Маркі, меркі, мерджі, мерчі, мельджі (від кит. 滅里吉, пін. mièlǐjí, мєліцзи; звідки множина монгольською — меркіт (перс. مركيت markīt) і сучасне спотворене меркіти) — один із тюркських родоплемінних союзів, який був у конфлікті з Темуджином і його родом, але потім співзаснував Орду і його представники стали підданими Імперії Чингісхана.
Меркіти |
---|
Територія
Населяли південне узбережжя Байкалу, територію сучасної Бурятії.
Історія
Меркіти, як етнічна спільнота починають фігурувати в джерелах з VII ст. — в китайській «Книзі Тан» () відомі як міліге або меліці. Тоді мешкали на півдні Сибіру, будували дерев'яні зруби, займалися полюванням й збиральництвом у лісах, а також конярством. Мешкали від озера Хубсуґул до північних Саян. Входили до складу (Східнотюркського каганату). Сами тюрки називали їх мума тукюе («лижні тюрки»).
У 1093 році, згідно з китайською «Історією киданів», киданський полководець Вотела ходив у похід на меркитів та розбив їх. На той час меркіти вже мешкали на території сучасної Центральної Бурятії. Священним місцем був Тайхай, а столицею — Харата-Худжаур. Разом з тим меркіти визнали зверхність держави Зубу. Здобули незалежність в 1120-х роках. Розпалися на три племені: удуїт, хаат, увас, з яких перше було найвпливовішим.
Меркіти спільно з іншими тюркськими родами — киятами, найманами та киреїтами — утворили спільну державу та обрали Темуджина на посаду Великого Хана та присвоїли йому титул Чингісхан (у казахській вимові — Шингисхан, «світлосяйний високий хан»).
Частина увас-меркітів рушила на північ, де на думку низки вчених, взяли участь в етногенезі евенків або якутів. Хаат-меркіти розглядаються деякими дослідниками як пращури сучасних бурятів.
Примітки
- 辽史 (Ляо ши — Історія киданів). Пекін, 1987 (в 5-ти томах)
Джерела
- Л. Н. Гумилёв. Монголы и меркиты в XII в. Опубликовано // Ученые записки Тартуского гос. ун-та, 1977. — N 416: Studia orlentalla et Antiqua: П. — C. 74-116. (рос.)
- Туголуков В. А. Коренные тунгусы (Этническая история и этногенез) // Этногенез и этническая история народов Севера. М., 1975. — с.104-105.
Це незавершена стаття з етнології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет