Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Металічні корисні копалини (англ. metallic minerals, нім. metallische Mineralien n pl (Nutzmineralien n pl, Bodenschätze m pl; рос. металлические полезные ископаемые) — руди металів, група твердих корисних копалин, що містять метали у кількості та формах, придатних для рентабельного промислового вилучення.
Найпоширенішими є руди:
- залізні руди,
- алюмінієві руди,
- манґанові руди,
- олов'яні руди,
- срібні руди,
- ртутні руди,
- титанові руди,
- цинкові руди,
- поліметалічні руди.
Металічні корисні копалини є основною вихідною сировиною переважно гірничо-металургійного виробництва. Найчастіше це природні, зазвичай полімінеральні утворення земної кори, представлені агрегатом рудних (цінних) і супроводжуючих їх інших мінералів.
До металічних корисних копалин також відносять багато техногенних родовищ — відвали гірничовидобувних підприємств (шахти, кар'єри), відходи (хвости) збагачувального, металургійного, хімічного та інших виробництв, золу виносу теплоелектростанцій тощо, технологічно доступні, економічно та екологічно доцільні для вилучення з них металів. Цінні компоненти руд — метали або їх сполуки — утворюють власні мінерали або знаходяться як домішки в складі інших мінеральних утворень.
Якість металічних корисних копалин визначається вмістом у них металу або його сполук [виділяють руди багаті, рядові, бідні, убогі (забалансові)], ступенем та технологією вилучення металу в кінцевий продукт з урахуванням втрат при видобутку, збагаченні (руди легко-, важкозбагачувані, упорні) та металургійному переділі, що пов'язано з їх мінеральним, фракційним та гранулометричним складами, текстурно-структурними особливостями, фізичними, хімічними та технічними властивостями (твердість, міцність, тривкість, тріщинуватість, густина, температура плавлення, магнітні властивості (зокрема, магнітна сприйнятливість), електропровідність, радіоактивність, розчинність, сорбційна та адгезійна здатність, гідрофільно-гідрофобна контрастність корисного компонента руд та пустої породи.
Якість руд знижується при вмісті шкідливих домішок. Наприклад, шкідливими домішками залізних руд є S, P, As, Zn і Pb. Шкідливі домішки, що часто зустрічаються в мідних рудах — арсен і стибій, іноді ртуть. Шкідливими домішками сульфідних мідно-нікелевих руд є цинк, свинець та арсен, фтор, кадмій, бісмут. До шкідливих домішок у силікатних нікелевих рудах відносять мідь та хром, а при плавці на феронікель — і фосфор.
Металічні корисні копалини, що містять кілька промислових металів, вилучення та роздільне використання яких економічно доцільне та технологічно можливе, відносять до комплексних руд. Їх поділяють на полімінеральні, що складаються з декількох мінералів (наприклад, мідно-молібденова руда, що містить, наприклад, халькопірит — CuFeS2 та молібденіт — MoS2) та поліелементні, в яких кілька металів входять до складу одного мінералу [наприклад, золотосрібна руда, що містить електрум; церійвмісна титан-ніобієва руда з лопаритом — (Ce, Na, Ca)2(Ti, Nb)2O6]. Різновидом комплексних руд є природно-леговані руди, збагачені легуючими металами, що використовуються як сировина для виплавки спеціальних сортів чавунів, сталей та іншої металопродукції (наприклад, ванадистий чавун, що отримується при металургійному переділі ванадієвмісних титаномагнетитових руд).
За хімічним складом переважаючих мінералів розрізняють руди металів — силікатні, крем'янисті, оксидні, сульфідні, карбонатні та змішані; за текстурою руд — масивні, смугасті, плямисті, прожилкові, вкраплені та інші; за структурою руд — рівномірно- та нерівномірно-зернисті, крупно-, середньо- та дрібнозернисті, оолітові, радіально-променисті та ін. Часто рудам дають назви, що вказують на мінерали — концентратори основних металів; наприклад, каситерит-сфалерит-галенітова руда (олов'яно-поліметалічна), колумбіт-танталітова руда (ніобій-танталова) і т. ін.
Крім того, можливість переробки руди обумовлена її запасами. Поняття руди змінюється в результаті прогресу техніки; з часом коло руд і мінералів, що застосовуються, розширюється.
Див. також
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — .
- Гурський Д. С. Металічні корисні копалини // Металічні і неметалічні корисні копалини / Гурський Д. С., Єсипчук К. Ю., Калінін В. І. [та ін.] ; Наук. ред. М. П. Щербак, О. Б. Бобров. — НАН України, Держ. геолог. служба України.. — Київ: Центр Європи, 2006. — Т. 1. — 739 с. — .
- Білецький В. С. Металічні корисні копалини // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Металічні_корисні_копалини
- Галецький Л. С. Атлас «Геологія і корисні копалини України» / Галецький Л. С., Чернієнко Н. М., Брагін Ю. М. [та ін.] ; під ред. Л. С. Галецького. — Київ : УІЦПТ «Геос-ХХІ століття», 2001. — 168 с. — .
- Сивий Мирослав. Географія мінеральних ресурсів України: монографія / Мирослав Сивий, Ігор Паранько, Євген Іванов. Львів: Простір М, 2013. — 683 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Metalichni korisni kopalini angl metallic minerals nim metallische Mineralien n pl Nutzmineralien n pl Bodenschatze m pl ros metallicheskie poleznye iskopaemye rudi metaliv grupa tverdih korisnih kopalin sho mistyat metali u kilkosti ta formah pridatnih dlya rentabelnogo promislovogo viluchennya Najposhirenishimi ye rudi zalizni rudi alyuminiyevi rudi manganovi rudi olov yani rudi sribni rudi rtutni rudi titanovi rudi cinkovi rudi polimetalichni rudi Metalichni korisni kopalini ye osnovnoyu vihidnoyu sirovinoyu perevazhno girnicho metalurgijnogo virobnictva Najchastishe ce prirodni zazvichaj polimineralni utvorennya zemnoyi kori predstavleni agregatom rudnih cinnih i suprovodzhuyuchih yih inshih mineraliv Do metalichnih korisnih kopalin takozh vidnosyat bagato tehnogennih rodovish vidvali girnichovidobuvnih pidpriyemstv shahti kar yeri vidhodi hvosti zbagachuvalnogo metalurgijnogo himichnogo ta inshih virobnictv zolu vinosu teploelektrostancij tosho tehnologichno dostupni ekonomichno ta ekologichno docilni dlya viluchennya z nih metaliv Cinni komponenti rud metali abo yih spoluki utvoryuyut vlasni minerali abo znahodyatsya yak domishki v skladi inshih mineralnih utvoren Yakist metalichnih korisnih kopalin viznachayetsya vmistom u nih metalu abo jogo spoluk vidilyayut rudi bagati ryadovi bidni ubogi zabalansovi stupenem ta tehnologiyeyu viluchennya metalu v kincevij produkt z urahuvannyam vtrat pri vidobutku zbagachenni rudi legko vazhkozbagachuvani uporni ta metalurgijnomu peredili sho pov yazano z yih mineralnim frakcijnim ta granulometrichnim skladami teksturno strukturnimi osoblivostyami fizichnimi himichnimi ta tehnichnimi vlastivostyami tverdist micnist trivkist trishinuvatist gustina temperatura plavlennya magnitni vlastivosti zokrema magnitna sprijnyatlivist elektroprovidnist radioaktivnist rozchinnist sorbcijna ta adgezijna zdatnist gidrofilno gidrofobna kontrastnist korisnogo komponenta rud ta pustoyi porodi Yakist rud znizhuyetsya pri vmisti shkidlivih domishok Napriklad shkidlivimi domishkami zaliznih rud ye S P As Zn i Pb Shkidlivi domishki sho chasto zustrichayutsya v midnih rudah arsen i stibij inodi rtut Shkidlivimi domishkami sulfidnih midno nikelevih rud ye cink svinec ta arsen ftor kadmij bismut Do shkidlivih domishok u silikatnih nikelevih rudah vidnosyat mid ta hrom a pri plavci na feronikel i fosfor Metalichni korisni kopalini sho mistyat kilka promislovih metaliv viluchennya ta rozdilne vikoristannya yakih ekonomichno docilne ta tehnologichno mozhlive vidnosyat do kompleksnih rud Yih podilyayut na polimineralni sho skladayutsya z dekilkoh mineraliv napriklad midno molibdenova ruda sho mistit napriklad halkopirit CuFeS2 ta molibdenit MoS2 ta polielementni v yakih kilka metaliv vhodyat do skladu odnogo mineralu napriklad zolotosribna ruda sho mistit elektrum cerijvmisna titan niobiyeva ruda z loparitom Ce Na Ca 2 Ti Nb 2O6 Riznovidom kompleksnih rud ye prirodno legovani rudi zbagacheni leguyuchimi metalami sho vikoristovuyutsya yak sirovina dlya viplavki specialnih sortiv chavuniv stalej ta inshoyi metaloprodukciyi napriklad vanadistij chavun sho otrimuyetsya pri metalurgijnomu peredili vanadiyevmisnih titanomagnetitovih rud Za himichnim skladom perevazhayuchih mineraliv rozriznyayut rudi metaliv silikatni krem yanisti oksidni sulfidni karbonatni ta zmishani za teksturoyu rud masivni smugasti plyamisti prozhilkovi vkrapleni ta inshi za strukturoyu rud rivnomirno ta nerivnomirno zernisti krupno seredno ta dribnozernisti oolitovi radialno promenisti ta in Chasto rudam dayut nazvi sho vkazuyut na minerali koncentratori osnovnih metaliv napriklad kasiterit sfalerit galenitova ruda olov yano polimetalichna kolumbit tantalitova ruda niobij tantalova i t in Krim togo mozhlivist pererobki rudi obumovlena yiyi zapasami Ponyattya rudi zminyuyetsya v rezultati progresu tehniki z chasom kolo rud i mineraliv sho zastosovuyutsya rozshiryuyetsya Div takozhNerudni korisni kopaliniLiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2007 T 2 L R 670 s ISBN 57740 0828 2 Gurskij D S Metalichni korisni kopalini Metalichni i nemetalichni korisni kopalini Gurskij D S Yesipchuk K Yu Kalinin V I ta in Nauk red M P Sherbak O B Bobrov NAN Ukrayini Derzh geolog sluzhba Ukrayini Kiyiv Centr Yevropi 2006 T 1 739 s ISBN 966 7022 61 7 Bileckij V S Metalichni korisni kopalini Velika ukrayinska enciklopediya URL https vue gov ua Metalichni korisni kopalini Galeckij L S Atlas Geologiya i korisni kopalini Ukrayini Galeckij L S Cherniyenko N M Bragin Yu M ta in pid red L S Galeckogo Kiyiv UICPT Geos HHI stolittya 2001 168 s ISBN 966 02 2139 8 Sivij Miroslav Geografiya mineralnih resursiv Ukrayini monografiya Miroslav Sivij Igor Paranko Yevgen Ivanov Lviv Prostir M 2013 683 s