Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Марія Адеодата Пізані (Blessed Maria Adeodata Pisani; 29 грудня 1806 року, Неаполь, Італія — 25 лютого 1855 року, Мгіна, Мальта) — мальтійська монахиня, блаженна, яку Папа Іван Павло II вшанував 24 квітня 2001 року, видавши указ про героїчні чесноти та беатифікацію 9 травня 2001 року.
| Марія Адеодата Пізані | |
|---|---|
| Blessed Maria Adeodata Pisani | |
 | |
| Народилася | 29 грудня 1806[1][2] Неаполь, Італія |
| Померла | 25 лютого 1855[1][2] (48 років) Мдіна, d, Мальта, Королівство Велика Британія |
| Діяльність | священниця, черниця |
| Посада | абатиса |
| Конфесія | католицька церква |
| |
Біографія
Марія Адеодата Пізані — єдина дочка барона Бенедетто Пізані Момпалао Кузкері та Вінченси Карано. Вона народилася Марією Терезою Пізані в Неаполі, Італія, 29 грудня 1806 року, і була хрещена того ж дня в парафії Святого Марка в Піцофальконе. Її батько мав титул барона Фригенуїна, одного з найстаріших і найбагатших баронів на Мальті; її мати була італійкою. Батько почав пити, і це призвело до шлюбних проблем. Її мати покинула дім і довірила догляд за дитиною своїй тещі Елізабет Мамо Момпалао, яка жила в Неаполь. Момпалао була гарним вихователем, але померла, коли її внучці було лише десять років. Після смерті бабусі Пізані була відправлена до знаменитого Istituto di Madama Prota, інтернату в Неаполі. Там дочки місцевої аристократії отримували освіту. В 1821 році її батько був причетний до повстання в Неаполі та засуджений до смертної кари. Оскільки він був британським громадянином, його покарання було відсторонено, і король Фердинанд II вислав його з Неаполя та депортував на середземноморський острів Мальта. У 1825 році Пізані та її мати приїхали жити на Мальту, оселившись у Рабаті.
Опинившись на Мальті, Пізані вирішила стати монахинею, хоча її мати вважала за краще вийти заміж. Окрім страждань від слабкого здоров'я, Пісані мала деформоване плече, яке спричинили травми, отримані від руки служниці, яка побила її, коли вона жила з бабусею в Неаполі. Мати намагалася знайти дівчині чоловіка, та Пізані незмінно відмовлялася від таких пропозицій. Вона вважала за краще вести спокійне життя, відвідувати церкву та допомагати бідним. Люди, які її знали, почали коментувати її благочестиву поведінку.
Після 21 року вона ввійшла до Бенедиктинської монастиря. Її доброчинність була користю і для монахинь, і для багатьох людей за межами монастиря. Пізані писала твори, найвідомішим з яких є «Містичний сад душі, яка любить Ісуса та Марію», збірка її особистих роздумів між 1835 та 1843 роками.
Вона була ігуменею з 1851 по 1853 роки, але їй довелося звільнитися від своїх обов'язків, оскільки страждала від проблем із серцем. Вона померла 25 лютого 1855 року в 48-річному віці й була похована наступного дня у склепі Бенедиктинського монастиря у Мдині.
Пізані запам'яталася своєю святістю, любов'ю до бідних, самонав'язаними жертвами та екстазами настільки повною, що її бачили левітацією.
Беатифікація
Беатифікаційний процес був початий в 1893 році, але в 1913—1989 роках був припинений з економічних причин. 9 травня 2001 року Марія Адеодат Пізані була беатифікована папою Іваном Павлом II. Необхідним для беатифікації дивом було визнано зцілення черниці Марії Джузеппіни Даміані від пухлини шлунка 24 листопада 1897 року. Проголошення беатифікації відбулося у Флоріані, а днем пам'яті блаженної Марії Адеодат став день 25 лютого — день її смерті.
Папа Іван Павло II оголосив її Блаженною 9 травня 2001 року в Флоріані, після чого було відкрито величезний портрет Блаженної — картину олією, замовлену в 1898 році архієпископом Родосом та єпископом П'єтро Пейсом. Понтифік також оголосив, що її свято буде відзначатися 25 лютого, в день її смерті. Завдяки своїй молитві, роботі та любові вона стала джерелом тієї духовної та місіонерської плідності, без якої Церква не може проповідувати Євангеліє так, як Христос заповідає, бо місія та споглядання вимагають одне одного абсолютно (пор. Novo Millennio Ineunte, 16).
Примітки
- Schäfer J. Ökumenisches Heiligenlexikon — 1998.
- GCatholic.org — 1997.
| Ця стаття не містить . (вересень 2020) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mariya Adeodata Pizani Blessed Maria Adeodata Pisani 29 grudnya 1806 roku Neapol Italiya 25 lyutogo 1855 roku Mgina Malta maltijska monahinya blazhenna yaku Papa Ivan Pavlo II vshanuvav 24 kvitnya 2001 roku vidavshi ukaz pro geroyichni chesnoti ta beatifikaciyu 9 travnya 2001 roku Mariya Adeodata PizaniBlessed Maria Adeodata PisaniNarodilasya29 grudnya 1806 1806 12 29 1 2 Neapol ItaliyaPomerla25 lyutogo 1855 1855 02 25 1 2 48 rokiv Mdina d Malta Korolivstvo Velika BritaniyaDiyalnistsvyashennicya chernicyaPosadaabatisaKonfesiyakatolicka cerkva Mediafajli u VikishovishiBiografiyaMariya Adeodata Pizani yedina dochka barona Benedetto Pizani Mompalao Kuzkeri ta Vinchensi Karano Vona narodilasya Mariyeyu Terezoyu Pizani v Neapoli Italiya 29 grudnya 1806 roku i bula hreshena togo zh dnya v parafiyi Svyatogo Marka v Picofalkone Yiyi batko mav titul barona Frigenuyina odnogo z najstarishih i najbagatshih baroniv na Malti yiyi mati bula italijkoyu Batko pochav piti i ce prizvelo do shlyubnih problem Yiyi mati pokinula dim i dovirila doglyad za ditinoyu svoyij teshi Elizabet Mamo Mompalao yaka zhila v Neapol Mompalao bula garnim vihovatelem ale pomerla koli yiyi vnuchci bulo lishe desyat rokiv Pislya smerti babusi Pizani bula vidpravlena do znamenitogo Istituto di Madama Prota internatu v Neapoli Tam dochki miscevoyi aristokratiyi otrimuvali osvitu V 1821 roci yiyi batko buv prichetnij do povstannya v Neapoli ta zasudzhenij do smertnoyi kari Oskilki vin buv britanskim gromadyaninom jogo pokarannya bulo vidstoroneno i korol Ferdinand II vislav jogo z Neapolya ta deportuvav na seredzemnomorskij ostriv Malta U 1825 roci Pizani ta yiyi mati priyihali zhiti na Maltu oselivshis u Rabati Opinivshis na Malti Pizani virishila stati monahineyu hocha yiyi mati vvazhala za krashe vijti zamizh Okrim strazhdan vid slabkogo zdorov ya Pisani mala deformovane pleche yake sprichinili travmi otrimani vid ruki sluzhnici yaka pobila yiyi koli vona zhila z babuseyu v Neapoli Mati namagalasya znajti divchini cholovika ta Pizani nezminno vidmovlyalasya vid takih propozicij Vona vvazhala za krashe vesti spokijne zhittya vidviduvati cerkvu ta dopomagati bidnim Lyudi yaki yiyi znali pochali komentuvati yiyi blagochestivu povedinku Pislya 21 roku vona vvijshla do Benediktinskoyi monastirya Yiyi dobrochinnist bula koristyu i dlya monahin i dlya bagatoh lyudej za mezhami monastirya Pizani pisala tvori najvidomishim z yakih ye Mistichnij sad dushi yaka lyubit Isusa ta Mariyu zbirka yiyi osobistih rozdumiv mizh 1835 ta 1843 rokami Vona bula igumeneyu z 1851 po 1853 roki ale yij dovelosya zvilnitisya vid svoyih obov yazkiv oskilki strazhdala vid problem iz sercem Vona pomerla 25 lyutogo 1855 roku v 48 richnomu vici j bula pohovana nastupnogo dnya u sklepi Benediktinskogo monastirya u Mdini Pizani zapam yatalasya svoyeyu svyatistyu lyubov yu do bidnih samonav yazanimi zhertvami ta ekstazami nastilki povnoyu sho yiyi bachili levitaciyeyu BeatifikaciyaBeatifikacijnij proces buv pochatij v 1893 roci ale v 1913 1989 rokah buv pripinenij z ekonomichnih prichin 9 travnya 2001 roku Mariya Adeodat Pizani bula beatifikovana papoyu Ivanom Pavlom II Neobhidnim dlya beatifikaciyi divom bulo viznano zcilennya chernici Mariyi Dzhuzeppini Damiani vid puhlini shlunka 24 listopada 1897 roku Progoloshennya beatifikaciyi vidbulosya u Floriani a dnem pam yati blazhennoyi Mariyi Adeodat stav den 25 lyutogo den yiyi smerti Papa Ivan Pavlo II ogolosiv yiyi Blazhennoyu 9 travnya 2001 roku v Floriani pislya chogo bulo vidkrito velicheznij portret Blazhennoyi kartinu oliyeyu zamovlenu v 1898 roci arhiyepiskopom Rodosom ta yepiskopom P yetro Pejsom Pontifik takozh ogolosiv sho yiyi svyato bude vidznachatisya 25 lyutogo v den yiyi smerti Zavdyaki svoyij molitvi roboti ta lyubovi vona stala dzherelom tiyeyi duhovnoyi ta misionerskoyi plidnosti bez yakoyi Cerkva ne mozhe propoviduvati Yevangeliye tak yak Hristos zapovidaye bo misiya ta spoglyadannya vimagayut odne odnogo absolyutno por Novo Millennio Ineunte 16 PrimitkiSchafer J Okumenisches Heiligenlexikon 1998 d Track Q296584 GCatholic org 1997 d Track Q25932135 Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno veresen 2020