Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сиґура́нца (рум. Siguranţă, букв. «охорона») — у 1921—1944 роках таємна політична поліція у колишній монархічній Румунії. Часто плутають сиґуранцу (політичну поліцію в складі МВС) із створеною у 1924 р. Секретною інформаційною службою на чолі з М. Мурузовим (підпорядковувалася Генеральному штабу румунської армії).
Передумови створення
Історія румунських спецслужб починається із другої половини ХІХ століття, після об'єднання Молдови та Валахії в Румунське королівство. 19 квітня 1892 року у складі Другої секції Генерального штабу був створений Другий відділ - розвідувальний, з трьома підрозділами: контррозвідка, зовнішня розвідка та внутрішня розвідка. У тому ж 1892 р. у складі Міністерства внутрішніх справ було створено Головне бюро безпеки (Biroul Siguranței Generale).
Поштовхом до створення спеціального органу, який би опікувався політичними противниками чинної влади, революціонерами і взагалі підозрілими особами стало селянське повстання 1907 р. За ініціативи міністра внутрішніх справ Румунії Іона Братіану директор Головного управління поліції Янку Панаїтеску організував розвідувальний підрозділ у складі Управління адміністрації МВС, на базі яких згодом була створена розгалужена мережа по всій країні.
17 березня 1908 року було ліквідоване Управління адміністрації, персоналу, загальної поліції та статистики і були створені дві окремих дирекції :
- адміністрації, персоналу та юридичного відділу
- загальної поліції та поліції державної безпеки (Direcţiunea Poliţieişi Siguranţei Generale).
Новостворений підрозділ називався Головне управління поліції та безпеки. Його очолював генеральний директор і воно знаходилося у безпосередньому підпорядкуванні міністра внутрішніх справ. Були створені спеціальні служби державної безпеки, як центральні - у складі Головної дирекції поліції та безпеки, так і поза його межами. Створені центральні бригади та зовнішні бригади поліції державної безпеки, які називалися "Бригади безпеки" та "Спеціальні бригади безпеки", дія яких поширювалася на всі великі міста країни. Мета полягала в тому, щоб стежити за підривними течіями та контролювати настрої населення
Діяльність сиґуранци
За результатами Першої світової війни Румунія отримала контроль над частинами Австро-Угорської та Російської імперій (Трансильванія, Банат, Буковина та Бессарабія) і утворилася Велика Румунія. Це в свою чергу розширило коло завдань зокрема щодо боротьби з національно-визвольними рухами на новоприєднаних землях та більшовиками.
Діяльність сиґуранци на Буковині
У процесі розпаду Австро-Угорщини між місцевими українськими та румунськими елітами проводились перемовини про поділ Буковини за етнічним принципом: на Північну (з українським населенням) та Південну (з румунським) частину. Вже 3 листопада 1918 р. було проведено Буковинське віче, де українці висловились за приєднання до України. Попри це у тому ж листопаді 1918 р. Буковина була анексована і юрисдикція сиґуранци поширилась і на її територію, шляхом утворення там відповідних підрозділів. Крім того, восени 1918 р. у Чернівцях населення почало скуповувати зброю, яка за певними припущеннями, могла бути застосована проти румунського уряду в Чернівцях або проти румунської армії.
Курувати діяльність сиґуранци у краї був уповноважений міністр-делегат для Буковини з резиденцією у Чернівцях. Він був наділений повноваженнями з організації державної безпеки та кадрового забезпечення. Міністр–делегат Буковини Я. Флондор призначив у лютому 1919 р. майора К. Дугана–Опайця головним інспектором для сержантів сиґуранци при Чернівецькій дирекції поліції.
Згідно постанови Міністерства внутрішніх справ № 55615 «Про генеральний субінспекторат сиґуранци Буковини у м. Чернівці» від 1 березня 1919 р. на Буковині проведено реорганізацію та утворено регіональний відділ сиґуранци. Очолював його регіональний субсекретар, резиденція якого знаходилась у Чернівцях.
Регіональний відділ сиґуранци складався із: шефа, двох субшефів, двох перекладачів, архіваріуса, двох переписувачів і камериста.
У підпорядкуванні регіонального відділу сиґуранци перебували також ще п’ять спеціальних відділів сиґуранци:
- Чернівецький (юрисдикція якого поширювалась на Чернівецький та Сторожинецький повіти);
- Вижницький (юрисдикція якого поширювалась на Вижницький та Вашківецький повіти);
- Кіцманський (юрисдикція якого поширювалась на Кіцманський та Заставнянський повіти);
- Радівецький (юрисдикція якого поширювалась на Радівецький, Сиретський, Сучавський, Селятинський та ГураГуморський повіти);
- Кимпулунзький (юрисдикція якого поширювалась на Кимпулунзький та Ватра-Дорнський повіти).
Регіональний субінспектор Буковини був підконтрольний міністру внутрішніх справ, директору поліції сиґуранци Румунії та мав повідомляти про проведену роботу секретаріат внутрішніх справ Буковини.
У 1919 р. вибухнуло Хотинське повстання, що стало причиною запровадження надзвичайного стану облоги в повітах Кіцманському, Заставнівському, Вашківському, Сторожинецькому, Серетському, Чернівецькому та самих Чернівцях. Контроль за ситуацією взяло на себе командування VIII дивізії. Службовці сиґуранци спостерігали за ситуацією в армії, відстежували втечу молоді з українських сіл на півночі Буковини за р. Дністер та за настроями населення краю.
Так, майбутній керівник похідної групи "Буковинський курінь" Петро Войновський, який мешкав у Чернівцях, у своїх спогадах описав, як батько віддав його на курси географії та історії України, які відбувались в будинку письменниці Ольги Кобилянської та як ті курси були "розгромлені":
"Пригадую собі ще й нині, як почалися ті курси, які вів професор Еміліян Томорук. Тільки він розвісив на стіні перед нами велику мапу України, тільки почав розповідати, що найбільшою річкою нашої землі є Дніпро, як раптом розчинились двері й до нашої кімнати вривається якийсь цивільний чоловік, за ним чотири поліцаї і чотири жандарми. Два поліцаї прискочили до професора, вдарили кілька разів по обличчі й скували ланцями йому руки позаду... Нашого професора після цього посадили на кілька місяців до тюрми, а пані Ольга Кобилянська дістава велику кару грошеву, що дозволила провадити курси в своїй оселі."
Уважно відстежувалась діяльність членів соціал-демократичних організацій Буковини і особливу увагу приділяли першотравневим демонстраціям. Масові заходи зривалися попереджувальними арештами поліції, як це було напередодні антивоєнного дня 1 серпня 1931 р. Тоді було заарештовано близько 100 осіб, яких утримували до 3 серпня.
В українському середовищі краю у 30 роках ХХ ст бурхливо розвивались націоналістичні настрої. 11 листопада 1928 р. в Чернівецькому театрі в честь проголошення польським урядом об'єднання польських земель проводився захід. На початку заходу коли заграв гімн Польщі, декілька українців намагалися "счинити замішання". А о 11 год українці кинули кілька каменів у вікна польського консульства. Румунська поліція всіх арештувала. Сиґуранца здійснювала перевірку та конфіскацію листів, які надсилались українцями до редакцій газет. Так у листопаді 1930 р. Степан Тимчук з Чернівців повідомляв, що "вже тепер бувають випадки, що дописи ці пропадають на почті зглядно в тенетах сігуранци", то ж в дописах до "Часу" треба бути обережними. У березні 1930 року Сильвестр Никорович отримав дозвіл від поліції для заснування часопису "Самостійна думка". Згодом це видання стало одним з осередків розповсюдження націоналістичних ідей. Як тільки у поліції виникли підозри редакції було заборонено листуватись із закордоном, а за редактором було встановлено цілодобове стеження.
У 1932 р. поліція заарештувала членів "Легіону українських революціонерів" Ореста Зибачинського та Захарія Бідняка. Їх звинатили в поширенні підпільних листівок і розповсюджуванні маніфесту з вимогою до уряду ввеедення української мови у школах. Крім цього сиґуранца опираючись на відомості жандармів с.Ленківці зафіксувала проведення пропаганди української незалежності О.Зибачинським, М.Насадюком та іншими студентами.
У 1934 р. сиґуранца ухвалила рішення припинити видавництво тижневика "Самостійність" на шість тижнів, а закордонну пресу, за окремими винятками, взагалі заборонити. Активні дії поліції зі стеження за учасниками українських товариств виявили, що члени товариства "Залізняк" створювали у селах спортивні клуби, щоб надати молоді військову освіту та виховання. У 1936 р. сиґуранца з'ясувала, що до редколегії та дописувачів тижневика "Самостійність" належать члени товариства "Залізняк" У членів товариства та деяких українських селах було проведено обшуки.
Восени 1936 відбулись арешти місцевого населення. У с. Шишківці поліція заарештувала 6 хлопців, за те що не хотіли зняти шапок під час співання румунського гімну. У с.Веренчанка заарештували 5 хлопців за "українську пропаганду". Заарештували кількох селян с.Борівці та Оршівці, за те що вони "заохочували знайомих читати та передплачувати українські часописи", зокрема і "Самостійність".
У березні 1937 р. були закриті усі вищі навчальні заклади та "студентські доми", а в цих приміщеннях відбувались ревізії та арешти свідомих студентів.
Відома письменниця Ірина Вільде, у своїй повісті "Б'є восьма", так охарактеризувала суспільно-політичний стан того часу:
"Та ж там, кілька метрів від мурів Народного Дому, на кожному квадраті хідникової плити, чигає „Сіґуранца", воєнні суди і законом освячене насильство."
25 березня 1937 р. в залі Чернівецької філармонії відбувалось свято в честь роковин Шевченка. Як тільки хор почав співати гімн Румунії, у залі почувся свист. Приіщення було оточене поліцією та затримано 15 буковинців, 11 з яких були членами товариства "Залізняк". З них на лаві підсудних опинилось шестеро. Їх звинуватили згідно ст.215 кримінального кодексу - "образа румунської нації" та ст.11 Закону Марзеску - "революційні акти під час стану облоги". В.Тодорюк отримав 5 років, М.Насадюк - 4 р., Д.Квітковський - 2 р., І.Григорович - 2 р. І.Бучко - 6 місяців. О.Зибачинського виправдали. Після цих подій сиґуранца проводила ревізії, арештувала свідомих чернівчан, ввели стан облоги в місті. Закрили всі видавництва, бібліотеки та приміщення, де розташовані місцеві студентські товариства.
Напередодні візиту до Бухаресту польського президента Ігнація Мосьціцького (1937 р.), було проведено масові арешти свідомих українців, а також робітників і селян вздовж залізничної лінії Неполоківці-Чернівці-Бухарест. Згодом їх відпустили.
Після початку Другої світової війни і бойових дій у Польщі зумовила необхідність швидкого реагування. Тому у вересні до Чернівців здійснив візит державний підсекретар безпеки генерал Г. Марінеску. В обласному управлінні відбулася конференція за участю королівського резидента Г. Флондора, генерального секретаря Лупу, шефа кабінету Марунту, генерала Дімітріу, адміністративного директора Соколяну, генерального інспектора сигуранци та інспектора жандармів.
Діяльність сиґуранци на Бесарабії
Бессарабія сприймалася територією більш сприятливою для організації повстання (СРСР не визнав приєднання Бессарабії до Румунії), таким собі «розсадником комунізму», звідки ці ідеї потрапляли на Буковину, тож сиґуранца проводила заходи по боротьбі з комуністичним рухом, зокрема стежили за біженцями, що потрапили на територію Румунії з України.
У травні 1919 року був створений Тимчасовий робітничо-селянський уряд Бессарабії та здійснена спроба організувати більшовицьке повстання в м.Бендери (Тігіна) на правому березі Дністра. У лютому 1920 у Бессарабії розпочинаються заходи "активної розвідки", здійснювались диверсії, терористичні акти по відношенню до чиновників та поліції, провокаційні обстріли румунської території, створювались таємні склади вибухівки та зброї на конспіративних квартирах, які згодом були виявлені агентами Сиґуранци.
У листопаді 1920 р. була здійснена спроба вибуху у приміщенні Національного театру в Кишиневі. 4 жовтня 1921 року на залізничній ділянці Тігіна-Кеушень біла здійснена невдала спроба підірвати потяг. У грудні того ж року була виявлена терористична організація на чолі з інженером Олександром Томовим у Четатя-Албе (Білгород-Дністровський). Розслідування, яке було проведене органами поліції та безпеки, з'ясувало, що члени цієї організації причетні до нападу, яке було вчинене 14 листопада 1921 р., проти Бригади безпеки Четатя-Албе. Жертвами даного нападу стали двоє солдатів та два агенти безпеки. Під час затримання членів цієї організації були виявлені документи, які засвідчили наявність прямого зв’язку з організаціями з Одеси, звідки вони отримували вказівки та гроші на здійснення терористичних актів. Сиґуранца виявляла склади зброї та вибухівки, що надійшла з-за Дністра у кількох населених пунктах на Півдні Бессарабії.
Піком підривної діяльності більшовицьких спецслужб у Бессарабії можна вважати Татарбунарське повстання у вересні 1924 року.
Румунська військова розвідка також намагалися протидіяти підривній діяльності більшовиків в Бессарабії, допомагаючи українським повстанцям. Так, за сприяння Головного штабу армії Румунії та ініціативою отамана армії УНР Андрія Гулого-Гуленка у 1921 р. в Кишиневі було створено інформаційне бюро, яке по суті було повстансько-партизанським штабом. Згодом у відповідь на радянські ноти протесту з приводу підтримки антибільшовицьких повстанських організацій румунська влада розпустила штаб повстанської групи у Кишиневі.
Сиґуранца після реформи 1929 р.
У 1929 р. проведено реформу поліції та реорганізацію сиґуранци. Сиґуранца законодавчо не відокремлювалася від загальної поліції. Поліція сиґуранци входила до генеральної дирекції поліції, а для управління нею була створена дирекція поліції сиґуранци зі спеціальними повноваженнями, до яких належали:
- аналіз та узагальнення інформації, отриманої від органів, підпорядкованих їй з питань, що стосувалися безпеки держави;
- розробка та забезпечення органів сиґуранци спеціальними інструкціями з організації їх роботи;
- організація заходів із забезпечення громадського порядку на вимогу уповноважених на те органів (міністерства внутрішніх справ, міністерства війни тощо);
- дослідження інформації із преси як румунської, так і зарубіжної, що стосувалася національної безпеки з правом заборони її розповсюдження;
- стеження за перебуванням і переміщенням іноземців на території Румунії з правом їх екстрадиції;
- ведення архівів з питань діяльності сиґуранци тощо
Дирекція поліції сиґуранци складалася з двох служб: інформації (розвідки) та контролю за іноземцями.
Служба інформації (розвідки) мала в підпорядкуванні 4 управління:
- Управління суспільного захисту та розвідки;
- Управління Секретаріату та шифрування;
- Управління з питань досліджень, преси та "Інформаційного бюлетеня";
- Бюро статистичних записів, архівів та реєстрів.
Служба контролю за іноземцями мала два управління: контролю за іноземцями та з питань екстрадицій та висилки. Також у складі сиґуранци діяла науково-технічна служба.
Очолював дирекцію поліції сиґуранци директор, якому допомагав субдиректор. З прийняттям нового закону директором сиґуранци румунського королівства був обраний Е. Крістеску, який замінив на цій посаді Я. Панаїтеску.
У квітні 1931 р. у сиґуранці було створено корпус детективів замість бригад сиґуранци із завданням збору з усіх можливих джерел інформації, яка стосувалася національної безпеки держави, проведення профілактики і розслідування злочинів, які посягали на її безпеку.
Див. також
Примітки
- http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=18&t=30731
- «Сигуранца проклятая»: как русский мужик создал румынскую разведку. WARHEAD.SU. 28 травня 2018. Процитовано 21 липня 2021.
- Румунські спецслужби у ХХ столітті: від Сігуранци до Секурітате. Частина 1. National Institute for Strategic Studies (англ.). Процитовано 21 липня 2021.
- І.Піддубний "Українці та румуни Буковини у 1918 р.: боротьба за політичну владу в краї та питання його адміністративного устрою" - Наукова думка - Буковинський вісник. buk-visnyk.cv.ua. Процитовано 23 липня 2021.
- Войновський, Петро (1999). Моє найвище щастя. Київ: Видавництво ім.О.Теліги. с. 54. ISBN .
- Семенюк, Микола (2021). Національно-визвольний рух на Буковині в міжвоєнний період. Київ: ТОВ "Основа". с. 24. ISBN .
- Мандрик, Марія (2006). Український націоналізм: становлення в міжвоєнну добу. Київ: Видавництво ім.О.Теліги. с. 317.
Джерела
- Структура та діяльність політичної поліції на Буковині у міжвоєнний період (1918-1940 рр.)
- Жуковський А. Буковина: її минуле і сучасне (1956 р). Париж: Видавництво "Зелена Буковина"
- Піддубний І. Чернівці перед початком Другої світової війни
 | Це незавершена стаття про Румунію. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Це незавершена стаття з історії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sigura nca rum Siguranţă bukv ohorona u 1921 1944 rokah tayemna politichna policiya u kolishnij monarhichnij Rumuniyi Chasto plutayut sigurancu politichnu policiyu v skladi MVS iz stvorenoyu u 1924 r Sekretnoyu informacijnoyu sluzhboyu na choli z M Muruzovim pidporyadkovuvalasya Generalnomu shtabu rumunskoyi armiyi Peredumovi stvorennyaIstoriya rumunskih specsluzhb pochinayetsya iz drugoyi polovini HIH stolittya pislya ob yednannya Moldovi ta Valahiyi v Rumunske korolivstvo 19 kvitnya 1892 roku u skladi Drugoyi sekciyi Generalnogo shtabu buv stvorenij Drugij viddil rozviduvalnij z troma pidrozdilami kontrrozvidka zovnishnya rozvidka ta vnutrishnya rozvidka U tomu zh 1892 r u skladi Ministerstva vnutrishnih sprav bulo stvoreno Golovne byuro bezpeki Biroul Siguranței Generale Poshtovhom do stvorennya specialnogo organu yakij bi opikuvavsya politichnimi protivnikami chinnoyi vladi revolyucionerami i vzagali pidozrilimi osobami stalo selyanske povstannya 1907 r Za iniciativi ministra vnutrishnih sprav Rumuniyi Iona Bratianu direktor Golovnogo upravlinnya policiyi Yanku Panayitesku organizuvav rozviduvalnij pidrozdil u skladi Upravlinnya administraciyi MVS na bazi yakih zgodom bula stvorena rozgaluzhena merezha po vsij krayini 17 bereznya 1908 roku bulo likvidovane Upravlinnya administraciyi personalu zagalnoyi policiyi ta statistiki i buli stvoreni dvi okremih direkciyi administraciyi personalu ta yuridichnogo viddilu zagalnoyi policiyi ta policiyi derzhavnoyi bezpeki Direcţiunea Poliţieisi Siguranţei Generale Novostvorenij pidrozdil nazivavsya Golovne upravlinnya policiyi ta bezpeki Jogo ocholyuvav generalnij direktor i vono znahodilosya u bezposerednomu pidporyadkuvanni ministra vnutrishnih sprav Buli stvoreni specialni sluzhbi derzhavnoyi bezpeki yak centralni u skladi Golovnoyi direkciyi policiyi ta bezpeki tak i poza jogo mezhami Stvoreni centralni brigadi ta zovnishni brigadi policiyi derzhavnoyi bezpeki yaki nazivalisya Brigadi bezpeki ta Specialni brigadi bezpeki diya yakih poshiryuvalasya na vsi veliki mista krayini Meta polyagala v tomu shob stezhiti za pidrivnimi techiyami ta kontrolyuvati nastroyi naselennyaDiyalnist siguranciZa rezultatami Pershoyi svitovoyi vijni Rumuniya otrimala kontrol nad chastinami Avstro Ugorskoyi ta Rosijskoyi imperij Transilvaniya Banat Bukovina ta Bessarabiya i utvorilasya Velika Rumuniya Ce v svoyu chergu rozshirilo kolo zavdan zokrema shodo borotbi z nacionalno vizvolnimi ruhami na novopriyednanih zemlyah ta bilshovikami Diyalnist siguranci na Bukovini Chasopis Samostijna dumka Chernivci 1931 r U procesi rozpadu Avstro Ugorshini mizh miscevimi ukrayinskimi ta rumunskimi elitami provodilis peremovini pro podil Bukovini za etnichnim principom na Pivnichnu z ukrayinskim naselennyam ta Pivdennu z rumunskim chastinu Vzhe 3 listopada 1918 r bulo provedeno Bukovinske viche de ukrayinci vislovilis za priyednannya do Ukrayini Popri ce u tomu zh listopadi 1918 r Bukovina bula aneksovana i yurisdikciya siguranci poshirilas i na yiyi teritoriyu shlyahom utvorennya tam vidpovidnih pidrozdiliv Krim togo voseni 1918 r u Chernivcyah naselennya pochalo skupovuvati zbroyu yaka za pevnimi pripushennyami mogla buti zastosovana proti rumunskogo uryadu v Chernivcyah abo proti rumunskoyi armiyi Kuruvati diyalnist siguranci u krayi buv upovnovazhenij ministr delegat dlya Bukovini z rezidenciyeyu u Chernivcyah Vin buv nadilenij povnovazhennyami z organizaciyi derzhavnoyi bezpeki ta kadrovogo zabezpechennya Ministr delegat Bukovini Ya Flondor priznachiv u lyutomu 1919 r majora K Dugana Opajcya golovnim inspektorom dlya serzhantiv siguranci pri Cherniveckij direkciyi policiyi Zgidno postanovi Ministerstva vnutrishnih sprav 55615 Pro generalnij subinspektorat siguranci Bukovini u m Chernivci vid 1 bereznya 1919 r na Bukovini provedeno reorganizaciyu ta utvoreno regionalnij viddil siguranci Ocholyuvav jogo regionalnij subsekretar rezidenciya yakogo znahodilas u Chernivcyah Regionalnij viddil siguranci skladavsya iz shefa dvoh subshefiv dvoh perekladachiv arhivariusa dvoh perepisuvachiv i kamerista U pidporyadkuvanni regionalnogo viddilu siguranci perebuvali takozh she p yat specialnih viddiliv siguranci Cherniveckij yurisdikciya yakogo poshiryuvalas na Cherniveckij ta Storozhineckij poviti Vizhnickij yurisdikciya yakogo poshiryuvalas na Vizhnickij ta Vashkiveckij poviti Kicmanskij yurisdikciya yakogo poshiryuvalas na Kicmanskij ta Zastavnyanskij poviti Radiveckij yurisdikciya yakogo poshiryuvalas na Radiveckij Siretskij Suchavskij Selyatinskij ta GuraGumorskij poviti Kimpulunzkij yurisdikciya yakogo poshiryuvalas na Kimpulunzkij ta Vatra Dornskij poviti Regionalnij subinspektor Bukovini buv pidkontrolnij ministru vnutrishnih sprav direktoru policiyi siguranci Rumuniyi ta mav povidomlyati pro provedenu robotu sekretariat vnutrishnih sprav Bukovini U 1919 r vibuhnulo Hotinske povstannya sho stalo prichinoyu zaprovadzhennya nadzvichajnogo stanu oblogi v povitah Kicmanskomu Zastavnivskomu Vashkivskomu Storozhineckomu Seretskomu Cherniveckomu ta samih Chernivcyah Kontrol za situaciyeyu vzyalo na sebe komanduvannya VIII diviziyi Sluzhbovci siguranci sposterigali za situaciyeyu v armiyi vidstezhuvali vtechu molodi z ukrayinskih sil na pivnochi Bukovini za r Dnister ta za nastroyami naselennya krayu Tak majbutnij kerivnik pohidnoyi grupi Bukovinskij kurin Petro Vojnovskij yakij meshkav u Chernivcyah u svoyih spogadah opisav yak batko viddav jogo na kursi geografiyi ta istoriyi Ukrayini yaki vidbuvalis v budinku pismennici Olgi Kobilyanskoyi ta yak ti kursi buli rozgromleni Prigaduyu sobi she j nini yak pochalisya ti kursi yaki viv profesor Emiliyan Tomoruk Tilki vin rozvisiv na stini pered nami veliku mapu Ukrayini tilki pochav rozpovidati sho najbilshoyu richkoyu nashoyi zemli ye Dnipro yak raptom rozchinilis dveri j do nashoyi kimnati vrivayetsya yakijs civilnij cholovik za nim chotiri policayi i chotiri zhandarmi Dva policayi priskochili do profesora vdarili kilka raziv po oblichchi j skuvali lancyami jomu ruki pozadu Nashogo profesora pislya cogo posadili na kilka misyaciv do tyurmi a pani Olga Kobilyanska distava veliku karu groshevu sho dozvolila provaditi kursi v svoyij oseli Uvazhno vidstezhuvalas diyalnist chleniv social demokratichnih organizacij Bukovini i osoblivu uvagu pridilyali pershotravnevim demonstraciyam Masovi zahodi zrivalisya poperedzhuvalnimi areshtami policiyi yak ce bulo naperedodni antivoyennogo dnya 1 serpnya 1931 r Todi bulo zaareshtovano blizko 100 osib yakih utrimuvali do 3 serpnya Misce provedennya Shevchenkivskogo svyata de 25 bereznya 1937 roku bulo osvistano rumunskij gimn V ukrayinskomu seredovishi krayu u 30 rokah HH st burhlivo rozvivalis nacionalistichni nastroyi 11 listopada 1928 r v Cherniveckomu teatri v chest progoloshennya polskim uryadom ob yednannya polskih zemel provodivsya zahid Na pochatku zahodu koli zagrav gimn Polshi dekilka ukrayinciv namagalisya schiniti zamishannya A o 11 god ukrayinci kinuli kilka kameniv u vikna polskogo konsulstva Rumunska policiya vsih areshtuvala Siguranca zdijsnyuvala perevirku ta konfiskaciyu listiv yaki nadsilalis ukrayincyami do redakcij gazet Tak u listopadi 1930 r Stepan Timchuk z Chernivciv povidomlyav sho vzhe teper buvayut vipadki sho dopisi ci propadayut na pochti zglyadno v tenetah siguranci to zh v dopisah do Chasu treba buti oberezhnimi U berezni 1930 roku Silvestr Nikorovich otrimav dozvil vid policiyi dlya zasnuvannya chasopisu Samostijna dumka Zgodom ce vidannya stalo odnim z oseredkiv rozpovsyudzhennya nacionalistichnih idej Yak tilki u policiyi vinikli pidozri redakciyi bulo zaboroneno listuvatis iz zakordonom a za redaktorom bulo vstanovleno cilodobove stezhennya Budivlya palacu yusticiyi Bukovini v yakij znahodivsya rumunskij vijskovij tribunal Tut vineseno virok u spravi po obvinuvachennya u vchinenni dij spryamovanih na rozhituvannya pidvalin Rumunskoyi derzhavi osvistuvannya gimnu pid chas Shevchenkivskogo svyata 25 03 1937 U 1932 r policiya zaareshtuvala chleniv Legionu ukrayinskih revolyucioneriv Oresta Zibachinskogo ta Zahariya Bidnyaka Yih zvinatili v poshirenni pidpilnih listivok i rozpovsyudzhuvanni manifestu z vimogoyu do uryadu vveedennya ukrayinskoyi movi u shkolah Krim cogo siguranca opirayuchis na vidomosti zhandarmiv s Lenkivci zafiksuvala provedennya propagandi ukrayinskoyi nezalezhnosti O Zibachinskim M Nasadyukom ta inshimi studentami U 1934 r siguranca uhvalila rishennya pripiniti vidavnictvo tizhnevika Samostijnist na shist tizhniv a zakordonnu presu za okremimi vinyatkami vzagali zaboroniti Aktivni diyi policiyi zi stezhennya za uchasnikami ukrayinskih tovaristv viyavili sho chleni tovaristva Zaliznyak stvoryuvali u selah sportivni klubi shob nadati molodi vijskovu osvitu ta vihovannya U 1936 r siguranca z yasuvala sho do redkolegiyi ta dopisuvachiv tizhnevika Samostijnist nalezhat chleni tovaristva Zaliznyak U chleniv tovaristva ta deyakih ukrayinskih selah bulo provedeno obshuki Voseni 1936 vidbulis areshti miscevogo naselennya U s Shishkivci policiya zaareshtuvala 6 hlopciv za te sho ne hotili znyati shapok pid chas spivannya rumunskogo gimnu U s Verenchanka zaareshtuvali 5 hlopciv za ukrayinsku propagandu Zaareshtuvali kilkoh selyan s Borivci ta Orshivci za te sho voni zaohochuvali znajomih chitati ta peredplachuvati ukrayinski chasopisi zokrema i Samostijnist U berezni 1937 r buli zakriti usi vishi navchalni zakladi ta studentski domi a v cih primishennyah vidbuvalis reviziyi ta areshti svidomih studentiv Vidoma pismennicya Irina Vilde u svoyij povisti B ye vosma tak oharakterizuvala suspilno politichnij stan togo chasu Ta zh tam kilka metriv vid muriv Narodnogo Domu na kozhnomu kvadrati hidnikovoyi pliti chigaye Siguranca voyenni sudi i zakonom osvyachene nasilstvo 25 bereznya 1937 r v zali Cherniveckoyi filarmoniyi vidbuvalos svyato v chest rokovin Shevchenka Yak tilki hor pochav spivati gimn Rumuniyi u zali pochuvsya svist Priishennya bulo otochene policiyeyu ta zatrimano 15 bukovinciv 11 z yakih buli chlenami tovaristva Zaliznyak Z nih na lavi pidsudnih opinilos shestero Yih zvinuvatili zgidno st 215 kriminalnogo kodeksu obraza rumunskoyi naciyi ta st 11 Zakonu Marzesku revolyucijni akti pid chas stanu oblogi V Todoryuk otrimav 5 rokiv M Nasadyuk 4 r D Kvitkovskij 2 r I Grigorovich 2 r I Buchko 6 misyaciv O Zibachinskogo vipravdali Pislya cih podij siguranca provodila reviziyi areshtuvala svidomih chernivchan vveli stan oblogi v misti Zakrili vsi vidavnictva biblioteki ta primishennya de roztashovani miscevi studentski tovaristva Naperedodni vizitu do Buharestu polskogo prezidenta Ignaciya Moscickogo 1937 r bulo provedeno masovi areshti svidomih ukrayinciv a takozh robitnikiv i selyan vzdovzh zaliznichnoyi liniyi Nepolokivci Chernivci Buharest Zgodom yih vidpustili Pislya pochatku Drugoyi svitovoyi vijni i bojovih dij u Polshi zumovila neobhidnist shvidkogo reaguvannya Tomu u veresni do Chernivciv zdijsniv vizit derzhavnij pidsekretar bezpeki general G Marinesku V oblasnomu upravlinni vidbulasya konferenciya za uchastyu korolivskogo rezidenta G Flondora generalnogo sekretarya Lupu shefa kabinetu Maruntu generala Dimitriu administrativnogo direktora Sokolyanu generalnogo inspektora siguranci ta inspektora zhandarmiv V yaznicya dlya politichnih v yazniv Doftana de rumunska vlada utrimuvala bagatoh providnikiv ukrayinskogo nacionalistichnogo ruhu z Bukovini Diyalnist siguranci na Besarabiyi Bessarabiya sprijmalasya teritoriyeyu bilsh spriyatlivoyu dlya organizaciyi povstannya SRSR ne viznav priyednannya Bessarabiyi do Rumuniyi takim sobi rozsadnikom komunizmu zvidki ci ideyi potraplyali na Bukovinu tozh siguranca provodila zahodi po borotbi z komunistichnim ruhom zokrema stezhili za bizhencyami sho potrapili na teritoriyu Rumuniyi z Ukrayini U travni 1919 roku buv stvorenij Timchasovij robitnicho selyanskij uryad Bessarabiyi ta zdijsnena sproba organizuvati bilshovicke povstannya v m Benderi Tigina na pravomu berezi Dnistra U lyutomu 1920 u Bessarabiyi rozpochinayutsya zahodi aktivnoyi rozvidki zdijsnyuvalis diversiyi teroristichni akti po vidnoshennyu do chinovnikiv ta policiyi provokacijni obstrili rumunskoyi teritoriyi stvoryuvalis tayemni skladi vibuhivki ta zbroyi na konspirativnih kvartirah yaki zgodom buli viyavleni agentami Siguranci U listopadi 1920 r bula zdijsnena sproba vibuhu u primishenni Nacionalnogo teatru v Kishinevi 4 zhovtnya 1921 roku na zaliznichnij dilyanci Tigina Keushen bila zdijsnena nevdala sproba pidirvati potyag U grudni togo zh roku bula viyavlena teroristichna organizaciya na choli z inzhenerom Oleksandrom Tomovim u Chetatya Albe Bilgorod Dnistrovskij Rozsliduvannya yake bulo provedene organami policiyi ta bezpeki z yasuvalo sho chleni ciyeyi organizaciyi prichetni do napadu yake bulo vchinene 14 listopada 1921 r proti Brigadi bezpeki Chetatya Albe Zhertvami danogo napadu stali dvoye soldativ ta dva agenti bezpeki Pid chas zatrimannya chleniv ciyeyi organizaciyi buli viyavleni dokumenti yaki zasvidchili nayavnist pryamogo zv yazku z organizaciyami z Odesi zvidki voni otrimuvali vkazivki ta groshi na zdijsnennya teroristichnih aktiv Siguranca viyavlyala skladi zbroyi ta vibuhivki sho nadijshla z za Dnistra u kilkoh naselenih punktah na Pivdni Bessarabiyi Pikom pidrivnoyi diyalnosti bilshovickih specsluzhb u Bessarabiyi mozhna vvazhati Tatarbunarske povstannya u veresni 1924 roku Rumunska vijskova rozvidka takozh namagalisya protidiyati pidrivnij diyalnosti bilshovikiv v Bessarabiyi dopomagayuchi ukrayinskim povstancyam Tak za spriyannya Golovnogo shtabu armiyi Rumuniyi ta iniciativoyu otamana armiyi UNR Andriya Gulogo Gulenka u 1921 r v Kishinevi bulo stvoreno informacijne byuro yake po suti bulo povstansko partizanskim shtabom Zgodom u vidpovid na radyanski noti protestu z privodu pidtrimki antibilshovickih povstanskih organizacij rumunska vlada rozpustila shtab povstanskoyi grupi u Kishinevi Siguranca pislya reformi 1929 r U 1929 r provedeno reformu policiyi ta reorganizaciyu siguranci Siguranca zakonodavcho ne vidokremlyuvalasya vid zagalnoyi policiyi Policiya siguranci vhodila do generalnoyi direkciyi policiyi a dlya upravlinnya neyu bula stvorena direkciya policiyi siguranci zi specialnimi povnovazhennyami do yakih nalezhali analiz ta uzagalnennya informaciyi otrimanoyi vid organiv pidporyadkovanih yij z pitan sho stosuvalisya bezpeki derzhavi rozrobka ta zabezpechennya organiv siguranci specialnimi instrukciyami z organizaciyi yih roboti organizaciya zahodiv iz zabezpechennya gromadskogo poryadku na vimogu upovnovazhenih na te organiv ministerstva vnutrishnih sprav ministerstva vijni tosho doslidzhennya informaciyi iz presi yak rumunskoyi tak i zarubizhnoyi sho stosuvalasya nacionalnoyi bezpeki z pravom zaboroni yiyi rozpovsyudzhennya stezhennya za perebuvannyam i peremishennyam inozemciv na teritoriyi Rumuniyi z pravom yih ekstradiciyi vedennya arhiviv z pitan diyalnosti siguranci tosho Direkciya policiyi siguranci skladalasya z dvoh sluzhb informaciyi rozvidki ta kontrolyu za inozemcyami Sluzhba informaciyi rozvidki mala v pidporyadkuvanni 4 upravlinnya Upravlinnya suspilnogo zahistu ta rozvidki Upravlinnya Sekretariatu ta shifruvannya Upravlinnya z pitan doslidzhen presi ta Informacijnogo byuletenya Byuro statistichnih zapisiv arhiviv ta reyestriv Sluzhba kontrolyu za inozemcyami mala dva upravlinnya kontrolyu za inozemcyami ta z pitan ekstradicij ta visilki Takozh u skladi siguranci diyala naukovo tehnichna sluzhba Ocholyuvav direkciyu policiyi siguranci direktor yakomu dopomagav subdirektor Z prijnyattyam novogo zakonu direktorom siguranci rumunskogo korolivstva buv obranij E Kristesku yakij zaminiv na cij posadi Ya Panayitesku U kvitni 1931 r u siguranci bulo stvoreno korpus detektiviv zamist brigad siguranci iz zavdannyam zboru z usih mozhlivih dzherel informaciyi yaka stosuvalasya nacionalnoyi bezpeki derzhavi provedennya profilaktiki i rozsliduvannya zlochiniv yaki posyagali na yiyi bezpeku Div takozhUkrayinske licarstvo Zaliznyak Samostijnist tizhnevik Samostijna dumkaPrimitkihttp www rozum org ua index php a term amp d 18 amp t 30731 Siguranca proklyataya kak russkij muzhik sozdal rumynskuyu razvedku WARHEAD SU 28 travnya 2018 Procitovano 21 lipnya 2021 Rumunski specsluzhbi u HH stolitti vid Siguranci do Sekuritate Chastina 1 National Institute for Strategic Studies angl Procitovano 21 lipnya 2021 I Piddubnij Ukrayinci ta rumuni Bukovini u 1918 r borotba za politichnu vladu v krayi ta pitannya jogo administrativnogo ustroyu Naukova dumka Bukovinskij visnik buk visnyk cv ua Procitovano 23 lipnya 2021 Vojnovskij Petro 1999 Moye najvishe shastya Kiyiv Vidavnictvo im O Teligi s 54 ISBN 966 7601 00 5 Semenyuk Mikola 2021 Nacionalno vizvolnij ruh na Bukovini v mizhvoyennij period Kiyiv TOV Osnova s 24 ISBN 978 966 984 054 7 Mandrik Mariya 2006 Ukrayinskij nacionalizm stanovlennya v mizhvoyennu dobu Kiyiv Vidavnictvo im O Teligi s 317 DzherelaStruktura ta diyalnist politichnoyi policiyi na Bukovini u mizhvoyennij period 1918 1940 rr Zhukovskij A Bukovina yiyi minule i suchasne 1956 r Parizh Vidavnictvo Zelena Bukovina Piddubnij I Chernivci pered pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni Ce nezavershena stattya pro Rumuniyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z istoriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi