Осока волотиста Carex paniculata вид рослин родини осокові Cyperaceae поширений у Європі на заході Азії й заході Північн

Осока волотиста(Carex paniculata) — вид рослин родини осокові (Cyperaceae), поширений у Європі, на заході Азії й заході Північної Африки. Етимологія: лат. panicula — «волоть», лат. atus — прикметниковий суфікс для іменників.

Осока волотиста

Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Однодольні (Monocotyledon)
Клада:	Комелініди (Commelinids)
Порядок:	Тонконогоцвіті (Poales)
Родина:	Осокові (Cyperaceae)
Рід:	Осока (Carex)
Вид:	*Осока волотиста (C. paniculata)*
Біноміальна назва
*Carex paniculata* L., 1755

Опис

Багаторічна трав'яниста рослина 40–100 см завдовжки. Листові пластинки плоскі, сірувато-зелені, (3)6–8 мм завширшки. Нижні лускоподібні листки каштанові або коричневі, зі слабким червонуватим відтінком, злегка блискучі, не розпадаються на прості волокна. Суцвіття 6–9(10) см завдовжки. Утворює купини з багатою кореневою системою і товстими, темно-коричневими коренями. Верхні колоски складаються з чоловічих, а нижні — з жіночих квітів. Лушпини загострені, світло-коричневі та з білими краями. Плоди (сім'янка) жовто-коричневого кольору, мають два зубчики.

Основний період цвітіння — з травня по червень. Запилення здійснюється вітром. Діаспори поширюється водою, вітром і прилипанням.

Поширення

Європа: усі країни крім Ісландії й Молдови; Азія: Туреччина, Вірменія, Грузія; Північна Африка: Марокко, Кабо Верде, Канарські острови; натуралізований: Нова Зеландія; культивується. Зростає здебільшого у вологих, багатих поживними речовинами вапнякових районах від низин до гір; максимальна висота — 1900 м над рівнем моря.

В Україні населяє осокові і осоково-мохові болота — у Карпатах (до 1700 м), спорадично; в Поліссі та Лісостепу (Чернігівська, Київська, Львівська, Кіровоградська, Дніпропетровська й Харківська області), рідко. Входить у список регіонально рідкісних рослин м. Києва, Вінницької, Дніпропетровської, Житомирської, Київської, Рівненської, областей.

Галерея

загальний вигляд
лігула
суцвіття
жіноча квітка
плоди
ілюстрація

Джерела

Carex paniculata // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .
Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 423. (рос.)(укр.)
Андрієнко Т.Л., Перегрим М.М. (уклад.). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). — Київ : Альтерпрес, 2012. — 148 с. — .
Dictionary of Botanical Epithets. Процитовано 09.02.2018. (англ.)
The Euro+Med PlantBase. Процитовано 09.02.2018. (англ.)
Germplasm Resources Information Network. Процитовано 09.02.2018. (англ.)

Це незавершена стаття про осокові.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Carex paniculata // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .

[ОВРУ-2] Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 423. (рос.)(укр.)

[переліки-3] Андрієнко Т.Л., Перегрим М.М. (уклад.). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). — Київ : Альтерпрес, 2012. — 148 с. — .

[4] Dictionary of Botanical Epithets. Процитовано 09.02.2018. (англ.)

[EuroMed-5] The Euro+Med PlantBase. Процитовано 09.02.2018. (англ.)

[6] Germplasm Resources Information Network. Процитовано 09.02.2018. (англ.)