Микі́льське (в минулому — Репринка) — село в Україні, у Дар'ївській сільській громаді Херсонського району Херсонської області.
село Микільське | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Херсонська область |
Район | Херсонський район |
Громада | Дар'ївська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA65100070080040920 |
Облікова картка | Микільське |
Основні дані | |
Засноване | 1783 |
Населення | 2576 |
Площа | 2,589 км² |
Густота населення | 994,5 осіб/км² |
Поштовий індекс | 75033 |
Телефонний код | +380 5547 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 46°43′22″ пн. ш. 32°48′15″ сх. д. / 46.72278° пн. ш. 32.80417° сх. д.Координати: 46°43′22″ пн. ш. 32°48′15″ сх. д. / 46.72278° пн. ш. 32.80417° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 17 м |
Водойми | р. Інгулець |
Відстань до обласного центру | 27,5 км |
Відстань до районного центру | 40,2 км |
Найближча залізнична станція | Херсон |
Відстань до залізничної станції | 27,5 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 75032, Херсонська обл., Херсонський р-н, с. Дар’ївка, вул. Соборна, буд. 68а |
Карта | |
Микільське | |
Микільське | |
Мапа | |
До складу Микільської сільської ради входили села Микільське та Понятівка.
Населення становить 2575 осіб.
Географія
Микільське розташоване на березі р. Інгулець.
Топоніми
Вулиці села Микільське: Слобідська, Мелюги, Центральна, Першотравнева, Гагаріна, Українська, Профспілкова, Івана Франка, Слов'янська, Свято-Троїцька, Затишна, Футбольна, Героїв Плахотників, Вишнева, Підпільна, Черкаська, Прогресивна, Українського Козацтва, Репринська.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2721 особа, з яких 1335 чоловіків та 1386 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 2575 осіб.
Мовний склад
Рідна мова населення за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
російська | 1644 | 63.84% |
українська | 901 | 34.99% |
вірменська | 8 | 0.31% |
румунська | 3 | 0.12% |
білоруська | 2 | 0.08% |
болгарська | 1 | 0.04% |
інші/не вказали | 16 | 0.62% |
Усього | 2575 | 100% |
Історія
Деякі дослідники вказують на знаходження центру Інгульської паланки Перевізки у Микільському.
Заснування
Засноване у 1783 р. під назвою Репринка переселенцями з Тульської губернії. У 1795 р. чисельність мешканців становила 198 осіб.
Микільська волость
Станом на 1886 рік у селі, центрі Микільської волості Херсонського повіту Херсонської губернії, мешкало 902 особи, налічувалось 160 дворів, існували православна церква та школа. За 2 версти — рибний завод. За 6 верст — рибний завод. За 8 версти — 2 рибних заводи. За 16 верст — трактир. За 24 версти — рибний завод.
У 1905 р жителі села брали участь у розгромі поміщицьких маєтків Микільської волості.
Українська Народна Республіка
В 1917 році село входить до складу Української Народної Республіки. Втім, внаслідок поразки українців під час національно-визвольних змагань, село окуповане більшовиками.
На території Микільського була розміщена центральна садиба радгоспу ім. Тельмана, за яким було закріплено 7608 га сільськогосподарських угідь, з них 6356 га орної землі, у т. Ч. 861 га — зрошуваної. Господарство мало овоче-молочний напрямок. За доблесну працю 48 передовиків були нагороджені орденами і медалями СРСР, у тому числі Орденом Леніна — комбайнер І. А. Скороход, орденом Жовтневої Революції — тракторист І. Т. Солодких, орденом Трудового Червоного Прапора — трактористи П. А. Дмитрук та Н. І. Ухов. Директору радгоспу ім. Тельмана В. Я. Іванівському присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці.
Село постраждало від Голодомору, проведеного радянським урядом у 1932—1933 роках. Через опір колективізації та геноциду комуністична влада встановлювала вишки та спецохорону полів, відкривала кримінальні справи проти місцевих жителів. Згідно з мартирологом Національної книги пам'яті України, складеного на основі свідчень очевидців Голодомору, від голодної смерті загинуло 5 осіб, 4 з яких ідентифіковано.
Друга світова війна
У німецько-радянській війні в складі Червоної Армії брали участь 800 жителів села. З них 118 загинуло, 500 було нагороджено радянськими орденами і медалями.
Незалежна Україна
З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної Української держави.
24 лютого 2022 року село було захоплене російськими військами.
11 листопада визволене Збройними силами України в ході контрнаступу в Херсонській області.
Після звільнення перебуває під постійним вогнем російської армії. 7 лютого 2023 року окупанти обстріляли село.
Економіка
В селі діють підприємства з різних галузей: Вирощування зернових культур — СТОВ «Колос», фермерські господарства, м'ясо-молочне скотарство — СТОВ «Микільське», виробництво борошна — Микільська філія МПП «Кардинал», ТОВ «ВКФ Ілас-3», виробництво цегли та черепиці — ТОВ «Стройінвєстсервіс», послуги кафе — ТОВ «Малс ЛТД», аптека — ФОП Руденко О. С.
послуги зберігання — Микільський ХПП ВАТ «Херсонський КХП»,
Микільський ХПП. Робоча зернова ємність — 12,8 тис. тонн (шість зернових складів, у тому числі три механізованих); Загальна паспортна продуктивність технологічного обладнання з очищення пшениці (натурою 750 гр/літр) складає 150 тн/год (два сепаратора БСХ-100, БЦС-50). Пропускна здатність автомобілів — 48 автомобілів на добу (два автомобілерозвантажувача ГУАР-30).
Причал Микільського ХПП знаходиться на річці Інгулець, введений в експлуатацію в 1990 році після капітального ремонту. Умовна довжина причального фронту 35,6 м. Фактична глибина біля кордону причалу становить 2,7 … 3,6 м із збільшенням до 4,5 … 5,8 м від кордону. Глибина акваторії р. Інгулець дозволяє завантажувати баржі, вантажопідйомністю до 1000 тонн. Продуктивність навантажувального комплексу на водний транспорт складає 1000 тонн/добу.
Соціальна сфера
Микільский ясла-садок, Микільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів (директор — Заікіна Олена Іванівна), Микільський фельдшерсько-акушерський пункт.
Історичні пам'ятки
Археологічні
Репринське поселення (Доба бронзи) розташоване за 300 метрів на південний схід від села Микільське, на корінному лівому березі Інгульця, на розі, утвореному берегами річки та давньої балки. Вперше згадане Володимиром Ястребовим у 1897 р. Обстежувалось В. Гошкевичем (1909), Ю. Крисіним (у 1920-х рр.), Отто Бадером (1950), М. Оленковським (1972, 1974, 1978, 1985, 1997—2003).
Через розташування на розі високого берега, наявності рову й валу, кам'яних споруд воно довгий час трактувалось як городище скіфського часу. У 1984 році Я. Гершковичем здійснено , у ході якої виявлено напівземлянкове житло й археологічний матеріал білозерської культури доби бронзи (12-11 ст. до н. е.). Попередню інтерпретацію було заперечено. Ця цінна пам'ятка археології, що належить до періоду раннього розвитку кімерійців, була частково знищена у 1994—1995 рр. буді-ництвом котеджів (з дозволу сільради). Повного знищення не відбулось після втручання обласного сектора охорони пам'яток археології й ліквідації з площі поселення ділянок забудови.
Пам'ятники
Братська могила. Розташована в центрі села. Чотирикутна зрізана піраміда встановлена на постаменті. На верхівці піраміди — п'ятипроменева металева зірка. На чільному боці постамента закріплені рельєфні цифри «1941-1945». Нижче них — рельєфне зображення каски і лаврової гілки. На верхньому виступі цоколя, прилягаючи до лицевого боку постамента, встановлені дві плити рожевого полірованого граніту з іменами 10 загиблих воїнів. Пам'ятник огороджений дерев'яним штахетником. До пам'ятника веде бетонна доріжка. Встановлено 1975 р.
Заповідники
Інгулецький лиман. Між селами Микільське та Садове Білозерського району створено ботанічний заказник місцевого значення «Інгулецький лиман», площею 50 га. Заказник створений з метою охорони рідкісних формацій водних рослин, включених до Зеленої книги України: горіха водяного (Trapeta natansis), густі зарості якого збереглися в околицях с. Микільське, сальвінії плаваючої (Salvinieta natansis), латаття білого (Nymphaeeta albae), глечиків жовтих (Nuphareta luteae), плавуна щитолистого (Nymphoideta peltatae).
Спорт, туризм
Футбол
В селі сформований футбольний клуб «Темп», який змагається на першість району. Виступи проводить на місцевому стадіоні «Темп».
Туризм
У мальовничій долині річки Інгулець, на високому березі поблизу села Микільське, щорічно навесні проходять обласні змагання зі скелелазіння та спортивного туризму.
Релігійне життя
- Троїцький храм УПЦ МП
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 13 травня 2017. Процитовано 12 лютого 2016.
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Херсонська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Херсонська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- Державний архів Херсонської області, ф. Р — 787, оп. 1, спр. 1083; ф. П — 186, оп. 1, спр. 2
- Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Херсонська область. — Херсон: Наддніпрян. правда, 2008. — с. 254
- Оперативна інформація станом на 06.00 08.02.2023 щодо російського вторгнення. Facebook. Генеральний штаб ЗСУ. 8 лютого 2023. Архів оригіналу за 7 листопада 2023. Процитовано 7 листопада 2023.
- . Архів оригіналу за 23 січня 2015. Процитовано 22 січня 2015.
- Оленковський М. П. Археологічні пам'ятки Білозерського району Херсонської облас-ті. Каталог-довідник. — Херсон: Айлант, 2004. — 76 с.
Джерела
- Погода в селі Микільське [ 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Екологія Херсонщини. Інгулецький лиман [ 17 лютого 2020 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Херсонської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Mikilske Miki lske v minulomu Reprinka selo v Ukrayini u Dar yivskij silskij gromadi Hersonskogo rajonu Hersonskoyi oblasti selo Mikilske Krayina Ukrayina Oblast Hersonska oblast Rajon Hersonskij rajon Gromada Dar yivska silska gromada Kod KATOTTG UA65100070080040920 Oblikova kartka Mikilske Osnovni dani Zasnovane 1783 Naselennya 2576 Plosha 2 589 km Gustota naselennya 994 5 osib km Poshtovij indeks 75033 Telefonnij kod 380 5547 Geografichni dani Geografichni koordinati 46 43 22 pn sh 32 48 15 sh d 46 72278 pn sh 32 80417 sh d 46 72278 32 80417 Koordinati 46 43 22 pn sh 32 48 15 sh d 46 72278 pn sh 32 80417 sh d 46 72278 32 80417 Serednya visota nad rivnem morya 17 m Vodojmi r Ingulec Vidstan do oblasnogo centru 27 5 km Vidstan do rajonnogo centru 40 2 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Herson Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 27 5 km Misceva vlada Adresa radi 75032 Hersonska obl Hersonskij r n s Dar yivka vul Soborna bud 68a Karta Mikilske Mikilske Mapa Do skladu Mikilskoyi silskoyi radi vhodili sela Mikilske ta Ponyativka Naselennya stanovit 2575 osib GeografiyaMikilske roztashovane na berezi r Ingulec Toponimi Vulici sela Mikilske Slobidska Melyugi Centralna Pershotravneva Gagarina Ukrayinska Profspilkova Ivana Franka Slov yanska Svyato Troyicka Zatishna Futbolna Geroyiv Plahotnikiv Vishneva Pidpilna Cherkaska Progresivna Ukrayinskogo Kozactva Reprinska NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 2721 osoba z yakih 1335 cholovikiv ta 1386 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkali 2575 osib Movnij sklad Ridna mova naselennya za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok rosijska 1644 63 84 ukrayinska 901 34 99 virmenska 8 0 31 rumunska 3 0 12 biloruska 2 0 08 bolgarska 1 0 04 inshi ne vkazali 16 0 62 Usogo 2575 100 IstoriyaDeyaki doslidniki vkazuyut na znahodzhennya centru Ingulskoyi palanki Perevizki u Mikilskomu Zasnuvannya Zasnovane u 1783 r pid nazvoyu Reprinka pereselencyami z Tulskoyi guberniyi U 1795 r chiselnist meshkanciv stanovila 198 osib Mikilska volost Stanom na 1886 rik u seli centri Mikilskoyi volosti Hersonskogo povitu Hersonskoyi guberniyi meshkalo 902 osobi nalichuvalos 160 dvoriv isnuvali pravoslavna cerkva ta shkola Za 2 versti ribnij zavod Za 6 verst ribnij zavod Za 8 versti 2 ribnih zavodi Za 16 verst traktir Za 24 versti ribnij zavod U 1905 r zhiteli sela brali uchast u rozgromi pomishickih mayetkiv Mikilskoyi volosti Ukrayinska Narodna Respublika V 1917 roci selo vhodit do skladu Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Vtim vnaslidok porazki ukrayinciv pid chas nacionalno vizvolnih zmagan selo okupovane bilshovikami Radyanska okupaciya Ukrayini Na teritoriyi Mikilskogo bula rozmishena centralna sadiba radgospu im Telmana za yakim bulo zakripleno 7608 ga silskogospodarskih ugid z nih 6356 ga ornoyi zemli u t Ch 861 ga zroshuvanoyi Gospodarstvo malo ovoche molochnij napryamok Za doblesnu pracyu 48 peredovikiv buli nagorodzheni ordenami i medalyami SRSR u tomu chisli Ordenom Lenina kombajner I A Skorohod ordenom Zhovtnevoyi Revolyuciyi traktorist I T Solodkih ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora traktoristi P A Dmitruk ta N I Uhov Direktoru radgospu im Telmana V Ya Ivanivskomu prisvoyeno zvannya Geroya Socialistichnoyi Praci Selo postrazhdalo vid Golodomoru provedenogo radyanskim uryadom u 1932 1933 rokah Cherez opir kolektivizaciyi ta genocidu komunistichna vlada vstanovlyuvala vishki ta specohoronu poliv vidkrivala kriminalni spravi proti miscevih zhiteliv Zgidno z martirologom Nacionalnoyi knigi pam yati Ukrayini skladenogo na osnovi svidchen ochevidciv Golodomoru vid golodnoyi smerti zaginulo 5 osib 4 z yakih identifikovano Druga svitova vijna U nimecko radyanskij vijni v skladi Chervonoyi Armiyi brali uchast 800 zhiteliv sela Z nih 118 zaginulo 500 bulo nagorodzheno radyanskimi ordenami i medalyami Nezalezhna Ukrayina Z 24 serpnya 1991 roku selo vhodit do skladu nezalezhnoyi Ukrayinskoyi derzhavi Rosijske vtorgnennya v Ukrayinu z 2022 24 lyutogo 2022 roku selo bulo zahoplene rosijskimi vijskami 11 listopada vizvolene Zbrojnimi silami Ukrayini v hodi kontrnastupu v Hersonskij oblasti Pislya zvilnennya perebuvaye pid postijnim vognem rosijskoyi armiyi 7 lyutogo 2023 roku okupanti obstrilyali selo EkonomikaV seli diyut pidpriyemstva z riznih galuzej Viroshuvannya zernovih kultur STOV Kolos fermerski gospodarstva m yaso molochne skotarstvo STOV Mikilske virobnictvo boroshna Mikilska filiya MPP Kardinal TOV VKF Ilas 3 virobnictvo cegli ta cherepici TOV Strojinvyestservis poslugi kafe TOV Mals LTD apteka FOP Rudenko O S poslugi zberigannya Mikilskij HPP VAT Hersonskij KHP Mikilskij HPP Robocha zernova yemnist 12 8 tis tonn shist zernovih skladiv u tomu chisli tri mehanizovanih Zagalna pasportna produktivnist tehnologichnogo obladnannya z ochishennya pshenici naturoyu 750 gr litr skladaye 150 tn god dva separatora BSH 100 BCS 50 Propuskna zdatnist avtomobiliv 48 avtomobiliv na dobu dva avtomobilerozvantazhuvacha GUAR 30 Prichal Mikilskogo HPP znahoditsya na richci Ingulec vvedenij v ekspluataciyu v 1990 roci pislya kapitalnogo remontu Umovna dovzhina prichalnogo frontu 35 6 m Faktichna glibina bilya kordonu prichalu stanovit 2 7 3 6 m iz zbilshennyam do 4 5 5 8 m vid kordonu Glibina akvatoriyi r Ingulec dozvolyaye zavantazhuvati barzhi vantazhopidjomnistyu do 1000 tonn Produktivnist navantazhuvalnogo kompleksu na vodnij transport skladaye 1000 tonn dobu Socialna sferaMikilskij yasla sadok Mikilska zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv direktor Zaikina Olena Ivanivna Mikilskij feldshersko akusherskij punkt Istorichni pam yatkiArheologichni Reprinske poselennya Doba bronzi roztashovane za 300 metriv na pivdennij shid vid sela Mikilske na korinnomu livomu berezi Ingulcya na rozi utvorenomu beregami richki ta davnoyi balki Vpershe zgadane Volodimirom Yastrebovim u 1897 r Obstezhuvalos V Goshkevichem 1909 Yu Krisinim u 1920 h rr Otto Baderom 1950 M Olenkovskim 1972 1974 1978 1985 1997 2003 Cherez roztashuvannya na rozi visokogo berega nayavnosti rovu j valu kam yanih sporud vono dovgij chas traktuvalos yak gorodishe skifskogo chasu U 1984 roci Ya Gershkovichem zdijsneno u hodi yakoyi viyavleno napivzemlyankove zhitlo j arheologichnij material bilozerskoyi kulturi dobi bronzi 12 11 st do n e Poperednyu interpretaciyu bulo zaperecheno Cya cinna pam yatka arheologiyi sho nalezhit do periodu rannogo rozvitku kimerijciv bula chastkovo znishena u 1994 1995 rr budi nictvom kotedzhiv z dozvolu silradi Povnogo znishennya ne vidbulos pislya vtruchannya oblasnogo sektora ohoroni pam yatok arheologiyi j likvidaciyi z ploshi poselennya dilyanok zabudovi Pam yatniki Bratska mogila Roztashovana v centri sela Chotirikutna zrizana piramida vstanovlena na postamenti Na verhivci piramidi p yatipromeneva metaleva zirka Na chilnomu boci postamenta zakripleni relyefni cifri 1941 1945 Nizhche nih relyefne zobrazhennya kaski i lavrovoyi gilki Na verhnomu vistupi cokolya prilyagayuchi do licevogo boku postamenta vstanovleni dvi pliti rozhevogo polirovanogo granitu z imenami 10 zagiblih voyiniv Pam yatnik ogorodzhenij derev yanim shtahetnikom Do pam yatnika vede betonna dorizhka Vstanovleno 1975 r Zapovidniki Inguleckij liman Mizh selami Mikilske ta Sadove Bilozerskogo rajonu stvoreno botanichnij zakaznik miscevogo znachennya Inguleckij liman plosheyu 50 ga Zakaznik stvorenij z metoyu ohoroni ridkisnih formacij vodnih roslin vklyuchenih do Zelenoyi knigi Ukrayini goriha vodyanogo Trapeta natansis gusti zarosti yakogo zbereglisya v okolicyah s Mikilske salviniyi plavayuchoyi Salvinieta natansis latattya bilogo Nymphaeeta albae glechikiv zhovtih Nuphareta luteae plavuna shitolistogo Nymphoideta peltatae Sport turizmFutbol V seli sformovanij futbolnij klub Temp yakij zmagayetsya na pershist rajonu Vistupi provodit na miscevomu stadioni Temp Turizm U malovnichij dolini richki Ingulec na visokomu berezi poblizu sela Mikilske shorichno navesni prohodyat oblasni zmagannya zi skelelazinnya ta sportivnogo turizmu Religijne zhittyaTroyickij hram UPC MPDiv takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Hersonska oblast Primitki Arhiv originalu za 13 travnya 2017 Procitovano 12 lyutogo 2016 Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Hersonska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Hersonska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk VIII Gubernii Novorossijskoj gruppy SanktPeterburg 1886 VI 157 s ros doref Derzhavnij arhiv Hersonskoyi oblasti f R 787 op 1 spr 1083 f P 186 op 1 spr 2 Nacionalna kniga pam yati zhertv Golodomoru 1932 1933 rokiv v Ukrayini Hersonska oblast Herson Naddnipryan pravda 2008 s 254 Operativna informaciya stanom na 06 00 08 02 2023 shodo rosijskogo vtorgnennya Facebook Generalnij shtab ZSU 8 lyutogo 2023 Arhiv originalu za 7 listopada 2023 Procitovano 7 listopada 2023 Arhiv originalu za 23 sichnya 2015 Procitovano 22 sichnya 2015 Olenkovskij M P Arheologichni pam yatki Bilozerskogo rajonu Hersonskoyi oblas ti Katalog dovidnik Herson Ajlant 2004 76 s DzherelaPogoda v seli Mikilske 19 grudnya 2011 u Wayback Machine Ekologiya Hersonshini Inguleckij liman 17 lyutogo 2020 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Hersonskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi