Мерсе Родореда | ||||
---|---|---|---|---|
кат. Mercè Rodoreda i Gurguí[1] | ||||
Ім'я при народженні | кат. Mercè Rodoreda i Gurguí[1] | |||
Народилася | 10 жовтня 1908 Барселона | |||
Померла | 13 квітня 1983 (74 роки) Жирона, Жирунес[2] ·рак печінки | |||
Поховання | d | |||
Країна | Іспанія[1] | |||
Місце проживання | Барселона Руассі-ан-Брі Лімож Бордо Париж Женева d | |||
Діяльність | письменниця, письменниця-романістка, поетеса, есперантистка | |||
Сфера роботи | література | |||
Alma mater | d (1916)[4] і d (1934) | |||
Заклад | d, d, d і d | |||
Мова творів | каталанська | |||
Роки активності | з 1930 | |||
Жанр | роман, поезія і оповідання | |||
Magnum opus | «Площа Діамант» (1962) | |||
Членство | d | |||
Батько | d | |||
Мати | d | |||
У шлюбі з | d | |||
Діти (1) | d | |||
Автограф | ||||
Нагороди | ||||
Сайт: mercerodoreda.cat | ||||
| ||||
Мерсе Родореда у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Мерсе Родореда і Гургі (ісп. Mercè Rodoreda i Gurgui; *10 жовтня 1908, Барселона — †13 квітня 1983, Жирона) — каталонська письменниця післявоєнного періоду.
Її роман «La plaça del Diamant» («Площа Діамант», 1962) перекладений на багато мов. Багато писала про громадянську війну в Іспанії.
Біографія
Мерсе Родореда народилася десятого жовтня 1908 в Барселоні. Вона була єдиною дитиною в сім'ї і рано вийшла заміж за брата своєї матері, коли їй було двадцять років. Він був старший за неї на сімнадцять років. Через рік у них народився син.
Подружнє і материнське життя направляла її на писання. Водночас, в Іспанії починається друга республіка і в її обстановці свободи письменниця стає відважною і рішучою. У 1933 році вона видала свій перший роман на власні гроші. Вона також працювала в різних журналах і за наступні кілька років публікує ще три романи і кілька казок.
У 1936 році, коли у неї вже була багато зв'язків з каталонськими публіцистами і важливими людьми, почалася громадянська війна. 1937 був ключовим роком для письменниці: вона отримала премію «Крешельс» за роман «Алома», але також розлучилася з чоловіком. Наступного року, перед кінцем війни, вона виїхала до Франції на заслання. Її син залишився у Барселоні у її матері, тому що вони думали, що вона повернулася б незабаром. Але після Перпіньяну і Тулузи, вона поїхала в замок Roissy-en-Brie на сході Парижа. Там зупинилися деякі каталонські біженці, і письменниця почала любовні відносини з каталонським письменником Армандом Обіолсом. Але була проблема. Він був одружений з сестрою іншого письменника і його шурин і його теща зупинилися в самому замку і вони були проти цієї любові.
Ситуація стала гірше. Біженці в замку повинні були знову переїхати через початок другої світової війни. Кілька з них виїхали в Америку, але пара закоханих поїхала в Лімож, де він був заарештований. Отже, вони ще два роки не могли жити разом. Зрештою, вони жили разом у Бордо і знову в Парижі, але їй було важко. Вона повинна була працювати кравчинею і не могла писати до 1947 року, коли почала співпрацю з журналом Ревіста де Каталунья. До 1953 року вона тільки писала короткі казки через погане здоров'я і параліч правої руки. Але вона поліпшувалася і переїхала з Армандом до Женеви, бо там він почав працювати перекладачем в ЮНЕСКО.
За словами письменниці, Женева була нудним містом, і там вона знайшла час і світ, щоби писати. Вона написала есе, романи і книгу казок, з якою вона програла приз Віктор Катала в 1956 році. У цей же час вона теж пише свій найвідоміший роман, «Площа Діамант», який не виграє приз Сант Жорді в 1960 році. Але один член журі зауважив роман і рекомендував його видавцеві, який публікував його в 1962 році. У наступні роки вона написала і видала інші романи: «Вулиця камелій», «Сад близько моря», і т.д. Її книги поступово продавалися переводилися на іноземні мови. З одного боку в шістдесятих роках вона отримувала велике задоволення від успіхів в кар'єрі, але з іншого боку в особистому житті у неї були сумні новини: у 1966 році померла її мати і через три роки її перший чоловік. Вони з сином посварилася ерез його спадщину. Після смерті Арманда, в 1971 році, вона відчувала себе однією на засланні, і відчуття віддаленості ще посилилося, тому що вона виявила, що у Арманда була коханка з 1958 року. Її самотність в Женеві і зустріч з друзями часів війни були причинами повернення письменниці в Каталонію в 1972 році.
Протягом шести років вона жила в Романьї де ла Сельва у подруги, де письменниця закінчила «Зламане дзеркало». Але письменниця звикла вести самотній спосіб життя і тому в селі вона побудувала свій будинок, куди й переїхала. З Романьє де ла Сельва, де вона жила до самої смерті, вона спостерігала, як кілька її книг стали фільмами і ТБ передачами.
У 1983 році, вона померла у лікарні Жирони від раку печінки. Коли вона дізналася про рак, вона більше не боролася за життя. В останні дні життя вона примирилася зі своєю сім'єю, тому що її видавець сповістив їх.
Головні твори
- Aloma (1938) «Алома»
- Vint-i-dos contes (1958)
- La plaça del Diamant (Площа Діамант) (1962)
- El carrer de les Camèlies (1966) «Вулиця Камелій»
- Jardí vora el mar (1967)
- Mirall trencat (1974) «Зламане дзеркало»
- Semblava de seda i altres contes (1978)
- Quanta, quanta guerra... (1980) «Скільки війни»
- La mort i la primavera, «Смерть і весна», незакінчений, виданий посмертно
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #11898019X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Associació d'Escriptors en Llengua Catalana — 1977.
- http://www.endrets.cat/indret/1997/escola-de-nostra-senyora-de-lourdes-sant-gervasi-galvany-ca.html
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Mercè Rodoreda |
- Mercè Rodoreda in LletrA, Catalan Literature Online (Open University of Catalonia)
- Mirror Play: Virtual Exhibition on Mercè Rodoreda
- A Domestic Existentialist: On Mercè Rodoreda by
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Primitki Merse Rodoredakat Merce Rodoreda i Gurgui 1 Im ya pri narodzhennikat Merce Rodoreda i Gurgui 1 Narodilasya10 zhovtnya 1908 1908 10 10 BarselonaPomerla13 kvitnya 1983 1983 04 13 74 roki Zhirona Zhirunes 2 rak pechinkiPohovannyadKrayina Ispaniya 1 Misce prozhivannyaBarselona Ruassi an Bri Limozh Bordo Parizh Zheneva dDiyalnistpismennicya pismennicya romanistka poetesa esperantistkaSfera robotiliteraturaAlma materd 1916 4 i d 1934 Zakladd d d i dMova tvorivkatalanskaRoki aktivnostiz 1930Zhanrroman poeziya i opovidannyaMagnum opus Plosha Diamant 1962 ChlenstvodBatkodMatidU shlyubi zdDiti 1 dAvtografNagorodid 1980 d 1976 d 1967 d 1937 d 1949 d 1947 d 1948 d 1956 d 1957 d 1965 d 1980 d 1982 d 1981 d 1968 d 1987 d 1981 d 1969 Sajt mercerodoreda cat Merse Rodoreda u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Merse Rodoreda i Gurgi isp Merce Rodoreda i Gurgui 10 zhovtnya 1908 19081010 Barselona 13 kvitnya 1983 Zhirona katalonska pismennicya pislyavoyennogo periodu Yiyi roman La placa del Diamant Plosha Diamant 1962 perekladenij na bagato mov Bagato pisala pro gromadyansku vijnu v Ispaniyi BiografiyaMerse Rodoreda narodilasya desyatogo zhovtnya 1908 v Barseloni Vona bula yedinoyu ditinoyu v sim yi i rano vijshla zamizh za brata svoyeyi materi koli yij bulo dvadcyat rokiv Vin buv starshij za neyi na simnadcyat rokiv Cherez rik u nih narodivsya sin Podruzhnye i materinske zhittya napravlyala yiyi na pisannya Vodnochas v Ispaniyi pochinayetsya druga respublika i v yiyi obstanovci svobodi pismennicya staye vidvazhnoyu i rishuchoyu U 1933 roci vona vidala svij pershij roman na vlasni groshi Vona takozh pracyuvala v riznih zhurnalah i za nastupni kilka rokiv publikuye she tri romani i kilka kazok U 1936 roci koli u neyi vzhe bula bagato zv yazkiv z katalonskimi publicistami i vazhlivimi lyudmi pochalasya gromadyanska vijna 1937 buv klyuchovim rokom dlya pismennici vona otrimala premiyu Kreshels za roman Aloma ale takozh rozluchilasya z cholovikom Nastupnogo roku pered kincem vijni vona viyihala do Franciyi na zaslannya Yiyi sin zalishivsya u Barseloni u yiyi materi tomu sho voni dumali sho vona povernulasya b nezabarom Ale pislya Perpinyanu i Tuluzi vona poyihala v zamok Roissy en Brie na shodi Parizha Tam zupinilisya deyaki katalonski bizhenci i pismennicya pochala lyubovni vidnosini z katalonskim pismennikom Armandom Obiolsom Ale bula problema Vin buv odruzhenij z sestroyu inshogo pismennika i jogo shurin i jogo tesha zupinilisya v samomu zamku i voni buli proti ciyeyi lyubovi Situaciya stala girshe Bizhenci v zamku povinni buli znovu pereyihati cherez pochatok drugoyi svitovoyi vijni Kilka z nih viyihali v Ameriku ale para zakohanih poyihala v Limozh de vin buv zaareshtovanij Otzhe voni she dva roki ne mogli zhiti razom Zreshtoyu voni zhili razom u Bordo i znovu v Parizhi ale yij bulo vazhko Vona povinna bula pracyuvati kravchineyu i ne mogla pisati do 1947 roku koli pochala spivpracyu z zhurnalom Revista de Katalunya Do 1953 roku vona tilki pisala korotki kazki cherez pogane zdorov ya i paralich pravoyi ruki Ale vona polipshuvalasya i pereyihala z Armandom do Zhenevi bo tam vin pochav pracyuvati perekladachem v YuNESKO Za slovami pismennici Zheneva bula nudnim mistom i tam vona znajshla chas i svit shobi pisati Vona napisala ese romani i knigu kazok z yakoyu vona prograla priz Viktor Katala v 1956 roci U cej zhe chas vona tezh pishe svij najvidomishij roman Plosha Diamant yakij ne vigraye priz Sant Zhordi v 1960 roci Ale odin chlen zhuri zauvazhiv roman i rekomenduvav jogo vidavcevi yakij publikuvav jogo v 1962 roci U nastupni roki vona napisala i vidala inshi romani Vulicya kamelij Sad blizko morya i t d Yiyi knigi postupovo prodavalisya perevodilisya na inozemni movi Z odnogo boku v shistdesyatih rokah vona otrimuvala velike zadovolennya vid uspihiv v kar yeri ale z inshogo boku v osobistomu zhitti u neyi buli sumni novini u 1966 roci pomerla yiyi mati i cherez tri roki yiyi pershij cholovik Voni z sinom posvarilasya erez jogo spadshinu Pislya smerti Armanda v 1971 roci vona vidchuvala sebe odniyeyu na zaslanni i vidchuttya viddalenosti she posililosya tomu sho vona viyavila sho u Armanda bula kohanka z 1958 roku Yiyi samotnist v Zhenevi i zustrich z druzyami chasiv vijni buli prichinami povernennya pismennici v Kataloniyu v 1972 roci Protyagom shesti rokiv vona zhila v Romanyi de la Selva u podrugi de pismennicya zakinchila Zlamane dzerkalo Ale pismennicya zvikla vesti samotnij sposib zhittya i tomu v seli vona pobuduvala svij budinok kudi j pereyihala Z Romanye de la Selva de vona zhila do samoyi smerti vona sposterigala yak kilka yiyi knig stali filmami i TB peredachami U 1983 roci vona pomerla u likarni Zhironi vid raku pechinki Koli vona diznalasya pro rak vona bilshe ne borolasya za zhittya V ostanni dni zhittya vona primirilasya zi svoyeyu sim yeyu tomu sho yiyi vidavec spovistiv yih Golovni tvoriAloma 1938 Aloma Vint i dos contes 1958 La placa del Diamant Plosha Diamant 1962 El carrer de les Camelies 1966 Vulicya Kamelij Jardi vora el mar 1967 Mirall trencat 1974 Zlamane dzerkalo Semblava de seda i altres contes 1978 Quanta quanta guerra 1980 Skilki vijni La mort i la primavera Smert i vesna nezakinchenij vidanij posmertnoPrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Deutsche Nationalbibliothek Record 11898019X Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Associacio d Escriptors en Llengua Catalana 1977 d Track Q2867228 http www endrets cat indret 1997 escola de nostra senyora de lourdes sant gervasi galvany ca htmlPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Merce Rodoreda Merce Rodoreda in LletrA Catalan Literature Online Open University of Catalonia Mirror Play Virtual Exhibition on Merce Rodoreda A Domestic Existentialist On Merce Rodoreda by