Трофімов Миколай Миколайович (рос. Трофимов Николай Николаевич, 21 січня 1920, Севастополь — 7 листопада 2005, Санкт-Петербург) — російський і радянський актор театра і кіно. Заслужений артист РРФСР (1960). Народний артист РРФСР (1974). Народний артист СРСР (1990).
Трофімов Миколай Миколайович | ||||
---|---|---|---|---|
Ім'я при народженні | Трофимов Николай Николаевич | |||
Народився | 21 січня 1920 Севастополь | |||
Помер | 7 листопада 2005 (85 років) Санкт-Петербург | |||
Поховання | Літераторські мостки | |||
Національність | росіянин | |||
Громадянство | СРСР → Росія | |||
Діяльність | актор | |||
Alma mater | Ленінградський театральний інститут імені О. М. Островського (1941) | |||
Заклад | d, Балтійський дім і ВДТ імені Товстоногова | |||
Роки діяльності | 1934—2000 | |||
Діти | донька | |||
IMDb | ID 0873324 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Трофімов Миколай Миколайович у Вікісховищі | ||||
Життєпис
Народився у місті Севастополь в родині робочого. Акторську кар'єру розпочав у віці 14 років, коли зіграв епізодичну роль підлітка-раба (без слів) у Севастопольському театрі юних глядачів (вистава «Хижка дяді Тома»). Починав у художній самодіяльності школи, коли читав малі оповідання Антона Чехова.
Після закінчення школи прибув у Ленінград, де здав іспити у Театральний інститут і був прийнятий одразу. Його керівник — Б. В. Зон.
На молоді роки актора випали роки другої світової війни. Миколу Трофімова узяли у ансамбль «П'ять морів», котрий організував Ісаак Дунаєвський для концертів перед вояками. Ансамбль був великим за кількістю учасників (260 артистів) і різнобарвним за жанровою тематикою, бо серед учасників були музиканти, балетні танцівники, актори. Ансамбль «П'ять морів» проіснував до 1943 року і був подрібнений на малі концертні бригади.
Під час гастролей ансамблю у місті Тбілісі невеликого на зріст і кумедного актора і побачив театральний режисер Товстоногов Георгій Олександрович. Після 17 років праці у Ленінградському театрі комедії був запрошений на працю у Великий драматичний театр імені Горького, керівником котрого на той час був Товстоногов.
1946 року актор Микола Трофімов демобілізувався із армії і був прийнятий у . Там працював із театральним режисером Акімовим Миколаєм до 1963 року. Там же зустрів свою першу дружину, з котрю прожив більше п'ятдесяти років. Донька актора (перекладач за фахом) мешкає у Італії.
Як актор Микола Трофімов мав непогані ролі і у кіно, серед котрих капітан Тушин у «Війні і мирі» С. Бондарчука та у водевілі «Лев Гурич Сінічкін», де повністю використали його комедійне амплуа. Хоча актор мріяв про роль науковця або жебракуючого філософа. Сам Микола Трофімов полюбляв філософську літературу, мало схожу на його комедійне амплуа.
Знявся у ряді українських картин. Працював на озвучуванні фільмів і мультфільмів.
Нагороджений орденами і медалями.
Помер у Санкт-Петербурзі 2005 року.
Фільмографія
(вибірково)
- «Йшов солдат з фронту» (1939)
- «Пирогов» (1947)
- «Мусоргський» (1950, студент)
- «Бєлінський» (1953)
- «Приборкувачка тигрів» (1954)
- «Медовий місяць» (1956)
- «Таланти і шанувальники» (1956, Вася, купець)
- «Повість про молодят» (1959, Кукушкін, батько чотирьох дочок)
- «Як мотузочок не в'ється» (1961)
- «Строкаті розповіді» (1961)
- «Смугастий рейс» (1961, штурман)
- «Каїн XVIII» (1963, агент таємної поліції № 214, зображував позолочену статую у фонтані)
- «Третя молодість» (1965, Петров)
- «Міщани» (1966, вистава ВДТ)
- Війна і мир (1967, Тушин)
- «Хроніка пікіруючого бомбардувальника» (1967, майор, комендант аеродрому)
- «Діамантова рука» (1968, полковник міліції)
- «Трембіта» (1968)
- «На шляху в Берлін» (1969, ст. лейтенант Іван Єгорович Зайцев, зв'язківець)
- «Африканич» (1970, Африканич)
- «Чарівна сила мистецтва» (1970, директор школи)
- «Літні сни» (1972, дід Слива)
- «Тютюновий капітан» (1972, думний дяк Акакій Львович Плющихін)
- «Лев Гурич Сінічкін» (1974, Лев Гурич Сінічкін)
- «Одинадцять надій» (1975)
- «Повість про невідомого актора» (1976)
- «Блокада» (1977)
- «Степ» (1977)
- «Про Червону Шапочку» (1977, Товстий Вовк)
- «Соловей» (1979, генерал-адмірал)
- «Довгі дні, короткі тижні...» (1980)
- «Бідна Маша» (1981)
- «Принцеса цирку» (1982)
- «Ось такі дива» (1982)
- «У старих ритмах» (1982, начальник карного розшуку Василь Кузьмич Штиков)
- «Батьки і діди» (1982)
- (1983)
- «Рудий, чесний, закоханий» (1984)
- «Фро» (1984, Ефстафьев, батько Фросі)
- «Витівки в старовинному дусі» (1986)
- (1992)
- (1993)
- (1993)
- «Вулиці розбитих ліхтарів» (1998)
- (1998)
- (2005) та ін.
Примітки
Посилання
- Фільмографія на kino-teatr.ru(рос.)
- Велике життя маленької людини Миколи Трофімова(рос.)
- ж «Культура», № 4, 2005
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Trofimov Trofimov Mikolaj Mikolajovich ros Trofimov Nikolaj Nikolaevich 21 sichnya 1920 Sevastopol 7 listopada 2005 Sankt Peterburg rosijskij i radyanskij aktor teatra i kino Zasluzhenij artist RRFSR 1960 Narodnij artist RRFSR 1974 Narodnij artist SRSR 1990 Trofimov Mikolaj MikolajovichIm ya pri narodzhenniTrofimov Nikolaj NikolaevichNarodivsya21 sichnya 1920 1920 01 21 SevastopolPomer7 listopada 2005 2005 11 07 85 rokiv Sankt PeterburgPohovannyaLiteratorski mostkiNacionalnistrosiyaninGromadyanstvo SRSR RosiyaDiyalnistaktorAlma materLeningradskij teatralnij institut imeni O M Ostrovskogo 1941 Zakladd Baltijskij dim i VDT imeni TovstonogovaRoki diyalnosti1934 2000DitidonkaIMDbID 0873324Nagorodi ta premiyid 2000 Trofimov Mikolaj Mikolajovich u VikishovishiZhittyepisNarodivsya u misti Sevastopol v rodini robochogo Aktorsku kar yeru rozpochav u vici 14 rokiv koli zigrav epizodichnu rol pidlitka raba bez sliv u Sevastopolskomu teatri yunih glyadachiv vistava Hizhka dyadi Toma Pochinav u hudozhnij samodiyalnosti shkoli koli chitav mali opovidannya Antona Chehova Pislya zakinchennya shkoli pribuv u Leningrad de zdav ispiti u Teatralnij institut i buv prijnyatij odrazu Jogo kerivnik B V Zon Na molodi roki aktora vipali roki drugoyi svitovoyi vijni Mikolu Trofimova uzyali u ansambl P yat moriv kotrij organizuvav Isaak Dunayevskij dlya koncertiv pered voyakami Ansambl buv velikim za kilkistyu uchasnikiv 260 artistiv i riznobarvnim za zhanrovoyu tematikoyu bo sered uchasnikiv buli muzikanti baletni tancivniki aktori Ansambl P yat moriv proisnuvav do 1943 roku i buv podribnenij na mali koncertni brigadi Pid chas gastrolej ansamblyu u misti Tbilisi nevelikogo na zrist i kumednogo aktora i pobachiv teatralnij rezhiser Tovstonogov Georgij Oleksandrovich Pislya 17 rokiv praci u Leningradskomu teatri komediyi buv zaproshenij na pracyu u Velikij dramatichnij teatr imeni Gorkogo kerivnikom kotrogo na toj chas buv Tovstonogov 1946 roku aktor Mikola Trofimov demobilizuvavsya iz armiyi i buv prijnyatij u Tam pracyuvav iz teatralnim rezhiserom Akimovim Mikolayem do 1963 roku Tam zhe zustriv svoyu pershu druzhinu z kotryu prozhiv bilshe p yatdesyati rokiv Donka aktora perekladach za fahom meshkaye u Italiyi Yak aktor Mikola Trofimov mav nepogani roli i u kino sered kotrih kapitan Tushin u Vijni i miri S Bondarchuka ta u vodevili Lev Gurich Sinichkin de povnistyu vikoristali jogo komedijne amplua Hocha aktor mriyav pro rol naukovcya abo zhebrakuyuchogo filosofa Sam Mikola Trofimov polyublyav filosofsku literaturu malo shozhu na jogo komedijne amplua Znyavsya u ryadi ukrayinskih kartin Pracyuvav na ozvuchuvanni filmiv i multfilmiv Nagorodzhenij ordenami i medalyami Pomer u Sankt Peterburzi 2005 roku Filmografiya vibirkovo Jshov soldat z frontu 1939 Pirogov 1947 Musorgskij 1950 student Byelinskij 1953 Priborkuvachka tigriv 1954 Medovij misyac 1956 Talanti i shanuvalniki 1956 Vasya kupec Povist pro molodyat 1959 Kukushkin batko chotiroh dochok Yak motuzochok ne v yetsya 1961 Strokati rozpovidi 1961 Smugastij rejs 1961 shturman Kayin XVIII 1963 agent tayemnoyi policiyi 214 zobrazhuvav pozolochenu statuyu u fontani Tretya molodist 1965 Petrov Mishani 1966 vistava VDT Vijna i mir 1967 Tushin Hronika pikiruyuchogo bombarduvalnika 1967 major komendant aerodromu Diamantova ruka 1968 polkovnik miliciyi Trembita 1968 Na shlyahu v Berlin 1969 st lejtenant Ivan Yegorovich Zajcev zv yazkivec Afrikanich 1970 Afrikanich Charivna sila mistectva 1970 direktor shkoli Litni sni 1972 did Sliva Tyutyunovij kapitan 1972 dumnij dyak Akakij Lvovich Plyushihin Lev Gurich Sinichkin 1974 Lev Gurich Sinichkin Odinadcyat nadij 1975 Povist pro nevidomogo aktora 1976 Blokada 1977 Step 1977 Pro Chervonu Shapochku 1977 Tovstij Vovk Solovej 1979 general admiral Dovgi dni korotki tizhni 1980 Bidna Masha 1981 Princesa cirku 1982 Os taki diva 1982 U starih ritmah 1982 nachalnik karnogo rozshuku Vasil Kuzmich Shtikov Batki i didi 1982 1983 Rudij chesnij zakohanij 1984 Fro 1984 Efstafev batko Frosi Vitivki v starovinnomu dusi 1986 1992 1993 1993 Vulici rozbitih lihtariv 1998 1998 2005 ta in Primitkihttp zwezda ru trofimov htmlPosilannyaFilmografiya na kino teatr ru ros Velike zhittya malenkoyi lyudini Mikoli Trofimova ros zh Kultura 4 2005