Паги (дав.-гр. Παγαί) — стародавнє місто і порт на узбережжі Коринфської затоки в області Мегарида (Греція), поруч із сучасним селищем .
Історія
За легендарних часів Паги були незалежною державою на чолі із власним царем. Міфи зберегли ім'я лише одного з них — Терея, що за переказами був сучасником мегарського царя Скірона і зятем афінського володаря Пандіона. Павсаній стверджує, що Терей царював в Пагах, але похований був у Мегарах. Можливо, царя перепоховали пізніше — у IX ст. до н. е., коли Паги були приєднані до Мегар, а місцева знать була інкорпорована до складу мегарської.
У самому місті здавна вшановували Артеміду Сотеру, бронзове зображення якої прикрашало Паги до римського часу.
Мегари використовували гавань Паг для транзитної торгівлі — разом із власне мегарським портом Нісеєю у Саронічній затоці. Афіняни скористалися закликом мегарців по допомогу у 460 р. до н. е. для того, щоб перетворити місто на власну морську базу у Коринфській протоці, проте за мирною угодою 446 р. до н. е. були змушені залишити територію усієї Мегариди.
Під владою Мегар місто залишалося до 192 р. до н.е, коли було проголошено римлянами «вільним» членом Ахейського союзу. У 146 р. до н. е. Паги стали римським володінням.
Джерела
- Smith, Philip J. The archaeology and epigraphy of Hellenistic and Roman Megaris, Greece. Oxford: John and Erica Hedges Ltd, 2008.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pagi dav gr Pagai starodavnye misto i port na uzberezhzhi Korinfskoyi zatoki v oblasti Megarida Greciya poruch iz suchasnim selishem IstoriyaTereyu viddayut golovu jogo sina Peter Paul Rubens 1636 1638 Za legendarnih chasiv Pagi buli nezalezhnoyu derzhavoyu na choli iz vlasnim carem Mifi zberegli im ya lishe odnogo z nih Tereya sho za perekazami buv suchasnikom megarskogo carya Skirona i zyatem afinskogo volodarya Pandiona Pavsanij stverdzhuye sho Terej caryuvav v Pagah ale pohovanij buv u Megarah Mozhlivo carya perepohovali piznishe u IX st do n e koli Pagi buli priyednani do Megar a misceva znat bula inkorporovana do skladu megarskoyi U samomu misti zdavna vshanovuvali Artemidu Soteru bronzove zobrazhennya yakoyi prikrashalo Pagi do rimskogo chasu Megari vikoristovuvali gavan Pag dlya tranzitnoyi torgivli razom iz vlasne megarskim portom Niseyeyu u Saronichnij zatoci Afinyani skoristalisya zaklikom megarciv po dopomogu u 460 r do n e dlya togo shob peretvoriti misto na vlasnu morsku bazu u Korinfskij protoci prote za mirnoyu ugodoyu 446 r do n e buli zmusheni zalishiti teritoriyu usiyeyi Megaridi Pid vladoyu Megar misto zalishalosya do 192 r do n e koli bulo progolosheno rimlyanami vilnim chlenom Ahejskogo soyuzu U 146 r do n e Pagi stali rimskim volodinnyam DzherelaSmith Philip J The archaeology and epigraphy of Hellenistic and Roman Megaris Greece Oxford John and Erica Hedges Ltd 2008