Зірка (фільм, 1949)

«Зірка» (рос. Звезда) — радянський чорно-білий фільм, знятий на кіностудії «Ленфільм» в 1949 році режисером Олександром Івановим за однойменною повістю Еммануїла Казакевича.

Зірка
рос. Звезда
Жанр	драматичний фільм і воєнний фільм
Режисер	^d
Сценарист	^d
У головних ролях	^d
Оператор	^d
Композитор	^d
Художник	^d
Кінокомпанія	Ленфільм
Тривалість	88 хв.^[1]
Мова	російська
Країна	СРСР
IMDb	ID 0195307

Сюжет

Командуванню однієї з радянських дивізій стає відомо про передбачуваний контрудар противника. Розвідники, спрямовані у ворожий тил для уточнення даних, не повернулися. Нову групу із семи розвідників, позивний «Зірка», очолює лейтенант Травкін. Повертаючись після виконання завдання, група раптово зустрічається з німецьким загоном. Пославши одного з розвідників з донесенням, лейтенант Травкін з товаришами вступає в смертельну сутичку з ворогом…

В ролях

• Анатолій Вербицький — лейтенант Травкін, командир групи
• Олексій Покровський — лейтенант Мещеряков, замполіт
• Ірина Радченко — Катя Сімакова, радистка
• Лідія Сухаревська — радистка Тетяна Улибишева
• Олег Жаков — полковник Сербиченко
• Олександр Хлопотов — полковник Ковальов
• Мовсун Санані — полковник Алієв, начальник штабу дивізії (в титрах фільму — Сан-Ані)
• Микола Крючков — сержант Мамочкін
• Василь Меркур'єв — старшина Аніканов
• Павло Волков — розвідник
• Володимир Марьєв — розвідник
• М. Степанов — Бражников, розвідник
• Ю. Абіх — Юра Голубовський, розвідник
• B титрах не зазначені:
• Никодим Гіппіус — епізод
• Сергій Карновіч-Валуа — полонений обер-фельдфебель Віллібальд-Ернст Беннеке
• Віктор Кулаков — начальник дивізійної розвідки
• Георгій Сатіні — капітан Дегтярьов
• Лев Степанов — німець
• Євген Тетерін — німецький генерал
• Андрій Файт — Вернер
• Володимир Чобур — старший лейтенант

Знімальна група

• Сценарій — Павла Фурманського за повістю Еммануїла Казакевича
• Режисер-постановник — Олександр Іванов
• Режисери — Павло Арманд, Йосип Гіндін
• Оператори — Володимир Рапопорт, Сергій Іванов
• Композитор — Венедикт Пушков
• Художник — Семен Малкін
• Звукооператор — Лев Вальтер
• Директор картини — Йосип Поляков

Цікаві факти

• Показ загибелі розвідників у фільмі йшов врозріз з вимогами мистецтва післявоєнних років, фільм був заборонений і залишився на полицях кіносховища в Білих Стовпах під Москвою. Глядачі побачили картину в 1953 році. В реальності група прототипу Лейтенанта Травкіна — Миколи Кириловича Ткаченка вціліла і сам він благополучно дожив до похилого віку. Прототип лейтенанта Мещерякова — Іван Мещеряков — Герой Соціалістичної Праці, лауреат Державної премії СРСР. Нагороджений двома орденами Леніна, орденами Жовтневої Революції, Червоного Прапора, Вітчизняної війни I і II ступеня, двома орденами Червоної Зірки, орденом «Знак Пошани», двома медалями «За бойові заслуги», багатьма іншими. Удостоєний нагород Чехословаччини і Польщі. Почесний громадянин міста Яремча Івано-Франківської області.
• Ось що говорив Микола Крючков після зйомок фільму:

У цьому фільмі Сталіну не сподобалося, що мій герой — сержант Мамочкін — перед тим, як підірвати себе, говорить «Ось так», а не «За Сталіна». І картину заборонили…[1] [ 6 травня 2021 у Wayback Machine.]

• Після перегляду картини Сталіну не сподобалося, що наприкінці всі герої помирають. Він сказав — «Фільм відмінний, кінець перезняти. Герої не можуть померти».
• У фільмі персонаж Андрія Файту носить неіснуюче звання «унтергруппенштурмфюрер». У повісті Ем. Казакевича він названий капітаном, що відповідає званню гауптштурмфюрера у військах СС.

Див. також

• Зірка (фільм, 2002)

Посилання

• на сайті «Енциклопедія вітчизняного кіно»

1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
   d:Track:Q37312