Меґарида (дав.-гр. Μέγαρίς) — історична область у давній Греції, розташована на півний схід від Істмійського перешийку. Меґарида межувала з землями Коринфа (на півдні), Беотією (на півночі) і Аттикою (на сході).
Географія
Мегарида являла собою невелику область в Середній Греції, на південному заході безпосередньо примикала до Істмійського перешийку, простягалась між Саронічною затокою на півдні та Алкіонійською бухтою Коринфського затоки на північному заході. Північну межу Мегариди з Беотією становив головний хребет , північну-східну з Аттикою — один з його відрогів, що закінчується біля берега Саронічної затоки двома вершинами — .
Майже вся країна була зайнята масивним хребтом, головна частина якого, що охоплювала західну частину Мегариди, висотою до 1350 м, у давнину носила назву (грец. ή Γεράνεια, «Журавлині гори»), а нині Макрі-Плаї (грец. Μακρύ πλάγι). На захід від Геранії відділяється Онеа-Дрі, що утворює півострів, який далеко виступає в Коринфський затоку і носив назву (грец. ή Πειραία). Тільки в східній частині Мегариди, між Геранією і горами Керата, простягалась невелика рівнина, серед якої на двох пагорбах розташовувалось головне місто — Мегара.
Історія
На початку історії області межі Мегариди не були сталими. У часи найбільшого територіального розширення вона охоплювала Мегари, Нісею, Перахору, Кромміон, Триподиск, Паги, Егосфени, можливо Елевсін.У VIII ст. до н. е., Перахора і Кромміон опинилися під коринфським контролем, а у VII ст. до н. е. Елевсін був остаточно приєднаний до Афін, відтак вважався частиною Аттики.
Першим населенням Мегариди, згідно з міфами, були племена карійців, згодом сюди прийшли лелеги, а їх у свою чергу витіснили (і частково асимілювали) греки-іонійці. У XI — X ст. до н. е. Мегарида була завойована дорійціями, проте іонійське населення залишилося на місці і поступово змішалося з прибульцями — надалі край вважався дорійським, проте з сильним іонійським впливом в культурі і мові.
У IX ст. до н. е. Мегарида була об'єднана під владою Мегар, а племінна верхівка менших поселень була інкорпорована до складу мегарської аристократії. Є єдиною сполучною ланкою між Середньою Грецією і Пелопоннесом і область сильно потерпала під час воєн пелопоннесців з афінянами або фіванцями. Проте, попри численні війни і окупації, єдність Мегариди зберігалася до 192 р. до н. е., коли римляни оголосили окремі її поселення незалежними учасниками Ахейського союзу. Щоправда, у 146 р. до н. е. уся область була перетворена на римське володіння. У середні віки Мегарида зазвичай входила до адміністративних і державних об'єднань разом з Афінами і її поступово почали вважати західною частиною Аттики.
Економіка
З міст Мегариди в економічному відношенні, крім Мегар із зручною гаванню Нісея, відомі на західному березі гавань Паги (Παγαί) і Егосфени (Αίγόσθενα). Навіть афіняни, які часто воювали з мегарцями і тому вважали їх грубими, неосвіченими, хитрими й віроломними, визнавали працьовитість мешканців Мегариди та їхні досягнення у мореплавстві.
Водночас Мегарида не мала зручних шляхів внутрішнього сполучення. Три дороги, з яких одна пролягала скелястим і здебільшого неприступним західним берегом, інша — ущелинами гір посередині краю, третя — східним берегом — були однаково важкими і легко могли бути перекритими під час негоди і військових конфліктів.
Найбільше значення мала остання з трьох доріг, яка вела через Мегару та її рівнину з одного боку в Аттику, з іншого — до найзручнішого перевалу через і звідти на Фіви. Проте в західній своїй частині дорога пролягала майже прямовисними скелями гірського хребта і перетворювалася на вузьку стежку. Мегарський полемарх Скірон трохи розширив її, але й у класичну добу шлях вважали дуже небезпечним і долали пішки. Лише за часів Адріана дорогу перебудували так, що вона стала доступною для тогочасного транспорту.
Джерела
- Большой энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона [ 14 листопада 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Megarida dav gr Megaris istorichna oblast u davnij Greciyi roztashovana na pivnij shid vid Istmijskogo pereshijku Megarida mezhuvala z zemlyami Korinfa na pivdni Beotiyeyu na pivnochi i Attikoyu na shodi Karta starodavnih Attiki ta Megaridi stvorena 1795 roku Zhanom Zhakom BartelemiGeografiyaMegarida yavlyala soboyu neveliku oblast v Serednij Greciyi na pivdennomu zahodi bezposeredno primikala do Istmijskogo pereshijku prostyagalas mizh Saronichnoyu zatokoyu na pivdni ta Alkionijskoyu buhtoyu Korinfskogo zatoki na pivnichnomu zahodi Pivnichnu mezhu Megaridi z Beotiyeyu stanoviv golovnij hrebet pivnichnu shidnu z Attikoyu odin z jogo vidrogiv sho zakinchuyetsya bilya berega Saronichnoyi zatoki dvoma vershinami Majzhe vsya krayina bula zajnyata masivnim hrebtom golovna chastina yakogo sho ohoplyuvala zahidnu chastinu Megaridi visotoyu do 1350 m u davninu nosila nazvu grec h Geraneia Zhuravlini gori a nini Makri Playi grec Makry plagi Na zahid vid Geraniyi viddilyayetsya Onea Dri sho utvoryuye pivostriv yakij daleko vistupaye v Korinfskij zatoku i nosiv nazvu grec h Peiraia Tilki v shidnij chastini Megaridi mizh Geraniyeyu i gorami Kerata prostyagalas nevelika rivnina sered yakoyi na dvoh pagorbah roztashovuvalos golovne misto Megara IstoriyaNa pochatku istoriyi oblasti mezhi Megaridi ne buli stalimi U chasi najbilshogo teritorialnogo rozshirennya vona ohoplyuvala Megari Niseyu Perahoru Krommion Tripodisk Pagi Egosfeni mozhlivo Elevsin U VIII st do n e Perahora i Krommion opinilisya pid korinfskim kontrolem a u VII st do n e Elevsin buv ostatochno priyednanij do Afin vidtak vvazhavsya chastinoyu Attiki Pershim naselennyam Megaridi zgidno z mifami buli plemena karijciv zgodom syudi prijshli lelegi a yih u svoyu chergu vitisnili i chastkovo asimilyuvali greki ionijci U XI X st do n e Megarida bula zavojovana dorijciyami prote ionijske naselennya zalishilosya na misci i postupovo zmishalosya z pribulcyami nadali kraj vvazhavsya dorijskim prote z silnim ionijskim vplivom v kulturi i movi U IX st do n e Megarida bula ob yednana pid vladoyu Megar a pleminna verhivka menshih poselen bula inkorporovana do skladu megarskoyi aristokratiyi Ye yedinoyu spoluchnoyu lankoyu mizh Serednoyu Greciyeyu i Peloponnesom i oblast silno poterpala pid chas voyen peloponnesciv z afinyanami abo fivancyami Prote popri chislenni vijni i okupaciyi yednist Megaridi zberigalasya do 192 r do n e koli rimlyani ogolosili okremi yiyi poselennya nezalezhnimi uchasnikami Ahejskogo soyuzu Shopravda u 146 r do n e usya oblast bula peretvorena na rimske volodinnya U seredni viki Megarida zazvichaj vhodila do administrativnih i derzhavnih ob yednan razom z Afinami i yiyi postupovo pochali vvazhati zahidnoyu chastinoyu Attiki EkonomikaZ mist Megaridi v ekonomichnomu vidnoshenni krim Megar iz zruchnoyu gavannyu Niseya vidomi na zahidnomu berezi gavan Pagi Pagai i Egosfeni Aigos8ena Navit afinyani yaki chasto voyuvali z megarcyami i tomu vvazhali yih grubimi neosvichenimi hitrimi j virolomnimi viznavali pracovitist meshkanciv Megaridi ta yihni dosyagnennya u moreplavstvi Vodnochas Megarida ne mala zruchnih shlyahiv vnutrishnogo spoluchennya Tri dorogi z yakih odna prolyagala skelyastim i zdebilshogo nepristupnim zahidnim beregom insha ushelinami gir poseredini krayu tretya shidnim beregom buli odnakovo vazhkimi i legko mogli buti perekritimi pid chas negodi i vijskovih konfliktiv Najbilshe znachennya mala ostannya z troh dorig yaka vela cherez Megaru ta yiyi rivninu z odnogo boku v Attiku z inshogo do najzruchnishogo perevalu cherez i zvidti na Fivi Prote v zahidnij svoyij chastini doroga prolyagala majzhe pryamovisnimi skelyami girskogo hrebta i peretvoryuvalasya na vuzku stezhku Megarskij polemarh Skiron trohi rozshiriv yiyi ale j u klasichnu dobu shlyah vvazhali duzhe nebezpechnim i dolali pishki Lishe za chasiv Adriana dorogu perebuduvali tak sho vona stala dostupnoyu dlya togochasnogo transportu DzherelaBolshoj enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona 14 listopada 2011 u Wayback Machine