Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття містить текст, що не відповідає . (червень 2019) |
Миро́нівка — село в Україні, у Шосткинській міській громаді Шосткинського району Сумської області. Населення становить 1117 осіб. Колишній орган місцевого самоврядування — Миронівська сільська рада.
| село Миронівка | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна |  Україна | ||||
| Область | Сумська область | ||||
| Район | Шосткинський район | ||||
| Громада | Шосткинська міська громада | ||||
| Основні дані | |||||
| Населення | 1117 | ||||
| Поштовий індекс | 41130 | ||||
| Телефонний код | +380 5449 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 51°54′19″ пн. ш. 33°33′43″ сх. д. / 51.90528° пн. ш. 33.56194° сх. д.Координати: 51°54′19″ пн. ш. 33°33′43″ сх. д. / 51.90528° пн. ш. 33.56194° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря | 160 м | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 41130, Сумська обл., Шосткинський р-н, с. Миронівка, вул. Заозерна, 2 | ||||
| Карта | |||||
  Миронівка | |||||
 Миронівка | |||||
| Мапа | |||||
Географія
Село Миронівка розташоване за 10 км від райцентру міста Шостка, примикає до сіл Крупець і Шкирманівка. У селі є невелике озеро. Поруч проходить автомобільна дорога Т 1912.
Символіка
На гербі зображена Кудоярова гора жовтого кольору з двома лезами коси, що символізує сіножаті на місці яких утворилося село. Палаюче гарматне ядро і схрещенні гармати як і чорний колір символізують виготовлення чорного пороху.
Історія та легенди про виникнення
На початку XVII ст. басейн р. Десна захоплюють польські феодали. Місцеве населення рятується від тяжкої, жорстокої експлуатації втечами на вільні, менш залежні землі Сіверщини. Так на Поліссі, серед лісів, річок, боліт і луків виникає не одне нове поселення, серед них і село Миронівка. Засноване на козацьких сінокосах навколо великого джерельного болотища.
Населення займалося сільськогосподарським виробництвом, мисливством, рибальством. На берегах річок Шостка, Івотка було багато селітри, тут випалювали вугілля з дерев і виробляли чорний порох («крупку»), за яким припливали по річках, навіть, запорозькі козаки.
Із переказів старожилів, що передавались від покоління до покоління, відомо про те, як з'явилось село та його назва.
До 1718 р. біля невеликого озера з'явилось поселення із 5 дворів. Першим поселився козак Мирон, потім Єросі, третій якийсь Москаль, прийшов аж із Московії, четвертий був із Орла, п'ятий невідомо хто і звідки.
У 1718 р. землі Сіверщини входили вже в склад Московської держави. Цар Петро I здійснював перепис населення. По всіх містечках і хуторах ходили комісії, прийшла комісія і в цей хутір. Зібрали домогосподарів і почали питати, хто ж тут побудував перший хату. Відповів Мирон: «Я побудував перший».
Комісія записала, що прізвище його буде Мироненко, тому що ім'я Мирон і хутір буде називатися Миронівка. Другий Єросі прізвище Єрошенко, третій Москаль, то — Москаленко, четвертий із Орла — прізвище Орел. П'ятий домогосподар не був присутній під час перепису, бо він жив далі від інших в лісі, на галявині. Комісія сказала: «Передайте п'ятому, що його прізвище буде Полевик». Так і з'явився, вже офіційно, населений пункт Миронівка.
Протягом XVIII—XIX ст. села розвивалися дуже повільно. Як згадував у своїй праці «Село Локотки (Глухівського повіту)» І.Танський, яка була вміщена в «Записки Черниговского губернського статистического комитета» (кн. Л. Чернігів, 1866): "До Локотського приходу тоді відносились хутір Миронівка (48 дворів), та Крупець (32 подвір'я). Поселення Шкирманівка тоді було розташовано далі в лісах і чомусь не згадувалось. Жили в селах бідно: в дерев'яних рублених невеликих будинках під солом'яним дахом з глиняною долівкою. У хаті була піч, ліжанка, стіл, лавки, настіл — нари. Освітлення було від лучини або каганця.
У 1880-ті роки в селі Миронівка була побудована церква (за деякими даними у 1887 р. за іншими — у 1897 р). Це була церква Казанської ікони Божої Матері — звідси і престольне свято в селі — 4 листопада — Казанська. В 1933 році церкву закривають й починають поступово розбирати. Частину матеріалів використовують для будівництва сільського клубу, частину — на будівництво школи. Будівництво цих об'єктів було завершено у повоєнні роки.
Ляшенко Т. М., Фольклорна практика, 2002—2003 рр.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1875 осіб, з яких 815 чоловіків та 1060 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1086 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 91,76 % |
| російська | 8,24 % |
Місцевості біля села
- Кудоярова гора — унікальна, округлена гора, має потужній осадовий чохол, розташована поблизу річки Івотка, на якій нібито розбійник Кудояр заховав великий скарб зі скарбами відомості про такі схованки відомі з часів Івана Грозного, за часів якого і жив Кудояр.
- Галоє — в минулому невеличке лісове озеро, льодовикового походження. Нині — болото, яке під час сухого літа пересихає. Згідно з легендою тут загинув капітан Миронов під час Північної війни, на честь якого і названо село Миронівка.
- Гута — рівнинна місцевість на околиці, де в давнину був хутір скловарів, які виготовляли гутове скло. За словами старожилів тут були скловарні, оскільки поверхня містить значні піщані відклади. Нині залишилось декілька могил, плодові дерева та розвалини.
- Волока — урочище Велика Волока — так називалась ділянка землі громади. Це були лани по 16-21 га / згідно з «Уставу на волоки» 1557 р.- виданого литовським урядом/.
- Балган — лісовий ландшафт з невеличким ставком, поблизу якого розміщене лісництво. Балганом називали пристрій для розпилювання лісу, інші твердять, що назва походить від слова «балаган» — шатро для спалювання лісу і отримання дерев'яного вугілля.
- Вершина — невеличке природне підняття на якій раніше знаходилася садиба поміщика Шкирмана. На території садиби був старовинний завод по виробництву пороху, ще до появи Шосткинського порохового заводу /кінець 17 початок 18 ст./ Нині це мальовнича лісова місцевість.
- Криниця — знижена місцевість; цілюще джерело, яке утворилося у руслі невеликої річки Борщавець. Вода навіяна надприродними духовними силами і вважається святою. Щороку на Маковія криниця освячується і є місцем народного гуляння.
Сьогодення
В 1990 р. на ділянці поля між селами Крупець і Миронівка розпочинається будівництво нової школи. Роботи вів трест «Шостхімбуд». велику допомогу надав радгосп, на чолі з директором Авдєєнком В.І Першого вересня 1994 року настало велике свято для мешканців Миронівки, Крупця, Шкирманівки — урочисте відкриття нової школи.
В 1998 році в школі відкрито Історико — краєзнавчий музей сіл Миронівської сільської ради та 6-ї Гвардійської дивізії, що визволяла край від нацистських загарбників.
2000 рік — за високі показники у вихованні підростаючого покоління, колектив Миронівської школи занесено на районну Дошку пошани.
У 2005 році газифікується село Миронівна, в 2006 р.– Крупець, на початку 2007 року — село Шкирманівка. У 2006 році будується дорога з твердим покриттям до села Шкирманівки. У 2009 році в Миронівському НВК відкривається ще один музей — Музей льону і ткацтва.
З історико-краєзнавчого музею у 2009 році відокремлюється Куточок хліба — присвячений нелегкій праці земляків-хліборобів.
26 вересня 2010 року над Миронівкою вперше за дясятки років пролунав церковний передзвін, що ознаменував урочисте освячення новоствореного Храму на честь Ікони Казанскої Божої Матері. Сільська громада, депутати сільської ради вирішили переобладнати під приходську церкву приміщення колишньої контори радгоспу «Зоря». Місцеві жителі разом з настоятелем церкви Ігорем Драбочуком та прихожанами Собору Пресвятої Богородиці, що розташована в Куйбишевському мікрорайоні міста Шостка, наполегливо працювали над реретворенням будівлі, фінансову допомогу надали місцеві підприємеці. Божественну літургію очолив архієпископ Глухівський і Конотопський Лука, який і запалив у цій церкві першу свічку. Відкритгя церкви стало знаковою подією для мешканців Миронівки, Крупця та Шкирманівки.
Економіка
На території сільської ради розташовано 956 особистих господарств, з яких 232 господарства розташовані у багатоповерхових будинках.
На території сільської ради є сімейна амбулаторія, будинок культури, бібліотека, 9 магазинів, 7,5 км вуличного водопроводу, 18 км доріг, із них 8 км доріг із твердим покриттям.
Розташовані 3 приватні підприємства: п/п «Поліс», п/п «Салют», п/п «Родник», Миронівське лісництво — 2789 га., де лісничим працює випускник Миронівської школи, Пищик Олександр Анатолійович.
Всіх земель — 6368 га, із них 155 га — землі запасу, 309 га — земель резерву, у громадян — 346 га, розпайовано — 1536 га. Видано сертифікатів — 425, замість сертифікатів видано державних актів — 293. Землі знаходяться в оренді Українсько-голландській компанії.
Культура
Наші односельці не можуть жити без пісні. І тому у селі у 1980 році, завдяки ентузіазму Іванченко Ольги Василівни, Довбиш Олени Володимирівни, Радченко Валентини, Черкай Зінаїди, Орел Валентини, Пищик Наталії та інших — з'явився ансамбль автохтонного співу, який назвали «Криниченька». Різні часи переживав ансамбль у своїй діяльності; і піднесення, і спаду, але завжди його активні учасники прагнули щоб він продовжував існувати. Наші жінки виступають на всіх святах у селі; їх запрошують і на всі свята в районі. Ансамбль здобув право називатися «Народний фольклорний ансамбль». Його учасники, їздили до Києва, де брали участь у звіті Сумської області «Таланти твої, Україно!» у 2001 році, а Довбиш Олени Володимирівни — найстарша учасниця ансамблю, отримала звання лауреата ІІ Всеукраїнського конкурсу «Золотий голос України». Побувала «Криниченька» зі своїми піснями в різних містах і селах України. Брали участь, під час проведення року України в Росії, у Міжнародному фольклорному святі «На землі Бояна» в м Трубчевську Брянської області, де отримали звання лауреата та премію Бояна. Нагороджені дипломом лауреата IV Міжнародного фестивалю «Хотмижська осінь» в м. Білгороді (Росія) — 2003 р. Брали участь у фестивалях у Кролевці, Луцьку, Чернівцях та багатьох інших містах. Жодне свято в районі і в м. Шостка не проходить без участі ансамблю «Криниченька»
Примітки
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Сумська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Сумська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Сумська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
| Ця стаття не містить . (червень 2019) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin cherven 2019 Miro nivka selo v Ukrayini u Shostkinskij miskij gromadi Shostkinskogo rajonu Sumskoyi oblasti Naselennya stanovit 1117 osib Kolishnij organ miscevogo samovryaduvannya Mironivska silska rada selo MironivkaGerb PraporKrayina UkrayinaOblast Sumska oblastRajon Shostkinskij rajonGromada Shostkinska miska gromadaOsnovni daniNaselennya 1117Poshtovij indeks 41130Telefonnij kod 380 5449Geografichni daniGeografichni koordinati 51 54 19 pn sh 33 33 43 sh d 51 90528 pn sh 33 56194 sh d 51 90528 33 56194 Koordinati 51 54 19 pn sh 33 33 43 sh d 51 90528 pn sh 33 56194 sh d 51 90528 33 56194Serednya visota nad rivnem morya 160 mMisceva vladaAdresa radi 41130 Sumska obl Shostkinskij r n s Mironivka vul Zaozerna 2KartaMironivkaMironivkaMapaU Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Mironivka GeografiyaSelo Mironivka roztashovane za 10 km vid rajcentru mista Shostka primikaye do sil Krupec i Shkirmanivka U seli ye nevelike ozero Poruch prohodit avtomobilna doroga T 1912 SimvolikaNa gerbi zobrazhena Kudoyarova gora zhovtogo koloru z dvoma lezami kosi sho simvolizuye sinozhati na misci yakih utvorilosya selo Palayuche garmatne yadro i shreshenni garmati yak i chornij kolir simvolizuyut vigotovlennya chornogo porohu Istoriya ta legendi pro viniknennyaNa pochatku XVII st basejn r Desna zahoplyuyut polski feodali Misceve naselennya ryatuyetsya vid tyazhkoyi zhorstokoyi ekspluataciyi vtechami na vilni mensh zalezhni zemli Sivershini Tak na Polissi sered lisiv richok bolit i lukiv vinikaye ne odne nove poselennya sered nih i selo Mironivka Zasnovane na kozackih sinokosah navkolo velikogo dzherelnogo bolotisha Naselennya zajmalosya silskogospodarskim virobnictvom mislivstvom ribalstvom Na beregah richok Shostka Ivotka bulo bagato selitri tut vipalyuvali vugillya z derev i viroblyali chornij poroh krupku za yakim priplivali po richkah navit zaporozki kozaki Iz perekaziv starozhiliv sho peredavalis vid pokolinnya do pokolinnya vidomo pro te yak z yavilos selo ta jogo nazva Do 1718 r bilya nevelikogo ozera z yavilos poselennya iz 5 dvoriv Pershim poselivsya kozak Miron potim Yerosi tretij yakijs Moskal prijshov azh iz Moskoviyi chetvertij buv iz Orla p yatij nevidomo hto i zvidki U 1718 r zemli Sivershini vhodili vzhe v sklad Moskovskoyi derzhavi Car Petro I zdijsnyuvav perepis naselennya Po vsih mistechkah i hutorah hodili komisiyi prijshla komisiya i v cej hutir Zibrali domogospodariv i pochali pitati hto zh tut pobuduvav pershij hatu Vidpoviv Miron Ya pobuduvav pershij Komisiya zapisala sho prizvishe jogo bude Mironenko tomu sho im ya Miron i hutir bude nazivatisya Mironivka Drugij Yerosi prizvishe Yeroshenko tretij Moskal to Moskalenko chetvertij iz Orla prizvishe Orel P yatij domogospodar ne buv prisutnij pid chas perepisu bo vin zhiv dali vid inshih v lisi na galyavini Komisiya skazala Peredajte p yatomu sho jogo prizvishe bude Polevik Tak i z yavivsya vzhe oficijno naselenij punkt Mironivka Protyagom XVIII XIX st sela rozvivalisya duzhe povilno Yak zgaduvav u svoyij praci Selo Lokotki Gluhivskogo povitu I Tanskij yaka bula vmishena v Zapiski Chernigovskogo gubernskogo statisticheskogo komiteta kn L Chernigiv 1866 Do Lokotskogo prihodu todi vidnosilis hutir Mironivka 48 dvoriv ta Krupec 32 podvir ya Poselennya Shkirmanivka todi bulo roztashovano dali v lisah i chomus ne zgaduvalos Zhili v selah bidno v derev yanih rublenih nevelikih budinkah pid solom yanim dahom z glinyanoyu dolivkoyu U hati bula pich lizhanka stil lavki nastil nari Osvitlennya bulo vid luchini abo kagancya U 1880 ti roki v seli Mironivka bula pobudovana cerkva za deyakimi danimi u 1887 r za inshimi u 1897 r Ce bula cerkva Kazanskoyi ikoni Bozhoyi Materi zvidsi i prestolne svyato v seli 4 listopada Kazanska V 1933 roci cerkvu zakrivayut j pochinayut postupovo rozbirati Chastinu materialiv vikoristovuyut dlya budivnictva silskogo klubu chastinu na budivnictvo shkoli Budivnictvo cih ob yektiv bulo zaversheno u povoyenni roki Lyashenko T M Folklorna praktika 2002 2003 rr NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 1875 osib z yakih 815 cholovikiv ta 1060 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 1086 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 91 76 rosijska 8 24 Miscevosti bilya selaKudoyarova gora unikalna okruglena gora maye potuzhnij osadovij chohol roztashovana poblizu richki Ivotka na yakij nibito rozbijnik Kudoyar zahovav velikij skarb zi skarbami vidomosti pro taki shovanki vidomi z chasiv Ivana Groznogo za chasiv yakogo i zhiv Kudoyar Galoye v minulomu nevelichke lisove ozero lodovikovogo pohodzhennya Nini boloto yake pid chas suhogo lita peresihaye Zgidno z legendoyu tut zaginuv kapitan Mironov pid chas Pivnichnoyi vijni na chest yakogo i nazvano selo Mironivka Guta rivninna miscevist na okolici de v davninu buv hutir sklovariv yaki vigotovlyali gutove sklo Za slovami starozhiliv tut buli sklovarni oskilki poverhnya mistit znachni pishani vidkladi Nini zalishilos dekilka mogil plodovi dereva ta rozvalini Voloka urochishe Velika Voloka tak nazivalas dilyanka zemli gromadi Ce buli lani po 16 21 ga zgidno z Ustavu na voloki 1557 r vidanogo litovskim uryadom Balgan lisovij landshaft z nevelichkim stavkom poblizu yakogo rozmishene lisnictvo Balganom nazivali pristrij dlya rozpilyuvannya lisu inshi tverdyat sho nazva pohodit vid slova balagan shatro dlya spalyuvannya lisu i otrimannya derev yanogo vugillya Vershina nevelichke prirodne pidnyattya na yakij ranishe znahodilasya sadiba pomishika Shkirmana Na teritoriyi sadibi buv starovinnij zavod po virobnictvu porohu she do poyavi Shostkinskogo porohovogo zavodu kinec 17 pochatok 18 st Nini ce malovnicha lisova miscevist Krinicya znizhena miscevist cilyushe dzherelo yake utvorilosya u rusli nevelikoyi richki Borshavec Voda naviyana nadprirodnimi duhovnimi silami i vvazhayetsya svyatoyu Shoroku na Makoviya krinicya osvyachuyetsya i ye miscem narodnogo gulyannya SogodennyaV 1990 r na dilyanci polya mizh selami Krupec i Mironivka rozpochinayetsya budivnictvo novoyi shkoli Roboti viv trest Shosthimbud veliku dopomogu nadav radgosp na choli z direktorom Avdyeyenkom V I Pershogo veresnya 1994 roku nastalo velike svyato dlya meshkanciv Mironivki Krupcya Shkirmanivki urochiste vidkrittya novoyi shkoli V 1998 roci v shkoli vidkrito Istoriko krayeznavchij muzej sil Mironivskoyi silskoyi radi ta 6 yi Gvardijskoyi diviziyi sho vizvolyala kraj vid nacistskih zagarbnikiv 2000 rik za visoki pokazniki u vihovanni pidrostayuchogo pokolinnya kolektiv Mironivskoyi shkoli zaneseno na rajonnu Doshku poshani U 2005 roci gazifikuyetsya selo Mironivna v 2006 r Krupec na pochatku 2007 roku selo Shkirmanivka U 2006 roci buduyetsya doroga z tverdim pokrittyam do sela Shkirmanivki U 2009 roci v Mironivskomu NVK vidkrivayetsya she odin muzej Muzej lonu i tkactva Z istoriko krayeznavchogo muzeyu u 2009 roci vidokremlyuyetsya Kutochok hliba prisvyachenij nelegkij praci zemlyakiv hliborobiv 26 veresnya 2010 roku nad Mironivkoyu vpershe za dyasyatki rokiv prolunav cerkovnij peredzvin sho oznamenuvav urochiste osvyachennya novostvorenogo Hramu na chest Ikoni Kazanskoyi Bozhoyi Materi Silska gromada deputati silskoyi radi virishili pereobladnati pid prihodsku cerkvu primishennya kolishnoyi kontori radgospu Zorya Miscevi zhiteli razom z nastoyatelem cerkvi Igorem Drabochukom ta prihozhanami Soboru Presvyatoyi Bogorodici sho roztashovana v Kujbishevskomu mikrorajoni mista Shostka napoleglivo pracyuvali nad reretvorennyam budivli finansovu dopomogu nadali miscevi pidpriyemeci Bozhestvennu liturgiyu ocholiv arhiyepiskop Gluhivskij i Konotopskij Luka yakij i zapaliv u cij cerkvi pershu svichku Vidkritgya cerkvi stalo znakovoyu podiyeyu dlya meshkanciv Mironivki Krupcya ta Shkirmanivki EkonomikaNa teritoriyi silskoyi radi roztashovano 956 osobistih gospodarstv z yakih 232 gospodarstva roztashovani u bagatopoverhovih budinkah Na teritoriyi silskoyi radi ye simejna ambulatoriya budinok kulturi biblioteka 9 magaziniv 7 5 km vulichnogo vodoprovodu 18 km dorig iz nih 8 km dorig iz tverdim pokrittyam Roztashovani 3 privatni pidpriyemstva p p Polis p p Salyut p p Rodnik Mironivske lisnictvo 2789 ga de lisnichim pracyuye vipusknik Mironivskoyi shkoli Pishik Oleksandr Anatolijovich Vsih zemel 6368 ga iz nih 155 ga zemli zapasu 309 ga zemel rezervu u gromadyan 346 ga rozpajovano 1536 ga Vidano sertifikativ 425 zamist sertifikativ vidano derzhavnih aktiv 293 Zemli znahodyatsya v orendi Ukrayinsko gollandskij kompaniyi KulturaNashi odnoselci ne mozhut zhiti bez pisni I tomu u seli u 1980 roci zavdyaki entuziazmu Ivanchenko Olgi Vasilivni Dovbish Oleni Volodimirivni Radchenko Valentini Cherkaj Zinayidi Orel Valentini Pishik Nataliyi ta inshih z yavivsya ansambl avtohtonnogo spivu yakij nazvali Krinichenka Rizni chasi perezhivav ansambl u svoyij diyalnosti i pidnesennya i spadu ale zavzhdi jogo aktivni uchasniki pragnuli shob vin prodovzhuvav isnuvati Nashi zhinki vistupayut na vsih svyatah u seli yih zaproshuyut i na vsi svyata v rajoni Ansambl zdobuv pravo nazivatisya Narodnij folklornij ansambl Jogo uchasniki yizdili do Kiyeva de brali uchast u zviti Sumskoyi oblasti Talanti tvoyi Ukrayino u 2001 roci a Dovbish Oleni Volodimirivni najstarsha uchasnicya ansamblyu otrimala zvannya laureata II Vseukrayinskogo konkursu Zolotij golos Ukrayini Pobuvala Krinichenka zi svoyimi pisnyami v riznih mistah i selah Ukrayini Brali uchast pid chas provedennya roku Ukrayini v Rosiyi u Mizhnarodnomu folklornomu svyati Na zemli Boyana v m Trubchevsku Bryanskoyi oblasti de otrimali zvannya laureata ta premiyu Boyana Nagorodzheni diplomom laureata IV Mizhnarodnogo festivalyu Hotmizhska osin v m Bilgorodi Rosiya 2003 r Brali uchast u festivalyah u Krolevci Lucku Chernivcyah ta bagatoh inshih mistah Zhodne svyato v rajoni i v m Shostka ne prohodit bez uchasti ansamblyu Krinichenka PrimitkiKilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Sumska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Sumska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Sumska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno cherven 2019