Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Марі я Башки рцева 23 листопада 1858 Гавронці Полтавський повіт Полтавська губернія 31 жовтня 1884 Париж українська і фр

Марія Башкирцева

Марія Башкирцева

Марі́я Башки́рцева, (23 листопада 1858, Гавронці, Полтавський повіт, Полтавська губернія — 31 жовтня 1884, Париж) — українська і французька художниця, майстриня жанрового живопису; скульпторка та письменниця: біографка, авторка знаменитого «Щоденника».

Башкирцева Марія Костянтинівна
рос. Мария Константиновна Башкирцева
image
Народилася23 листопада 1858(1858-11-23)
Гавронці, Полтавська губернія, Російська імперія
Померла31 жовтня 1884(1884-10-31)[1](25 років)
Париж, Франція[2]
·туберкульоз[3]
ПохованняЦвинтар Пассі
Країнаimage Російська імперія
image Франція
Національністьукраїнці[4]
Діяльністьхудожниця, скульпторка, авторка щоденника, письменниця, біограф, мисткиня
Alma materАкадемія Жуліана
ВчителіТоні Робер-Флорі
Знання мовфранцузька[5] і українська
Напрямокреалізм
Жанрпортрет
Magnum opusd
Конфесіяправославна церква
Батькоd
Автографimage
IMDbID 1256480
image
Церква Різдва Іоана Предтечі, де була охрещена Марія
image
Марія Башкирцева в народному вбранні
image
Будинок Башкирцевих у Гавронцях
image
Марія Башкирцева в народному вбранні
image
Мавзолей, де похована Марія та деякі її родичі, на цвинтарі Пассі

Життєпис

Народилася в українському селі Гавронці Полтавської губернії, Російської імперії.

Мати, Марія Бабаніна, харків'янка, донька полковника — аристократа, бібліофіла, англомана і поціновувача мистецтв.. Батько, Костянтин Башкирцев, — син генерала Павла Башкирцева, учасника війни 1812 року, був великим землевласником та очолював дворянство Полтавської губернії.

Дитинство пройшло в селі Черняківка, нині Полтавського району, Полтавської області, названому на честь власника села полковника Черняка. Щороку в Черняківці проводиться обласне мистецьке свято «Маріїна долина» на честь Башкирцевої. У приміщенні школи відкрито музей.

У 1870 родина виїхала за кордон.

Навчалася живопису в паризькій Академії Жуліана.

Через тогочасний політичний режим Башкирцева так і не змогла повернутись в Україну, хоч завжди цього прагнула.

Хворіла на туберкульоз, померла у віці 25 років. Похована в Парижі.

Кар'єра

Українка за походженням, вона стала визначною постаттю найперше французького мистецтва.

Як художниця формувалась під впливом творчості живописця Ж. Бастьєн-Лепажа. Талант Башкирцевої помітили одразу. Її роботи завойовували численні медалі та призи на виставках, у захваті від неї були французькі газети та журнали. Творчість Башкирцевої високо цінували Анатоль Франс та Еміль Золя. 1879 на конкурсі творчих робіт удостоєна золотої медалі.

Є майстринею жанрового живопису. Відомі картини: «За книгою», «Молода жінка з букетом бузку», «У студії Жульєна», «Мітинг», серії автопортретів. Світ картин Башкирцевої — це світ паризького передмістя, світ служниць, робітниць, безпритульних дітей та школярів.

Після смерті мисткині деякі її роботи закупили музеї, як-от [en], частина робіт залишилась у Луврі. Сьогодні оригінали картин Башкирцевої є рідкістю: більша їх частина загинула під час Другої світової війни.

Крім візуального мистецтва, Башкирцева є авторкою гучно відомого європейській авдиторії «Щоденника» (1873—1884). Так, наприклад, Жульєт Бінош захоплювалась твором і мріяла зіграти Башкирцеву на початку акторської кар'єри.

Щоденник

Почала писати щоденник приблизно з 13 років французькою. Його описують як «разюче сучасний психологічний автопортрет молодого обдарованого розуму в процесі розвитку»[2] [ 2 серпня 2020 у Wayback Machine.]. Щоденник також містить майже новелістичний опис європейської буржуазії кінця ХІХ століття. Наскрізною темою в щоденнику є глибоке бажання досягти слави, що підсилюється все більшим побоюванням того, що перебіжні хвороби Башкирцевої можуть виявитися туберкульозом. Наприкінці життя, згадуючи свою сімейну історію, вона пише: «Якщо я не помру молодою, я сподіваюся жити як велика художниця; але якщо я помру молодою, я маю намір мати свій щоденник, який не може бути нецікавим, опублікованим».

Щоденник, вперше опублікований у 1887, був другим виданим у Франції щоденником жінки. Публікація миттєво здобула успіх, не в останню чергу через те, що її космополітичний конфесійний стиль був помітним відходом від споглядальних, містичних щоденників письменниці Ежені де Герен, виданих у 1862.

На сторінках твору розкрито глибину розмови з собою людини, яка бажає не втратити жодної хвилини життя. Оповідь відверта та щира, не відкидаючи бажання бути опублікованою.

Щоденник Башкирцевої цікавий вже з перших рядків, у ньому розкрито внутрішній світ людини: діалоги між доброю і злою сторонами, глибину любові.

Вибрані твори

image
В художній студії Жульєна, Дніпровський художній музей
image
Самопортрет, 1880, приватна збірка
  • Самопортрет, 1880
  • В художній студії Жульєна (жінки-художниці), 1881
  • Молода жінка, 1881
  • Молода дівчина з квітами бузку, 1881
  • Парасолька від дощу, 1883
  • Дитяча посмішка, 1883
  • Посмішка дівчини, 1883
  • Осінь, 1883
  • Весна, 1884
  • Мария Башкирцева, «Дневник», М, изд. «Захаров», 2003, 688 с.

Спадщина

Маєток Башкирцева було продано в 1900 році графу [ru].

У 1917–1919 маєток зруйновано, а за роки Другої світової від нього не лишилося й сліду. На час війни у Гавронцях картин Башкирцевої не було.

У 1908 мати Башкирцевої передала до музею Олександра III велику колекцію її робіт (141 роботу, серед яких малюнки, ескізи, полотна, пастелі, скульптурні етюди).

У 1930 з Російського музею в Ленінграді передано в Дніпропетровський музей дві картини Башкирцевої, а в 1932 році за запитом Наркомосу УРСР Російський музей передав Україні 127 робіт Башкирцевої. У Російському музеї залишилося 8 живописних полотен і 13 малюнків.

Під час евакуації Харківської картинної галереї безслідно зникли 66 полотен Башкирцевої. Сьогодні в музеях Україні є тільки три її картини, що зберігаються в Харкові, Дніпрі та Сумах.

У 1980-х у Російській національній бібліотеці виявили оригінальний текст щоденника, який раніше вважали втраченим. У ході його вивчення виявили, що більша частина щоденника Башкирцевої невідома публіці, а вже опублікована частина містить ряд лакун і явних спотворень (у тому числі і рік народження художниці), внесених сім'єю, яка не бажала розголошення сімейних таємниць.

Нині йде публікація повного тексту щоденника французькою. В 2012 зроблено англійський переклад (перша частина під назвою «I Am the Most Interesting Book of All», друга частина  — «Lust for Glory»). Повне видання по-новому розкриває особистість Башкирцевої, а також висвітлює життя епохи.

Оригінальні роботи Башкирцевої нині є рідкістю з огляду на те, що більша їх частина загинула під час Другої світової війни.

Український літературознавець Михайло Слабошпицький видав роман «Марія Башкирцева», перекладений російською та французькою.

Велике дослідження особистості Башкирцевої зробив письменник Олександр Александров. Підсумком його роботи стала книга «Справжнє життя мадемуазель Башкирцевої».

Повість «Променад з мадемуазель Марі» після подорожі до Ніцци, де Башкирцева відвідувала уроки живопису і почала вести щоденник, написав письменник Олександр Балабко. Він також автор п'єси на дві дії «Сон Марії Башкирцевої».

image
Картинна галерея ім. М. К. Башкирцевої у Диканьці
image
Пам'ятний знак на честь Марії Башкирцевої у Гавронцях: «Картини її належать світу, а серце — землякам»

Пам'ять

Посмертна виставка картин Башкирцевої відбулася в Парижі (1885).

Твори зберігаються в музеях Франції, Нідерландах, США, РФ та України.

У Люксембурзькому палаці в Парижі біля символічної скульптури «Безсмертя», де викарбувані імена видатних французьких діячів, є ім'я Марії Башкирцевої.

У Ніцці в Музеї образотворчих мистецтв є зал Башкирцевої.

У селі Черняківка створено музей Башкирцевої та названо галявину Маріїною долиною, де щороку на День молоді проводять масові гуляння з виставками художніх творів.

Картинна галерея у Диканьці носить ім'я М. К. Башкирцевої.

В Сумах існує провулок Марії Башкирцевої.

На Венері названо кратер на честь Башкирцевої.

Примітки

  1. The Fine Art Archive — 2003.
    d:Track:Q10855166
  2. Deutsche Nationalbibliothek Record #118653350 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  3. https://books.google.com/books?id=KYeRBgAAQBAJ&pg=PT11
  4. English Wikipedia community Wikipedia — 2001.
    d:Track:Q328d:Track:Q112669601
  5. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  6. за іншими даними — у 1860
  7. Олена Чекан: Дівчисько і смерть// Український тиждень № 3 (116) від 22 січня 2010 [1] [ 26 червня 2014 у Wayback Machine.]
  8. 10 маловідомих українських художників зі світовими іменами, які нам варто знати http://vsviti.com.ua/ukraine/41519 [ 7 березня 2016 у Wayback Machine.]
  9. Hartman, Kabi (1999-01). Ideology, Identification and the Construction of the Feminine. The Translator. Т. 5, № 1. с. 61—82. doi:10.1080/13556509.1999.10799034. ISSN 1355-6509. Процитовано 5 жовтня 2019.
  10. Raoul, Valerie (2011). Personal Effects: Reading the Journal of Marie Bashkirtseff (review). Biography. Т. 34, № 2. с. 343—346. doi:10.1353/bio.2011.0016. ISSN 1529-1456. Процитовано 5 жовтня 2019.
  11. 2011 року
  12. . Архів оригіналу за 19 липня 2021. Процитовано 24 березня 2018.
  13. . Архів оригіналу за 13 січня 2021. Процитовано 1 червня 2022.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

Література

  • Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.
  • Балабко О. З Ніцци до Мужена. Від Башкирцевої до Винниченка: Есеї, п'єса. — К.: Факт, 2007. — 192 с. — іл.
  • Абліцов В. Башкирцева Марія // Український Все-Світ. — Т. 1. — К.: КИТ, 2011. — С. 382.
  • Донцов Д. Звихнена слава (пам'яті Марії Башкирцевої) [ 3 грудня 2013 у Wayback Machine.] // Літературно-науковий вісник. — 1925. -Кн. 1. — С. 46-65.
  • Слабошпицький М. Башкирцева Марія // Українська літературна енциклопедія: У 5 т. — К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1988. — Т. 1. — С. 139.
  • Слабошпицький М. Марія Башкирцева. Роман-есе. — К.: Ярославів Вал, 2009. — 240 с.
  • Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
  • Мария Башкирцева, «Дневник», М, изд. «Захаров», 2003, 688 с.
  • Башкирцева // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  • Мария Башкирцева. Дневник [ 19 жовтня 2014 у Wayback Machine.]. — М.: Искусство, 2001. — 557 с.
  • Франсуа Коппе. О Марии Башкирцевой [ 5 серпня 2014 у Wayback Machine.] // Лазурь: литературно-художественный и критико-публицистический альманах. — М., 1989.
  • Лев Дьяков. Мария Башкирцева [ 27 жовтня 2014 у Wayback Machine.] // «Искусство». — М., 2009. — № 1.
  • Колет Коснье. Мария Башкирцева: портрет без ретуши[недоступне посилання з червня 2019]. — М.: Терра, 2008. — 228 с.
  • Олена Батченко. // Портал Український Простір. — 09.07.2014
  • Герро. Марія Башкірцева. Москва, 1905. [ 3 грудня 2015 у Wayback Machine.]
  • С. Качмарська. Марія Башкірцева. Прага, 1927. [ 3 червня 2016 у Wayback Machine.]
  • Сім міфів з життя Марії Башкірцевої [ 3 серпня 2018 у Wayback Machine.]

Посилання

  • Мария Башкирцева: крит.-библиогр. очерк / Герро. — М. : Тип. А. Победимой, 1905. — 39, 1 с. : ил. [ 26 лютого 2019 у Wayback Machine.]
  • Володимир Панченко: Марія Башкирцева, парижанка з-під Диканьки [ 18 березня 2015 у Wayback Machine.]
  • Общество друзей Марии Башкирцевой [ 24 квітня 2006 у Wayback Machine.]
  • Щоденник Марії Башкирцевої на англійській мові [ 19 липня 2021 у Wayback Machine.]
  • Доля полтавської парижанки Марії Башкірцевої [ 29 квітня 2021 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Mari ya Bashki rceva 23 listopada 1858 Gavronci Poltavskij povit Poltavska guberniya 31 zhovtnya 1884 Parizh ukrayinska i francuzka hudozhnicya majstrinya zhanrovogo zhivopisu skulptorka ta pismennicya biografka avtorka znamenitogo Shodennika Bashkirceva Mariya Kostyantinivnaros Mariya Konstantinovna BashkircevaNarodilasya23 listopada 1858 1858 11 23 Gavronci Poltavska guberniya Rosijska imperiyaPomerla31 zhovtnya 1884 1884 10 31 1 25 rokiv Parizh Franciya 2 tuberkuloz 3 PohovannyaCvintar PassiKrayina Rosijska imperiya FranciyaNacionalnistukrayinci 4 Diyalnisthudozhnicya skulptorka avtorka shodennika pismennicya biograf mistkinyaAlma materAkademiya ZhulianaVchiteliToni Rober FloriZnannya movfrancuzka 5 i ukrayinskaNapryamokrealizmZhanrportretMagnum opusdKonfesiyapravoslavna cerkvaBatkodAvtografIMDbID 1256480Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiCerkva Rizdva Ioana Predtechi de bula ohreshena MariyaMariya Bashkirceva v narodnomu vbranniBudinok Bashkircevih u GavroncyahMariya Bashkirceva v narodnomu vbranniMavzolej de pohovana Mariya ta deyaki yiyi rodichi na cvintari PassiZhittyepisNarodilasya v ukrayinskomu seli Gavronci Poltavskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi Mati Mariya Babanina harkiv yanka donka polkovnika aristokrata bibliofila anglomana i pocinovuvacha mistectv Batko Kostyantin Bashkircev sin generala Pavla Bashkirceva uchasnika vijni 1812 roku buv velikim zemlevlasnikom ta ocholyuvav dvoryanstvo Poltavskoyi guberniyi Ditinstvo projshlo v seli Chernyakivka nini Poltavskogo rajonu Poltavskoyi oblasti nazvanomu na chest vlasnika sela polkovnika Chernyaka Shoroku v Chernyakivci provoditsya oblasne mistecke svyato Mariyina dolina na chest Bashkircevoyi U primishenni shkoli vidkrito muzej U 1870 rodina viyihala za kordon Navchalasya zhivopisu v parizkij Akademiyi Zhuliana Cherez togochasnij politichnij rezhim Bashkirceva tak i ne zmogla povernutis v Ukrayinu hoch zavzhdi cogo pragnula Hvorila na tuberkuloz pomerla u vici 25 rokiv Pohovana v Parizhi Kar yeraUkrayinka za pohodzhennyam vona stala viznachnoyu postattyu najpershe francuzkogo mistectva Yak hudozhnicya formuvalas pid vplivom tvorchosti zhivopiscya Zh Bastyen Lepazha Talant Bashkircevoyi pomitili odrazu Yiyi roboti zavojovuvali chislenni medali ta prizi na vistavkah u zahvati vid neyi buli francuzki gazeti ta zhurnali Tvorchist Bashkircevoyi visoko cinuvali Anatol Frans ta Emil Zolya 1879 na konkursi tvorchih robit udostoyena zolotoyi medali Ye majstrineyu zhanrovogo zhivopisu Vidomi kartini Za knigoyu Moloda zhinka z buketom buzku U studiyi Zhulyena Miting seriyi avtoportretiv Svit kartin Bashkircevoyi ce svit parizkogo peredmistya svit sluzhnic robitnic bezpritulnih ditej ta shkolyariv Pislya smerti mistkini deyaki yiyi roboti zakupili muzeyi yak ot en chastina robit zalishilas u Luvri Sogodni originali kartin Bashkircevoyi ye ridkistyu bilsha yih chastina zaginula pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Krim vizualnogo mistectva Bashkirceva ye avtorkoyu guchno vidomogo yevropejskij avditoriyi Shodennika 1873 1884 Tak napriklad Zhulyet Binosh zahoplyuvalas tvorom i mriyala zigrati Bashkircevu na pochatku aktorskoyi kar yeri ShodennikPochala pisati shodennik priblizno z 13 rokiv francuzkoyu Jogo opisuyut yak razyuche suchasnij psihologichnij avtoportret molodogo obdarovanogo rozumu v procesi rozvitku 2 2 serpnya 2020 u Wayback Machine Shodennik takozh mistit majzhe novelistichnij opis yevropejskoyi burzhuaziyi kincya HIH stolittya Naskriznoyu temoyu v shodenniku ye gliboke bazhannya dosyagti slavi sho pidsilyuyetsya vse bilshim poboyuvannyam togo sho perebizhni hvorobi Bashkircevoyi mozhut viyavitisya tuberkulozom Naprikinci zhittya zgaduyuchi svoyu simejnu istoriyu vona pishe Yaksho ya ne pomru molodoyu ya spodivayusya zhiti yak velika hudozhnicya ale yaksho ya pomru molodoyu ya mayu namir mati svij shodennik yakij ne mozhe buti necikavim opublikovanim Shodennik vpershe opublikovanij u 1887 buv drugim vidanim u Franciyi shodennikom zhinki Publikaciya mittyevo zdobula uspih ne v ostannyu chergu cherez te sho yiyi kosmopolitichnij konfesijnij stil buv pomitnim vidhodom vid spoglyadalnih mistichnih shodennikiv pismennici Ezheni de Geren vidanih u 1862 Na storinkah tvoru rozkrito glibinu rozmovi z soboyu lyudini yaka bazhaye ne vtratiti zhodnoyi hvilini zhittya Opovid vidverta ta shira ne vidkidayuchi bazhannya buti opublikovanoyu Shodennik Bashkircevoyi cikavij vzhe z pershih ryadkiv u nomu rozkrito vnutrishnij svit lyudini dialogi mizh dobroyu i zloyu storonami glibinu lyubovi Vibrani tvoriV hudozhnij studiyi Zhulyena Dniprovskij hudozhnij muzejSamoportret 1880 privatna zbirkaSamoportret 1880 V hudozhnij studiyi Zhulyena zhinki hudozhnici 1881 Moloda zhinka 1881 Moloda divchina z kvitami buzku 1881 Parasolka vid doshu 1883 Dityacha posmishka 1883 Posmishka divchini 1883 Osin 1883 Vesna 1884 Mariya Bashkirceva Dnevnik M izd Zaharov 2003 688 s SpadshinaMayetok Bashkirceva bulo prodano v 1900 roci grafu ru U 1917 1919 mayetok zrujnovano a za roki Drugoyi svitovoyi vid nogo ne lishilosya j slidu Na chas vijni u Gavroncyah kartin Bashkircevoyi ne bulo U 1908 mati Bashkircevoyi peredala do muzeyu Oleksandra III veliku kolekciyu yiyi robit 141 robotu sered yakih malyunki eskizi polotna pasteli skulpturni etyudi U 1930 z Rosijskogo muzeyu v Leningradi peredano v Dnipropetrovskij muzej dvi kartini Bashkircevoyi a v 1932 roci za zapitom Narkomosu URSR Rosijskij muzej peredav Ukrayini 127 robit Bashkircevoyi U Rosijskomu muzeyi zalishilosya 8 zhivopisnih poloten i 13 malyunkiv Pid chas evakuaciyi Harkivskoyi kartinnoyi galereyi bezslidno znikli 66 poloten Bashkircevoyi Sogodni v muzeyah Ukrayini ye tilki tri yiyi kartini sho zberigayutsya v Harkovi Dnipri ta Sumah U 1980 h u Rosijskij nacionalnij biblioteci viyavili originalnij tekst shodennika yakij ranishe vvazhali vtrachenim U hodi jogo vivchennya viyavili sho bilsha chastina shodennika Bashkircevoyi nevidoma publici a vzhe opublikovana chastina mistit ryad lakun i yavnih spotvoren u tomu chisli i rik narodzhennya hudozhnici vnesenih sim yeyu yaka ne bazhala rozgoloshennya simejnih tayemnic Nini jde publikaciya povnogo tekstu shodennika francuzkoyu V 2012 zrobleno anglijskij pereklad persha chastina pid nazvoyu I Am the Most Interesting Book of All druga chastina Lust for Glory Povne vidannya po novomu rozkrivaye osobistist Bashkircevoyi a takozh visvitlyuye zhittya epohi Originalni roboti Bashkircevoyi nini ye ridkistyu z oglyadu na te sho bilsha yih chastina zaginula pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Ukrayinskij literaturoznavec Mihajlo Slaboshpickij vidav roman Mariya Bashkirceva perekladenij rosijskoyu ta francuzkoyu Velike doslidzhennya osobistosti Bashkircevoyi zrobiv pismennik Oleksandr Aleksandrov Pidsumkom jogo roboti stala kniga Spravzhnye zhittya mademuazel Bashkircevoyi Povist Promenad z mademuazel Mari pislya podorozhi do Nicci de Bashkirceva vidviduvala uroki zhivopisu i pochala vesti shodennik napisav pismennik Oleksandr Balabko Vin takozh avtor p yesi na dvi diyi Son Mariyi Bashkircevoyi Kartinna galereya im M K Bashkircevoyi u DikanciPam yatnij znak na chest Mariyi Bashkircevoyi u Gavroncyah Kartini yiyi nalezhat svitu a serce zemlyakam Pam yatPosmertna vistavka kartin Bashkircevoyi vidbulasya v Parizhi 1885 Tvori zberigayutsya v muzeyah Franciyi Niderlandah SShA RF ta Ukrayini U Lyuksemburzkomu palaci v Parizhi bilya simvolichnoyi skulpturi Bezsmertya de vikarbuvani imena vidatnih francuzkih diyachiv ye im ya Mariyi Bashkircevoyi U Nicci v Muzeyi obrazotvorchih mistectv ye zal Bashkircevoyi U seli Chernyakivka stvoreno muzej Bashkircevoyi ta nazvano galyavinu Mariyinoyu dolinoyu de shoroku na Den molodi provodyat masovi gulyannya z vistavkami hudozhnih tvoriv Kartinna galereya u Dikanci nosit im ya M K Bashkircevoyi V Sumah isnuye provulok Mariyi Bashkircevoyi Na Veneri nazvano krater na chest Bashkircevoyi 2008 Mariya Bashkirceva padayucha zirka Marie Barskhirtseff l etoile filante p yesa Zhana P yera Geno postanovka Salli Mikaleff Graye Mariyu Sesil Kassel PrimitkiThe Fine Art Archive 2003 d Track Q10855166 Deutsche Nationalbibliothek Record 118653350 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 https books google com books id KYeRBgAAQBAJ amp pg PT11 English Wikipedia community Wikipedia 2001 d Track Q328d Track Q112669601 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 za inshimi danimi u 1860 Olena Chekan Divchisko i smert Ukrayinskij tizhden 3 116 vid 22 sichnya 2010 1 26 chervnya 2014 u Wayback Machine 10 malovidomih ukrayinskih hudozhnikiv zi svitovimi imenami yaki nam varto znati http vsviti com ua ukraine 41519 7 bereznya 2016 u Wayback Machine Hartman Kabi 1999 01 Ideology Identification and the Construction of the Feminine The Translator T 5 1 s 61 82 doi 10 1080 13556509 1999 10799034 ISSN 1355 6509 Procitovano 5 zhovtnya 2019 Raoul Valerie 2011 Personal Effects Reading the Journal of Marie Bashkirtseff review Biography T 34 2 s 343 346 doi 10 1353 bio 2011 0016 ISSN 1529 1456 Procitovano 5 zhovtnya 2019 2011 roku Arhiv originalu za 19 lipnya 2021 Procitovano 24 bereznya 2018 Arhiv originalu za 13 sichnya 2021 Procitovano 1 chervnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya LiteraturaVitalij Ablicov Galaktika Ukrayina Ukrayinska diaspora vidatni postati K KIT 2007 436 s Balabko O Z Nicci do Muzhena Vid Bashkircevoyi do Vinnichenka Eseyi p yesa K Fakt 2007 192 s il Ablicov V Bashkirceva Mariya Ukrayinskij Vse Svit T 1 K KIT 2011 S 382 Doncov D Zvihnena slava pam yati Mariyi Bashkircevoyi 3 grudnya 2013 u Wayback Machine Literaturno naukovij visnik 1925 Kn 1 S 46 65 Slaboshpickij M Bashkirceva Mariya Ukrayinska literaturna enciklopediya U 5 t K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1988 T 1 S 139 Slaboshpickij M Mariya Bashkirceva Roman ese K Yaroslaviv Val 2009 240 s Ukrayinska diaspora literaturni postati tvori biobibliografichni vidomosti Uporyadk V A Prosalovoyi Doneck Shidnij vidavnichij dim 2012 516 s Mariya Bashkirceva Dnevnik M izd Zaharov 2003 688 s Bashkirceva Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Mariya Bashkirceva Dnevnik 19 zhovtnya 2014 u Wayback Machine M Iskusstvo 2001 557 s Fransua Koppe O Marii Bashkircevoj 5 serpnya 2014 u Wayback Machine Lazur literaturno hudozhestvennyj i kritiko publicisticheskij almanah M 1989 Lev Dyakov Mariya Bashkirceva 27 zhovtnya 2014 u Wayback Machine Iskusstvo M 2009 1 Kolet Kosne Mariya Bashkirceva portret bez retushi nedostupne posilannya z chervnya 2019 M Terra 2008 228 s Olena Batchenko Portal Ukrayinskij Prostir 09 07 2014 Gerro Mariya Bashkirceva Moskva 1905 3 grudnya 2015 u Wayback Machine S Kachmarska Mariya Bashkirceva Praga 1927 3 chervnya 2016 u Wayback Machine Sim mifiv z zhittya Mariyi Bashkircevoyi 3 serpnya 2018 u Wayback Machine PosilannyaMariya Bashkirceva krit bibliogr ocherk Gerro M Tip A Pobedimoj 1905 39 1 s il 26 lyutogo 2019 u Wayback Machine Volodimir Panchenko Mariya Bashkirceva parizhanka z pid Dikanki 18 bereznya 2015 u Wayback Machine Obshestvo druzej Marii Bashkircevoj 24 kvitnya 2006 u Wayback Machine Shodennik Mariyi Bashkircevoyi na anglijskij movi 19 lipnya 2021 u Wayback Machine Dolya poltavskoyi parizhanki Mariyi Bashkircevoyi 29 kvitnya 2021 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ