Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мілутін Міланкович (серб. Милутин Миланковић; 28 травня 1879, Даль, Австро-Угорщина (нині Хорватія) — 12 грудня 1958, Белград, Югославія) — сербський цивільний інженер, кліматолог, геофізик, астроном, математик та письменник-фантаст, академік Сербської академії наук і мистецтв (1924).
| Мілутін Міланкович | |
|---|---|
| Милутин Миланковић | |
 | |
| Народився | 28 травня 1879 Даль, Австро-Угорщина (зараз Хорватія) |
| Помер | 12 грудня 1958 (79 років) Белград, Югославія |
| Країна |  Австро-Угорщина Королівство Югославія |
| Національність | Серб |
| Діяльність | математик, професор, астроном, інженер, письменник, інженер-будівельник, астрофізик, фізик, письменник наукової фантастики, геофізик, кліматолог |
| Alma mater | Віденський технічний університет |
| Галузь | астрономія |
| Заклад | Белградський університет |
| Науковий керівник | d і d[1] |
| Аспіранти, докторанти | d[1] |
| Членство | Сербська академія наук і мистецтв (18 лютого 1924) Леопольдина Сербська академія наук і мистецтв (12 грудня 1958) |
| Відомий завдяки: | цикли Міланковича, новоюліанський календар |
| Автограф |  |
 Висловлювання у Вікіцитатах Мілутін Міланкович у Вікісховищі | |
Відомий теорією, яка пояснює глобальні зміни клімату Землі у минулі епохи періодичними змінами деяких параметрів орбіти Землі. Розробив новоюліанський календар, прийнятий грецькою і низкою інших помісних православних церков (окрім Російської, Єрусалимської, Сербської та Афону).
Життєпис
Народився в місті Даль. 1903 року закінчив будівельний інститут у Бечі. Отримав освіту у Вищій технічній школі Відня (нині Віденський технічний університет), де 1904 року захистив докторську дисертацію і став працювати інженером-будівельником. Того ж року вступив до Белградського університету, де пройшло все його наукове життя, з 1909 — професор теоретичної механіки, небесної механіки та теоретичної фізики Белградського університету. Під час Першої світової війни потрапив у полон у Будапешті, але завдяки угорським колегам продовжував свої дослідження. Багато років Міланкович намагався дізнатися історію клімату Землі. З травня 1948 по 26 липня 1951 був директором Белградської обсерваторії.
Основні наукові роботи стосуються небесної механіки, фізики планетних атмосфер, метеорології, кліматології. Розробив ряд складних питань кількісної теорії теплових явищ у планетних атмосферах, які обумовлені впливом сонячної радіації, і застосував цю теорію до вивчення коливань клімату Землі в минулі геологічні епохи; зокрема, глобальні коливання клімату в плейстоцені вперше успішно пояснив змінами параметрів орбіти Землі (ексцентриситету та довготи перигелію) і кута нахилу осі обертання Землі до площини орбіти. Одним із перших у 1914—1916 роках чітко розглянув кліматичні умови на Марсі і зробив розрахунок температури на його поверхні та в атмосфері; обчислив, що верхня межа температури на поверхні становить −3 °C на екваторі і −52 °C на полюсах (ці значення близькі до сучасних даних). У 1932—1934 роках досліджував рух полюсів Землі, обумовлений розподілом континентів на земній кулі. Вивчав питання реформи календаря, розробив новоюліанський календар, який, порівняно з юліанським, скорочено на 7 діб за 900 років (на відміну від григоріанського, в якому скорочення становить 3 доби за 400 років). В цьому календарі помилка в 1 добу накопичується за 43 500 років. Автор підручників «Небесна механіка» (1935) та «Історія астрономії» (1948).
Член Німецької академії природодослідників «Леопольдина».
Мілутін Міланкович та фантастика
Мілутін Міланкович є автором романтичного науково-фантастичного роману [en]» (серб. Kroz vasionu i vekove) (1928), написаного у формі листів до невідомої молодої жінки. Книга вважається одним з найпомітніших науково-фантастичних романів довоєнної літератури Югославії.
Бібліографія
- Миланкович М. Математическая климатология и астрономическая теория колебаний климата : ( )[рос.] / Пер. с нем. А.Х. Хргиана под ред. С.Л. Бастамова.. — ГОНТИ; Ред. техн.-теорет. лит.. — М., 1939. — 208 с.
Див. також
- Культурно-науковий центр Мілутіна Міланковіча
- Цикли Міланковича
- 1605 Миланкович — астероїд, названий на честь вченого.
Джерела
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Міланкович Мілутін // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 294. — .
- Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Миланкович Милутин. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)
- Boske. . Архів оригіналу за 14 листопада 2016. Процитовано 6 грудня 2017. (хор.)
- Zoran Živković (updated 24 June 2015). . The Encyclopedia of Science Fiction edited by John Clute, David Langford, Peter Nicholls and Graham Sleight. London: Gollancz. Архів оригіналу за 6 грудня 2017. Процитовано 6 грудня 2017. (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Milutin Milankovich serb Milutin Milankoviћ 28 travnya 1879 Dal Avstro Ugorshina nini Horvatiya 12 grudnya 1958 Belgrad Yugoslaviya serbskij civilnij inzhener klimatolog geofizik astronom matematik ta pismennik fantast akademik Serbskoyi akademiyi nauk i mistectv 1924 Milutin MilankovichMilutin MilankoviћNarodivsya28 travnya 1879 1879 05 28 Dal Avstro Ugorshina zaraz Horvatiya Pomer12 grudnya 1958 1958 12 12 79 rokiv Belgrad YugoslaviyaKrayina Avstro Ugorshina Korolivstvo YugoslaviyaNacionalnistSerbDiyalnistmatematik profesor astronom inzhener pismennik inzhener budivelnik astrofizik fizik pismennik naukovoyi fantastiki geofizik klimatologAlma materVidenskij tehnichnij universitetGaluzastronomiyaZakladBelgradskij universitetNaukovij kerivnikd i d 1 Aspiranti doktorantid 1 ChlenstvoSerbska akademiya nauk i mistectv 18 lyutogo 1924 Leopoldina Serbska akademiya nauk i mistectv 12 grudnya 1958 Vidomij zavdyaki cikli Milankovicha novoyulianskij kalendarAvtografVislovlyuvannya u Vikicitatah Milutin Milankovich u Vikishovishi Vidomij teoriyeyu yaka poyasnyuye globalni zmini klimatu Zemli u minuli epohi periodichnimi zminami deyakih parametriv orbiti Zemli Rozrobiv novoyulianskij kalendar prijnyatij greckoyu i nizkoyu inshih pomisnih pravoslavnih cerkov okrim Rosijskoyi Yerusalimskoyi Serbskoyi ta Afonu ZhittyepisNarodivsya v misti Dal 1903 roku zakinchiv budivelnij institut u Bechi Otrimav osvitu u Vishij tehnichnij shkoli Vidnya nini Videnskij tehnichnij universitet de 1904 roku zahistiv doktorsku disertaciyu i stav pracyuvati inzhenerom budivelnikom Togo zh roku vstupiv do Belgradskogo universitetu de projshlo vse jogo naukove zhittya z 1909 profesor teoretichnoyi mehaniki nebesnoyi mehaniki ta teoretichnoyi fiziki Belgradskogo universitetu Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni potrapiv u polon u Budapeshti ale zavdyaki ugorskim kolegam prodovzhuvav svoyi doslidzhennya Bagato rokiv Milankovich namagavsya diznatisya istoriyu klimatu Zemli Z travnya 1948 po 26 lipnya 1951 buv direktorom Belgradskoyi observatoriyi Osnovni naukovi roboti stosuyutsya nebesnoyi mehaniki fiziki planetnih atmosfer meteorologiyi klimatologiyi Rozrobiv ryad skladnih pitan kilkisnoyi teoriyi teplovih yavish u planetnih atmosferah yaki obumovleni vplivom sonyachnoyi radiaciyi i zastosuvav cyu teoriyu do vivchennya kolivan klimatu Zemli v minuli geologichni epohi zokrema globalni kolivannya klimatu v plejstoceni vpershe uspishno poyasniv zminami parametriv orbiti Zemli ekscentrisitetu ta dovgoti perigeliyu i kuta nahilu osi obertannya Zemli do ploshini orbiti Odnim iz pershih u 1914 1916 rokah chitko rozglyanuv klimatichni umovi na Marsi i zrobiv rozrahunok temperaturi na jogo poverhni ta v atmosferi obchisliv sho verhnya mezha temperaturi na poverhni stanovit 3 C na ekvatori i 52 C na polyusah ci znachennya blizki do suchasnih danih U 1932 1934 rokah doslidzhuvav ruh polyusiv Zemli obumovlenij rozpodilom kontinentiv na zemnij kuli Vivchav pitannya reformi kalendarya rozrobiv novoyulianskij kalendar yakij porivnyano z yulianskim skorocheno na 7 dib za 900 rokiv na vidminu vid grigorianskogo v yakomu skorochennya stanovit 3 dobi za 400 rokiv V comu kalendari pomilka v 1 dobu nakopichuyetsya za 43 500 rokiv Avtor pidruchnikiv Nebesna mehanika 1935 ta Istoriya astronomiyi 1948 Chlen Nimeckoyi akademiyi prirododoslidnikiv Leopoldina Milutin Milankovich ta fantastikaMilutin Milankovich ye avtorom romantichnogo naukovo fantastichnogo romanu en serb Kroz vasionu i vekove 1928 napisanogo u formi listiv do nevidomoyi molodoyi zhinki Kniga vvazhayetsya odnim z najpomitnishih naukovo fantastichnih romaniv dovoyennoyi literaturi Yugoslaviyi BibliografiyaMilankovich M Matematicheskaya klimatologiya i astronomicheskaya teoriya kolebanij klimata ros Per s nem A H Hrgiana pod red S L Bastamova GONTI Red tehn teoret lit M 1939 208 s Div takozhKulturno naukovij centr Milutina Milankovicha Cikli Milankovicha 1605 Milankovich asteroyid nazvanij na chest vchenogo DzherelaMatematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Milankovich Milutin Astronomichnij enciklopedichnij slovnik za zag red I A Klimishina ta A O Korsun Lviv Golov astronom observatoriya NAN Ukrayini Lviv nac un t im Ivana Franka 2003 S 294 ISBN 966 613 263 X Kolchinskij I G Korsun A A Rodriges M R 1977 Milankovich Milutin Astronomy Biograficheskij spravochnik na sajte Astronet otv redaktor Bogorodskij A F vid 2 ge 416 s Kiev Naukova dumka ros Boske Arhiv originalu za 14 listopada 2016 Procitovano 6 grudnya 2017 hor Zoran Zivkovic updated 24 June 2015 The Encyclopedia of Science Fiction edited by John Clute David Langford Peter Nicholls and Graham Sleight London Gollancz Arhiv originalu za 6 grudnya 2017 Procitovano 6 grudnya 2017 angl