У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Мораско значення Метеорит Мораско ландшафтний і лісовий 1 2 природн

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Мораско (значення).

Метеорит Мораско — ландшафтний і лісовий природний заповідник, заснований 24 травня 1976 року, розташований у північній частині Познані, в районі Мораско, безпосередньо межує з Сухи-Лясом. На його території знаходяться кратери, які, на думку більшості дослідників, утворилися в результаті падіння метеорита Мораско близько 5000 років тому. Заповідник знаходиться під наглядом .

Метеорит Мораско

52°29′24″ пн. ш. 16°53′47″ сх. д. / 52.49° пн. ш. 16.896388888889° сх. д. / 52.49; 16.896388888889
Країна	Республіка Польща
Площа	54,28 га
Засновано	1976
Метеорит Мораско (заповідник) (Польща)

Метеорит Мораско у Вікісховищі

Заповідник займає площу 54,28 га (в акті заснування зазначено 53,79 га). Навколо заказника створено буферну зону площею 101,66 га.

На території заповідника знаходиться найвищий пагорб Познані - та невелике льодовикове озеро площею 0,2 км² - .

Через заповідник .

Природа

У дубово-грабових лісах, що панують на території заповідника, росте багато рідкісних видів рослин:

Є й рідкісні птахи:

Озера, розташовані в кратерах, заросли пагонами кушира підводного. По їхніх берегах зустрічаються рогіз і осока. Влітку водойми вкриваються щільним шаром ряски, і нестача кисню унеможливлює проживання в них риб. У кратерах та їх околицях також зустрічаються кумка червоночерева, часничниця звичайна, жаба ставкова, жаба їстівна та жаба гостроморда.

У зоні в'язово-ясеневого байрачного лісу (вологі ліси з родючим ґрунтом) зустрічаються вивільга та дятел. У підліску ростуть черемха і ліщина, а в підліску, серед іншого, петрів хрест, анемона жовтецева, пшінка весняна.

На території заповідника прокладена навчальна стежка. Через весь заповідник проходить туристична стежка. Цікаві місця описані інформаційними щитами. з 1994 року сприяє освітньому розвитку цього місця.

Кратери і метеорити

Докладніше: Morasko

У заповіднику є шість кратерів, найбільший з яких має діаметр близько 90 метрів і глибину 11,5 метрів. Вважається, що вони були створені метеоритом, який впав приблизно 5000 років тому.

Перший метеорит у Мораско знайшов у 1914 році німецький військовий під час будівництва військових укріплень. З того часу було знайдено багато уламків.

Розміри кратерів

Шість кратерів позначені буквами A–F.

A. діаметр - 90 м, площа - 4657 м², глибина - 11,5 м, органічних відкладень до 4 м, в субстраті неогеновий мул, вода до 2,5 м,
B. діаметр - 50 м, площа – 1195 м², глибина - 9 м, органічних відкладень до 3,5 м, в субстраті пісок на глині, вода до 1,5 м,
C. діаметр - 30 м, площа - 661 м², глибина - 4,3 м, органічних відкладень до 2 м, глина на мулі в субстраті, вода до 0,9 м, періодично без води,
D. діаметр - 20-35 м, площа - 616 м², глибина - 2,1 м, органічних відкладень до 0,3 м, морена глина в субстраті, безводність, сезонно до 0,3 метрів води,
E. діаметр - 25 м, площа - 415 м², глибина - 2,2 м, органічних відкладень до 0,2 м, морена глина в субстраті, безводність, сезонно до 0,3 метрів води,
F. діаметр - 20 м, площа - 284 м², глибина - 3 м, піски та супіски в субстраті, сухий.

Теорії походження кратерів

Зараз більшість вчених схиляються до теорії метеоритного походження кратерів. Це підтверджується тим фактом, що поблизу них були знайдені уламки метеоритної матерії, а також наявністю поблизу них пилу, ймовірно, космічного походження.

Меншість вчених висуває теорію льодовикового походження кратерів, обґругтовуючи її невідповідністю місць знаходження метеоритів і кратерів, незвичайними формами кратерів та їх взаємним розташуванням. Різні варіанти цієї теорії включають, наприклад, падіння метеорита на льодовик і його транспортування до місця його нинішнього залягання з наступним висіченням льодовиком западин.

Примітки

Zarządzenie Nr 5/09 Regionalnego Dyrektora Ochrony Środowiska w Poznaniu z dnia 17 lipca 2009 r. w sprawie rezerwatu przyrody „Meteoryt Morasko” (PDF). Dz. Urz. Województwa Wielkopolskiego Nr 150, poz. 2514. 11 серпня 2009. Процитовано 23 січня 2019.
Rejestr rezerwatów przyrody. Regionalna Dyrekcja Ochrony Środowiska w Poznaniu. Процитовано 23 січня 2019.
Rezerwat "Meteoryt Morasko". poznan.pl. Процитовано 4 червня 2013.
Oczka wodne w kraterach pometeorytowych, tablica informacyjna in situ
Łęg wiązowo-jesionowy, tablica informacyjna in situ
[1], Wojciech Stankowski, "Meteoryt Morasko"
Andrzej S. Pilski. Gdzie i kiedy spadł meteoryt Morasko?. „Meteoryt”.
Krzysztof Socha. Pożegnanie kraterów Morasko. „Acta Societatis Metheoriticae Polonorum”. 2, 2011. Polskie Towarzystwo Meteorytowe [] Помилка: {{Lang}}: немає тексту ().
Krzysztof Socha. Morasko – inne spojrzenie, oraz komentarz redakcyjny Andrzeja S. Pilskiego do tego artykułu. „Meteoryt”.
Vagn F. Buchwald: Handbook of Iron Meteorites. University of California, 1975.
Jacek Łuczak. Wielki kawał żelaza z Moraska. „Gazeta Wyborcza, poznański dodatek lokalny”, s. 3, 2006-11-30.
Kosmos! Największy w Polsce meteoryt odkryty na Morasku. „Gazeta Wyborcza”, 2012-10-24.
Jacek Łuczak. Sylwetka tygodnia – Andrzej Muszyński. „Gazeta Wyborcza, poznański dodatek lokalny”, s. 20, 2006-12-02.
Jacek Łuczak, Łukasz Cynalewski. Największy meteoryt w Polsce. „Gazeta Wyborcza”, s. 16, 2006-12-01.
Znaleziono największy w Polsce meteoryt. Waży 261 kg!. Newsweek.pl. 16 листопада 2012. Архів оригіналу за 3 травня 2013.

Література

H. Hurnik (1986). Kratery Morasko. . 122.
Tajemnice Kamieni z Nieba. Warszawa: . 1987.
Zagadka meteorytu Morasko. Poznań: KAW. 1979.
Spadające gwiazdy, czyli rzecz o meteorach i meteorytach. Poznań: KAW. 1988.
Z. Pniewski (1971). Projekt rezerwatu geologiczno-florystycznego na Górze Moraskiej pod Poznaniem. Przyroda polski zachodniej. Poznań. 9: 32—47.
S. Janyszek, A. Pawłowski i inni Rezerwat meteoryt Morasko – przyrodnicza perła Poznania, Polskie Towarzystwo Ochrony Przyrody „Salamandra”, Poznań 2000

Посилання

Morasko. Earth Impact Database (англ.).
PKiM Pracownia Komet i Meteorów – стаття про знайдені метеорити
Nowe oblicze rezerwatu "Meteoryt Morasko" – artykuł w „Salamandrze”
Wiki Meteoritica

[z2009-1] Zarządzenie Nr 5/09 Regionalnego Dyrektora Ochrony Środowiska w Poznaniu z dnia 17 lipca 2009 r. w sprawie rezerwatu przyrody „Meteoryt Morasko” (PDF). Dz. Urz. Województwa Wielkopolskiego Nr 150, poz. 2514. 11 серпня 2009. Процитовано 23 січня 2019.

[rejestr-2] Rejestr rezerwatów przyrody. Regionalna Dyrekcja Ochrony Środowiska w Poznaniu. Процитовано 23 січня 2019.

[poznan-3] Rezerwat "Meteoryt Morasko". poznan.pl. Процитовано 4 червня 2013.

[oczk-4] Oczka wodne w kraterach pometeorytowych, tablica informacyjna in situ

[legg-5] Łęg wiązowo-jesionowy, tablica informacyjna in situ

[6] [1], Wojciech Stankowski, "Meteoryt Morasko"

[Pilski-7] Andrzej S. Pilski. Gdzie i kiedy spadł meteoryt Morasko?. „Meteoryt”.

[Socha2-8] Krzysztof Socha. Pożegnanie kraterów Morasko. „Acta Societatis Metheoriticae Polonorum”. 2, 2011. Polskie Towarzystwo Meteorytowe [] Помилка: {{Lang}}: немає тексту ().

[Socha-9] Krzysztof Socha. Morasko – inne spojrzenie, oraz komentarz redakcyjny Andrzeja S. Pilskiego do tego artykułu. „Meteoryt”.

[iron-10] Vagn F. Buchwald: Handbook of Iron Meteorites. University of California, 1975.

[kawał-11] Jacek Łuczak. Wielki kawał żelaza z Moraska. „Gazeta Wyborcza, poznański dodatek lokalny”, s. 3, 2006-11-30.

[kosmos-12] Kosmos! Największy w Polsce meteoryt odkryty na Morasku. „Gazeta Wyborcza”, 2012-10-24.

[Muszyński-13] Jacek Łuczak. Sylwetka tygodnia – Andrzej Muszyński. „Gazeta Wyborcza, poznański dodatek lokalny”, s. 20, 2006-12-02.

[największy-14] Jacek Łuczak, Łukasz Cynalewski. Największy meteoryt w Polsce. „Gazeta Wyborcza”, s. 16, 2006-12-01.

[największy2-15] Znaleziono największy w Polsce meteoryt. Waży 261 kg!. Newsweek.pl. 16 листопада 2012. Архів оригіналу за 3 травня 2013.