Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Медник сіроголовий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Ptilotula keartlandi (North, 1895) | ||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Lichenostomus keartlandi | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Медник сіроголовий (Ptilotula keartlandi) — вид горобцеподібних птахів родини медолюбових (Meliphagidae). Ендемік Австралії.
Таксономія
Вперше описаний як Ptilotis keartlandi в 1895 році австралійським орнітологом Альфредом Джоном Нортом, названий на честь орнітолога-колекціонера , який зібрав типовий зразок. Таксономія виду була складною з моменту його опису. Наприклад, вид був включений до роду Meliphaga у 1926 році в Офіційному контрольному списку птахів Королівського австралійського орнітологічного союзу, а потім до роду Lichenostomus Річардом Шодде в 1975 році. У 2011 році сіроголовий медник поміщений в рід Ptilotula, який містить п'ять інших австралійських видів, які всі мають спільну характерні прості обличчя, підкреслені чорним проксимальним і жовтим або білим дистальним пером збоку шиї.
Поширення
Вид має великий ареал, що охоплює більшу частину центральної посушливої та напівпосушливої Австралії. Поширений від східного боку озера і півострова в Західній Австралії, через Північну територію (хоча він відсутній у ) і до крайнього північного заходу Південної Австралії, а такох у північно-західному і центральному Квінсленд. Населяє евкаліптові чагарники та ліси в місцевості з кам'янистими пагорбами та лісистими балками в межах хребтів; його можна також спостерігати на піщаних рівнинах, коли рослинність цвіте. Вид також був зареєстрований у лісистих екосистемах та , прирічкових районах, де переважає Eucalyptus camaldulensis, а іноді і на луках.
Опис
Тіло завдовжки 13–16,5 см і вагою 12–18 г. Птахи мають характерну сіру корону над чорною лицьовою маскою, а потилиця та решта верхніх частин тіла темно-палевого кольору. Чорна лицьова маска тягнеться від основи дзьоба до задньої частини криючих вух і включає чорні нори, кільця для очей, пір’я за очима та сіро-чорні криючі вуха. Основа маски обмежена тонким яскраво-жовтим шлейфом, який простягається нижче та позаду криючих вушних раковин, і блідо-жовтою смугою на вусах, розташованою між носом і горлом. Дзьоб чорний, короткий і злегка загнутий донизу з жовтою основою на нижній щелепі, хоча він може стати повністю чорним під час розмноження. Райдужна оболонка ока від чорного до темно-коричневого кольору, в той час як щілина жовта, чорніє під час розмноження. Груди, черево, боки та горло світло-оливково-жовті з коричневими прожилками, а круп — світло-сіро-коричневий. Махові пера оливково-коричневі, облямовані оливково-жовтими, що надає крилу жовту панель у складеному вигляді. Пір'я хвоста темно-оливково-коричневі з оливково-жовтими краями. Існує десять головних махових, десять вторинних і дванадцять хвостових.
Примітки
- BirdLife International (2018). Ptilotula keartlandi: інформація на сайті МСОП (версія 2024.2) (англ.) 17 листопада 2024
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- North, A J. (1895). Preliminary descriptions of a new genus of five new species of Central Australian Birds. Ibis. XXVI: 339–346 [340-341].
- Paynter, Raymond A. Jr, ред. (1986). Check-list of Birds of the World. Т. 12. Cambridge, Massachusetts: Museum of Comparative Zoology. с. 380—381.
- Wolstenholme, H. (1926). The Official Checklist of the Birds of Australia, Second Edition. Melbourne: Government Printer. Melbourne.
- Schodde, R. (1975). Interim List of Australian Songbird serines. Surrey Hills, Victoria: Research Publications Pty Ltd.
- Nyári, A.S. & Joseph, L. (2011). Systematic dismantlement of Lichenostomus improves the basis for understanding relationships within the honeyeaters (Meliphagidae) and historical development of Australo–Papuan bird communities. Emu. 111 (3): 202—211. doi:10.1071/MU10047. S2CID 85333285.
- Christidis, L. & Schodde, R. (1993). Relationships and Radiations in the Meliphagine Honeyeaters, Meliphaga, Lichenostomus and Xanthotis (Aves: Meliphagidae): Protein Evidence and its Integration with Morphology and Ecogeography. Australian Journal of Zoology. 41 (3): 293—316. doi:10.1071/ZO9930293.
- Species factsheet: Ptilotula keartlandi. BirdLife International. Процитовано 11 June 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mednik sirogolovij Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Medolyubovi Meliphagidae Rid Ptilotula Vid Mednik sirogolovij Binomialna nazva Ptilotula keartlandi North 1895 Sinonimi Lichenostomus keartlandi Posilannya Vikishovishe Ptilotula keartlandi Vikividi Ptilotula keartlandi MSOP 22704082 Mednik sirogolovij Ptilotula keartlandi vid gorobcepodibnih ptahiv rodini medolyubovih Meliphagidae Endemik Avstraliyi TaksonomiyaVpershe opisanij yak Ptilotis keartlandi v 1895 roci avstralijskim ornitologom Alfredom Dzhonom Nortom nazvanij na chest ornitologa kolekcionera yakij zibrav tipovij zrazok Taksonomiya vidu bula skladnoyu z momentu jogo opisu Napriklad vid buv vklyuchenij do rodu Meliphaga u 1926 roci v Oficijnomu kontrolnomu spisku ptahiv Korolivskogo avstralijskogo ornitologichnogo soyuzu a potim do rodu Lichenostomus Richardom Shodde v 1975 roci U 2011 roci sirogolovij mednik pomishenij v rid Ptilotula yakij mistit p yat inshih avstralijskih vidiv yaki vsi mayut spilnu harakterni prosti oblichchya pidkresleni chornim proksimalnim i zhovtim abo bilim distalnim perom zboku shiyi PoshirennyaVid maye velikij areal sho ohoplyuye bilshu chastinu centralnoyi posushlivoyi ta napivposushlivoyi Avstraliyi Poshirenij vid shidnogo boku ozera i pivostrova v Zahidnij Avstraliyi cherez Pivnichnu teritoriyu hocha vin vidsutnij u i do krajnogo pivnichnogo zahodu Pivdennoyi Avstraliyi a takoh u pivnichno zahidnomu i centralnomu Kvinslend Naselyaye evkaliptovi chagarniki ta lisi v miscevosti z kam yanistimi pagorbami ta lisistimi balkami v mezhah hrebtiv jogo mozhna takozh sposterigati na pishanih rivninah koli roslinnist cvite Vid takozh buv zareyestrovanij u lisistih ekosistemah ta pririchkovih rajonah de perevazhaye Eucalyptus camaldulensis a inodi i na lukah OpisTilo zavdovzhki 13 16 5 sm i vagoyu 12 18 g Ptahi mayut harakternu siru koronu nad chornoyu licovoyu maskoyu a potilicya ta reshta verhnih chastin tila temno palevogo koloru Chorna licova maska tyagnetsya vid osnovi dzoba do zadnoyi chastini kriyuchih vuh i vklyuchaye chorni nori kilcya dlya ochej pir ya za ochima ta siro chorni kriyuchi vuha Osnova maski obmezhena tonkim yaskravo zhovtim shlejfom yakij prostyagayetsya nizhche ta pozadu kriyuchih vushnih rakovin i blido zhovtoyu smugoyu na vusah roztashovanoyu mizh nosom i gorlom Dzob chornij korotkij i zlegka zagnutij donizu z zhovtoyu osnovoyu na nizhnij shelepi hocha vin mozhe stati povnistyu chornim pid chas rozmnozhennya Rajduzhna obolonka oka vid chornogo do temno korichnevogo koloru v toj chas yak shilina zhovta chorniye pid chas rozmnozhennya Grudi cherevo boki ta gorlo svitlo olivkovo zhovti z korichnevimi prozhilkami a krup svitlo siro korichnevij Mahovi pera olivkovo korichnevi oblyamovani olivkovo zhovtimi sho nadaye krilu zhovtu panel u skladenomu viglyadi Pir ya hvosta temno olivkovo korichnevi z olivkovo zhovtimi krayami Isnuye desyat golovnih mahovih desyat vtorinnih i dvanadcyat hvostovih PrimitkiBirdLife International 2018 Ptilotula keartlandi informaciya na sajti MSOP versiya 2024 2 angl 17 listopada 2024 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 North A J 1895 Preliminary descriptions of a new genus of five new species of Central Australian Birds Ibis XXVI 339 346 340 341 Paynter Raymond A Jr red 1986 Check list of Birds of the World T 12 Cambridge Massachusetts Museum of Comparative Zoology s 380 381 Wolstenholme H 1926 The Official Checklist of the Birds of Australia Second Edition Melbourne Government Printer Melbourne Schodde R 1975 Interim List of Australian Songbird serines Surrey Hills Victoria Research Publications Pty Ltd Nyari A S amp Joseph L 2011 Systematic dismantlement of Lichenostomus improves the basis for understanding relationships within the honeyeaters Meliphagidae and historical development of Australo Papuan bird communities Emu 111 3 202 211 doi 10 1071 MU10047 S2CID 85333285 Christidis L amp Schodde R 1993 Relationships and Radiations in the Meliphagine Honeyeaters Meliphaga Lichenostomus and Xanthotis Aves Meliphagidae Protein Evidence and its Integration with Morphology and Ecogeography Australian Journal of Zoology 41 3 293 316 doi 10 1071 ZO9930293 Species factsheet Ptilotula keartlandi BirdLife International Procitovano 11 June 2019