Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ptilotula Ptilotula flavescens Біологічна класифікація Домен Еукаріоти Eukaryota Царство Тварини Animalia Тип Хордові Ch

Ptilotula

Ptilotula
Ptilotula
image
(Ptilotula flavescens)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Медолюбові (Meliphagidae)
Рід: Ptilotula
Mathews, 1912
Види
Посилання
image Вікісховище: Ptilotula
image Віківиди: Ptilotula
image NCBI: 2041612

Ptilotula — рід горобцеподібних птахів родини медолюбових (Meliphagidae). Представники цього роду мешкають в сухих тропічних лісах і рідколіссях Австралії і Папуа Нової Гвінеї.

Опис

Представники роду Ptilotula — медники середнього розміру, середня довжина яких становить 13-18,5 см, а вага 9-27 г. Характерною ознакою, спільною доля усіх представників цього роду, є ясне обличчя з чорною проксимальною смугою і жовтими або білими дистальними перами з боків шиї.

Види

Виділяють шість видів:

  • (Ptilotula flavescens)
  • (Ptilotula fusca)
  • (Ptilotula keartlandi)
  • (Ptilotula plumula)
  • (Ptilotula ornata)
  • (Ptilotula penicillata)

Систематика і таксономія

До недавнього часу представників роду Ptilotula відносили до роду Медник (Lichenostomus). Вони виділялися у окрему кладу всередині роду і демонстрували схожість в морфології і середовищах проживання. За результатами молекулярно-генетичного дослідження, яке було опубліковане у 2011 році і показало поліфілітичність роду Lichenostomus, вони були переведені до відновленого роду Ptilotula.

Рід Ptilotula був вперше запропонований австралійським орнітологом Грегорі Метьюсом у 1912 році. До 1912 року більшість медолюбових відносили до родів Медолюб (Meliphaga) або (Melithreptus). Він спробував вирішити цю проблему, помістивши 14 видів у рід Ptilotis, початково запропонований Джоном Гульдом, однак Метьюс визнав, що таким чином рід вийшов поліфілітичним. Він виправив це, розділивши Ptilotis на кілька родів і помістивши (P. penicillata) і (P. flavescens) в рід Ptilotula. Однак, при укладанні Другого офіційного списку птахів Австралії, [en] (RAOU) відкинув філогенетичне трактування Метьюса, оскільки не погоджувався зі створення такої великої кількості нових родів. Метюс пішов на компроміс, дозволивши цим видам залишитися в роді Медолюб (Meliphaga) і визначив Ptilotula як підрід.

В подальших працях Метьюс продовжив визначати Ptilotula як рід, а не як підрід. У додачу до двох видів, перерахованих вище, він включив до цього роду також (P. keartlandi) і (P. ornata). Тим не менш, інші систематики продовжили слідувати за стандартною класифікацією RAOU і відносили всі ці види до Meliphaga.

У 1975 році австралійський орнітолог Річард Шодде стверджував, що критерії, що використовувалися до визначення приналежності до роду Meliphaga, були занадто широкими і що при послідновному їх дотриманні більше половини видів медолюбових можна було би віднести до цього роду. Він розділив Meliphaga на три роди, помістивши кладу Ptilotula в рід Медник (Lichenostomus). Розвиток молекулярного аналізу і подальші генетичні дослідження підтвердили оцінку Шодде, однак, хоч вони і визачили Ptilotula як окрему кладу, ранні дослідження не могли надати достатньо доказів щодо виділення її у окремий рід. До 2010-х років нові методи ясно показали, що рід Медник (Lichenostomus) був поліфілітичним і вимагав перегляду.

У 2011 році Ньярі і Джозеф нарешті змогли показати, що клада Ptilotula заслуговує на підвищення до статусу роду. Їх оцінка підтвердила еволюційну спорідненість, запропоновану Метьюсом у 1913 році, хоча і з включенням (P. fusca), якого він помістив до монотипового роду Paraptilotis. Їх дослідження також показало, що три інших види з роду Lichenostomus, (G. versicolor), мангровий медник (G. fasciogularis) і (G. virescens) також можуть бути віднесені до роду Ptilotula через близьку спорідненість. Ці три види мають більші розміри (16-24 см) і всі вони мають чорну смугу, що іде від дзьоба через очі до шиї, відсутню у членів комплексу Ptilotula. З цієї причини систематики вирішили не відносити їх до роду 'Ptilotula, а натомість помістили їх у відновлений рід Gavicalis.

Еволюційна історія

Представники роду Ptilotula походять від невідомого предка, що населяв сухі тропічні ліси в Центральній Австралії. Волтер Боулс описав скам'янілу кістку ноги, знайдену в Ріверлі, Квінсленд, що належала досі неназваному виду, і яка схожа на великогомілкову кістку членів комплексу Lichenostomus-Meliphaga complex. За ромірами вона більше за все схожа на кістку P. keartlandi і P. plumulus, двох близькоспоріднених сестринських видів, поширених в цьому регіоні. З кінця міоцену до початку пліоцену в цій місцевості були поширені сухі ліси. Схожіть з сучасними видами вказує на те, що цей викопний птах був предком P. keartlandi і P. plumulus.

Примітки

  1. Higgins, P.J.; Peter, J.M.; Steele, W.K. (2001). Handbook of Australian, New Zealand and Antarctic Birds: Tyrant-flycatchers to Chats. Oxford, England.: Oxford University Press.
  2. Christidis, Len; Schodde, R. (1993). Relationships and radiations in the Meliphagine Honeyeaters, Meliphaga, Lichenostomus and Xanthotis (Aves, Meliphagidae) - Protein evidence and its integration with morphology and ecogeography. Australian Journal of Zoology. 41 (3): 293—316. doi:10.1071/ZO9930293.
  3. Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2022). Honeyeaters. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 02 вересня 2022.
  4. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
  5. Nyári, Árpád S.; Joseph, Leo (2011). Systematic dismantlement of Lichenostomus improves the basis for understanding relationships within the honeyeaters (Meliphagidae) and historical development of Australo–Papuan bird communities. Emu. 111: 202—211. doi:10.1071/mu10047.
  6. Mathews G.M. (1912). A reference-list to the birds of Australia. Novitates Zoologicae. 18: 171–455 [414]. doi:10.5962/bhl.part.1694.
  7. Salomonsen, F. (1967). Family Maliphagidae, Honeyeaters. У Paynter, R.A. Jnr. (ред.). Check-list of birds of the world (Volume 12). Cambridge, Mass.: Museum of Comparative Zoology. с. 365.
  8. Mathews, Gregory (1913). A list of the birds of Australia. London: Witherby & Co. с. 280–281.
  9. Royal Australasian Ornithologists' Union Checklist Committee (1926). Official checklist of the birds of Australia : supplements 1 to 9 (вид. 2nd). Melbourne: H. J. Green.
  10. Mathews, Gregory (1946). A working list of Australian birds including the Australian quadrant and New Zealand. Sydney: Shepherd & Newman.
  11. Mathews, Gregory (1931). A list of the birds of Australasia (including New Zealand, Lord Howe and Norfolk Islands and the Australasian Antarctic quadrant). London: Taylor and Francis for the author.
  12. Terril, S.E.; Rix, C.E. (1 березня 1950). The birds of South Australia- their Distribution and Habitat. The South Australian Ornithologist. 19 (6-8): 53—100.
  13. Officer, Hugh R. (Brigadier) (1964). Australian Honeyeaters. Melbourne: Bird Observers Club. с. 39—63.
  14. An Index of Australian Bird Names. Division of Wildlife Research Technical paper No. 20. CSIRO Division of Wildlife Research. 1969. с. 54—56.
  15. Scodde, R. (1975). Interim List of Australian Songbirds. Passerines. Melbourne: Royal Australasian Ornithologists Union.
  16. Gardner, Janet L.; Trueman, John W.H.; Ebert, Daniel; Joseph, Leo; Magrath, Robert D. (2010). Phylogeny and evolution of the Meliphagoidea, the largest radiation of Australasian songbirds. Molecular Phylogenetics and Evolution. 55: 1087—1102. doi:10.1016/j.ympev.2010.02.005. PMID 20152917.
  17. Boles, W. (2005). Fossil honeyeaters (Meliphagidae) from the Late Tertiary of Riversleigh, north-western Queensland. Emu. 105 (1): 21—26. doi:10.1071/MU03024.
  18. Archer, Michael; Godthelp, Henk; Hand, Suzanne J.; Megirian, Dirk. Fossil Mammals of Riversleigh, North-western Queensland: Preliminary Overview of Biostratigraphy, Correlation and Environmental Change. Australian Zoologist. 25 (2): 29—66. doi:10.7882/AZ.1989.001.
image Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ptilotula Ptilotula flavescens Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Medolyubovi Meliphagidae Rid Ptilotula Mathews 1912 Vidi tipovij Posilannya Vikishovishe Ptilotula Vikividi Ptilotula NCBI 2041612 Ptilotula rid gorobcepodibnih ptahiv rodini medolyubovih Meliphagidae Predstavniki cogo rodu meshkayut v suhih tropichnih lisah i ridkolissyah Avstraliyi i Papua Novoyi Gvineyi OpisPredstavniki rodu Ptilotula medniki serednogo rozmiru serednya dovzhina yakih stanovit 13 18 5 sm a vaga 9 27 g Harakternoyu oznakoyu spilnoyu dolya usih predstavnikiv cogo rodu ye yasne oblichchya z chornoyu proksimalnoyu smugoyu i zhovtimi abo bilimi distalnimi perami z bokiv shiyi VidiVidilyayut shist vidiv Ptilotula flavescens Ptilotula fusca Ptilotula keartlandi Ptilotula plumula Ptilotula ornata Ptilotula penicillata Sistematika i taksonomiyaDo nedavnogo chasu predstavnikiv rodu Ptilotula vidnosili do rodu Mednik Lichenostomus Voni vidilyalisya u okremu kladu vseredini rodu i demonstruvali shozhist v morfologiyi i seredovishah prozhivannya Za rezultatami molekulyarno genetichnogo doslidzhennya yake bulo opublikovane u 2011 roci i pokazalo polifilitichnist rodu Lichenostomus voni buli perevedeni do vidnovlenogo rodu Ptilotula Rid Ptilotula buv vpershe zaproponovanij avstralijskim ornitologom Gregori Metyusom u 1912 roci Do 1912 roku bilshist medolyubovih vidnosili do rodiv Medolyub Meliphaga abo Melithreptus Vin sprobuvav virishiti cyu problemu pomistivshi 14 vidiv u rid Ptilotis pochatkovo zaproponovanij Dzhonom Guldom odnak Metyus viznav sho takim chinom rid vijshov polifilitichnim Vin vipraviv ce rozdilivshi Ptilotis na kilka rodiv i pomistivshi P penicillata i P flavescens v rid Ptilotula Odnak pri ukladanni Drugogo oficijnogo spisku ptahiv Avstraliyi en RAOU vidkinuv filogenetichne traktuvannya Metyusa oskilki ne pogodzhuvavsya zi stvorennya takoyi velikoyi kilkosti novih rodiv Metyus pishov na kompromis dozvolivshi cim vidam zalishitisya v rodi Medolyub Meliphaga i viznachiv Ptilotula yak pidrid V podalshih pracyah Metyus prodovzhiv viznachati Ptilotula yak rid a ne yak pidrid U dodachu do dvoh vidiv pererahovanih vishe vin vklyuchiv do cogo rodu takozh P keartlandi i P ornata Tim ne mensh inshi sistematiki prodovzhili sliduvati za standartnoyu klasifikaciyeyu RAOU i vidnosili vsi ci vidi do Meliphaga U 1975 roci avstralijskij ornitolog Richard Shodde stverdzhuvav sho kriteriyi sho vikoristovuvalisya do viznachennya prinalezhnosti do rodu Meliphaga buli zanadto shirokimi i sho pri poslidnovnomu yih dotrimanni bilshe polovini vidiv medolyubovih mozhna bulo bi vidnesti do cogo rodu Vin rozdiliv Meliphaga na tri rodi pomistivshi kladu Ptilotula v rid Mednik Lichenostomus Rozvitok molekulyarnogo analizu i podalshi genetichni doslidzhennya pidtverdili ocinku Shodde odnak hoch voni i vizachili Ptilotula yak okremu kladu ranni doslidzhennya ne mogli nadati dostatno dokaziv shodo vidilennya yiyi u okremij rid Do 2010 h rokiv novi metodi yasno pokazali sho rid Mednik Lichenostomus buv polifilitichnim i vimagav pereglyadu U 2011 roci Nyari i Dzhozef nareshti zmogli pokazati sho klada Ptilotula zaslugovuye na pidvishennya do statusu rodu Yih ocinka pidtverdila evolyucijnu sporidnenist zaproponovanu Metyusom u 1913 roci hocha i z vklyuchennyam P fusca yakogo vin pomistiv do monotipovogo rodu Paraptilotis Yih doslidzhennya takozh pokazalo sho tri inshih vidi z rodu Lichenostomus G versicolor mangrovij mednik G fasciogularis i G virescens takozh mozhut buti vidneseni do rodu Ptilotula cherez blizku sporidnenist Ci tri vidi mayut bilshi rozmiri 16 24 sm i vsi voni mayut chornu smugu sho ide vid dzoba cherez ochi do shiyi vidsutnyu u chleniv kompleksu Ptilotula Z ciyeyi prichini sistematiki virishili ne vidnositi yih do rodu Ptilotula a natomist pomistili yih u vidnovlenij rid Gavicalis Evolyucijna istoriyaPredstavniki rodu Ptilotula pohodyat vid nevidomogo predka sho naselyav suhi tropichni lisi v Centralnij Avstraliyi Volter Bouls opisav skam yanilu kistku nogi znajdenu v Riverli Kvinslend sho nalezhala dosi nenazvanomu vidu i yaka shozha na velikogomilkovu kistku chleniv kompleksu Lichenostomus Meliphaga complex Za romirami vona bilshe za vse shozha na kistku P keartlandi i P plumulus dvoh blizkosporidnenih sestrinskih vidiv poshirenih v comu regioni Z kincya miocenu do pochatku pliocenu v cij miscevosti buli poshireni suhi lisi Shozhit z suchasnimi vidami vkazuye na te sho cej vikopnij ptah buv predkom P keartlandi i P plumulus PrimitkiHiggins P J Peter J M Steele W K 2001 Handbook of Australian New Zealand and Antarctic Birds Tyrant flycatchers to Chats Oxford England Oxford University Press Christidis Len Schodde R 1993 Relationships and radiations in the Meliphagine Honeyeaters Meliphaga Lichenostomus and Xanthotis Aves Meliphagidae Protein evidence and its integration with morphology and ecogeography Australian Journal of Zoology 41 3 293 316 doi 10 1071 ZO9930293 Gill Frank Donsker David Rasmussen Pamela red 2022 Honeyeaters IOC World Bird List Version 12 2 International Ornithologists Union Procitovano 02 veresnya 2022 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Nyari Arpad S Joseph Leo 2011 Systematic dismantlement of Lichenostomus improves the basis for understanding relationships within the honeyeaters Meliphagidae and historical development of Australo Papuan bird communities Emu 111 202 211 doi 10 1071 mu10047 Mathews G M 1912 A reference list to the birds of Australia Novitates Zoologicae 18 171 455 414 doi 10 5962 bhl part 1694 Salomonsen F 1967 Family Maliphagidae Honeyeaters U Paynter R A Jnr red Check list of birds of the world Volume 12 Cambridge Mass Museum of Comparative Zoology s 365 Mathews Gregory 1913 A list of the birds of Australia London Witherby amp Co s 280 281 Royal Australasian Ornithologists Union Checklist Committee 1926 Official checklist of the birds of Australia supplements 1 to 9 vid 2nd Melbourne H J Green Mathews Gregory 1946 A working list of Australian birds including the Australian quadrant and New Zealand Sydney Shepherd amp Newman Mathews Gregory 1931 A list of the birds of Australasia including New Zealand Lord Howe and Norfolk Islands and the Australasian Antarctic quadrant London Taylor and Francis for the author Terril S E Rix C E 1 bereznya 1950 The birds of South Australia their Distribution and Habitat The South Australian Ornithologist 19 6 8 53 100 Officer Hugh R Brigadier 1964 Australian Honeyeaters Melbourne Bird Observers Club s 39 63 An Index of Australian Bird Names Division of Wildlife Research Technical paper No 20 CSIRO Division of Wildlife Research 1969 s 54 56 Scodde R 1975 Interim List of Australian Songbirds Passerines Melbourne Royal Australasian Ornithologists Union Gardner Janet L Trueman John W H Ebert Daniel Joseph Leo Magrath Robert D 2010 Phylogeny and evolution of the Meliphagoidea the largest radiation of Australasian songbirds Molecular Phylogenetics and Evolution 55 1087 1102 doi 10 1016 j ympev 2010 02 005 PMID 20152917 Boles W 2005 Fossil honeyeaters Meliphagidae from the Late Tertiary of Riversleigh north western Queensland Emu 105 1 21 26 doi 10 1071 MU03024 Archer Michael Godthelp Henk Hand Suzanne J Megirian Dirk Fossil Mammals of Riversleigh North western Queensland Preliminary Overview of Biostratigraphy Correlation and Environmental Change Australian Zoologist 25 2 29 66 doi 10 7882 AZ 1989 001 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ