Микола Крючков

Микола Опанасович Крючков (рос. Никола́й Афана́сьевич Крючко́в; 6 січня 1911, Москва, Російська імперія — 13 квітня 1994, Москва, Росія) — радянський актор театру і кіно.

Крючков Микола Опанасович
Ім'я при народженні	угор. Nyikolaj Afanaszjevics Krjucskov рос. Николай Афанасьевич Крючков
Народився	24 грудня 1910 (6 січня 1911) Москва, Російська імперія^[1]
Помер	13 квітня 1994(1994-04-13)^[2]^[3](83 роки) Москва, Росія
Поховання	Новодівичий цвинтар
Громадянство	Російська імперія  Російська СФРР  СРСР  Росія
Діяльність	актор
Заклад	Театр Ленком, ^d, Союздитфільм^[d], Мосфільм і Державний театр кіноактора
Роки діяльності	з 1927
У шлюбі з	Парфаньяк Алла Петрівна і Пастухова Марія Хомівна
IMDb	nm0473041
Нагороди та премії
Ніка
Крючков Микола Опанасович у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Крючков.

Народний артист СРСР (1965). Лауреат Сталінської премії першого ступеня (1941). Герой Соціалістичної Праці (1980). Член КПРС з 1953 року.

Життєпис

Микола в 14 років вступає у ФЗУ, де навчався на гравера-накатчіка, там же починає виступати в художній самодіяльності.

Театральний дебют відбувся в 1927 році у постановці «1905 рік». Першу роль в кіно актор зіграв у фільмі Бориса Барнета , виконавши роль шевця Сеньки. За своє життя він зіграв понад 120 ролей.

Приватне життя

Микола Крючков був чотири рази одружений. Перші дві дружини Крючкова були актрисами. З першою, Марією Пастуховою, актор познайомився на зйомках «Трактористів» (син Борис), з другою, Аллою Парфаньяк, на зйомках «Небесного тихохода» (син Микола). Обидві на момент знайомства з Крючковим були ще студентками.

Третя дружина Крючкова, заслужений майстер спорту Зоя Кочановська, загинула на очах у чоловіка. Її збила машина. Трагедія сталася в Ленінграді і Крючков сам перевозив труну в літаку до Москви.

Через два роки Крючков одружився в останній раз. Його обраницею стала тридцятирічна асистентка режисера Лідія Миколаївна Крючкова, з якою він познайомився на чергових зйомках. Вони прожили разом до самої смерті актора. У них народилася дочка Ельвіра.

Нагороди та премії

• Сталінська премія першого ступеня (1941) — за виконання ролі Клима Ярко у фільмі «Трактористи» (1941).
• Герой Соціалістичної Праці (1980).
• Народний артист СРСР (1965).
• Народний артист РРФСР (1950).
• Заслужений артист РРФСР (1942).
• Два ордени Леніна.
• Орден Жовтневої Революції.
• Три ордени Трудового Червоного Прапора (у тому числі і за виконання ролі Тарасова у фільмі «На кордоні» (1938) (указ 1.2.1939).
• Орден Червоної Зірки.

Фільмографія

• 1932 — Горизонт — партизан
• 1933 — Околиця — швець Сенько Кадкін
• 1933 —  — Андрій Журба
• 1935 —  — Міша, шахтар, чоловік Віри
• 1935 — У самого синього моря — Олександр
• 1937 — Повернення Максима — солдат у вагоні
• 1937 — За радянську Батьківщину — Юкка
• 1937 —  — Сенько Прудников
• 1937 —  — Климентій Черемиш
• 1937 —
• 1937 — Тайга золота — товариш Мраморова
• 1938 — Виборзька сторона — погромник винного складу
• 1938 — Комсомольськ — Андрій Сазонов
• 1938 — На кордоні — Тарасов
• 1938 — Людина з рушницею — Сидоров
• 1939 — Трактористи — Клим Ярко
• 1939 — Член уряду — Микита Соколов
• 1939 — Станиця Дальня — козак Михайло
• 1939 — Щорс — есер
• 1939 — Велике життя
• 1939 — Ніч у вересні — Степан Кулагін
• 1940 — Яків Свердлов — Трофімов
• 1941 — У тилу ворога
• 1941 — Свинарка і пастух — Кузьма Петров
• 1941 — Салават Юлаєв — Хлопуша
• 1942 — Антоша Рибкін — командир підрозділу
• 1942 — Котовський — Кабанюк і засмаги
• 1942 — Хлопець з нашого міста — Сергій Луконін
• 1943 — В ім'я Батьківщини — Сафонов
• 1943 — Фронт — Сергій Горлов
• 1944 — Малахів курган — Лихачов
• 1945 — Небесний тихохід — Булочкін
• 1947 — Світло над Росією
• 1948 — Три зустрічі
• 1949 — Зірка — сержант Мамочкін
• 1949 — Сталінградська битва — полковник Іванов
• 1949 — Щасливий рейс — Синичкин
• 1950 — Вогні Баку
• 1950 — Щедре літо — Назар Проценко
• 1951 — Спортивна честь
• 1952 — Максимко — боцман Матвєїч
• 1953 — Садко — Омелян Данилович
• 1954 — Море студене — Олексій Хімов
• 1954 — Тривожна молодість — Сергушин
• 1954 — «Богатир» йде в Марто — Плошкін, старший матрос
• 1955 — Справа Румянцева — диспетчер Корольков
• 1956 — Безсмертний гарнізон — Кухарьков
• 1956 — Сорок перший — комісар Євсюков
• 1957 — Всього дорожче — Федір Костомаров
• 1957 — Дивовижна неділя
• 1957 — Поет — Царьов
• 1957 — Ленінградська симфонія
• 1958 — Матрос з «Комети»
• 1958 — Над Тисою — Скібан
• 1958 — Юність наших батьків
• 1959 — Балада про солдата — генерал
• 1959 — Жорстокість — начальник карного розшуку
• 1959 — Травневі зірки — сержант
• 1959 — 1961 — Піднята цілина
• 1960 — Додому — голова
• 1960 — Яша Топорков
• 1961 — Оленка — Роман Семенович
• 1961 — Роки дівочі
• 1961 — Іду до вас!.. — Рева, боцман
• 1962 — Гусарська балада — Іван
• 1962 — Суд — Семен Тетерін
• 1962 — Капронові сіті — Іван Захарович, батько Бориса
• 1963 —  — голова колгоспу
• 1964 —  — міліціонер
• 1964 — Одруження Бальзамінова — Неуеденов
• 1964 — Жили-були старий зі старою — директор радгоспу
• 1964 — День щастя — батько Ріти
• 1964 — До мене, Мухтаре!
• 1965 — Комеск — комеск
• 1965 — Дайте книгу скарг — Микола Іванович
• 1966 — По тонкому льоду — Парокінний
• 1966 — Дядечків сон — Москальов
• 1967 —  — Овсій
• 1967 — Доктор Віра — Насєдкін
• 1968 — Один шанс із тисячі — Двигунський
• 1968 — Далеко на заході — Іван Захаров
• 1968 — День ангела — старпом
• 1968 — Служили два товариші
• 1969 — Золото — лісник
• 1971 — Морський характер — Помпей Юхимович
• 1971 — Телеграма — генерал
• 1971 — Великі перегони — Касьян Кузьмич, машиніст
• 1973 — Адреса вашого будинку — Панас Байда
• 1973 — (Справа була, так!?.) — Омелян Солодовников
• 1975 — Коли настає вересень — підполковник Іванов
• 1975 — Городяни — шофер Батя
• 1976 — Сімдесят два градуси нижче нуля — Іван Гаврилов
• 1977 — Ти іноді згадуй — Герасим Васильович
• 1978 — Мій друг дядько Ваня — дядя Ваня
• 1978 — Оксамитовий сезон — Бур, капітан теплохода
• 1979 — Осінній марафон — дядя Коля
• 1982 — Без року тиждень — капітан Яруга
• 1983 — Особливо важливе завдання — Панченко
• 1983 — Людина на полустанку — Прохор Тимофійович Афанасьєв
• 1983 — Дамське танго — Платон
• 1985 — Битва за Москву — старий
• 1986 — Вірую в любов
• 1986 — Досьє людини в «Мерседесі» — батько Світлани
• 1987 — Перша зустріч, остання зустріч — пристав
• 1987 — Згадаємо, Товаришу
• 1989 — Сталінград — старий капітан
• 1991 — Цар Іван Грозний
• 1993 —  — старий капітан
• 1993 —  — старий капітан

Примітки

1. Крючков Николай Афанасьевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
   d:Track:Q649d:Track:Q17378135
2. Find a Grave — 1996.
   d:Track:Q63056
3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563

Література

• Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.217;
• Раззаков Ф. Досье на звезд. 1934—1961. М., 1998. — С.187—197;
• Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.389;
• Иллюстрированный Энциклопедический словарь. М., 2000. — С.654.

Посилання

• http://www.uravo.tv/cinema/by/person/kryutchkov_nikolai[ Фільми з участю Миколи Опанасовича Крючкова в Інтернет-кінотеатрі URAVO] [ 16 червня 2019 у Wayback Machine.]
• Микола Крючков [ 16 січня 2011 у Wayback Machine.]