Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Україна
Меморіальний музей «Партизанська іскра» — меморіальний музей, присвячений діяльності підпільної молодіжної організації «Партизанська іскра» в селі Кримка Первомайського району Одеської (нині Миколаївської) області, яка діяла з кінця 1941 по лютий 1943 року. Відкритий у 1964 році.
Передумови
Під час Другої світової війни село Кримка входило до губернаторства Трансністрії. З 1942 року в селі діяла підпільна організація спротиву «Партизанська іскра» під керівництвом директора місцевої школи Володимира Моргуненка. Підпільники мали два радіоприймачі і друкарську машинку, завдяки чому мали змогу розповсюджувати новини Радінформбюро та листівки у селах Первомайського району: Кримці, Катеринці, Кумарах, Кам'яній Балці, Новоандріївці. Бойові підпільні групи були створені в усіх названих селах, очолювали їх колишні учні Володимира Степановича: Володя Вайсман, , Дарина Дяченко, Надія Буревич. Партизани збирали зброю, боєприпаси, організовували саботаж, диверсії.
17 лютого 1943 року командир організації Парфентій Гречаний скликав на острові, розташованому на річці Кодима в районі сіл Катеринка—Кримка, летючу нараду комітету. Її члени вирішили в першу чергу звільнити товаришів, і тільки потім невеликими групами зі зброєю та запасом продовольства пробиватися в ліси. Декілька чоловік повинні були залишитися в селі для зв'язку з Моргуненком та іншими бійцями ближніх сіл. Згідно плану, Олександр Кучер повинен був напасти на начальника жандармського Кримківського посту Кирила Анушку, який в цей час перебував у своєму кабінеті, але Кучер, будучи зрадником, замість цього вистрілив у Гречаного. Постріл виявився невдалим, куля пройшла повз Гречаного. Гречаний зрозумів зраду Кучера і розстріляв його в приміщенні жандармерії.
На ранок 18 лютого з Первомайська прибув офіцер сигуранци, який почав розслідування обставин справи. Маючи список членів організації, користуючись втратою зв'язку між підпільною організацією, панікою серед населення та послугами завербованих агентів, жандармерія розпочала масові арешти членів організації, їхніх родичів та співучасників.
28 лютого 1943 року 25 юних героїв були розстріляні на окраїні Кримки над берегом річки Кодима. Зв'язані однією мотузкою підпільники падали один на одного. Тих, що подавали ознаки життя, жандарми добивали прикладами. Три дні тіла лежали на полі, а потім були поховані на скотомогильнику за 2 кілометри від Кримки.
Парфентій Гречаний, якому вдалося втекти, через деякий час був вистежений румунами. 1 березня 1943 року, перебуваючи в оточенні, Гречаний застрелився на очах окупантів. 6 квітня 1943 року шестеро іскрівців були розстріляні біля села Петрівка, а 11 членів організації у квітні 1944 року страчені в Тираспольській катівні. Завдяки піднятому в'язнями повстанню на волю вдалося вирватись Юхиму Ющенку, Івану Герасименку, Михайлу Скибі та Миколі Остапенку. В живих залишилося лише семеро підпільників.
У липні 1944 року тіла вбитих підпільників були перепоховані в парку, який вони власноручно посадили перед війною. На місці розправи нацистів з юними героями встановлено пам'ятний обеліск.
Історія
Музей було відкрито у 1965 (за іншими даними — у 1964) році одним з учасників молодіжної підпільної організації І. П. Герасименком.
У 1985 році розпочалася реконструкція музею за проектом випускників Київського художнього інституту на чолі із О. К. Стукаловим. Оновлений музей відкрився у 1991 році. Було добудовано великий експозиційний зал, кінозал, встановлено пам'ятник бронзового юнака-підпільника на фоні гранітних пілонів, реставровано стелу біля братської могили та насаджено молодий парк.
Експозиції музею
Два експозиційні зали музею містять біографічну інформацію про членів організації та комітету, їх особисті речі, карти-схеми, де діяли підпільні групи сіл Первомайського району: Кримки, Катеринки, Петрівки, Кам'яної Балки, Кумарів, Андріївки, Кам'яного Мосту. В діючій експозиції також портрети патріотів, документи, зброя, радіоприймачі, фотокопії листівок, нагороди; спогади, тоді ще живої легенди, Івана Герасименка — наймолодшого члена «Партизанської іскри», матерів Парфена Гречаного, Дем'яна Попика, Олександра Кучера та інших родичів підпільників. Всі ці матеріали розповідають про діяльність молодіжної організації на території, окупованій ворогом.
Музейний фонд, в цілому, складає понад три тисячі експонатів. На основі фондових колекцій, співробітники музею створюють щорічно виставки до основних державних свят, соціально-політичних, пам'ятних та краєзнавчих дат. Кожен рік музей «Партизанська іскра» приймає понад 10 000 відвідувачів, для яких проводиться до 100 екскурсій та значна кількість заходів, а саме: традиційні урочисті збори молоді з вшанування пам'яті героїв підпільної організації, траурні мітинги до дня розстрілу героїв-іскрівців, музейні уроки, зустрічі з ветеранами Другої світової війни, свята партизанської слави тощо. Основну категорію відвідувачів музею складають школярі, які кожен раз залишають вдячні відгуки в книзі записів, а після відвідування музею, через місток потрапляють до Катеринківського лісу, де розташовано два пам'ятних знаки героям-підпільникам.
Література
- Герасименко, Іван Палович (1972). Герої Кримки. Видання друге. Одеса: «Маяк».
- Герасименко, Іван Петрович (1962 (перше видання); 1967 (друге видання)). Партизанська іскра (спогади учасника). Київ.
- Аров Б., Саєнко М. (1957). Партизанська іскра. Героїчна драма. Миколаїв: Літературний альманах, редактор О. Бабієнко.
Примітки
- Музей «Партизанська іскра». Миколаївська обласна бібліотека ім. В. О. Лягіна. Процитовано 6 квітня 2023.
- Музей "Партизанська іскра". Миколаївський обласний краєзнавчий музей. Процитовано 6 квітня 2023.
- Герасименко, Іван Палович (1972). Герої Кримки. Видання друге. Одеса: «Маяк». с. 16.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
prisvyacheno Memorialnij muzej Partizanska iskra 47 56 05 pn sh 30 45 40 sh d 47 93472 pn sh 30 76111 sh d 47 93472 30 76111TipmuzejTemadiyalnist pidpilnoyi molodizhnoyi organizaciyi Partizanska iskra Prisvyacheno Partizanska iskra Krayina UkrayinaRoztashuvannyaMikolayivska oblast Pervomajskij rajon KrimkaZasnovnikI P GerasimenkoVidkrito1964 1965Sajtfacebook comMemorialnij muzej Partizanska iskra Ukrayina Memorialnij muzej Partizanska iskra memorialnij muzej prisvyachenij diyalnosti pidpilnoyi molodizhnoyi organizaciyi Partizanska iskra v seli Krimka Pervomajskogo rajonu Odeskoyi nini Mikolayivskoyi oblasti yaka diyala z kincya 1941 po lyutij 1943 roku Vidkritij u 1964 roci PeredumoviPid chas Drugoyi svitovoyi vijni selo Krimka vhodilo do gubernatorstva Transnistriyi Z 1942 roku v seli diyala pidpilna organizaciya sprotivu Partizanska iskra pid kerivnictvom direktora miscevoyi shkoli Volodimira Morgunenka Pidpilniki mali dva radioprijmachi i drukarsku mashinku zavdyaki chomu mali zmogu rozpovsyudzhuvati novini Radinformbyuro ta listivki u selah Pervomajskogo rajonu Krimci Katerinci Kumarah Kam yanij Balci Novoandriyivci Bojovi pidpilni grupi buli stvoreni v usih nazvanih selah ocholyuvali yih kolishni uchni Volodimira Stepanovicha Volodya Vajsman Darina Dyachenko Nadiya Burevich Partizani zbirali zbroyu boyepripasi organizovuvali sabotazh diversiyi Bratnya mogila pidpilnikiv i chleniv molodizhnoyi organizaciyi Partizanska Iskra 17 lyutogo 1943 roku komandir organizaciyi Parfentij Grechanij sklikav na ostrovi roztashovanomu na richci Kodima v rajoni sil Katerinka Krimka letyuchu naradu komitetu Yiyi chleni virishili v pershu chergu zvilniti tovarishiv i tilki potim nevelikimi grupami zi zbroyeyu ta zapasom prodovolstva probivatisya v lisi Dekilka cholovik povinni buli zalishitisya v seli dlya zv yazku z Morgunenkom ta inshimi bijcyami blizhnih sil Zgidno planu Oleksandr Kucher povinen buv napasti na nachalnika zhandarmskogo Krimkivskogo postu Kirila Anushku yakij v cej chas perebuvav u svoyemu kabineti ale Kucher buduchi zradnikom zamist cogo vistriliv u Grechanogo Postril viyavivsya nevdalim kulya projshla povz Grechanogo Grechanij zrozumiv zradu Kuchera i rozstrilyav jogo v primishenni zhandarmeriyi Na ranok 18 lyutogo z Pervomajska pribuv oficer siguranci yakij pochav rozsliduvannya obstavin spravi Mayuchi spisok chleniv organizaciyi koristuyuchis vtratoyu zv yazku mizh pidpilnoyu organizaciyeyu panikoyu sered naselennya ta poslugami zaverbovanih agentiv zhandarmeriya rozpochala masovi areshti chleniv organizaciyi yihnih rodichiv ta spivuchasnikiv 28 lyutogo 1943 roku 25 yunih geroyiv buli rozstrilyani na okrayini Krimki nad beregom richki Kodima Zv yazani odniyeyu motuzkoyu pidpilniki padali odin na odnogo Tih sho podavali oznaki zhittya zhandarmi dobivali prikladami Tri dni tila lezhali na poli a potim buli pohovani na skotomogilniku za 2 kilometri vid Krimki Parfentij Grechanij yakomu vdalosya vtekti cherez deyakij chas buv vistezhenij rumunami 1 bereznya 1943 roku perebuvayuchi v otochenni Grechanij zastrelivsya na ochah okupantiv 6 kvitnya 1943 roku shestero iskrivciv buli rozstrilyani bilya sela Petrivka a 11 chleniv organizaciyi u kvitni 1944 roku stracheni v Tiraspolskij kativni Zavdyaki pidnyatomu v yaznyami povstannyu na volyu vdalosya virvatis Yuhimu Yushenku Ivanu Gerasimenku Mihajlu Skibi ta Mikoli Ostapenku V zhivih zalishilosya lishe semero pidpilnikiv U lipni 1944 roku tila vbitih pidpilnikiv buli perepohovani v parku yakij voni vlasnoruchno posadili pered vijnoyu Na misci rozpravi nacistiv z yunimi geroyami vstanovleno pam yatnij obelisk IstoriyaMuzej bulo vidkrito u 1965 za inshimi danimi u 1964 roci odnim z uchasnikiv molodizhnoyi pidpilnoyi organizaciyi I P Gerasimenkom U 1985 roci rozpochalasya rekonstrukciya muzeyu za proektom vipusknikiv Kiyivskogo hudozhnogo institutu na choli iz O K Stukalovim Onovlenij muzej vidkrivsya u 1991 roci Bulo dobudovano velikij ekspozicijnij zal kinozal vstanovleno pam yatnik bronzovogo yunaka pidpilnika na foni granitnih piloniv restavrovano stelu bilya bratskoyi mogili ta nasadzheno molodij park Ekspoziciyi muzeyuDva ekspozicijni zali muzeyu mistyat biografichnu informaciyu pro chleniv organizaciyi ta komitetu yih osobisti rechi karti shemi de diyali pidpilni grupi sil Pervomajskogo rajonu Krimki Katerinki Petrivki Kam yanoyi Balki Kumariv Andriyivki Kam yanogo Mostu V diyuchij ekspoziciyi takozh portreti patriotiv dokumenti zbroya radioprijmachi fotokopiyi listivok nagorodi spogadi todi she zhivoyi legendi Ivana Gerasimenka najmolodshogo chlena Partizanskoyi iskri materiv Parfena Grechanogo Dem yana Popika Oleksandra Kuchera ta inshih rodichiv pidpilnikiv Vsi ci materiali rozpovidayut pro diyalnist molodizhnoyi organizaciyi na teritoriyi okupovanij vorogom Muzejnij fond v cilomu skladaye ponad tri tisyachi eksponativ Na osnovi fondovih kolekcij spivrobitniki muzeyu stvoryuyut shorichno vistavki do osnovnih derzhavnih svyat socialno politichnih pam yatnih ta krayeznavchih dat Kozhen rik muzej Partizanska iskra prijmaye ponad 10 000 vidviduvachiv dlya yakih provoditsya do 100 ekskursij ta znachna kilkist zahodiv a same tradicijni urochisti zbori molodi z vshanuvannya pam yati geroyiv pidpilnoyi organizaciyi traurni mitingi do dnya rozstrilu geroyiv iskrivciv muzejni uroki zustrichi z veteranami Drugoyi svitovoyi vijni svyata partizanskoyi slavi tosho Osnovnu kategoriyu vidviduvachiv muzeyu skladayut shkolyari yaki kozhen raz zalishayut vdyachni vidguki v knizi zapisiv a pislya vidviduvannya muzeyu cherez mistok potraplyayut do Katerinkivskogo lisu de roztashovano dva pam yatnih znaki geroyam pidpilnikam LiteraturaGerasimenko Ivan Palovich 1972 Geroyi Krimki Vidannya druge Odesa Mayak Gerasimenko Ivan Petrovich 1962 pershe vidannya 1967 druge vidannya Partizanska iskra spogadi uchasnika Kiyiv Arov B Sayenko M 1957 Partizanska iskra Geroyichna drama Mikolayiv Literaturnij almanah redaktor O Babiyenko PrimitkiMuzej Partizanska iskra Mikolayivska oblasna biblioteka im V O Lyagina Procitovano 6 kvitnya 2023 Muzej Partizanska iskra Mikolayivskij oblasnij krayeznavchij muzej Procitovano 6 kvitnya 2023 Gerasimenko Ivan Palovich 1972 Geroyi Krimki Vidannya druge Odesa Mayak s 16