback Machine.]
• Сайт міста Дубоссари [ 3 червня 2021 у Wayback Machine.]